Нови й Кали нів місто Новокалинівської міської громади Самбірського району Львівської області Статус міста з 2005 року Н

49°33′38″ пн. ш. 23°18′16″ сх. д. / 49.56056° пн. ш. 23.30444° сх. д.Координати: 49°33′38″ пн. ш. 23°18′16″ сх. д. / 49.56056° пн. ш. 23.30444° сх. д.

Висота над рівнем моря

300м м

Водойма

Річка Дністер

Назва мешканців

новокали́нівець, новокали́нівка, новокали́нівці

День міста

28 липня

Відстань

Найближча залізнична станція

Калинів

Міська влада

Адреса

81464, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Новий Калинів, пл. Авіації, 1

Новий Калинів у Вікісховищі

Мапа
Новий Калинів
Новий Калинів

Географія

Новий Калинів розташований у південно-західній частині Львівщини, за 2 км від річки Дністер, у 10 км на схід від міста Самбір та за 64 км на південний захід від Львова, на автошляху Н13 (Львів — Тернопіль — Ужгород). Площа міста становить 0,8 км².

Символіка

Герб

Герб територіальної громади являє собою геральдичний щит (чотирикутний, закруглений униз). У синьому полі зображене геральдичне вістря срібного кольору з кетягом червоної калини з зеленим листом, обабіч — по золотому мечу з крилом, повернутому вгору. Кетяг калини вказує на назву міста, а крилаті мечі символізують військові авіаційні частини, що тут розташовані. Герб, згідно з правилами сучасного українського місцевого гербоутворення, вписано у декоративний картуш, увінчаний срібною міською короною, що свідчить про статус поселення.

Прапор

Прапор територіальної громади являє собою прямокутне полотнище, з нижніх кутів до середини верхнього краю йде білий клин, на якому червоний кетяг калини зі зеленим листком, обабіч на синьому тлі по жовтому мечу з крилом, повернутим вістрям вгору.

Історія

Є відомості, що на території міста Новий Калинів ще у 1915 році базувалися літаки австрійської авіації, імовірно, що це один із підрозділів. (Аеродром Kaisersdorf»: так називали Калинів). Наприкінці 1939 року, після окупації західноукраїнських земель радянськими військами (17 вересня 1939 року на основі таємного протоколу щодо розподілу сфер впливу в Європі пакту Молотова — Ріббентропа) було розпочате будівництво летовища, однак події та перебіг Другої світової війни припинили всі роботи. З усних джерелах є інформація, що будівництво розпочалося наприкінці 1930-х років (зрозуміло, що йде мова про період після окупації радянськими війська території західноукраїнських земель, бо 1930-ті рр.: з 1931 по 1940 рр.: була інформація - наприкінці 1930-х років, а це період після 17 вересня 1939 року). Після війни неподалік летовища були насаджені тополі (з 1950 по 1951 роки висаджено понад 50 дерев), які осушили заболочену місцевість, де з часом були збудовані перші споруди військового призначення: казарма, їдальня, сховище для техніки. Це було у 1951 році, а вже у 1952 року розпочалося інтенсивне будівництво житлового масиву — 110 фінських будинків, які були побудованими німецькими військовополоненними, триповерховий будинок для керівного складу, гуртожиток і десять споруд військового призначення. Так поступово місто розширювало свої межі. Населення теж щороку збільшувалось. У центрі військового містечка був зведений Будинок офіцерів, де зараз розміщений Народний дім і орган місцевого самоврядування — міська рада, а від нього розходились вулички. Разом із Будинком офіцерів у 1956 році була збудована санітарна частина, штаб, відділення зв'язку, котельня, водонапірна вежа, водонасосна станція, магазини.

У постанові 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» Калинів не згадується. Для прикладу подано указ 1965 року про затвердження районів УРСР, серед них: Самбірський район (центр — м. Самбір) в складі м. Рудки і Вощанцівської, Зав'язанецької, Крукеницької, Купновицької, Луківської, Макунівської, Михайлевицької, Погірцівської, Сусолівської, Чайковицької, Хлопчицької та Ятвягівської сільрад Городоцького району; Дублянської селищної Ради і Бабинської, Бісковицької, Блажівської, Великобілинської, Верховецької, Вільшаницької, Воле-Баранецької, Воютицької, Городищенської, Корналовицької, Кульчицької, Луківської, Містковицької, Монастирецької, П'яновицької, Ралівської, Садковицької, Стрілковицької та Чукв'янської сільрад Дрогобицького району.

У серпні 1960 року на Новокалинівському летовищі дислокувався 340-й окремий Бреславський транспортно-бойовий вертолітний полк. Пізніше, при незалежній Україні, був перейменований у 7 окремий Бреславський полк, який знаходиться на території Нового Калинова й по сьогодні. 5 грудня 2020 р. Указом Президента України № 545/2020 бригаді присвоєне почесне звання «імені генерал-хорунжого Віктора Павленка» (територія м. Новий Калинів).

У листопаді 2000 року в місті відкрилася середня загальноосвітня школа I—III ступенів; при школі діє дитячий дошкільний навчальний заклад «Калина».

Російське вторгнення в Україну 2022

Зранку 24 лютого під час Російського вторгнення була обстріляна крилатими ракетами військова частина Нового Калинова. Вибухи було чутно на відстані 16 км.

Населення

Чисельність

Населення Нового Калинова— 4256 осіб (станом на 2021 рік).

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Відсоток
Українська	3 279	91,49%
Російська	284	7,92%
Білоруська	9	0,25%
Польська	5	0,14%
Румунська	5	0,14%
Інші/Не вказали	2	0,06%
Разом	3 584	100%

Інфраструктура

У Новому Калинові працює Новокалинівський опорний заклад та дитячий садок. Збудовано церкву на честь святого рівноапостольного великого князя Володимира. Також є супермаркет «Рукавичка», магазин електротехніки «Сіріус», магазин «Адріана», «Вулик», «Жанетта», «Лілія», «У Злати», кафе «Star Burg», та інші магазини. Є також нічний заклад «Атлантик» і ресторан «Замок Тамплієра». Є футбольний клуб «Авіатор». З 2012 року в приміщенні міської ради відкрито «Центр іноземних мов», де можна вивчити та вдосконалити англійську мову.

13 жовтня 2015 року в Новому Калинові відбулося відкриття й освячення пам'ятника військовослужбовцям ЗС України, які загинули, на території меморіального комплексу «Загиблим воїнам — афганцям, чорнобильцям та воїнам-миротворцям». 14 жовтня 2016 року відкрито й освячено меморіальну дошку Федоренку Івану Володимировичу, який загинув у бою 18 травня 2015 року в Покровську Донецької області.

Див. також

12-та окрема бригада армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка

Примітки

[ Місто Новий Калинів — Міста і селища Львівщини 2008]
Про віднесення селища Новий Калинів Самбірського району Львівської області до категорії міст районного значення. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 19 травня 2024.
Інформацію взято зі світлин, автором їх публікації є Андрій Кошевий
Павлович Ю. О. Історія становлення Новокалинівської ОТГ. 2021
МВС: Перші втрати в Україні від нападу Росії, inpoland.net.pl, 24.02.2022.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 квітня 2022. Процитовано 23 червня 2021.
Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

ВРУ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
У наймолодшому українському місті Новий Калинів мешкає переважно молодь
У Новому Калинові на Львівщині відкрили й освятили пам'ятник загиблим у зоні АТО воїнам [ 27-03-2016 у Wayback Machine.]
У Новому Калинові відкрито меморіальну дошку загиблому в АТО Івану Федоренку

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] [ Місто Новий Калинів — Міста і селища Львівщини 2008]

[2] Про віднесення селища Новий Калинів Самбірського району Львівської області до категорії міст районного значення. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 19 травня 2024.

[3] Інформацію взято зі світлин, автором їх публікації є Андрій Кошевий

[:0-4] Павлович Ю. О. Історія становлення Новокалинівської ОТГ. 2021

[5] МВС: Перші втрати в Україні від нападу Росії, inpoland.net.pl, 24.02.2022.

[nas-6] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 квітня 2022. Процитовано 23 червня 2021.

[ukr-languages-cities-7] Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua

[ukr-socialdata-mova-2001-8] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних