Гординя́ – село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 988 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новокалинівська міська громада.
село Гординя | |
---|---|
Церква св. Дмитрія УГКЦ (1810 р.) | |
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Самбірський район |
Громада | Новокалинівська міська громада |
Основні дані | |
Населення | 988 |
Площа | 26,023 км² |
Густота населення | 37,97 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81466 |
Телефонний код | +380 3236 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°32′13″ пн. ш. 23°23′12″ сх. д. / 49.53694° пн. ш. 23.38667° сх. д.Координати: 49°32′13″ пн. ш. 23°23′12″ сх. д. / 49.53694° пн. ш. 23.38667° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 277 м |
Водойми | р. Дністер |
Відстань до обласного центру | 56 км |
Відстань до районного центру | 12 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81464, Львівська область, Самбірський район, м. Новий Калинів, пл. Авіації,1а |
Карта | |
Гординя | |
Гординя | |
Мапа | |
Гординя у Вікісховищі |
Географія
Гординя розташоване на правому березі річки Дністер у Придністровській низовій долині (яка розпочинається від великого коліна річки Стрвяж, біля села Луки, колись — Конюшки Семинівські), за 5 км на схід від центру територіальної громади міста Новий Калинів, у 12 км на північний-схід від районного центру м. Самбора та за 56 км на південний-захід від обласного центру м. Львова.
Історик та краєзнавець Іван Филипчак у своїй книзі «Школа в Гордині» писав, що село лежить:
«на послідній горбовині перед великим самбірським болотом, де найвище знесіння виносить всього 305 м над рівнем моря»
Село знаходиться на правому березі Дністра, який часто розливався, внаслідок чого вся долина перетворювалася в велетенське озеро. Щоб хоч якось зарадити лихові, австрійський уряд зобов'язав мешканців Гордині і навколишніх сіл прокопати канал із Гордині до Долобова, та це ситуації не поправило, аж в радянські часи за допомогою потужної техніки було зроблено систему меліоративних каналів, насипану вздовж ріки дамбу, і терен вдалось осушити.
Східну частину села становить присілок «Сокирчиці», а західну — шляхетний присілок Закуття — боярське гніздо Гординських гербу Сас. У центрі села – власне Гординя або Гординя Рустикальна.
Клімат
У селі помірний континентальний клімат. Найхолодніший місяць — січень, найспекотніший — липень. Середня кількість опадів: 830 мм щорічно.
|
Назва
Одна із версій: спершу село (осада) називалося Орди́на, потім Орди́ня і вже опісля — Гординя́.
Назва походить від терміна «орда» (так звалася самоуправа у селах, населених «ординцями» — княжими слугами). Вже це є переконливим твердженням, що село засноване в княжі часи. Легко довести, чому саме тут воно виникло, адже навколо повно сіл, заселених чужинцями — полоненими: Волоща, Пруси, Татари та інші, а як відомо, головним обов'язком ординців і було контролювати їх. Наглядали вони ще за дорогами та возили князівські депеші на велику відстань.
7.5.1946 р. рішенням Президії Верховної Ради УРСР було перейменовано населені пункти Гординянської сільської ради: село Гординя-Рустикальна на село Гординя Перша, а село Гординя-Шляхоцька — на село Гординя Друга.
Історія
У 1511, 1532, 1538 роках село згадується в актах Перемиських гродського та земського судів, які розглядали різні майнові справи.
До 1557 року Гординя вважалася королівською і належала до Самбірської економії, до Дублянського ключа. Саме тоді, мешканець села Гордині, шляхтич Іван Федькович Гординський звертається до короля Сигізмунда ІІ за пітвердженням грамоти ХІІІ століття, яка була надана його родичеві князем Левом Даниловичем. Король Сигізмунд ІІ 8 січня 1557 року її підтвердив. В цій грамоті ХІІІ ст. йшлося про таке:
«Я, князь Лев, возвали єсмо з Литовської землі Стефана Лізда, дали єсми єму в Самборскій волости село Гординю, а другоє Дорозево зо всіми ужитками і землею, і сіножатами, со дубравами, з лісами, і бортами, і сітми, і з ріками, і со млином, і со єзіорми, і потоки, со криничами, і со риніами, і со всіми прави, так яко сми сами держали і тако далисмо єому на вікі і дітіом єго і внучатом єго і правнучатом єго на вікі. В ненадобі уступатисіа на тоє слово нікому, а хто сіа уступит суд ми і з ним будемо мати перед Богом».
Оскільки немає відповідних прикінцевих клаузул документа, місце його складання не є відоме. Не відомий також час його написання. Якщо його видавав князь Лев Данилович, то видано його було до 16 березня 1301 року, як вважають вчені — дати його смерті, якщо це був Лев ІІ (Лев Юрійович), то теж не пізніше 21 травня 1323 року, який саме тоді помер.
Якщо грамоту видав князь Лев Данилович, то видано її було до 16 березня 1301 року, як вважають вчені, це дата його смерті.
Є ще один варіант заснування села. Його залишив історик Іван Филипчак. Він стверджував, що бачив особисто і зняв копію грамоти князя Лева Даниловича у якій була позначена дата: 5 травня 1274 року. Якщо це правда, то це і є перша згадка про заснування села Гординя.
Другу ж копію, яка майже слово в слово повторює першу, було передано уже далеким нащадкам Івана Гординського (того з 1557 року) — Петром Гординським у Перемиський гродський суд 28 вересня 1763 року, щоб вписати її як грамоту князя Лева Даниловича в актову книгу гроду.
Входячи в Дублянський ключ Самбірської королівської економії, селяни Гордині малися не зле, бо сплативши чинш солтисові, а той королеві, були теж гідними людьми, були власниками землі та пристойного господарства. Проте, вже з 1434 року, настали кепські часи: в Галичині було встановлено польське право, землею мають право володіти лише король, церква і шляхта. Відтоді земля стала не селянська, а пана, який володіє Гординею, за користування землею, уже з 1520 року встановлено один день панщини — безплатної праці на панському фільварку — на тиждень, в році це 52 дні. В майбутньому панщина зросте до 4 днів на тиждень, і не від лану поля, як на початках, а від четвертої його частини (це 208 днів на рік! Якщо ж відкинути зимові дні, то виходить, що на своєму полі тобі уже працювати ніколи).
Нестерпні біди зазнавали мешканці села і від татарсько — турецьких набігів, перший з яких був ще в 1474 році. В 1498 році перший набіг на Галичину зробили турки, дощенту її зруйнували і забрали в полон 100 тисяч люду. У 1524 році хан Аслан спустошив Самбірщину і спалив Самбір. Неодноразово горіла і Гординя. В одному старому документі йдеться, що «в октаві Божого Тіла в 1640 році татари спалили Дубляни і навколишні села».
В Гордині, через велику заболоченість терену, траплялися випадки холери.
У 1560 році, в одному з будинків шляхти діяла школа. Заснував її шляхтич Михайло Федькович Гординський, городничий Овруцький. В його будинку місцевий дяк вчив десять років синів шляхти. Його учнями були Дмитро та Петро Гординські, які брали участь у виборі Єпископа Гілевича; Павло Федькович Гординський, а також Кость Федькович Гординський, званий Гордієнко, останній лицар і кошовий Запорозької Січі, який був делегатом від запорозьких козаків на варшавський сейм у 1659 році.
Під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького (1648–1657) чимало мешканців Гордині брали участь у повстаннях. Серед них родини Гординських, Городиських, Чайківських, Білинських, Яворівських та ін.
У другій половині XVIII століття освіта у Гордині (як в цілій Польщі) дуже упала. Свідченням цього є той факт, що 27 травня 1767 року на конфедерації шляхти у Вишні під декларацією 40 осіб замість підпису клали знак святого хреста. У «Річній табелі Гординської парохії» станом на 1 січня 1791 року зафіксовано, що з 985 душ в парохії до школи не ходив ніхто. У цей час школа у Гордині була лише на папері.
З 1835 року зафіксовано, що у Гордині була парохіяльна школа. Вчителював у ній Ярема Ляхнович, а з 1836 року Том Лєхнуш. Найстарші люди в Гордині оповідали, що після Лєхнуша вчив кілька літ Василь Пак, в 40-х рр. Василь Пик.
У 1863 р. заведено у Гордині приходську неуправильнену школу, в якій дяко-учитель Теодор Присташ, як провізоричний вчитель, за 40 ринських річної платні вчив 30 дітей, хоч спосібних до науки було 92.
У 1865 році перемінено Гординську неуправильнену школу на тривіяльну, де той самий дяко-вчитель вчив 35 дітей. Цього ж року до школи почав ходити майбутній український письменник Андрій Чайковський.
1855 року уряд Австрії провів нову адміністративну реформу. Відповідно до цієї реформи Гординя стала відноситися до Самбірського повіту. Село Лука перестало бути центром околиці: камеральну домінію у ній ліквідовано. Центром поступово стають Дубляни.
У 1867 році в Австрійській імперії прийнято Конституцію, яка надала громадянам демократичні права і свободи. Мешканці Гордині — одружені чоловіки віком від 24-х років, що мають своє господарство, отримують виборче право. Що три роки вони обирають гмінну раду (в Гордині аж три гміни — в Гордині рустикальній, в Гордині шляхетській — тут обирають не війта, а префекта, і в Сокирчицях), є ще тут Двірський обшар — четверта адміністративна одиниця, яку очолює місцевий дідич (з 1820 року — це пан Сузанський і його наступники) і ще один Двірський обшар в Сокирчицях, який очолює — граф Комаровський.
У 1872 році прийшов на вчителя до Гордині Григорій Гординський, уродженець села Гордині, присілка Закуття і вчителював понад 30 років як перший кваліфікований вчитель. Цілий час свого вчителювання брав участь в житті громади, заложив у селі читальню, шпихлір, спроваджував для селян книжки, вчив господарства, будив національну свідомість, за що зазнавав багато прикростей.
1904 року, за ініціативою голови Самбірської філії товариства «Просвіта» та вихідця з Гордині Дмитра Гординського–Антоновича в шляхетському присілку Закуття створюють читальню «Просвіти» (кошти на побудову читальні дала Городиська Анна). В тому ж році за ініціативи нового голови філіалу Данила Стахури та місцевого вчителя Василя Жиги, випускника вчительської семінарії, створюється читальня і в Гордині рустикальній.
Створити кооперативу допомогло товариство «Народна торгівля», створене 1883 року. В 1898 році засновано «Краєвий Союз Кредитовий», який дає початок сільській і ремісницькій кооперації. В тому ж 1898 році створюється товариство «Сільський господар», яким активно займався Йосиф Гординський–Федькович та Іван Януш.
Уродженці Гордині в лавах Збройних сил Австро-Угорщини, учасники Першої світової війни:
- Воютицький Яким;
- Галещинський Іван (1879 р.н.) — військовослужбовець залізничного полку, потрапив в російський полон;
- Гординський Іван (1882 р.н.) — військовослужбовець 18-го піхотного полку, потрапив в російський полон;
- Городиський Василь;
- Даців Степан;
- Даців Теодор — піхотинець 10-ї роти 77-го піхотного полку, отримав поранення в 1915 р.;
- Дзимба Йосиф (1896 р.н.) — стрілець 3-ї роти 29-го стрілецького полку, отримав поранення в 1918 р.;
- Мокрянський Іван (1897–11.01.1918) — стрілець 33-го стрілецького полку, загинув.
- Наконечний Ілля (1887 р.н.) — єфрейтор резерву титулярний капрал 4-ї роти 77-го піхотного полку, потрапив в російський полон в 1915 р.;
- Наконечний Йосиф (1882 р.н.) — піхотинець 4-ї роти 5-го піхотного полку ландверу, потрапив в російський полон в 1915 р.;
- Ортинський Пилип Андрійович (нар. 25.11.1889) — піхотинець 1-ї кулеметної роти 77-го піхотного полку, зник безвісти 29.05.1917 р.;
- Савінський Йосиф (1893—1915) — піхотинець 2-ї роти 77-го піхотного полку, ймовірно загинув;
- Сенчишин Микола (1896—1917) — піхотинець 1-ї роти 77-го піхотного полку, ймовірно загинув;
- Фурдин Яким (1876 р.н.) — військовослужбовець 33-го уланського полку, потрапив в російський полон в 1916 р.;
- Швець Іван (1884–22.11.1914) — цугсфюрер 2-ї роти 77-го піхотного полку, загинув;
- Яворський Теодор (1884—1915) — піхотинець титулярний єфрейтор 12-ї роти 77-го піхотного полку, ймовірно загинув.
В лавах УГА перебували: Осип Баган (булавний), Броніслав Біж, Ілько Бережницький, Василь Городиський, Тимко Возняк, Михайло Баб'як, Богдан Мороз та інші. На саморобному бронепоїзді воював Григорій Даців. Більшість гординців входили у Восьму Самбірську бригаду УГА.
21 грудня на основі Конституції ЗУНР в Гордині було створено раду села, комісаром обрано Івана Совінського.
Період Польської Республіки (1919—1939)
У 1920–30-хх рр. починають проникати комуністичні ідеї, які через своїх поплічників активно пропагує СРСР. Емісарами його стають члени КПЗУ, яких на початку 1930 років в Західній Україні налічувалося 4350 чоловік, долучались до них і легальна організація «Селянин–робітник». У Гордині їх очолював Федір Кульчицький із Закуття (недовчений студент, який посів в КПЗУ дуже високі пости). Як свідчать документи, уже 7–8 листопада 1925 року (на роковини більшовицького перевороту в Росії) його зподвижниками в Гордині на церкві було розвішано лозунги, на яких писалося: «Хай живе радянська Польща!», «Хай живе соціалістична революція 1905, 1917, 1925 років!», «Проч з податками від вільних селян!», «Смерть буржуазії! Хай живе Комуна!». Про це є звіт прокурора Львівського апеляційного суду найвищій владі. Хто це зробив, поліція не дізналась, а от, хто брав участь в наступній акції, влада дізналася. Акція відбулася 25 квітня 1929 року в Корналовичах і Гордині, де, як повідомляє комендант поліції в ночі було розвішано листівки Самбірського повітового комітету КПЗУ до свята 1 Травня, і за причетність до цієї справи в Гордині було заарештовано Омеляна Гординського (секретар) та Степана Возняка (член місцевого кола прокомуністичної організації «СельРоб — Єдність»), які ті листівки розкинули по селу.
Та поряд з червоною ідеєю, якою «заразилася» жменька гординців, в село проникає і ідея національного визволення від польського панування, ідея модерного націоналізму.
У 1921 році стараннями о. Юрія Гошки та його сина Ярослава (в числі перших дев'яти в Самбірському повіті) відновлюються читальні «Просвіта» (в Закуттю, Гордині та Сокирчицях). Очолювали їх: в Закуттю — Василь Городиський, в Гордині — Осип Пазюк та Степан Рак, в Сокирчицях — Йосип Фурдин. Усі читальні вели просвітницьку та економічну роботу: передплачували газети і журнали, ставили вистави за драматичними творами українських класиків, організовували урочистості з нагоди національних свят, створювали кооперативи («Злагода») та ін.
На поч. 1930-х рр. очільник Самбірського проводу ОУН Василь Попіль — «Гордий» за завданням Окружного проводу створює осередки ОУН в Корналовичах, Гордині, Дублянах.
У середині 1930-х рр. молоді активісти «Просвіти» стали насипати в кожному селі могили «Борцям за волю України». Польська влада руйнувала могили, посилала в села кінну жандармерію. У Сокирчицях їм вдалось розвалити вже насипану могилу, а ось у Гордині це варварство зупинив отець Юрій Гошко, заявивши, що на церковному подвір'ї, а саме там була насипана і освячена могила, не дасть порядкувати нікому. За промову на освяченні могили «Борцям за волю України», в якій о. Юрій Гошко сказав: «Від Кавказу аж по Сян — один український лан!», поляки заарештували його й кинули до в'язниці.
1 серпня 1934 року, в зв'язку з адміністративною реформою, самостійні гміни Гординя Шляхецка та Гординя Рустикальна стали належати до Гміни Калинів.
СРСР (1939—1941, 1944—1991)
На початку Другої світової війни у вересні 1939 року Гординя була зайнята німецькими військами, але відповідно до Пакту Молотова–Ріббентропа 26 вересня Гординя, як і частина інших західноукраїнських земель, була передана СРСР.
З вересня 1944 року розпочалися перші сталінські репресії в селі Гординя і по всій Західній Україні. Найбільше облав НКВС було на Різдвяні свята в січні 1945 року. Перших заарештованих відправляли до відділу НКВС в Дублянах, пізніше — до Дрогобича. У товарних вагонах вивозили в Сибір усіх, хто мав освіту від 7-8 класів. Більшість патріотів була розстріляна. Церкви обкрадали, змінювали місцеві органи влади, вербували нових людей (як правило, з числа малограмотних, малосвідомих і бідних сімей). Розпочався радянський період у житті парафіян Гордині.
На поч. 1930-х рр. очільник Самбірського проводу ОУН Василь Попіль — «Гордий» за завданням Окружного проводу створює осередки ОУН в Корналовичах, Гордині, Дублянах.
У другій половині 1943 р. в Галичині активно створюються загони Української народної самооборони (зародок УПА–"Захід") з метою захисту українського населення від окупаційних режимів. Створенням такого відділу в Гордині займався уродженець села Іван Наконечний — «Орленко». В подальшому бійці Гординського загону УНС перейшли в новостворену чоту під керівництвом «Орленка» в сотні «Булава» ТВ-24 «Маківка» ВО-4 «Говерла» УПА-«Захід».
Бій в Гордині (4 березня 1948 р.)
4 березня о 4 годині ранку оперативно-військова група (300 чол.) Дублянського РВ МДБ оточила присілок Закуття, де напередодні ввечері зупинилася група з 8 бійців 92-го відділу (сотня «Булава») під командуванням Івана Наконечного — «Орленка». До групи входили: «Блакитний» – санітар, «Гайдук» – стрілець, «Юрко» — кулеметник, «Лісовик» — особистий охоронець (один з найкращих стрільців відділу 96), «Вишневий» — стрілець, «Орленко» — командир. Вислідив групу «Орленка» співробітник МДБ Федір Греділь (агентурне псевдо «Алісов»).
Близько 8.00, побачивши більшовиків, «Орленко» забрав із двох хат 5-х стрільців, а 3-х залишив. Стрільці, які залишилися поховалися в будинках, а «Орленко» почав відступати в сторону лозів над р. Дністер. За іншими даними група повстанців вийшла із Закуття в сторону лісу де була їхня криївка (головна база перебування сотні «Булава»). Більшовики запримітили відступаючих повстанців і відкрили по них вогонь. Повстанці залягли і почали відбиватися, після чого більшовики пішли в наступ. Змінюючи становище, перший був убитий від ворожих куль стрілець «Гайдук». Більшовики брали в кільце повстанців, постійно стріляли, від того отримав поранення санітар «Блакитний» і попросив командира «Орленка» його дострелити аби він не потрапив живим у руки ворога. «Орленко» прохання виконав, побачивши безвихідне положення пустив кулю і собі. Вогонь не вщухав, «Юрко» відстрілюючись, відступив за село, де й був убитий, біля 150 м від хат. Стрілець «Лісовик», відстрілюючись цілий час з кріса, відступав між хати. За ним гналося 6 більшовиків. 3-х із них він застрілив, а інші 3 затрималися, що дало змогу стрільцю скочити на подвір'я одного господаря і скритися під хмизом біля оборога, де й залишився живим. Останнього стрільця «Вишневого» знайшли більшовики в стайні під жолобом, звідки він виліз, говорячи до більшовиків: «Не вбивайте мене, я багато вам розкажу».
Під час бою було знищено 9 радянських військовослужбовців, у тому числі 2 офіцери, і поранено 5.
В лавах повстанців загинули 4 воїни УПА: сотенний «Орленко», санітар «Блакитний», кулеметник «Юра» («Юрко») та стрілець «Гайдук», 1 зловлений живцем — «Вишневий». Серед матеріальних втрат: 1 ППС, 1 ППШ, 1 кулемет ДП, 1 кріс, 1 пістоле, 200 шт. російських набоїв до кріса та 3 диски до кулемета.
Після бою 15 більшовиків забрали зі собою стрільця «Вишневого» та машиною поїхали до Дублян, там забрали зі собою ще 25 більшовиків і поїхали до лісу біля с. Кульчиці–Олексята, де містився зимовий табір чотового «Кобзи» сотні «Булава», про який знав зловлений стрілець «Вишневий». В криївці перебували: «Кобза» (чотовий), «Грушка», «Доля», «Короленко», «Осінній» (особистий охоронець «Орленка»), «Степовий», «Клим» (особистий охоронець «Орленка»), «Шумний», «Люба» (Ворончак Л. А., зв'язкова із Кульчиць), «Блакитний-2» (Борис І. Ф.).
О 12.00 год. 4 березня 1948 р. спецоперацію розпочато знову. Криївку оточили з усіх сторін. Вояки УПА захищалися, як могли. Загинули: «Осінній», «Кобза», «Доля», «Короленко», «Грушка», «Шумний», «Степовий». Двом юнакам вдалося втекти. «Любу» (Ворончак Л. А.), сестру «Короленка», і «Блакитного-2» (Борис І. Ф.) МДБісти забрали в Дубляни. Ворожа сторона зазнала 13 вбитими. Впавших повстанців більшовики роздягнули і забрали до Дублян. Двоє селян з Гордині помили їх, після цього більшовики поклали тіла в білизні під парканом. Кожному повстанцеві більшовики розбурхали волосся, праву руку затиснули і піднесли вгору на висоту очей, а ліву руку притулили до лівого вуха і в такій позі зробили фотографію. Впавші повстанці були поділені на дві групи. Одна з них командира «Орленка», друга чотового «Кобзи». В рядку сиділи перший «Орленко», а по його лівій руці стрільці з його групи. Так само була покладена група «Кобзи». Тіла повстанців у такій позі лежали під тином три дні і кожного, хто приходив дивитись, більшовики записували.
Духовна історія Гордині
Вперше місцева православна парафія в Гордині згадується в 1400 році. На початку XVII ст. в селі Гординя збудовано дерев'яну церкву — попередницю теперішньої.
Іван Филипчак у своїй книзі «Школа в Гордині» пише про Гординську метрику, датовану 1684 роком:
«…мала вона 277 сторінок, з них 37 записаних, 20 см висока і 16 см широка, оправлена в шкіру. Спочатку писано в ній по-польськи, відтак — по — українськи скорописом з титлами, дуже дрібним і гарним почерком, при кінці знову по — польськи. Спис вінчаних і народжених доведено до 1777 року, а при кінці Протокол оповідей. З неї довідуємося, що парухами в Гордині від 1684 року до 1788 року були Білинські, і парохія переходила від вітця до сина. По них зайняв парафію отець Василь Яновський, що був 56 літ парохом»
У період служіння на парафії о. Дмитро Ортинського (1877–1905) Гординя (матірна парафія) налічувала 1000 душ, у дочірній (с. Корналовичі) — 960, у Сокирчицях — 460, у Кружиках — 200.
Відомі роки | Прізвище, ім'я |
---|---|
1684 — ? | о. Білинський |
? — 1788 | діти, внуки о. Білинського |
? — 1785 — травень, 1788 | о. Габріель Білинський |
травень 1788 — 11 квітня 1844 | о. Василь Яновський (~1761–11.04.1844) |
лютий 1846— 20 травня 1877 | о. Микола Городиський (~1809–20.05.1877) |
1877–1905 | о. Дмитро Ортинський |
1905–1906 | о. Микола Кишакевич |
1906–1917 | о. Лев Мацуцький |
1917 — червень 1941 | о. Юрій Гошко |
1941–1944 | о. Ярослав Кузич |
1946–1977 | о. Володимир Худик |
1975–1977 | о. Богдан Вітів |
1977-1983 | о. Іван Шимелинець |
1983 — жовтень 2016 | о. Микола Волянський |
2016 по сьогодні | о. Олег Губик |
Церква Св. Дмитрія УГКЦ 1810 р.
Новозбудовану муровану церкву Св. Дмитрія було освячено 1810.
У 2019—2020 роках церкву розписали та встановили новий іконостас. 8 листопада 2020 року за участю Єпископа-помічника Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Григорія (Комара) відбулося освячення церкви після її оновлення.
Поряд з церквою поховані отці Микола Городиський, Дмитро Ортинський та Лев Мацуцький (1917 р.). Нині церква є пам'яткою архітектури місцевого значення Самбірського району (№ 1489-М).
Художні джерела про Гординю
У 1895–1896 рр. виходець з Гордині, відомий український письменник Андрій Якович Чайковський написав дві повісті «Олюнька» та «В чужому гнізді», де детально описав етнографічні характеристики особливостей чоловічого та жіночого одягу шляхти та селян, їх житла, описи елементів духовної культури села Пишнівці. Прототипом Пишнівців в «Олюнці» та «В чужому гнізді» послужило письменникові шляхетське село Гординя. Якщо сюжет «Олюньки» хронологічно пов'язаний з другою половиною XIX ст., то повість «В чужому гнізді» розповідає про т. зв. ходачкову шляхту ще з часів панщини і перших років після її відміни. Ця часова різниця обох творів досить відчутна в їх змісті. У першому випадку превалює те, що сам автор мав можливість бачити і спостерігати в житті дрібної шляхти, а в другому, що він міг почути з розповідей інших, дізнатися з писемних матеріалів.
У листі до О. Маковея від 28 грудня 1895 р. А. Чайковський писав:
«Не штука було писать „Олюньку“. Коли я її знав лично, з нею бавився (ми в однім селі росли, Пишнівці — Гординя), знав цілу єї історію…»
Реальним прообразом головної героїні твору стала дівчина з Гордині Олена Гординська-Антонович (1850 р.н.), її батьки Теодор і Текля, однорічна сестра померли від холери коли їй було 5 років. 20 лютого 1870 року Олена вийшла заміж за Дмитра Волошиновського (1846—1871), а 20 квітня наступного року тіло Олени було знайдено на березі річки Дністер. Уривок із повісті «Олюнька»:
«Село Пишнівці різниться від інших сіл наддністрянської околиці хіба тим, що воно розпадається на дві адміністративні громади: на шляхетську, що зветься Закуття, і хлопську, або рустикальну. Обі ті громади мають хіба спільну церкву й школу, та й тут намагаються не змішуватися між собою, бо, на їх думку, і перед богом хлоп шляхтичеві не рівня. Ця класова незгода переноситься і на школярів, що вчаться в однім будинку; вони між собою не любляться, не хочуть сидіти суміш на лавках і так, як їхні батьки, дражнять одні одних та роблять собі взаємні пакості.
Кожна громада має своє окреме начальство з окремою радою. На Закутті начальникує префект з асесорами, а в громаді рустикальній — звичайний війт з присяжними. Між закуттянами і хлопами нема найменшого зв'язку. Вони стараються якомога різнитися й убранням, і бесідою, й звичаями.
Пишнівські хлопи мають вигляд українських селян, а шляхта, що пам'ятає ще дещо зі своїх традицій та шляхетських привілеїв, подобає на якусь хлопсько-панську мішанину. Та це водиться і з бесідою, і з молитвою. Хлоп не хоче інакше говорити, як по-українськи, не знає іншої молитви, як української: шляхтич дуже радо вживає слова польські, розуміється, в покаліченім вигляді, імена українські вимовляє по-польськи, а вчитися польської молитви належить до доброго тону. Шляхта незадоволена теперішніми порядками та все з жалем згадує часи польського панування, де шляхетські привілеї багато значили і хлоп був хлопом, а не чоловіком.
Родинних зв'язків між хлопами і шляхтою нема й, либонь, не скоро будуть. А якщо коли трапилося, що шляхтянка віддалася за хлопа, то вже їй не показуватися на вулицю Закуття, ба навіть і строю шляхетського мусила зректися, а то, либонь, подерли б на ній на шматки. Так само здерли б капоту з такого шляхтича, котрий оженився б з хлопкою.
А втім, у цілому Закутті сама шляхта. Є тут Гординські-Федьковичі, Чайковські-Тимковичі, Городиські-Ядвищаки. Останні назвища — то родові, або, як вони кажуть, придомки. Себе вони кличуть по батькові, і так є тут Яців Ясьо, Петрів Ясьо, Стефанів Юзьо й інші.»
У 1938 році галицький письменник та педагог Іван Филипчак видав книгу під назвою «Школа в Гордині», де описав історію села, становлення шкільництва, церкву.
«В Гордині найдеш і нині не одного шляхтича, що думає категоріями давнини, мріє про давню велич своїх предків… в скринях тієї збіднілої шляхти знайдеш Велику історію Грушевського, що над її розділами ломлять собі голови в тихі зимові вечори поважні шляхтичі і працюють над генеалогією Гордієнка, над родоводом Осипа-Юрія Федьковича Гординського… У скринях тієї шляхти знайдеш такі поважні твори, як В. Липинського „Листи до братів — хліборобів“. Тут знайдеш також кореспонденцію з нашими передовими людьми, як ото з покійним Осипом Маковеєм, професором Грушевським, листи від В. Липинського, що йому тутешній шляхтич Іван Федькович Гординський хотів на вигнанні прийти з матеріальною допомогою, за що В. Липинський сердечно подякував, а допомоги не прийняв».
Пам'ятки
- З проголошенням незалежності України, в Гордині, при дорозі на с. Корналовичі, насипали символічну могилу в пам'ять о. Юрію Гошки та бійців УПА (сотник Іван Наконечний — «Орленко», «Блакитний», «Гайда», «Юрко»). Високий металевий Хрест зварив і встановив світлої пам'яті Федак Осип Степанович;
- Могила Борцям за волю України (1917—1921 рр.);
- Пам'ятник Євгенові Коновальцю та Степану Бандері;
- Пам'ятник Андрію Чайковському.
-
- Символічна могила та пам'ятник о. Юрію Гошці та сотнику УПА Івану Наконечному — «Орленку»
- Символічна могила та пам'ятник о. Юрію Гошці та сотнику УПА Івану Наконечному — «Орленку»
Населення
Станом на 2001 рік, населення села налічувало 998 осіб.
1881 | 2001 |
---|---|
→ 738 | ↗ 998 |
Інфраструктура
В селі фунціонує Гординянська СЗШ І-ІІ ступеня (80 учнів станом на 2020 рік), Народний дім та бібліотека.
Спорт
- ФК «Дністер» — Гординя.
Економіка
У селі розміщене ФГ «Друзі», яке займається вирощуванням зернових культур, ТОЗВ "Виробничо-комерційне підприємство «Гординя» з виробництва цегли, дахівки та інших будівельних виробів, КП «Гординя» з виробництва продуктів борошномельно-круп'яної промисловості.
На території села знаходиться УППГ–1 Залужани, де здійснюється видобуток газу із Залужанського газоконденсатного родовища.
Відомі люди
Із селом пов'язані
- Кость Федькович Гординський (? – † 15.05.1733; Кам'янська Січ, нині село Республіканець Херсонщини) — кошовий отаман Запорозької Січі, створив та очолив Кам'янську Січ. До 1728 р. очолював Олешківську Січ, сподвижник та співавтор Конституції Гетьмана Війська Запорозького Городового Пилипа Орлика;
- Чайковський Андрій Якович (15.05.1857; Самбір – † 2.06.1935; Коломия) — відомий український письменник, громадський діяч, доктор права, адвокат у Галичині. Втративши в ранньому віці батьків, Андрія забрала до себе в Закуття (шляхетський присілок Гордині) його бабуся. Практично весь юнацький вік Андрій ріс і виховувався своєю бабусею в Гордині. В автобіографії він писав:
Малим 5-літнім хлопцем перейшов я жити до Гордині-Закуття між малоземельну шляхту
- Гошко Юрій (1888 — † 1941) ― гординський парох (1917–1941), політв'язень, загинув в тюрмі НКВС м. Дрогобича.
У селі народилися
- Гординський Стефан – мечник Києва, віце-регент гродського суду м. Львова (1754), гродський писар Львова, посол Львівської землі (1764), підписав обрання Станіслава Августа. У 1769 р. — гродський суддя Львова і підстароста Львова (1779).
- Гординський Йозеф – ц.к. чиновник, староста самбірського округу (1871-1882);
- Михайло Смяльовський (14 .12. 1906; – † 2 листопада 1990: Коламбус, США) — польський хімік, фахівець у галузі металургії та структурної корозії.
- Домітер Зигмунд-Степан (06.06.1917 – † 22.11.1941; Велика Британія) — капрал, пілот 58 підрозділу оперативного навчання Повітряних сил Польщі в складі Королівських ПС Великої Британії; Загинув при випробовувальному польоті в Шотландії.
- Наконечний Іван — «Орленко» (1919 – † 4.03.1948; Гординя — Закуття) — сотник УПА, активіст читальні «Просвіта», творець загону УНС в Гордині, в'язень німецького концтабору, загинув у с. Гординя під час облави НКВС;
- Фурдин Дмитро Семенович (1921—2014) — художник-іконописець;
- Фурдин Осип Федорович (нар. 2 липня 1954) — дрогобицький політичний та партійний діяч. Виконувач обов'язків міського голови Дрогобича у 1996 році.
- Греділь Степан Осипович (нар. 01.03.1964) — український футболіст.
У селі загинули
Див. також
- Гординські (рід);
- Гординські
Примітки
- Новокалинівська міська рада Львівська область, Самбірський район - Картка громади. novokalynivska-gromada.gov.ua (ua) . оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 14 березня 2021.
- Hordynia Lviv Oblast Climate-Data.org
- . novokalynivska-gromada.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 14 грудня 2020.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Дрогобицької області»
- Грамота князя Лева, архів Перемиського гродського суду, в кн.. Виханський Богдан, Дублянська околиця Самбірщини, Дрогобич, Коло, 2005, с. 70
- . gordynia-zosh.lviv.sch.in.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 24 грудня 2020.
- На Самбірській землі – Слово Просвіти (укр.). Процитовано 24 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Verlustliste: Verlustliste Nr. 602. -: Verlustliste Nr. 602., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1917. Процитовано 10 жовтня 2022.
- Verlustliste: Nr. 1. Kriegsgefangene, deren Truppenkörper oder Heimatszuständigkeit infolge der mangelhaften Angaben in den vom Roten Kreuze der feindlichen Staaten eingelangten Gefangenenlisten bisher nicht festgestellt werden konnte. -: Nr. 1. Kriegsgefangene, deren Truppenkörper oder Heimatszuständigkeit infolge der mangelhaften Angaben in den vom Roten Kreuze der feindlichen Staaten eingelangten Gefangenenlisten bisher nicht festgestellt werden konnte, -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1916. Процитовано 10 жовтня 2022.
- Verlustliste: Verlustliste Nr. 101. -: Verlustliste Nr. 101., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1915. Процитовано 10 жовтня 2022.
- Verlustliste: Verlustliste Nr. 649. -: Verlustliste Nr. 649., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1918. Процитовано 10 жовтня 2022.
- Verlustliste: Verlustliste Nr. 660. -: Verlustliste Nr. 660., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1918. Процитовано 10 жовтня 2022.
- Verlustliste: Verlustliste Nr. 176. -: Verlustliste Nr. 176., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1915. Процитовано 10 жовтня 2022.
- Verlustliste: Verlustliste Nr. 188. -: Verlustliste Nr. 188., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1915. Процитовано 10 жовтня 2022.
- Verlustliste: Verlustliste Nr. 606. -: Verlustliste Nr. 606., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1917. Процитовано 10 жовтня 2022.
- Verlustliste: Verlustliste Nr. 279. -: Verlustliste Nr. 279., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1915. Процитовано 10 жовтня 2022.
- Verlustliste: Verlustliste Nr. 606. -: Verlustliste Nr. 606., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1917. Процитовано 10 жовтня 2022.
- Verlustliste: Verlustliste Nr. 479. -: Verlustliste Nr. 479., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1916. Процитовано 10 жовтня 2022.
- Verlustliste: Verlustliste Nr. 101. -: Verlustliste Nr. 101., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1915. Процитовано 10 жовтня 2022.
- Verlustliste: Verlustliste Nr. 101. -: Verlustliste Nr. 101., -: Hof- u. Staatsdr. -. (нім.). 1915. Процитовано 10 жовтня 2022.
- ЦДІА у Львові, Доповідна прокуратура про вивішування лозунгів у селі Гординя, ф. 205, т. І., спр. 520, арк.. 91 в кн.. Виханський Богдан, Дублянська околиця, Самбірщини, с.186.
- ЦДІА у Львові, Доповідна прокуратура про вивішування лозунгів у селі Гординя, ф. 205, т. І., спр. 520, арк.. 91 в кн.. Виханський Богдан, Дублянська околиця, Самбірщини, с.186 — 188.
- Галів М. Бойовий шлях сотні УПА «Булава» (1943—1948) / Михайло Галів. — Львів, 2007. — Збірник 11. — С. 139—140.
- Виханський Б. Дублянська околиця Самбірщини. — С. 371—372
- Содоль, Петро, (1990). Група УПА "Говерля". Litopys UPA. с. 218—220, 284. ISBN . OCLC 769611988.
- Горбаль, Мирослав (2005). Довідник-пошуківець. Реєстр осіб, пов'язаних з визвольною боротьбою на теренах Дрогобиччини 1939-1950 (за архівними документами). Т. 6. Торонто: Літопис УПА. с. 135. ISBN .
- Звіти Командира Відтинка 24 — «Маківка». — С. 218—219
- Виханський, Богдан (2004). Дублянська околиця Самбірщини. Дрогобич: Коло. с. 316.
- Центральний державний архів громадських об'єднань України (ЦДАГО). — Ф. 1 (Центральний Комітет Комуністичної партії України. 1917—1991 рр.). — Оп. — 23. — Спр. 5041. — Арк. 29-33.
- Галів, Богдан. Бойовий шлях сотні УПА «Булава» (1943—1948) № 11. С. 27
- Звіти Командира Відтинка 24 — «Маківка». — С. 220
- Филипчак, Іван. Школа в Гордині. с. 11, 13.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2022. Процитовано 14 березня 2021.
- Чайковський, Андрій (2002). Спогади. Листи. Дослідження. У 3 т. (українська) . Т. 2. Львів. с. 58.
- Hordynia z Siekierczycami, [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. III: Haag — Kępy, Warszawa 1882, s. 124.
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 14 березня 2021.
- hundred, white collar. Відкритий реєстр юридичних осіб, без капчі та реєстрації. Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Процитовано 24 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - ТОЗВ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ГОРДИНЯ : інформація про компанію - ЄДРПОУ, дата реєстрації, власники | VKURSI.PRO. Vkursi (укр.). Процитовано 24 грудня 2020.
- КП ГОРДИНЯ : інформація про компанію - ЄДРПОУ, дата реєстрації, власники | VKURSI.PRO. Vkursi (укр.). Процитовано 24 грудня 2020.
- Чайковський, Андрій (2002). Спогади. Листи. Дослідження. У 3 т. (PDF) (українська) . Т. 1. Львів. с. 274.
- Domiter Zygmunt Stefan. Lista Krzystka - Polskie Siły Powietrzne w Wielkiej Brytanii 1940-1947 (pl-PL) . 1 березня 2014. Процитовано 1 січня 2021.
Джерела
- Юрій Павлович. Історія села Гординя. Львів. 2012. 115 с.
- Осип Фурдин. Село Гординя: історія поколінь. Частина друга. Дрогобич. 2022. 147 с.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomosci historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1904.— Cz. 1.— t. 7.— S. 337—339. (пол.); Hordynia z Siekierczycami // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 124. (пол.) — S. 124. (пол.).
- Роман Гординський, Богдан Виханський. Гординя. Дрогобич, 2011. 278 с.
- Богдан Виханський. Школа і Гординя сьогодні: історико-краєзнавчий нарис. 1990. 80 с.
- Іван Филипчак. Школа в Гордині: Нарис з історії шкільництва. Львів: товариство «Взаємна Поміч Українського Вчительства», 1938. 27 с.
- Андрій Чайковський. Чорні рядки. Мої спомини за час від 1 листопада 1918 р. до 13 травня 1919 р. // https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=4555 [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Виханський Богдан. Дублянська околиця Самбірщини, Дрогобич: Коло, 2005.
- Василь Лаба — український історик-краєзнавець; досліджує історію населених пунктів Галичини до 1939 року. Видав близько 450 досліджень про села Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей // https://pik.net.ua/2021/08/22/lyudy-ne-znayut-istoriyi-tomu-ne-mozhut-obraty-pravylnogo-shlyahu-doslidnyk-istoriyi-sil-galychyny-vasyl-laba/
- Лаба Василь Павлович // uk.wikipedia.org
- Сайт Гординської СЗШ І-ІІ ст. — http://gordynia-zosh.lviv.sch.in.ua [ 19 січня 2019 у Wayback Machine.];
- https://novokalynivska-gromada.gov.ua/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gordinya selo v Ukrayini u Sambirskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 988 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Novokalinivska miska gromada selo Gordinya Cerkva sv Dmitriya UGKC 1810 r Cerkva sv Dmitriya UGKC 1810 r Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Sambirskij rajon Gromada Novokalinivska miska gromada Osnovni dani Naselennya 988 Plosha 26 023 km Gustota naselennya 37 97 osib km Poshtovij indeks 81466 Telefonnij kod 380 3236 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 32 13 pn sh 23 23 12 sh d 49 53694 pn sh 23 38667 sh d 49 53694 23 38667 Koordinati 49 32 13 pn sh 23 23 12 sh d 49 53694 pn sh 23 38667 sh d 49 53694 23 38667 Serednya visota nad rivnem morya 277 m Vodojmi r Dnister Vidstan do oblasnogo centru 56 km Vidstan do rajonnogo centru 12 km Misceva vlada Adresa radi 81464 Lvivska oblast Sambirskij rajon m Novij Kaliniv pl Aviaciyi 1a Karta Gordinya Gordinya Mapa Gordinya u VikishovishiGeografiyaGordinya roztashovane na pravomu berezi richki Dnister u Pridnistrovskij nizovij dolini yaka rozpochinayetsya vid velikogo kolina richki Strvyazh bilya sela Luki kolis Konyushki Seminivski za 5 km na shid vid centru teritorialnoyi gromadi mista Novij Kaliniv u 12 km na pivnichnij shid vid rajonnogo centru m Sambora ta za 56 km na pivdennij zahid vid oblasnogo centru m Lvova Istorik ta krayeznavec Ivan Filipchak u svoyij knizi Shkola v Gordini pisav sho selo lezhit na poslidnij gorbovini pered velikim sambirskim bolotom de najvishe znesinnya vinosit vsogo 305 m nad rivnem morya Selo znahoditsya na pravomu berezi Dnistra yakij chasto rozlivavsya vnaslidok chogo vsya dolina peretvoryuvalasya v veletenske ozero Shob hoch yakos zaraditi lihovi avstrijskij uryad zobov yazav meshkanciv Gordini i navkolishnih sil prokopati kanal iz Gordini do Dolobova ta ce situaciyi ne popravilo azh v radyanski chasi za dopomogoyu potuzhnoyi tehniki bulo zrobleno sistemu meliorativnih kanaliv nasipanu vzdovzh riki dambu i teren vdalos osushiti Shidnu chastinu sela stanovit prisilok Sokirchici a zahidnu shlyahetnij prisilok Zakuttya boyarske gnizdo Gordinskih gerbu Sas U centri sela vlasne Gordinya abo Gordinya Rustikalna KlimatU seli pomirnij kontinentalnij klimat Najholodnishij misyac sichen najspekotnishij lipen Serednya kilkist opadiv 830 mm shorichno Klimatograma Gordini SLBKTChLSVZhLG 46 0 6 50 1 5 55 7 1 63 14 4 91 19 9 90 22 13 110 23 15 80 23 14 75 18 10 62 13 6 55 8 2 53 2 3 Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 830 mm NazvaOdna iz versij spershu selo osada nazivalosya Ordi na potim Ordi nya i vzhe opislya Gordinya Nazva pohodit vid termina orda tak zvalasya samouprava u selah naselenih ordincyami knyazhimi slugami Vzhe ce ye perekonlivim tverdzhennyam sho selo zasnovane v knyazhi chasi Legko dovesti chomu same tut vono viniklo adzhe navkolo povno sil zaselenih chuzhincyami polonenimi Volosha Prusi Tatari ta inshi a yak vidomo golovnim obov yazkom ordinciv i bulo kontrolyuvati yih Naglyadali voni she za dorogami ta vozili knyazivski depeshi na veliku vidstan 7 5 1946 r rishennyam Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR bulo perejmenovano naseleni punkti Gordinyanskoyi silskoyi radi selo Gordinya Rustikalna na selo Gordinya Persha a selo Gordinya Shlyahocka na selo Gordinya Druga IstoriyaU 1511 1532 1538 rokah selo zgaduyetsya v aktah Peremiskih grodskogo ta zemskogo sudiv yaki rozglyadali rizni majnovi spravi Do 1557 roku Gordinya vvazhalasya korolivskoyu i nalezhala do Sambirskoyi ekonomiyi do Dublyanskogo klyucha Same todi meshkanec sela Gordini shlyahtich Ivan Fedkovich Gordinskij zvertayetsya do korolya Sigizmunda II za pitverdzhennyam gramoti HIII stolittya yaka bula nadana jogo rodichevi knyazem Levom Danilovichem Korol Sigizmund II 8 sichnya 1557 roku yiyi pidtverdiv V cij gramoti HIII st jshlosya pro take Ya knyaz Lev vozvali yesmo z Litovskoyi zemli Stefana Lizda dali yesmi yemu v Samborskij volosti selo Gordinyu a drugoye Dorozevo zo vsimi uzhitkami i zemleyu i sinozhatami so dubravami z lisami i bortami i sitmi i z rikami i so mlinom i so yeziormi i potoki so krinichami i so riniami i so vsimi pravi tak yako smi sami derzhali i tako dalismo yeomu na viki i ditiom yego i vnuchatom yego i pravnuchatom yego na viki V nenadobi ustupatisia na toye slovo nikomu a hto sia ustupit sud mi i z nim budemo mati pered Bogom Oskilki nemaye vidpovidnih prikincevih klauzul dokumenta misce jogo skladannya ne ye vidome Ne vidomij takozh chas jogo napisannya Yaksho jogo vidavav knyaz Lev Danilovich to vidano jogo bulo do 16 bereznya 1301 roku yak vvazhayut vcheni dati jogo smerti yaksho ce buv Lev II Lev Yurijovich to tezh ne piznishe 21 travnya 1323 roku yakij same todi pomer Yaksho gramotu vidav knyaz Lev Danilovich to vidano yiyi bulo do 16 bereznya 1301 roku yak vvazhayut vcheni ce data jogo smerti Ye she odin variant zasnuvannya sela Jogo zalishiv istorik Ivan Filipchak Vin stverdzhuvav sho bachiv osobisto i znyav kopiyu gramoti knyazya Leva Danilovicha u yakij bula poznachena data 5 travnya 1274 roku Yaksho ce pravda to ce i ye persha zgadka pro zasnuvannya sela Gordinya Drugu zh kopiyu yaka majzhe slovo v slovo povtoryuye pershu bulo peredano uzhe dalekim nashadkam Ivana Gordinskogo togo z 1557 roku Petrom Gordinskim u Peremiskij grodskij sud 28 veresnya 1763 roku shob vpisati yiyi yak gramotu knyazya Leva Danilovicha v aktovu knigu grodu Vhodyachi v Dublyanskij klyuch Sambirskoyi korolivskoyi ekonomiyi selyani Gordini malisya ne zle bo splativshi chinsh soltisovi a toj korolevi buli tezh gidnimi lyudmi buli vlasnikami zemli ta pristojnogo gospodarstva Prote vzhe z 1434 roku nastali kepski chasi v Galichini bulo vstanovleno polske pravo zemleyu mayut pravo voloditi lishe korol cerkva i shlyahta Vidtodi zemlya stala ne selyanska a pana yakij volodiye Gordineyu za koristuvannya zemleyu uzhe z 1520 roku vstanovleno odin den panshini bezplatnoyi praci na panskomu filvarku na tizhden v roci ce 52 dni V majbutnomu panshina zroste do 4 dniv na tizhden i ne vid lanu polya yak na pochatkah a vid chetvertoyi jogo chastini ce 208 dniv na rik Yaksho zh vidkinuti zimovi dni to vihodit sho na svoyemu poli tobi uzhe pracyuvati nikoli Nesterpni bidi zaznavali meshkanci sela i vid tatarsko tureckih nabigiv pershij z yakih buv she v 1474 roci V 1498 roci pershij nabig na Galichinu zrobili turki doshentu yiyi zrujnuvali i zabrali v polon 100 tisyach lyudu U 1524 roci han Aslan spustoshiv Sambirshinu i spaliv Sambir Neodnorazovo gorila i Gordinya V odnomu staromu dokumenti jdetsya sho v oktavi Bozhogo Tila v 1640 roci tatari spalili Dublyani i navkolishni sela V Gordini cherez veliku zabolochenist terenu traplyalisya vipadki holeri U 1560 roci v odnomu z budinkiv shlyahti diyala shkola Zasnuvav yiyi shlyahtich Mihajlo Fedkovich Gordinskij gorodnichij Ovruckij V jogo budinku miscevij dyak vchiv desyat rokiv siniv shlyahti Jogo uchnyami buli Dmitro ta Petro Gordinski yaki brali uchast u vibori Yepiskopa Gilevicha Pavlo Fedkovich Gordinskij a takozh Kost Fedkovich Gordinskij zvanij Gordiyenko ostannij licar i koshovij Zaporozkoyi Sichi yakij buv delegatom vid zaporozkih kozakiv na varshavskij sejm u 1659 roci Pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo 1648 1657 chimalo meshkanciv Gordini brali uchast u povstannyah Sered nih rodini Gordinskih Gorodiskih Chajkivskih Bilinskih Yavorivskih ta in U drugij polovini XVIII stolittya osvita u Gordini yak v cilij Polshi duzhe upala Svidchennyam cogo ye toj fakt sho 27 travnya 1767 roku na konfederaciyi shlyahti u Vishni pid deklaraciyeyu 40 osib zamist pidpisu klali znak svyatogo hresta U Richnij tabeli Gordinskoyi parohiyi stanom na 1 sichnya 1791 roku zafiksovano sho z 985 dush v parohiyi do shkoli ne hodiv nihto U cej chas shkola u Gordini bula lishe na paperi Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Z 1835 roku zafiksovano sho u Gordini bula parohiyalna shkola Vchitelyuvav u nij Yarema Lyahnovich a z 1836 roku Tom Lyehnush Najstarshi lyudi v Gordini opovidali sho pislya Lyehnusha vchiv kilka lit Vasil Pak v 40 h rr Vasil Pik U 1863 r zavedeno u Gordini prihodsku neupravilnenu shkolu v yakij dyako uchitel Teodor Pristash yak provizorichnij vchitel za 40 rinskih richnoyi platni vchiv 30 ditej hoch sposibnih do nauki bulo 92 U 1865 roci peremineno Gordinsku neupravilnenu shkolu na triviyalnu de toj samij dyako vchitel vchiv 35 ditej Cogo zh roku do shkoli pochav hoditi majbutnij ukrayinskij pismennik Andrij Chajkovskij 1855 roku uryad Avstriyi proviv novu administrativnu reformu Vidpovidno do ciyeyi reformi Gordinya stala vidnositisya do Sambirskogo povitu Selo Luka perestalo buti centrom okolici kameralnu dominiyu u nij likvidovano Centrom postupovo stayut Dublyani U 1867 roci v Avstrijskij imperiyi prijnyato Konstituciyu yaka nadala gromadyanam demokratichni prava i svobodi Meshkanci Gordini odruzheni choloviki vikom vid 24 h rokiv sho mayut svoye gospodarstvo otrimuyut viborche pravo Sho tri roki voni obirayut gminnu radu v Gordini azh tri gmini v Gordini rustikalnij v Gordini shlyahetskij tut obirayut ne vijta a prefekta i v Sokirchicyah ye she tut Dvirskij obshar chetverta administrativna odinicya yaku ocholyuye miscevij didich z 1820 roku ce pan Suzanskij i jogo nastupniki i she odin Dvirskij obshar v Sokirchicyah yakij ocholyuye graf Komarovskij U 1872 roci prijshov na vchitelya do Gordini Grigorij Gordinskij urodzhenec sela Gordini prisilka Zakuttya i vchitelyuvav ponad 30 rokiv yak pershij kvalifikovanij vchitel Cilij chas svogo vchitelyuvannya brav uchast v zhitti gromadi zalozhiv u seli chitalnyu shpihlir sprovadzhuvav dlya selyan knizhki vchiv gospodarstva budiv nacionalnu svidomist za sho zaznavav bagato prikrostej 1904 roku za iniciativoyu golovi Sambirskoyi filiyi tovaristva Prosvita ta vihidcya z Gordini Dmitra Gordinskogo Antonovicha v shlyahetskomu prisilku Zakuttya stvoryuyut chitalnyu Prosviti koshti na pobudovu chitalni dala Gorodiska Anna V tomu zh roci za iniciativi novogo golovi filialu Danila Stahuri ta miscevogo vchitelya Vasilya Zhigi vipusknika vchitelskoyi seminariyi stvoryuyetsya chitalnya i v Gordini rustikalnij Stvoriti kooperativu dopomoglo tovaristvo Narodna torgivlya stvorene 1883 roku V 1898 roci zasnovano Krayevij Soyuz Kreditovij yakij daye pochatok silskij i remisnickij kooperaciyi V tomu zh 1898 roci stvoryuyetsya tovaristvo Silskij gospodar yakim aktivno zajmavsya Josif Gordinskij Fedkovich ta Ivan Yanush Urodzhenci Gordini v lavah Zbrojnih sil Avstro Ugorshini uchasniki Pershoyi svitovoyi vijni Voyutickij Yakim Galeshinskij Ivan 1879 r n vijskovosluzhbovec zaliznichnogo polku potrapiv v rosijskij polon Gordinskij Ivan 1882 r n vijskovosluzhbovec 18 go pihotnogo polku potrapiv v rosijskij polon Gorodiskij Vasil Daciv Stepan Daciv Teodor pihotinec 10 yi roti 77 go pihotnogo polku otrimav poranennya v 1915 r Dzimba Josif 1896 r n strilec 3 yi roti 29 go strileckogo polku otrimav poranennya v 1918 r Mokryanskij Ivan 1897 11 01 1918 strilec 33 go strileckogo polku zaginuv Nakonechnij Illya 1887 r n yefrejtor rezervu titulyarnij kapral 4 yi roti 77 go pihotnogo polku potrapiv v rosijskij polon v 1915 r Nakonechnij Josif 1882 r n pihotinec 4 yi roti 5 go pihotnogo polku landveru potrapiv v rosijskij polon v 1915 r Ortinskij Pilip Andrijovich nar 25 11 1889 pihotinec 1 yi kulemetnoyi roti 77 go pihotnogo polku znik bezvisti 29 05 1917 r Savinskij Josif 1893 1915 pihotinec 2 yi roti 77 go pihotnogo polku jmovirno zaginuv Senchishin Mikola 1896 1917 pihotinec 1 yi roti 77 go pihotnogo polku jmovirno zaginuv Furdin Yakim 1876 r n vijskovosluzhbovec 33 go ulanskogo polku potrapiv v rosijskij polon v 1916 r Shvec Ivan 1884 22 11 1914 cugsfyurer 2 yi roti 77 go pihotnogo polku zaginuv Yavorskij Teodor 1884 1915 pihotinec titulyarnij yefrejtor 12 yi roti 77 go pihotnogo polku jmovirno zaginuv V lavah UGA perebuvali Osip Bagan bulavnij Bronislav Bizh Ilko Berezhnickij Vasil Gorodiskij Timko Voznyak Mihajlo Bab yak Bogdan Moroz ta inshi Na samorobnomu bronepoyizdi voyuvav Grigorij Daciv Bilshist gordinciv vhodili u Vosmu Sambirsku brigadu UGA 21 grudnya na osnovi Konstituciyi ZUNR v Gordini bulo stvoreno radu sela komisarom obrano Ivana Sovinskogo Period Polskoyi Respubliki 1919 1939 U 1920 30 hh rr pochinayut pronikati komunistichni ideyi yaki cherez svoyih poplichnikiv aktivno propaguye SRSR Emisarami jogo stayut chleni KPZU yakih na pochatku 1930 rokiv v Zahidnij Ukrayini nalichuvalosya 4350 cholovik doluchalis do nih i legalna organizaciya Selyanin robitnik U Gordini yih ocholyuvav Fedir Kulchickij iz Zakuttya nedovchenij student yakij posiv v KPZU duzhe visoki posti Yak svidchat dokumenti uzhe 7 8 listopada 1925 roku na rokovini bilshovickogo perevorotu v Rosiyi jogo zpodvizhnikami v Gordini na cerkvi bulo rozvishano lozungi na yakih pisalosya Haj zhive radyanska Polsha Haj zhive socialistichna revolyuciya 1905 1917 1925 rokiv Proch z podatkami vid vilnih selyan Smert burzhuaziyi Haj zhive Komuna Pro ce ye zvit prokurora Lvivskogo apelyacijnogo sudu najvishij vladi Hto ce zrobiv policiya ne diznalas a ot hto brav uchast v nastupnij akciyi vlada diznalasya Akciya vidbulasya 25 kvitnya 1929 roku v Kornalovichah i Gordini de yak povidomlyaye komendant policiyi v nochi bulo rozvishano listivki Sambirskogo povitovogo komitetu KPZU do svyata 1 Travnya i za prichetnist do ciyeyi spravi v Gordini bulo zaareshtovano Omelyana Gordinskogo sekretar ta Stepana Voznyaka chlen miscevogo kola prokomunistichnoyi organizaciyi SelRob Yednist yaki ti listivki rozkinuli po selu Ta poryad z chervonoyu ideyeyu yakoyu zarazilasya zhmenka gordinciv v selo pronikaye i ideya nacionalnogo vizvolennya vid polskogo panuvannya ideya modernogo nacionalizmu U 1921 roci starannyami o Yuriya Goshki ta jogo sina Yaroslava v chisli pershih dev yati v Sambirskomu poviti vidnovlyuyutsya chitalni Prosvita v Zakuttyu Gordini ta Sokirchicyah Ocholyuvali yih v Zakuttyu Vasil Gorodiskij v Gordini Osip Pazyuk ta Stepan Rak v Sokirchicyah Josip Furdin Usi chitalni veli prosvitnicku ta ekonomichnu robotu peredplachuvali gazeti i zhurnali stavili vistavi za dramatichnimi tvorami ukrayinskih klasikiv organizovuvali urochistosti z nagodi nacionalnih svyat stvoryuvali kooperativi Zlagoda ta in Na poch 1930 h rr ochilnik Sambirskogo provodu OUN Vasil Popil Gordij za zavdannyam Okruzhnogo provodu stvoryuye oseredki OUN v Kornalovichah Gordini Dublyanah U seredini 1930 h rr molodi aktivisti Prosviti stali nasipati v kozhnomu seli mogili Borcyam za volyu Ukrayini Polska vlada rujnuvala mogili posilala v sela kinnu zhandarmeriyu U Sokirchicyah yim vdalos rozvaliti vzhe nasipanu mogilu a os u Gordini ce varvarstvo zupiniv otec Yurij Goshko zayavivshi sho na cerkovnomu podvir yi a same tam bula nasipana i osvyachena mogila ne dast poryadkuvati nikomu Za promovu na osvyachenni mogili Borcyam za volyu Ukrayini v yakij o Yurij Goshko skazav Vid Kavkazu azh po Syan odin ukrayinskij lan polyaki zaareshtuvali jogo j kinuli do v yaznici 1 serpnya 1934 roku v zv yazku z administrativnoyu reformoyu samostijni gmini Gordinya Shlyahecka ta Gordinya Rustikalna stali nalezhati do Gmini Kaliniv SRSR 1939 1941 1944 1991 Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u veresni 1939 roku Gordinya bula zajnyata nimeckimi vijskami ale vidpovidno do Paktu Molotova Ribbentropa 26 veresnya Gordinya yak i chastina inshih zahidnoukrayinskih zemel bula peredana SRSR Z veresnya 1944 roku rozpochalisya pershi stalinski represiyi v seli Gordinya i po vsij Zahidnij Ukrayini Najbilshe oblav NKVS bulo na Rizdvyani svyata v sichni 1945 roku Pershih zaareshtovanih vidpravlyali do viddilu NKVS v Dublyanah piznishe do Drogobicha U tovarnih vagonah vivozili v Sibir usih hto mav osvitu vid 7 8 klasiv Bilshist patriotiv bula rozstrilyana Cerkvi obkradali zminyuvali miscevi organi vladi verbuvali novih lyudej yak pravilo z chisla malogramotnih malosvidomih i bidnih simej Rozpochavsya radyanskij period u zhitti parafiyan Gordini Diyalnist OUN UPA Na poch 1930 h rr ochilnik Sambirskogo provodu OUN Vasil Popil Gordij za zavdannyam Okruzhnogo provodu stvoryuye oseredki OUN v Kornalovichah Gordini Dublyanah U drugij polovini 1943 r v Galichini aktivno stvoryuyutsya zagoni Ukrayinskoyi narodnoyi samooboroni zarodok UPA Zahid z metoyu zahistu ukrayinskogo naselennya vid okupacijnih rezhimiv Stvorennyam takogo viddilu v Gordini zajmavsya urodzhenec sela Ivan Nakonechnij Orlenko V podalshomu bijci Gordinskogo zagonu UNS perejshli v novostvorenu chotu pid kerivnictvom Orlenka v sotni Bulava TV 24 Makivka VO 4 Goverla UPA Zahid Bij v Gordini 4 bereznya 1948 r 4 bereznya o 4 godini ranku operativno vijskova grupa 300 chol Dublyanskogo RV MDB otochila prisilok Zakuttya de naperedodni vvecheri zupinilasya grupa z 8 bijciv 92 go viddilu sotnya Bulava pid komanduvannyam Ivana Nakonechnogo Orlenka Do grupi vhodili Blakitnij sanitar Gajduk strilec Yurko kulemetnik Lisovik osobistij ohoronec odin z najkrashih strilciv viddilu 96 Vishnevij strilec Orlenko komandir Vislidiv grupu Orlenka spivrobitnik MDB Fedir Gredil agenturne psevdo Alisov Blizko 8 00 pobachivshi bilshovikiv Orlenko zabrav iz dvoh hat 5 h strilciv a 3 h zalishiv Strilci yaki zalishilisya pohovalisya v budinkah a Orlenko pochav vidstupati v storonu loziv nad r Dnister Za inshimi danimi grupa povstanciv vijshla iz Zakuttya v storonu lisu de bula yihnya kriyivka golovna baza perebuvannya sotni Bulava Bilshoviki zaprimitili vidstupayuchih povstanciv i vidkrili po nih vogon Povstanci zalyagli i pochali vidbivatisya pislya chogo bilshoviki pishli v nastup Zminyuyuchi stanovishe pershij buv ubitij vid vorozhih kul strilec Gajduk Bilshoviki brali v kilce povstanciv postijno strilyali vid togo otrimav poranennya sanitar Blakitnij i poprosiv komandira Orlenka jogo dostreliti abi vin ne potrapiv zhivim u ruki voroga Orlenko prohannya vikonav pobachivshi bezvihidne polozhennya pustiv kulyu i sobi Vogon ne vshuhav Yurko vidstrilyuyuchis vidstupiv za selo de j buv ubitij bilya 150 m vid hat Strilec Lisovik vidstrilyuyuchis cilij chas z krisa vidstupav mizh hati Za nim gnalosya 6 bilshovikiv 3 h iz nih vin zastriliv a inshi 3 zatrimalisya sho dalo zmogu strilcyu skochiti na podvir ya odnogo gospodarya i skritisya pid hmizom bilya oboroga de j zalishivsya zhivim Ostannogo strilcya Vishnevogo znajshli bilshoviki v stajni pid zholobom zvidki vin viliz govoryachi do bilshovikiv Ne vbivajte mene ya bagato vam rozkazhu Pid chas boyu bulo znisheno 9 radyanskih vijskovosluzhbovciv u tomu chisli 2 oficeri i poraneno 5 V lavah povstanciv zaginuli 4 voyini UPA sotennij Orlenko sanitar Blakitnij kulemetnik Yura Yurko ta strilec Gajduk 1 zlovlenij zhivcem Vishnevij Sered materialnih vtrat 1 PPS 1 PPSh 1 kulemet DP 1 kris 1 pistole 200 sht rosijskih naboyiv do krisa ta 3 diski do kulemeta Pislya boyu 15 bilshovikiv zabrali zi soboyu strilcya Vishnevogo ta mashinoyu poyihali do Dublyan tam zabrali zi soboyu she 25 bilshovikiv i poyihali do lisu bilya s Kulchici Oleksyata de mistivsya zimovij tabir chotovogo Kobzi sotni Bulava pro yakij znav zlovlenij strilec Vishnevij V kriyivci perebuvali Kobza chotovij Grushka Dolya Korolenko Osinnij osobistij ohoronec Orlenka Stepovij Klim osobistij ohoronec Orlenka Shumnij Lyuba Voronchak L A zv yazkova iz Kulchic Blakitnij 2 Boris I F O 12 00 god 4 bereznya 1948 r specoperaciyu rozpochato znovu Kriyivku otochili z usih storin Voyaki UPA zahishalisya yak mogli Zaginuli Osinnij Kobza Dolya Korolenko Grushka Shumnij Stepovij Dvom yunakam vdalosya vtekti Lyubu Voronchak L A sestru Korolenka i Blakitnogo 2 Boris I F MDBisti zabrali v Dublyani Vorozha storona zaznala 13 vbitimi Vpavshih povstanciv bilshoviki rozdyagnuli i zabrali do Dublyan Dvoye selyan z Gordini pomili yih pislya cogo bilshoviki poklali tila v bilizni pid parkanom Kozhnomu povstancevi bilshoviki rozburhali volossya pravu ruku zatisnuli i pidnesli vgoru na visotu ochej a livu ruku pritulili do livogo vuha i v takij pozi zrobili fotografiyu Vpavshi povstanci buli podileni na dvi grupi Odna z nih komandira Orlenka druga chotovogo Kobzi V ryadku sidili pershij Orlenko a po jogo livij ruci strilci z jogo grupi Tak samo bula pokladena grupa Kobzi Tila povstanciv u takij pozi lezhali pid tinom tri dni i kozhnogo hto prihodiv divitis bilshoviki zapisuvali Duhovna istoriya GordiniVpershe misceva pravoslavna parafiya v Gordini zgaduyetsya v 1400 roci Na pochatku XVII st v seli Gordinya zbudovano derev yanu cerkvu poperednicyu teperishnoyi Ivan Filipchak u svoyij knizi Shkola v Gordini pishe pro Gordinsku metriku datovanu 1684 rokom mala vona 277 storinok z nih 37 zapisanih 20 sm visoka i 16 sm shiroka opravlena v shkiru Spochatku pisano v nij po polski vidtak po ukrayinski skoropisom z titlami duzhe dribnim i garnim pocherkom pri kinci znovu po polski Spis vinchanih i narodzhenih dovedeno do 1777 roku a pri kinci Protokol opovidej Z neyi doviduyemosya sho paruhami v Gordini vid 1684 roku do 1788 roku buli Bilinski i parohiya perehodila vid vitcya do sina Po nih zajnyav parafiyu otec Vasil Yanovskij sho buv 56 lit parohom U period sluzhinnya na parafiyi o Dmitro Ortinskogo 1877 1905 Gordinya matirna parafiya nalichuvala 1000 dush u dochirnij s Kornalovichi 960 u Sokirchicyah 460 u Kruzhikah 200 Svyashenniki Gordinskoyi parafiyi Vidomi roki Prizvishe im ya 1684 o Bilinskij 1788 diti vnuki o Bilinskogo 1785 traven 1788 o Gabriel Bilinskij traven 1788 11 kvitnya 1844 o Vasil Yanovskij 1761 11 04 1844 lyutij 1846 20 travnya 1877 o Mikola Gorodiskij 1809 20 05 1877 1877 1905 o Dmitro Ortinskij 1905 1906 o Mikola Kishakevich 1906 1917 o Lev Macuckij 1917 cherven 1941 o Yurij Goshko 1941 1944 o Yaroslav Kuzich 1946 1977 o Volodimir Hudik 1975 1977 o Bogdan Vitiv 1977 1983 o Ivan Shimelinec 1983 zhovten 2016 o Mikola Volyanskij 2016 po sogodni o Oleg Gubik Cerkva Sv Dmitriya UGKC 1810 r Novozbudovanu murovanu cerkvu Sv Dmitriya bulo osvyacheno 1810 U 2019 2020 rokah cerkvu rozpisali ta vstanovili novij ikonostas 8 listopada 2020 roku za uchastyu Yepiskopa pomichnika Sambirsko Drogobickoyi yeparhiyi UGKC Grigoriya Komara vidbulosya osvyachennya cerkvi pislya yiyi onovlennya Poryad z cerkvoyu pohovani otci Mikola Gorodiskij Dmitro Ortinskij ta Lev Macuckij 1917 r Nini cerkva ye pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya Sambirskogo rajonu 1489 M Hudozhni dzherela pro GordinyuU 1895 1896 rr vihodec z Gordini vidomij ukrayinskij pismennik Andrij Yakovich Chajkovskij napisav dvi povisti Olyunka ta V chuzhomu gnizdi de detalno opisav etnografichni harakteristiki osoblivostej cholovichogo ta zhinochogo odyagu shlyahti ta selyan yih zhitla opisi elementiv duhovnoyi kulturi sela Pishnivci Prototipom Pishnivciv v Olyunci ta V chuzhomu gnizdi posluzhilo pismennikovi shlyahetske selo Gordinya Yaksho syuzhet Olyunki hronologichno pov yazanij z drugoyu polovinoyu XIX st to povist V chuzhomu gnizdi rozpovidaye pro t zv hodachkovu shlyahtu she z chasiv panshini i pershih rokiv pislya yiyi vidmini Cya chasova riznicya oboh tvoriv dosit vidchutna v yih zmisti U pershomu vipadku prevalyuye te sho sam avtor mav mozhlivist bachiti i sposterigati v zhitti dribnoyi shlyahti a v drugomu sho vin mig pochuti z rozpovidej inshih diznatisya z pisemnih materialiv U listi do O Makoveya vid 28 grudnya 1895 r A Chajkovskij pisav Ne shtuka bulo pisat Olyunku Koli ya yiyi znav lichno z neyu bavivsya mi v odnim seli rosli Pishnivci Gordinya znav cilu yeyi istoriyu Realnim proobrazom golovnoyi geroyini tvoru stala divchina z Gordini Olena Gordinska Antonovich 1850 r n yiyi batki Teodor i Teklya odnorichna sestra pomerli vid holeri koli yij bulo 5 rokiv 20 lyutogo 1870 roku Olena vijshla zamizh za Dmitra Voloshinovskogo 1846 1871 a 20 kvitnya nastupnogo roku tilo Oleni bulo znajdeno na berezi richki Dnister Urivok iz povisti Olyunka Selo Pishnivci riznitsya vid inshih sil naddnistryanskoyi okolici hiba tim sho vono rozpadayetsya na dvi administrativni gromadi na shlyahetsku sho zvetsya Zakuttya i hlopsku abo rustikalnu Obi ti gromadi mayut hiba spilnu cerkvu j shkolu ta j tut namagayutsya ne zmishuvatisya mizh soboyu bo na yih dumku i pered bogom hlop shlyahtichevi ne rivnya Cya klasova nezgoda perenositsya i na shkolyariv sho vchatsya v odnim budinku voni mizh soboyu ne lyublyatsya ne hochut siditi sumish na lavkah i tak yak yihni batki drazhnyat odni odnih ta roblyat sobi vzayemni pakosti Kozhna gromada maye svoye okreme nachalstvo z okremoyu radoyu Na Zakutti nachalnikuye prefekt z asesorami a v gromadi rustikalnij zvichajnij vijt z prisyazhnimi Mizh zakuttyanami i hlopami nema najmenshogo zv yazku Voni starayutsya yakomoga riznitisya j ubrannyam i besidoyu j zvichayami Pishnivski hlopi mayut viglyad ukrayinskih selyan a shlyahta sho pam yataye she desho zi svoyih tradicij ta shlyahetskih privileyiv podobaye na yakus hlopsko pansku mishaninu Ta ce voditsya i z besidoyu i z molitvoyu Hlop ne hoche inakshe govoriti yak po ukrayinski ne znaye inshoyi molitvi yak ukrayinskoyi shlyahtich duzhe rado vzhivaye slova polski rozumiyetsya v pokalichenim viglyadi imena ukrayinski vimovlyaye po polski a vchitisya polskoyi molitvi nalezhit do dobrogo tonu Shlyahta nezadovolena teperishnimi poryadkami ta vse z zhalem zgaduye chasi polskogo panuvannya de shlyahetski privileyi bagato znachili i hlop buv hlopom a ne cholovikom Rodinnih zv yazkiv mizh hlopami i shlyahtoyu nema j libon ne skoro budut A yaksho koli trapilosya sho shlyahtyanka viddalasya za hlopa to vzhe yij ne pokazuvatisya na vulicyu Zakuttya ba navit i stroyu shlyahetskogo musila zrektisya a to libon poderli b na nij na shmatki Tak samo zderli b kapotu z takogo shlyahticha kotrij ozhenivsya b z hlopkoyu A vtim u cilomu Zakutti sama shlyahta Ye tut Gordinski Fedkovichi Chajkovski Timkovichi Gorodiski Yadvishaki Ostanni nazvisha to rodovi abo yak voni kazhut pridomki Sebe voni klichut po batkovi i tak ye tut Yaciv Yaso Petriv Yaso Stefaniv Yuzo j inshi U 1938 roci galickij pismennik ta pedagog Ivan Filipchak vidav knigu pid nazvoyu Shkola v Gordini de opisav istoriyu sela stanovlennya shkilnictva cerkvu V Gordini najdesh i nini ne odnogo shlyahticha sho dumaye kategoriyami davnini mriye pro davnyu velich svoyih predkiv v skrinyah tiyeyi zbidniloyi shlyahti znajdesh Veliku istoriyu Grushevskogo sho nad yiyi rozdilami lomlyat sobi golovi v tihi zimovi vechori povazhni shlyahtichi i pracyuyut nad genealogiyeyu Gordiyenka nad rodovodom Osipa Yuriya Fedkovicha Gordinskogo U skrinyah tiyeyi shlyahti znajdesh taki povazhni tvori yak V Lipinskogo Listi do brativ hliborobiv Tut znajdesh takozh korespondenciyu z nashimi peredovimi lyudmi yak oto z pokijnim Osipom Makoveyem profesorom Grushevskim listi vid V Lipinskogo sho jomu tuteshnij shlyahtich Ivan Fedkovich Gordinskij hotiv na vignanni prijti z materialnoyu dopomogoyu za sho V Lipinskij serdechno podyakuvav a dopomogi ne prijnyav Pam yatkiZ progoloshennyam nezalezhnosti Ukrayini v Gordini pri dorozi na s Kornalovichi nasipali simvolichnu mogilu v pam yat o Yuriyu Goshki ta bijciv UPA sotnik Ivan Nakonechnij Orlenko Blakitnij Gajda Yurko Visokij metalevij Hrest zvariv i vstanoviv svitloyi pam yati Fedak Osip Stepanovich Mogila Borcyam za volyu Ukrayini 1917 1921 rr Pam yatnik Yevgenovi Konovalcyu ta Stepanu Banderi Pam yatnik Andriyu Chajkovskomu Pam yatnik Yevgenovi Konovalcyu ta Stepanovi Banderi vstanovlenij v 1993 r Simvolichna mogila ta pam yatnik o Yuriyu Goshci ta sotniku UPA Ivanu Nakonechnomu Orlenku Simvolichna mogila ta pam yatnik o Yuriyu Goshci ta sotniku UPA Ivanu Nakonechnomu Orlenku NaselennyaStanom na 2001 rik naselennya sela nalichuvalo 998 osib 1881 2001 738 998InfrastrukturaV seli funcionuye Gordinyanska SZSh I II stupenya 80 uchniv stanom na 2020 rik Narodnij dim ta biblioteka SportFK Dnister Gordinya UPPG 1 Zaluzhani u seli GordinyaEkonomikaU seli rozmishene FG Druzi yake zajmayetsya viroshuvannyam zernovih kultur TOZV Virobnicho komercijne pidpriyemstvo Gordinya z virobnictva cegli dahivki ta inshih budivelnih virobiv KP Gordinya z virobnictva produktiv boroshnomelno krup yanoyi promislovosti Na teritoriyi sela znahoditsya UPPG 1 Zaluzhani de zdijsnyuyetsya vidobutok gazu iz Zaluzhanskogo gazokondensatnogo rodovisha Vidomi lyudiIz selom pov yazani Kost Fedkovich Gordinskij 15 05 1733 Kam yanska Sich nini selo Respublikanec Hersonshini koshovij otaman Zaporozkoyi Sichi stvoriv ta ocholiv Kam yansku Sich Do 1728 r ocholyuvav Oleshkivsku Sich spodvizhnik ta spivavtor Konstituciyi Getmana Vijska Zaporozkogo Gorodovogo Pilipa Orlika Chajkovskij Andrij Yakovich 15 05 1857 Sambir 2 06 1935 Kolomiya vidomij ukrayinskij pismennik gromadskij diyach doktor prava advokat u Galichini Vtrativshi v rannomu vici batkiv Andriya zabrala do sebe v Zakuttya shlyahetskij prisilok Gordini jogo babusya Praktichno ves yunackij vik Andrij ris i vihovuvavsya svoyeyu babuseyu v Gordini V avtobiografiyi vin pisav Malim 5 litnim hlopcem perejshov ya zhiti do Gordini Zakuttya mizh malozemelnu shlyahtu Goshko Yurij 1888 1941 gordinskij paroh 1917 1941 politv yazen zaginuv v tyurmi NKVS m Drogobicha U seli narodilisya Gordinskij Stefan mechnik Kiyeva vice regent grodskogo sudu m Lvova 1754 grodskij pisar Lvova posol Lvivskoyi zemli 1764 pidpisav obrannya Stanislava Avgusta U 1769 r grodskij suddya Lvova i pidstarosta Lvova 1779 Gordinskij Jozef c k chinovnik starosta sambirskogo okrugu 1871 1882 Mihajlo Smyalovskij 14 12 1906 2 listopada 1990 Kolambus SShA polskij himik fahivec u galuzi metalurgiyi ta strukturnoyi koroziyi Domiter Zigmund Stepan 06 06 1917 22 11 1941 Velika Britaniya kapral pilot 58 pidrozdilu operativnogo navchannya Povitryanih sil Polshi v skladi Korolivskih PS Velikoyi Britaniyi Zaginuv pri viprobovuvalnomu poloti v Shotlandiyi Nakonechnij Ivan Orlenko 1919 4 03 1948 Gordinya Zakuttya sotnik UPA aktivist chitalni Prosvita tvorec zagonu UNS v Gordini v yazen nimeckogo konctaboru zaginuv u s Gordinya pid chas oblavi NKVS Furdin Dmitro Semenovich 1921 2014 hudozhnik ikonopisec Mogila Mihajla Shevchika na miscevomu cvintari s Gordinya Furdin Osip Fedorovich nar 2 lipnya 1954 drogobickij politichnij ta partijnij diyach Vikonuvach obov yazkiv miskogo golovi Drogobicha u 1996 roci Gredil Stepan Osipovich nar 01 03 1964 ukrayinskij futbolist U seli zaginuli Shevchik Mihajlo 1920 s Zvir lyutij 1943 Gordinya zv yazkovij UPA zaginuv vid ruk soldativ Vermahtu Div takozhGordinski rid GordinskiPrimitkiNovokalinivska miska rada Lvivska oblast Sambirskij rajon Kartka gromadi novokalynivska gromada gov ua ua originalu za 30 travnya 2022 Procitovano 5 chervnya 2022 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 14 bereznya 2021 Hordynia Lviv Oblast Climate Data org novokalynivska gromada gov ua ua Arhiv originalu za 29 listopada 2020 Procitovano 14 grudnya 2020 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 5 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silskih Rad i naselenih punktiv Drogobickoyi oblasti Gramota knyazya Leva arhiv Peremiskogo grodskogo sudu v kn Vihanskij Bogdan Dublyanska okolicya Sambirshini Drogobich Kolo 2005 s 70 gordynia zosh lviv sch in ua Arhiv originalu za 19 sichnya 2019 Procitovano 24 grudnya 2020 Na Sambirskij zemli Slovo Prosviti ukr Procitovano 24 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Verlustliste Verlustliste Nr 602 Verlustliste Nr 602 Hof u Staatsdr nim 1917 Procitovano 10 zhovtnya 2022 Verlustliste Nr 1 Kriegsgefangene deren Truppenkorper oder Heimatszustandigkeit infolge der mangelhaften Angaben in den vom Roten Kreuze der feindlichen Staaten eingelangten Gefangenenlisten bisher nicht festgestellt werden konnte Nr 1 Kriegsgefangene deren Truppenkorper oder Heimatszustandigkeit infolge der mangelhaften Angaben in den vom Roten Kreuze der feindlichen Staaten eingelangten Gefangenenlisten bisher nicht festgestellt werden konnte Hof u Staatsdr nim 1916 Procitovano 10 zhovtnya 2022 Verlustliste Verlustliste Nr 101 Verlustliste Nr 101 Hof u Staatsdr nim 1915 Procitovano 10 zhovtnya 2022 Verlustliste Verlustliste Nr 649 Verlustliste Nr 649 Hof u Staatsdr nim 1918 Procitovano 10 zhovtnya 2022 Verlustliste Verlustliste Nr 660 Verlustliste Nr 660 Hof u Staatsdr nim 1918 Procitovano 10 zhovtnya 2022 Verlustliste Verlustliste Nr 176 Verlustliste Nr 176 Hof u Staatsdr nim 1915 Procitovano 10 zhovtnya 2022 Verlustliste Verlustliste Nr 188 Verlustliste Nr 188 Hof u Staatsdr nim 1915 Procitovano 10 zhovtnya 2022 Verlustliste Verlustliste Nr 606 Verlustliste Nr 606 Hof u Staatsdr nim 1917 Procitovano 10 zhovtnya 2022 Verlustliste Verlustliste Nr 279 Verlustliste Nr 279 Hof u Staatsdr nim 1915 Procitovano 10 zhovtnya 2022 Verlustliste Verlustliste Nr 606 Verlustliste Nr 606 Hof u Staatsdr nim 1917 Procitovano 10 zhovtnya 2022 Verlustliste Verlustliste Nr 479 Verlustliste Nr 479 Hof u Staatsdr nim 1916 Procitovano 10 zhovtnya 2022 Verlustliste Verlustliste Nr 101 Verlustliste Nr 101 Hof u Staatsdr nim 1915 Procitovano 10 zhovtnya 2022 Verlustliste Verlustliste Nr 101 Verlustliste Nr 101 Hof u Staatsdr nim 1915 Procitovano 10 zhovtnya 2022 CDIA u Lvovi Dopovidna prokuratura pro vivishuvannya lozungiv u seli Gordinya f 205 t I spr 520 ark 91 v kn Vihanskij Bogdan Dublyanska okolicya Sambirshini s 186 CDIA u Lvovi Dopovidna prokuratura pro vivishuvannya lozungiv u seli Gordinya f 205 t I spr 520 ark 91 v kn Vihanskij Bogdan Dublyanska okolicya Sambirshini s 186 188 Galiv M Bojovij shlyah sotni UPA Bulava 1943 1948 Mihajlo Galiv Lviv 2007 Zbirnik 11 S 139 140 Vihanskij B Dublyanska okolicya Sambirshini S 371 372 Sodol Petro 1990 Grupa UPA Goverlya Litopys UPA s 218 220 284 ISBN 0 920092 22 5 OCLC 769611988 Gorbal Miroslav 2005 Dovidnik poshukivec Reyestr osib pov yazanih z vizvolnoyu borotboyu na terenah Drogobichchini 1939 1950 za arhivnimi dokumentami T 6 Toronto Litopis UPA s 135 ISBN 966 96340 3 2 Zviti Komandira Vidtinka 24 Makivka S 218 219 Vihanskij Bogdan 2004 Dublyanska okolicya Sambirshini Drogobich Kolo s 316 Centralnij derzhavnij arhiv gromadskih ob yednan Ukrayini CDAGO F 1 Centralnij Komitet Komunistichnoyi partiyi Ukrayini 1917 1991 rr Op 23 Spr 5041 Ark 29 33 Galiv Bogdan Bojovij shlyah sotni UPA Bulava 1943 1948 11 S 27 Zviti Komandira Vidtinka 24 Makivka S 220 Filipchak Ivan Shkola v Gordini s 11 13 PDF Arhiv originalu PDF za 26 bereznya 2022 Procitovano 14 bereznya 2021 Chajkovskij Andrij 2002 Spogadi Listi Doslidzhennya U 3 t ukrayinska T 2 Lviv s 58 Hordynia z Siekierczycami w Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego t III Haag Kepy Warszawa 1882 s 124 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 14 bereznya 2021 hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib bez kapchi ta reyestraciyi Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Procitovano 24 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya TOZV VIROBNIChO KOMERCIJNE PIDPRIYeMSTVO GORDINYa informaciya pro kompaniyu YeDRPOU data reyestraciyi vlasniki VKURSI PRO Vkursi ukr Procitovano 24 grudnya 2020 KP GORDINYa informaciya pro kompaniyu YeDRPOU data reyestraciyi vlasniki VKURSI PRO Vkursi ukr Procitovano 24 grudnya 2020 Chajkovskij Andrij 2002 Spogadi Listi Doslidzhennya U 3 t PDF ukrayinska T 1 Lviv s 274 Domiter Zygmunt Stefan Lista Krzystka Polskie Sily Powietrzne w Wielkiej Brytanii 1940 1947 pl PL 1 bereznya 2014 Procitovano 1 sichnya 2021 DzherelaYurij Pavlovich Istoriya sela Gordinya Lviv 2012 115 s Osip Furdin Selo Gordinya istoriya pokolin Chastina druga Drogobich 2022 147 s Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1904 Cz 1 t 7 S 337 339 pol Hordynia zSiekierczycami Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 124 pol S 124 pol Roman Gordinskij Bogdan Vihanskij Gordinya Drogobich 2011 278 s Bogdan Vihanskij Shkola i Gordinya sogodni istoriko krayeznavchij naris 1990 80 s Ivan Filipchak Shkola v Gordini Naris z istoriyi shkilnictva Lviv tovaristvo Vzayemna Pomich Ukrayinskogo Vchitelstva 1938 27 s Andrij Chajkovskij Chorni ryadki Moyi spomini za chas vid 1 listopada 1918 r do 13 travnya 1919 r https www ukrlib com ua books printit php tid 4555 11 serpnya 2020 u Wayback Machine Vihanskij Bogdan Dublyanska okolicya Sambirshini Drogobich Kolo 2005 Vasil Laba ukrayinskij istorik krayeznavec doslidzhuye istoriyu naselenih punktiv Galichini do 1939 roku Vidav blizko 450 doslidzhen pro sela Lvivskoyi Ternopilskoyi Ivano Frankivskoyi oblastej https pik net ua 2021 08 22 lyudy ne znayut istoriyi tomu ne mozhut obraty pravylnogo shlyahu doslidnyk istoriyi sil galychyny vasyl laba Laba Vasil Pavlovich uk wikipedia org Sajt Gordinskoyi SZSh I II st http gordynia zosh lviv sch in ua 19 sichnya 2019 u Wayback Machine https novokalynivska gromada gov ua