Єлизаветпольска губернія була утворена найвищим указом «Про перетворення управління Кавказького та Закавказького краю» від 9 грудня 1867 року . До складу губернії ввійшли , , Шушинський повіти і частина скасованого . Цим же указом у складі губернії були утворені і Зангезурський повіти. У 1873 році, у зв'язку з розукрупненням повітів, у складі губернії було утворено три нові повіти — , і . Губернське місто — Єлизаветпіль.
Єлизаветпольска губернія | ||||
| ||||
Центр | Єлизаветполь | |||
---|---|---|---|---|
Утворено | 1868 | |||
Площа | 38 782,5 верст² (44 136 кв.км) | |||
Населення | 878 415 осіб (1897) | |||
Історія Азербайджану | |
---|---|
| |
• Карабах¹ • • Чухур-Саад • Шабран • Ширван | |
Середньовіччя | |
Кара-Коюнлу • Ак-Коюнлу • Сефевідська держава | |
Новий час | |
Азербайджанські ханства Закатальський округ | |
Новітній час | |
Бакинська комуна • | |
Сучасність | |
Азербайджанська РСР ¹ Більша частина області перебуває під контролем невизнаної НКР | |
Історія Нагірного Карабаху | |
---|---|
| |
(Давня історія) | |
Азоська печера | |
Велика Вірменія (Арцах) | |
Кавказька Албанія | |
(Середньовіччя) | |
Хачен | |
(Перська епоха) | |
Карабаське п'ятикнязтво | |
Карабаське ханство | |
(Російська епоха) | |
Вірменія у складі Російської імперії | |
Єлизаветпольська губернія | |
(Радянська епоха) | |
Нагірно-Карабаська автономна область | |
(Боротьба за незалежність) | |
Карабаський конфлікт | |
Мінська група | |
Нагірно-Карабаська Республіка | |
Географічне положення
Це була одна з найзначніших за розміром губерній Закавказзя, розташована в східній його частині, приблизно між 38 ° 50 'і 41 1 / 2 ° північної широти та 44 ° 21' і 48 ° 21 'східної довготи (від Гринвіча), на заході — з Еріванською і Тифліською губернією, на півночі вона межує з Тифліською губерніями, Закатальським округом і Дагестанської областю, на сході — з Бакинської губернією, а на півдні — з Персією по річці Аракс, яка становила тут державний кордон Росії. У зазначених межах Єлизаветпольська губернія займала площу в 38 782,5 кв. версти або 44 136 км² (за Стрельбицьким).
Адміністративний устрій
На початку XX століття до складу губернії входило 8 повітів:
№ | Повіт | Площа, верст² | Населення (1897), чол. | |
---|---|---|---|---|
1 | с. Агдаш (528 чол.) | 2 829,6 | 67 277 | |
2 | с. (752 чол.) | 4 818,4 | 72 719 | |
3 | м. Елизаветпіль (33 625 чол.) | 7 695,7 | 162 788 | |
4 | Зангезурський | с. Гьоруси (1 450 чол.) | 6 829,7 | 137 871 |
5 | с. (1 769 чол.) | 6 024,2 | 112 074 | |
6 | с. | 2 922,6 | 66 360 | |
7 | м. Нуха (24 734 чел.) | 3 346,7 | 120 555 | |
8 | Шушинський | м. Шуші (25 881 чол.) | 4 315,6 | 138 771 |
Примітки
- Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 8 березня 2011.
- Полное собрание законов Российской империи, собрание 2-е, т. XLII, ч.2, ст. 45259(рос.)
- Мильман А. Ш. Политический строй Азербайджана в XIX—начале XX веков (административный аппарат и суд, формы и методы колониального управления). — Баку, 1966, с. 157(рос.)
Це незавершена стаття про Росію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Азербайджану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Вірменії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yelizavetpolska guberniya bula utvorena najvishim ukazom Pro peretvorennya upravlinnya Kavkazkogo ta Zakavkazkogo krayu vid 9 grudnya 1867 roku Do skladu guberniyi vvijshli Shushinskij poviti i chastina skasovanogo Cim zhe ukazom u skladi guberniyi buli utvoreni i Zangezurskij poviti U 1873 roci u zv yazku z rozukrupnennyam povitiv u skladi guberniyi bulo utvoreno tri novi poviti i Gubernske misto Yelizavetpil Yelizavetpolska guberniyaCentr YelizavetpolUtvoreno 1868Plosha 38 782 5 verst 44 136 kv km Naselennya 878 415 osib 1897 Istoriya Azerbajdzhanu Karabah Chuhur Saad Shabran ShirvanSerednovichchyaKara Koyunlu Ak Koyunlu Sefevidska derzhavaNovij chasAzerbajdzhanski hanstva Oblasti Guberniyi Bakinska Yelizavetpolska Erivanska Okrugi Zakatalskij okrugNovitnij chasBakinska komuna ZDFR ADR Arakska respublikaSuchasnistAzerbajdzhanska RSR Azerbajdzhanska Respublika Chornij sichen Karabaska vijna Bilsha chastina oblasti perebuvaye pid kontrolem neviznanoyi NKRPortal Azerbajdzhan pereglyanutiredaguvatiIstoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriya Nagirnogo KarabahuDavnya istoriyaAzoska pecheraVelika Virmeniya Arcah Kavkazka AlbaniyaSerednovichchyaHachenPerska epohaKarabaske p yatiknyaztvoKarabaske hanstvoRosijska epohaVirmeniya u skladi Rosijskoyi imperiyiYelizavetpolska guberniyaRadyanska epohaNagirno Karabaska avtonomna oblastBorotba za nezalezhnistKarabaskij konfliktMinska grupaNagirno Karabaska RespublikapereglyanutiredaguvatiGeografichne polozhennyaCe bula odna z najznachnishih za rozmirom gubernij Zakavkazzya roztashovana v shidnij jogo chastini priblizno mizh 38 50 i 41 1 2 pivnichnoyi shiroti ta 44 21 i 48 21 shidnoyi dovgoti vid Grinvicha na zahodi z Erivanskoyu i Tifliskoyu guberniyeyu na pivnochi vona mezhuye z Tifliskoyu guberniyami Zakatalskim okrugom i Dagestanskoyi oblastyu na shodi z Bakinskoyi guberniyeyu a na pivdni z Persiyeyu po richci Araks yaka stanovila tut derzhavnij kordon Rosiyi U zaznachenih mezhah Yelizavetpolska guberniya zajmala ploshu v 38 782 5 kv versti abo 44 136 km za Strelbickim Administrativnij ustrijNa pochatku XX stolittya do skladu guberniyi vhodilo 8 povitiv Povit Plosha verst Naselennya 1897 chol 1 s Agdash 528 chol 2 829 6 67 2772 s 752 chol 4 818 4 72 7193 m Elizavetpil 33 625 chol 7 695 7 162 7884 Zangezurskij s Gorusi 1 450 chol 6 829 7 137 8715 s 1 769 chol 6 024 2 112 0746 s 2 922 6 66 3607 m Nuha 24 734 chel 3 346 7 120 5558 Shushinskij m Shushi 25 881 chol 4 315 6 138 771PrimitkiArhiv originalu za 29 bereznya 2012 Procitovano 8 bereznya 2011 Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii sobranie 2 e t XLII ch 2 st 45259 ros Milman A Sh Politicheskij stroj Azerbajdzhana v XIX nachale XX vekov administrativnyj apparat i sud formy i metody kolonialnogo upravleniya Baku 1966 s 157 ros Ce nezavershena stattya pro Rosiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Azerbajdzhanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Virmeniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi