У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Залужани Залужа ни Тата ри до 7 травня 1946 року село в Укр

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Залужани.

Залужа́ни (Тата́ри до 7 травня 1946 року) — село в Україні, у Новокалинівській міській територіальній громаді Самбірського району Львівської області.

село Залужани
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Самбірський район
Громада	Новокалинівська міська громада
Основні дані
Засноване	X століття
Населення	386
Площа	8,5 км²
Густота населення	45,41 осіб/км²
Поштовий індекс	81472
Телефонний код	+380 3236
Катойконіми	залужанці
Географічні дані
Географічні координати	49°30′38″ пн. ш. 23°27′13″ сх. д. / 49.51056° пн. ш. 23.45361° сх. д. / 49.51056; 23.45361Координати: 49°30′38″ пн. ш. 23°27′13″ сх. д. / 49.51056° пн. ш. 23.45361° сх. д. / 49.51056; 23.45361
Середня висота над рівнем моря	280 м
Відстань до районного центру	14 684 км
Найближча залізнична станція	Дубляни-2, Дубляни


Місцева влада
Адреса ради	81464, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Новий Калинів
Карта
Залужани
Залужани
Мапа

Розташування

Село знаходиться на території Залужанського газоконденсатного родовища, котре було названо його ім'ям. До районного центру міста Самбір — 14 684 м, до центру територіальної громади міста Новий Калинів — 11 км. Сусідні населені пункти:

Мала Білина (~3 км)	Велика Білина (~2,5 км)	Велика Хвороща (~4,8 км)
Дубляни (~3,5 км)	Пн	Лука (~3 км)
	Зх 'Залужани' Сх
	Пд
Бистриця (~4,3 км)	Ортиничі (~3 км)	Верхній Дорожів (~6 км)

Клімат

Для Залужан характерний теплий та помірно-вологий клімат. У Залужанах протягом року випадає значна кількість опадів. У рік випадає близько 693 мм опадів. Найпосушливіший місяць — лютий з опадами 35 мм. Велика частина опадів випадає в червні, у середньому 95 мм.

Середньорічна температура в Залужанах — 7.8 °C. Найтепліший місяць року — липень з середньою температурою 17.8 °C. Середня температура в січні — -3.8 °C. Це найнижча середня температура протягом року.

Різниця між кількістю опадів між самим сухим і найвологішим місяцем — 60 мм. Середня температура змінюється протягом року на 21.6 °C.

Клімат у Залужанах
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1	0,6	5,7	13,0	18,7	21,5	23,0	22,6	18,5	13,1	6,0	1,1	12,2
Середня температура, °C	−3,8	−2,1	2,2	8,4	13,5	16,4	17,8	17,3	13,6	8,7	3,1	−1,3	7,8
Середній мінімум, °C	−6,5	−4,8	−1,3	3,8	8,3	11,3	12,7	12,1	8,8	4,3	0,2	−3,6	3,9
Норма опадів, мм	36	35	39	49	76	95	93	75	58	46	43	48	693
Джерело: Climate Data.org

Назва

Колишня назва села — Татари, виникло в X столітті; сучасна назва села Залужани — з 1965 року.

Історія села

На околиці села досліджено поселення епохи міді (III тисячоліття до н. е.).

У 1537 році за декретом польського короля Сіґізмунда I королева Бона Сфорца, яка фактично керувала державою при своєму престарілому чоловікові, викупила 77 сіл Самбірської економії у кредиторів за 25 025 флоренів. Серед цих сіл були Татари.

За Речі Посполитої село входило до Дублянського ключа Самбірської королівської економії.

Після Листопадового зриву українська влада встановлюється в Татарах вже у перших числах листопаду. Вже 10 листопада 1918 року в селі утворено «Комісію громадську», котра перебрала на себе владу. Тимчасовим комісаром «Комісії громадської» був призначений Дідух Іван Федорович. 21 грудня 1918 року в приміщенні школи відбулись перші українські вибори. Було обрано постійного комісара громадського замість тимчасового, заступника комісара, асесорів, радних, членів харчової та земельної комісії. Комісаром було обрано Івана Дідуха. Воювати в Українську Галицьку армію з села пішли Михайло Савчин та Олекса Костюк, а в Армії УНР воював Дмитро Бурко.

1 квітня 1938 р. село Татари передане з гміни Дорожів Самбірського повіту до гміни Дубляни.

Населення

Станом на 2001 рік, населення села налічувало 386 осіб.

1880	1885	1892	1903	1939	1989	2001
→ 852	↗ 858	↘ 853	↗ 967	↗ 1013	↘ 398	↘ 386

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Церква у селі вперше згадується в 1565 році. Попередня дерев'яна церква була збудована в 1828 році. Парохами у селі були о. Клімашевський (1825—1840), о. Іоанн Коростенський (1840—1872), який також був секретарем Самбірської Руської Ради, москвофіл о. Юліан Платек (1875—1895), о. Микола Нестерович (1895—1920).

У 1894 році зведено з дерева існуючий храм Різдва пр. Богородиці, баню і дахи якого у 1909 році покрили бляхою.

У довоєнні роки, з 1920 до 1945 року, парохом села був отець Андрій Бардахівський (нар. 15 липня 1893 — пом. 27 лютого 1945), який одночасно був деканом Лучанського деканату до самої своєї смерти.

До 1946 року парафія села була окремою та входила до Лучанського деканату Перемишльсько-Самбірсько-Сяніцької Єпархії УГКЦ.

Нині парафія с. Залужани є дочірньою до громади Святого Миколая села Лука, Дублянського деканату, Самбірсько-Дрогобицької Єпархії.

21 вересня 2004 року Владика Юліан (Вороновський) очолив святкування 100-ліття церкви. На стіні храму дану подію увіковічнили в таблиці:

Цю таблицю встановлено на честь 100-літнього ювілею церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1904р — 2004р.

Мовні особливості села

У селі побутує говірка наддністрянського говору. Деякі слова та фразеологізми, що вживаються у селі Залужани:

бабýня — пестлива назва бабусі;
бáки — бакенбарди;
бич — батіг;
боз — бузок;
бо́мки — ґедзі;
брама — ворота;
бурача́нка — гичка буряків;
бузько, бузьок — лелека;
ва́р'ят — божевільний;
верéта — рядно;
ве́льон — фата нареченої;
вúдіти — бачити;
ви́шка — горище;
видро — відро;
взьити — взяти;
вуянка, вýйна — дружина брата матері;
вьєра — віра;
гори́чий — гарячий;
горнéц — глечик;
дев'їть — дев'ять;
дьикувати — дякувати;
зьвєр — звір;
каміні — каміння;
квасок — щавель;
кýчі — хлів для поросят;
малькут — шульга;
мамунця — пестлива назва мами;
мжúчка — дрібний дощик;
насіні — насіння;
не́цки — ночви;
одинáйціть — одинадцять;
памніть, паміть — пам'ять;
парканайціть — декілька;
підпеньок — опеньок;
попил — попіл;
пу́льовані (полювання;
сажі — сажа;
стайня — хлів для худоби;
татуньо — пестлива назва батька;
толока — гуртова поміч сусідові;
тру́мло — труна;
фасоля — квасоля;
фу́зия — рушниця;
цап — козел для різання дров;
щістя — щастя;

Люди

В Залужанах народилися:

Бурко Дмитро (нар. 1892 — пом. 1941) — політичний, громадський та військовий діяч, педагог, професор, діяч Пласту;
(«Директор», «Ошуст», нар. ? — пом. ?) – діяч ОУН;
(«Зелений», «Малий Рен», нар. ? — пом. 17 квітня 1947) – сотенний сотні «Булава» у 1944—1945 роках, командир «Чоти організаційних працівників та бойовиків Самбірщини»;
— вістун 5 сотні Українських Січових Стрільців;
— вістун 5 сотні Українських Січових Стрільців;
(«Микита»; нар. 1922 — пом. 1951) — вояк УПА з боївки «Донського», пораненим захоплений у полон енкаведистами, засуджений до розстрілу в 1950. У 1951 році розстріляний у Дрогобицькій тюрмі;
(18 січня 1968 — 19 липня 1987) — воїн-інтернаціоналіст.

Див. також

Залужанське газоконденсатне родовище

Література

Залужани: Історія та сучасність. Історико — краєзнавчий нарис. Богдан Виханський. Видавництво «Коло» 2004 р.

Примітки

. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дрогобицької області». Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 8 листопада 2021.
. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 30 серпня 2014.
Історія Міст і Сіл. Том Львівська область, стор.556 [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Ігор Смуток, Леонід Тимошенко. Старий Самбір за інвентарем Самбірського Староства 1585 р. [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — Дрогобицький краєзнавчий збірник [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] /Ред.кол. Л.Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Войтович, Г. Гмітерек та ін. — Вип. XVI. — Дрогобич: Коло, 2012. — С. 434.
Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 grudnia 1937 r. o zmianie granic gmin wiejskich Dublany i Dorożów w powiecie samborskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 86 poz. 622 [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
А. Заярнюк. Руські патріоти в галицькому селі 1860 — 1870-х років: святоюрці, обрядовці, патерналісти і популісти (На прикладі Самбірської околиці) // Україна модерна. 2003. № 8. С. 113
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2022. Процитовано 18 липня 2017.
Шематизм єпархії Перемиської на 1936 р., с.67^{[недоступне посилання]}
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2016. Процитовано 13 листопада 2020.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2016. Процитовано 13 листопада 2020.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2015.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2010. Процитовано 8 жовтня 2015.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.

Посилання

Церква Різдва пр. Богородиці в селі Залужани [ 15 липня 2014 у Wayback Machine.]
Погода в селі Залужани [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Погода в селі Залужани [ 7 березня 2022 у Wayback Machine.]
Географічний словник Королівства Польського [ 8 березня 2014 у Wayback Machine.]
Залужанське родовище газу [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Самбірський район. Залужани [ 11 вересня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Самбірського району.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 6 червня 2021.

[2] Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дрогобицької області». Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 8 листопада 2021.

[3] . Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 6 червня 2021.

[4] . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 30 серпня 2014.

[5] Історія Міст і Сіл. Том Львівська область, стор.556 [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)

[Самбір-6] Ігор Смуток, Леонід Тимошенко. Старий Самбір за інвентарем Самбірського Староства 1585 р. [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — Дрогобицький краєзнавчий збірник [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] /Ред.кол. Л.Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Войтович, Г. Гмітерек та ін. — Вип. XVI. — Дрогобич: Коло, 2012. — С. 434.

[7] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 grudnia 1937 r. o zmianie granic gmin wiejskich Dublany i Dorożów w powiecie samborskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1937 nr 86 poz. 622 [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)

[8] А. Заярнюк. Руські патріоти в галицькому селі 1860 — 1870-х років: святоюрці, обрядовці, патерналісти і популісти (На прикладі Самбірської околиці) // Україна модерна. 2003. № 8. С. 113

[9] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2022. Процитовано 18 липня 2017.

[ШЄП-10] Шематизм єпархії Перемиської на 1936 р., с.67^{[недоступне посилання]}

[11] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.

[12] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2016. Процитовано 13 листопада 2020.

[13] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2016. Процитовано 13 листопада 2020.

[14] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2015.

[УСС-15] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2010. Процитовано 8 жовтня 2015.

[16] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.

[17] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.

[18] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.