Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Га́лицький націона́льний приро́дний парк — природоохоронна територія в Україні, у межах Галицького району Івано-Франківської області.
 | |
| 49°5′48.156000100006″ пн. ш. 24°42′58.140000099996″ сх. д. / 49.09671° пн. ш. 24.71615° сх. д. | |
| Країна |  Україна[1] |
|---|---|
| Розташування | Україна Івано-Франківська область, Галицький район |
| Найближче місто | Галич |
| Площа | 14684,8 га |
| Засновано | 9 серпня 2004 р. |
| Оператор | Державний комітет лісового господарства України |
| Вебсторінка | halychpark.if.ua |
  Галицький національний природний парк (Івано-Франківська область) | |
 Галицький національний природний парк у Вікісховищі | |
Історія
Галицький національний природний парк створений згідно з Указом Президента України Леоніда Кучми від 9 серпня 2004 року на площі 14684,8 га, з яких у постійному користуванні парку перебуває 12159,3 га.
Парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних лісових та лісостепових природних комплексів Передкарпаття. Основними напрямками діяльності парку є: охорона екосистем, науково-дослідна робота, туристсько-рекреаційна і еколого-просвітницька діяльність.
Згідно з чинним законодавством на території Галицького національного парку встановлено диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання природних комплексів та об'єктів. Його територія розподілена на функціональні зони: заповідну — площею 5105,0 га, регульованої рекреації — 4405,0 га, стаціонарної рекреації — 14,0 га і господарську — 5160,8 га.
Головна садиба парку розташована в місті Галичі. У межах садиби працює музей (адреса: м. Галич, вул. Галич-Гора, 1).
Є колективним членом Асоціації природоохоронних територій України.
Природні умови
Територія парку розміщена вздовж річки Дністер та пониззі його приток — річок Лімниці, Лукви, Гнилої Липи. До складу території парку включено лісові урочища (загальною площею близько 11 тис. га), водно-болотні угіддя (площа водного дзеркала — 4096 га), ділянки з цінними угрупованнями лучно-степової рослинності, геологічні утворення.
Широке різноманіття ландшафтів лівобережжя Дністра зумовлене розвитком ерозійних, гравітаційних і карстових процесів. Для річок Гнила Липа, Нараївка, Бебелка характерний розвиток V-подібних долин. Їх межиріччя глибоко розчленовані, на вододілах і схилах переважають світло-сірі опідзолені ґрунти з лучно-степовою рослинністю і невеликими масивами дубово-грабових лісів. У нижній течії Гнилої Липи і вздовж лівобережжя Дністра значну площу займають низькі тераси, складені суглинисто-лесовими відкладами, з лучними і чорноземно-лучними ґрунтами, де переважають агроландшафти.
Для правобережжя Дністра характерні ландшафти терасованих суглинисто- і лесово-галькових межирічь р. Лімниця-Бистриця. Тут розповсюджені масиви дубово-букових лісів і розорані ділянки на дерново-підзолистих ґрунтах різного ступеня оглеєності. Уздовж долин річок Лімниця, Луквиця, Луква в піщано-галькових заплавах розвинена лучна рослинність і верболози чагарники, а на суглинисто-галькових низьких терасах з дерново-опідзоленими оглеєними ґрунтами широко розповсюджені агроландшафти.
Біота
Розташування парку на стику трьох фізико-географічних країн (Опілля, Галицька улоговина та Передкарпаття) сприяло збереженню унікального генофонду рослинного і тваринного світу — тут трапляються як подільські, так і карпатські види. На території мешкає близько 5 тис. видів тварин (з них 355 видів хребетних) і виявлено 700 видів вищих судинних рослин. У межах парку зареєстровано 45 видів рослин і 48 видів тварин, занесених до Червоної книги України.
На степових ділянках «Касова Гора» та «Каменя» виявлено 25 видів рослин і 8 видів тварин, занесених до Червоної книги України, описано шість рідкісних степових угруповань, занесених до Зеленої книги України: формації ковили волосистої, ковили найкрасивішої, ковили пірчастої, ковили вузьколистої, костриці бліднуватої, осоки низької. Тут охороняються, крім чотирьох видів ковили, також зіноваті подільська та Пачоського, дев'ятисил осотовий, сон великий, очиток застарілий тощо, а також «червонокнижні» тварини: пугач, тхір степовий і горностай.
Рослинність
Тут зростають типові та рідкісні лісові рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України: група асоціацій дубових лісів ліщинових, асоціації грабово-дубового лісу плющевого та маренниково-плющевого, грабово-дубового лісу волосистоосокового та яглицевого (старі типові насадження), липово-дубових та кленово-липово-дубових лісів волосистоосокових та яглицевих (типові угруповання), асоціація букового лісу барвінкового.
Охороняються водні угруповання, занесені до Зеленої книги України: формація сальвінії плавучої, глечиків жовтих, водяного горіха, плавуна щитолистого.
Флора
Унікальні букові ліси на лівобережжі Лімниці з безліччю карстових скель, лійок і печер вапнякового походження та 80-літні діброви з дуба звичайного, заболочене урочище «Корчева», глибоководне карстове лісове озеро «Сімлин» надають паркові неабиякої привабливості й цінності. Тут охороняються «червонокнижні»: підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, билинець комарниковий, цибуля ведмежа, рябчик великий, любка дволиста, лілія лісова, пальчатокорінники Фукса і травневий, місячниця гірська, зозулині черевички і булатка великоквіткова.
У Галицькому НПП виявлено одну із найрідкісніших орхідей України — Офрис бджолоносний
На водно-болотних угіддях серед рідкісних видів рослин зростають плавун щитолистий, сальвінія плавуча і водяний горіх.
Панівним типом рослинності в минулому на території парку були дубові й букові ліси. На сьогодні в регіоні ліси займають близько 11 тис. га. Це, переважно, похідні дубово-грабові й дубові (представлені дубом звичайним та дубом північним) ліси, букові діброви. В дубових і дубово-грабових лісах перший ярус сформований дубом звичайним та дубом північним, другий — грабом звичайним. Тут ростуть клен гостролистий, явір, липа серцелиста, ясен звичайний, в'яз голий, бук лісовий, рідко трапляється ялиця біла, ялина європейська. Підлісок представлений в основному ліщиною звичайною, видами глоду, бруслиною європейською, бруслиною бородавчастою, калиною цілолистою, свидиною кров'яною, видами шипшини та ін. У трав'яному покриві в дубових лісах ростуть види осоки, яглиця звичайна, підмаренник запашний, зірочник гайовий, квасениця звичайна, орляк, веснівка дволиста, апозерис смердючий, герань лісова, герань темна, барвінок малий, купина кільчаста, тирлич ваточниковий тощо. Дубово-грабові ліси приурочені до добре дренованих вологих світло-сірих і сірих опідзолених суглинистих ґрунтів на підвищеннях рельєфу з хвилястою розчленованою поверхнею. Це дуже затінені густі насадження з погано вираженим підліском та трав'яним ярусом. У таких лісових масивах трапляються вапнякові та гіпсові відслонення, трапляються карстові западини з глибокими підземними печерами.
В дубових і дубово-грабових лісах яскраво виражена присутність ранньовесняних ефемероїдів — це підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, що занесені до Червоної книги України, пшінка весняна, зірочки жовті, анемона жовтецева, анемона дібровна, ряст порожнистий, ряст ущільнений, зубниця бульбиста, зубниця залозиста, медунка темна, медунка лікарська та ін. З рідкісних зникаючих видів, занесених до Червоної книги України, у дубових та дубово-грабових лісах ростуть лілія лісова, скополія карніолійська, любка дволиста, любка зеленоквіткова, коручка пурпурова, коручка чемерникоподібна, зозулині сльози яйцеподібні, булатка великоквіткова.
Букові ліси на території ГНПП представлені кількома невеликими масивами. В їх деревостані беруть участь дуб звичайний, граб звичайний, липа серцелиста, ясен звичайний та ін. У підліску ростуть ліщина звичайна, калина цілолиста, вовчі ягоди звичайні, бруслина бородавчаста, бруслина європейська. Травостій формують підмаренник запашний, види осоки, яглиця звичайна, копитняк європейський, медунка темна, медунка лікарська, зірочник гайовий, зеленчук жовтий, барвінок малий, купина кільчаста, квасениця звичайна та ін. З раритетних видів, занесених до Червоної книги України, у букових лісах трапляються підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, цибуля ведмежа, лілія лісова, любка дволиста, любка зеленоквіткова, коручка пурпурова, коручка чемерникоподібна, зозулині сльози яйцеподібні, астранція велика, місячниця гірська.
Велику наукову і природоохоронну цінність на території ГНПП мають осередки лучно-степової флори та наскельні степи, що формуються на південних схилах опільських горбистих пасом з відслоненнями на денну поверхню карбонатних порід та гіпсів. Осередки чистого гіпсу у вигляді кристалічного гіпсангідриту на території парку є ендемічними та рідкісними і представлені особливим різновидом грубозернистого, у вигляді щільно стиснутих плиточок гіпсу. Утворення цієї характерної для Опілля породи відбулося під час висихання теплого міоценового моря, яке вкривало цю територію багато мільйонів років тому, внаслідок перенасичення в його водах концентрації сульфату кальцію. З відступом моря, теплоємні гіпсові товщі древніх морських берегів опинилися на денній поверхні і стали реліктовими рідкісними осередками зростання давньої середземноморської флори. Нині на південних схилах гіпсових горбів збереглися осередки древньої теплолюбної флори, представлені унікальними наскельними степами та кальцифільними остепненими луками, що мають надзвичайно високу природоохорону регіональну цінність у зв'язку з тим, що на території ГНПП вони перебувають в екстремальних умовах антропогенного навантаження і синантропізації природної флори, що обумовлює поступове зникнення цих древніх видів рослин. Флора і рослинність регіональних реліктових екстразональних лучно-степових ділянок надзвичайно багаті, різноманітні й своєрідні. У травостої трапляються рідкісні види, що занесені до Червоної книги України та потребують найпильнішої охорони, це сон великий, анемона розлога, билинець комарниковий, зіновать Блоцького, зіновать Пачоського, зіновать подільська, зозулині черевички справжні, траунштейнера куляста, зозулинець шоломоносний, зозулинець салеповий, любка дволиста, дев'ятисил татарниколистий, дев'ятисил осотовий, молочай волинський, лілія лісова, костриця бліднувата, очиток застарілий, ковила найкрасивіша, ковила волосиста, ковила вузьколиста, ковила пірчаста, рутвиця смердюча.
Фауна
За приблизними оцінками фахівців, на території Парку можна виявити не менше 12—15 тисяч видів комах. Згідно з попередніми даними і прогнозами ентомологів, лише одних метеликів — денних й нічних разом, буде виявлено близько 700—800 видів, а жуків — 1500—2000 видів.
З водно-болотних угідь найціннішими в науковому і природоохоронному плані є Бурштинське водосховище, річка Дністер та риборозплідні ставки. Ці водойми відіграють важливе значення для збереження видового багатства птахів. Під час міграцій тут скупчується до 20 тис. особин птахів 85 видів, на зимівлі реєструється до 3,5 тис. особин птахів 40 видів, на території парку розмножується 57 видів птахів.
У Галицькому НПП виявлено першу гніздівлю рідкісного виду птахів косаря у .
Червонокнижні представники тваринного світу — борсук, сова довгохвоста, підорлик малий, лелека чорний та інші.
Типовими «червонокнижними» представниками тваринного світу, життя яких пов'язане з водоймами, є: стерлядь, вирезуб, харіус європейський, чернь білоока, гоголь, крохаль довгоносий, скопа, кроншнеп великий, видра річкова тощо.
В лісових масивах типовими мешканцями є олень благородний, сарна європейська, свиня дика, нориця руда, мишак жовтогорлий, вивірка звичайна, вовчки сірий та лісовий, борсук, і лисиця звичайна, рясоніжки велика та мала, мідиця звичайна, їжак європейський.
Траплялися випадки зустрічі рідкісних ведмедя бурого та кота лісового. На відкритих просторах чисельними є хом'як звичайний, заєць сірий, тхір чорний, ласиця, куниця кам'яна, кріт європейський. З рідкісних трапляються горностай і тхір степовий. Для водно-болотних біотопів типовими є ондатра, щур водяний, видра річкова, дуже рідко можна натрапити на норку європейську. В результаті досліджень, проведених інженером Інституту екології Карпат НАН України А.-Т. Баштою, у межах парку виявлено 9 видів кажанів: нічниці велика і водяна, , нетопири карликовий та лісовий, вечірниця дозірна, вухань звичайний, широковух європейський, а в одній із печер виявлена репродуктивна колонія (утворена тільки самками) підковика малого чисельністю близько 160 особин.
Орнітофауну, як одну з найважливіших складових екосистем парку, цілеспрямовано почали досліджувати наприкінці ХХ ст. Загалом, у 1984—2006 роках тут виявлено 242 види птахів, які належать до 54 родин 18 рядів. Своєрідною особливістю цього регіону є переважання не горобиних (147 видів — 61 %) над горобиними (95 видів — 39 %), що зумовлене високою мозаїчністю біотопів, наявністю різних типів водойм. Тут спостерігається значне домінування гніздових (з 10-ма ймовірно гніздовими видами) — 160 (66 % від загальної кількості сучасної орнітофауни парку), над не гніздовими — 82 (34 %). Осілими є 55 (23 %) видів, 38 (16 %) — пролітними, 104 (43 %) — перелітними, 20 (8 %) — залітними, 9 (4 %) літуючими 5 (2 %) — випадково літуючими, 21 (9 %) — зимуючими. Також, виявляли 36 (15 %) видів, котрі випадково залишались зимувати.
Плазуни парку представлені черепахою болотяною, гадюкою звичайною, мідянкою, вужем звичайним, ящірками прудкою і живородною, веретільницею ламкою.
Земноводні парку представлені: тритонами звичайним, гребенястим і карпатським, саламандрою плямистою, джерлянками жовточеревою і червонодеревою, ропухами сірою та зеленою, часничницею, , жабами трав'яною, ставковою, їстівною, озерною, гостомордою.
У водоймах, що в межах парку, виявлено одного представника круглоротих — міногу українську і 56 видів риб. У річках водяться щука звичайна, плітка, вирезуб, , ялець, в'язь звичайний, гольян звичайний, краснопірка, білизна, вівсянка, підуст, пічкур звичайний, пічкур дністровський довговусий, марена звичайна, , верховодка звичайна, бистрянка, плоскирка звичайна, лящ звичайний, синець, клепець, рибець звичайний, , гірчак звичайний, , голець звичайний, , в'юн звичайний, сом європейський, вугор річковий, минь річковий, колючка триголкова, судак звичайний, окунь річковий, йоржі звичайний та носар, бичок-головань, бички кругляк, пісочник і гонець, бабець звичайний, бабець строкатоплавцевий. Тільки у Дністрі трапляються стерлядь, чоп великий (в минулому виявляли севрюгу і шипа), а в Лімниці — форель струмкова, харіус європейський, . Для дністрових стариць характерні: лин озерний, карасі звичайний і сріблястий, бичок-ратан. У риборозплідних господарствах (ставки, водосховище) розводять коропа, товстолоба, амура білого.
Стан охорони біорізноманіття
Працівниками Галицького національного природного парку за період функціонування установи було здійснено ряд заходів спрямованих на охорону та відтворення чисельності рідкісних видів птахів парку:
– спорудження дуплянок для довгохвостої сови;
– ремонт гнізд хижих птахів та чорного лелеки;
– закриття полювання на риборозплідних ставках (господарська зона парку), де трапляється білоока чернь;
– природоохоронна пропаганди в ЗМІ, загальноосвітніх та вищих навчальних закладах, серед працівників рибних господарств;
– посилення контролю за здійсненням господарських заходів на водоймах, у лісових масивах, інших природних об'єктах з метою запобігання нанесення шкоди орнітофауні;
– застосування сучасних наукових розробок у веденні мисливського господарства;
– проведення більш детальних обстежень території парку, та околиць, для виявлення місць репродукції видів, стан популяцій яких викликає занепокоєння, з метою подальшої їх охорони.
Території природно-заповідного фонду у складі НПП «Галицький»
Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.
До складу території національного природного парку «Галицький» входять такі об'єкти ПЗФ України:
- Пам'ятка природи загальнодержавного значення «Касова гора» (комплексна).
Центр реабілітації диких тварин
У Галицькому національному природному парку з метою реабілітації і подальшого повернення у природу представників місцевої фауни, які потрапили в біду, з 2007 року працює центр реабілітації диких тварин. Сюди приймають тільки хворих, або скалічених за різних обставин, а також молодих тварин, котрі не можуть самі добувати їжу і в дикій природі приречені на загибель.
Ведеться журнал спостережень за поведінкою тварин у неволі, проводиться їхнє щеплення і лікування. Створюються належні умови їх перебування, максимально наближені до їхнього існування у дикій природі. Після лікування та реабілітації на волю випускаються лише ті тварини, які знову зможуть жити у звичному для себе середовищі.
При бажанні можна ближче поспілкуватись з мешканцями центру реабілітації диких тварин, і навіть погодувати маленького дикого оленятка із пляшечки.
Докладніше:
Музей «Природа Землі Галицької»
У 2008 році відкрито . Експозиція представлена у трьох залах загальною площею 80 м².
Туристичні атракції
Туристичні маршрути
- Маршрут «Камінь» — «Сімлин»
- Маршрут «До Галичинських Печер»
- Маршрут «До Подільських Печер»
- Маршрут «На Замкову Гору»
- Маршрут «На Крилоську Гору»
Еколого-пізнавальні стежки
- Стежка «По Діброві»
- Стежка «На Касову Гору»
- Стежка «На Бурштинське водосховище»
Примітки
- GeoNames — 2005.
- Унікальну орхідею знайдено у Галицькому національному парку http://www.naturalist.if.ua/?p=3477 [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Ентомологічні замальовки із Галицького національного парку http://www.naturalist.if.ua/?p=2251 [Архівовано 20 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Косарі колонізують Галичину http://www.naturalist.if.ua/?p=3498 [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання
- Шпиталь для звірів Україна Молода. Номер 020 за 09.02.2011 [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Музей «Природа Землі Галицької» і центр реабілітації диких тварин (відео) [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ga lickij naciona lnij priro dnij park prirodoohoronna teritoriya v Ukrayini u mezhah Galickogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Galickij nacionalnij prirodnij parkViglyad na richku Limnicyu iz Sokilskih Skel selo Sokil Viglyad na richku Limnicyu iz Sokilskih Skel selo Sokil 49 5 48 156000100006 pn sh 24 42 58 140000099996 sh d 49 09671 pn sh 24 71615 sh d 49 09671 24 71615Krayina Ukrayina 1 Roztashuvannya Ukrayina Ivano Frankivska oblast Galickij rajonNajblizhche mistoGalichPlosha14684 8 gaZasnovano9 serpnya 2004 r OperatorDerzhavnij komitet lisovogo gospodarstva UkrayiniVebstorinkahalychpark if uaGalickij nacionalnij prirodnij park Ivano Frankivska oblast Galickij nacionalnij prirodnij park u Vikishovishi Galickij nacionalnij prirodnij park Bilya vhodu v golovnu sadibu Muzej Priroda Zemli Galickoyi Zmist 1 Istoriya 2 Prirodni umovi 3 Biota 3 1 Roslinnist 3 2 Flora 3 3 Fauna 4 Stan ohoroni bioriznomanittya 4 1 Teritoriyi prirodno zapovidnogo fondu u skladi NPP Galickij 5 Centr reabilitaciyi dikih tvarin 6 Muzej Priroda Zemli Galickoyi 7 Turistichni atrakciyi 7 1 Turistichni marshruti 7 2 Ekologo piznavalni stezhki 8 Primitki 9 PosilannyaIstoriyared Galickij nacionalnij prirodnij park stvorenij zgidno z Ukazom Prezidenta Ukrayini Leonida Kuchmi vid 9 serpnya 2004 roku na ploshi 14684 8 ga z yakih u postijnomu koristuvanni parku perebuvaye 12159 3 ga Park stvoreno z metoyu zberezhennya vidtvorennya ta racionalnogo vikoristannya tipovih ta unikalnih lisovih ta lisostepovih prirodnih kompleksiv Peredkarpattya Osnovnimi napryamkami diyalnosti parku ye ohorona ekosistem naukovo doslidna robota turistsko rekreacijna i ekologo prosvitnicka diyalnist Zgidno z chinnim zakonodavstvom na teritoriyi Galickogo nacionalnogo parku vstanovleno diferencijovanij rezhim shodo ohoroni vidtvorennya ta vikoristannya prirodnih kompleksiv ta ob yektiv Jogo teritoriya rozpodilena na funkcionalni zoni zapovidnu plosheyu 5105 0 ga regulovanoyi rekreaciyi 4405 0 ga stacionarnoyi rekreaciyi 14 0 ga i gospodarsku 5160 8 ga Golovna sadiba parku roztashovana v misti Galichi U mezhah sadibi pracyuye muzej Priroda Zemli Galickoyi adresa m Galich vul Galich Gora 1 Ye kolektivnim chlenom Asociaciyi prirodoohoronnih teritorij Ukrayini Prirodni umovired Teritoriya parku rozmishena vzdovzh richki Dnister ta ponizzi jogo pritok richok Limnici Lukvi Gniloyi Lipi Do skladu teritoriyi parku vklyucheno lisovi urochisha zagalnoyu plosheyu blizko 11 tis ga vodno bolotni ugiddya plosha vodnogo dzerkala 4096 ga dilyanki z cinnimi ugrupovannyami luchno stepovoyi roslinnosti geologichni utvorennya Shiroke riznomanittya landshaftiv livoberezhzhya Dnistra zumovlene rozvitkom erozijnih gravitacijnih i karstovih procesiv Dlya richok Gnila Lipa Narayivka Bebelka harakternij rozvitok V podibnih dolin Yih mezhirichchya gliboko rozchlenovani na vododilah i shilah perevazhayut svitlo siri opidzoleni grunti z luchno stepovoyu roslinnistyu i nevelikimi masivami dubovo grabovih lisiv U nizhnij techiyi Gniloyi Lipi i vzdovzh livoberezhzhya Dnistra znachnu ploshu zajmayut nizki terasi skladeni suglinisto lesovimi vidkladami z luchnimi i chornozemno luchnimi gruntami de perevazhayut agrolandshafti Dlya pravoberezhzhya Dnistra harakterni landshafti terasovanih suglinisto i lesovo galkovih mezhirich r Limnicya Bistricya Tut rozpovsyudzheni masivi dubovo bukovih lisiv i rozorani dilyanki na dernovo pidzolistih gruntah riznogo stupenya ogleyenosti Uzdovzh dolin richok Limnicya Lukvicya Lukva v pishano galkovih zaplavah rozvinena luchna roslinnist i verbolozi chagarniki a na suglinisto galkovih nizkih terasah z dernovo opidzolenimi ogleyenimi gruntami shiroko rozpovsyudzheni agrolandshafti Biotared Roztashuvannya parku na stiku troh fiziko geografichnih krayin Opillya Galicka ulogovina ta Peredkarpattya spriyalo zberezhennyu unikalnogo genofondu roslinnogo i tvarinnogo svitu tut traplyayutsya yak podilski tak i karpatski vidi Na teritoriyi meshkaye blizko 5 tis vidiv tvarin z nih 355 vidiv hrebetnih i viyavleno 700 vidiv vishih sudinnih roslin U mezhah parku zareyestrovano 45 vidiv roslin i 48 vidiv tvarin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini Na stepovih dilyankah Kasova Gora ta Kamenya viyavleno 25 vidiv roslin i 8 vidiv tvarin zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini opisano shist ridkisnih stepovih ugrupovan zanesenih do Zelenoyi knigi Ukrayini formaciyi kovili volosistoyi kovili najkrasivishoyi kovili pirchastoyi kovili vuzkolistoyi kostrici blidnuvatoyi osoki nizkoyi Tut ohoronyayutsya krim chotiroh vidiv kovili takozh zinovati podilska ta Pachoskogo dev yatisil osotovij son velikij ochitok zastarilij tosho a takozh chervonoknizhni tvarini pugach thir stepovij i gornostaj Roslinnistred Tut zrostayut tipovi ta ridkisni lisovi roslinni ugrupovannya zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini grupa asociacij dubovih lisiv lishinovih asociaciyi grabovo dubovogo lisu plyushevogo ta marennikovo plyushevogo grabovo dubovogo lisu volosistoosokovogo ta yaglicevogo stari tipovi nasadzhennya lipovo dubovih ta klenovo lipovo dubovih lisiv volosistoosokovih ta yaglicevih tipovi ugrupovannya asociaciya bukovogo lisu barvinkovogo Ohoronyayutsya vodni ugrupovannya zaneseni do Zelenoyi knigi Ukrayini formaciya salviniyi plavuchoyi glechikiv zhovtih vodyanogo goriha plavuna shitolistogo Florared Unikalni bukovi lisi na livoberezhzhi Limnici z bezlichchyu karstovih skel lijok i pecher vapnyakovogo pohodzhennya ta 80 litni dibrovi z duba zvichajnogo zabolochene urochishe Korcheva glibokovodne karstove lisove ozero Simlin nadayut parkovi neabiyakoyi privablivosti j cinnosti Tut ohoronyayutsya chervonoknizhni pidsnizhnik bilosnizhnij bilocvit vesnyanij bilinec komarnikovij cibulya vedmezha ryabchik velikij lyubka dvolista liliya lisova palchatokorinniki Fuksa i travnevij misyachnicya girska zozulini cherevichki i bulatka velikokvitkova U Galickomu NPP viyavleno odnu iz najridkisnishih orhidej Ukrayini Ofris bdzholonosnij 2 Na vodno bolotnih ugiddyah sered ridkisnih vidiv roslin zrostayut plavun shitolistij salviniya plavucha i vodyanij gorih Panivnim tipom roslinnosti v minulomu na teritoriyi parku buli dubovi j bukovi lisi Na sogodni v regioni lisi zajmayut blizko 11 tis ga Ce perevazhno pohidni dubovo grabovi j dubovi predstavleni dubom zvichajnim ta dubom pivnichnim lisi bukovi dibrovi V dubovih i dubovo grabovih lisah pershij yarus sformovanij dubom zvichajnim ta dubom pivnichnim drugij grabom zvichajnim Tut rostut klen gostrolistij yavir lipa sercelista yasen zvichajnij v yaz golij buk lisovij ridko traplyayetsya yalicya bila yalina yevropejska Pidlisok predstavlenij v osnovnomu lishinoyu zvichajnoyu vidami glodu bruslinoyu yevropejskoyu bruslinoyu borodavchastoyu kalinoyu cilolistoyu svidinoyu krov yanoyu vidami shipshini ta in U trav yanomu pokrivi v dubovih lisah rostut vidi osoki yaglicya zvichajna pidmarennik zapashnij zirochnik gajovij kvasenicya zvichajna orlyak vesnivka dvolista apozeris smerdyuchij geran lisova geran temna barvinok malij kupina kilchasta tirlich vatochnikovij tosho Dubovo grabovi lisi priurocheni do dobre drenovanih vologih svitlo sirih i sirih opidzolenih suglinistih gruntiv na pidvishennyah relyefu z hvilyastoyu rozchlenovanoyu poverhneyu Ce duzhe zatineni gusti nasadzhennya z pogano virazhenim pidliskom ta trav yanim yarusom U takih lisovih masivah traplyayutsya vapnyakovi ta gipsovi vidslonennya traplyayutsya karstovi zapadini z glibokimi pidzemnimi pecherami V dubovih i dubovo grabovih lisah yaskravo virazhena prisutnist rannovesnyanih efemeroyidiv ce pidsnizhnik bilosnizhnij bilocvit vesnyanij sho zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini pshinka vesnyana zirochki zhovti anemona zhovteceva anemona dibrovna ryast porozhnistij ryast ushilnenij zubnicya bulbista zubnicya zalozista medunka temna medunka likarska ta in Z ridkisnih znikayuchih vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini u dubovih ta dubovo grabovih lisah rostut liliya lisova skopoliya karniolijska lyubka dvolista lyubka zelenokvitkova koruchka purpurova koruchka chemernikopodibna zozulini slozi yajcepodibni bulatka velikokvitkova Bukovi lisi na teritoriyi GNPP predstavleni kilkoma nevelikimi masivami V yih derevostani berut uchast dub zvichajnij grab zvichajnij lipa sercelista yasen zvichajnij ta in U pidlisku rostut lishina zvichajna kalina cilolista vovchi yagodi zvichajni bruslina borodavchasta bruslina yevropejska Travostij formuyut pidmarennik zapashnij vidi osoki yaglicya zvichajna kopitnyak yevropejskij medunka temna medunka likarska zirochnik gajovij zelenchuk zhovtij barvinok malij kupina kilchasta kvasenicya zvichajna ta in Z raritetnih vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini u bukovih lisah traplyayutsya pidsnizhnik bilosnizhnij bilocvit vesnyanij cibulya vedmezha liliya lisova lyubka dvolista lyubka zelenokvitkova koruchka purpurova koruchka chemernikopodibna zozulini slozi yajcepodibni astranciya velika misyachnicya girska Veliku naukovu i prirodoohoronnu cinnist na teritoriyi GNPP mayut oseredki luchno stepovoyi flori ta naskelni stepi sho formuyutsya na pivdennih shilah opilskih gorbistih pasom z vidslonennyami na dennu poverhnyu karbonatnih porid ta gipsiv Oseredki chistogo gipsu u viglyadi kristalichnogo gipsangidritu na teritoriyi parku ye endemichnimi ta ridkisnimi i predstavleni osoblivim riznovidom grubozernistogo u viglyadi shilno stisnutih plitochok gipsu Utvorennya ciyeyi harakternoyi dlya Opillya porodi vidbulosya pid chas visihannya teplogo miocenovogo morya yake vkrivalo cyu teritoriyu bagato miljoniv rokiv tomu vnaslidok perenasichennya v jogo vodah koncentraciyi sulfatu kalciyu Z vidstupom morya teployemni gipsovi tovshi drevnih morskih beregiv opinilisya na dennij poverhni i stali reliktovimi ridkisnimi oseredkami zrostannya davnoyi seredzemnomorskoyi flori Nini na pivdennih shilah gipsovih gorbiv zbereglisya oseredki drevnoyi teplolyubnoyi flori predstavleni unikalnimi naskelnimi stepami ta kalcifilnimi ostepnenimi lukami sho mayut nadzvichajno visoku prirodoohoronu regionalnu cinnist u zv yazku z tim sho na teritoriyi GNPP voni perebuvayut v ekstremalnih umovah antropogennogo navantazhennya i sinantropizaciyi prirodnoyi flori sho obumovlyuye postupove zniknennya cih drevnih vidiv roslin Flora i roslinnist regionalnih reliktovih ekstrazonalnih luchno stepovih dilyanok nadzvichajno bagati riznomanitni j svoyeridni U travostoyi traplyayutsya ridkisni vidi sho zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini ta potrebuyut najpilnishoyi ohoroni ce son velikij anemona rozloga bilinec komarnikovij zinovat Blockogo zinovat Pachoskogo zinovat podilska zozulini cherevichki spravzhni traunshtejnera kulyasta zozulinec sholomonosnij zozulinec salepovij lyubka dvolista dev yatisil tatarnikolistij dev yatisil osotovij molochaj volinskij liliya lisova kostricya blidnuvata ochitok zastarilij kovila najkrasivisha kovila volosista kovila vuzkolista kovila pirchasta rutvicya smerdyucha Faunared Za pribliznimi ocinkami fahivciv na teritoriyi Parku mozhna viyaviti ne menshe 12 15 tisyach vidiv komah Zgidno z poperednimi danimi i prognozami entomologiv lishe odnih metelikiv dennih j nichnih razom bude viyavleno blizko 700 800 vidiv a zhukiv 1500 2000 vidiv 3 Z vodno bolotnih ugid najcinnishimi v naukovomu i prirodoohoronnomu plani ye Burshtinske vodoshovishe richka Dnister ta riborozplidni stavki Ci vodojmi vidigrayut vazhlive znachennya dlya zberezhennya vidovogo bagatstva ptahiv Pid chas migracij tut skupchuyetsya do 20 tis osobin ptahiv 85 vidiv na zimivli reyestruyetsya do 3 5 tis osobin ptahiv 40 vidiv na teritoriyi parku rozmnozhuyetsya 57 vidiv ptahiv U Galickomu NPP viyavleno pershu gnizdivlyu ridkisnogo vidu ptahiv kosarya u Verhnomu Podnistrov yi 4 Chervonoknizhni predstavniki tvarinnogo svitu borsuk sova dovgohvosta pidorlik malij leleka chornij ta inshi Tipovimi chervonoknizhnimi predstavnikami tvarinnogo svitu zhittya yakih pov yazane z vodojmami ye sterlyad virezub harius yevropejskij chern bilooka gogol krohal dovgonosij skopa kronshnep velikij vidra richkova tosho V lisovih masivah tipovimi meshkancyami ye olen blagorodnij sarna yevropejska svinya dika noricya ruda mishak zhovtogorlij vivirka zvichajna vovchki sirij ta lisovij borsuk kunicya zvichajna i lisicya zvichajna ryasonizhki velika ta mala midicya zvichajna yizhak yevropejskij Traplyalisya vipadki zustrichi ridkisnih vedmedya burogo ta kota lisovogo Na vidkritih prostorah chiselnimi ye hom yak zvichajnij zayec sirij thir chornij lasicya kunicya kam yana krit yevropejskij Z ridkisnih traplyayutsya gornostaj i thir stepovij Dlya vodno bolotnih biotopiv tipovimi ye ondatra shur vodyanij vidra richkova duzhe ridko mozhna natrapiti na norku yevropejsku V rezultati doslidzhen provedenih inzhenerom Institutu ekologiyi Karpat NAN Ukrayini A T Bashtoyu u mezhah parku viyavleno 9 vidiv kazhaniv nichnici velika i vodyana lilik piznij netopiri karlikovij ta lisovij vechirnicya dozirna vuhan zvichajnij shirokovuh yevropejskij a v odnij iz pecher viyavlena reproduktivna koloniya utvorena tilki samkami pidkovika malogo chiselnistyu blizko 160 osobin Ornitofaunu yak odnu z najvazhlivishih skladovih ekosistem parku cilespryamovano pochali doslidzhuvati naprikinci HH st Zagalom u 1984 2006 rokah tut viyavleno 242 vidi ptahiv yaki nalezhat do 54 rodin 18 ryadiv Svoyeridnoyu osoblivistyu cogo regionu ye perevazhannya ne gorobinih 147 vidiv 61 nad gorobinimi 95 vidiv 39 sho zumovlene visokoyu mozayichnistyu biotopiv nayavnistyu riznih tipiv vodojm Tut sposterigayetsya znachne dominuvannya gnizdovih z 10 ma jmovirno gnizdovimi vidami 160 66 vid zagalnoyi kilkosti suchasnoyi ornitofauni parku nad ne gnizdovimi 82 34 Osilimi ye 55 23 vidiv 38 16 prolitnimi 104 43 perelitnimi 20 8 zalitnimi 9 4 lituyuchimi 5 2 vipadkovo lituyuchimi 21 9 zimuyuchimi Takozh viyavlyali 36 15 vidiv kotri vipadkovo zalishalis zimuvati Plazuni parku predstavleni cherepahoyu bolotyanoyu gadyukoyu zvichajnoyu midyankoyu vuzhem zvichajnim yashirkami prudkoyu i zhivorodnoyu veretilniceyu lamkoyu Zemnovodni parku predstavleni tritonami zvichajnim grebenyastim i karpatskim salamandroyu plyamistoyu dzherlyankami zhovtocherevoyu i chervonoderevoyu ropuhami siroyu ta zelenoyu chasnichniceyu krakovkoyu zvichajnoyu zhabami trav yanoyu stavkovoyu yistivnoyu ozernoyu gostomordoyu U vodojmah sho v mezhah parku viyavleno odnogo predstavnika kruglorotih minogu ukrayinsku i 56 vidiv rib U richkah vodyatsya shuka zvichajna plitka virezub goloven zvichajnij yalec v yaz zvichajnij golyan zvichajnij krasnopirka bilizna vivsyanka pidust pichkur zvichajnij pichkur dnistrovskij dovgovusij marena zvichajna marena balkanska verhovodka zvichajna bistryanka ploskirka zvichajna lyash zvichajnij sinec klepec ribec zvichajnij chehonya shablepodibna girchak zvichajnij korop yevropejskij golec zvichajnij shipivka zvichajna v yun zvichajnij som yevropejskij vugor richkovij min richkovij kolyuchka trigolkova sudak zvichajnij okun richkovij jorzhi zvichajnij ta nosar bichok golovan bichki kruglyak pisochnik i gonec babec zvichajnij babec strokatoplavcevij Tilki u Dnistri traplyayutsya sterlyad chop velikij v minulomu viyavlyali sevryugu i shipa a v Limnici forel strumkova harius yevropejskij shipivka girska Dlya dnistrovih staric harakterni lin ozernij karasi zvichajnij i sriblyastij bichok ratan U riborozplidnih gospodarstvah stavki vodoshovishe rozvodyat koropa tovstoloba amura bilogo Stan ohoroni bioriznomanittyared Pracivnikami Galickogo nacionalnogo prirodnogo parku za period funkcionuvannya ustanovi bulo zdijsneno ryad zahodiv spryamovanih na ohoronu ta vidtvorennya chiselnosti ridkisnih vidiv ptahiv parku sporudzhennya duplyanok dlya dovgohvostoyi sovi remont gnizd hizhih ptahiv ta chornogo leleki zakrittya polyuvannya na riborozplidnih stavkah gospodarska zona parku de traplyayetsya bilooka chern prirodoohoronna propagandi v ZMI zagalnoosvitnih ta vishih navchalnih zakladah sered pracivnikiv ribnih gospodarstv posilennya kontrolyu za zdijsnennyam gospodarskih zahodiv na vodojmah u lisovih masivah inshih prirodnih ob yektah z metoyu zapobigannya nanesennya shkodi ornitofauni zastosuvannya suchasnih naukovih rozrobok u vedenni mislivskogo gospodarstva provedennya bilsh detalnih obstezhen teritoriyi parku ta okolic dlya viyavlennya misc reprodukciyi vidiv stan populyacij yakih viklikaye zanepokoyennya z metoyu podalshoyi yih ohoroni Teritoriyi prirodno zapovidnogo fondu u skladi NPP Galickij red Neridko ogoloshennyu nacionalnogo parku abo zapovidnika pereduye stvorennya odnogo abo kilkoh ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya V rezultati velikij NPP faktichno poglinaye ranishe stvoreni PZF Prote yihnij status zazvichaj zberigayut Do skladu teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Galickij vhodyat taki ob yekti PZF Ukrayini Pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Kasova gora kompleksna Centr reabilitaciyi dikih tvarinred U Galickomu nacionalnomu prirodnomu parku z metoyu reabilitaciyi i podalshogo povernennya u prirodu predstavnikiv miscevoyi fauni yaki potrapili v bidu z 2007 roku pracyuye centr reabilitaciyi dikih tvarin Syudi prijmayut tilki hvorih abo skalichenih za riznih obstavin a takozh molodih tvarin kotri ne mozhut sami dobuvati yizhu i v dikij prirodi prirecheni na zagibel Vedetsya zhurnal sposterezhen za povedinkoyu tvarin u nevoli provoditsya yihnye sheplennya i likuvannya Stvoryuyutsya nalezhni umovi yih perebuvannya maksimalno nablizheni do yihnogo isnuvannya u dikij prirodi Pislya likuvannya ta reabilitaciyi na volyu vipuskayutsya lishe ti tvarini yaki znovu zmozhut zhiti u zvichnomu dlya sebe seredovishi Pri bazhanni mozhna blizhche pospilkuvatis z meshkancyami centru reabilitaciyi dikih tvarin i navit pogoduvati malenkogo dikogo olenyatka iz plyashechki Dokladnishe Centr reabilitaciyi ta reintrodukciyi dikih tvarin Galickij Muzej Priroda Zemli Galickoyi red U 2008 roci vidkrito muzej Priroda Zemli Galickoyi Ekspoziciya predstavlena u troh zalah zagalnoyu plosheyu 80 m Turistichni atrakciyired Turistichni marshrutired Marshrut Kamin Simlin Marshrut Do Galichinskih Pecher Marshrut Do Podilskih Pecher Marshrut Na Zamkovu Goru Marshrut Na Krilosku Goru Ekologo piznavalni stezhkired Stezhka Po Dibrovi Stezhka Na Kasovu Goru Stezhka Na Burshtinske vodoshovishe Primitkired GeoNames 2005 d Track Q830106 Unikalnu orhideyu znajdeno u Galickomu nacionalnomu parku http www naturalist if ua p 3477 Arhivovano 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Entomologichni zamalovki iz Galickogo nacionalnogo parku http www naturalist if ua p 2251 Arhivovano 20 serpnya 2011 u Wayback Machine Kosari kolonizuyut Galichinu http www naturalist if ua p 3498 Arhivovano 10 lipnya 2015 u Wayback Machine Posilannyared Shpital dlya zviriv Ukrayina Moloda Nomer 020 za 09 02 2011 Arhivovano 26 grudnya 2014 u Wayback Machine Muzej Priroda Zemli Galickoyi i centr reabilitaciyi dikih tvarin video Arhivovano 25 bereznya 2016 u Wayback Machine nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Galickij nacionalnij prirodnij park Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Galickij nacionalnij prirodnij park amp oldid 43763444