Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||
Кюринське ханство — державне утворення, що існувало на території Дагестану з перервами з кінця XVIII до 1864 року, коли було ліквідовано російською адміністрацією.
Історія
Формування єдиного державного утворення відбувалося на основі вільних громад лезгинів — Котуркюринського, Чілейського, Кабирського, Ахмарлінського, Кураського, Картаського, Гюнейського, Став-чиле і Гюгджаського. Тривалий час Кюринські громади підкорялися часткового Дербенському і Кубинському ханствам, гірські громади були незалежними.
У 1760-х роках Фаталі-хан підкорив усю Кюринську рівнину. Але 1776 року останній зазнав поразки від коаліції ворожих сусідів, внаслідок чого Кюра перейшла під владу Мухаммада, газікумухського хана. Але 1778 року за підтримки росіян Фаталі-хан повернув собі Кюру. Втім зрозумів про неможливість утримати ці володіння, тому передав їх , сину Мухаммад-хана Газікумухського, що погиркався з батьком. Той до 1788 року об'єднався під своєю владою усі магали Кюринської рівнини.
У 1791 році газікумухський хан Сурхай-хан II приєднав Кюру до своїх володінь. Втім він не мав міцної влади, оскільки місцеве селянство часто повставало. Наприкінці 1811 року Шейх-Алі, хан Дербенту, і Сурхай-хан II за підтримки Османської імперії поновилив ійськові дії проти Російської імперії. Проти Нух-бека, намісника Кюри, виступив російський загін. 15 грудня того ж року було захоплено Курах.
Управління в Кюрі на особливих умовах було доручено Аслан-беку, сину Шахмардана. Після відходу російських військ з Кюри Сурхан-хан II вирішив повернути собі її. За підтримки росіян Асланбек відбив напад.
У 1812 році царський уряд офіційно визнав Кюринське ханство на чолі із Аслан-беком. 23 січня останній підписав з російськими представниками (генерал-майором М.М.Хотунцовим і колезьким радником С.М.Могилевським) додаткові умови, за якими в селі Курах розташовувала російська залога з 2 батальйонів піхоти та сотні козаків. Хан зобов'язувався усіма заходами намагатися привести в покірність Росії сусідні вільні суспільства.
12 липня 1820 року влада над Газікумухським ханством була передана Аслан-беку. У тому ж році до складу ханства увійшли села Кошанського союзу сільських громад. У 1839 році Газікумухське ханство було виведено з-під влади Кюринського хана.
У 1846 році ханство було включено до складу Дербентської губернії. У 1838—1839 роках кюринці долучилися до Кубинського повстання. У 1842 році при підході сил імама Шаміля кюринський хан перейшов на бік імама, здавши йому фортецю. Сам Гарун-бек був відправлений Шамілем до Кураху, а його син Аббас-бек був узятий в аманати. Після відходу мюридов, російський загін під командуванням полковника Залівкіна заарештував Гарун-бека, і відправив його до Тифлісу. Ханом був призначений його брат Юсуф-бек.
У 1847 Гарун-бек знову керує ханством, проте його правління тривало лише рік. З 1848 року влада знову перейшла до . У 1864 році Кюринське ханство було ліквідовано, на його місці був утворений Кюринський округ, включений до складу Дагестанської області.
Територія і населення
Оховлювало Кюринську рівнину. На півдні межі йшли вздовж напрямку річки Самур. На південному заході ханство — з Самурским хребтом, який був кордоном з Алтипаринським і Ахтипаринським вільними товариствами, Рутульським бекством. На заході і півночі мало кордон з Газікумуським ханством, на північному сході — Табасаранським майсумством.
Мешкали переважно лезгіни і агули. Населення у 1789 році становило 7-8 тис.осіб, у 1853 році — 21,7 тис. осіб в 5085 будинках; 1864 року — понад 35 тис. (при 7550 будинків) в 11 магалах (вільних громад), які поділялися на 120 поселень.
Устрій
На чолі ханства стояв монарх з титулом бека. Походив він з династії газікумухських ханів. Йому належала вища політична і військова влада. Спирався на місцевих феодалів. Мав право призначати кадіїв і наїбів на свій розсуд. Кримінальні справи в ханстві розбиралися російським військовим судом, всі інші справи розглядалися за місцевими законами і адатами.
Селянство поділялося на лежбери (123 поселення) і раяти. Перші повинні були нести повинності на користь правителя, сплачувати податки. раяти були прикріплені до землі. Існували також раби (кули), які переважно складали придворних слуг.
Низовою одиницею був джамаат, що формував з декількох сіл. Декілько джамаатів становили магал (вільну громаду). Кожен джамаат керувався своїми адатами, мав власне управління.
Економіка
Основу становили землеробство (найбільш розвинено у магалах Картас, Гюней і Гюгджа) і скотарство (у 1850-х роках нараховувалося 7 тис. голів худоби), чому сприяли вигідні кліматичне і географічне становища. Розвинуто було садівництво, виноградарство.
Працювали невеличкі ремісні господарства, де обробляли вовну, шкіру, деревину (переважно у передгірних поселеннях, де росли цінні породи дерев), поширено маревництво, існувало трохи було розвинено шовківництво. Виготовляли сільськогосподарське начиння, килими (в селах Карумкент, Ашага-Стал, Алікент, Койсун, Магарамкент, Куркент, Зізік, Кабір, Гільяр, Орта-Ста), скрині, посуд, гончарні вироби (в селищах Іспік, Сальян, Гезеркент).
Головними торгівельними центрами була столиця Кумах і поселення Касумкент.
Джерела
- Русско-дагестанские опюшения в ХVП — начале Х1Х вв.: Сборник докумеmов /Сост. В. Г. Гаджиев, Д.-М. С. Габиев, Н. А. Маrомедов, Ф. 3. Феадаева, Р. С. Шихсаидова. — М., 1988.
- Покровский Н. И. Кавказские войны и имамат Шамиля / Предисл. Н. Н. Покровского, введ. и прим. В. Г. Гаджиева. — М.: РОССПЭН, 2000. — С. 14. — .
- Алиев Б. Г. Умаханов М.-С. К. Историческая география Дагестана в ХVП — начало XIX (Кн . 11). (Кн. ШШ). (Исорическая rеография Южного Дагестана). Махачкала 2001
- К вопросу о политическом устройстве Кюринского ханства (пер.пол. XIX в) //Некоторые вопросы истории народов Дагестана . Сборник научных работ преподавателей и аспирантов исторического факультета ДГПУ. — Махачкала, 2001. — С.37-41.
- Структура административно — политического управления союзов сельских общин в Кюре //Вестник молодых ученых Дагестана. Сборник статей. № 1 — Махачкала, 2002. — С.65-71
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kyurinske hanstvo 1778 1864 Stolicya KurahReligiya IslamHan Dagestan v starodavnomu svitiKavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratDagestan u skladi SRSRDagestanska ARSRPivnichno Kavkazkij krajDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat Kavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvati Kyurinske hanstvo derzhavne utvorennya sho isnuvalo na teritoriyi Dagestanu z perervami z kincya XVIII do 1864 roku koli bulo likvidovano rosijskoyu administraciyeyu IstoriyaFormuvannya yedinogo derzhavnogo utvorennya vidbuvalosya na osnovi vilnih gromad lezginiv Koturkyurinskogo Chilejskogo Kabirskogo Ahmarlinskogo Kuraskogo Kartaskogo Gyunejskogo Stav chile i Gyugdzhaskogo Trivalij chas Kyurinski gromadi pidkoryalisya chastkovogo Derbenskomu i Kubinskomu hanstvam girski gromadi buli nezalezhnimi U 1760 h rokah Fatali han pidkoriv usyu Kyurinsku rivninu Ale 1776 roku ostannij zaznav porazki vid koaliciyi vorozhih susidiv vnaslidok chogo Kyura perejshla pid vladu Muhammada gazikumuhskogo hana Ale 1778 roku za pidtrimki rosiyan Fatali han povernuv sobi Kyuru Vtim zrozumiv pro nemozhlivist utrimati ci volodinnya tomu peredav yih sinu Muhammad hana Gazikumuhskogo sho pogirkavsya z batkom Toj do 1788 roku ob yednavsya pid svoyeyu vladoyu usi magali Kyurinskoyi rivnini U 1791 roci gazikumuhskij han Surhaj han II priyednav Kyuru do svoyih volodin Vtim vin ne mav micnoyi vladi oskilki misceve selyanstvo chasto povstavalo Naprikinci 1811 roku Shejh Ali han Derbentu i Surhaj han II za pidtrimki Osmanskoyi imperiyi ponoviliv ijskovi diyi proti Rosijskoyi imperiyi Proti Nuh beka namisnika Kyuri vistupiv rosijskij zagin 15 grudnya togo zh roku bulo zahopleno Kurah Upravlinnya v Kyuri na osoblivih umovah bulo dorucheno Aslan beku sinu Shahmardana Pislya vidhodu rosijskih vijsk z Kyuri Surhan han II virishiv povernuti sobi yiyi Za pidtrimki rosiyan Aslanbek vidbiv napad U 1812 roci carskij uryad oficijno viznav Kyurinske hanstvo na choli iz Aslan bekom 23 sichnya ostannij pidpisav z rosijskimi predstavnikami general majorom M M Hotuncovim i kolezkim radnikom S M Mogilevskim dodatkovi umovi za yakimi v seli Kurah roztashovuvala rosijska zaloga z 2 bataljoniv pihoti ta sotni kozakiv Han zobov yazuvavsya usima zahodami namagatisya privesti v pokirnist Rosiyi susidni vilni suspilstva 12 lipnya 1820 roku vlada nad Gazikumuhskim hanstvom bula peredana Aslan beku U tomu zh roci do skladu hanstva uvijshli sela Koshanskogo soyuzu silskih gromad U 1839 roci Gazikumuhske hanstvo bulo vivedeno z pid vladi Kyurinskogo hana U 1846 roci hanstvo bulo vklyucheno do skladu Derbentskoyi guberniyi U 1838 1839 rokah kyurinci doluchilisya do Kubinskogo povstannya U 1842 roci pri pidhodi sil imama Shamilya kyurinskij han perejshov na bik imama zdavshi jomu fortecyu Sam Garun bek buv vidpravlenij Shamilem do Kurahu a jogo sin Abbas bek buv uzyatij v amanati Pislya vidhodu myuridov rosijskij zagin pid komanduvannyam polkovnika Zalivkina zaareshtuvav Garun beka i vidpraviv jogo do Tiflisu Hanom buv priznachenij jogo brat Yusuf bek U 1847 Garun bek znovu keruye hanstvom prote jogo pravlinnya trivalo lishe rik Z 1848 roku vlada znovu perejshla do U 1864 roci Kyurinske hanstvo bulo likvidovano na jogo misci buv utvorenij Kyurinskij okrug vklyuchenij do skladu Dagestanskoyi oblasti Teritoriya i naselennyaOhovlyuvalo Kyurinsku rivninu Na pivdni mezhi jshli vzdovzh napryamku richki Samur Na pivdennomu zahodi hanstvo z Samurskim hrebtom yakij buv kordonom z Altiparinskim i Ahtiparinskim vilnimi tovaristvami Rutulskim bekstvom Na zahodi i pivnochi malo kordon z Gazikumuskim hanstvom na pivnichnomu shodi Tabasaranskim majsumstvom Meshkali perevazhno lezgini i aguli Naselennya u 1789 roci stanovilo 7 8 tis osib u 1853 roci 21 7 tis osib v 5085 budinkah 1864 roku ponad 35 tis pri 7550 budinkiv v 11 magalah vilnih gromad yaki podilyalisya na 120 poselen UstrijNa choli hanstva stoyav monarh z titulom beka Pohodiv vin z dinastiyi gazikumuhskih haniv Jomu nalezhala visha politichna i vijskova vlada Spiravsya na miscevih feodaliv Mav pravo priznachati kadiyiv i nayibiv na svij rozsud Kriminalni spravi v hanstvi rozbiralisya rosijskim vijskovim sudom vsi inshi spravi rozglyadalisya za miscevimi zakonami i adatami Selyanstvo podilyalosya na lezhberi 123 poselennya i rayati Pershi povinni buli nesti povinnosti na korist pravitelya splachuvati podatki rayati buli prikripleni do zemli Isnuvali takozh rabi kuli yaki perevazhno skladali pridvornih slug Nizovoyu odiniceyu buv dzhamaat sho formuvav z dekilkoh sil Dekilko dzhamaativ stanovili magal vilnu gromadu Kozhen dzhamaat keruvavsya svoyimi adatami mav vlasne upravlinnya EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo najbilsh rozvineno u magalah Kartas Gyunej i Gyugdzha i skotarstvo u 1850 h rokah narahovuvalosya 7 tis goliv hudobi chomu spriyali vigidni klimatichne i geografichne stanovisha Rozvinuto bulo sadivnictvo vinogradarstvo Pracyuvali nevelichki remisni gospodarstva de obroblyali vovnu shkiru derevinu perevazhno u peredgirnih poselennyah de rosli cinni porodi derev poshireno marevnictvo isnuvalo trohi bulo rozvineno shovkivnictvo Vigotovlyali silskogospodarske nachinnya kilimi v selah Karumkent Ashaga Stal Alikent Kojsun Magaramkent Kurkent Zizik Kabir Gilyar Orta Sta skrini posud goncharni virobi v selishah Ispik Salyan Gezerkent Golovnimi torgivelnimi centrami bula stolicya Kumah i poselennya Kasumkent DzherelaRussko dagestanskie opyusheniya v HVP nachale H1H vv Sbornik dokumemov Sost V G Gadzhiev D M S Gabiev N A Maromedov F 3 Feadaeva R S Shihsaidova M 1988 Pokrovskij N I Kavkazskie vojny i imamat Shamilya Predisl N N Pokrovskogo vved i prim V G Gadzhieva M ROSSPEN 2000 S 14 ISBN 5 8243 0078 X Aliev B G Umahanov M S K Istoricheskaya geografiya Dagestana v HVP nachalo XIX Kn 11 Kn ShSh Isoricheskaya reografiya Yuzhnogo Dagestana Mahachkala 2001 K voprosu o politicheskom ustrojstve Kyurinskogo hanstva per pol XIX v Nekotorye voprosy istorii narodov Dagestana Sbornik nauchnyh rabot prepodavatelej i aspirantov istoricheskogo fakulteta DGPU Mahachkala 2001 S 37 41 Struktura administrativno politicheskogo upravleniya soyuzov selskih obshin v Kyure Vestnik molodyh uchenyh Dagestana Sbornik statej 1 Mahachkala 2002 S 65 71