Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нади би село в Бісковицькій сільській громаді Самбірського району Львівської області України Населення становить 1197 ос

Надиби

Надиби

Нади́би — село в Бісковицькій сільській громаді Самбірського району Львівської області України. Населення становить 1197 осіб.

село Надиби
image
Горішня частина с. Надиби
Горішня частина с. Надиби
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Бісковицька сільська громада
Код КАТОТТГ UA46080010240021972
Основні дані
Засноване 1125 (?)
Населення 1197
Площа 1,959 км²
Густота населення 623,28 осіб/км²
Поштовий індекс 82054
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		306 м
Водойми Стривігор
Місцева влада
Карта
image
image
Надиби
image
image
Надиби
Мапа

image Надиби у Вікісховищі

Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (березень 2024)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Надиби (значення).

Історія

Заснування села та перші згадки про нього

Село Надиби засноване, ймовірно, близько 1125 року. Перша документальна згадка про нього датована 1446 роком. У шостому томі «Словника географічного Королівства Польського і інших країв слов'янських» (1885), у статті про Надиби зазначено: «У 1446 році єпископ перемишльський Петро надав канонікам перемишльської капітули десятини в Надибах». До середини ХІХ ст. Надиби перебували у власності польських магнатів, спочатку Стадницьких, а потім Тхорницьких.

Надиби у власності польських магнатів

Згідно з матеріалами ревізії 1712 року в с. Надиби було 54 двори, серед яких 2 млини, корчма, ґуральня (спиртзавод) та церква. У XVIII ст. для селян була встановлена 2-денна панщина. Однак окрім неї мешканці села відбували: зажин-обжин, закос-обкос, заграб-обграб, молотили 60 снопів озимини, 70 снопів ярини, пряли по одній штуці, ходили з панськими листами тощо До того ж у цей час спостерігалася заміна відробітків на грошову ренту, яку селяни не завжди могли сплачувати. Так відомо, що в селах Воютичі та Надиби заборгованості селян за несплачені в 1712–1713 рр. чинші та данини складали 1402 зл. 1 ґр. Власне так мешканці села працювали у фільварку магнатів Стадницьких. Є відомості, що в цьому фільварку було 8 голів робочої худоби (4 воли і 4 коні). Займалося місцеве населення і рибальством. В Надибах у 1715 році зазначається 3 ставки й одна саджавка (водойма для розведення малька). Тоді одним із власників села був Леон Стадницький, який заснував тут хорошу хмелярню (броварню), на зразок чеських.

У ХІХ ст. село належало магнатам Тхорницьким. Практично в самому центрі села, у 1891 році Тхорницькі збудували палац і заклали парк, у якому було чимало рідкісних у цій місцевості дерев, зокрема до сьогодні вцілілій частині парку, де росте плакучий клен та тюльпанове дерево. Також уціліли деякі господарські будівлі, що належали до палацу. Після Другої світової війни у палаці була початкова школа. З 1998 року тут діє Спасо-Преображенський жіночий монастир сестер Студиток. Окрім цього, до 2008 року у приміщенні палацу проводилися богослужіння для надибської громади УГКЦ.

У 1872 р. біля села Надиби було прокладено колію Дністрянської залізниці, яка з'єднювала Хирів, Самбір, Дрогобич, Борислав та Стрий і була відгалуженням Першої угорсько-галицької залізниці. Тоді ж було облаштовано залізничну станцію.

В Надибах у ХІХ ст. існувала єврейська громада. До сьогодні збереглася неподалік від панського палацу мурована синагога, щоправда вона зазнала деяких реконструкцій, оскільки тепер тут функціонує млин.

Надиби у першій половині ХХ століття

У 20-х роках ХХ ст. в селі ще функціонувала ґуральня. Відомий письменник із Самбірщини Андрій Чайковський у книзі спогадів «Чорні рядки» зазначив, що це була єдина ґуральня в регіоні, яка вціліла після Першої світової війни.

З часів Другої світової війни в Надибах збереглася братська могила, у якій поховано понад триста солдатів (з України, Росії, Білорусі, Литви та інших держав), які загинули під час воєнних дій в околиці Надиб та сусідніх сіл. У 1965 році на могилі створено меморіальний комплекс.

image
3. Надиби (Братська могила радянських воїнів)

Перед Другою світовою війною надибські євреї виїхали із села. Після війни, у 1945–1947 рр, було виселено польське населення, замість якого із українських етнічних земель, що тепер належать Польщі, до Надиб було депортовано 106 українських родин.

Радянський період

У 1948 році Надиби були колективізовані — створено колгосп ім. Дзержинського; через деякий час його було об'єднано з колгоспом села Сусідовичі та перейменовано на колгосп ім. Шевченка. У радянські часи в центрі села, біля Народного Дому було встановлено пам'ятник Т. Шевченкові.

1949 рік ознаменувався відкриттям у прибудові Народного дому бібліотеки, фонд якої у 1951 році налічував 1106 книг. У 1957 році продовжилась депортація польського населення. Тоді з Надиб було виселено практично всіх поляків. Весною 1970 року у Надибській школі вчителем біології, географії та природи упродовж трьох місяців працював відомий український правозахисник, дисидент, політик, публіцист, релігійний діяч, один із засновників Української Гельсінської спілки — Іван Гель (1937–2011).

Церкви у с. Надиби

У 1989 році було відкрито Успенську церкву — пам'ятку архітектури національного значення. Зважаючи на крихітні розміри та своєрідний ритм горизонтальних членувань, святиню можна віднести до рідкісних творів народної архітектури галицької школи. Шематизми 1930-их рр. датують її 1538 або 1564 роком. Але, згідно з дослідженнями Михайла Драґана, дерев'яна тризрубна триверха церква була збудована у 1732 р. (інвентар 1830 року подає дату — 1747 рік). На одвірку була зазначена дата 1791 р. (мабуть дата направи). В шостому томі «Словника географічного Королівства Польського і інших країв слов'янських» (1885), у статті про Надиби згадується, що в церкві зберігалося багато візитаторських записок з 1732 р., а також старочитне рукописне Євангеліє та Мінея. Окрім цього зазначено, що церкві з давніх-давен належала чверть землі, надана ще руськими князями. Буря 1869 року завалила верхи, і відремонтована будівля отримала високі двосхилі дахи. По Другій світовій війні Успенська церква стояла зачиненою. В 1982 р. її було відремонтовано. Після відкриття, у 1989 році, громада спершу відновила, а пізніше, у 1991 році, заклала ззовні церкви фундамент, розібравши унікальну пам'ятку. Насправді, Успенську церкву було розібрано з метою перевезення до Львова, до Музею народної архітектури та побуту, де її мали відбудувати і відреставрувати. Однак чи втрапила церква туди, досі невідомо.

8 листопада 1997 року на місті Успенської церкви було урочисто відкрито й освячено нову святиню — церкву Св. Дмитрія Солунського (УПЦ КП). Будуючи цю церкву, селяни зберегли архітектурні форми її попередниці. До середини 2000-их років височіли на церковному подвір'ї столітні липи, які колись посадили селяни довкола Успенської церкви. Однак їх було зрізано.

image
Церква Св. Дмитрія Солунського

У 2005–2008 роках в Надибах було збудовано ще одну святиню — церкву Успіння Пресвятої Богородиці (УГКЦ).

Відомі люди

Народились в Надибах

Пов'язані з Надибами

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Надиби


Бібліографія

  • Дашо С. Ідіть — виконайте свій обов'язок! / Станислав Дашо // Вісті комбатанта. — 1973. — № 2.
  • Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Львівська область: Т. 14 / АН УРСР. Ін-т історії; Голов. редкол.: П. Т. Тронько (голова) та ін. — К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — 980 с.
  • Кріль М. Старосамбірщина: історія і культура / Михайло Кріль. — Львів: Піраміда, 2009. — 600 с. + 24 іл.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: иллюстрированный справочник-каталог: в четырех томах / главная редакционная коллегия: Н. Л. Жариков [та ін.] ; [Государственный комитет Украинской ССР по делам строительства (Госстрой УССР), Украинский специальный научно-реставрационный проектный институт (Укрпроектреставрация), Научно-исследовательский институт теории, истории и перспективных проблем советской архитектуры в г. Киеве (КиевНИИТИ)]. — Киев: Будівельник, 1983—1986.
  • Пірко В. О. Галицьке село наприкінці XVII — в першій половині XVIII ст. (історико-економічний нарис за матеріалами Перемишльської землі) / Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ. — Донецьк, 2006. — 192 с.
  • Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія / Василь Слободян. — Львів: [б.в.], 1998. — 865 с.
  • Чайковський А. Чорні рядки / Андрій Чайковський. — Львів: Червона калина, 1930. — 116 с.
  • Słownik Geograficzny Królewstwa Polskiego i innych krajów słowiańskich: T. VI / pod red. Filipa Sulimierskiego, Bronisława Chlebowskiego, Władysława Walewskiego. — Warszawa: Druk «WIEKU» Nowy-Świat, 1885. — C. 868—869.

Посилання

  • Офіційний вебсайт села НАДИБИ
  • Надиби у «Географічному словнику Королівства Польського та інших країв слов'янських»
  • Про Успенську церкву у книзі «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР». В 4-х томах
  • НАДИБИ на сайті «Замки та храми України»
  • Погода в селі Надиби

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nadi bi selo v Biskovickij silskij gromadi Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 1197 osib selo Nadibi Gorishnya chastina s NadibiGorishnya chastina s Nadibi Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Sambirskij rajon Gromada Biskovicka silska gromada Kod KATOTTG UA46080010240021972 Osnovni dani Zasnovane 1125 Naselennya 1197 Plosha 1 959 km Gustota naselennya 623 28 osib km Poshtovij indeks 82054 Telefonnij kod 380 3238 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 33 04 pn sh 23 04 02 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 306 m Vodojmi Strivigor Misceva vlada Karta Nadibi Nadibi Mapa Nadibi u Vikishovishi Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti berezen 2024 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nadibi znachennya IstoriyaZasnuvannya sela ta pershi zgadki pro nogo Selo Nadibi zasnovane jmovirno blizko 1125 roku Persha dokumentalna zgadka pro nogo datovana 1446 rokom U shostomu tomi Slovnika geografichnogo Korolivstva Polskogo i inshih krayiv slov yanskih 1885 u statti pro Nadibi zaznacheno U 1446 roci yepiskop peremishlskij Petro nadav kanonikam peremishlskoyi kapituli desyatini v Nadibah Do seredini HIH st Nadibi perebuvali u vlasnosti polskih magnativ spochatku Stadnickih a potim Thornickih Nadibi u vlasnosti polskih magnativ Zgidno z materialami reviziyi 1712 roku v s Nadibi bulo 54 dvori sered yakih 2 mlini korchma guralnya spirtzavod ta cerkva U XVIII st dlya selyan bula vstanovlena 2 denna panshina Odnak okrim neyi meshkanci sela vidbuvali zazhin obzhin zakos obkos zagrab obgrab molotili 60 snopiv ozimini 70 snopiv yarini pryali po odnij shtuci hodili z panskimi listami tosho Do togo zh u cej chas sposterigalasya zamina vidrobitkiv na groshovu rentu yaku selyani ne zavzhdi mogli splachuvati Tak vidomo sho v selah Voyutichi ta Nadibi zaborgovanosti selyan za nesplacheni v 1712 1713 rr chinshi ta danini skladali 1402 zl 1 gr Vlasne tak meshkanci sela pracyuvali u filvarku magnativ Stadnickih Ye vidomosti sho v comu filvarku bulo 8 goliv robochoyi hudobi 4 voli i 4 koni Zajmalosya misceve naselennya i ribalstvom V Nadibah u 1715 roci zaznachayetsya 3 stavki j odna sadzhavka vodojma dlya rozvedennya malka Todi odnim iz vlasnikiv sela buv Leon Stadnickij yakij zasnuvav tut horoshu hmelyarnyu brovarnyu na zrazok cheskih U HIH st selo nalezhalo magnatam Thornickim Praktichno v samomu centri sela u 1891 roci Thornicki zbuduvali palac i zaklali park u yakomu bulo chimalo ridkisnih u cij miscevosti derev zokrema do sogodni vcililij chastini parku de roste plakuchij klen ta tyulpanove derevo Takozh ucilili deyaki gospodarski budivli sho nalezhali do palacu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni u palaci bula pochatkova shkola Z 1998 roku tut diye Spaso Preobrazhenskij zhinochij monastir sester Studitok Okrim cogo do 2008 roku u primishenni palacu provodilisya bogosluzhinnya dlya nadibskoyi gromadi UGKC U 1872 r bilya sela Nadibi bulo prokladeno koliyu Dnistryanskoyi zaliznici yaka z yednyuvala Hiriv Sambir Drogobich Borislav ta Strij i bula vidgaluzhennyam Pershoyi ugorsko galickoyi zaliznici Todi zh bulo oblashtovano zaliznichnu stanciyu V Nadibah u HIH st isnuvala yevrejska gromada Do sogodni zbereglasya nepodalik vid panskogo palacu murovana sinagoga shopravda vona zaznala deyakih rekonstrukcij oskilki teper tut funkcionuye mlin Nadibi u pershij polovini HH stolittya U 20 h rokah HH st v seli she funkcionuvala guralnya Vidomij pismennik iz Sambirshini Andrij Chajkovskij u knizi spogadiv Chorni ryadki zaznachiv sho ce bula yedina guralnya v regioni yaka vcilila pislya Pershoyi svitovoyi vijni Z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni v Nadibah zbereglasya bratska mogila u yakij pohovano ponad trista soldativ z Ukrayini Rosiyi Bilorusi Litvi ta inshih derzhav yaki zaginuli pid chas voyennih dij v okolici Nadib ta susidnih sil U 1965 roci na mogili stvoreno memorialnij kompleks 3 Nadibi Bratska mogila radyanskih voyiniv Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu nadibski yevreyi viyihali iz sela Pislya vijni u 1945 1947 rr bulo viseleno polske naselennya zamist yakogo iz ukrayinskih etnichnih zemel sho teper nalezhat Polshi do Nadib bulo deportovano 106 ukrayinskih rodin Radyanskij period U 1948 roci Nadibi buli kolektivizovani stvoreno kolgosp im Dzerzhinskogo cherez deyakij chas jogo bulo ob yednano z kolgospom sela Susidovichi ta perejmenovano na kolgosp im Shevchenka U radyanski chasi v centri sela bilya Narodnogo Domu bulo vstanovleno pam yatnik T Shevchenkovi 1949 rik oznamenuvavsya vidkrittyam u pribudovi Narodnogo domu biblioteki fond yakoyi u 1951 roci nalichuvav 1106 knig U 1957 roci prodovzhilas deportaciya polskogo naselennya Todi z Nadib bulo viseleno praktichno vsih polyakiv Vesnoyu 1970 roku u Nadibskij shkoli vchitelem biologiyi geografiyi ta prirodi uprodovzh troh misyaciv pracyuvav vidomij ukrayinskij pravozahisnik disident politik publicist religijnij diyach odin iz zasnovnikiv Ukrayinskoyi Gelsinskoyi spilki Ivan Gel 1937 2011 Cerkvi u s Nadibi U 1989 roci bulo vidkrito Uspensku cerkvu pam yatku arhitekturi nacionalnogo znachennya Zvazhayuchi na krihitni rozmiri ta svoyeridnij ritm gorizontalnih chlenuvan svyatinyu mozhna vidnesti do ridkisnih tvoriv narodnoyi arhitekturi galickoyi shkoli Shematizmi 1930 ih rr datuyut yiyi 1538 abo 1564 rokom Ale zgidno z doslidzhennyami Mihajla Dragana derev yana trizrubna triverha cerkva bula zbudovana u 1732 r inventar 1830 roku podaye datu 1747 rik Na odvirku bula zaznachena data 1791 r mabut data napravi V shostomu tomi Slovnika geografichnogo Korolivstva Polskogo i inshih krayiv slov yanskih 1885 u statti pro Nadibi zgaduyetsya sho v cerkvi zberigalosya bagato vizitatorskih zapisok z 1732 r a takozh starochitne rukopisne Yevangeliye ta Mineya Okrim cogo zaznacheno sho cerkvi z davnih daven nalezhala chvert zemli nadana she ruskimi knyazyami Burya 1869 roku zavalila verhi i vidremontovana budivlya otrimala visoki dvoshili dahi Po Drugij svitovij vijni Uspenska cerkva stoyala zachinenoyu V 1982 r yiyi bulo vidremontovano Pislya vidkrittya u 1989 roci gromada spershu vidnovila a piznishe u 1991 roci zaklala zzovni cerkvi fundament rozibravshi unikalnu pam yatku Naspravdi Uspensku cerkvu bulo rozibrano z metoyu perevezennya do Lvova do Muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu de yiyi mali vidbuduvati i vidrestavruvati Odnak chi vtrapila cerkva tudi dosi nevidomo 8 listopada 1997 roku na misti Uspenskoyi cerkvi bulo urochisto vidkrito j osvyacheno novu svyatinyu cerkvu Sv Dmitriya Solunskogo UPC KP Buduyuchi cyu cerkvu selyani zberegli arhitekturni formi yiyi poperednici Do seredini 2000 ih rokiv visochili na cerkovnomu podvir yi stolitni lipi yaki kolis posadili selyani dovkola Uspenskoyi cerkvi Odnak yih bulo zrizano Cerkva Sv Dmitriya Solunskogo U 2005 2008 rokah v Nadibah bulo zbudovano she odnu svyatinyu cerkvu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici UGKC Vidomi lyudiNarodilis v Nadibah Burko Romanishin Yuliya Mikolayivna pisankarka Buca Edvard Antonovich pidpilnik ta voyak Armiyi Krajovoyi v yazen GULAGu golova strajkovogo komitetu v 10 viddilenni Richkovogo taboru ros Rechlag pri shahti 29 pid chas Vorkutinskogo povstannya Pavlishevskij Viktor Yaroslavovich radyanskij ta ukrayinskij futbolist Pacikovskij Yuzef polskij shkilnij vchitel ta direktor kilkoh bibliotek u m Peremishli Shubert Konrad polskij inzhener lisovogo gospodarstva kerivnik derzhavnih lisovih resursiv Pov yazani z Nadibami Bzhostovskij Igor Yevgenovich soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Gel Ivan Andrijovich ukrayinskij pravozahisnik disident politik publicist religijnij diyach odin iz zasnovnikiv Ukrayinskoyi gelsinskoyi spilki kolishnij radyanskij politv yazen Grigorij Samborchik ukrayinskij ruskij vchenij poet epohi Vidrodzhennya pisav latinoyu ta polskoyu gumanist profesor Krakivskogo universitetu Kravs Antin ukrayinskij polkovodec general chetar U 1919 roci komandir armijskoyi grupi Kravsa potim 3 go korpusu Thornickij Mnishek Kazimir polskij pomishik oficer Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu NadibiBibliografiyaDasho S Idit vikonajte svij obov yazok Stanislav Dasho Visti kombatanta 1973 2 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Lvivska oblast T 14 AN URSR In t istoriyi Golov redkol P T Tronko golova ta in K Golov red URE AN URSR 1968 980 s Kril M Starosambirshina istoriya i kultura Mihajlo Kril Lviv Piramida 2009 600 s 24 il Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR illyustrirovannyj spravochnik katalog v chetyreh tomah glavnaya redakcionnaya kollegiya N L Zharikov ta in Gosudarstvennyj komitet Ukrainskoj SSR po delam stroitelstva Gosstroj USSR Ukrainskij specialnyj nauchno restavracionnyj proektnyj institut Ukrproektrestavraciya Nauchno issledovatelskij institut teorii istorii i perspektivnyh problem sovetskoj arhitektury v g Kieve KievNIITI Kiev Budivelnik 1983 1986 Pirko V O Galicke selo naprikinci XVII v pershij polovini XVIII st istoriko ekonomichnij naris za materialami Peremishlskoyi zemli Ukrayinskij kulturologichnij centr Donecke viddilennya NTSh Doneck 2006 192 s Slobodyan V Cerkvi Ukrayini Peremiska yeparhiya Vasil Slobodyan Lviv b v 1998 865 s Chajkovskij A Chorni ryadki Andrij Chajkovskij Lviv Chervona kalina 1930 116 s Slownik Geograficzny Krolewstwa Polskiego i innych krajow slowianskich T VI pod red Filipa Sulimierskiego Bronislawa Chlebowskiego Wladyslawa Walewskiego Warszawa Druk WIEKU Nowy Swiat 1885 C 868 869 PosilannyaOficijnij vebsajt sela NADIBI Nadibi u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih krayiv slov yanskih Pro Uspensku cerkvu u knizi Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR V 4 h tomah NADIBI na sajti Zamki ta hrami Ukrayini Pogoda v seli Nadibi

Дата публікації:
Топ