Див також Ċ та Ṡ Ż Латинська абетка A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z Додаткові і варіантні знаки À Á

Див. також: Ċ та Ṡ

Ż

Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą			Ɐ	Ɑ
		Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č		Ď	Ð,ð	Ɖ,ɖ	Đ,đ	È
É	Ê	Ë	Ē	Ė	Ę	Ě
Ə	Ɠ	Ĝ	Ğ	Ġ	Ģ	Ƣ
Ɡ	Ĥ		Ì	Í	Î	Ï
	Į	İ	I	Ĳ	Ĵ	Ķ
	Ǩ	Ƙ	Ⱪ	Ļ	Ł	Ĺ
Ľ		Ǉ	Ñ	Ń	Ņ	Ň
N̈	Ɲ		Ŋ	Ǌ	Ò	Ó
Ô	Õ	Ö	Ǫ	Ø	Ő	Œ
Ơ				Ŕ	Ř
Ɽ	ß	ſ	Ś		Ṡ	Ş
Š	Þ		Ť
Ʈ	T̈	Ù	Ú		Ü
Ŭ	Ů	Ű	Ų
	Ý		Ÿ
			Ź	Ż	Ƶ	Ž

Ż, ż — літера розширеного латинського альфабету, утворена буквою Z з додаванням крапки вгорі. Використовується в мальтійському і польському альфабетах, присутня у письмі кашубської та вілямівської мов, чиї альфабети засновані на основі польського. Також використовувалась в українському латинському альфабеті проєкту Лозинського Абецадло для позначення дзвінкого заясенного фрикативного [ʒ], тобто відповідно до кириличної літери Ж.

Використання

Мальтійська

У мальтійській мові ż передає дзвінкий альвеолярний шиплячий звук, який вимовляється приблизно як «z» в українській мові.

Польська

У польській мові літера являє собою дзвінкий ретрофлексний фрикатив ([ʐ]), аналогічній вимові ⟨ж⟩ в слові «життя». Вона зазвичай відповідає Ž або Ж у більшості інших слов'янських мов. Як правило, її пишуть після літер L, Ł, R, N.

Вивіска на автомобілях польської муніципальної поліції (*Straż Miejska*) використовує як стандартну форму (Ż), так і варіант з горизонтальним штрихом (Ƶ)

Його вимова така ж, як у диграфа Rz, єдина відмінність полягає в тому, що rz розвинувся в польській мові від палаталізованого [r]. Ż представляє загальнослов'янську фонему, яка походить від палаталізованого /ɡ/ або /z/. Він також може іноді відтворювати глухий ретрофлексний фрикатний [ʂ], особливо в кінцевій позиції.

Букву спочатку ввів у 1513 році Станіслав Заборовський у своїй книзі «Ортографія».

Іноді з естетичних цілей замість великої Ż використовується велика буква Ƶ (Z з горизонтальним штрихом), особливо в тексті та рукописному вводі.

Емільяно-романьйольська

Ż використовується в для позначення дзвінкого зубного фрикативу [ð] (або, в деяких периферійних діалектах, африкати [dð~dz]), напр. viażèr ([vjaˈðɛːr], «подорожувати»).

Кашубська

Кашубська ż — це дзвінкий фрикатив, як у польській, але він є постальвеолярним [ʒ], а не ретрофлексним.

Діакрит у вигляді хреста

Докладніше: Ƶ

Ƶ, ƶ — це другий варіант цієї літери, який використовується майже виключно з великими літерами, можливо, щоб підтримувати висоту напису постійною.

Хороший приклад - титульна віньєтка cieycie Warszawy. У перших числах віньєтка імітувала почерк, а букву Z викреслювали дугою. У 1980 році букву Z у віньєтці перекреслили горизонтальною лінією.. Була також віньєтка, в якій буква Z перекреслена діагональною лінією.

«Діакрит», 1746
1851
1808 . (jeż)
1855 .

Примітки

Corbett, Greville; Comrie, Bernard (2003). . Routledge. с. 690. ISBN . Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021. The spelling difference reflects the historical difference between a palatalization of /r/ (for rz) and of /g/ or /z/ (for ż).
Edward Polański. Reformy ortografii polskiej – wczoraj, dziś, jutro. Biuletyn Polskiego Towarzystwa Językoznawczego, vol. 60, p. 31. 2004. Warsaw. Energeia. ISSN 0032-3802.

Посилання

29. 10.1. Literę ż piszemy [ 19 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Słownik języka polskiego. (пол.)
Pisownia rz i ż [ 19 лютого 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
https://histmag.org/Zycie-Warszawy-dyskretny-urok-konformizmu-10145 [ 15 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
https://warszawa.wyborcza.pl/warszawa/1,34889,16766269,_Zycie_Warszawy__po_70_latach_na_dobre_znika_z_druku.html?disableRedirects=true

[1] Corbett, Greville; Comrie, Bernard (2003). . Routledge. с. 690. ISBN . Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021. The spelling difference reflects the historical difference between a palatalization of /r/ (for rz) and of /g/ or /z/ (for ż).

[2] Edward Polański. Reformy ortografii polskiej – wczoraj, dziś, jutro. Biuletyn Polskiego Towarzystwa Językoznawczego, vol. 60, p. 31. 2004. Warsaw. Energeia. ISSN 0032-3802.