Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Адонц Микола Нікогайос Георгійович Адонц 10 22 січня 1871 27 січня 194

Адонц Микола Георгійович

Адонц Микола Георгійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Адонц.

Микола (Нікогайос) Георгійович Адонц (10 (22) січня 1871,  — 27 січня 1942, Брюссель) — вірменський історик і філолог, вірменознавець, візантолог.

Адонц Микола Георгійович
вірм. Նիկողայոս Գևորգի Ադոնց
рос. Николай Георгиевич Адонц
image
Народився10 (22) січня 1871[1][2]
d, Зангезурський повіт, Єлизаветпольська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1][2]
Помер27 січня 1942(1942-01-27)[3][4][5] (71 рік)
Брюссель, Бельгія
Країнаimage Російська імперія
image Бельгія
Діяльністьісторик, вірменознавець, візантолог, філолог
Alma materГеворкянська теологічна семінарія[2]
d (1899)
Галузьвірменознавство і візантологія
ЗакладГеворкянська теологічна семінарія
d
Вільний університет Брюсселя
d
ВчителіМарр Микола Якович[2]
Відомі учніd
d
image Адонц Микола Георгійович у Вікісховищі

Біографія

Народився у 1971 році в селі Брнакот, Вірменія. Початкову освіту отримав в школі при Татевському монастирі. Потім навчався в Духовній семінарії Геворкян в Ечміадзині і в 2-й класичній гімназії Тифліса. У 1894 році вступив на історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету, з наступного року паралельно відвідував заняття на факультеті східних мов, який закінчив у 1899 році з золотою медаллю. Був одним з учнів сходознавця М. Я. Марра. У 1899–1902 роках вивчав візантологію в університетах Мюнхена, Сорбони і Оксфорда.

У 1903 році повернувся на Кавказ, де вивчав грузинську мову і пізніше працював в Ечміадзинському сховищі давньовірменських рукописів. У 1908 році опублікував одну зі своїх найзначніших робіт «Вірменія в епоху Юстиніана». У 1909 році здобув ступінь магістра і став приват-доцентом Санкт-Петербурзького університету. У 1916 році, захистивши роботу «Діонісій Фракійський і вірменські тлумачі», отримав ступінь доктора вірменської словесності і був обраний професором кафедри вірменської і грузинської словесності Санкт-Петербурзького університету. Цього ж року взяв участь в експедиції до Ечміадзину, потім в Муш і Ван.

У 1920 році емігрував до Європи. Спершу жив у Лондоні, у 1921 році переїхав до Парижу. Він продовжував науково-дослідницьку роботу, друкувався у французьких і вірменських журналах. У 1930 році очолив кафедру вірменістики у Брюссельському вільному університеті і наступного року переїхав до Брюсселя. Основною темою його лекцій були вірмено-візантійські відносини. В ці роки у різних виданнях, зокрема, в журналі «Byzantion», з'явились його найкращі роботи. У 1940 році, коли Бельгію зайняли німецькі війська, Брюссельський університет припинив свою діяльність.

27 січня 1942 року Микола Адонц помер у Брюсселі. Його рукописна спадщина була переправлена до Парижу і зберігалась в Комітеті допомоги вірменам, книги придбала вірменська колонія Брюселля.

Наукові праці

Є автором близько 120 досліджень, серед яких найбільш відомі:

  • «Вірменія в епоху Юстиніана» (1908),
  • «Діонісій Траційський і вірменські тлумачі» (1915),
  • «Критична історія Вірменії» (завершений 1-й том).

Автор джерелознавчих статей, в яких досліджуються твори вірменських істориків Мовсеса Хоренаці, Фавстоса Бузанда, .

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
    d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
  3. Адонц Николай Георгиевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. AlKindi
    d:Track:Q101207543d:Track:Q104244355
  6. В. А. Арутюнова-Фиданян. Адонц Николай Георгиевич [ 11 березня 2013 у Wayback Machine.] // Православная энциклопедия (рос.)
  7. Петрос Оганесян. Не знаю, как я дышу. . . после увиденого" [ 14 листопада 2007 у Wayback Machine.] // Голос Армении (рос.)
  8. Ադոնց, Նիկողայոս Գևորգի (Адонц Микола Георгійович). Вірменська радянська енциклопедія. Єреван: Вірменська академія наук, 1974, том. 1, с. 77.
  9. Адонц Николай Георгиевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Adonc Mikola Nikogajos Georgijovich Adonc 10 22 sichnya 1871 27 sichnya 1942 Bryussel virmenskij istorik i filolog virmenoznavec vizantolog Adonc Mikola Georgijovichvirm Նիկողայոս Գևորգի Ադոնց ros Nikolaj Georgievich AdoncNarodivsya10 22 sichnya 1871 1 2 d Zangezurskij povit Yelizavetpolska guberniya Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiya 1 2 Pomer27 sichnya 1942 1942 01 27 3 4 5 71 rik Bryussel BelgiyaKrayina Rosijska imperiya BelgiyaDiyalnististorik virmenoznavec vizantolog filologAlma materGevorkyanska teologichna seminariya 2 d 1899 Galuzvirmenoznavstvo i vizantologiyaZakladGevorkyanska teologichna seminariya d Vilnij universitet Bryusselya dVchiteliMarr Mikola Yakovich 2 Vidomi uchnid d Adonc Mikola Georgijovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u 1971 roci v seli Brnakot Virmeniya Pochatkovu osvitu otrimav v shkoli pri Tatevskomu monastiri Potim navchavsya v Duhovnij seminariyi Gevorkyan v Echmiadzini i v 2 j klasichnij gimnaziyi Tiflisa U 1894 roci vstupiv na istoriko filologichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu z nastupnogo roku paralelno vidviduvav zanyattya na fakulteti shidnih mov yakij zakinchiv u 1899 roci z zolotoyu medallyu Buv odnim z uchniv shodoznavcya M Ya Marra U 1899 1902 rokah vivchav vizantologiyu v universitetah Myunhena Sorboni i Oksforda U 1903 roci povernuvsya na Kavkaz de vivchav gruzinsku movu i piznishe pracyuvav v Echmiadzinskomu shovishi davnovirmenskih rukopisiv U 1908 roci opublikuvav odnu zi svoyih najznachnishih robit Virmeniya v epohu Yustiniana U 1909 roci zdobuv stupin magistra i stav privat docentom Sankt Peterburzkogo universitetu U 1916 roci zahistivshi robotu Dionisij Frakijskij i virmenski tlumachi otrimav stupin doktora virmenskoyi slovesnosti i buv obranij profesorom kafedri virmenskoyi i gruzinskoyi slovesnosti Sankt Peterburzkogo universitetu Cogo zh roku vzyav uchast v ekspediciyi do Echmiadzinu potim v Mush i Van U 1920 roci emigruvav do Yevropi Spershu zhiv u Londoni u 1921 roci pereyihav do Parizhu Vin prodovzhuvav naukovo doslidnicku robotu drukuvavsya u francuzkih i virmenskih zhurnalah U 1930 roci ocholiv kafedru virmenistiki u Bryusselskomu vilnomu universiteti i nastupnogo roku pereyihav do Bryusselya Osnovnoyu temoyu jogo lekcij buli virmeno vizantijski vidnosini V ci roki u riznih vidannyah zokrema v zhurnali Byzantion z yavilis jogo najkrashi roboti U 1940 roci koli Belgiyu zajnyali nimecki vijska Bryusselskij universitet pripiniv svoyu diyalnist 27 sichnya 1942 roku Mikola Adonc pomer u Bryusseli Jogo rukopisna spadshina bula perepravlena do Parizhu i zberigalas v Komiteti dopomogi virmenam knigi pridbala virmenska koloniya Bryusellya Naukovi praciYe avtorom blizko 120 doslidzhen sered yakih najbilsh vidomi Virmeniya v epohu Yustiniana 1908 Dionisij Tracijskij i virmenski tlumachi 1915 Kritichna istoriya Virmeniyi zavershenij 1 j tom Avtor dzhereloznavchih statej v yakih doslidzhuyutsya tvori virmenskih istorikiv Movsesa Horenaci Favstosa Buzanda PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Adonc Nikolaj Georgievich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 AlKindi d Track Q101207543d Track Q104244355 V A Arutyunova Fidanyan Adonc Nikolaj Georgievich 11 bereznya 2013 u Wayback Machine Pravoslavnaya enciklopediya ros Petros Oganesyan Ne znayu kak ya dyshu posle uvidenogo 14 listopada 2007 u Wayback Machine Golos Armenii ros Ադոնց Նիկողայոս Գևորգի Adonc Mikola Georgijovich Virmenska radyanska enciklopediya Yerevan Virmenska akademiya nauk 1974 tom 1 s 77 Adonc Nikolaj Georgievich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros

Дата публікації:
Топ