Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Воло́ща — село в Україні, у Меденицькій селищній громаді, Дрогобицькому районі Львівської області.
| село Волоща | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Дрогобицький район |
| Рада | Волощанський старостинський округ |
| Основні дані | |
| Засноване | 1425 рік |
| Населення | ▼ 1250 |
| Площа | 29 км² |
| Густота населення | 43.1 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82130 |
| Телефонний код | +380 3244 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°30′10″ пн. ш. 23°36′12″ сх. д. / 49.50278° пн. ш. 23.60333° сх. д.Координати: 49°30′10″ пн. ш. 23°36′12″ сх. д. / 49.50278° пн. ш. 23.60333° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с.Волоща, вул.Дрогобицька, 2 |
| Карта | |
  Волоща | |
 Волоща | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село розташоване у межиріччі Дністра та Бистриці на трасі з Дрогобича до Львова. Відповідно до адміністративного поділу воно є крайньою точкою Дрогобицького району на півночі. На захід від села розташований ліс та озеро. Місцевість є горбистою.
Назва
Щодо самої назви «Волоща», легенда розповідає про історію кохання між гарною українкою та італійцем (волохом). Власне на його честь, у зв'язку з поселенням етнічних волохів на території села, і названо поселення. Є також інша версія щодо назви — на честь перших мешканців, переселенців з Волощини (південної частини сучасної Румунії). Хоча, назви населених пунктів Галичини з означенням «Волоський» спричинювались впровадженням волоського права, за яким село певний час виділялося серед довколишніх сіл з руським правом.
Історія
Вперше Волоща згадуються в переліку сіл Городоцького і Перемишльського повітів Руської землі, що були надані Владиславом Ягайлом підчашому Яну Менжику з Домброви 21 березня 1425 року. В пізніших джерелах Волоща фігурує як поселення у складі Дрогобицького повіту Перемишльської землі Руського воєводства. Село було розташоване на північній околиці названої територіальної одиниці. Його угіддя межували з Самбірським повітом на заході, Перемишльським – на північному заході, Львівською землею – на півночі.
У 1637 р. перемишльський та львівський ловчий Ян Коритко разом з дружиною Уршулею (з Тарновських) заклали на місці Волощі містечко Луща. Локаційний привілей укладено 10 грудня 1637 р. Нове містечко отримувало звільнення від податків на 10 років, право торгів (двічі на тиждень – у вівторок та в суботу) та право проводити ярмарки двічі на рік – 8 травня (день святого Станіслава єпископа-мученика) та 30 листопада (день апостола Андрія). Привілеєм затверджувалася міська печатка з зображенням корабля.
Тим не менше, жодних інших слідів локації нового містечка не віднайдено. В реєстрах контрибуції 1652-1653 і 1663 рр. Волоща знову фігурувала як село на 4 ланах з чвертю з млином, корчмою та церквою. Друга локація Волощі відбувалася орієнтовно у 1669–1673 рр. У львівських гродських актах зберігається документ про підтвердження королем Михайлом надання міського права Волощі, яка згідно локаційного привілею перейменовувалася в Коритків. На жаль, через недогляд писаря, дата самого акту невідома (в гродські акти документ внесено 14 лютого 1691 р.). Локаторами міста виступили син Яна Коритка Францішек та дружина Анна (з Анджейовських). Текст привілею, практично ідентичний попередньому, відрізнявся лише днями щотижневих торгів (четвер і неділя) та щорічних ярмарок – 6 січня (день Трьох Святих) та 8 травня (день святого Станіслава єпископа-мученика).
Однак і друга локація Волощі-Кориткова виявилася невдалою. Протягом наступних років воно переходило від рук до рук і було власністю: Бекерського (1725), Більського (1761), Ілінської (1802) та Левицького (1906). У ХІХ столітті громада Волоща мала печатку з новим, типовим для того часу "сільськогосподарським" гербом: перехрещені граблі, коса й вила, посередині яких покладено серп.
Станом на 1897 р. село Волоща (з присілком Зади) Самбірського повіту мало 1745 мешканців, було осередком римо-католицької та греко-католицької парафій. Станом на 1904 р. кількість мешканців збільшилася до 1995.
15 червня 1934 р. село Волоща передане з Самбірського повіту до Дрогобицького.
На 1.01.1939 в селі з 2 510 жителів було 1 740 українців, 190 поляків (переважно колоністи австрійського періоду у присілку Зади), 550 латинників і 30 євреїв.
Інфраструктура
В селі є середня школа, бібліотека, будинок культури, клуб-бар, пошта, аптека та декілька магазинів. В селі знаходиться три храми: православна Церква, греко-католицька Церква та римо-католицький костел. У минулому столітті в селі існував дерев'яний костел; комуністична влада розібрала його і спалила. Після проголошення незалежності України місцева (польська) громада збудувала новий мурований костел.
В період Радянського Союзу тут діяв колгосп «1 Травня» на чолі з Михайлом Берком — депутатом Верховної Ради СРСР. Встановлено пам'ятник полеглим у Другій світовій війні (скульптори Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, архітектор Олександр Матвіїв).
Пам'ятки
- Дерев'яна церква Собору Св. Івана Хрестителя (1897).
Примітки
- Zbiór dokumentów małopolskich. – Wrocław, 1975. – Cz. VII / Wyd. I. Sułkowska-Kuraś i S. Kuraś. – S. 183. – Nr 1981.
- Смерека Б. Волоща – Луща – Коритків: до історії двох невдалих локацій одного містечка у Перемишльській землі Руського воєводства // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Зб. наук. праць Рівненського державного гуманітарного університету. – Вип. 30. – Рівне, 2018. – С. 14
- Там само
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów drohobyckiego i samborskiego w województwie lwowskiem. [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 24, 118.
- Мисько Е. Пам'ять // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 41.
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 7 січня 2017.
Посилання
- Церква Собору Св. Івана Хрестителя 1897 [ 20 лютого 2017 у Wayback Machine.].
- Смерека Б. Волоща – Луща – Коритків: до історії двох невдалих локацій одного містечка у Перемишльській землі Руського воєводства // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Зб. наук. праць Рівненського державного гуманітарного університету. – Вип. 30. – Рівне, 2018. – С. 12-21.
- Волоща на сайті "Замки та храми України [ 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Дрогобицького району. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volo sha selo v Ukrayini u Medenickij selishnij gromadi Drogobickomu rajoni Lvivskoyi oblasti selo Volosha Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Drogobickij rajon Rada Voloshanskij starostinskij okrug Osnovni dani Zasnovane 1425 rik Naselennya 1250 Plosha 29 km Gustota naselennya 43 1 osib km Poshtovij indeks 82130 Telefonnij kod 380 3244 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 30 10 pn sh 23 36 12 sh d 49 50278 pn sh 23 60333 sh d 49 50278 23 60333 Koordinati 49 30 10 pn sh 23 36 12 sh d 49 50278 pn sh 23 60333 sh d 49 50278 23 60333 Misceva vlada Adresa radi s Volosha vul Drogobicka 2 Karta Volosha Volosha Mapa Volosha u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane u mezhirichchi Dnistra ta Bistrici na trasi z Drogobicha do Lvova Vidpovidno do administrativnogo podilu vono ye krajnoyu tochkoyu Drogobickogo rajonu na pivnochi Na zahid vid sela roztashovanij lis ta ozero Miscevist ye gorbistoyu NazvaShodo samoyi nazvi Volosha legenda rozpovidaye pro istoriyu kohannya mizh garnoyu ukrayinkoyu ta italijcem volohom Vlasne na jogo chest u zv yazku z poselennyam etnichnih volohiv na teritoriyi sela i nazvano poselennya Ye takozh insha versiya shodo nazvi na chest pershih meshkanciv pereselenciv z Voloshini pivdennoyi chastini suchasnoyi Rumuniyi Hocha nazvi naselenih punktiv Galichini z oznachennyam Voloskij sprichinyuvalis vprovadzhennyam voloskogo prava za yakim selo pevnij chas vidilyalosya sered dovkolishnih sil z ruskim pravom IstoriyaVpershe Volosha zgaduyutsya v pereliku sil Gorodockogo i Peremishlskogo povitiv Ruskoyi zemli sho buli nadani Vladislavom Yagajlom pidchashomu Yanu Menzhiku z Dombrovi 21 bereznya 1425 roku V piznishih dzherelah Volosha figuruye yak poselennya u skladi Drogobickogo povitu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Selo bulo roztashovane na pivnichnij okolici nazvanoyi teritorialnoyi odinici Jogo ugiddya mezhuvali z Sambirskim povitom na zahodi Peremishlskim na pivnichnomu zahodi Lvivskoyu zemleyu na pivnochi U 1637 r peremishlskij ta lvivskij lovchij Yan Koritko razom z druzhinoyu Urshuleyu z Tarnovskih zaklali na misci Voloshi mistechko Lusha Lokacijnij privilej ukladeno 10 grudnya 1637 r Nove mistechko otrimuvalo zvilnennya vid podatkiv na 10 rokiv pravo torgiv dvichi na tizhden u vivtorok ta v subotu ta pravo provoditi yarmarki dvichi na rik 8 travnya den svyatogo Stanislava yepiskopa muchenika ta 30 listopada den apostola Andriya Privileyem zatverdzhuvalasya miska pechatka z zobrazhennyam korablya Tim ne menshe zhodnih inshih slidiv lokaciyi novogo mistechka ne vidnajdeno V reyestrah kontribuciyi 1652 1653 i 1663 rr Volosha znovu figuruvala yak selo na 4 lanah z chvertyu z mlinom korchmoyu ta cerkvoyu Druga lokaciya Voloshi vidbuvalasya oriyentovno u 1669 1673 rr U lvivskih grodskih aktah zberigayetsya dokument pro pidtverdzhennya korolem Mihajlom nadannya miskogo prava Voloshi yaka zgidno lokacijnogo privileyu perejmenovuvalasya v Koritkiv Na zhal cherez nedoglyad pisarya data samogo aktu nevidoma v grodski akti dokument vneseno 14 lyutogo 1691 r Lokatorami mista vistupili sin Yana Koritka Francishek ta druzhina Anna z Andzhejovskih Tekst privileyu praktichno identichnij poperednomu vidriznyavsya lishe dnyami shotizhnevih torgiv chetver i nedilya ta shorichnih yarmarok 6 sichnya den Troh Svyatih ta 8 travnya den svyatogo Stanislava yepiskopa muchenika Odnak i druga lokaciya Voloshi Koritkova viyavilasya nevdaloyu Protyagom nastupnih rokiv vono perehodilo vid ruk do ruk i bulo vlasnistyu Bekerskogo 1725 Bilskogo 1761 Ilinskoyi 1802 ta Levickogo 1906 U HIH stolitti gromada Volosha mala pechatku z novim tipovim dlya togo chasu silskogospodarskim gerbom perehresheni grabli kosa j vila poseredini yakih pokladeno serp Stanom na 1897 r selo Volosha z prisilkom Zadi Sambirskogo povitu malo 1745 meshkanciv bulo oseredkom rimo katolickoyi ta greko katolickoyi parafij Stanom na 1904 r kilkist meshkanciv zbilshilasya do 1995 15 chervnya 1934 r selo Volosha peredane z Sambirskogo povitu do Drogobickogo Na 1 01 1939 v seli z 2 510 zhiteliv bulo 1 740 ukrayinciv 190 polyakiv perevazhno kolonisti avstrijskogo periodu u prisilku Zadi 550 latinnikiv i 30 yevreyiv InfrastrukturaV seli ye serednya shkola biblioteka budinok kulturi klub bar poshta apteka ta dekilka magaziniv V seli znahoditsya tri hrami pravoslavna Cerkva greko katolicka Cerkva ta rimo katolickij kostel U minulomu stolitti v seli isnuvav derev yanij kostel komunistichna vlada rozibrala jogo i spalila Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini misceva polska gromada zbuduvala novij murovanij kostel V period Radyanskogo Soyuzu tut diyav kolgosp 1 Travnya na choli z Mihajlom Berkom deputatom Verhovnoyi Radi SRSR Vstanovleno pam yatnik poleglim u Drugij svitovij vijni skulptori Emmanuyil Misko Yaroslav Motika arhitektor Oleksandr Matviyiv Pam yatkiDerev yana cerkva Soboru Sv Ivana Hrestitelya 1897 PrimitkiZbior dokumentow malopolskich Wroclaw 1975 Cz VII Wyd I Sulkowska Kuras i S Kuras S 183 Nr 1981 Smereka B Volosha Lusha Koritkiv do istoriyi dvoh nevdalih lokacij odnogo mistechka u Peremishlskij zemli Ruskogo voyevodstva Aktualni problemi vitchiznyanoyi ta vsesvitnoyi istoriyi Zb nauk prac Rivnenskogo derzhavnogo gumanitarnogo universitetu Vip 30 Rivne 2018 S 14 Tam samo Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow drohobyckiego i samborskiego w wojewodztwie lwowskiem 8 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 24 118 Misko E Pam yat Zhovten 1980 5 427 S 41 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2017 Procitovano 7 sichnya 2017 PosilannyaCerkva Soboru Sv Ivana Hrestitelya 1897 20 lyutogo 2017 u Wayback Machine Smereka B Volosha Lusha Koritkiv do istoriyi dvoh nevdalih lokacij odnogo mistechka u Peremishlskij zemli Ruskogo voyevodstva Aktualni problemi vitchiznyanoyi ta vsesvitnoyi istoriyi Zb nauk prac Rivnenskogo derzhavnogo gumanitarnogo universitetu Vip 30 Rivne 2018 S 12 21 Volosha na sajti Zamki ta hrami Ukrayini 23 veresnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Drogobickogo rajonu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi