Малі — аграрна країна. Частка у ВВП (1992, %): сільське господарство — 55; промисловість — 12. Основні галузі промисловості: текстильна, гірнича, переробка продукції с/г, виробництво напоїв, цигарок та ін. Вн. транспорт г.ч. автомобільний. У 1987 пущена транссахарська автомагістраль, що зв'язала Малі з Алжиром і Тунісом, а дорога в південному напрямі на Уагадугу зв'язує країну з ганським портом Тема. Є лише одна залізнична лінія Кулікоро — Бамако — Каєс — Дакар (Сенегал). З червня по лютого вантажі перевозять по судноплавних ділянках р. Нігер. У 1995 в країні було 24 аеропорти.
Економіка Малі | |
---|---|
Піроги на річці Нігер — засіб пересування і перевезення товарів | |
Валюта | 1 Західноафриканський франк = 100 сантімів |
Фінансовий рік | Календарний рік |
Організації | ВТО, АС |
Статистика | |
ВВП | ▲ $41,22 млрд. (2017) |
Зростання ВВП | ▲ 5,4 % (2017) |
ВВП на душу населення | $2,200 (2017) |
ВВП за секторами | сільське господарство: 41,8 %, промисловість 18,1 % послуги: 40,5 % (2017) |
Інфляція (ІСЦ) | 1,8 % (2017) |
Населення поза межею бідності | 36,1 % (2005) |
Індекс Джіні | 32 (2014) |
Робоча сила | 6,447 млн. (2017) |
Робоча сила за секторами | сільське господарство: 80 % промисловість та послуги: 20 % (2005) |
Безробіття | 7,9 % (2017) |
Галузі виробництва | виробництво продуктів харчування,будівництво, видобуток фосфатів та золота |
Зовнішня діяльність | |
Експорт | $3,06 млрд. (2017) |
Експортні товари | бавовна, золото, худоба (2017) |
Партнери | Швейцарія 31,8 % ОАЕ 15,4 % Буркіна-Фасо 7,8 % Кот-д'Івуар 7,3 % ПАР5 % Бангладеш4,6 % (2017) |
Імпорт | $3,644 млрд. (2017) |
Імпортні товари | нафта, машини та обладнання, будівельні матеріали, харчові продукти, текстиль |
Партнери | Сенегал 24,4 % КНР 13,2 % Кот-д'Івуар 9 % Франція 7,3 % (2017) |
Державні фінанси | |
Борг | $4,192 млрд. (2017) |
Доходи | $3,075 млрд. (2017) |
Витрати | $3,513 млрд. (2017) |
Головне джерело: CIA World Fact Book |
Історія
У колоніальний період Малі розглядався як економічний додаток сусіднього Сенегалу, і вся зовнішня торгівля країни здійснювалася через порт Дакар. Франція забезпечувала 90 % потреб Малі в імпортних товарах і надавала гарантований ринок для повної реалізації арахісу, тоді єдиної значущої експортної культури. Після набуття незалежності (1960) Малі послабила зв'язки з Францією і повністю розірвала економічні відносини з Сенегалом аж до 1963. Всі зовнішньоторговельні операції велися через порт Абіджан в Кот-д'Івуарі. Зовнішня торгівля була переорієнтована переважно на соціалістичні країни. Протягом 1960-х років виробництво знаходилося в стані стагнації, ціни росли, стрімко збільшувалася зовнішня заборгованість країни. У цій ситуації в 1967 керівництво Малі було вимушено повернути країну в зону французького франка і відновити торгові зв'язки з Францією. Проте оздоровити економіку країни в 1970-1980-х роках не вдалося. Проведена в 1994 девальвація франка КФА справила благотворний вплив на економіку Малі і протягом подальших років середні темпи економічного зростання становили 4-3 %. Сучасний низький ВВП та доходи на душу населення свідчать про приналежність Малі до країн, що розвиваються з низьким рівнем прибутків.
За [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 2,8 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6 %. ВВП на душу населення — $ 267. Прямі закордонні інвестиції — $ 44 млн. Провідне місце займає переробка продуктів с.-г. і мінеральної сировини. Імпорт (нафтопродукти, машини, обладнання і продовольство) — $ 1,1 млрд (г.ч. Кот-Д'Івуар — 19 %; Франція — 17 %; Бельгія — Люксембург — 4,2 %). Експорт (бавовна, арахіс, худоба, риба) — $ 0,78 млрд (г.ч. Таїланд — 20,3 %; Італія — 17 %; Бразилія — 10 %; Португалія — 6,9 %). Основні фінансові донори Малі — Франція, країни ЄС і МВФ.
Сільське господарство
Більша частина населення займається натуральним господарством, вирощуючи просо, сорго, маніок, рис і кукурудзу. Важливу роль відіграють також тваринництво і рибальство. Товарні культури обмежуються арахісом і бавовною, по виробництву яких Малі займає перше місце в регіоні. Другою після бавовни статтею експорту є продукція скотарства. Розводять велику рогату худобу, кіз, овець і верблюдів. Помітне місце в експорті займають рибні продукти.
Промисловість
Обсяг промислового виробництва невеликий, і його основою є переробка місцевої сировини. До 1991 уряд вживав заходи по створенню державних підприємств, в основному по переробці сільськогосподарської продукції. Серед інших галузей виділяються виробництво цементу, металовиробів, тканин, взуття і інших виробів легкої промисловості. Більшість заводів побудована на кошти іноземних держав і керуються призначеною ними адміністрацією.
Енергетика
Виробництво електроенергії — 240 млн кВт·год на рік (1990-і роки).
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Малі |
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Малі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mali agrarna krayina Chastka u VVP 1992 silske gospodarstvo 55 promislovist 12 Osnovni galuzi promislovosti tekstilna girnicha pererobka produkciyi s g virobnictvo napoyiv cigarok ta in Vn transport g ch avtomobilnij U 1987 pushena transsaharska avtomagistral sho zv yazala Mali z Alzhirom i Tunisom a doroga v pivdennomu napryami na Uagadugu zv yazuye krayinu z ganskim portom Tema Ye lishe odna zaliznichna liniya Kulikoro Bamako Kayes Dakar Senegal Z chervnya po lyutogo vantazhi perevozyat po sudnoplavnih dilyankah r Niger U 1995 v krayini bulo 24 aeroporti Ekonomika MaliPirogi na richci Niger zasib peresuvannya i perevezennya tovarivValyuta1 Zahidnoafrikanskij frank 100 santimivFinansovij rikKalendarnij rikOrganizaciyiVTO ASStatistikaVVP 41 22 mlrd 2017 Zrostannya VVP 5 4 2017 VVP na dushu naselennya 2 200 2017 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 41 8 promislovist 18 1 poslugi 40 5 2017 Inflyaciya ISC 1 8 2017 Naselennya poza mezheyu bidnosti36 1 2005 Indeks Dzhini32 2014 Robocha sila6 447 mln 2017 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 80 promislovist ta poslugi 20 2005 Bezrobittya7 9 2017 Galuzi virobnictvavirobnictvo produktiv harchuvannya budivnictvo vidobutok fosfativ ta zolotaZovnishnya diyalnistEksport 3 06 mlrd 2017 Eksportni tovaribavovna zoloto hudoba 2017 Partneri Shvejcariya 31 8 OAE 15 4 Burkina Faso 7 8 Kot d Ivuar 7 3 PAR5 Bangladesh 4 6 2017 Import 3 644 mlrd 2017 Importni tovarinafta mashini ta obladnannya budivelni materiali harchovi produkti tekstilPartneri Senegal 24 4 KNR 13 2 Kot d Ivuar 9 Franciya 7 3 2017 Derzhavni finansiBorg 4 192 mlrd 2017 Dohodi 3 075 mlrd 2017 Vitrati 3 513 mlrd 2017 Golovne dzherelo CIA World Fact Book Osnovnij silskogospodarskij region na pivdni Mali USDA 2001 Plantaciyi risu v Mali IstoriyaU kolonialnij period Mali rozglyadavsya yak ekonomichnij dodatok susidnogo Senegalu i vsya zovnishnya torgivlya krayini zdijsnyuvalasya cherez port Dakar Franciya zabezpechuvala 90 potreb Mali v importnih tovarah i nadavala garantovanij rinok dlya povnoyi realizaciyi arahisu todi yedinoyi znachushoyi eksportnoyi kulturi Pislya nabuttya nezalezhnosti 1960 Mali poslabila zv yazki z Franciyeyu i povnistyu rozirvala ekonomichni vidnosini z Senegalom azh do 1963 Vsi zovnishnotorgovelni operaciyi velisya cherez port Abidzhan v Kot d Ivuari Zovnishnya torgivlya bula pereoriyentovana perevazhno na socialistichni krayini Protyagom 1960 h rokiv virobnictvo znahodilosya v stani stagnaciyi cini rosli strimko zbilshuvalasya zovnishnya zaborgovanist krayini U cij situaciyi v 1967 kerivnictvo Mali bulo vimusheno povernuti krayinu v zonu francuzkogo franka i vidnoviti torgovi zv yazki z Franciyeyu Prote ozdoroviti ekonomiku krayini v 1970 1980 h rokah ne vdalosya Provedena v 1994 devalvaciya franka KFA spravila blagotvornij vpliv na ekonomiku Mali i protyagom podalshih rokiv seredni tempi ekonomichnogo zrostannya stanovili 4 3 Suchasnij nizkij VVP ta dohodi na dushu naselennya svidchat pro prinalezhnist Mali do krayin sho rozvivayutsya z nizkim rivnem pributkiv Za Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 2 8 mlrd Temp zrostannya VVP 3 6 VVP na dushu naselennya 267 Pryami zakordonni investiciyi 44 mln Providne misce zajmaye pererobka produktiv s g i mineralnoyi sirovini Import naftoprodukti mashini obladnannya i prodovolstvo 1 1 mlrd g ch Kot D Ivuar 19 Franciya 17 Belgiya Lyuksemburg 4 2 Eksport bavovna arahis hudoba riba 0 78 mlrd g ch Tayiland 20 3 Italiya 17 Braziliya 10 Portugaliya 6 9 Osnovni finansovi donori Mali Franciya krayini YeS i MVF Silske gospodarstvoBilsha chastina naselennya zajmayetsya naturalnim gospodarstvom viroshuyuchi proso sorgo maniok ris i kukurudzu Vazhlivu rol vidigrayut takozh tvarinnictvo i ribalstvo Tovarni kulturi obmezhuyutsya arahisom i bavovnoyu po virobnictvu yakih Mali zajmaye pershe misce v regioni Drugoyu pislya bavovni statteyu eksportu ye produkciya skotarstva Rozvodyat veliku rogatu hudobu kiz ovec i verblyudiv Pomitne misce v eksporti zajmayut ribni produkti PromislovistObsyag promislovogo virobnictva nevelikij i jogo osnovoyu ye pererobka miscevoyi sirovini Do 1991 uryad vzhivav zahodi po stvorennyu derzhavnih pidpriyemstv v osnovnomu po pererobci silskogospodarskoyi produkciyi Sered inshih galuzej vidilyayutsya virobnictvo cementu metalovirobiv tkanin vzuttya i inshih virobiv legkoyi promislovosti Bilshist zavodiv pobudovana na koshti inozemnih derzhav i keruyutsya priznachenoyu nimi administraciyeyu EnergetikaVirobnictvo elektroenergiyi 240 mln kVt god na rik 1990 i roki Div takozhKorisni kopalini Mali Girnicha promislovist Mali Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ekonomika MaliDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Mali Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Usi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA