Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кумка жовточерева | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Bombina variegata (Linnaeus 1758) | ||||||||||||||||
 Розповсюдження кумки жовточеревої | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Кумка жовточерева (Bombina variegata) — вид земноводних роду Кумок (Bombina), родини Кумкових (Bombinatoridae) та ряду безхвостих земноводних (Anura).
Інші назви: кумка гірська, жовтобрюшка, джерелянка жовточерева.
Ареал
В Україні жовточерева джерелянка зустрічається у гірських та передгірських районах Карпат, де піднімається до висоти близько 2000 м. У Закарпатській області трапляється майже повсюдно, за винятком крайніх південно-західних рівнинних ділянок. У Львівській області перебування виду пов'язано з гірсько-передгірською південно-західною частиною й доходить на північ до Перемишлянського та Старосамбірського районів.
Існують відомості, що в Карпатах жовточереві джерелянки менш вимогливі до рівня забрудненості води, ніж B.(B.) bombina, і можуть заселяти водойми з доволі високим насиченням органікою, високою солоністю та навіть жити у мінеральних джерелах.
В Івано-Франківській області трапляється майже на всій території (хоча не знайдена у її північній частині). Поширення у Чернівецькій області прив'язано до її західних районів, на схід доходить до м. Чернівці. Відомо декілька знахідок жовточеревої джерелянки у західній частині Тернопільської області ( та Гусятинський р-ни), що потребує перевірки.
Жовточерева джерелянка характеризується доволі високою екологічною пластичністю у виборі біотопів, її можна знайти у різноманітних місцях пробування: у хвойних, листяних та мішаних лісах, на полонинах, у чагарниках, на луках та в полях. Тут вона трапляється не тільки в стоячих чи слабопроточних водоймах (озера, стави, калюжі, канали, водосховища), але іноді й у водоймах з відносно швидкою течією (по берегах струмків та річок).
Чисельність
Щільність B.(B.) variegata на більшій частині її ареалу в межах України доволі висока (часто перевищує 1 особину на 0,02-20 м²). За матеріалами маршрутних обліків їхня чисельність коливалася від 10 до 50 особин на 100 м берегової лінії. Найбільша чисельність відзначена у невеликих водоймах у передгір'ях та низькогір'ях на висотах від 350–600 до 900 м.
Досліджень вікової структури окремих популяцій цього виду в Україні бракує, або вони вкрай обмежені. Мічення жовточеревих джерелянок у західних ділянках їхнього ареалу (Австрія) показало, що в 1985 р. 1090 особин представляли близько 91% чисельності всієї популяції. Повторні відлови цих амфібій у 1991 р. дозволили встановити, що вік мічених тварин становить 9-10 років і на них припадало понад двох третин (78,1%) чисельності всієї популяції. Вік самців жовточеревої джерелянки в Італії становить 8,0 ± 2,4 років, а самиць 8,3 ± 1,8. При цьому найстарші самці досягають 16-річного, а самиці — 14-річного віку.
Зовнішній вигляд
Амфібії невеликих розмірів, довжина тулуба 27-50 мм, забарвлення спинного боку тіла зазвичай оливково-зеленкуватих тонів з невиразними дрібними темними плямами. Черевна частина яскравого забарвлення, представлена жовтим чи помаранчевим тлом із великими темними плямами, площа жовто-помаранчевого тла звичайно перевищує площу темних плям. Жовто-помаранчеве тло черевної частини переходить на нижню частину задніх кінцівок.
На спинному боці добре розвинені горбки, що закінчуються гострими шипиками. У самців резонаторів брак. В них же в шлюбний сезон на перших трьох пальцях передніх кінцівок та на нижньому боці передрамен розвиваються шлюбні мозолі.
Іноді трапляються джерелянки з зеленим забарвленням спини (зелені морфи), їх вивчення показало, що розвиток цієї ознаки залежить від особливостей генотипу й має адаптивний характер. Вид поширений у Європі, де притаманний гірським районам, однак відсутній на Іберійському півострові та на півночі Італії (долина р. По), на сході його поширення обмежене Українськими Карпатами; межа ареалу на півночі не доходить до прибережних районів Франції, Німеччини, Данії (в Англії інтродукований). Живе на більшій частині Апеннінського та Балканського півостровів.
Зараз розрізняють 2-4 підвиди кумки жовточеревої. При цьому не виключено, що апеннінський підвид B. (B.) variegata pachypus та балканський підвид B. (B.) variegata scabra, є окремими видами.
Українські популяції відносяться до номінативного підвиду.
Дані досліджень морфологічної мінливості українських популяцій обмежені порівнянням прикарпатських та закарпатських популяцій. Результати показали, що статистично достовірні відміни властиві 4 з 5 узятих для порівняння показників: L. 43,04 і 35,29; F. 15,95 і 13,29; T. 15,85 і 13,52; F./T. 1,005 і 0,91 (для Закарпаття та Прикарпаття відповідно; розміри в мм). Ряд достовірних відмін відзначений також для B. (B.) variegata, що живуть у Закарпатті на великих висотах при порівнянні з кумками з низько- та середньогір'їв.
Середні розміри самців жовточеревої джерелянки в інших ділянках ареалу (Італія) становлять 46,1 ± 3,0 мм, самиць — 46,8 ± 3,5 мм. Порівняння зовнішньої морфології самців та самиць на Балканах виявило, що самиці істотно більші від самців. Разом з тим відзначається сильний вплив географічної мінливості. Оцінюючи міжвидові відмінності B.(B.) variegata і B.(B.) scabra у порівнянні з B.(B.) bombina, автори зазначають, що коли усунути вплив географічної (міжпопуляційної) мінливості то тоді виразно виявляються міжстатеві відмінності між представниками трьох таксонів за довжиною стегна.
Крім того, у B.(B.) scabra виявляється статевий диморфізм за довжиною плеча, а в червоночеревих джерелянок за довжиною голови. Ознаки, характерні для цього виду (особливості візерунка та горбчастості жовточеревих джерелянок), можуть з різною частотою проявлятися в популяціях іншого виду — червоночеревої джерелянки (Московська обл. Росії); у жовточеревих джерелянок, що живуть навіть у притаманних ним високогірних біотопах, частка ознак, властивих іншому видові, може сягати 8,3-21,5%.
Генетика
Диплоїдний набір містить 24 двоплечі хромосоми (2n = 24,NF = 48).На коротких плечах 7-ї пари хромосом у B.(B.) variegata pachypus з Італії виявлені ядерцеві організатори (як вже зазначалося, не виключено, що це окремий вид) (Odierna et al., 2000).
Кількість ДНК кумки жовточеревої на Балканах на 5,5% нижча, ніж у B.(B.) bombina, а рівні мінливості цього показника в обох видів не перекриваються. Цікаво, що балканський підвид B.(B.) variegata scabra ближчий до B.(B.) bombina, ніж до номінативного підвиду B.(B.) variegata. Понадто, в представників обох підвидів B.(B.) variegata рівні мінливості ДНК також не перекриваються, на відміну від B.(B.) variegata scabra і B.(B.) bombina.
На Закарпатті зона схрещування між обома видами джерелянок (шириною 1-10 км) розташована на висоті 120–200 м. Однак при віддаленні від цієї зони ступінь наявності в жовточеревої джерелянки «нетипових» для неї генів B.(B.) bombina різна. Так, у декількох вибірках жовточеревої джерелянки, що живе на висотах 500–600 м, 35-40% особин мають декілька алелів червоночеревої джерелянки, однак така частка алелів цього виду спадала до 2% у вибірках B.(B.) variegata, узятих на висоті 250 м.
Зона гібридизації завжди наявна в місцях пробування двох видів при переході від низини до гір, утворювані гібриди зазвичай плодючі. У природних та одержаних в лабораторних умовах гібридів першого покоління функціонують обидва батьківські алелі.
Висота розташування зони гібридизації коливається від 110 м на території колишньої Югославії до 300–400 м у Нижній Австрії. Разом з тим у східній Словаччині червоночерева джерелянка може траплятися на великих висотах (плато), а B.(B.) variegata — на менших (річкова долина). У цьому ж районі виявлені гібриди. Така ситуація пояснюється місцевими кліматичними особливостями та більш комфортними умовами на відносно великих висотах.
У самців першого покоління, одержаних штучним схрещуванням, сперматогенез був порушений на рівні утворення сперматозоїдів, хоча оогенез у самиць проходив нормально. В гібридів другого покоління (схрещували гібридних самиць першого покоління з батьківськими особинами) порушення відбувалися як при оогенезі, так і при сперматогенезі.
Життя у природі
Початок сезонної активності на Закарпатті зазвичай припадає на першу половину березня, а в Прикарпатті — на кінець березня — початок квітня. Оселяється у водоймах з повільною течією, у стоячих водоймах де перебуває майже весь час. Майже відразу ж після пробудження (приблизно за 5-10 діб) при прогріванні води до 12-14°С тварини приступають до парування та відкладання ікри. Період відкладання ікри розтягнутий і може тривати до серпня, при цьому в одній і той самій водоймі можуть бути не тільки особини в амплексусі, але також і пуголовки з різним ступенем розвитку кінцівок, або такі, що проходять метаморфоз.
Звичайно самиця відкладає близько 100–200 ікринок у вигляді однієї або кількох порційних кладок (по 10-30), часто прикріплюючи їх до різних підводних предметів: рослин, гілля, каменів. Тривалість ембріогенезу значною мірою залежить від температури води й становить приблизно 5-12 діб. При лабораторному дослідженні фенотипової пластичності (личинок вирощували за різних температур) було встановлено, що цей фактор не справляє істотного впливу на мінливість розмірів при метаморфозі. Розміри щойно вилуплених пуголовків 5-7 мм (довжина тіла з хвостом).
Будова ротового апарату личинок відрізняється від такого в червоночеревої джерелянки. Початок метаморфозу відзначений при довжині тіла личинок 45-50 мм. Метаморфоз завершується, в середньому, за два або більше місяців. Розміри тіла цьоголітків відразу після метаморфозу становлять 16-20 мм. Значна частина пуголовків зимує у воді, метаморфоз відбувається на 2 рік.
Статевозрілість настає на другому або третьому році життя. Методом мічення жовточеревих джерелянок в Австрії встановлено, що репродуктивна активність цього виду триває приблизно 2-14 років, а найбільший вік становить близько 15 років.
Жовточереві джерелянки менш прив'язані до водойм, ніж B. (B.) bombina (кумки червоночереві). Однак для них також є характерним збільшення міграційної активності в періоди дощів та при вологій погоді. При порівнянні добової активності жовточеревої та червоночеревої джерелянок особливих відмінностей не помічено, вони приблизно схожі.
Початок зимівлі часто залежить від погодних умов та висоти пробування, він найчастіше припадає на кінець вересня — початок листопада. Зазвичай зимівля проходить на суші в порожнинах під, лежачими деревами, під камінням, в льохах, підвалах, хоча активних жовточеревих джерелянок інколи помічали у воді термальних джерел і взимку. На зимівлях відзначена разом з іншими видами не лише амфібій (тритони, ропухи, жаби), але й рептилій — живородні ящірки, звичайні вужі.
На здобич полює у воді чи біля водойм. Склад їжі жовточеревих джерелянок відрізняється від B.(B.) bombina дещо більшою кількістю безхребетних, що живуть на суші (іноді до 81%). Так, у їхньому раціоні відмічені Formicidae (до 15-36,8%), наземні форми Diptera (13,2-16,8%); істотна частка різних видів молюсків, жуків (іноді до 78,3%) тощо. Відомі випадки канібалізму.
Серед природних ворогів B.(B.) variegata, так само як і червоночеревої джерелянки, вказано чимало біляводних хребетних: їхніх личинок поїдають тритони (Triturus cristatus), дорослих тварин — вужі (водяний та звичайний), деякі види птахів (лелека, чапля та ін.).
Жовточеревим джерелянкам також притаманна своєрідна захисна поведінка у формі демонстрації апосематичного забарвлення — яскраво забарвленого черева та нижнього боку кінцівок.
Охорона
Вид занесено до Додатку II «Конвенції з охорони дикої флори і фауни та природного середовища існування в Європі» (категорія «види, що підлягають особливій охороні») та до «Червоної книги хребетних Міжнародного союзу охорони природи (МСОП)», а також включено до третього видання «Червоної книги України» (категорія «вразливі види»).
Посилання
- Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — Київ : Вид-во Раєвського, 2007. — 197 с.
- Кумка жовточерева в Червоній книзі України [ 25 березня 2014 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bombina_variegata |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kumka zhovtochereva Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Ryad Bezhvosti Anura Rodina Kumkovi Bombinatoridae Rid Kumka Bombina Vid Kumka zhovtochereva Binomialna nazva Bombina variegata Linnaeus 1758 Rozpovsyudzhennya kumki zhovtocherevoyi Posilannya Vikishovishe Bombina variegata Vikividi Bombina variegata EOL 332923 ITIS 661632 MSOP 54451 NCBI 8348 Kumka zhovtochereva Bombina variegata vid zemnovodnih rodu Kumok Bombina rodini Kumkovih Bombinatoridae ta ryadu bezhvostih zemnovodnih Anura Inshi nazvi kumka girska zhovtobryushka dzherelyanka zhovtochereva ArealV Ukrayini zhovtochereva dzherelyanka zustrichayetsya u girskih ta peredgirskih rajonah Karpat de pidnimayetsya do visoti blizko 2000 m U Zakarpatskij oblasti traplyayetsya majzhe povsyudno za vinyatkom krajnih pivdenno zahidnih rivninnih dilyanok U Lvivskij oblasti perebuvannya vidu pov yazano z girsko peredgirskoyu pivdenno zahidnoyu chastinoyu j dohodit na pivnich do Peremishlyanskogo ta Starosambirskogo rajoniv Isnuyut vidomosti sho v Karpatah zhovtocherevi dzherelyanki mensh vimoglivi do rivnya zabrudnenosti vodi nizh B B bombina i mozhut zaselyati vodojmi z dovoli visokim nasichennyam organikoyu visokoyu solonistyu ta navit zhiti u mineralnih dzherelah V Ivano Frankivskij oblasti traplyayetsya majzhe na vsij teritoriyi hocha ne znajdena u yiyi pivnichnij chastini Poshirennya u Cherniveckij oblasti priv yazano do yiyi zahidnih rajoniv na shid dohodit do m Chernivci Vidomo dekilka znahidok zhovtocherevoyi dzherelyanki u zahidnij chastini Ternopilskoyi oblasti ta Gusyatinskij r ni sho potrebuye perevirki Zhovtochereva dzherelyanka harakterizuyetsya dovoli visokoyu ekologichnoyu plastichnistyu u vibori biotopiv yiyi mozhna znajti u riznomanitnih miscyah probuvannya u hvojnih listyanih ta mishanih lisah na poloninah u chagarnikah na lukah ta v polyah Tut vona traplyayetsya ne tilki v stoyachih chi slaboprotochnih vodojmah ozera stavi kalyuzhi kanali vodoshovisha ale inodi j u vodojmah z vidnosno shvidkoyu techiyeyu po beregah strumkiv ta richok ChiselnistShilnist B B variegata na bilshij chastini yiyi arealu v mezhah Ukrayini dovoli visoka chasto perevishuye 1 osobinu na 0 02 20 m Za materialami marshrutnih oblikiv yihnya chiselnist kolivalasya vid 10 do 50 osobin na 100 m beregovoyi liniyi Najbilsha chiselnist vidznachena u nevelikih vodojmah u peredgir yah ta nizkogir yah na visotah vid 350 600 do 900 m Doslidzhen vikovoyi strukturi okremih populyacij cogo vidu v Ukrayini brakuye abo voni vkraj obmezheni Michennya zhovtocherevih dzherelyanok u zahidnih dilyankah yihnogo arealu Avstriya pokazalo sho v 1985 r 1090 osobin predstavlyali blizko 91 chiselnosti vsiyeyi populyaciyi Povtorni vidlovi cih amfibij u 1991 r dozvolili vstanoviti sho vik michenih tvarin stanovit 9 10 rokiv i na nih pripadalo ponad dvoh tretin 78 1 chiselnosti vsiyeyi populyaciyi Vik samciv zhovtocherevoyi dzherelyanki v Italiyi stanovit 8 0 2 4 rokiv a samic 8 3 1 8 Pri comu najstarshi samci dosyagayut 16 richnogo a samici 14 richnogo viku Zovnishnij viglyadAmfibiyi nevelikih rozmiriv dovzhina tuluba 27 50 mm zabarvlennya spinnogo boku tila zazvichaj olivkovo zelenkuvatih toniv z neviraznimi dribnimi temnimi plyamami Cherevna chastina yaskravogo zabarvlennya predstavlena zhovtim chi pomaranchevim tlom iz velikimi temnimi plyamami plosha zhovto pomaranchevogo tla zvichajno perevishuye ploshu temnih plyam Zhovto pomarancheve tlo cherevnoyi chastini perehodit na nizhnyu chastinu zadnih kincivok Na spinnomu boci dobre rozvineni gorbki sho zakinchuyutsya gostrimi shipikami U samciv rezonatoriv brak V nih zhe v shlyubnij sezon na pershih troh palcyah perednih kincivok ta na nizhnomu boci peredramen rozvivayutsya shlyubni mozoli Inodi traplyayutsya dzherelyanki z zelenim zabarvlennyam spini zeleni morfi yih vivchennya pokazalo sho rozvitok ciyeyi oznaki zalezhit vid osoblivostej genotipu j maye adaptivnij harakter Vid poshirenij u Yevropi de pritamannij girskim rajonam odnak vidsutnij na Iberijskomu pivostrovi ta na pivnochi Italiyi dolina r Po na shodi jogo poshirennya obmezhene Ukrayinskimi Karpatami mezha arealu na pivnochi ne dohodit do priberezhnih rajoniv Franciyi Nimechchini Daniyi v Angliyi introdukovanij Zhive na bilshij chastini Apenninskogo ta Balkanskogo pivostroviv Zaraz rozriznyayut 2 4 pidvidi kumki zhovtocherevoyi Pri comu ne viklyucheno sho apenninskij pidvid B B variegata pachypus ta balkanskij pidvid B B variegata scabra ye okremimi vidami Ukrayinski populyaciyi vidnosyatsya do nominativnogo pidvidu Dani doslidzhen morfologichnoyi minlivosti ukrayinskih populyacij obmezheni porivnyannyam prikarpatskih ta zakarpatskih populyacij Rezultati pokazali sho statistichno dostovirni vidmini vlastivi 4 z 5 uzyatih dlya porivnyannya pokaznikiv L 43 04 i 35 29 F 15 95 i 13 29 T 15 85 i 13 52 F T 1 005 i 0 91 dlya Zakarpattya ta Prikarpattya vidpovidno rozmiri v mm Ryad dostovirnih vidmin vidznachenij takozh dlya B B variegata sho zhivut u Zakarpatti na velikih visotah pri porivnyanni z kumkami z nizko ta serednogir yiv Seredni rozmiri samciv zhovtocherevoyi dzherelyanki v inshih dilyankah arealu Italiya stanovlyat 46 1 3 0 mm samic 46 8 3 5 mm Porivnyannya zovnishnoyi morfologiyi samciv ta samic na Balkanah viyavilo sho samici istotno bilshi vid samciv Razom z tim vidznachayetsya silnij vpliv geografichnoyi minlivosti Ocinyuyuchi mizhvidovi vidminnosti B B variegata i B B scabra u porivnyanni z B B bombina avtori zaznachayut sho koli usunuti vpliv geografichnoyi mizhpopulyacijnoyi minlivosti to todi virazno viyavlyayutsya mizhstatevi vidminnosti mizh predstavnikami troh taksoniv za dovzhinoyu stegna Krim togo u B B scabra viyavlyayetsya statevij dimorfizm za dovzhinoyu plecha a v chervonocherevih dzherelyanok za dovzhinoyu golovi Oznaki harakterni dlya cogo vidu osoblivosti vizerunka ta gorbchastosti zhovtocherevih dzherelyanok mozhut z riznoyu chastotoyu proyavlyatisya v populyaciyah inshogo vidu chervonocherevoyi dzherelyanki Moskovska obl Rosiyi u zhovtocherevih dzherelyanok sho zhivut navit u pritamannih nim visokogirnih biotopah chastka oznak vlastivih inshomu vidovi mozhe syagati 8 3 21 5 GenetikaDiployidnij nabir mistit 24 dvoplechi hromosomi 2n 24 NF 48 Na korotkih plechah 7 yi pari hromosom u B B variegata pachypus z Italiyi viyavleni yadercevi organizatori yak vzhe zaznachalosya ne viklyucheno sho ce okremij vid Odierna et al 2000 Kilkist DNK kumki zhovtocherevoyi na Balkanah na 5 5 nizhcha nizh u B B bombina a rivni minlivosti cogo pokaznika v oboh vidiv ne perekrivayutsya Cikavo sho balkanskij pidvid B B variegata scabra blizhchij do B B bombina nizh do nominativnogo pidvidu B B variegata Ponadto v predstavnikiv oboh pidvidiv B B variegata rivni minlivosti DNK takozh ne perekrivayutsya na vidminu vid B B variegata scabra i B B bombina Na Zakarpatti zona shreshuvannya mizh oboma vidami dzherelyanok shirinoyu 1 10 km roztashovana na visoti 120 200 m Odnak pri viddalenni vid ciyeyi zoni stupin nayavnosti v zhovtocherevoyi dzherelyanki netipovih dlya neyi geniv B B bombina rizna Tak u dekilkoh vibirkah zhovtocherevoyi dzherelyanki sho zhive na visotah 500 600 m 35 40 osobin mayut dekilka aleliv chervonocherevoyi dzherelyanki odnak taka chastka aleliv cogo vidu spadala do 2 u vibirkah B B variegata uzyatih na visoti 250 m Zona gibridizaciyi zavzhdi nayavna v miscyah probuvannya dvoh vidiv pri perehodi vid nizini do gir utvoryuvani gibridi zazvichaj plodyuchi U prirodnih ta oderzhanih v laboratornih umovah gibridiv pershogo pokolinnya funkcionuyut obidva batkivski aleli Visota roztashuvannya zoni gibridizaciyi kolivayetsya vid 110 m na teritoriyi kolishnoyi Yugoslaviyi do 300 400 m u Nizhnij Avstriyi Razom z tim u shidnij Slovachchini chervonochereva dzherelyanka mozhe traplyatisya na velikih visotah plato a B B variegata na menshih richkova dolina U comu zh rajoni viyavleni gibridi Taka situaciya poyasnyuyetsya miscevimi klimatichnimi osoblivostyami ta bilsh komfortnimi umovami na vidnosno velikih visotah U samciv pershogo pokolinnya oderzhanih shtuchnim shreshuvannyam spermatogenez buv porushenij na rivni utvorennya spermatozoyidiv hocha oogenez u samic prohodiv normalno V gibridiv drugogo pokolinnya shreshuvali gibridnih samic pershogo pokolinnya z batkivskimi osobinami porushennya vidbuvalisya yak pri oogenezi tak i pri spermatogenezi Zhittya u prirodiPara kumok v procesi ampleksusu Pochatok sezonnoyi aktivnosti na Zakarpatti zazvichaj pripadaye na pershu polovinu bereznya a v Prikarpatti na kinec bereznya pochatok kvitnya Oselyayetsya u vodojmah z povilnoyu techiyeyu u stoyachih vodojmah de perebuvaye majzhe ves chas Majzhe vidrazu zh pislya probudzhennya priblizno za 5 10 dib pri progrivanni vodi do 12 14 S tvarini pristupayut do paruvannya ta vidkladannya ikri Period vidkladannya ikri roztyagnutij i mozhe trivati do serpnya pri comu v odnij i toj samij vodojmi mozhut buti ne tilki osobini v ampleksusi ale takozh i pugolovki z riznim stupenem rozvitku kincivok abo taki sho prohodyat metamorfoz Zvichajno samicya vidkladaye blizko 100 200 ikrinok u viglyadi odniyeyi abo kilkoh porcijnih kladok po 10 30 chasto prikriplyuyuchi yih do riznih pidvodnih predmetiv roslin gillya kameniv Trivalist embriogenezu znachnoyu miroyu zalezhit vid temperaturi vodi j stanovit priblizno 5 12 dib Pri laboratornomu doslidzhenni fenotipovoyi plastichnosti lichinok viroshuvali za riznih temperatur bulo vstanovleno sho cej faktor ne spravlyaye istotnogo vplivu na minlivist rozmiriv pri metamorfozi Rozmiri shojno viluplenih pugolovkiv 5 7 mm dovzhina tila z hvostom Budova rotovogo aparatu lichinok vidriznyayetsya vid takogo v chervonocherevoyi dzherelyanki Pochatok metamorfozu vidznachenij pri dovzhini tila lichinok 45 50 mm Metamorfoz zavershuyetsya v serednomu za dva abo bilshe misyaciv Rozmiri tila cogolitkiv vidrazu pislya metamorfozu stanovlyat 16 20 mm Znachna chastina pugolovkiv zimuye u vodi metamorfoz vidbuvayetsya na 2 rik Statevozrilist nastaye na drugomu abo tretomu roci zhittya Metodom michennya zhovtocherevih dzherelyanok v Avstriyi vstanovleno sho reproduktivna aktivnist cogo vidu trivaye priblizno 2 14 rokiv a najbilshij vik stanovit blizko 15 rokiv Zhovtocherevi dzherelyanki mensh priv yazani do vodojm nizh B B bombina kumki chervonocherevi Odnak dlya nih takozh ye harakternim zbilshennya migracijnoyi aktivnosti v periodi doshiv ta pri vologij pogodi Pri porivnyanni dobovoyi aktivnosti zhovtocherevoyi ta chervonocherevoyi dzherelyanok osoblivih vidminnostej ne pomicheno voni priblizno shozhi Pochatok zimivli chasto zalezhit vid pogodnih umov ta visoti probuvannya vin najchastishe pripadaye na kinec veresnya pochatok listopada Zazvichaj zimivlya prohodit na sushi v porozhninah pid lezhachimi derevami pid kaminnyam v lohah pidvalah hocha aktivnih zhovtocherevih dzherelyanok inkoli pomichali u vodi termalnih dzherel i vzimku Na zimivlyah vidznachena razom z inshimi vidami ne lishe amfibij tritoni ropuhi zhabi ale j reptilij zhivorodni yashirki zvichajni vuzhi Na zdobich polyuye u vodi chi bilya vodojm Sklad yizhi zhovtocherevih dzherelyanok vidriznyayetsya vid B B bombina desho bilshoyu kilkistyu bezhrebetnih sho zhivut na sushi inodi do 81 Tak u yihnomu racioni vidmicheni Formicidae do 15 36 8 nazemni formi Diptera 13 2 16 8 istotna chastka riznih vidiv molyuskiv zhukiv inodi do 78 3 tosho Vidomi vipadki kanibalizmu Sered prirodnih vorogiv B B variegata tak samo yak i chervonocherevoyi dzherelyanki vkazano chimalo bilyavodnih hrebetnih yihnih lichinok poyidayut tritoni Triturus cristatus doroslih tvarin vuzhi vodyanij ta zvichajnij deyaki vidi ptahiv leleka chaplya ta in Zhovtocherevim dzherelyankam takozh pritamanna svoyeridna zahisna povedinka u formi demonstraciyi aposematichnogo zabarvlennya yaskravo zabarvlenogo chereva ta nizhnogo boku kincivok OhoronaVid zaneseno do Dodatku II Konvenciyi z ohoroni dikoyi flori i fauni ta prirodnogo seredovisha isnuvannya v Yevropi kategoriya vidi sho pidlyagayut osoblivij ohoroni ta do Chervonoyi knigi hrebetnih Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP a takozh vklyucheno do tretogo vidannya Chervonoyi knigi Ukrayini kategoriya vrazlivi vidi PosilannyaPisanec Ye Zemnovodni Ukrayini posibnik dlya viznachennya amfibij Ukrayini ta sumizhnih krayin Kiyiv Vid vo Rayevskogo 2007 197 s Kumka zhovtochereva v Chervonij knizi Ukrayini 25 bereznya 2014 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bombina variegata