Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корчайк вірм Կորճայք Korčayk вимова koɹʧˈɑjkʰ давньовірм koɾʧˈɑjkʰ сх арм ɡoɾʤˈɑjkʰ також Korček один з ашхарів провінці

Корчайк

Корчайк

Корчайк (вірм. Կորճայք, Korčayk — вимова: [koɹʧˈɑjkʰ] (давньовірм.), [koɾʧˈɑjkʰ] (сх.-арм.), [ɡoɾʤˈɑjkʰ] (), також Korček) — один з ашхарів (провінцій) Великої Вірменії, гірська область, що знаходилася на півдні країни.

Історія Вірменії
image
Держави та утворення
Айраратське царство • Велика Вірменія • Мала Вірменія
• Цопк • Софена • Марзпанська Вірменія• Вірменський емірат
Анійське царство • Сюнік • Васпуракан • Ташир—Дзорагет
Арцах • Хачен • Карс • Царство Варажнуні
Кесун • • • • Кілікія
Шах-Арменіди • • • Чухур-Саад • Карабах
• Еріванська губернія
Єлизаветпольська губернія • Перша Республіка
Вірменська РСР • Республіка Вірменія • НКР
Війни: • Туреччина• Грузія •Азербайджан • Карабах
Битви: Тигранакерт • • • Аварайр
• • Манцикерт • Гарні • Бітліс •
Сардарапат • • Каракіліс
Релігії
Язичництво • Мітраїзм
Вірменська апостольська церква
Павликіани • • Католицизм
Географія
(Західна • Східна)
Вірменське нагір'я • Кілікія
Гайкіди • Єрвандіди • Арташесіди
Аршакуні • Арцруніди • Багратуні
Рубеніди • Хетуміди • Лузіньяни • Кюрикіди
Арменакан • • Дашнакцутюн • Фідаї
Цегакрон • АСАЛА • Міацум
Тематичні статті
Вірмени • • Культура • Мова • Вірменське питання
Геноцид • • Амшенці •
Столиці • Матенадаран • Вірменознавство • Вірменське Відродження • Шляхта
Хронологія

Опис

image
Зразкові межі Корчайка і Кордука.

Спочатку область займала території по верхній течії річки Великий Заб та її приток і приблизно відповідає сучасній турецькій провінції Хаккярі. 1897 року [hy] висунув теорію, згідно з якою в оласті в давнину жили і виводить назву місцевості від їх назви (завдяки трасформації курті—>корті—>корчі; korchayk або korchek, вірм. — корчейці, тобто куртії). Цю теорію підтримав 1877 року К. Патканов, який вважав Корчайк родовою областю курдів та М. Адонц. [ru] і [ru] вважають версію Ф. Андреаса про походження назви області від «Курд-айк» малоймовірною. Згідно з іраністом назва області походить від найменування войовничого народу куртіїв (kyrtii), які населяли провінцію Корчайк історичної Вірменії. З часом назва ця перейшла до племен, що розмовляли протокурдськими діалектами та з'явилася на зазначеній території пізніше

Пізніше назва «Корчайк» поширилося на західніші області аж до річки Тигр і включила області Кордуени. Перебувала в складі Великої Вірменії близько 250 років Під час царювання у Вірменії Аршакідів Гордієна-Кордуена-Корчайк була розділена на 11 гаварів (округів) і якими керували особливі воєначальники (бдешхи).

Площа Корчайка становила 14707 км². Вірменський географ VII ст. Ананія Ширакаці описує провінцію так:

image Корджайк, на схід від Мокку в Ассирії, має 11 областей: 1. , 2. Кордрік Верхній, 3. Кордрік Середній, 4. Кордрік Нижній, 5. Айтуанк, 6. Айгарс, 7. Мотоганк, 8. Ворсіранк, 9. Каратуніс, 10. Чахук, 11. Малий Албак. Виробляє арсенік, а з плодів шахендак. image

Автор VIII століття Степанос Сюнеці повідомляє про наявність в області діалекту вірменської мови.

Історія

Нічого не відомо про мову і походження давніх насельників цієї області. Мабуть до середини I тис. н. е. її населення було арамеїзовано, тоді ж у ній повинні були селитися вірмени. Вперше ці райони були завойовані Вірменією в часи Тиграна Великого: їх цар Зарбієн був підкорений Тиграном у перші роки його правління, але, переймаючись залежністю, вступив у зносини з римлянами і був страчений вірменським царем[][]. Після поразки Тиграна область захопив було парфянський цар Фраат III (правив у 70-57 рр. до н. е.), але Помпей послав свого легата , який без бою забрав область у парфян і повернув її Тиграну, який став на той час «другом і союзником римського народу» []. В 36-37 рр. н. е. ця область була захоплена Адіабеною, напівнезалежним царством у складі Парфії. Потім повернулася під владу Вірменії. У 298—338 рр. була зайнята римлянами. Після поділу Вірменії 387 року область дісталася Персії і безпосередньо ввійшла до складу Сасанідської держави, де називалася Кардун.

У VII столітті, після захоплення арабами вірменських областей Ахдзнік і Корчайк, регіон став плацдармом для походів арабів на Вірменію.

У середньовіччі навколишні області були заселені курдами, але в цій гірській області переважали ассирійці, що переховувалися тут після нашестя Тамерлана[].

Див. також

Примітки

  1. Армянская География VII века по Р. Х.. — С.-П. : Типография Императорской Академии Наук, 1877. — С. 44.
  2. G. Asatrian Prolegomena to the Study of the Kurds. Iran and the Caucasus. Vol 13. 2009. стр. 1-58
    Оригінальний текст (англ.)
    The ethnic territory of the Cyrtii F. C. Andreas localised within the borders of the Armenian historical province Korcayk‘. The name of this province, as he says, is derived from *korti-ayk‘ (*korti- < *kurti-); the palatalisation of –t-, according to him, is due to the influence of the following –i: *kurti- > *korti- > *kor- (Hartmann, ibid.; also Minorsky 1940: 150). The theory of F. C. Andreas has been adopted also by Nicolas Adonts.
  3. Н.Адонц. Армения в эпоху Юстиниана. — Ереван : Ереванского Университета, 1971. — С. 418.
  4. Heinrich Hübschmann. Altarmenische Ortsnamen. 1904. стр. 259
    Оригінальний текст (нім.)
    {{{2}}}
  5. R. Hewsen. The Geography of Ananias of Širak. 1992. стр. 170
    Оригінальний текст (англ.)
    Hubschmann felt that the derivation of the name from Kurd-Haik, 'Kurdish Armenians', as well as from 'Kurti-aik' going back to the Kyrtioi 'Kurtians' of classical authors, were both false, as they probably are.
  6. Г. С. Асатрян «Этюды по иранской этнологии» (Кавказский центр иранистики, 1998 г. страница 87; всего стр. 117)
  7. Robert H.Hewsen. The Geography of Armenia. — 1997. — P. 15.
  8. Административно-территориальное деление Великой Армении[недоступне посилання з Октябрь 2018] (вірм.)
  9. Еремян С. Т., Армения согласно «Географии» 7-го века, Ереван, 1963г. (на армянском — Երեմյան Ս.Տ., Հայաստանը ըստ «Աշխարհացոյց»-ի, Երևան, 1963).
  10. Анания Ширакаци. Армянская география
  11. J. A. C. Greppin, A. A. Khachaturyan. Handbook of Armenian Dialectology. Caravan Books, 1986. стр. 9
    Оригінальний текст (англ.)
    Thus the 8-th century author Stephan Siunetsi makes an attempt to group those dialects with which he was familiar: «Further you should know all words of marginal areas of your own language, those of Korcayk, Tayk, Xut, the Fourth Armenia, Sperk, Siwnik and Arcax and not only the central ones and those of royal domain.»
  12. Плутарх, Лукулл, XXIX
  13. Страбон, География, XI,14,15
  14. Дион Кассий. Римская история. XXXVII, 5
  15. А. Н. Тер-Гевондян «Армения и Арабский халифат» (Изд-во АН АрмССР, 1977 — страница 23; всего стр.321)

Посилання

  • Карта провінції згідно вірменських джерел [ 22 листопада 2019 у Wayback Machine.].

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Korchajk virm Կորճայք Korcayk vimova koɹʧˈɑjkʰ davnovirm koɾʧˈɑjkʰ sh arm ɡoɾʤˈɑjkʰ takozh Korcek odin z ashhariv provincij Velikoyi Virmeniyi girska oblast sho znahodilasya na pivdni krayini Istoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiOpisZrazkovi mezhi Korchajka i Korduka Spochatku oblast zajmala teritoriyi po verhnij techiyi richki Velikij Zab ta yiyi pritok i priblizno vidpovidaye suchasnij tureckij provinciyi Hakkyari 1897 roku hy visunuv teoriyu zgidno z yakoyu v olasti v davninu zhili i vivodit nazvu miscevosti vid yih nazvi zavdyaki trasformaciyi kurti gt korti gt korchi korchayk abo korchek virm korchejci tobto kurtiyi Cyu teoriyu pidtrimav 1877 roku K Patkanov yakij vvazhav Korchajk rodovoyu oblastyu kurdiv ta M Adonc ru i ru vvazhayut versiyu F Andreasa pro pohodzhennya nazvi oblasti vid Kurd ajk malojmovirnoyu Zgidno z iranistom nazva oblasti pohodit vid najmenuvannya vojovnichogo narodu kurtiyiv kyrtii yaki naselyali provinciyu Korchajk istorichnoyi Virmeniyi Z chasom nazva cya perejshla do plemen sho rozmovlyali protokurdskimi dialektami ta z yavilasya na zaznachenij teritoriyi piznishe Piznishe nazva Korchajk poshirilosya na zahidnishi oblasti azh do richki Tigr i vklyuchila oblasti Kordueni Perebuvala v skladi Velikoyi Virmeniyi blizko 250 rokiv Pid chas caryuvannya u Virmeniyi Arshakidiv Gordiyena Korduena Korchajk bula rozdilena na 11 gavariv okrugiv i yakimi keruvali osoblivi voyenachalniki bdeshhi Plosha Korchajka stanovila 14707 km Virmenskij geograf VII st Ananiya Shirakaci opisuye provinciyu tak Kordzhajk na shid vid Mokku v Assiriyi maye 11 oblastej 1 2 Kordrik Verhnij 3 Kordrik Serednij 4 Kordrik Nizhnij 5 Ajtuank 6 Ajgars 7 Motogank 8 Vorsirank 9 Karatunis 10 Chahuk 11 Malij Albak Viroblyaye arsenik a z plodiv shahendak Avtor VIII stolittya Stepanos Syuneci povidomlyaye pro nayavnist v oblasti dialektu virmenskoyi movi IstoriyaNichogo ne vidomo pro movu i pohodzhennya davnih naselnikiv ciyeyi oblasti Mabut do seredini I tis n e yiyi naselennya bulo arameyizovano todi zh u nij povinni buli selitisya virmeni Vpershe ci rajoni buli zavojovani Virmeniyeyu v chasi Tigrana Velikogo yih car Zarbiyen buv pidkorenij Tigranom u pershi roki jogo pravlinnya ale perejmayuchis zalezhnistyu vstupiv u znosini z rimlyanami i buv strachenij virmenskim carem neavtoritetne dzherelo neavtoritetne dzherelo Pislya porazki Tigrana oblast zahopiv bulo parfyanskij car Fraat III praviv u 70 57 rr do n e ale Pompej poslav svogo legata yakij bez boyu zabrav oblast u parfyan i povernuv yiyi Tigranu yakij stav na toj chas drugom i soyuznikom rimskogo narodu neavtoritetne dzherelo V 36 37 rr n e cya oblast bula zahoplena Adiabenoyu napivnezalezhnim carstvom u skladi Parfiyi Potim povernulasya pid vladu Virmeniyi U 298 338 rr bula zajnyata rimlyanami Pislya podilu Virmeniyi 387 roku oblast distalasya Persiyi i bezposeredno vvijshla do skladu Sasanidskoyi derzhavi de nazivalasya Kardun U VII stolitti pislya zahoplennya arabami virmenskih oblastej Ahdznik i Korchajk region stav placdarmom dlya pohodiv arabiv na Virmeniyu U serednovichchi navkolishni oblasti buli zaseleni kurdami ale v cij girskij oblasti perevazhali assirijci sho perehovuvalisya tut pislya nashestya Tamerlana dzherelo Div takozhKorduenaPrimitkiArmyanskaya Geografiya VII veka po R H S P Tipografiya Imperatorskoj Akademii Nauk 1877 S 44 G Asatrian Prolegomena to the Study of the Kurds Iran and the Caucasus Vol 13 2009 str 1 58Originalnij tekst angl The ethnic territory of the Cyrtii F C Andreas localised within the borders of the Armenian historical province Korcayk The name of this province as he says is derived from korti ayk korti lt kurti the palatalisation of t according to him is due to the influence of the following i kurti gt korti gt kor Hartmann ibid also Minorsky 1940 150 The theory of F C Andreas has been adopted also by Nicolas Adonts N Adonc Armeniya v epohu Yustiniana Erevan Erevanskogo Universiteta 1971 S 418 Heinrich Hubschmann Altarmenische Ortsnamen 1904 str 259Originalnij tekst nim 2 R Hewsen The Geography of Ananias of Sirak 1992 str 170Originalnij tekst angl Hubschmann felt that the derivation of the name from Kurd Haik Kurdish Armenians as well as from Kurti aik going back to the Kyrtioi Kurtians of classical authors were both false as they probably are G S Asatryan Etyudy po iranskoj etnologii Kavkazskij centr iranistiki 1998 g stranica 87 vsego str 117 Robert H Hewsen The Geography of Armenia 1997 P 15 Administrativno territorialnoe delenie Velikoj Armenii nedostupne posilannya z Oktyabr 2018 virm Eremyan S T Armeniya soglasno Geografii 7 go veka Erevan 1963g na armyanskom Երեմյան Ս Տ Հայաստանը ըստ Աշխարհացոյց ի Երևան 1963 Ananiya Shirakaci Armyanskaya geografiya J A C Greppin A A Khachaturyan Handbook of Armenian Dialectology Caravan Books 1986 str 9Originalnij tekst angl Thus the 8 th century author Stephan Siunetsi makes an attempt to group those dialects with which he was familiar Further you should know all words of marginal areas of your own language those of Korcayk Tayk Xut the Fourth Armenia Sperk Siwnik and Arcax and not only the central ones and those of royal domain Plutarh Lukull XXIX Strabon Geografiya XI 14 15 Dion Kassij Rimskaya istoriya XXXVII 5 A N Ter Gevondyan Armeniya i Arabskij halifat Izd vo AN ArmSSR 1977 stranica 23 vsego str 321 PosilannyaKarta provinciyi zgidno virmenskih dzherel 22 listopada 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ