Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Самбірський повіт нім Bezirk Sambor пол Powiat samborski історична адміністративно територіальна одиниця у складі Королі

Самбірський повіт

Самбірський повіт

Самбірський повіт (нім. Bezirk Sambor; пол. Powiat samborski) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР, Польщі, УРСР і дистрикту Галичина. Центром повіту було м. Самбір.

Самбірський повіт
Основні дані
Країна: Австро-Угорщина, ЗУНР, Польська Республіка, СРСР
Воєводство: Королівство Галичини та Володимирії, Львівська військова область, Львівське воєводство, Дрогобицька область
Утворений: 1867
Населення: 133.800
Площа: 1 133 км²
Густота: 117 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: м. Самбір
Міські гміни: 2
Сільські гміни: 11
image
Мапа повіту
Повітова влада

Австро-Угорщина

Самбірський повіт створений у 1867 році за часів Австро-Угорської імперії.

Період ЗУНР

Самбір поряд із Дрогобичем і Перемишлем був одним із трьох міст Східної Галичини, в гарнізонах яких переважали поляки серед військових, що вони й використали 1 листопада 1918 р. для захоплення міста. Проте прибуття української військової залоги зі Старого Самбора і селян довколишніх сіл встановило українську владу.

У період ЗУНР входив до Самбірської військової округи Львівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був письменник Андрій Чайковський (УНДП). Міським комісаром (бургомістром) обраний адвокат д-р Данило Стахура (УНДП). Делегатами до УНРади обрані: від міста — професор гімназії Олександр Бойцун, від повіту — вчитель гімназії Тадей Залеський.

Під польською окупацією

У 1920 р. після окупації поляками ЗУНРу повіт був включений до новоутвореного Львівського воєводства Польщі.

Зміни адміністративного поділу

image
Самбірський повіт

1 квітня 1928 р. сільську гміну (самоврядну громаду) Посада Фельштинська було скасовано, а її територію приєднано до гміни Фельштин.

1 квітня 1932 р. було скасовано Старосамбірський повіт і значна його частина була приєднана до Самбірського повіту. Внаслідок цього територія повіту збільшилася до 1133 км². Самбірський повіт був одним із найбільших повітів Львівського воєводства. Включав в себе чотири міста — Самбір, Старий Самбір, Хирів та Стара Сіль..

15 червня 1934 р. село Волоща передане з Самбірського повіту до Дрогобицького, а місто Хирів і села Банковіце з присілком Сушиця Мала, Ґродовіце, Лібухова, Поляна, Росохи, Слохинє, Сушица Вєлька, Терло Рустикальне і Терло Шляхецке — до Добромильського.

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом. Внаслідок поділу утворилися 11 сільських гмін і 2 міські.

1 квітня 1938 р. село Татари передане з гміни Дорожів до гміни Дубляни.

Міста (Міські ґміни)

  1. м. Самбір
  2. м. Старий Самбір — з 01.04.1932
  3. м. Стара Сіль — з 01.04.1932. У 01.08.1934 р. понижено до села. Міська ґміна до 01.08.1934 р.

Сільські ґміни

Кількість:

1920—1928 рр. — 90

1928—1932 рр. — 89

1932—1934 рр. — 114

1934 рр. — 110

1934—1939 рр. — 13

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Баранівці Бараньчице (Баранівці), Бурчице Нове (Нові Бірчиці), Бурчице Старе (Старі Бірчиці), Вєцковіце (Вічковичі), Воля Баранєцка (Воля-Баранецька), Зарайско (Зарайське), Корніце (Корничі), Ковеніце (Ковиничі), Містковіце (Містковичі), Садковіце (Садковичі), Хлєвіска (Хлівиська) 11
2 Ґміна Биличі (з 1 квітня 1937 р. — гміна Райтаровичі) Бжесцяни (Берестяни), Букова, Биліце (Биличі), Воліца Польска (Волиця), Лютовіска (Лютовиська), Райтаровіце (Райтаровичі), Ракова, Роґузно (Рогізно), Чишкі (Чижки) 9
3 Ґміна Бісковичі Бісковіце (Бісковичі), Викоти, Воютиче (Воютичі), Лановіце (Лановичі), Максимовіце (Максимовичі), Надиби, Пяновіце (П'яновичі) 7
4 Ґміна Блажів Блажув (Блажів), Воля Блажовска (Воля-Блажівська), Звур (Звір), Лопушна, Лукавіца, Манастежец (Монастирець), Сприня Мала, Сприня Вєлька, Черхава 9
5 Ґміна Городище Городище, Котованя, Кульчице Рустикальне (Кульчиці), Кульчице Шляхецкє (Кульчиці), Мокжани (Мокряни), Сєлєц (Селець), Ступніца Польска (Ступниця Польська), Ступніца Руска (Ступниця Руська), Шаде (Сіде) 9
6 Ґміна Дорожів Біліна Вєлька (Велика Білина), Бикув (Биків), Ґлінне (Глинне), Дорожув (Дорожів), Ланка Рустикальна (Лука), Ланка Шляхецка (Лука), Майніч, Ортиніце (Ортиничі), Татари 9
7 Ґміна Дубляни Дубляни, Кранцберґ, Новошице (Новошичі), Озіміна, Пруси 5
8 Ґміна Калинів Бабіна, Білінка Мала (Мала Білина), Бжеґі (Береги), Гординя Рустикальна, Гординя Шляхецка, Калінув (Калинів), Корналовіце (Корналовичі), Кружики, Піняни, Сєкєрчице (Секерчичи) 10
9 Ґміна Самбір Березьніца Рустикальна (Бережниця), Березьніца Шляхецка (Бережниця), Ваньовіце (Ваньовичі), Домбрувка (Дубрівка), Заднєстже (Задністря), Ольшанік (Вільшаник), Радловіце (Ралівка), Стжалковіце (Стрілковичі), Угерце Заплатиньскє, Чукєв (Чуква) 10
10 Ґміна Стара Сіль Стара Сіль 1
11 Ґміна Старий Самбір Бачина (з 01.04.1932), Біліч (з 01.04.1932), Воля Коблянска (з 01.04.1932), Воля Райнова (з 01.04.1932), Волошинова (з 01.04.1932), Кобло Старе (з 01.04.1932), Мрозовіце (Морозовичі), Созань (з 01.04.1932), Стара Ропа (з 01.04.1932), Страшевіце (Страшевичі) (з 01.04.1932), Стжелбіце (Стрільбичі) (з 01.04.1932), Сушица Рикова (з 01.04.1932), Торчиновіце (Торчиновичі), Торгановіце (Торгановичі) 14
12 Ґміна Сусідовичі Сусідовичі 1
13 Ґміна Фельштин Березув (Березів) (з 01.04.1932), Ґлембока (Глибока), Гумєнєц (Гуманець), Ляшкі Муроване Мястечко (Муроване Містечко) (з 01.04.1932), Ляшкі Муроване Вєсь (Муроване Село) (з 01.04.1932), Фельштин (з 01.04.1932), Чаплє (Чаплі), Шуміна (з 01.04.1932), Янув (Іванів) 9
ліквідовано Посада Фельштинська (до 01.04.1928) 1
передано до Дрогобицького повіту Волоща (до 15.06.1934) 1
увійшли із Старосамборського повіту

передано до Добромильського повіту

Банковіце (Буньковичі) (01.04.1932 — 15.06.1934), Сушица Вєлька (Велика Сушиця) (01.04.1932 — 15.06.1934), Ґродовіце (Городовичі) (01.04.1932 — 15.06.1934), Лібухова (Максимівка) (01.04.1932 — 15.06.1934), Поляна зе Сьлівніцов (Поляна) (01.04.1932 — 15.06.1934), Росохи (01.04.1932 — 15.06.1934), Слохинє (Слохині) (01.04.1932 — 15.06.1934), Терло Рустикальне (Терло) (01.04.1932 — 15.06.1934), Терло Шляхецке (Терло) (01.04.1932 — 15.06.1934) 9

Перейменування

Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінена німецька назва поселення (колонії) Кранцберґ (нім. Kranzberg) на польську Вєньчице (пол. Wieńczuce).

Населення

У 1907 році українці-грекокатолики становили 63 % населення повіту.

У 1939 році в повіті проживало 130 820 мешканців (93 670 українців-грекокатоликів — 71,67 %, 7 815 українців-латинників — 5,97 %, 12 935 поляків — 9,89 %, 1 300 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,99 %, 13 740 євреїв — 10,5 % і 1 360 німців та інших національностей — 1,04 %).

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 133 814 населення ніби-то було аж 56 818 (42,46 %) поляків при 68 222 (50,98 %) українців, 7 794 (5,82 %) євреїв і 700 (0,52 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1942) звітами.

СРСР

Після півмісячної німецької окупації у вересні 1939 р. територія повіту передана СРСР. 27 листопада 1939 р. повіт включений до новоутвореної Дрогобицької області. 17 січня 1940 р. повіт ліквідований шляхом поділу на райони — кожен із кількох ґмін:

Третій Райх

Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 відновлений Самбірський повіт, для управління яким 11.08.1941 утворено Самбірське окружне староство (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Sambor). Відновлений був також і поділ на ґміни. 1 серпня 1943 Самбірський повіт був підпорядкований Дрогобицькому окружному староству. У зв'язку з цим було створено Самбірський повітовий комісаріат (нім. Landkommissariat Sambor).

Після повторної радянської окупації на початку серпня 1944 р., радянською владою повіт знову був поділений на райони.

Примітки

  1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  2. . Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 22 вересня 2019.
  3. [[https://web.archive.org/web/20161019023707/http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19271120949 Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 listopada 1927 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Posada Felsztyńska w powiecie staro-samborskim, województwie lwowskiem i o włączeniu jej terytorjum do gminy wiejskiej Felsztyn w tymże powiecie i województwie](пол.)
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektórych powiatów na obszarze województwa lwowskiego. Dz.U. 1932 nr 6 poz. 36 [ 28 квітня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Wladyslaw Podolinski: Powiat Samboski. Sprawozdanie dyrekeji za r. Szk. 1932/33 (I.Panstw. Gimn. Meskiego w Samborze). Sambor 1933.
  6. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów drohobyckiego i samborskiego w województwie lwowskiem. [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  7. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów samborskiego i dobromilskiego w województwie lwowskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 427 [ 10 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  8. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu samborskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie. [ 29 квітня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
  9. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 grudnia 1937 r. o zmianie granic gmin wiejskich Dublany i Dorożów w powiecie samborskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 86 poz. 622 [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  10. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1937 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Bylice i o utworzeniu gminy wiejskiej Rajtarowice w powiecie samborskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 24 poz. 158 [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  11. Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim.[недоступне посилання] (пол.)
  12. Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 20 березня 2017.
  13. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 66.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sambirskij povit nim Bezirk Sambor pol Powiat samborski istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi ZUNR Polshi URSR i distriktu Galichina Centrom povitu bulo m Sambir Sambirskij povit Osnovni dani Krayina Avstro Ugorshina ZUNR Polska Respublika SRSR Voyevodstvo Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Lvivska vijskova oblast Lvivske voyevodstvo Drogobicka oblast Utvorenij 1867 Naselennya 133 800 Plosha 1 133 km Gustota 117 osib km Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr m Sambir Miski gmini 2 Silski gmini 11 Mapa povitu Povitova vladaAvstro UgorshinaSambirskij povit stvorenij u 1867 roci za chasiv Avstro Ugorskoyi imperiyi Period ZUNRSambir poryad iz Drogobichem i Peremishlem buv odnim iz troh mist Shidnoyi Galichini v garnizonah yakih perevazhali polyaki sered vijskovih sho voni j vikoristali 1 listopada 1918 r dlya zahoplennya mista Prote pributtya ukrayinskoyi vijskovoyi zalogi zi Starogo Sambora i selyan dovkolishnih sil vstanovilo ukrayinsku vladu U period ZUNR vhodiv do Sambirskoyi vijskovoyi okrugi Lvivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Povitovim komisarom buv pismennik Andrij Chajkovskij UNDP Miskim komisarom burgomistrom obranij advokat d r Danilo Stahura UNDP Delegatami do UNRadi obrani vid mista profesor gimnaziyi Oleksandr Bojcun vid povitu vchitel gimnaziyi Tadej Zaleskij Pid polskoyu okupaciyeyuU 1920 r pislya okupaciyi polyakami ZUNRu povit buv vklyuchenij do novoutvorenogo Lvivskogo voyevodstva Polshi Zmini administrativnogo podilu Sambirskij povit 1 kvitnya 1928 r silsku gminu samovryadnu gromadu Posada Felshtinska bulo skasovano a yiyi teritoriyu priyednano do gmini Felshtin 1 kvitnya 1932 r bulo skasovano Starosambirskij povit i znachna jogo chastina bula priyednana do Sambirskogo povitu Vnaslidok cogo teritoriya povitu zbilshilasya do 1133 km Sambirskij povit buv odnim iz najbilshih povitiv Lvivskogo voyevodstva Vklyuchav v sebe chotiri mista Sambir Starij Sambir Hiriv ta Stara Sil 15 chervnya 1934 r selo Volosha peredane z Sambirskogo povitu do Drogobickogo a misto Hiriv i sela Bankovice z prisilkom Sushicya Mala Grodovice Libuhova Polyana Rosohi Slohinye Sushica Vyelka Terlo Rustikalne i Terlo Shlyahecke do Dobromilskogo 1 serpnya 1934 r bulo zdijsneno novij podil na silski gmini shlyahom ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Vnaslidok podilu utvorilisya 11 silskih gmin i 2 miski 1 kvitnya 1938 r selo Tatari peredane z gmini Dorozhiv do gmini Dublyani Mista Miski gmini m Sambir m Starij Sambir z 01 04 1932 m Stara Sil z 01 04 1932 U 01 08 1934 r ponizheno do sela Miska gmina do 01 08 1934 r Silski gmini Kilkist 1920 1928 rr 90 1928 1932 rr 89 1932 1934 rr 114 1934 rr 110 1934 1939 rr 13 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Baranivci Baranchice Baranivci Burchice Nove Novi Birchici Burchice Stare Stari Birchici Vyeckovice Vichkovichi Volya Baranyecka Volya Baranecka Zarajsko Zarajske Kornice Kornichi Kovenice Kovinichi Mistkovice Mistkovichi Sadkovice Sadkovichi Hlyeviska Hliviska 11 2 Gmina Bilichi z 1 kvitnya 1937 r gmina Rajtarovichi Bzhescyani Berestyani Bukova Bilice Bilichi Volica Polska Volicya Lyutoviska Lyutoviska Rajtarovice Rajtarovichi Rakova Roguzno Rogizno Chishki Chizhki 9 3 Gmina Biskovichi Biskovice Biskovichi Vikoti Voyutiche Voyutichi Lanovice Lanovichi Maksimovice Maksimovichi Nadibi Pyanovice P yanovichi 7 4 Gmina Blazhiv Blazhuv Blazhiv Volya Blazhovska Volya Blazhivska Zvur Zvir Lopushna Lukavica Manastezhec Monastirec Sprinya Mala Sprinya Vyelka Cherhava 9 5 Gmina Gorodishe Gorodishe Kotovanya Kulchice Rustikalne Kulchici Kulchice Shlyaheckye Kulchici Mokzhani Mokryani Syelyec Selec Stupnica Polska Stupnicya Polska Stupnica Ruska Stupnicya Ruska Shade Side 9 6 Gmina Dorozhiv Bilina Vyelka Velika Bilina Bikuv Bikiv Glinne Glinne Dorozhuv Dorozhiv Lanka Rustikalna Luka Lanka Shlyahecka Luka Majnich Ortinice Ortinichi Tatari 9 7 Gmina Dublyani Dublyani Krancberg Novoshice Novoshichi Ozimina Prusi 5 8 Gmina Kaliniv Babina Bilinka Mala Mala Bilina Bzhegi Beregi Gordinya Rustikalna Gordinya Shlyahecka Kalinuv Kaliniv Kornalovice Kornalovichi Kruzhiki Pinyani Syekyerchice Sekerchichi 10 9 Gmina Sambir Bereznica Rustikalna Berezhnicya Bereznica Shlyahecka Berezhnicya Vanovice Vanovichi Dombruvka Dubrivka Zadnyestzhe Zadnistrya Olshanik Vilshanik Radlovice Ralivka Stzhalkovice Strilkovichi Ugerce Zaplatinskye Chukyev Chukva 10 10 Gmina Stara Sil Stara Sil 1 11 Gmina Starij Sambir Bachina z 01 04 1932 Bilich z 01 04 1932 Volya Koblyanska z 01 04 1932 Volya Rajnova z 01 04 1932 Voloshinova z 01 04 1932 Koblo Stare z 01 04 1932 Mrozovice Morozovichi Sozan z 01 04 1932 Stara Ropa z 01 04 1932 Strashevice Strashevichi z 01 04 1932 Stzhelbice Strilbichi z 01 04 1932 Sushica Rikova z 01 04 1932 Torchinovice Torchinovichi Torganovice Torganovichi 14 12 Gmina Susidovichi Susidovichi 1 13 Gmina Felshtin Berezuv Bereziv z 01 04 1932 Glemboka Gliboka Gumyenyec Gumanec Lyashki Murovane Myastechko Murovane Mistechko z 01 04 1932 Lyashki Murovane Vyes Murovane Selo z 01 04 1932 Felshtin z 01 04 1932 Chaplye Chapli Shumina z 01 04 1932 Yanuv Ivaniv 9 likvidovano Posada Felshtinska do 01 04 1928 1 peredano do Drogobickogo povitu Volosha do 15 06 1934 1 uvijshli iz Starosamborskogo povitu peredano do Dobromilskogo povitu Bankovice Bunkovichi 01 04 1932 15 06 1934 Sushica Vyelka Velika Sushicya 01 04 1932 15 06 1934 Grodovice Gorodovichi 01 04 1932 15 06 1934 Libuhova Maksimivka 01 04 1932 15 06 1934 Polyana ze Slivnicov Polyana 01 04 1932 15 06 1934 Rosohi 01 04 1932 15 06 1934 Slohinye Slohini 01 04 1932 15 06 1934 Terlo Rustikalne Terlo 01 04 1932 15 06 1934 Terlo Shlyahecke Terlo 01 04 1932 15 06 1934 9 Perejmenuvannya Rishennyam ministra vnutrishnih sprav 4 travnya 1939 roku zminena nimecka nazva poselennya koloniyi Krancberg nim Kranzberg na polsku Vyenchice pol Wienczuce Naselennya U 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 63 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 130 820 meshkanciv 93 670 ukrayinciv grekokatolikiv 71 67 7 815 ukrayinciv latinnikiv 5 97 12 935 polyakiv 9 89 1 300 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 99 13 740 yevreyiv 10 5 i 1 360 nimciv ta inshih nacionalnostej 1 04 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 133 814 naselennya nibi to bulo azh 56 818 42 46 polyakiv pri 68 222 50 98 ukrayinciv 7 794 5 82 yevreyiv i 700 0 52 nimciv superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi 1907 roku ta pislyapolskimi radyanskimi 1940 i nimeckimi 1942 zvitami SRSRPislya pivmisyachnoyi nimeckoyi okupaciyi u veresni 1939 r teritoriya povitu peredana SRSR 27 listopada 1939 r povit vklyuchenij do novoutvorenoyi Drogobickoyi oblasti 17 sichnya 1940 r povit likvidovanij shlyahom podilu na rajoni kozhen iz kilkoh gmin Sambirskij z miskoyi gmini Sambir ta silskih gmin Baranivci Biskovichi Blazhiv i Sambir Starosambirskij z miskoyi gmini Starij Sambir ta silskih gmin Rajtarovichi Stara Sil Starij Sambir Susidovichi i Felshtin Dublyanskij iz silskih gmin Gorodishe Dorozhiv Dublyani i Kaliniv Tretij RajhNimeckoyu okupacijnoyu vladoyu 1 08 1941 vidnovlenij Sambirskij povit dlya upravlinnya yakim 11 08 1941 utvoreno Sambirske okruzhne starostvo nim Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Sambor Vidnovlenij buv takozh i podil na gmini 1 serpnya 1943 Sambirskij povit buv pidporyadkovanij Drogobickomu okruzhnomu starostvu U zv yazku z cim bulo stvoreno Sambirskij povitovij komisariat nim Landkommissariat Sambor Pislya povtornoyi radyanskoyi okupaciyi na pochatku serpnya 1944 r radyanskoyu vladoyu povit znovu buv podilenij na rajoni PrimitkiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 22 veresnya 2019 https web archive org web 20161019023707 http isap sejm gov pl DetailsServlet id WDU19271120949 Arhivovano19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 18 listopada 1927 r o zniesieniu gminy wiejskiej Posada Felsztynska w powiecie staro samborskim wojewodztwie lwowskiem i o wlaczeniu jej terytorjum do gminy wiejskiej Felsztyn w tymze powiecie i wojewodztwie pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 7 stycznia 1932 r w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektorych powiatow na obszarze wojewodztwa lwowskiego Dz U 1932 nr 6 poz 36 28 kvitnya 2015 u Wayback Machine pol Wladyslaw Podolinski Powiat Samboski Sprawozdanie dyrekeji za r Szk 1932 33 I Panstw Gimn Meskiego w Samborze Sambor 1933 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow drohobyckiego i samborskiego w wojewodztwie lwowskiem 8 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow samborskiego i dobromilskiego w wojewodztwie lwowskiem Dz U 1934 nr 48 poz 427 10 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 14 lipca 1934 r o podziale powiatu samborskiego w wojewodztwie lwowskiem na gminy wiejskie 29 kvitnya 2015 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 4 grudnia 1937 r o zmianie granic gmin wiejskich Dublany i Dorozow w powiecie samborskim wojewodztwie lwowskim Dz U 1937 nr 86 poz 622 18 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 20 marca 1937 r o zniesieniu gminy wiejskiej Bylice i o utworzeniu gminy wiejskiej Rajtarowice w powiecie samborskim wojewodztwie lwowskim Dz U 1937 nr 24 poz 158 18 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Zarzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 4 maja 1939 r o ustaleniu nazw niektorych miejscowosci w powiecie grodeckim jaworowskim lwowskim nizanskim samborskim i zolkiewskim w wojewodztwie lwowskim nedostupne posilannya pol Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 20 bereznya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 66

Дата публікації:
Топ