Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Республіка нець село в Україні у Милівській сільській громаді Бериславського району Херсонської області село Республікан

Республіканець

Республіканець

Республіка́нець — село в Україні, у Милівській сільській громаді Бериславського району Херсонської області.

село Республіканець
image
Країна image Україна
Область Херсонська область
Район Бериславський район
Громада Милівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA65020130070041827
Основні дані
Засноване не пізніше початку XVIII століття (колишні назви: до 1730 — Кам'янка; 1730-1734 — Січ; 1734-1775 — Стара Січ (Усть-Кам'янка, Кам'янка); кінець XVIII століття - 1920 — Консуловка (Консуровка, Розаревка).
Населення 244 (за даними на 2009 рік)
Площа 0,833 км²
Густота населення 292,92 осіб/км²
Поштовий індекс 74362
Телефонний код +380 5546
Географічні дані
Географічні координати 47°00′16″ пн. ш. 33°39′05″ сх. д. / 47.00444° пн. ш. 33.65139° сх. д. / 47.00444; 33.65139Координати: 47°00′16″ пн. ш. 33°39′05″ сх. д. / 47.00444° пн. ш. 33.65139° сх. д. / 47.00444; 33.65139
Місцева влада
Адреса ради 74351, Херсонська обл., Бериславський р-н, с.Милове, вул.Бериславська,26
Карта
image
image
Республіканець
image
image
Республіканець
Мапа

image Республіканець у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Республіканець (значення).

Географія

Село знаходиться при впадінні у Каховське водосховище затоки Кам'янської (Республіканець). Затока з'явилася при затопленні водосховища у 1955-58 рр., на місці гирлової частини річки Кам'янки. Мис між затокою та водосховищем носить назву Стрілка. Тут знаходиться сільський пляж. На протилежному березі затоки розташована висока скеля Пугач. З північного боку село оточене ланами та виноградниками, з південно-східного та південно-західного боку — стрімкими прибережними схилами, вкритими степовою рослинністю й чагарником. На захід від села розташована невелика безіменна балка, вкрита лісом, переважно штучного походження. Середня висота над рівнем моря — 60 м.

Історія

Багата історія села Республіканець обумовлена наявністю поряд Каїрського (Кам'янського) перевозу через Дніпро. Як відомо, річкові переправи завжди мали велике стратегічне значення. Каїрський перевіз був зручним тільки з правого берега на лівий — за течією річкових проток, а не навпаки. Тому обози на шляху до Криму користувалися Каїрським перевозом, а на зворотньому шляху — Кизикерменським.

Передісторія

Великі прибутки, джерелом яких був перевіз, обумовлювали заселеність прилеглої до нього території у різні часи. В околицях села було розкопано кілька поховань під курганами, датованих, добою ранньої бронзи (ІІІ-поч. ІІ тис. до н. е.). На Дніпровому схилі поряд із селом трапляються сліди тимчасових поселень кін. ІІ тис. до н. е. — невиразні знахідки уламків ліпного посуду та кістки тварин. Безпосередньо на мисі Стрілка є знахідки кераміки скіфської доби (IV ст. до н. е.). Менш ніж у 1 км на північ від села, на березі водосховища, збереглися залишки невеликого «пізньоскіфського» городища («Консулівське» городище) І ст. до н. е. — ІІ ст. н. е. Городище квадратної в плані форми з кам'яними будівлями, було оточене стінами, облицьованими каменем, мало вхід з західної сторони і маленьку цитадель;. На мисі Стрілка також досліджувалися залишки поселення черняхівської археологічної культури (ІІІ-V ст. н. е.), давньоруського та золотоординського часу (ХІІ-XIV ст.). На території села знайдені залишки бродницького поселення 10-13 століть .

У селі в різний час були випадково знайдені монети кримських ханів Гераїв: Менгли І (1467, 1469—1675, 1478—1515), Сагіба І (1532—1551), Давлета ІІ (1699—1702, 1709—1713), Саадета ІІІ (1691), Менгли ІІ (1724—1730, 1737—1740), Каплана І (1707—1708, 1713—1715, 1730—1736), Арслана (1748—1756, 1767). Ці знахідки свідчать про функціювання Каїрського перевозу та існування невеликого поселення при ньому протягом XV—XVIII ст. Опосередковано це підтверджується й картами XVII-XVIII ст., на яких до р. Кам'янки з правого боку Дніпра підходить одне з відгалужень суходільного Чорного шляху. На лівому ж березі Дніпра навпроти р. Кам'янки позначався великий населений пункт Рохат-Керман або Рохат-Ескі-Керман («Спокійна Стара Фортеця») чи Stary H. (Старе місто). Це укріплення, очевидно, було одним з двох пунктів, розташованих з обох боків Каїрського перевозу.;;;.

Козацьке поселення, «Кам'янська» Січ

Точна дата виникнення козацького поселення у гирлі р. Кам'янки невідома. «Перевіз у Кам'янці» згадується серед чотирьох дніпровських перевозів, з яких дозволено було отримувати прибуток козакам, що знаходилися під протекцією Криму. Автор «Истории о козаках запорожских» С. І. Мишецький стверджує, що після поразки антимосковського повстання під проводом гетьмана І. С. Мазепи й знищення за наказом царя Петра Першого Чортомлицької Січі у травні 1709 р., Січ була перенесена на Кам'янку. Вже 1711 р., за його словами, й ця Січ була знищена росіянами, після чого козаки змушені були перенести свою столицю в Олешки — на лівий берег Дніпра. По іншому висвітлює історію Запорозьких Січей за доби перебування козаків під кримською протекцією складена за наказом кошового отамана у 1734 р. «Записка в память потомную». Згідно цьому офіційному документу, після розгрому Чортомлицької Січі козаки заснували нову Січ на Олешках, прожили там дев'ятнадцять років, у 1728 р. повернулися на Чортомлик, де пробули два роки, й тільки у 1730 р. перейшли на р. Кам'янку. Документи тих часів, що зберігаються у Російському державному архіві давніх актів, опрацьовані істориком В. І. Мільчевим. Дослідник дійшов висновку, що навесні 1711 р. каральному загону під командуванням полковника А. Ушакова не вдалося здійснити покладену на нього місію — знищити Січ в Олешках. Аби якось реабілітуватися в очах вищого командування, частина російського війська спустилася вниз Дніпром, та спалила невелике на той час запорозьке поселення на правому боці річки, в районі Каїрської переправи, що було подано, як зруйнування самої «нової» Січі.

image
Пам'ятник на честь кошового отамана Запорожської Січі Костя Гордієнка біля його могили в селі Республіканець. Херсонська область

Часи «Нової Січі» (1735—1775)

Місце, де у 1730-34 рр. розташовувалася Січ, було надзвичайно зручним з економічної та стратегічної точки зору. Тому після переносу адміністративного центру Війська Запорозького Низового на р. Підпільну в 1734 р., поселення на р. Кам'янці не припинило свого існування. На картах середини-другої половини XVIII ст. Кам'янська Січ позначена як укріплений населений пункт у системі фортифікацій на кордоні з Кримським ханством. Однак, у наш час тутешні укріплення не простежуються.

У реєстрах взаємних скарг татар та запорожців з архіву Коша Нової Січі під 1741, 1742, 1748 та 1751 рр. згадується торгівля худобою «при речке Каменке» та «в Каменском называемом урочище». Про існування в той час на Кам'янці постійного населеного пункту свідчить лист Коша, датований 27 вересня 1743 р. Він адресований знатному товаришу Війська Запорозького Низового Марку Кажанову, «також и протчыим Войска нашего ж при Камянце сидячим и по иных местах поблизу». З документів зрозуміло, що зазначений населений пункт не мав чітко усталеної назви. Так, у документах 1754 р. одночасно застосовані назви Усть-Кам'янка та Кам'янка.

Влітку 1754 р. «в Каменки, где Сечь была», було встановлено один з караулів на кордоні з Кримським ханством. Задачею караульних команд була боротьба з розбійниками, попередження нелегального переходу кордону в обхід митниць і видача спеціальних паспортів купцям, що прямували до Криму й Очакова, а також звідти – на Запорожжя. Функціювання прикордонних караулів було пов'язане з численними труднощами. Оскільки пости знаходилися на значній відстані один від одного, було практично неможливо тримати під належним контролем весь величезний простір кордону. Козаки-мешканці навколишніх зимівників допомагали розбійникам та ігнорували інструкції щодо боротьби з ними.

Під час російсько-турецької війни 1768—1774 рр. прикордонний піст у Кам'янці був одним з опорних пунктів діючої армії. Згідно стройовому реєстру кошового від 4 вересня 1769 р. на караулах при р. Кам'янці мало знаходитись 284 козаки. Ордером Коша від 24 вересня 1770 р. наказувалося провести богослужіння у зв'язку із взяттям російською армією міста Бендери, «дабы и там, где суть церкви, таковы ж ко Богу благодарственные молебни отправлены были». Серед інших адресатів, згадано команду в Кам'янці на чолі з полковником Боцьким. Отже, на той час у Кам'янці існувала церква. У 1774 р. Кіш поклав поштову повинність виключно на сімейних козаків. За складеним з цією ціллю реєстром хат всіх одружених козаків, у Кам'янці мало бути 7 поштарів.

Після знищення Січі

Даних з історії поселення у гирлі р. Кам'янки після знищення Запорозької Січі у 1775 р. дуже мало. До ліквідації Кримського ханства (1783 р.) тут функціювало прикордонне укріплення. Воно позначене на карті Я. Ф. Шміта, виданій у Відні 1787 року. Під час подорожі Катерини Другої до Криму, 11 травня 1787 р., кортеж імператриці поміняв коней «при речке Каменке». Хоч саме поселення й не згадане, але очевидно, що заміна коней могла відбуватися тільки на поштовій станції.

Дата «появи» поміщицького села на місці колишньої Січі поки не з'ясована. «Засновники», як правило, використовували для «нових» сіл старі козацькі поселення, для того, щоб «рассеянных зимовниками запорожцев, как они бессемейно поселения имеют все в изобретенных выгодных для себя местах, свесть по нескольку в самые удобнейшие и по дороге местоположения для заведения деревень». Імовірно, за розповсюдженою тоді практикою, у Кам'янку були переселені мешканці кількох навколишніх зимівників, розташованих у межах «рангової дачі».

Поміщицьке село

Докладніше: Археологічні дослідження Кам'янської Січі
image
Залишки підземних споруд економії поміщика Агаркова в селі Республіканець — винний льох (поч. XX ст.)

За словами Д. І. Яворницького, місце колишньої Кам'янської Січі спочатку дісталося поміщику Байдаку. Після нього ця маєтність перейшла до генерального консула Священної Римської імперії Івана Григоровича Розаревича, від якого село («деревня») й отримало назву Консулівка (Розаревка). За архівними даними, у 1795 р. тут було 19 дворів, мешканців чоловічої статі — 53, мешканців жіночої статі — 36. На поч. ХІХ ст. село належало прапорщику Федору Дмитровичу Константінову, на 1836 та 1848 р. (згідно планів земельних ділянок) — підпоручиці Ользі Василівні Есауловій. Її могила збереглася на місцевому цвинтарі, розташованому на захід від села.

У 1858 р. ці місця відвідав відомий письменник-етнограф А. С. Афанасьєв-Чужбинський, який відзначив недбале ставлення господарів землі до залишків Кам'янської Січі та козацьких могил. Незабаром після цього візиту тодішній власник маєтку — поручик Ксаверій Цеханович — програв його в карти «отаману чумацьких возів» Михайлові Федоровичу Агаркову. Не виключено, що це трапилося саме за допомоги А. С. Афанасьєва-Чужбинського, який мав славу карткового шулера.

Згідно Списку населених місць Херсонської губернії, у 1859 р. населення «хутору Консуловки (Канцеровки, Роздоровки)» складало 22 особи — 10 чоловіків та 12 жінок. Тут було 3 двори. У сер. 1860-х рр. триверстова воєнно-топографічна карта Російської Імперії показує 10 селянських будинків «Консуровки». Вони знаходилися у балці на північний захід від місця колишньої Січі. Безпосередньо на місці сучасних будинків села розташовувалася панська садиба та млин.

Згідно Списку населених місць Херсонської губернії 1896 р. У «економії Консуловській (Агаркова)» був 1 двір та 96 мешканців (85 чоловічої статі й 11 — жіночої). Тодішній власник економії, М. Ф. Агарков, був відомим земським діячем, гласним Херсонських земських повітових зборів, почесним громадянином і благодійником. Після його смерті у 1907 р. маєток перейшов у власність Федора Семеновича Агаркова. Незабаром (до 1909 р.) у Консуловці, на мису між р. Кам'янка та річищем Козацьке (рукавом Дніпра), був збудований палац, й кілька великих господарських споруд. Оточену садом двоповерхову будівлю палацу прикрашала висока, квадратна в плані вежа з пірамідальним шатром, що переходив у шпиль. Зі східного боку, повернутого до схилу Дніпра, було прибудовано до палацу широку накриту терасу, яка слугувала оглядовим майданчиком. Перед нею розташовувалися фонтани та алея, що спускалася кількома маршами до Козацького річища. Північніше алеї, у скелястому крутосхилі було влаштовано мальовничого грота, що імітував природну печеру. Він зберігся донині.

У 1909 р. завідувач херсонським музеєм В. І. Гошкевич з дозволу Ф. С. Агаркова провів перше обстеження території Кам'янської Січі, а у 1913-14 рр. — перші археологічні розкопки. Всі роботи були профінансовані власником економії, отримані матеріали подаровані музею. Вчений зауважив дуже шанобливе ставлення й дбайливий догляд, що ним оточені могили запорожців, розташовані просто біля входу у палац Агаркових

У 1916 р. у економії Консуловка числилося 3 господарства й 337 мешканців, з яких 169 чоловіків та 168 жінок.

Радянська окупація України

Після того, як у 1920 р. у регіоні було встановлено радянську владу, в колишній економії було організовано артіль «Республіканець», яка дала сучасну назву селу. Але ще довго стара назва застосовувалася у побуті та неофіційних публікаціях. На 1 січня 1928 р. у населеному пункті числилося 1 господарство «неселянського типу» (тобто колективне). Населення, переважно української національності, складало 78 осіб, з яких 36 чоловіків та 42 жінок. Найближча пристань — Червономаяцька — знаходилася на відстані 6 км. Вже тоді завдяки Кам'янській Січі село згадувалося у туристичних путівниках.

Під час Німецько-радянської війни село було захоплене Вермахтом у кінці серпня 1941 р. 9 березня 1944 р. Республіканець було звільнено від німців частинами 3-го Українського фронту.. Саме під час війни було зруйновано будівлю «палацу» панів Агаркових.

Внаслідок будівництва Каховської ГЕС та створення у 1957-58 рр. Каховського водосховища значно змінився ландшафт навколо села: разом з плавневою долиною Дніпра пішло під воду місце розташування селянських хат старої Консуловки, утворилася довга затока на місці впадіння р. Кам'янки у Дніпро, почалася інтенсивна ерозія берегів. У той же час населення Республіканця значно поповнилося за рахунок переселенців з інших регіонів України — Закарпатської, Хмельницької та інших областей. У 1959 р. кількість мешканців села сягнула 279 осіб (127 чоловіків та 152 жінки), у 1970 р. складала 214 осіб (87 чоловіків та 127 жінок), у 1979 р. — 362 особи (182 чоловіки та 180 жінок) у 1989 р. — 281 особа (132 чоловіки та 149 жінок).

У незалежній Україні

Після розпаду Радянського Союзу село деградувало. Місцевий радгосп «Над дніпрянський», перетворений на ВАТ, опинився у стані занепаду, чисельність населення села істотно зменшилася. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р. вона складала 279 осіб, з яких 135 чоловіків та 144 жінки. За даними на 2009 р. загальна кількість мешканців села сягала 244 особи У середині 1990-х років табір праці та відпочинку в приміщеннях колишньої економії Агаркова припинив функціювання, у 2004 р. його будівлі було розпайовано серед мешканців села. Після цього більшість зі збережених будівель маєтку позбулися дахів, вікон та дверей, ставши джерелом металобрухту й дрів. Згодом ці споруди були викуплені місцевими підприємцями.

Російсько-українська війна

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну, 8 березня 2022 року колони окупаційних військ з'явилися біля с. Новокаїри на трасі Берислав—Милове.

17 березня територія с. Республіканець опинилося під російською окупацією.

11 листопада 2022 р. визволене з-під російської окупації під час контрнаступу Збройних сил України в Херсонській області.

Після звільнення село перебуває під постійним вогнем російської армії.

4 грудня 2022 року російські військові здійснили танковий обстріл села з лівобережжя Херсонщини, внаслідок підступного обстрілу постраждало одружжя, чоловік загинув на місці,поранену жінку госпіталізували до лікарні Кривого Рогу.

14 травня 2023 року російські військові здійснили артилерійський обстріл житлового будинку у селі, загинув 64-річний пенсіонер.

Населення

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 233 83,51 %
Російська 37 13,26 %
Молдовська 8 2,87 %
Інше 1 0,36 %
Разом 279 100,00 %

За даними на 2009 р. населення становить 244 особи. Фактично у селі проживають близько 140 мешканців. Багато покинутих садиб. Три вулиці — Запорізька, Радянська і Молодіжна. Провулок ім. Маршала Кулика. Продовольча крамниця. На вулиці Запорізькій до початку 2000-х років знаходилася початкова школа. Після побудови нової середньої школи у сусідньому с. Новокаїри, у приміщенні школи с. Республіканець був розміщений дитсадок. Згодом, у зв'язку зі зменшенням народжуваності, дитсадок припинив функціювання. Сьогодні його приміщення використовується філією «Кам'янська Січ» Національного заповідника «Хортиця».

Мешканці села отримують нерегулярний заробіток, наймаючись на сезонні роботи до місцевих фермерських господарств, а також отримуючи невелику платню за здачу своїх земельних паїв в оренду великим фермерам. Певний прибуток забезпечує вирощування персиків, винограду, городини, домашнє виробництво горілки й вина, риболовля. Кілька господарств вирощують на продаж помідори й картоплю, за низькими цінами здають молоко оптовим закупівельникам.

Водопостачання села здійснюється за рахунок свердловини, відкритої ще на поч. ХХ ст. на території маєтку панів Агаркових, у південній частині сучасного населеного пункту.

Транспорт

У 80-і роки ХХ ст. асфальтоване покриття дороги з с. Новокаїри не було доведене до с. Республіканець на 3 км. В 2017 дорогу було добудовано. З с. Республіканець у Новокаїри курсує шкільний автобус. Безпосередньо між с. Республіканець та м. Берислав курсує один автобусний маршрут. Решта маршрутів курсують тільки по трасі Т0403 (Берислав — Нікополь). До початку 2000-х років у селі діяла річкова пристань.

Пам'ятки

У селі розташована філія «Кам'янська Січ» Національного заповідника «Хортиця». 30 вересня 2009 р. Кабінет Міністрів України постановив оголосити Кам'янську Січ філією Національного заповідника «Хортиця». Влітку 2009 р., у рамках підготовки до святкування 300-річчя Кам'янської Січі було проведено впорядкування території пам'ятки: звільнені від сміття льохи будинку Агаркових, закладено каплицю, посаджені дерева, збудована символічна цегляна брама й земляні вали, земляними валами та ровом відмічені приблизні кордони Січі, встановлений білборд з її уявною графічною реконструкцією і флагшток. 14 жовтня, на Покрову, ювілей було помпезно відзначено. Однак, з 2010 р. втілення планів по перетворенню Кам'янської Січі на культурно-освітній осередок призупинилося: через зміну внутрішньої політики в країні та прихід нової обласної адміністрації не відбувалося фінансування проекту.

У вересні 2019 року на біля села, яке вважається пізньоскіфським відкрили невідому донедавна фортецю. Розкопки, які почалися тут ще з 2014 року, виявили рештки кам'яної цитаделі площею у півтора гектари. А такі споруди для скіфів-кочовиків характерними не були. В 2019 році міжнародна експедиція за участю професора Варшавського університету Томаша Шолля, співробітників Національного заповідника «Хортиця», Інституту археології НАН України, студентів з Польщі, Австрії та США поруч із цитаделлю виявила ще одну кам'яну стіну заввишки не менше двох метрів, на земляній основі. Від цитаделі її відділяла відстань у вісім метрів. Тобто на городищі стояло не просте укріплення, а повноцінна фортеця. Ймовірно, вона захищала переправу через Дніпро і була зупинкою на пожвавленому торговому шляху. Про це свідчать і знахідки геть різного походження: залишки кераміки греків-ольвіополітів, амфори з-під вина із клеймами, на яких є написи латиною, свідоцтва культури фракійських племен.

Туризм

На території села знаходяться археологічні залишки пам'ятки історії національного значення — Кам'янської Запорозької Січі й більш ранніх пам'яток, надмогильний хрест кошового отамана Костя Гордієнка (пом. 4 травня 1733 р.), руїни поміщицької економії панів Агаркових ХІХ-поч. ХХ ст. Тут майже щорічно здійснюються археологічні дослідження. Маючи велике меморіальне значення, Кам'янська Січ є місцем проведення регулярних зібрань сучасних козацьких формувань. Кожного року на початку травня тут відбуваються урочисті заходи з нагоди заснування Кам'янської Січі та вшанування пам'яті кошового отамана Костя Гордієнка. При належному рівні фінансування на Кам'янській Січі можливо створити археоскансен — археологічний музей просто неба.

Південний клімат, відносно мала щільність населення, здорова екологічна ситуація завдяки відсутності поблизу великих промислових підприємств, значний розвиток у районі виноградарства та садівництва — все це сприяє розвиткові зеленого туризму в с. Республіканець та його околицях. Особливо сприятливим у цьому плані є район довгої, звивистої та захищеної від сильних вітрів затоки р. Кам'янки. Умови затоки сприяють організації водних екскурсій на човнах і любительської риболовлі. Стрімкі мальовничі виходи вапняків на правому березі (скеля Пугач), невеликі балки та схили, порослі лісом та чагарниками, дозволяють проведення піших та кінних прогулянок з туристичними наметовими таборами. Значна довжина берегової лінії затоки у поєднанні з невеликою складністю проходження маршруту створює оптимальні умови походів вихідного дня для початківців.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 12 лютого 2016.
  2. Мышецкий С. История о козаках запорожских, как оные издревле зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся. — Одесса, в городской типографии, 1852. — 92 с. (с. 21)
  3. Гошкевич В. И. Летопись музея Херсона за 1913 год. Вып. 5. — Херсон, издание Херсонской городской управы, 1915. — 44 с. (с. 5-6)
  4. Власов О. Ю. Кам'янська Запорозька Січ як туристичний об'єкт: проблеми та перспективи // Краєзнавство, № 2 (79). — Київ, Національна спілка краєзнавців України, Інститут історії України НАН України, 2012. — С. 97-103 (с. 99)
  5. Гошкевич В. И. Летопись музея Херсона за 1913 год. Вып. 5. — Херсон, издание Херсонской городской управы, 1915. — 44 с. (с. 6-8)
  6. Оленковський М. Археологічні пам'ятки Херсонської області. Каталог-довідник. — Херсон, 2004. — 128 с. (с. 9)
  7. Козловський А. О., Іль'їнський В. Є. Республіканець-89. Плани району // Звіт про дослідження на Кам'янській Січі у 1989 р. // НА НЗХ № 39. — Сторінки не пронумеровані
  8. http://www.library.kherson.ua/old/tavrika/kozaky5.htm [ 2017-05-04 у Wayback Machine.] Від Тягина до Кам’янки
  9. Гошкевич В. И. Летопись музея за 1909, 1910 и 1911 г.г. / Херсонский городской музей древностей. Вып. 2. — Херсон, издательство Херсонского городского управления, 1912. — 88 с. (с. 16)
  10. Magni Ducatus Lithuanie caeterarumque regionum illi diacentium txacta descxri [pti]o ill[ustri]ssimi ac Excell[enti]ssimi Principis et D[omi]ni D[omini] Nicolai Christophori Radziwil D[ucis] G. Olicae ac in Nieswies Ducis, S[ancti] Rom[ani] imperii Principis in Scilowiec ac Mir Comitis et S[ancti] Sepulchri Hierosolimitani Militis etc. opera cura et impensis facta ac in lucem edita (Точний опис Великого Князівства Литовського та інших суміжних з ним земель, здійснений і виданий працею, старанням і коштом ясновельможного найсвітлішого князя і пана, пана Миколая-Христофора Радивіла, князя на Олиці Несвіжу, графа Священної Римської Імперії на Шиловці й Мирі, лицаря Священного Єрусалимського Гробу і т. ін.) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vkraina.com/ua/maps#1613_2
  11. La Russie Noire ou Polonoise qui Comprend les Provinces de la Russie Noire de Volhynie … Nicholas Sanson (Paris, 1674) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vkraina.com/ua/maps#1674
  12. Karta granic Polski, zaczawsky od Bałty az do rzeki Sina-Woda, zawieraiąca słobody Kozakow, Humańskich: y Zaporohowskich; stépy Tatarow Oczakowskich, Bessarabskich, y Nogayskich, z ich ordami, tak ie w roku M.DCC.LXVII. Han-Krymski poosadzał: znayduie się tu ieszcze, dalsze wyciągnienie Bógu, y Dniestru; Dnieper także od porohow, aż do wpadnienia w Morze Czarne [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zb.unibe[недоступне посилання з липня 2019]
  13. Дяченко С. О. Карта Риччи Занони 1767 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://history.ks.ua/zanoni-1767/ch1-nogaj/toponimy1
  14. Мышецкий С. История о козаках запорожских, как оные издревле зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся. — Одесса, в городской типографии, 1852. — 92 с. (с. 21-23); [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/]
  15. Мільчев В. І. Запорозьке козацтво у підданстві Гіреїв // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2009, випуск XXVI. – С. 170—178 (с. 172); [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://istznu.org/dc/file.php?host_id=1&path=page/issues/26/26/milchev.pdf [ 2018-04-24 у Wayback Machine.]
  16. Власов О. Ю. Населений пункт на місці Кам'янської Січі у сер. — ІІ пол. XVIII ст. // Звіт з науково-дослідної роботи за 2013 рік // НА НЗХ 843. — Запоріжжя, 2014. — С. 5-9 (с. 6-7)
  17. Власов О. Ю. Населений пункт на місці Кам'янської Січі у сер. — ІІ пол. XVIII ст. // Звіт з науково-дослідної роботи за 2013 рік // НА НЗХ 843. — Запоріжжя, 2014. — С. 5-9 (с. 7)
  18. Бойко А. В. Запорозький зимівник в останній чверті XVIII століття // Наукові праці Історичного факультету Запорізького національного університету. Вип. XXVI. — Запоріжжя, 2009. — С. 126—130 (с. 126, 128); [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://istznu.org/dc/file.php?host_id=1&path=page/issues/26/26/ [ 2016-03-04 у Wayback Machine.] boyko.pdf
  19. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. Том 1. — Київ, «Наукова думка», 1990. — 592 с. (с. 135)
  20. Дяченко С. А. З історії землеволодіння кінця XVIII-початку ХХ ст. на території колишньої Кам'янської Січі // Наукові записки. Херсонський обласний краєзнавчий музей. — Херсон, 2010. — С. 113—121
  21. Херсонская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года. — Санктпетербург, Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел, 1868. — 189 с. (с. 21)
  22. Военно-топографическая карта Российской Империи. Ряд ХХІХ, лист 12 (г. Херсонской и Таврической); [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.etomesto.ru/shubert-map/29-12/
  23. Список населенных мест Херсонской губернии и статистические данные о каждом поселении. — Херсон, издание Губернского статистического комитета, 1896. — 544 с. (с. 421)
  24. Дяченко С. А. Имения Херсонского края. Консуловка Агаркова. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.vgoru.org/modules.php?name=News&file=article&sid=5582 [ 2015-04-16 у Wayback Machine.].
  25. Список населенных мест Херсонской губернии (по данным Всероссийской сел.-хоз. Переписи 1916 г.). — Александрия, издание Херсонской Губернской Земской Управы, 1917. — 377 с. (с. 88)
  26. Список залюднених місць Херсонської округи. На 1 січня 1928 р. — Херсон, «Червоний селянин», 1928. — 76 с. (с. 35)
  27. Петражицький А. Путівник по Нижньому Дніпру та Південному Бугу на 1931 рік. — Херсон, «Червоний штурвал», 1931. — 66 с. (с. 38-39)
  28. Великая Отечественная война на Херсонщине. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kherson-gid.com/ru/o-hersone/skvoz-zavesu-vremen/hronologicheskaja-letopis-goroda/37-----.html
  29. Головне управління статистики у Херсонській області. Лист № 12-42/22 від 28.01.2015 (Щодо надання інформації)
  30. Адміністративно-територіальна реформа: від моделювання до реалізації. Інформаційні матеріали для Херсонської області. – Херсон, Херсонська міська друкарня, 2009. – 106 с. (с. 27); [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://csi.org.ua/www/wp-content/uploads/2009/10/khersonzbirkaatu.pdf [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  31. Власов О. Ю. Кам'янська Запорозька Січ, як туристичний об'єкт: проблеми та перспективи // Краєзнавство, No 2 (79), 2012. – Київ, Національна спілка краєзнавців України, Інститут історії України НАН України, 2012. – С. 97-103 (с. 98-99); [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ostrov-hortica.org.ua/downloads/kamyanska_sich/tur_obekt.pdf[недоступне посилання з липня 2019] ]
  32. https://liveuamap.com/uk/time/08.03.2022
  33. https://liveuamap.com/uk/time/17.03.2022
  34. https://deepstatemap.live/#11/46.9048/33.5604
  35. російські війська з танків обстріляли село на Херсонщині. lb.ua. 4 грудня 2022. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
  36. Армія рф обстріляла Село Республіканець Бериславського Району,загинув чоловік. Суспільне. 14 травня 2023. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
  37. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  38. Сурченко С. В. Кам'янська Січ — історія створення філії Національного заповідника «Хортиця» // Заповідна Хортиця. Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції «Історія Запорозького козацтва: в пам'ятках і музейній практиці». Спеціальний випуск. — Запоріжжя, ПП В. І. Антіпов, 2010. — С. 170—173. (с. 171—173)
  39. Власов О. Ю. Кам'янська Запорозька Січ, як туристичний об'єкт: проблеми та перспективи // Краєзнавство, No 2 (79), 2012. – Київ, Національна спілка краєзнавців України, Інститут історії України НАН України, 2012. – С. 97-103 (с. 100); [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ostrov-hortica.org.ua/downloads/kamyanska_sich/tur_obekt.pdf[недоступне посилання з липня 2019]
  40. Розкопали невідому фортецю у Таврійському степу. http://www.golos.com.ua/. Голос України. 28 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
  41. Власов О. Ю. Кам'янська Запорозька Січ, як туристичний об'єкт: проблеми та перспективи // Краєзнавство, No 2 (79), 2012. – Київ, Національна спілка краєзнавців України, Інститут історії України НАН України, 2012. – С. 97-103; [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ostrov-hortica.org.ua/downloads/kamyanska_sich/tur_obekt.pdf[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання

  • Погода в селі Республіканець


image Це незавершена стаття з географії Херсонської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Respublika nec selo v Ukrayini u Milivskij silskij gromadi Berislavskogo rajonu Hersonskoyi oblasti selo Respublikanec Krayina Ukrayina Oblast Hersonska oblast Rajon Berislavskij rajon Gromada Milivska silska gromada Kod KATOTTG UA65020130070041827 Osnovni dani Zasnovane ne piznishe pochatku XVIII stolittya kolishni nazvi do 1730 Kam yanka 1730 1734 Sich 1734 1775 Stara Sich Ust Kam yanka Kam yanka kinec XVIII stolittya 1920 Konsulovka Konsurovka Rozarevka Naselennya 244 za danimi na 2009 rik Plosha 0 833 km Gustota naselennya 292 92 osib km Poshtovij indeks 74362 Telefonnij kod 380 5546 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 00 16 pn sh 33 39 05 sh d 47 00444 pn sh 33 65139 sh d 47 00444 33 65139 Koordinati 47 00 16 pn sh 33 39 05 sh d 47 00444 pn sh 33 65139 sh d 47 00444 33 65139 Misceva vlada Adresa radi 74351 Hersonska obl Berislavskij r n s Milove vul Berislavska 26 Karta Respublikanec Respublikanec Mapa Respublikanec u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Respublikanec znachennya GeografiyaSelo znahoditsya pri vpadinni u Kahovske vodoshovishe zatoki Kam yanskoyi Respublikanec Zatoka z yavilasya pri zatoplenni vodoshovisha u 1955 58 rr na misci girlovoyi chastini richki Kam yanki Mis mizh zatokoyu ta vodoshovishem nosit nazvu Strilka Tut znahoditsya silskij plyazh Na protilezhnomu berezi zatoki roztashovana visoka skelya Pugach Z pivnichnogo boku selo otochene lanami ta vinogradnikami z pivdenno shidnogo ta pivdenno zahidnogo boku strimkimi priberezhnimi shilami vkritimi stepovoyu roslinnistyu j chagarnikom Na zahid vid sela roztashovana nevelika bezimenna balka vkrita lisom perevazhno shtuchnogo pohodzhennya Serednya visota nad rivnem morya 60 m IstoriyaBagata istoriya sela Respublikanec obumovlena nayavnistyu poryad Kayirskogo Kam yanskogo perevozu cherez Dnipro Yak vidomo richkovi perepravi zavzhdi mali velike strategichne znachennya Kayirskij pereviz buv zruchnim tilki z pravogo berega na livij za techiyeyu richkovih protok a ne navpaki Tomu obozi na shlyahu do Krimu koristuvalisya Kayirskim perevozom a na zvorotnomu shlyahu Kizikermenskim Peredistoriya Veliki pributki dzherelom yakih buv pereviz obumovlyuvali zaselenist prilegloyi do nogo teritoriyi u rizni chasi V okolicyah sela bulo rozkopano kilka pohovan pid kurganami datovanih doboyu rannoyi bronzi III poch II tis do n e Na Dniprovomu shili poryad iz selom traplyayutsya slidi timchasovih poselen kin II tis do n e nevirazni znahidki ulamkiv lipnogo posudu ta kistki tvarin Bezposeredno na misi Strilka ye znahidki keramiki skifskoyi dobi IV st do n e Mensh nizh u 1 km na pivnich vid sela na berezi vodoshovisha zbereglisya zalishki nevelikogo piznoskifskogo gorodisha Konsulivske gorodishe I st do n e II st n e Gorodishe kvadratnoyi v plani formi z kam yanimi budivlyami bulo otochene stinami oblicovanimi kamenem malo vhid z zahidnoyi storoni i malenku citadel Na misi Strilka takozh doslidzhuvalisya zalishki poselennya chernyahivskoyi arheologichnoyi kulturi III V st n e davnoruskogo ta zolotoordinskogo chasu HII XIV st Na teritoriyi sela znajdeni zalishki brodnickogo poselennya 10 13 stolit U seli v riznij chas buli vipadkovo znajdeni moneti krimskih haniv Gerayiv Mengli I 1467 1469 1675 1478 1515 Sagiba I 1532 1551 Davleta II 1699 1702 1709 1713 Saadeta III 1691 Mengli II 1724 1730 1737 1740 Kaplana I 1707 1708 1713 1715 1730 1736 Arslana 1748 1756 1767 Ci znahidki svidchat pro funkciyuvannya Kayirskogo perevozu ta isnuvannya nevelikogo poselennya pri nomu protyagom XV XVIII st Oposeredkovano ce pidtverdzhuyetsya j kartami XVII XVIII st na yakih do r Kam yanki z pravogo boku Dnipra pidhodit odne z vidgaluzhen suhodilnogo Chornogo shlyahu Na livomu zh berezi Dnipra navproti r Kam yanki poznachavsya velikij naselenij punkt Rohat Kerman abo Rohat Eski Kerman Spokijna Stara Fortecya chi Stary H Stare misto Ce ukriplennya ochevidno bulo odnim z dvoh punktiv roztashovanih z oboh bokiv Kayirskogo perevozu Kozacke poselennya Kam yanska Sich Tochna data viniknennya kozackogo poselennya u girli r Kam yanki nevidoma Pereviz u Kam yanci zgaduyetsya sered chotiroh dniprovskih perevoziv z yakih dozvoleno bulo otrimuvati pributok kozakam sho znahodilisya pid protekciyeyu Krimu Avtor Istorii o kozakah zaporozhskih S I Misheckij stverdzhuye sho pislya porazki antimoskovskogo povstannya pid provodom getmana I S Mazepi j znishennya za nakazom carya Petra Pershogo Chortomlickoyi Sichi u travni 1709 r Sich bula perenesena na Kam yanku Vzhe 1711 r za jogo slovami j cya Sich bula znishena rosiyanami pislya chogo kozaki zmusheni buli perenesti svoyu stolicyu v Oleshki na livij bereg Dnipra Po inshomu visvitlyuye istoriyu Zaporozkih Sichej za dobi perebuvannya kozakiv pid krimskoyu protekciyeyu skladena za nakazom koshovogo otamana u 1734 r Zapiska v pamyat potomnuyu Zgidno comu oficijnomu dokumentu pislya rozgromu Chortomlickoyi Sichi kozaki zasnuvali novu Sich na Oleshkah prozhili tam dev yatnadcyat rokiv u 1728 r povernulisya na Chortomlik de probuli dva roki j tilki u 1730 r perejshli na r Kam yanku Dokumenti tih chasiv sho zberigayutsya u Rosijskomu derzhavnomu arhivi davnih aktiv opracovani istorikom V I Milchevim Doslidnik dijshov visnovku sho navesni 1711 r karalnomu zagonu pid komanduvannyam polkovnika A Ushakova ne vdalosya zdijsniti pokladenu na nogo misiyu znishiti Sich v Oleshkah Abi yakos reabilituvatisya v ochah vishogo komanduvannya chastina rosijskogo vijska spustilasya vniz Dniprom ta spalila nevelike na toj chas zaporozke poselennya na pravomu boci richki v rajoni Kayirskoyi perepravi sho bulo podano yak zrujnuvannya samoyi novoyi Sichi Pam yatnik na chest koshovogo otamana Zaporozhskoyi Sichi Kostya Gordiyenka bilya jogo mogili v seli Respublikanec Hersonska oblast Chasi Novoyi Sichi 1735 1775 Misce de u 1730 34 rr roztashovuvalasya Sich bulo nadzvichajno zruchnim z ekonomichnoyi ta strategichnoyi tochki zoru Tomu pislya perenosu administrativnogo centru Vijska Zaporozkogo Nizovogo na r Pidpilnu v 1734 r poselennya na r Kam yanci ne pripinilo svogo isnuvannya Na kartah seredini drugoyi polovini XVIII st Kam yanska Sich poznachena yak ukriplenij naselenij punkt u sistemi fortifikacij na kordoni z Krimskim hanstvom Odnak u nash chas tuteshni ukriplennya ne prostezhuyutsya U reyestrah vzayemnih skarg tatar ta zaporozhciv z arhivu Kosha Novoyi Sichi pid 1741 1742 1748 ta 1751 rr zgaduyetsya torgivlya hudoboyu pri rechke Kamenke ta v Kamenskom nazyvaemom urochishe Pro isnuvannya v toj chas na Kam yanci postijnogo naselenogo punktu svidchit list Kosha datovanij 27 veresnya 1743 r Vin adresovanij znatnomu tovarishu Vijska Zaporozkogo Nizovogo Marku Kazhanovu takozh i protchyim Vojska nashego zh pri Kamyance sidyachim i po inyh mestah poblizu Z dokumentiv zrozumilo sho zaznachenij naselenij punkt ne mav chitko ustalenoyi nazvi Tak u dokumentah 1754 r odnochasno zastosovani nazvi Ust Kam yanka ta Kam yanka Vlitku 1754 r v Kamenki gde Sech byla bulo vstanovleno odin z karauliv na kordoni z Krimskim hanstvom Zadacheyu karaulnih komand bula borotba z rozbijnikami poperedzhennya nelegalnogo perehodu kordonu v obhid mitnic i vidacha specialnih pasportiv kupcyam sho pryamuvali do Krimu j Ochakova a takozh zvidti na Zaporozhzhya Funkciyuvannya prikordonnih karauliv bulo pov yazane z chislennimi trudnoshami Oskilki posti znahodilisya na znachnij vidstani odin vid odnogo bulo praktichno nemozhlivo trimati pid nalezhnim kontrolem ves velicheznij prostir kordonu Kozaki meshkanci navkolishnih zimivnikiv dopomagali rozbijnikam ta ignoruvali instrukciyi shodo borotbi z nimi Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rr prikordonnij pist u Kam yanci buv odnim z opornih punktiv diyuchoyi armiyi Zgidno strojovomu reyestru koshovogo vid 4 veresnya 1769 r na karaulah pri r Kam yanci malo znahoditis 284 kozaki Orderom Kosha vid 24 veresnya 1770 r nakazuvalosya provesti bogosluzhinnya u zv yazku iz vzyattyam rosijskoyu armiyeyu mista Benderi daby i tam gde sut cerkvi takovy zh ko Bogu blagodarstvennye molebni otpravleny byli Sered inshih adresativ zgadano komandu v Kam yanci na choli z polkovnikom Bockim Otzhe na toj chas u Kam yanci isnuvala cerkva U 1774 r Kish poklav poshtovu povinnist viklyuchno na simejnih kozakiv Za skladenim z ciyeyu cillyu reyestrom hat vsih odruzhenih kozakiv u Kam yanci malo buti 7 poshtariv Pislya znishennya Sichi Danih z istoriyi poselennya u girli r Kam yanki pislya znishennya Zaporozkoyi Sichi u 1775 r duzhe malo Do likvidaciyi Krimskogo hanstva 1783 r tut funkciyuvalo prikordonne ukriplennya Vono poznachene na karti Ya F Shmita vidanij u Vidni 1787 roku Pid chas podorozhi Katerini Drugoyi do Krimu 11 travnya 1787 r kortezh imperatrici pominyav konej pri rechke Kamenke Hoch same poselennya j ne zgadane ale ochevidno sho zamina konej mogla vidbuvatisya tilki na poshtovij stanciyi Data poyavi pomishickogo sela na misci kolishnoyi Sichi poki ne z yasovana Zasnovniki yak pravilo vikoristovuvali dlya novih sil stari kozacki poselennya dlya togo shob rasseyannyh zimovnikami zaporozhcev kak oni bessemejno poseleniya imeyut vse v izobretennyh vygodnyh dlya sebya mestah svest po neskolku v samye udobnejshie i po doroge mestopolozheniya dlya zavedeniya dereven Imovirno za rozpovsyudzhenoyu todi praktikoyu u Kam yanku buli pereseleni meshkanci kilkoh navkolishnih zimivnikiv roztashovanih u mezhah rangovoyi dachi Pomishicke selo Dokladnishe Arheologichni doslidzhennya Kam yanskoyi Sichi Zalishki pidzemnih sporud ekonomiyi pomishika Agarkova v seli Respublikanec vinnij loh poch XX st Za slovami D I Yavornickogo misce kolishnoyi Kam yanskoyi Sichi spochatku distalosya pomishiku Bajdaku Pislya nogo cya mayetnist perejshla do generalnogo konsula Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ivana Grigorovicha Rozarevicha vid yakogo selo derevnya j otrimalo nazvu Konsulivka Rozarevka Za arhivnimi danimi u 1795 r tut bulo 19 dvoriv meshkanciv cholovichoyi stati 53 meshkanciv zhinochoyi stati 36 Na poch HIH st selo nalezhalo praporshiku Fedoru Dmitrovichu Konstantinovu na 1836 ta 1848 r zgidno planiv zemelnih dilyanok pidporuchici Olzi Vasilivni Esaulovij Yiyi mogila zbereglasya na miscevomu cvintari roztashovanomu na zahid vid sela U 1858 r ci miscya vidvidav vidomij pismennik etnograf A S Afanasyev Chuzhbinskij yakij vidznachiv nedbale stavlennya gospodariv zemli do zalishkiv Kam yanskoyi Sichi ta kozackih mogil Nezabarom pislya cogo vizitu todishnij vlasnik mayetku poruchik Ksaverij Cehanovich prograv jogo v karti otamanu chumackih voziv Mihajlovi Fedorovichu Agarkovu Ne viklyucheno sho ce trapilosya same za dopomogi A S Afanasyeva Chuzhbinskogo yakij mav slavu kartkovogo shulera Zgidno Spisku naselenih misc Hersonskoyi guberniyi u 1859 r naselennya hutoru Konsulovki Kancerovki Rozdorovki skladalo 22 osobi 10 cholovikiv ta 12 zhinok Tut bulo 3 dvori U ser 1860 h rr triverstova voyenno topografichna karta Rosijskoyi Imperiyi pokazuye 10 selyanskih budinkiv Konsurovki Voni znahodilisya u balci na pivnichnij zahid vid miscya kolishnoyi Sichi Bezposeredno na misci suchasnih budinkiv sela roztashovuvalasya panska sadiba ta mlin Zgidno Spisku naselenih misc Hersonskoyi guberniyi 1896 r U ekonomiyi Konsulovskij Agarkova buv 1 dvir ta 96 meshkanciv 85 cholovichoyi stati j 11 zhinochoyi Todishnij vlasnik ekonomiyi M F Agarkov buv vidomim zemskim diyachem glasnim Hersonskih zemskih povitovih zboriv pochesnim gromadyaninom i blagodijnikom Pislya jogo smerti u 1907 r mayetok perejshov u vlasnist Fedora Semenovicha Agarkova Nezabarom do 1909 r u Konsulovci na misu mizh r Kam yanka ta richishem Kozacke rukavom Dnipra buv zbudovanij palac j kilka velikih gospodarskih sporud Otochenu sadom dvopoverhovu budivlyu palacu prikrashala visoka kvadratna v plani vezha z piramidalnim shatrom sho perehodiv u shpil Zi shidnogo boku povernutogo do shilu Dnipra bulo pribudovano do palacu shiroku nakritu terasu yaka sluguvala oglyadovim majdanchikom Pered neyu roztashovuvalisya fontani ta aleya sho spuskalasya kilkoma marshami do Kozackogo richisha Pivnichnishe aleyi u skelyastomu krutoshili bulo vlashtovano malovnichogo grota sho imituvav prirodnu pecheru Vin zberigsya donini U 1909 r zaviduvach hersonskim muzeyem V I Goshkevich z dozvolu F S Agarkova proviv pershe obstezhennya teritoriyi Kam yanskoyi Sichi a u 1913 14 rr pershi arheologichni rozkopki Vsi roboti buli profinansovani vlasnikom ekonomiyi otrimani materiali podarovani muzeyu Vchenij zauvazhiv duzhe shanoblive stavlennya j dbajlivij doglyad sho nim otocheni mogili zaporozhciv roztashovani prosto bilya vhodu u palac Agarkovih U 1916 r u ekonomiyi Konsulovka chislilosya 3 gospodarstva j 337 meshkanciv z yakih 169 cholovikiv ta 168 zhinok Radyanska okupaciya Ukrayini Pislya togo yak u 1920 r u regioni bulo vstanovleno radyansku vladu v kolishnij ekonomiyi bulo organizovano artil Respublikanec yaka dala suchasnu nazvu selu Ale she dovgo stara nazva zastosovuvalasya u pobuti ta neoficijnih publikaciyah Na 1 sichnya 1928 r u naselenomu punkti chislilosya 1 gospodarstvo neselyanskogo tipu tobto kolektivne Naselennya perevazhno ukrayinskoyi nacionalnosti skladalo 78 osib z yakih 36 cholovikiv ta 42 zhinok Najblizhcha pristan Chervonomayacka znahodilasya na vidstani 6 km Vzhe todi zavdyaki Kam yanskij Sichi selo zgaduvalosya u turistichnih putivnikah Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni selo bulo zahoplene Vermahtom u kinci serpnya 1941 r 9 bereznya 1944 r Respublikanec bulo zvilneno vid nimciv chastinami 3 go Ukrayinskogo frontu Same pid chas vijni bulo zrujnovano budivlyu palacu paniv Agarkovih Vnaslidok budivnictva Kahovskoyi GES ta stvorennya u 1957 58 rr Kahovskogo vodoshovisha znachno zminivsya landshaft navkolo sela razom z plavnevoyu dolinoyu Dnipra pishlo pid vodu misce roztashuvannya selyanskih hat staroyi Konsulovki utvorilasya dovga zatoka na misci vpadinnya r Kam yanki u Dnipro pochalasya intensivna eroziya beregiv U toj zhe chas naselennya Respublikancya znachno popovnilosya za rahunok pereselenciv z inshih regioniv Ukrayini Zakarpatskoyi Hmelnickoyi ta inshih oblastej U 1959 r kilkist meshkanciv sela syagnula 279 osib 127 cholovikiv ta 152 zhinki u 1970 r skladala 214 osib 87 cholovikiv ta 127 zhinok u 1979 r 362 osobi 182 choloviki ta 180 zhinok u 1989 r 281 osoba 132 choloviki ta 149 zhinok U nezalezhnij Ukrayini Pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu selo degraduvalo Miscevij radgosp Nad dnipryanskij peretvorenij na VAT opinivsya u stani zanepadu chiselnist naselennya sela istotno zmenshilasya Za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 r vona skladala 279 osib z yakih 135 cholovikiv ta 144 zhinki Za danimi na 2009 r zagalna kilkist meshkanciv sela syagala 244 osobi U seredini 1990 h rokiv tabir praci ta vidpochinku v primishennyah kolishnoyi ekonomiyi Agarkova pripiniv funkciyuvannya u 2004 r jogo budivli bulo rozpajovano sered meshkanciv sela Pislya cogo bilshist zi zberezhenih budivel mayetku pozbulisya dahiv vikon ta dverej stavshi dzherelom metalobruhtu j driv Zgodom ci sporudi buli vikupleni miscevimi pidpriyemcyami Rosijsko ukrayinska vijna Pid chas povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 8 bereznya 2022 roku koloni okupacijnih vijsk z yavilisya bilya s Novokayiri na trasi Berislav Milove 17 bereznya teritoriya s Respublikanec opinilosya pid rosijskoyu okupaciyeyu 11 listopada 2022 r vizvolene z pid rosijskoyi okupaciyi pid chas kontrnastupu Zbrojnih sil Ukrayini v Hersonskij oblasti Pislya zvilnennya selo perebuvaye pid postijnim vognem rosijskoyi armiyi 4 grudnya 2022 roku rosijski vijskovi zdijsnili tankovij obstril sela z livoberezhzhya Hersonshini vnaslidok pidstupnogo obstrilu postrazhdalo odruzhzhya cholovik zaginuv na misci poranenu zhinku gospitalizuvali do likarni Krivogo Rogu 14 travnya 2023 roku rosijski vijskovi zdijsnili artilerijskij obstril zhitlovogo budinku u seli zaginuv 64 richnij pensioner NaselennyaMovnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 233 83 51 Rosijska 37 13 26 Moldovska 8 2 87 Inshe 1 0 36 Razom 279 100 00 Za danimi na 2009 r naselennya stanovit 244 osobi Faktichno u seli prozhivayut blizko 140 meshkanciv Bagato pokinutih sadib Tri vulici Zaporizka Radyanska i Molodizhna Provulok im Marshala Kulika Prodovolcha kramnicya Na vulici Zaporizkij do pochatku 2000 h rokiv znahodilasya pochatkova shkola Pislya pobudovi novoyi serednoyi shkoli u susidnomu s Novokayiri u primishenni shkoli s Respublikanec buv rozmishenij ditsadok Zgodom u zv yazku zi zmenshennyam narodzhuvanosti ditsadok pripiniv funkciyuvannya Sogodni jogo primishennya vikoristovuyetsya filiyeyu Kam yanska Sich Nacionalnogo zapovidnika Horticya Meshkanci sela otrimuyut neregulyarnij zarobitok najmayuchis na sezonni roboti do miscevih fermerskih gospodarstv a takozh otrimuyuchi neveliku platnyu za zdachu svoyih zemelnih payiv v orendu velikim fermeram Pevnij pributok zabezpechuye viroshuvannya persikiv vinogradu gorodini domashnye virobnictvo gorilki j vina ribolovlya Kilka gospodarstv viroshuyut na prodazh pomidori j kartoplyu za nizkimi cinami zdayut moloko optovim zakupivelnikam Vodopostachannya sela zdijsnyuyetsya za rahunok sverdlovini vidkritoyi she na poch HH st na teritoriyi mayetku paniv Agarkovih u pivdennij chastini suchasnogo naselenogo punktu TransportU 80 i roki HH st asfaltovane pokrittya dorogi z s Novokayiri ne bulo dovedene do s Respublikanec na 3 km V 2017 dorogu bulo dobudovano Z s Respublikanec u Novokayiri kursuye shkilnij avtobus Bezposeredno mizh s Respublikanec ta m Berislav kursuye odin avtobusnij marshrut Reshta marshrutiv kursuyut tilki po trasi T0403 Berislav Nikopol Do pochatku 2000 h rokiv u seli diyala richkova pristan Pam yatkiU seli roztashovana filiya Kam yanska Sich Nacionalnogo zapovidnika Horticya 30 veresnya 2009 r Kabinet Ministriv Ukrayini postanoviv ogolositi Kam yansku Sich filiyeyu Nacionalnogo zapovidnika Horticya Vlitku 2009 r u ramkah pidgotovki do svyatkuvannya 300 richchya Kam yanskoyi Sichi bulo provedeno vporyadkuvannya teritoriyi pam yatki zvilneni vid smittya lohi budinku Agarkovih zakladeno kaplicyu posadzheni dereva zbudovana simvolichna ceglyana brama j zemlyani vali zemlyanimi valami ta rovom vidmicheni priblizni kordoni Sichi vstanovlenij bilbord z yiyi uyavnoyu grafichnoyu rekonstrukciyeyu i flagshtok 14 zhovtnya na Pokrovu yuvilej bulo pompezno vidznacheno Odnak z 2010 r vtilennya planiv po peretvorennyu Kam yanskoyi Sichi na kulturno osvitnij oseredok prizupinilosya cherez zminu vnutrishnoyi politiki v krayini ta prihid novoyi oblasnoyi administraciyi ne vidbuvalosya finansuvannya proektu U veresni 2019 roku na bilya sela yake vvazhayetsya piznoskifskim vidkrili nevidomu donedavna fortecyu Rozkopki yaki pochalisya tut she z 2014 roku viyavili reshtki kam yanoyi citadeli plosheyu u pivtora gektari A taki sporudi dlya skifiv kochovikiv harakternimi ne buli V 2019 roci mizhnarodna ekspediciya za uchastyu profesora Varshavskogo universitetu Tomasha Shollya spivrobitnikiv Nacionalnogo zapovidnika Horticya Institutu arheologiyi NAN Ukrayini studentiv z Polshi Avstriyi ta SShA poruch iz citadellyu viyavila she odnu kam yanu stinu zavvishki ne menshe dvoh metriv na zemlyanij osnovi Vid citadeli yiyi viddilyala vidstan u visim metriv Tobto na gorodishi stoyalo ne proste ukriplennya a povnocinna fortecya Jmovirno vona zahishala perepravu cherez Dnipro i bula zupinkoyu na pozhvavlenomu torgovomu shlyahu Pro ce svidchat i znahidki get riznogo pohodzhennya zalishki keramiki grekiv olviopolitiv amfori z pid vina iz klejmami na yakih ye napisi latinoyu svidoctva kulturi frakijskih plemen TurizmNa teritoriyi sela znahodyatsya arheologichni zalishki pam yatki istoriyi nacionalnogo znachennya Kam yanskoyi Zaporozkoyi Sichi j bilsh rannih pam yatok nadmogilnij hrest koshovogo otamana Kostya Gordiyenka pom 4 travnya 1733 r ruyini pomishickoyi ekonomiyi paniv Agarkovih HIH poch HH st Tut majzhe shorichno zdijsnyuyutsya arheologichni doslidzhennya Mayuchi velike memorialne znachennya Kam yanska Sich ye miscem provedennya regulyarnih zibran suchasnih kozackih formuvan Kozhnogo roku na pochatku travnya tut vidbuvayutsya urochisti zahodi z nagodi zasnuvannya Kam yanskoyi Sichi ta vshanuvannya pam yati koshovogo otamana Kostya Gordiyenka Pri nalezhnomu rivni finansuvannya na Kam yanskij Sichi mozhlivo stvoriti arheoskansen arheologichnij muzej prosto neba Pivdennij klimat vidnosno mala shilnist naselennya zdorova ekologichna situaciya zavdyaki vidsutnosti poblizu velikih promislovih pidpriyemstv znachnij rozvitok u rajoni vinogradarstva ta sadivnictva vse ce spriyaye rozvitkovi zelenogo turizmu v s Respublikanec ta jogo okolicyah Osoblivo spriyatlivim u comu plani ye rajon dovgoyi zvivistoyi ta zahishenoyi vid silnih vitriv zatoki r Kam yanki Umovi zatoki spriyayut organizaciyi vodnih ekskursij na chovnah i lyubitelskoyi ribolovli Strimki malovnichi vihodi vapnyakiv na pravomu berezi skelya Pugach neveliki balki ta shili porosli lisom ta chagarnikami dozvolyayut provedennya pishih ta kinnih progulyanok z turistichnimi nametovimi taborami Znachna dovzhina beregovoyi liniyi zatoki u poyednanni z nevelikoyu skladnistyu prohodzhennya marshrutu stvoryuye optimalni umovi pohodiv vihidnogo dnya dlya pochatkivciv Primitki Arhiv originalu za 17 chervnya 2017 Procitovano 12 lyutogo 2016 Mysheckij S Istoriya o kozakah zaporozhskih kak onye izdrevle zachalisya i otkuda svoe proishozhdenie imeyut i v kakom sostoyanii nyne nahodyatsya Odessa v gorodskoj tipografii 1852 92 s s 21 Goshkevich V I Letopis muzeya Hersona za 1913 god Vyp 5 Herson izdanie Hersonskoj gorodskoj upravy 1915 44 s s 5 6 Vlasov O Yu Kam yanska Zaporozka Sich yak turistichnij ob yekt problemi ta perspektivi Krayeznavstvo 2 79 Kiyiv Nacionalna spilka krayeznavciv Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2012 S 97 103 s 99 Goshkevich V I Letopis muzeya Hersona za 1913 god Vyp 5 Herson izdanie Hersonskoj gorodskoj upravy 1915 44 s s 6 8 Olenkovskij M Arheologichni pam yatki Hersonskoyi oblasti Katalog dovidnik Herson 2004 128 s s 9 Kozlovskij A O Il yinskij V Ye Respublikanec 89 Plani rajonu Zvit pro doslidzhennya na Kam yanskij Sichi u 1989 r NA NZH 39 Storinki ne pronumerovani http www library kherson ua old tavrika kozaky5 htm 2017 05 04 u Wayback Machine Vid Tyagina do Kam yanki Goshkevich V I Letopis muzeya za 1909 1910 i 1911 g g Hersonskij gorodskoj muzej drevnostej Vyp 2 Herson izdatelstvo Hersonskogo gorodskogo upravleniya 1912 88 s s 16 Magni Ducatus Lithuanie caeterarumque regionum illi diacentium txacta descxri pti o ill ustri ssimi ac Excell enti ssimi Principis et D omi ni D omini Nicolai Christophori Radziwil D ucis G Olicae ac in Nieswies Ducis S ancti Rom ani imperii Principis in Scilowiec ac Mir Comitis et S ancti Sepulchri Hierosolimitani Militis etc opera cura et impensis facta ac in lucem edita Tochnij opis Velikogo Knyazivstva Litovskogo ta inshih sumizhnih z nim zemel zdijsnenij i vidanij praceyu starannyam i koshtom yasnovelmozhnogo najsvitlishogo knyazya i pana pana Mikolaya Hristofora Radivila knyazya na Olici Nesvizhu grafa Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi na Shilovci j Miri licarya Svyashennogo Yerusalimskogo Grobu i t in Elektronnij resurs Rezhim dostupu http vkraina com ua maps 1613 2 La Russie Noire ou Polonoise qui Comprend les Provinces de la Russie Noire de Volhynie Nicholas Sanson Paris 1674 Elektronnij resurs Rezhim dostupu http vkraina com ua maps 1674 Karta granic Polski zaczawsky od Balty az do rzeki Sina Woda zawieraiaca slobody Kozakow Humanskich y Zaporohowskich stepy Tatarow Oczakowskich Bessarabskich y Nogayskich z ich ordami tak ie w roku M DCC LXVII Han Krymski poosadzal znayduie sie tu ieszcze dalsze wyciagnienie Bogu y Dniestru Dnieper takze od porohow az do wpadnienia w Morze Czarne Elektronnij resurs Rezhim dostupu http www zb unibe nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dyachenko S O Karta Richchi Zanoni 1767 Elektronnij resurs Rezhim dostupu http history ks ua zanoni 1767 ch1 nogaj toponimy1 Mysheckij S Istoriya o kozakah zaporozhskih kak onye izdrevle zachalisya i otkuda svoe proishozhdenie imeyut i v kakom sostoyanii nyne nahodyatsya Odessa v gorodskoj tipografii 1852 92 s s 21 23 Elektronnij resurs Rezhim dostupu http litopys org ua Milchev V I Zaporozke kozactvo u piddanstvi Gireyiv Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu 2009 vipusk XXVI S 170 178 s 172 Elektronnij resurs Rezhim dostupu http istznu org dc file php host id 1 amp path page issues 26 26 milchev pdf 2018 04 24 u Wayback Machine Vlasov O Yu Naselenij punkt na misci Kam yanskoyi Sichi u ser II pol XVIII st Zvit z naukovo doslidnoyi roboti za 2013 rik NA NZH 843 Zaporizhzhya 2014 S 5 9 s 6 7 Vlasov O Yu Naselenij punkt na misci Kam yanskoyi Sichi u ser II pol XVIII st Zvit z naukovo doslidnoyi roboti za 2013 rik NA NZH 843 Zaporizhzhya 2014 S 5 9 s 7 Bojko A V Zaporozkij zimivnik v ostannij chverti XVIII stolittya Naukovi praci Istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu Vip XXVI Zaporizhzhya 2009 S 126 130 s 126 128 Elektronnij resurs Rezhim dostupu http istznu org dc file php host id 1 amp path page issues 26 26 2016 03 04 u Wayback Machine boyko pdf Yavornickij D I Istoriya zaporozkih kozakiv Tom 1 Kiyiv Naukova dumka 1990 592 s s 135 Dyachenko S A Z istoriyi zemlevolodinnya kincya XVIII pochatku HH st na teritoriyi kolishnoyi Kam yanskoyi Sichi Naukovi zapiski Hersonskij oblasnij krayeznavchij muzej Herson 2010 S 113 121 Hersonskaya guberniya Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sanktpeterburg Centralnyj statisticheskij komitet Ministerstva vnutrennih del 1868 189 s s 21 Voenno topograficheskaya karta Rossijskoj Imperii Ryad HHIH list 12 g Hersonskoj i Tavricheskoj Elektronnij resurs Rezhim dostupu http www etomesto ru shubert map 29 12 Spisok naselennyh mest Hersonskoj gubernii i statisticheskie dannye o kazhdom poselenii Herson izdanie Gubernskogo statisticheskogo komiteta 1896 544 s s 421 Dyachenko S A Imeniya Hersonskogo kraya Konsulovka Agarkova Elektronnij resurs Rezhim dostupu http old vgoru org modules php name News amp file article amp sid 5582 2015 04 16 u Wayback Machine Spisok naselennyh mest Hersonskoj gubernii po dannym Vserossijskoj sel hoz Perepisi 1916 g Aleksandriya izdanie Hersonskoj Gubernskoj Zemskoj Upravy 1917 377 s s 88 Spisok zalyudnenih misc Hersonskoyi okrugi Na 1 sichnya 1928 r Herson Chervonij selyanin 1928 76 s s 35 Petrazhickij A Putivnik po Nizhnomu Dnipru ta Pivdennomu Bugu na 1931 rik Herson Chervonij shturval 1931 66 s s 38 39 Velikaya Otechestvennaya vojna na Hersonshine Elektronnij resurs Rezhim dostupu http kherson gid com ru o hersone skvoz zavesu vremen hronologicheskaja letopis goroda 37 html Golovne upravlinnya statistiki u Hersonskij oblasti List 12 42 22 vid 28 01 2015 Shodo nadannya informaciyi Administrativno teritorialna reforma vid modelyuvannya do realizaciyi Informacijni materiali dlya Hersonskoyi oblasti Herson Hersonska miska drukarnya 2009 106 s s 27 Elektronnij resurs Rezhim dostupu http csi org ua www wp content uploads 2009 10 khersonzbirkaatu pdf 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Vlasov O Yu Kam yanska Zaporozka Sich yak turistichnij ob yekt problemi ta perspektivi Krayeznavstvo No 2 79 2012 Kiyiv Nacionalna spilka krayeznavciv Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2012 S 97 103 s 98 99 Elektronnij resurs Rezhim dostupu http ostrov hortica org ua downloads kamyanska sich tur obekt pdf nedostupne posilannya z lipnya 2019 https liveuamap com uk time 08 03 2022 https liveuamap com uk time 17 03 2022 https deepstatemap live 11 46 9048 33 5604 rosijski vijska z tankiv obstrilyali selo na Hersonshini lb ua 4 grudnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Armiya rf obstrilyala Selo Respublikanec Berislavskogo Rajonu zaginuv cholovik Suspilne 14 travnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Surchenko S V Kam yanska Sich istoriya stvorennya filiyi Nacionalnogo zapovidnika Horticya Zapovidna Horticya Materiali IV mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Istoriya Zaporozkogo kozactva v pam yatkah i muzejnij praktici Specialnij vipusk Zaporizhzhya PP V I Antipov 2010 S 170 173 s 171 173 Vlasov O Yu Kam yanska Zaporozka Sich yak turistichnij ob yekt problemi ta perspektivi Krayeznavstvo No 2 79 2012 Kiyiv Nacionalna spilka krayeznavciv Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2012 S 97 103 s 100 Elektronnij resurs Rezhim dostupu http ostrov hortica org ua downloads kamyanska sich tur obekt pdf nedostupne posilannya z lipnya 2019 Rozkopali nevidomu fortecyu u Tavrijskomu stepu http www golos com ua Golos Ukrayini 28 veresnya 2019 Procitovano 27 veresnya 2019 Vlasov O Yu Kam yanska Zaporozka Sich yak turistichnij ob yekt problemi ta perspektivi Krayeznavstvo No 2 79 2012 Kiyiv Nacionalna spilka krayeznavciv Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2012 S 97 103 Elektronnij resurs Rezhim dostupu http ostrov hortica org ua downloads kamyanska sich tur obekt pdf nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaPogoda v seli Respublikanec Ce nezavershena stattya z geografiyi Hersonskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ