Вергуни́, або хрусти́, — українські кондитерські вироби з бездріжджового тіста, куди входять борошно, масло, яйця, цукор і як обов'язкова добавка спирт (ром, коньяк, горілка) або, в крайньому разі, оцет (іноді разом з алкоголем). Як замінник масла, а частіше як додатковий компонент у вергуни додають трохи молочних продуктів — молока, сметани або вершків.
Необхідні компоненти | тісто |
---|---|
|
Похідною від цих виробів є випічка київська троянда.
Приготування
Тісто для вергунів роблять круте, зазвичай у такому порядку: яйця розтирають з цукром, після цього додають масло (та/або інші молочні продукти), спиртні або ароматичні компоненти, і в цю масу поступово всипають борошно, замішуючи досить круте тісто.
Тісто розкачують у пласт завтовшки до 2–3 мм і нарізають смужками шириною 2,5 см і довжиною 10–12 см. Ці смужки складають навпіл, переплітають у косицю, а кінці зліплюють.
Після цього вергуни поміщають в киплячий смалець чи олію на 1–2 хвилини, поки у них не з'явиться золотисте забарвлення.
Обсмажені вергуни посипають цукровою пудрою. Їдять як гарячими, так і холодними.
Назви у інших кухнях
- біл. хрушчы, фаворкі
- болг. фаворки
- хорв. krostole, kroštule
- чеськ. boží milosti
- дан. klejner
- фр. bugnes, merveilles, oreillettes
- нім. Fasnachtschüechli, Raderkuchen, Mutzenblätter
- грец. diples (δίπλες)
- угор. csöröge fánk or forgácsfánk
- італ. chiacchiere, bugie, cenci, crostoli, frappe, galani, grostoli, sfrappole, nocche
- латис. žagariņi, zaķauši
- лит. žagarėliai
- норв. klenät
- пол. faworki, chruściki, chrusty
- порт. orelha de gato, cueca virada, filhós, coscorão, cavaquinho, crostoli
- рум. minciunele, uscatele, cirighele
- словац. fánka,čeregi
- словен. flancati
- ісп. pestiños
- швед. klenät
- їд. כרוסט
Різновиди
Польща, Німеччина
Фаворки (пол. faworki), хруст, хрустик (пол. chrust, chruścik), раніше також крепле (хоча це слово переважно означає пончик) — польське, німецьке (нім. радеркюхен, лібесшляйфен) традиційне, хрустке печиво з солодким смаком, у формі складного бантика, смажене у Фритюрі та посипане цукровою пудрою. Найчастіше їдять під час маскараду та на Жирний четвер або на М'ясопуст, тобто у вівторок перед Попільною середою. Їх готують зі збитого тіста і смажать як пончики.
Приготування
Тісто для фаворків має містити пшеничне борошно, багато яєчних жовтків або яєць, трохи жиру (вершкового масла або маргарину та сметани) і цукру, трохи алкоголю (спирту) або 6 % оцту, який діє як розпушувач і запобігає надмірному вбиранню жиру.
Замішане тісто розкачують качалкою, згинають і знову відбивають, ці дії повторюють багато разів до появи бульбашок повітря. Пізніше охолоджене тісто тонко розкачують і нарізають довгими прямокутниками з прорізом посередині. Один з коротших країв прямокутника протягується через розріз, створюючи характерну форму «бантика». Фаворки смажать у киплячому жирі (олії, яловичому жирі, харчовому жирі, свинячому смальці або очищеному вершковому маслі) до золотистої скоринки. Правильно приготовлені фаворки повинні бути ніжними й хрусткими.
-
-
- Фаворки перед смаженням
Литва
Žagarėliai є еквівалентом вергунів у Литві. Žagarėliai (дослівно «маленькі палички») — ніжне печиво з тіста, смажене у фритюрі в жирі. Для смаження такого печива у фритюрі найкраще використовувати смалець або олію.
Skruzdėlynas перекладається як «мурашник» і являє собою шари смажених смужок тіста, вкритих медом і посипаних маком. Це типовий десерт, який подають під час литовських сімейних свят.
Примітки
- Вергуни // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Вергун // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Хрусти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ; (1997). Słownik etymologiczny kaszubszczyzny (пол.). Т. 2. с. 117.
(…) wyraz polski został zapożyczony z jęz. francuskiego faveur m.in. wąska wstążeczka, tasiemka jedwabna, … cienkie, kruche ciastka w kształcie wstążek, smażone w tłuszczu
- (1926). Lud polski. Podręcznik etnografji Polski (пол.).
pączki czy kreple na zachodzie, faworki na Mazowszu
- (1932). „Pieczenie ciast przyrządzanie napojów i t. p.” chapter VIII. „Pieczywo” (podpunkty: „202. Chruścik bardzo dobry”, „203. Chruścik równie dobry”). Kucharz polski. 1635 praktycznych przepisów smacznych, tanich i wystawnych obiadów (вид. ósme poprawione i powiększone). Poznań: . : Związkowe Przedsiębiorstwo Wydawniczo-Handlowe «WIGOR», Warszawa 1990.
- (1932). „Pieczenie ciast przyrządzanie napojów i t. p.” chapter XVIII. „Jeszcze kilka przepisów pieczenia ciast” (podpunkt „588. Frytura do pączków lub chruścików”). Kucharz polski. 1635 praktycznych przepisów smacznych, tanich i wystawnych obiadów (вид. ósme poprawione i powiększone). Poznań: . : Związkowe Przedsiębiorstwo Wydawniczo-Handlowe «WIGOR», Warszawa 1990.
- Kurzawa, Zofia (1983). Polszczyzna Lwowa i kresów południowo-wschodnich do 1939 yearu (пол.). с. 477.
usmażymy krepli na zapusty
- Christoph Cölestin Mrongovius (1835). Dokładny słownik polsko-niemiecki (нім.). с. 113.
faworki, kreple, Kräpschen, Kleinekrapfkuchen, Raderkuchen, Strauben
- . Żywota człowieka poczciwego. Słownik języka polskiego edition = (пол.). с. 1237.
Kreple, - ów, może z niemieckiego Krapfen, Krapskuchen (pączki). Kreple są ciasta smażone. Kreple przaśne w oleju smażone. Masło do smażenia krepli. „Mniejsi stanowie pieką kreple, więksi torty”
- Schulze, Dieter; Gawin, Izabella. Baedeker Reiseführer Polen (вид. E-Book Ausgabe basiert auf: 10. Auflage 2016). Mair Dumont. с. 91. Процитовано 11 січня 2017.
Література
- Вергуни // Страви й напитки на Україні / Клиновецька Зіновія. — Київ : Час, 1991. — С. 135.
- Українські народні солодощі // Українська національна кухня / Безусенко Л. М.. — Донецьк : Сталкер, 2002. — С. 207—210.
- Виргуны // Пища и питье крестьян-малороссов, с некоторыми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами / В. Щ. [Варвара Щелоковська] / Этнографическое обозрение, № 1-2, Кн. XL-XLI / Янчук Н. А. (ред.). — М.: Т-во Скороп. А. А. Левинсон, 1899. — С. 289. (рос. дореф.)
Посилання
- Черняков, Сергій (28 лютого 2010). Стародавня кухня українців. Вергуни. Європейська Україна.
- Хрустики від кулінарної вар'ятки. Food & Mood. 13 січня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Verguni abo hrusti ukrayinski konditerski virobi z bezdrizhdzhovogo tista kudi vhodyat boroshno maslo yajcya cukor i yak obov yazkova dobavka spirt rom konyak gorilka abo v krajnomu razi ocet inodi razom z alkogolem Yak zaminnik masla a chastishe yak dodatkovij komponent u verguni dodayut trohi molochnih produktiv moloka smetani abo vershkiv VerguniNeobhidni komponentitisto Recept u Vikipidruchniku Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Verguni znachennya Pohidnoyu vid cih virobiv ye vipichka kiyivska troyanda PrigotuvannyaTisto dlya verguniv roblyat krute zazvichaj u takomu poryadku yajcya roztirayut z cukrom pislya cogo dodayut maslo ta abo inshi molochni produkti spirtni abo aromatichni komponenti i v cyu masu postupovo vsipayut boroshno zamishuyuchi dosit krute tisto Tisto rozkachuyut u plast zavtovshki do 2 3 mm i narizayut smuzhkami shirinoyu 2 5 sm i dovzhinoyu 10 12 sm Ci smuzhki skladayut navpil pereplitayut u kosicyu a kinci zliplyuyut Pislya cogo verguni pomishayut v kiplyachij smalec chi oliyu na 1 2 hvilini poki u nih ne z yavitsya zolotiste zabarvlennya Obsmazheni verguni posipayut cukrovoyu pudroyu Yidyat yak garyachimi tak i holodnimi Nazvi u inshih kuhnyahbil hrushchy favorki bolg favorki horv krostole krostule chesk bozi milosti dan klejner fr bugnes merveilles oreillettes nim Fasnachtschuechli Raderkuchen Mutzenblatter grec diples diples ugor csoroge fank or forgacsfank ital chiacchiere bugie cenci crostoli frappe galani grostoli sfrappole nocche latis zagarini zakausi lit zagareliai norv klenat pol faworki chrusciki chrusty port orelha de gato cueca virada filhos coscorao cavaquinho crostoli rum minciunele uscatele cirighele slovac fanka ceregi sloven flancati isp pestinos shved klenat yid כרוסט RiznovidiPolsha Nimechchina Favorki pol faworki hrust hrustik pol chrust chruscik ranishe takozh kreple hocha ce slovo perevazhno oznachaye ponchik polske nimecke nim raderkyuhen libesshlyajfen tradicijne hrustke pechivo z solodkim smakom u formi skladnogo bantika smazhene u Frityuri ta posipane cukrovoyu pudroyu Najchastishe yidyat pid chas maskaradu ta na Zhirnij chetver abo na M yasopust tobto u vivtorok pered Popilnoyu seredoyu Yih gotuyut zi zbitogo tista i smazhat yak ponchiki Prigotuvannya Tisto dlya favorkiv maye mistiti pshenichne boroshno bagato yayechnih zhovtkiv abo yayec trohi zhiru vershkovogo masla abo margarinu ta smetani i cukru trohi alkogolyu spirtu abo 6 octu yakij diye yak rozpushuvach i zapobigaye nadmirnomu vbirannyu zhiru Zamishane tisto rozkachuyut kachalkoyu zginayut i znovu vidbivayut ci diyi povtoryuyut bagato raziv do poyavi bulbashok povitrya Piznishe oholodzhene tisto tonko rozkachuyut i narizayut dovgimi pryamokutnikami z prorizom poseredini Odin z korotshih krayiv pryamokutnika protyaguyetsya cherez rozriz stvoryuyuchi harakternu formu bantika Favorki smazhat u kiplyachomu zhiri oliyi yalovichomu zhiri harchovomu zhiri svinyachomu smalci abo ochishenomu vershkovomu masli do zolotistoyi skorinki Pravilno prigotovleni favorki povinni buti nizhnimi j hrustkimi Favorki pered smazhennyam Litva Zagareliai ye ekvivalentom verguniv u Litvi Zagareliai doslivno malenki palichki nizhne pechivo z tista smazhene u frityuri v zhiri Dlya smazhennya takogo pechiva u frityuri najkrashe vikoristovuvati smalec abo oliyu Skruzdelynas perekladayetsya yak murashnik i yavlyaye soboyu shari smazhenih smuzhok tista vkritih medom i posipanih makom Ce tipovij desert yakij podayut pid chas litovskih simejnih svyat PrimitkiVerguni Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Vergun Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Hrusti Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 1997 Slownik etymologiczny kaszubszczyzny pol T 2 s 117 wyraz polski zostal zapozyczony z jez francuskiegofaveurm in waska wstazeczka tasiemka jedwabna cienkie kruche ciastka w ksztalcie wstazek smazone w tluszczu 1926 Lud polski Podrecznik etnografji Polski pol paczki czy kreple na zachodzie faworki na Mazowszu 1932 Pieczenie ciast przyrzadzanie napojow i t p chapter VIII Pieczywo podpunkty 202 Chruscik bardzo dobry 203 Chruscik rownie dobry Kucharz polski 1635 praktycznych przepisow smacznych tanich i wystawnych obiadow vid osme poprawione i powiekszone Poznan Zwiazkowe Przedsiebiorstwo Wydawniczo Handlowe WIGOR Warszawa 1990 1932 Pieczenie ciast przyrzadzanie napojow i t p chapter XVIII Jeszcze kilka przepisow pieczenia ciast podpunkt 588 Frytura do paczkow lub chruscikow Kucharz polski 1635 praktycznych przepisow smacznych tanich i wystawnych obiadow vid osme poprawione i powiekszone Poznan Zwiazkowe Przedsiebiorstwo Wydawniczo Handlowe WIGOR Warszawa 1990 Kurzawa Zofia 1983 Polszczyzna Lwowa i kresow poludniowo wschodnich do 1939 yearu pol s 477 usmazymy krepli na zapusty Christoph Colestin Mrongovius 1835 Dokladny slownik polsko niemiecki nim s 113 faworki kreple Krapschen Kleinekrapfkuchen Raderkuchen Strauben Zywota czlowieka poczciwego Slownik jezyka polskiego edition pol s 1237 Kreple ow moze z niemieckiego Krapfen Krapskuchen paczki Kreple sa ciasta smazone Kreple przasne w oleju smazone Maslo do smazenia krepli Mniejsi stanowie pieka kreple wieksi torty Schulze Dieter Gawin Izabella Baedeker Reisefuhrer Polen vid E Book Ausgabe basiert auf 10 Auflage 2016 Mair Dumont s 91 Procitovano 11 sichnya 2017 LiteraturaVerguni Stravi j napitki na Ukrayini Klinovecka Zinoviya Kiyiv Chas 1991 S 135 Ukrayinski narodni solodoshi Ukrayinska nacionalna kuhnya Bezusenko L M Doneck Stalker 2002 S 207 210 Virguny Pisha i pite krestyan malorossov s nekotorymi otnosyashimisya syuda obychayami poveryami i primetami V Sh Varvara Shelokovska Etnograficheskoe obozrenie 1 2 Kn XL XLI Yanchuk N A red M T vo Skorop A A Levinson 1899 S 289 ros doref PosilannyaChernyakov Sergij 28 lyutogo 2010 Starodavnya kuhnya ukrayinciv Verguni Yevropejska Ukrayina Hrustiki vid kulinarnoyi var yatki Food amp Mood 13 sichnya 2017