Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ашхарацуйц вірм Աշխարհացույց букв Показ світу пам ятка географії і картографії стародавньої Вірменії Довгий час автором

Ашхарацуйц

Ашхарацуйц

Ашхарацуйц (вірм. Աշխարհացույց, букв. «Показ світу») — пам'ятка географії і картографії стародавньої Вірменії. Довгий час автором твору вважався Мовсес Хоренаці, проте зараз більшість істориків схильні вважати автором Ашхарацуйця Ананія Ширакаці, мислителя VII століття.

Історія Вірменії
image
Держави та утворення
Айраратське царство • Велика Вірменія • Мала Вірменія
• Цопк • Софена • Марзпанська Вірменія• Вірменський емірат
Анійське царство • Сюнік • Васпуракан • Ташир—Дзорагет
Арцах • Хачен • Карс • Царство Варажнуні
Кесун • • • • Кілікія
Шах-Арменіди • • • Чухур-Саад • Карабах
• Еріванська губернія
Єлизаветпольська губернія • Перша Республіка
Вірменська РСР • Республіка Вірменія • НКР
Війни: • Туреччина• Грузія •Азербайджан • Карабах
Битви: Тигранакерт • • • Аварайр
• • Манцикерт • Гарні • Бітліс •
Сардарапат • • Каракіліс
Релігії
Язичництво • Мітраїзм
Вірменська апостольська церква
Павликіани • • Католицизм
Географія
(Західна • Східна)
Вірменське нагір'я • Кілікія
Гайкіди • Єрвандіди • Арташесіди
Аршакуні • Арцруніди • Багратуні
Рубеніди • Хетуміди • Лузіньяни • Кюрикіди
Арменакан • • Дашнакцутюн • Фідаї
Цегакрон • АСАЛА • Міацум
Тематичні статті
Вірмени • • Культура • Мова • Вірменське питання
Геноцид • • Амшенці •
Столиці • Матенадаран • Вірменознавство • Вірменське Відродження • Шляхта
Хронологія

Зміст

«Ашхарацуйц», написаний за традицією античної географії, що бере свій початок з Географії Клавдія Птолемея. У першій частині «Ашхарацуйця» наводяться загальні відомості про світ, про його рельєф, кліматичні зони, моря тощо Друга, більш розгорнута частина, містить опис відомих на той час материків — Європи, Лівії (Африки) та Азії. Вказується їх розташування, називаються народи, що населяють ці материки, відмічені головні моря, гори, ріки, корисні копалини, флора, фауна та ін. Основну увагу в «Ашхарацуйці» приділено опису країн Передньої Азії — Вірменії, Іберії, Алуанку (Кавказька Албанія), Малої Азії, Сирії, Ірана, Месопотамії, .

Видання

У своїй передмові до російського перекладу «Вірменської Географії» (СПб., 1877) К. П. Патканов повідомляє, що вперше цю працю було надруковано в оригіналі в Марселі в 1683 році. 1736 року книгу було перекладено латинською мовою разом з «Історією» Мовсеса Хоренаці й видано під однією обкладинкою під назвою «Mosis Chorenensis Geographia». Потім французький переклад був опублікований у другому томі його книги «Записки про Вірменію» (фр. Mémoires sur ľArménie; 1819, pp. 301—394).

Авторство

У вступній статті «Записка про епоху створення „Географії“, що приписується Моїсею Хоренському» (фр. Mémoire sur ľépoque de la composition de la Géographie attribuée à Moyse de Khoren), Сен-Мартен показує, що «Географія» містить цілий ряд відомостей, назв і слововживань, які не могли з'явитися раніше X століття, а тому не могла бути написана Хоренаці; Сен-Мартен датував текст близько 950 роком. Із запереченнями Сен-Мартену виступив , однак Патканов не знаходить ці заперечення переконливими.

Твердження Сен-Мартена сподвигли мхітаристів підготувати та випустити в 1843 р. у Венеції, у складі зібрання творів Мовсеса Хоренаці, вивірене видання «Географії», засноване на звіренні шести збережених списків. В результаті цієї роботи значна частина анахронізмів, що викликала висновки Сен-Мартена, була усунена. Тим не менше, і вивірений текст залишав ряд непереборних свідчень того, що Хоренаці, який жив у V столітті, написати його не міг, — наприклад, прямі посилання на , що жив в VI столітті. Водночас, на думку Патканова, в «Географії» не знайшло відображення все більш сильний вплив арабів на Персію, починаючи з VII століття, і це, поряд з різними приватними міркуваннями, дало йому підстави датувати книгу першою половиною VII століття, а її автором запропонувати Ананію Шіракаці.

Див. також

Ресурси Інтернету

  • «Армянская География VII века по Р.Х (приписывавшаяся Моисею Хоренскому)» [ 2 грудня 2017 у Wayback Machine.] / Перевод и подготовка издания К. П. Патканова. — СПб., 1877.
  • Новый список Армянской Географии [ 27 березня 2013 у Wayback Machine.]: Из нового списка географии, приписываемого Моисею Хоренскому // Журнал министерства народного просвещения. Ч. 226. 1883
  • The Geography, to which is added a selection of Vardan's fables called Aluesagirk. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], 1668, Amsterdam

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ashharacujc virm Աշխարհացույց bukv Pokaz svitu pam yatka geografiyi i kartografiyi starodavnoyi Virmeniyi Dovgij chas avtorom tvoru vvazhavsya Movses Horenaci prote zaraz bilshist istorikiv shilni vvazhati avtorom Ashharacujcya Ananiya Shirakaci mislitelya VII stolittya Istoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiZmist Ashharacujc napisanij za tradiciyeyu antichnoyi geografiyi sho bere svij pochatok z Geografiyi Klavdiya Ptolemeya U pershij chastini Ashharacujcya navodyatsya zagalni vidomosti pro svit pro jogo relyef klimatichni zoni morya tosho Druga bilsh rozgornuta chastina mistit opis vidomih na toj chas materikiv Yevropi Liviyi Afriki ta Aziyi Vkazuyetsya yih roztashuvannya nazivayutsya narodi sho naselyayut ci materiki vidmicheni golovni morya gori riki korisni kopalini flora fauna ta in Osnovnu uvagu v Ashharacujci pridileno opisu krayin Perednoyi Aziyi Virmeniyi Iberiyi Aluanku Kavkazka Albaniya Maloyi Aziyi Siriyi Irana Mesopotamiyi VidannyaU svoyij peredmovi do rosijskogo perekladu Virmenskoyi Geografiyi SPb 1877 K P Patkanov povidomlyaye sho vpershe cyu pracyu bulo nadrukovano v originali v Marseli v 1683 roci 1736 roku knigu bulo perekladeno latinskoyu movoyu razom z Istoriyeyu Movsesa Horenaci j vidano pid odniyeyu obkladinkoyu pid nazvoyu Mosis Chorenensis Geographia Potim francuzkij pereklad buv opublikovanij u drugomu tomi jogo knigi Zapiski pro Virmeniyu fr Memoires sur ľArmenie 1819 pp 301 394 AvtorstvoU vstupnij statti Zapiska pro epohu stvorennya Geografiyi sho pripisuyetsya Moyiseyu Horenskomu fr Memoire sur ľepoque de la composition de la Geographie attribuee a Moyse de Khoren Sen Marten pokazuye sho Geografiya mistit cilij ryad vidomostej nazv i slovovzhivan yaki ne mogli z yavitisya ranishe X stolittya a tomu ne mogla buti napisana Horenaci Sen Marten datuvav tekst blizko 950 rokom Iz zaperechennyami Sen Martenu vistupiv odnak Patkanov ne znahodit ci zaperechennya perekonlivimi Tverdzhennya Sen Martena spodvigli mhitaristiv pidgotuvati ta vipustiti v 1843 r u Veneciyi u skladi zibrannya tvoriv Movsesa Horenaci vivirene vidannya Geografiyi zasnovane na zvirenni shesti zberezhenih spiskiv V rezultati ciyeyi roboti znachna chastina anahronizmiv sho viklikala visnovki Sen Martena bula usunena Tim ne menshe i vivirenij tekst zalishav ryad neperebornih svidchen togo sho Horenaci yakij zhiv u V stolitti napisati jogo ne mig napriklad pryami posilannya na sho zhiv v VI stolitti Vodnochas na dumku Patkanova v Geografiyi ne znajshlo vidobrazhennya vse bilsh silnij vpliv arabiv na Persiyu pochinayuchi z VII stolittya i ce poryad z riznimi privatnimi mirkuvannyami dalo jomu pidstavi datuvati knigu pershoyu polovinoyu VII stolittya a yiyi avtorom zaproponuvati Ananiyu Shirakaci Div takozhArcah Yerevan Virmenska literatura Geografiya Ptolemej Geografiya Strabon Resursi Internetu Armyanskaya Geografiya VII veka po R H pripisyvavshayasya Moiseyu Horenskomu 2 grudnya 2017 u Wayback Machine Perevod i podgotovka izdaniya K P Patkanova SPb 1877 Novyj spisok Armyanskoj Geografii 27 bereznya 2013 u Wayback Machine Iz novogo spiska geografii pripisyvaemogo Moiseyu Horenskomu Zhurnal ministerstva narodnogo prosvesheniya Ch 226 1883 The Geography to which is added a selection of Vardan s fables called Aluesagirk 4 bereznya 2016 u Wayback Machine 1668 Amsterdam

Дата публікації:
Топ