Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (Листопад 2023) |
Сулейма́н І (осман. سليمانا اول, трансліт. Süleyman-ı Evvel, тур. I. Süleyman; 6 листопада 1494, Трабзон — 6 вересня 1566, Сігетвар), відомий на Заході як Величний або Пишний, у своїй державі як Кануні (Законодавець) (осман. قانونى سلطان سليمان, трансліт. Ḳānūnī Sulṭān Süleymān, тур. Süleyman Kanuni) — османський султан з 1520 року до 1566 року. Був сином Селіма І Грізного та Айше Хафси Султан. Сулейман став найвизначнішим правителем Сходу XVI століття, бувши на вершині військової, політичної і економічної могутності Османської імперії.
Султан Сулейман I | |
---|---|
осман. سليمان اول Süleymân-ı evvel | |
Сулейман I | |
10-й Османський султан | |
Початок правління: | 22 вересня 1520 |
Кінець правління: | 6 вересня 1566 |
Попередник: | Селім I |
Наступник: | Селім II |
Дата народження: | 6 листопада 1494 |
Місце народження: | Трабзон, Османська імперія |
Країна: | Османська імперія |
Дата смерті: | 6 вересня 1566 (71 рік) |
Місце смерті: | Сіґетвар[1] |
Поховання | d |
Дружина: | Законна дружина/Хасекі: Хасекі Хюррем Султан Наложниці: Фюлане-хатун, Гюльфем-хатун, Махідевран Султан. |
Діти: | шехзаде Махмуд, шехзаде Мустафа, Разіє Султан, , шехзаде Мехмед, Міхрімах Султан, шехзаде Абдулла, шехзаде Селім, шехзаде Баязид, шехзаде Джихангір. |
Династія: | Османи |
Батько: | Селім I Грізний |
Мати: | Айше Хафса Султан |
Дружиною султана Сулеймана I була Хасекі Хюррем Султан, знана як Роксолана.
Складав вірші, захоплювався ювелірною справою, був вправним ковалем та особисто брав участь у виливанні гармат для своєї армії.
Біографія
Народився Сулейман 6 листопада 1494 року в Трабзоні, його батьком був шехзаде Селім I, а мати Айше Хафса-султан, яка за однією із версій була дочкою кримського хана Менглі I Ґерая. У віці семи років його послали до двору султана Баязида ІІ в Константинополь. Там він навчався основам військової справи, права та фехтування, з наук, в основному, історію і філософію. Вивчив також іноземні мови: знав сербську, арабську та перську. Навчився також ремеслу ювеліра. У віці 14 років почав виконувати державні обов'язки (правитель у Кафі в Криму) до 1512 року. На момент смерті батька, султана Селіма I, в 1520 році, Сулейман був намісником у Манісі, здійснював також функції правителя європейських провінцій під час військових походів Селіма. Очолив османський престол 1520 році у віці 26 років. Кардинал Волсі сказав про нього послу Венеції при дворі короля Генріха VIII Тюдора: "Цьому султану Сулейману двадцять шість років, він не позбавлений і здорового глузду; слід побоюватися, що він буде діяти так само, як його батько ".
Військові кампанії
Війни в Європі
Після смерті батька Селіма I 1520 року Сулейман успадкував трон і відразу ж почав готуватися до розширення й зміцнення імперії. Він отримав від Селіма I добре навчену армію і вже 1521 року почав війну з давнім і непримиренним ворогом — Угорщиною. Захопив на її кордонах стратегічно важливу фортецю Белград, яка до початку його правління не піддавалася нікому.
У липні 1522 року особисто очолив армію і розпочав облогу острова Родос в Егейському морі. Родоські лицарі (госпітальєри) були вправними воїнами, а сучасники називали їх «останніми хрестоносцями». З госпітальєрами у османських султанів були давні рахунки. Прадід Сулеймана Мехмед II Фатіх («Завойовник») 1480 року намагався захопити Родос, але зазнав відчутної поразки, фактично єдиної в житті. Під проводом Вільє де Ліля Адама за найсучаснішими в Європі фортифікаційними укріпленнями Родоського замку лицарі трималися до 21 грудня 1522 року, але через брак харчів були вимушені, витримавши 14 штурмів, на почесних умовах таки скласти зброю. Замість того, щоб винищити усіх, за традиціями свого батька, султан дав їм можливість піти. Пізніше вони знову зустрілися вже на Мальті, яку в 1565 році Сулейман спробував захопити. «Цитадель демонів» (як її називали в Османській імперії) капітулювала, але ця перемога дорого коштувала османам — загинуло близько 50 тисяч воїнів. «До втрати Родосу була як мінімум ілюзія, що європейці в разі необхідності об'єднаються в хрестовому поході». Проте, це була лише ілюзія. «Останніх хрестоносців» кинули напризволяще. Таким чином, Османська імперія стала повноправною володаркою у Середземному морі.
У серпні 1526 року Сулейман на чолі 100-тисячної армії вдерся до Угорщини. Біля містечка Мохач до 25 000 угорських вояків із 80 гарматами під проводом короля Угорщини Людовика (Лайоша) II стали на шляху загарбників. Кавалерія християн зім'яла нерегулярну піхоту — башибузуків; християни вже святкували перемогу, розгромивши, як вони вважали, центр позицій османів. Проте це були лише перші лінії їх. Сам Сулейман з яничарами й усією артилерією зустріли Лайоша, який разом із резервами мужньо, проте безглуздо кинувся в атаку. З флангів на угорців тим часом наскочила легка кавалерія; довершили розгром рушниці яничар і гармати, які впритул розстрілювали важку кавалерію. Угорські воїни декілька годин чинили героїчний опір, на полі бою їх полягло до 22 тисяч разом із королем. Катастрофа біля Мохача віддала Угорщину під владу Османської імперії більше, ніж на 150 років. Королем Угорщини став Янош I Заполья, який визнав себе османським васалом.
Через три роки Сулейман розпочав війну з Австрією, ерцгерцог якої Фердинанд Габсбург — брат імператора Карла V — претендував на престол Святого Стефана. Перемогти Габсбургів Сулейман не зміг, але свої права на Угорщину підтвердив. Майже три тижні під стінами Відня тривала грандіозна битва: 100-тисячна армія Сулеймана в жовтні-листопаді 1529 року декілька разів штурмувала добре укріплене місто, залишивши під його стінами до 40 тисяч убитими. Османи були змушені повернутися на схід. Хоча облога була невдалою, в цілому Австрія зазнала поразки й була змушена платити данину в 30 тисяч дукатів. У 1533 році, після того, як османи вкотре розорили Угорщину, Габсбурги уклали з ними мирний договір, за яким під владою австрійців залишилася лише північно-західна частина країни.
Османсько-перська війна
Забезпечивши охорону кордонів на заході, султан розпочав боротьбу зі своїми ворогами в Азії, в першу чергу із постійною загрозою з боку шиїтів із династії Сефевідів в Ірані.
У 1533—1538 роках здійснив декілька походів на Іран проти шаха Тагмаспа І. Османи захопили Вірменію і Азербайджан із Тебрізом, давню столицю халіфів Багдад (грудень 1534 р.), а також святині шиїтів Неджеф і Кербелу. Бувши сунітами, османи перешкоджали шиїтам ходити на прощу в ці святі місця. Османсько-перська війна тривала аж до 1555 року, коли султан уклав мирну угоду з іранцями. За її умовами османи окупували Вірменію (Ерзерум, Ван, Єреван), північний Іран (Тебриз) та всю Грузію.
Війни в Північній Африці та Середземномор'ї
У 1533 році до Османської імперії були приєднані колишні володіння іспанців в Алжирі.
У 1536 році Сулейман уклав угоду із Францією. Ненависть французьких монархів до Габсбургів була така велика, що вони не тільки пішли на цей несподіваний союз, але й активно виконували роль союзника. Франциск I, король Франції, прагнув використовувати напір османів на сході, щоб зв'язати руки своїм габсбурзьким суперникам на заході. Врешті-решт з'явилися на світ капітуляції 1536 року, за якими Сулейман надав французам торговельні привілеї, які зробили Францію головним західним торговельним партнером Османської імперії, створивши засади французьких інтересів і впливу в Леванті.
Восени 1538 Сулейман послав у Середземне море флот на чолі з колишнім берберським корсаром Хайр ад-Діном Барбароссою. 27 вересня той переміг у битві при Превезі об'єднаний флот Габсбургів та Венеційської республіки, після чого Османська імперія як мінімум на 30 років забезпечила собі майже повний контроль над східною частиною Середземного моря.
Поки Сулейман I вів війни з Іраном, османський флот здійснив блискавичні рейди у південноєвропейські порти і на Півночі Африки. У 1551 році у Північній Африці госпітальєри були вибиті з Триполі.
В останній період життя Сулейман періодично вів війни, щоб зміцнити безпеку імперії. Так, у 1555—1557 роках османи захопили Судан, протягом 1559 року — північну Еритрею й африканське узбережжя Червоного моря, декілька островів у Егейському морі, Пелопоннеський півострів. Коли султану виповнилося 72 роки, він повів 100-тисячну армію в новий похід на Австрію. Уміння султана поєднувати дії піхоти, кавалерії, артилерії й талант найкращих на той час військових інженерів було неперевершеним.
5 вересня 1566 року Сулейман помер від дизентерії у військовому таборі під час облоги угорського міста Сігетвар, що його відчайдушно захищав австрійський гарнізон. Це приховували від солдатів упродовж 40 днів. Тіло падишаха (без серця і нутрощів) забрано до Константинополя і поховано біля Роксолани в мавзолеї, збудованому на подвір'ї мечеті Сулейманіє.
Внутрішня політика. «Золота доба» османської культури
Сулейман I здобув славу безкомпромісного борця із хабарництвом. Султан суворо карав чиновників за зловживання; він «завоював прихильність народу добрими справами, будував школи, але був безжалісним тираном: ані спорідненість, ані заслуги не рятували від його підозрілості та жорстокості».
Правління Сулеймана I вважається «золотою добою» османської культури і поезії. Султан і сам писав вірші — під псевдонімом Мухіббі, і підтримував талановитих митців. Саме в цей час зажили слави турчанка Міхрі-хатун, албанець Ях'я-бей, азербайджанець Мухаммед Фізулі. «Султаном поетів» Сулейман I урочисто оголосив Махмуда Баки. Ламі Челебі став відомим не лише як поет і перекладач, але і як автор оповідань та анекдотів, найвідомішим героєм яких став Ходжа Насреддін.
Найвидатнішим з османських архітекторів став Сінан. Під його керівництвом було зведено понад три сотні будівель, зокрема мечеті Шехзаде і Сулейманіє в Стамбулі. Сам архітектор, однак, вважав найкращим своїм творінням мечеть Селіміє в Едірне — її купол за розмірами є більшим за купол Софійського собору, а споруда при цьому видається легшою і стрункішою. За наказом Сулеймана I будували не лише релігійні будівлі, але й цілком світські — мости, фортеці, лікарні, бібліотеки, караван-сараї та лазні.
Настанови ісламу не схвалювали зображення тварин і людей, тож навіть портрети падишаха малювали італійські або ж німецькі майстри. Але за іранським прикладом османські художники створювали витончені книжкові мініатюри. Султан цікавився мистецтвом і наукою Західної Європи, однак не прагнув щось подібне в себе вдома. Навіть книжки в Османській імперії не друкували, а, як і раніше, переписували вручну. Більшість мусульманського духовенства до іноземних запозичень та розвитку світської культури ставилася відверто вороже. Православні священики теж закликали своїх вірних твердо «триматися старовини». З одного боку, це допомагало християнським народам імперії зберегти свої звичаї та мови, з другого — обмежувало можливості їхнього розвитку.
Родинне життя
Цей розділ не містить . (Листопад 2023) |
Відомо[], що у Сулеймана була одна хасекі (законна дружина) та троє наложниць:
- Хасекі Хюррем Султан, у Європі знана як Роксолана — законна дружина. Донька священника — Лісовського з галицького міста Рогатина. У 1518-1520 роках потрапила до татарського полону й була продана в рабство. Згодом опинилася в султанському . Була подарована як невільниця Ібрагімом-пашею чи Валіде султан. Роксолана була великим коханням султана. Перший син Сулеймана і Роксолани народився у 1521 році. Сулейман адресував їй свою любовну поезію. У червні 1530 році відбувся шлюб Сулеймана і Роксолани та гучне весілля. Роксолана запропонувала побудову мечеті, що носила ім'я Сулеймана. Ця ідея була реалізована придворним архітектором Сінаном. Свій великий вплив на султана Роксолана використовувала для політичних інтриг, впливала на зовнішню політику, листувалася з Боною Сфорцою та Сигізмундом II Августом. Брала участь у визначенні спадкоємця трону: в результаті її інтриг, син Роксолани Селім після смерті батька посів трон як Селім II. Після смерті Роксолани навесні 1558 року Сулейман І збудував в імперії велику кількість об'єктів, присвячених її пам'яті. Сулейман І та Роксолана були поховані в одному склепі. Започаткований Роксоланою період впливу дружин султанів на їхніх чоловіків отримав назву «Жіночий султанат» — в чому вбачають[] одну з причин занепаду Османської імперії.
- Фюлане Хатун — перша наложниця. Традиційна назва. Дані про справжнє ім'я та роки життя не збереглися. У 1512 році вона народила Шехзаде Махмуда, який помер у 1521 році від натуральної віспи. Згодом Фулане була відправлена в Палаццо Веккіо[](Старий палац). Про її подальше життя нічого не відомо. Померла у 1550 році.
- Ґюльфем-хатун — традиційно друга наложниця — вона увійшла до гарему майбутнього султана Сулеймана близько 1511 року. У 1519 році вона народила шехзаде Мурада, який помер у 1521 році. Після смерті сина Гюльфем була відлучена від Сулеймана, але залишилася в палаці. Однак невідомо, що це була мати Мурада[].
- Ґюльбахар Махідевран Султан — третя наложниця. Вона була черкешенкою чи албанкою. Була однією з улюблених сімнадцяти наложниць Сулеймана під час його перебування на посаді санджакбея Маніси. У 1515 році вона народила сина Мустафу. Смерть інших синів султана зробила Махідевран матір'ю єдиного спадкоємця престолу. 6 жовтня 1553 року Шехзаде Мустафа був страчений за наказом Сулеймана. Махідевран була вислана до Бурси, довгий час жила у злиднях і мала багато боргів. Згодом новий султан Османської імперії Селім II, який вступив на престол у 1566 році, призначив їй пенсію. Махідевран Султан померла 3 лютого [1581] року і була похована у мечеті Мураді поруч із сином.
Діти
- Шехзаде Махмуд (1512—1520)
- Шехзаде Мустафа (1515—6 жовтня 1553) (син Махідевран)
- Разіє Султан (1517—1520)
- Шехзаде Ахмед (1518—1521)
- Шехзаде Мурад (1519—1521)
- Шехзаде Мехмед (21 лютого 1521—6 листопада 1543) (син Роксолани)
- Міхрімах Султан (21 березня 1522—25 грудня 1578) (дочка Роксолани)
- Шехзаде Абдулла (1523—1526) (син Роксолани)
- Шехзаде Селім (28 травня 1524—15 грудня 1574) (син Роксолани)
- Шехзаде Баязид (4 травня 1525—25 листопада 1561) (син Роксолани)
- Шехзаде Джихангір (9 грудня 1529—27 жовтня 1553) (син Роксолани)
Існує переконання, що Сулейман найбільше любив свою доньку Міхрімах. Роксолана маніпулювала султаном за допомогою дитини. Пізніше сама Міхрімах використовувала свій вплив на батька для досягнення власних цілей. У 1539 році її видали заміж за пашу Рустема, який пізніше став великим візиром. Сулейман збудував на її честь мечеть.
З-поміж синів батька пережив лише Селім. Інші загинули в ході боротьби за трон. Роксолана, плетучи інтриги проти Мустафи, домоглася його смерті (за наказом Сулеймана його було задушено). Легенда додає, що Джихангір помер із жалю за своїм братом. Баязид, після невдалої спроби вбити Селіма, разом із 12 000 своїх людей переховувався в Персії. Скориставшись допомогою ворога Османської імперії, став таким чином зрадником. Сулейман порозумівся з перським шахом, в результаті чого, в обмін на 400 000 золотих монет, прихильників Баязида було вбито, а його самого, разом із чотирма синами видано посланцям Сулеймана. Вирок смерті, виданий султаном, було виконано 28 листопада 1561 року.
Сулейман I Пишний у культурі
- У 1599 році у Лондоні з'явився перший в Європі літературний твір, присвячений цьому правителю: The Tragedie of Soliman (Трагедія Сулеймана).
- В українському телесеріалі «Роксолана» (1996—2003), знятому Борисом Небієрідзе роль Сулеймана I зіграв Анатолій Хостікоєв.
- У серіалі «Величне століття» роль Сулеймана І виконав Халіт Ергенч.
Примітки
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
- M. Th Houtsma. First encyclopaedia of Islam: 1913-1936. — BRILL, 1993. — С. 522. — , 9789004097964. з джерела 4 липня 2023
- Лэмб Г. Сулейман: Султан Востока / Пер. Л. А. Игоревского. — М.: Центрполиграф, 2002. — 492 с. — (рос.)
- . Архів оригіналу за 13 червня 2013. Процитовано 6 квітня 2013.
- Смерть султана Сулеймана Великолепного [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті «Искусство Ислама» (рос.)
- «Загальна історія»
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с.67-69
Джерела та література
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Сулейман I |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сулейман I |
- Сулейман I Кануні [ 5 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 899. — .
- Лэмб Г. Сулейман: Султан Востока [ 22 червня 2019 у Wayback Machine.] / Пер. Л. А. Игоревского. — М.: Центрполиграф, 2002. — 492 с. —
- Avtorkhanov, Abdurakhman; Broxup, Marie. The North Caucasus Barrier: The Russian Advance Towards the Muslim World. — C. Hurst & Co. Publishers, 1996. — 252 p. — , 9781850653059.
- İnalcık, Halil; Kafadar, Cemal. Süleymân The Second [i.e. the First and his time]. — Isis Press, 1993. — 394 p.
- Lord Kinross. Ottoman Centuries. — HarperCollins, 2002. — 640 p. — , 9780688080938.
- Peirce, Leslie P. The Imperial Harem: Women and Sovereignty in the Ottoman Empire. — Oxford : Oxford University Press, 1993. — 374 p. — , 9780195086775.
- Uluçay, M. Çağatay. Padişahların kadınları ve kızları. — 1985. — 220 p.
- Yermolenko, Galina I. Roxolana in European Literature, History and Cultur. — Ashgate Publishing Ltd, 2013. — 334 p. — , 9781409476115.
Посилання
- Сулейман I Кануні [ 30 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- (англ.)
- Сергій Махун.Сулейман І Пишний: «лагідне ягнятко» із залізною рукою. [ 13 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Герей В. Султан Сулейман I Пишний:10 фактів життя [ 23 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Нік Торп У пошуках серця султана Сулеймана Пишного [ 23 квітня 2017 у Wayback Machine.] на сайті «BBC Україна»
- Завойовники: Сулейман Пишний (Discovery channel) на YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Listopad 2023 Sulejma n I osman سليمانا اول translit Suleyman i Evvel tur I Suleyman 6 listopada 1494 Trabzon 6 veresnya 1566 Sigetvar vidomij na Zahodi yak Velichnij abo Pishnij u svoyij derzhavi yak Kanuni Zakonodavec osman قانونى سلطان سليمان translit Ḳanuni Sulṭan Suleyman tur Suleyman Kanuni osmanskij sultan z 1520 roku do 1566 roku Buv sinom Selima I Griznogo ta Ajshe Hafsi Sultan Sulejman stav najviznachnishim pravitelem Shodu XVI stolittya buvshi na vershini vijskovoyi politichnoyi i ekonomichnoyi mogutnosti Osmanskoyi imperiyi Sultan Sulejman Iosman سليمان اول Suleyman i evvel Sultan Sulejman ISulejman I10 j Osmanskij sultanPochatok pravlinnya 22 veresnya 1520Kinec pravlinnya 6 veresnya 1566Poperednik Selim INastupnik Selim IIData narodzhennya 6 listopada 1494 1494 11 06 Misce narodzhennya Trabzon Osmanska imperiyaKrayina Osmanska imperiyaData smerti 6 veresnya 1566 1566 09 06 71 rik Misce smerti Sigetvar 1 PohovannyadDruzhina Zakonna druzhina Haseki Haseki Hyurrem Sultan Nalozhnici Fyulane hatun Gyulfem hatun Mahidevran Sultan Diti shehzade Mahmud shehzade Mustafa Raziye Sultan shehzade Mehmed Mihrimah Sultan shehzade Abdulla shehzade Selim shehzade Bayazid shehzade Dzhihangir Dinastiya OsmaniBatko Selim I GriznijMati Ajshe Hafsa SultanTugra Sulejmana I Pishnogo Druzhinoyu sultana Sulejmana I bula Haseki Hyurrem Sultan znana yak Roksolana Skladav virshi zahoplyuvavsya yuvelirnoyu spravoyu buv vpravnim kovalem ta osobisto brav uchast u vilivanni garmat dlya svoyeyi armiyi BiografiyaNarodivsya Sulejman 6 listopada 1494 roku v Trabzoni jogo batkom buv shehzade Selim I a mati Ajshe Hafsa sultan yaka za odniyeyu iz versij bula dochkoyu krimskogo hana Mengli I Geraya U vici semi rokiv jogo poslali do dvoru sultana Bayazida II v Konstantinopol Tam vin navchavsya osnovam vijskovoyi spravi prava ta fehtuvannya z nauk v osnovnomu istoriyu i filosofiyu Vivchiv takozh inozemni movi znav serbsku arabsku ta persku Navchivsya takozh remeslu yuvelira U vici 14 rokiv pochav vikonuvati derzhavni obov yazki pravitel u Kafi v Krimu do 1512 roku Na moment smerti batka sultana Selima I v 1520 roci Sulejman buv namisnikom u Manisi zdijsnyuvav takozh funkciyi pravitelya yevropejskih provincij pid chas vijskovih pohodiv Selima Ocholiv osmanskij prestol 1520 roci u vici 26 rokiv Kardinal Volsi skazav pro nogo poslu Veneciyi pri dvori korolya Genriha VIII Tyudora Comu sultanu Sulejmanu dvadcyat shist rokiv vin ne pozbavlenij i zdorovogo gluzdu slid poboyuvatisya sho vin bude diyati tak samo yak jogo batko Vijskovi kampaniyiDiv takozh Spisok vijskovih kampanij Sulejmana I PishnogoBarelyef Sulejmana Pishnogo na Kapitoliyi Vashington SShA Vijni v Yevropi Imperiya chasiv Sulejmana Pislya smerti batka Selima I 1520 roku Sulejman uspadkuvav tron i vidrazu zh pochav gotuvatisya do rozshirennya j zmicnennya imperiyi Vin otrimav vid Selima I dobre navchenu armiyu i vzhe 1521 roku pochav vijnu z davnim i neprimirennim vorogom Ugorshinoyu Zahopiv na yiyi kordonah strategichno vazhlivu fortecyu Belgrad yaka do pochatku jogo pravlinnya ne piddavalasya nikomu U lipni 1522 roku osobisto ocholiv armiyu i rozpochav oblogu ostrova Rodos v Egejskomu mori Rodoski licari gospitalyeri buli vpravnimi voyinami a suchasniki nazivali yih ostannimi hrestonoscyami Z gospitalyerami u osmanskih sultaniv buli davni rahunki Pradid Sulejmana Mehmed II Fatih Zavojovnik 1480 roku namagavsya zahopiti Rodos ale zaznav vidchutnoyi porazki faktichno yedinoyi v zhitti Pid provodom Vilye de Lilya Adama za najsuchasnishimi v Yevropi fortifikacijnimi ukriplennyami Rodoskogo zamku licari trimalisya do 21 grudnya 1522 roku ale cherez brak harchiv buli vimusheni vitrimavshi 14 shturmiv na pochesnih umovah taki sklasti zbroyu Zamist togo shob vinishiti usih za tradiciyami svogo batka sultan dav yim mozhlivist piti Piznishe voni znovu zustrilisya vzhe na Malti yaku v 1565 roci Sulejman sprobuvav zahopiti Citadel demoniv yak yiyi nazivali v Osmanskij imperiyi kapitulyuvala ale cya peremoga dorogo koshtuvala osmanam zaginulo blizko 50 tisyach voyiniv Do vtrati Rodosu bula yak minimum ilyuziya sho yevropejci v razi neobhidnosti ob yednayutsya v hrestovomu pohodi Prote ce bula lishe ilyuziya Ostannih hrestonosciv kinuli naprizvolyashe Takim chinom Osmanska imperiya stala povnopravnoyu volodarkoyu u Seredzemnomu mori U serpni 1526 roku Sulejman na choli 100 tisyachnoyi armiyi vdersya do Ugorshini Bilya mistechka Mohach do 25 000 ugorskih voyakiv iz 80 garmatami pid provodom korolya Ugorshini Lyudovika Lajosha II stali na shlyahu zagarbnikiv Kavaleriya hristiyan zim yala neregulyarnu pihotu bashibuzukiv hristiyani vzhe svyatkuvali peremogu rozgromivshi yak voni vvazhali centr pozicij osmaniv Prote ce buli lishe pershi liniyi yih Sam Sulejman z yanicharami j usiyeyu artileriyeyu zustrili Lajosha yakij razom iz rezervami muzhno prote bezgluzdo kinuvsya v ataku Z flangiv na ugorciv tim chasom naskochila legka kavaleriya dovershili rozgrom rushnici yanichar i garmati yaki vpritul rozstrilyuvali vazhku kavaleriyu Ugorski voyini dekilka godin chinili geroyichnij opir na poli boyu yih polyaglo do 22 tisyach razom iz korolem Katastrofa bilya Mohacha viddala Ugorshinu pid vladu Osmanskoyi imperiyi bilshe nizh na 150 rokiv Korolem Ugorshini stav Yanosh I Zapolya yakij viznav sebe osmanskim vasalom Cherez tri roki Sulejman rozpochav vijnu z Avstriyeyu ercgercog yakoyi Ferdinand Gabsburg brat imperatora Karla V pretenduvav na prestol Svyatogo Stefana Peremogti Gabsburgiv Sulejman ne zmig ale svoyi prava na Ugorshinu pidtverdiv Majzhe tri tizhni pid stinami Vidnya trivala grandiozna bitva 100 tisyachna armiya Sulejmana v zhovtni listopadi 1529 roku dekilka raziv shturmuvala dobre ukriplene misto zalishivshi pid jogo stinami do 40 tisyach ubitimi Osmani buli zmusheni povernutisya na shid Hocha obloga bula nevdaloyu v cilomu Avstriya zaznala porazki j bula zmushena platiti daninu v 30 tisyach dukativ U 1533 roci pislya togo yak osmani vkotre rozorili Ugorshinu Gabsburgi uklali z nimi mirnij dogovir za yakim pid vladoyu avstrijciv zalishilasya lishe pivnichno zahidna chastina krayini Osmansko perska vijna Miniatyura sho zobrazhuye Sulejmana Pishnogo z armiyeyu v pohodi na Nahichevan lito 1554 roku Zabezpechivshi ohoronu kordoniv na zahodi sultan rozpochav borotbu zi svoyimi vorogami v Aziyi v pershu chergu iz postijnoyu zagrozoyu z boku shiyitiv iz dinastiyi Sefevidiv v Irani U 1533 1538 rokah zdijsniv dekilka pohodiv na Iran proti shaha Tagmaspa I Osmani zahopili Virmeniyu i Azerbajdzhan iz Tebrizom davnyu stolicyu halifiv Bagdad gruden 1534 r a takozh svyatini shiyitiv Nedzhef i Kerbelu Buvshi sunitami osmani pereshkodzhali shiyitam hoditi na proshu v ci svyati miscya Osmansko perska vijna trivala azh do 1555 roku koli sultan uklav mirnu ugodu z irancyami Za yiyi umovami osmani okupuvali Virmeniyu Erzerum Van Yerevan pivnichnij Iran Tebriz ta vsyu Gruziyu Vijni v Pivnichnij Africi ta Seredzemnomor yi U 1533 roci do Osmanskoyi imperiyi buli priyednani kolishni volodinnya ispanciv v Alzhiri U 1536 roci Sulejman uklav ugodu iz Franciyeyu Nenavist francuzkih monarhiv do Gabsburgiv bula taka velika sho voni ne tilki pishli na cej nespodivanij soyuz ale j aktivno vikonuvali rol soyuznika Francisk I korol Franciyi pragnuv vikoristovuvati napir osmaniv na shodi shob zv yazati ruki svoyim gabsburzkim supernikam na zahodi Vreshti resht z yavilisya na svit kapitulyaciyi 1536 roku za yakimi Sulejman nadav francuzam torgovelni privileyi yaki zrobili Franciyu golovnim zahidnim torgovelnim partnerom Osmanskoyi imperiyi stvorivshi zasadi francuzkih interesiv i vplivu v Levanti Voseni 1538 Sulejman poslav u Seredzemne more flot na choli z kolishnim berberskim korsarom Hajr ad Dinom Barbarossoyu 27 veresnya toj peremig u bitvi pri Prevezi ob yednanij flot Gabsburgiv ta Venecijskoyi respubliki pislya chogo Osmanska imperiya yak minimum na 30 rokiv zabezpechila sobi majzhe povnij kontrol nad shidnoyu chastinoyu Seredzemnogo morya Poki Sulejman I viv vijni z Iranom osmanskij flot zdijsniv bliskavichni rejdi u pivdennoyevropejski porti i na Pivnochi Afriki U 1551 roci u Pivnichnij Africi gospitalyeri buli vibiti z Tripoli V ostannij period zhittya Sulejman periodichno viv vijni shob zmicniti bezpeku imperiyi Tak u 1555 1557 rokah osmani zahopili Sudan protyagom 1559 roku pivnichnu Eritreyu j afrikanske uzberezhzhya Chervonogo morya dekilka ostroviv u Egejskomu mori Peloponneskij pivostriv Koli sultanu vipovnilosya 72 roki vin poviv 100 tisyachnu armiyu v novij pohid na Avstriyu Uminnya sultana poyednuvati diyi pihoti kavaleriyi artileriyi j talant najkrashih na toj chas vijskovih inzheneriv bulo neperevershenim 5 veresnya 1566 roku Sulejman pomer vid dizenteriyi u vijskovomu tabori pid chas oblogi ugorskogo mista Sigetvar sho jogo vidchajdushno zahishav avstrijskij garnizon Ce prihovuvali vid soldativ uprodovzh 40 dniv Tilo padishaha bez sercya i nutroshiv zabrano do Konstantinopolya i pohovano bilya Roksolani v mavzoleyi zbudovanomu na podvir yi mecheti Sulejmaniye Vnutrishnya politika Zolota doba osmanskoyi kulturiSulejman I zdobuv slavu bezkompromisnogo borcya iz habarnictvom Sultan suvoro karav chinovnikiv za zlovzhivannya vin zavoyuvav prihilnist narodu dobrimi spravami buduvav shkoli ale buv bezzhalisnim tiranom ani sporidnenist ani zaslugi ne ryatuvali vid jogo pidozrilosti ta zhorstokosti Pravlinnya Sulejmana I vvazhayetsya zolotoyu doboyu osmanskoyi kulturi i poeziyi Sultan i sam pisav virshi pid psevdonimom Muhibbi i pidtrimuvav talanovitih mitciv Same v cej chas zazhili slavi turchanka Mihri hatun albanec Yah ya bej azerbajdzhanec Muhammed Fizuli Sultanom poetiv Sulejman I urochisto ogolosiv Mahmuda Baki Lami Chelebi stav vidomim ne lishe yak poet i perekladach ale i yak avtor opovidan ta anekdotiv najvidomishim geroyem yakih stav Hodzha Nasreddin Sulejmaniye Dzhami v Stambuli Najvidatnishim z osmanskih arhitektoriv stav Sinan Pid jogo kerivnictvom bulo zvedeno ponad tri sotni budivel zokrema mecheti Shehzade i Sulejmaniye v Stambuli Sam arhitektor odnak vvazhav najkrashim svoyim tvorinnyam mechet Selimiye v Edirne yiyi kupol za rozmirami ye bilshim za kupol Sofijskogo soboru a sporuda pri comu vidayetsya legshoyu i strunkishoyu Za nakazom Sulejmana I buduvali ne lishe religijni budivli ale j cilkom svitski mosti forteci likarni biblioteki karavan sarayi ta lazni Nastanovi islamu ne shvalyuvali zobrazhennya tvarin i lyudej tozh navit portreti padishaha malyuvali italijski abo zh nimecki majstri Ale za iranskim prikladom osmanski hudozhniki stvoryuvali vitoncheni knizhkovi miniatyuri Sultan cikavivsya mistectvom i naukoyu Zahidnoyi Yevropi odnak ne pragnuv shos podibne v sebe vdoma Navit knizhki v Osmanskij imperiyi ne drukuvali a yak i ranishe perepisuvali vruchnu Bilshist musulmanskogo duhovenstva do inozemnih zapozichen ta rozvitku svitskoyi kulturi stavilasya vidverto vorozhe Pravoslavni svyasheniki tezh zaklikali svoyih virnih tverdo trimatisya starovini Z odnogo boku ce dopomagalo hristiyanskim narodam imperiyi zberegti svoyi zvichayi ta movi z drugogo obmezhuvalo mozhlivosti yihnogo rozvitku Rodinne zhittyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Listopad 2023 Z kohanoyu druzhinoyu Haseki Hyurrem Sultan Vidomo komu sho u Sulejmana bula odna haseki zakonna druzhina ta troye nalozhnic Haseki Hyurrem Sultan u Yevropi znana yak Roksolana zakonna druzhina Donka svyashennika Lisovskogo z galickogo mista Rogatina U 1518 1520 rokah potrapila do tatarskogo polonu j bula prodana v rabstvo Zgodom opinilasya v sultanskomu Bula podarovana yak nevilnicya Ibragimom pasheyu chi Valide sultan Roksolana bula velikim kohannyam sultana Pershij sin Sulejmana i Roksolani narodivsya u 1521 roci Sulejman adresuvav yij svoyu lyubovnu poeziyu U chervni 1530 roci vidbuvsya shlyub Sulejmana i Roksolani ta guchne vesillya Roksolana zaproponuvala pobudovu mecheti sho nosila im ya Sulejmana Cya ideya bula realizovana pridvornim arhitektorom Sinanom Svij velikij vpliv na sultana Roksolana vikoristovuvala dlya politichnih intrig vplivala na zovnishnyu politiku listuvalasya z Bonoyu Sforcoyu ta Sigizmundom II Avgustom Brala uchast u viznachenni spadkoyemcya tronu v rezultati yiyi intrig sin Roksolani Selim pislya smerti batka posiv tron yak Selim II Pislya smerti Roksolani navesni 1558 roku Sulejman I zbuduvav v imperiyi veliku kilkist ob yektiv prisvyachenih yiyi pam yati Sulejman I ta Roksolana buli pohovani v odnomu sklepi Zapochatkovanij Roksolanoyu period vplivu druzhin sultaniv na yihnih cholovikiv otrimav nazvu Zhinochij sultanat v chomu vbachayut hto same odnu z prichin zanepadu Osmanskoyi imperiyi Fyulane Hatun persha nalozhnicya Tradicijna nazva Dani pro spravzhnye im ya ta roki zhittya ne zbereglisya U 1512 roci vona narodila Shehzade Mahmuda yakij pomer u 1521 roci vid naturalnoyi vispi Zgodom Fulane bula vidpravlena v Palacco Vekkio dzherelo Starij palac Pro yiyi podalshe zhittya nichogo ne vidomo Pomerla u 1550 roci Gyulfem hatun tradicijno druga nalozhnicya vona uvijshla do garemu majbutnogo sultana Sulejmana blizko 1511 roku U 1519 roci vona narodila shehzade Murada yakij pomer u 1521 roci Pislya smerti sina Gyulfem bula vidluchena vid Sulejmana ale zalishilasya v palaci Odnak nevidomo sho ce bula mati Murada proyasniti Gyulbahar Mahidevran Sultan tretya nalozhnicya Vona bula cherkeshenkoyu chi albankoyu Bula odniyeyu z ulyublenih simnadcyati nalozhnic Sulejmana pid chas jogo perebuvannya na posadi sandzhakbeya Manisi U 1515 roci vona narodila sina Mustafu Smert inshih siniv sultana zrobila Mahidevran matir yu yedinogo spadkoyemcya prestolu 6 zhovtnya 1553 roku Shehzade Mustafa buv strachenij za nakazom Sulejmana Mahidevran bula vislana do Bursi dovgij chas zhila u zlidnyah i mala bagato borgiv Zgodom novij sultan Osmanskoyi imperiyi Selim II yakij vstupiv na prestol u 1566 roci priznachiv yij pensiyu Mahidevran Sultan pomerla 3 lyutogo 1581 roku i bula pohovana u mecheti Muradi poruch iz sinom Diti Shehzade Mahmud 1512 1520 Shehzade Mustafa 1515 6 zhovtnya 1553 sin Mahidevran Raziye Sultan 1517 1520 Shehzade Ahmed 1518 1521 Shehzade Murad 1519 1521 Shehzade Mehmed 21 lyutogo 1521 6 listopada 1543 sin Roksolani Mihrimah Sultan 21 bereznya 1522 25 grudnya 1578 dochka Roksolani Shehzade Abdulla 1523 1526 sin Roksolani Shehzade Selim 28 travnya 1524 15 grudnya 1574 sin Roksolani Shehzade Bayazid 4 travnya 1525 25 listopada 1561 sin Roksolani Shehzade Dzhihangir 9 grudnya 1529 27 zhovtnya 1553 sin Roksolani Isnuye perekonannya sho Sulejman najbilshe lyubiv svoyu donku Mihrimah Roksolana manipulyuvala sultanom za dopomogoyu ditini Piznishe sama Mihrimah vikoristovuvala svij vpliv na batka dlya dosyagnennya vlasnih cilej U 1539 roci yiyi vidali zamizh za pashu Rustema yakij piznishe stav velikim vizirom Sulejman zbuduvav na yiyi chest mechet Z pomizh siniv batka perezhiv lishe Selim Inshi zaginuli v hodi borotbi za tron Roksolana pletuchi intrigi proti Mustafi domoglasya jogo smerti za nakazom Sulejmana jogo bulo zadusheno Legenda dodaye sho Dzhihangir pomer iz zhalyu za svoyim bratom Bayazid pislya nevdaloyi sprobi vbiti Selima razom iz 12 000 svoyih lyudej perehovuvavsya v Persiyi Skoristavshis dopomogoyu voroga Osmanskoyi imperiyi stav takim chinom zradnikom Sulejman porozumivsya z perskim shahom v rezultati chogo v obmin na 400 000 zolotih monet prihilnikiv Bayazida bulo vbito a jogo samogo razom iz chotirma sinami vidano poslancyam Sulejmana Virok smerti vidanij sultanom bulo vikonano 28 listopada 1561 roku Sulejman I Pishnij u kulturiU 1599 roci u Londoni z yavivsya pershij v Yevropi literaturnij tvir prisvyachenij comu pravitelyu The Tragedie of Soliman Tragediya Sulejmana V ukrayinskomu teleseriali Roksolana 1996 2003 znyatomu Borisom Nebiyeridze rol Sulejmana I zigrav Anatolij Hostikoyev U seriali Velichne stolittya rol Sulejmana I vikonav Halit Ergench PrimitkiZvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2017 d Track Q110250907d Track Q2494649 M Th Houtsma First encyclopaedia of Islam 1913 1936 BRILL 1993 S 522 ISBN 9004097961 9789004097964 z dzherela 4 lipnya 2023 Lemb G Sulejman Sultan Vostoka Per L A Igorevskogo M Centrpoligraf 2002 492 s ISBN 5 227 01509 0 ros Arhiv originalu za 13 chervnya 2013 Procitovano 6 kvitnya 2013 Smert sultana Sulejmana Velikolepnogo 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Iskusstvo Islama ros Zagalna istoriya Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 67 69Dzherela ta literaturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Sulejman I Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sulejman I Sulejman I Kanuni 5 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 899 ISBN 978 966 00 1290 5 Lemb G Sulejman Sultan Vostoka 22 chervnya 2019 u Wayback Machine Per L A Igorevskogo M Centrpoligraf 2002 492 s ISBN 5 227 01509 0 Avtorkhanov Abdurakhman Broxup Marie The North Caucasus Barrier The Russian Advance Towards the Muslim World C Hurst amp Co Publishers 1996 252 p ISBN 1850653054 9781850653059 Inalcik Halil Kafadar Cemal Suleyman The Second i e the First and his time Isis Press 1993 394 p Lord Kinross Ottoman Centuries HarperCollins 2002 640 p ISBN 0688080936 9780688080938 Peirce Leslie P The Imperial Harem Women and Sovereignty in the Ottoman Empire Oxford Oxford University Press 1993 374 p ISBN 0195086775 9780195086775 Ulucay M Cagatay Padisahlarin kadinlari ve kizlari 1985 220 p Yermolenko Galina I Roxolana in European Literature History and Cultur Ashgate Publishing Ltd 2013 334 p ISBN 1409476111 9781409476115 PosilannyaSulejman I Kanuni 30 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 angl Sergij Mahun Sulejman I Pishnij lagidne yagnyatko iz zaliznoyu rukoyu 13 chervnya 2013 u Wayback Machine Gerej V Sultan Sulejman I Pishnij 10 faktiv zhittya 23 kvitnya 2017 u Wayback Machine Nik Torp U poshukah sercya sultana Sulejmana Pishnogo 23 kvitnya 2017 u Wayback Machine na sajti BBC Ukrayina Zavojovniki Sulejman Pishnij Discovery channel na YouTube Sulejman IOsmanska dinastiyaNarodivsya 6 listopada 1494 Pomer 6 veresnya 1566 prozhiv 72 roki Korolivski tituli Poperednik Selim I Sultani Osmanskoyi imperiyi 22 veresnya 1520 6 veresnya 1566 Nastupnik Selim II Religijni posadi Poperednik Selim I Halifi Osmanskoyi imperiyi 22 veresnya 1520 6 veresnya 1566 Nastupnik Selim II