Історія про козаків запорозьких — визначне джерело XVIII століття, що описує Січ та запорозьких козаків. Містить топографічні координати та факти з історії січей, відомості про курені запорозькі, перевози на Дніпрі та Пд. Бузі. Також висвітлені питання щодо воєнної тактики, економічного та політичного ладу, побуту і звичаїв козаків.
Історія про козаків запорозьких | ||||
---|---|---|---|---|
История о казаках запорожских | ||||
Жанр | Історичне джерело | |||
Мова | російська мова | |||
Написано | 40-ві роки XVIII століття | |||
| ||||
Автор
Біографічні відомості про історика С. Мишецького досить обмежені. Відомо, що він представник старовинного збіднілого аристократичного роду князів Мишецьких. Народився в 1710 р. Після закінчення навчання в інженерному корпусі, Мишецький в 1733 році потрапляє в Україну для будівництва української лінії. В 1736 році його направлено в Запорозьку Січ для спорудження там фортеці.
На Запоріжжі Семен Мишецький перебуває з перервами до травня 1741 року. Враження від кількарічного перебування в Січі і були покладені Мишецьким до основи його «Истории о козаках запорожских».
Історія авторства твору
Ця пам'ятка не одразу повернула собі ім'я автора. Написана у 40-х рр. XVIII ст., вона довгий час перебувала в рукописному варіанті. «Историею» користувались, привласнювали цілі розділи, часто без будь-яких посилань на автора.
Це тривало до друку твору Осипом Бодянським у 1847 р. у «Чтениях общества истории и древностей российских». Проте, сам публікатор припустився помилки, вважаючи що авторство «Истории» належить Олександру Рігельману — авторові відомого «Летописного повествования»" один з розділів якого має назву «Историческое повествование о козаках запорожских». У ньому з незначними змінами відтворено працю Мишецького.
Щоправда, через декілька місяців після написання цієї передмови, датованої 31 січня 1847 р., Бодянський виправив свою помилку вказавши, що автором виданої ним історії був інженер-поручик князь Семен Іванович Мишецький, який перебував на Січі в 1736—1740 рр., де брав участь у побудові військових укріплень.
Сім списків твору
Нині відомо сім списків праці Мишецького. Два з них зберігаються в рукописному відділі бібліотеки АН Росії. Інші три — списки, знайдені О.Бодянським у документах Г. Ф. Міллера (1708—1781), російського історика німецького походження. Саме вони покладено Бодянським в основу видання 1847 року. Між списками Міллера їх видавцем різниці не помічено, тому доцільно їх вважати за один варіант.
Ще два — це так званий список Сахарова і список, знайдений у бібліотеці князя Воронцова, видання якого здійснило у 1852 р.
При уважному порівнянні міллерівського списку з текстом списку Сахарова, помітно, що найбільш раннім є саме сахарівський список. Доказами такому твердженню є порівняння наступної, незначної на перший погляд, цитати зі списків Сахарова і Міллера, в якій йдеться про порядок богослужіння в Січовій церкві.
Крім згаданих списків існує ще й так званий воронцовський список, надрукований в Одесі в 1851 р. При співставленні трьох списків спостерігаються цікаві деталі. З одного боку, список Воронцова це майже точна копія списку Міллера, що повністю повторює його структуру і сюжети. При їх співставленні, помітні дрібні деталі, притаманні спискові Сахарова.
Така схожість списків Воронцова і Сахарова і разом з тим майже повна ідентичність списку Воронцова і міллерівського наштовхує на думку, що автор воронцовського списку користувався при його написанні і списком Міллера і Сахарова, або ж список Воронцова є проміжною ланкою між іншими двома списками і його можна вважати за чернетковий варіант міллерівського тексту, що писався, подібно останньому, в період 1761—1762 рр., але на деякий час раніше.
Опис твору
На відміну від попередніх писань, що так чи інакше торкались запорізької проблеми, в творах Мишецького, Міллера, особливо Рігельмана та інших авторів другої половини XVIII ст. непомітно особливої пафосності та захоплення у висвітленні козацької тематики, властивої для історичних творів першої половини XVIII ст. Самовидця, Граб'янки, Величка. Тут дедалі сильніше відчувається відтінок зневажливого ставлення до «черни», «своевольного народу», — саме такими термінами частіше всього позначають запорізьке військо.
Таке відношення, зрештою, характерне для офіційних кіл імперії, що виступали в більшості випадків замовниками подібних історичних творів. Причому, таке ставлення стає радикальнішим з наближенням 1775 р. Разом з тим змінюється у відповідний бік характер змісту історичних праць. Особливо це помітно на прикладі творів Міллера та Рігельмана. При спробі їх порівняння проявляються цікаві закономірності, що зумовлені часом написання твору, цілями та особистістю його автора.
Хоч вказані твори цих істориків носять компілятивний характер і в своїй основі мають «Историю о козаках запорожских» Мишецького, слід зазначити, що подібний «плагіат» був історіографічною нормою другої половини XVIII ст, але те, як вони використали підставовий текст з огляду на різноманітні чинники, що супроводжували їх написання, безперечно, варте уваги.
Зміст
Зміст кожного з трьох творів можна умовно поділити на дві частини. Оскільки їх центральною темою є описання внутрішнього побуту Січі, то цей опис займає основну частину кожного твору, включаючи в себе сюжети про січове судочинство, вибори, промисли тощо. В той час, як короткий екскурс в ранню історію козацтва, його походження, перебування під кримською протекцією — має характер вступу. Така специфіка цих творів пов'язана з тим, що автор джерельного твору — Мишецький, основну його частину написав безпосередньо під впливом своїх вражень від перебування на Січі, тоді як вступна частина запозичена ним з інших джерел.
За Мишецьким структуру своїх праць повторили Міллер і Рігельман. Але для того, щоб порівняти між собою ці три тексти, слід спочатку дещо зупинитись на творі Мишецького. Починається він, подібно до козацьких літописів, з'ясуванням витоків козацтва, етимології слова «козак». В цьому плані Мишецький притримується автохтонної теорії походження козацтва, поєднуючи її з хозарською в тлумаченні самого терміну «козак». Згідно Мишецькому, засновником козацтва вважається виходець з Польщі Семен, що поселився в 948 р. в гирлі Бугу «для своих промыслов, а именно для бития диких коз, фазанов и прочей дичины». Невдовзі до цього Семена приєднується інший люд, утворюючи таким чином своєрідну військову общину «и тако произошли в великую славу, что славные стали быть стрельцы и прозвали их козарами».
Далі Мишецький оповідає сюжет про те, як грецький імператор запросив це військо для відбиття навали турків. З ними «козари» успішно впорались. Очевидно, основою для написання цієї версії походження козацтва для Мишецького були наративні джерела — оповіді самих запорожців, в середовищі яких в XVIII ст. продукувались подібні легендарні теорії. Не виключено, що Мишецький запозичив цю теорію про походження козацтва з творів польської історіографії, особливо з огляду на польське походження згаданого родоначальника козацтва Семена.
Після викладу версії походження козацтва Мишецький побіжно зупиняється на подіях від епохи Стефана Баторія до 1709 р. «по измену Мазепину» і зосереджує свою увагу на подіях 1709—1734 рр. тобто періоді перебування запорожців під кримським протекторатом і обставинах їхнього повернення в російське підданство.
Розпочинаються «Известия о козаках запорожских» 1507 р. з утворенням реєстрового козацького війська при Сігізмунді І, «который учинил первую в розсуждении козацких жилищ отмену переведением значительнаго числа из сего народу на отведенную им же малую часть земли выше порогов не для иного того, как только для лучшей их защиты от турецких и татарских набегов». Далі автор проводить детальний опис географічного положення Січі. При цьому, як він сам вказує, користувався «картой военных действий последней войны с турками».
Таких карт Міллер нараховує три — 1736, 1737 і 1738 рр. При описі місцеположення Січі та дніпровських порогів Міллер залучає також і усні джерела — оповіді самих запорожців «коих несколько человек из них видел я в Петербурге и спрашивать случай имел». Опис Січі в Міллера переходить в сюжет її зруйнування в 1709 році, після переходу частини запорожців на бік Мазепи, основу якого взято в Мишецького.
Історична цінність твору
Отже, у творах Міллера і Рігельмана «История о козаках запорожских» зазнала змін, до яких спричинилися доба та середовище постання цих творів. Це зумовило певну ідеологічну заангажованість їх авторів, особливо помітну в праці Рігельмана.
Не слід надто категорично ставитись до характеру історіописання Міллера і Рігельмана. Свого часу Полонська-Василенко назвала їх псевдо-істориками за плагіат. Такий прийом є властивим для історіографії тієї доби. Ці «переробки» не були випадковими оскільки ґрунтувались на певній рецепції козацтва. Тому їх можна розцінювати не тільки як історіографічне моделювання образу Запорозької Січі, але і як самодостатній історіографічний процес другої половини XVIII століття.
Цінність праці Мишецького полягає в тому, що даний твір є описом очевидця подій, він дає змогу бачити їх такими, якими сприймав і бачив їх сам автор. Картини січового побуту, виборів, судочинства передані в творі дуже ретельно, з врахуваннями найменших деталей, що можуть бути корисним додатковим джерелом для вивчення січових реалій.
Примітки
- Сас П. М. Мишецький Семен Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл.
Посилання
- Мишецький Семен Іванович
- «История о козаках запорожских» Семена Мишецького в історичні думці другої половини XVIII ст. [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya pro kozakiv zaporozkih viznachne dzherelo XVIII stolittya sho opisuye Sich ta zaporozkih kozakiv Mistit topografichni koordinati ta fakti z istoriyi sichej vidomosti pro kureni zaporozki perevozi na Dnipri ta Pd Buzi Takozh visvitleni pitannya shodo voyennoyi taktiki ekonomichnogo ta politichnogo ladu pobutu i zvichayiv kozakiv Istoriya pro kozakiv zaporozkihIstoriya o kazakah zaporozhskihZhanrIstorichne dzhereloMovarosijska movaNapisano40 vi roki XVIII stolittyaAvtorBiografichni vidomosti pro istorika S Misheckogo dosit obmezheni Vidomo sho vin predstavnik starovinnogo zbidnilogo aristokratichnogo rodu knyaziv Misheckih Narodivsya v 1710 r Pislya zakinchennya navchannya v inzhenernomu korpusi Misheckij v 1733 roci potraplyaye v Ukrayinu dlya budivnictva ukrayinskoyi liniyi V 1736 roci jogo napravleno v Zaporozku Sich dlya sporudzhennya tam forteci Na Zaporizhzhi Semen Misheckij perebuvaye z perervami do travnya 1741 roku Vrazhennya vid kilkarichnogo perebuvannya v Sichi i buli pokladeni Misheckim do osnovi jogo Istorii o kozakah zaporozhskih Istoriya avtorstva tvoruCya pam yatka ne odrazu povernula sobi im ya avtora Napisana u 40 h rr XVIII st vona dovgij chas perebuvala v rukopisnomu varianti Istorieyu koristuvalis privlasnyuvali cili rozdili chasto bez bud yakih posilan na avtora Ce trivalo do druku tvoru Osipom Bodyanskim u 1847 r u Chteniyah obshestva istorii i drevnostej rossijskih Prote sam publikator pripustivsya pomilki vvazhayuchi sho avtorstvo Istorii nalezhit Oleksandru Rigelmanu avtorovi vidomogo Letopisnogo povestvovaniya odin z rozdiliv yakogo maye nazvu Istoricheskoe povestvovanie o kozakah zaporozhskih U nomu z neznachnimi zminami vidtvoreno pracyu Misheckogo Shopravda cherez dekilka misyaciv pislya napisannya ciyeyi peredmovi datovanoyi 31 sichnya 1847 r Bodyanskij vipraviv svoyu pomilku vkazavshi sho avtorom vidanoyi nim istoriyi buv inzhener poruchik knyaz Semen Ivanovich Misheckij yakij perebuvav na Sichi v 1736 1740 rr de brav uchast u pobudovi vijskovih ukriplen Sim spiskiv tvoruNini vidomo sim spiskiv praci Misheckogo Dva z nih zberigayutsya v rukopisnomu viddili biblioteki AN Rosiyi Inshi tri spiski znajdeni O Bodyanskim u dokumentah G F Millera 1708 1781 rosijskogo istorika nimeckogo pohodzhennya Same voni pokladeno Bodyanskim v osnovu vidannya 1847 roku Mizh spiskami Millera yih vidavcem riznici ne pomicheno tomu docilno yih vvazhati za odin variant She dva ce tak zvanij spisok Saharova i spisok znajdenij u biblioteci knyazya Voroncova vidannya yakogo zdijsnilo u 1852 r Pri uvazhnomu porivnyanni millerivskogo spisku z tekstom spisku Saharova pomitno sho najbilsh rannim ye same saharivskij spisok Dokazami takomu tverdzhennyu ye porivnyannya nastupnoyi neznachnoyi na pershij poglyad citati zi spiskiv Saharova i Millera v yakij jdetsya pro poryadok bogosluzhinnya v Sichovij cerkvi Krim zgadanih spiskiv isnuye she j tak zvanij voroncovskij spisok nadrukovanij v Odesi v 1851 r Pri spivstavlenni troh spiskiv sposterigayutsya cikavi detali Z odnogo boku spisok Voroncova ce majzhe tochna kopiya spisku Millera sho povnistyu povtoryuye jogo strukturu i syuzheti Pri yih spivstavlenni pomitni dribni detali pritamanni spiskovi Saharova Taka shozhist spiskiv Voroncova i Saharova i razom z tim majzhe povna identichnist spisku Voroncova i millerivskogo nashtovhuye na dumku sho avtor voroncovskogo spisku koristuvavsya pri jogo napisanni i spiskom Millera i Saharova abo zh spisok Voroncova ye promizhnoyu lankoyu mizh inshimi dvoma spiskami i jogo mozhna vvazhati za chernetkovij variant millerivskogo tekstu sho pisavsya podibno ostannomu v period 1761 1762 rr ale na deyakij chas ranishe Opis tvoruNa vidminu vid poperednih pisan sho tak chi inakshe torkalis zaporizkoyi problemi v tvorah Misheckogo Millera osoblivo Rigelmana ta inshih avtoriv drugoyi polovini XVIII st nepomitno osoblivoyi pafosnosti ta zahoplennya u visvitlenni kozackoyi tematiki vlastivoyi dlya istorichnih tvoriv pershoyi polovini XVIII st Samovidcya Grab yanki Velichka Tut dedali silnishe vidchuvayetsya vidtinok znevazhlivogo stavlennya do cherni svoevolnogo narodu same takimi terminami chastishe vsogo poznachayut zaporizke vijsko Take vidnoshennya zreshtoyu harakterne dlya oficijnih kil imperiyi sho vistupali v bilshosti vipadkiv zamovnikami podibnih istorichnih tvoriv Prichomu take stavlennya staye radikalnishim z nablizhennyam 1775 r Razom z tim zminyuyetsya u vidpovidnij bik harakter zmistu istorichnih prac Osoblivo ce pomitno na prikladi tvoriv Millera ta Rigelmana Pri sprobi yih porivnyannya proyavlyayutsya cikavi zakonomirnosti sho zumovleni chasom napisannya tvoru cilyami ta osobististyu jogo avtora Hoch vkazani tvori cih istorikiv nosyat kompilyativnij harakter i v svoyij osnovi mayut Istoriyu o kozakah zaporozhskih Misheckogo slid zaznachiti sho podibnij plagiat buv istoriografichnoyu normoyu drugoyi polovini XVIII st ale te yak voni vikoristali pidstavovij tekst z oglyadu na riznomanitni chinniki sho suprovodzhuvali yih napisannya bezperechno varte uvagi Zmist Zmist kozhnogo z troh tvoriv mozhna umovno podiliti na dvi chastini Oskilki yih centralnoyu temoyu ye opisannya vnutrishnogo pobutu Sichi to cej opis zajmaye osnovnu chastinu kozhnogo tvoru vklyuchayuchi v sebe syuzheti pro sichove sudochinstvo vibori promisli tosho V toj chas yak korotkij ekskurs v rannyu istoriyu kozactva jogo pohodzhennya perebuvannya pid krimskoyu protekciyeyu maye harakter vstupu Taka specifika cih tvoriv pov yazana z tim sho avtor dzherelnogo tvoru Misheckij osnovnu jogo chastinu napisav bezposeredno pid vplivom svoyih vrazhen vid perebuvannya na Sichi todi yak vstupna chastina zapozichena nim z inshih dzherel Za Misheckim strukturu svoyih prac povtorili Miller i Rigelman Ale dlya togo shob porivnyati mizh soboyu ci tri teksti slid spochatku desho zupinitis na tvori Misheckogo Pochinayetsya vin podibno do kozackih litopisiv z yasuvannyam vitokiv kozactva etimologiyi slova kozak V comu plani Misheckij pritrimuyetsya avtohtonnoyi teoriyi pohodzhennya kozactva poyednuyuchi yiyi z hozarskoyu v tlumachenni samogo terminu kozak Zgidno Misheckomu zasnovnikom kozactva vvazhayetsya vihodec z Polshi Semen sho poselivsya v 948 r v girli Bugu dlya svoih promyslov a imenno dlya bitiya dikih koz fazanov i prochej dichiny Nevdovzi do cogo Semena priyednuyetsya inshij lyud utvoryuyuchi takim chinom svoyeridnu vijskovu obshinu i tako proizoshli v velikuyu slavu chto slavnye stali byt strelcy i prozvali ih kozarami Dali Misheckij opovidaye syuzhet pro te yak greckij imperator zaprosiv ce vijsko dlya vidbittya navali turkiv Z nimi kozari uspishno vporalis Ochevidno osnovoyu dlya napisannya ciyeyi versiyi pohodzhennya kozactva dlya Misheckogo buli narativni dzherela opovidi samih zaporozhciv v seredovishi yakih v XVIII st produkuvalis podibni legendarni teoriyi Ne viklyucheno sho Misheckij zapozichiv cyu teoriyu pro pohodzhennya kozactva z tvoriv polskoyi istoriografiyi osoblivo z oglyadu na polske pohodzhennya zgadanogo rodonachalnika kozactva Semena Pislya vikladu versiyi pohodzhennya kozactva Misheckij pobizhno zupinyayetsya na podiyah vid epohi Stefana Batoriya do 1709 r po izmenu Mazepinu i zoseredzhuye svoyu uvagu na podiyah 1709 1734 rr tobto periodi perebuvannya zaporozhciv pid krimskim protektoratom i obstavinah yihnogo povernennya v rosijske piddanstvo Rozpochinayutsya Izvestiya o kozakah zaporozhskih 1507 r z utvorennyam reyestrovogo kozackogo vijska pri Sigizmundi I kotoryj uchinil pervuyu v rozsuzhdenii kozackih zhilish otmenu perevedeniem znachitelnago chisla iz sego narodu na otvedennuyu im zhe maluyu chast zemli vyshe porogov ne dlya inogo togo kak tolko dlya luchshej ih zashity ot tureckih i tatarskih nabegov Dali avtor provodit detalnij opis geografichnogo polozhennya Sichi Pri comu yak vin sam vkazuye koristuvavsya kartoj voennyh dejstvij poslednej vojny s turkami Takih kart Miller narahovuye tri 1736 1737 i 1738 rr Pri opisi miscepolozhennya Sichi ta dniprovskih porogiv Miller zaluchaye takozh i usni dzherela opovidi samih zaporozhciv koih neskolko chelovek iz nih videl ya v Peterburge i sprashivat sluchaj imel Opis Sichi v Millera perehodit v syuzhet yiyi zrujnuvannya v 1709 roci pislya perehodu chastini zaporozhciv na bik Mazepi osnovu yakogo vzyato v Misheckogo Istorichna cinnist tvoru Otzhe u tvorah Millera i Rigelmana Istoriya o kozakah zaporozhskih zaznala zmin do yakih sprichinilisya doba ta seredovishe postannya cih tvoriv Ce zumovilo pevnu ideologichnu zaangazhovanist yih avtoriv osoblivo pomitnu v praci Rigelmana Ne slid nadto kategorichno stavitis do harakteru istoriopisannya Millera i Rigelmana Svogo chasu Polonska Vasilenko nazvala yih psevdo istorikami za plagiat Takij prijom ye vlastivim dlya istoriografiyi tiyeyi dobi Ci pererobki ne buli vipadkovimi oskilki gruntuvalis na pevnij recepciyi kozactva Tomu yih mozhna rozcinyuvati ne tilki yak istoriografichne modelyuvannya obrazu Zaporozkoyi Sichi ale i yak samodostatnij istoriografichnij proces drugoyi polovini XVIII stolittya Cinnist praci Misheckogo polyagaye v tomu sho danij tvir ye opisom ochevidcya podij vin daye zmogu bachiti yih takimi yakimi sprijmav i bachiv yih sam avtor Kartini sichovogo pobutu viboriv sudochinstva peredani v tvori duzhe retelno z vrahuvannyami najmenshih detalej sho mozhut buti korisnim dodatkovim dzherelom dlya vivchennya sichovih realij PrimitkiSas P M Misheckij Semen Ivanovich Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 6 La Mi Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2009 790 s il PosilannyaMisheckij Semen Ivanovich Istoriya o kozakah zaporozhskih Semena Misheckogo v istorichni dumci drugoyi polovini XVIII st 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine