Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шехзаде Мустафа тур şehzade Mustafa нар 1515 пом 6 жовтня 1553 син султана Османської імперії Сулеймана I Пишного Шехзад

Шехзаде Мустафа

Шехзаде Мустафа

Шехзаде́ Мустафа́ (тур. Şehzade Mustafa; нар.1515 — пом.6 жовтня 1553) — син султана Османської імперії Сулеймана I Пишного.

Шехзаде Мустафа
тур. Şehzade Mustafa
image
Шехзаде Мустафа
Санджак бей Маніси
1533 — 1541
Попередник Сулейман I Пишний
Наступник Шехзаде Мехмед
Санджак бей Амасьї
1541 — 6 жовтня 1553
Попередник ?
Наступник Шехзаде Баязид
Народився 6 серпня 1515(1515-08-06)
Маніса, Османська імперія
Помер 6 жовтня 1553(1553-10-06) (38 років)
Ереглі, Османська імперія
Похований d і Q20587092?
Відомий як губернатор
Країна Османська імперія
Національність турок
Династія Османи
Батько Сулейман I Пишний
Мати Махідевран Хатун
Діти Сини:
шехзаде Мехмед
шехзаде Орхан;
Доньки:
Нергізшах Султан
Айше Султан
Шах Султан
Релігія іслам
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Шехзаде народився у 1515 році в Манісі. Його матір'ю була Махідевран-султан — наложниця Сулеймана, який сам тоді був ще шахзаде і санджак беєм Маніси. Після смерті батька, султана Селіма I, в 1520 році Сулейман з родиною повернувся до Стамбулу і зійшов на престол.

У 1533 році, коли Мустафі виповнилося 18 — Сулейман призначив його губернатором (санджак беєм) Маніси. Разом з ним до провінції поїхала і Махідевран — згідно османської традиції, всі спадкоємці повинні були працювати намісниками провінцій, а матері — їх супроводжували.

У 1541 році Сулейман віддалив від себе Мустафу, передавши владу в Манісі шехзаде Мехмеду — сину Хюррем Султан-Роксолани, а Мустафу — призначив санджак беєм Амасьї. За османською традицією, шехзаде-спадкоємець повинен був жити в найближчій до столиці провінції (сам Сулейман теж керував Манісою), а оскільки Амасья була далі від Стамбулу, ніж Маніса, то, відповідно, і шанси Мехмеда були вищі, ніж у Мустафи. У 1544 році, після раптової смерті Мехмеда, Сулейман призначив в Манісу іншого шехзаде — теж сина Роксолани — Селіма. Іншого сина Роксолани, шехзаде Баязида, султан спочатку відправив до Коньї, а потім — в Кютах'ю, які також були ближчі до Стамбулу, ніж Амасья.

У 1547 році Сулейман проводив зустрічі зі своїми синами — Селімом, Баязидом і Мустафою, в ході яких обговорював з ними політичну ситуацію в імперії.

Під час османсько-перської війни армія Сулеймана зупинилася в Ереглі. За однією з версій, великий візир Рустем-паша запропонував Мустафі вступити до армії свого батька і в той же час попередив Сулеймана про те, що Мустафа йде до нього для того, щоб убити.

Деякі дослідники припускають, що до страти Мустафи причетна і Хюррем Султан (Роксолана). Нібито Роксолані спільно зі своїм зятем Рустем-пашою вдалося переконати Сулеймана в зазіханнях Мустафи на султанський трон, що призвело до страти останнього за наказом батька у військовому таборі в місті Ереглі 6 жовтня 1553 року.

Французький посол доповідав:

«Все це відбувалося на очах султана-батька».

Посол імператора Священної Римської імперії Ож'є Гіслен де Бусбек (у іншому прочитанні — Бусбег) доповідав:

«Сулейман, відділений стіною шатра від міста, де розігрувалася трагедія, висовував з нього голову й кидав жахливі і грізні погляди на «німих», дорікаючи їм за повільність гнівними жестами».

Семирічного сина Мустафи — Мехмеда — стратили кількома тижнями пізніше в місті Бурса.

А от турецький історик стверджує, що до страти Мустафу привели його власні амбіції і негативний вплив оточення — він відпустив бороду (шехзаде це дозволено тільки після сходження на престол) і створив власну тугру (персональний знак правителя), бо його переконали, що Сулейман вже старий (у 1553 йому було 58 років) і хоче посадити на престол саме Мустафу.

Турецький історик Мустафа Армаган теж вважає, що Мустафа був необережний і амбітний — у нього був свій палац, своє військо, свої поети та письменники. У одному з інтерв'ю дослідник зазначив, що шехзаде Мустафа готувався до боротьби:

«Кануні повинен був вирушити в похід на Іран, і, помітивши, що його син в таких обставинах налаштований проти нього, у Падишаха не залишалося іншого виходу, окрім як прибрати його».

Щодо інтриг Хюррем Армаган відзначив:

«Є запис в книзі, написаній одним італійським шпигуном, коли Кануні говорить Джихангіру: «Дивися, Джихангір, якщо Мустафа зійде на престол, то він уб'є всіх вас, я цього боюся». Тобто, не було такого, що Мустафа був у всьому чистий, а проти нього стояла Хюррем зі своєю командою. Ні, це була боротьба за престол. Ймовірно, якби у Мустафи була можливість, то він убив би братів, і, швидше за все, Хюррем. У зв'язку з цим не варто виправдовувати сторону, що потерпіла, і чорнити ту, що перемогла. Найбільша Імперія на цьому світі — це далеко не дитяча іграшка і не родинний інцидент... Махідевран Султан в Амасьї плела не менше інтриг, ніж Хюррем Султан, щоб посадити на трон свого сина. Кожна мати, кожен батько бажає, щоб їх син був головним, і зроблять для цього що завгодно. Тобто, ніхто не має права говорити: «Чому Хюррем Султан зробила це?» Хюррем Султан справедливо хоче, щоб на престол зійшов Баязид (старший син Хюррем, шехзаде Мехмед, помер ще у 1542 — ред.), інакше, якщо на трон сяде син Махідевран, то вона не буде упевнена в безпеці свого сина. Для цього вона починає грати проти Махідевран. Причиною того, що інтриги Хюррем були більш видимими і ефектними, є знаходження Хюррем в столиці, а Махідевран — в Амасьї».

Після страти Мустафи, яничари вимагали покарати великого візира Рустема-пашу, вважаючи його причетним до смерті свого улюбленого шехзаде. Роксолана просила султана помилувати їхнього зятя заради дочки, що той і зробив.

Мустафа похований в в Бурсі, де для нього за наказом султана Селіма II був побудований мавзолей. Там же похована його мати Махідевран Султан. Також відомо, що Махідевран Султан написала листа Султану Сулейману про те, що її син виступає проти свого батька. Але ці дані ще не були підтверджені.

image
Тіло Мустафи перед
шатром батька
(шехзаде зображено з бородою)
мініатюра XVI століття

Образ у мистецтві

Життя та смерть шехзаде Мустафи привернули увагу митців, зокрема, письменників та живописців, які присвятили йому кілька творів.

У літературі

Вперше про Мустафу написав Ніколас де Моффан у памфлеті про вбивство шехзаде (Базель, 1555; Париж, 1556). Про нього також писали венеційські (Наваджеро і Тревізано) та австрійські (Бусбек) дипломати, що були при османському дворі.

  • трагедія французького письменника Габріеля Бунена «Султана» (фр. «La Soltane», 1561),
  • ілюстрована праця французького письменника Жана-Жака Буассара латиною «Життя і портрети турецьких султанів, перських князів та інших славних героїв і героїнь, від Османа до Мухаммеда II» (1596),
  • п'єса французького письменника Жана Мере «Великий і останній Сулейман, або смерть Мустафи» (1637),
  • п'єса французького письменника «Мустафа та Зеангір» (Зеангір — так у французькій транскрипції звучить ім'я молодшого з синів Роксолани — Джихангіра, 1705),
  • драма німецького письменника Християна Вейса (або Вейсса) «Мустафа та Зеангір» (1761),
  • трагедія французького письменника Ніколя Шамфора «Мустафа та Зеангір» (1776),
  • праця «Історія Оттоманської імперії» (нім. «Geschichte des osmanischen Reiches» [1] [ 20 грудня 2013 у Wayback Machine.], 1827–1835) австрійського сходознавця Йозефа фон Гаммер-Пургшталя,
  • праця османського історика Ахмета Рефіка Алтиная «Жіночий султанат» (1916),
  • праця французького історика «Сулейман Пишний» (фр. «Soliman le Magnifique», 1983),
  • велике історичне дослідження югославського вченого Радована Самарджича «Сулейман і Роксолана» (1987).

В образотворчому мистецтві

Існує кілька картин з Мустафою, найперші з яких — мініатюри XVI століття.

У кіно

image image image
Перша сторінка трагедії «Султана» (фр. «La Soltane»)
Мустафа вказаний як дійова особа
Габріель Бунен, 1561
«Смерть Мустафи»
гравюра XVIII століття
Мехмет Гюнсюр в ролі Мустафи
плакат серіалу
«Величне століття. Роксолана»
(другий зліва)

Примітки

  1. Suleyman and His Sons [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.] // Fisher A. Soliman le magnifique et son temps. — Paris, 1992. — С. 117—124.
  2. Beosch M. Murder of Prince Mustafa [ 23 липня 2016 у Wayback Machine.] (The Height of the Ottoman Power). // The Cambridge Modern History: В 14 т. /Ed. by Adolphus W. Ward. — Cambridge: University Press, 1902—1912. — Т. 3. The Wars of Religion. — 1904. — С. 121—122.
  3. Турянська О. Де бувала «Роксоляна»… // Роксолана у світі: Історико-краєзнавчий збірник [До 500-річчя від часу народження Роксолани]/ Автори-упорядники: Б. Гаврилів, І. Миронюк. — Івано-Франківськ: ПНУ ім. В. Стефаника, 2008. — С. 12-17. — С. 17.
  4. Галенко О. І. Роксолана [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — Т. 9 (Прил-С). — К.: Наукова думка, 2012. — С. 272—274. — С. 273.
  5. Роксолана: Міф чи гордість // CITY LIFE/ — № 5. — 2005. — С. 18 — 25.
  6. Утешение историей. Авторское послесловие [ 12 травня 2012 у Wayback Machine.]// Загребельный П. Роксолана: Страсти. Книга 2.
  7. «Німими» або «без'язикими» називали пажів, які стояли на варті коло дверей султанового кабінету або покоїв, коли султан приймав відвідувачів. Між собою спілкувалися і від султана отримували накази не словами, а жестами, звідси і назва. Див.:Українська бранка, попівна-Роксолана або Хуррем-султанша [Сулейман Пишний (1520–1566)] // Кримський А. Історія Туреччини. — 2-е вид., випр. — Київ-Львів:Олір, 1996. — С. 209.
  8. Інтерв'ю Тальха Угурлуеля [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] на турецькому каналі Habertürk TV
  9. Tarihçi Mustafa Armağan: Şehzade Mustafa'nın boğdurulması sahnesi hatalı [ 18 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Інтерв'ю Мустафи Армагана інформаційному агентству Джіхан). — 2014. — 13 лютого. — 16:22
  10. Галенко О. І. Роксолана // Енциклопедія історії України. — Т. 9 (Прил-С). — К.: Наукова думка, 2012. — С. 272–274. — С. 272.
  11. Ibrâhîm P. Tārīḫ-i Peçevī. — Istanbul: Maṭbaʿa-ʾi ʿĀmire, 1866. — Т. 1. — С. 303.
  12. Harem'den Mektuplar. Siehe Brief Roxelanes an Süleyman, Topkapı Sarayı Arşivi Evrak № 5038; teilweise und in Umschrift veröffentlicht / Çağatay Uluçay. — Istanbul: Ötüken Neşriyat, 2011. — С. 80. —
  13. Гавришков Б. М. Славянская тематика в произведениях Лессинга [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Советское славяноведение. — 1982. — № 6, ноябрь-декабрь. — С. 93. — ISSN 0132-1366
  14. Кочубей Ю. Роксолана: доля, образ, символ [ 16 червня 2014 у Wayback Machine.] // Назарук О. Роксоляна. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013. — С. 3-19.
  15. Ahmet Refik Altınay. Kadınlar Saltanatı. — Tarih Vakfı Yayınları, Mayıs 2005. — 400 p. —
  16. Clot André. Soliman le Magnifique. — Paris: Fayard, 1983. — P. 209. —

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шехзаде Мустафа
  • Галенко О. І. Роксолана [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — Т. 9 (Прил-С). — К.: Наукова думка, 2012. — С. 272—274. — С. 272—274.
  • Гарем султана. Турецкий взгляд [Архівовано 1 вересня 2013 у WebCite] // Розшифровка нарисів, що вийшли в ефір радіо «Голос Туреччини» протягом січня-лютого 2007 року (02/01/2007; 16/01/2007; 23/01/2007; 30/01/2007; 27/02/2007) — на сайті про країни і народи світу: portalostranah.ru (рос.)
  • // CITY LIFE/ — № 5. — 2005. — С. 18-25.
  • Турянська О. Де бувала «Роксоляна»… // Роксолана у світі: Історико-краєзнавчий збірник [До 500-річчя від часу народження Роксолани]/ Автори-упорядники: Б. Гаврилів, І. Миронюк. — Івано-Франківськ: ПНУ ім. В. Стефаника, 2008. — С. 12-17. — С. 17.
  • Українська бранка, попівна-Роксолана або Хуррем-султанша [Сулейман Пишний (1520—1566)] // Кримський А. Історія Туреччини. — 2-е вид., випр. — Київ-Львів: Олір, 1996. — С. 209.
  • // Fisher A. Soliman le magnifique et son temps. — Paris, 1992. — С. 117—124.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shehzade Mustafa tur Sehzade Mustafa nar 1515 pom 6 zhovtnya 1553 sin sultana Osmanskoyi imperiyi Sulejmana I Pishnogo Shehzade Mustafatur Sehzade MustafaShehzade MustafaSandzhak bej Manisi1533 1541Poperednik Sulejman I PishnijNastupnik Shehzade MehmedSandzhak bej Amasyi1541 6 zhovtnya 1553Poperednik Nastupnik Shehzade BayazidNarodivsya 6 serpnya 1515 1515 08 06 Manisa Osmanska imperiyaPomer 6 zhovtnya 1553 1553 10 06 38 rokiv Eregli Osmanska imperiyaPohovanij d i Q20587092 Vidomij yak gubernatorKrayina Osmanska imperiyaNacionalnist turokDinastiya OsmaniBatko Sulejman I PishnijMati Mahidevran HatunDiti Sini shehzade Mehmed shehzade Orhan Donki Nergizshah Sultan Ajshe Sultan Shah SultanReligiya islam Mediafajli u VikishovishiBiografiyaShehzade narodivsya u 1515 roci v Manisi Jogo matir yu bula Mahidevran sultan nalozhnicya Sulejmana yakij sam todi buv she shahzade i sandzhak beyem Manisi Pislya smerti batka sultana Selima I v 1520 roci Sulejman z rodinoyu povernuvsya do Stambulu i zijshov na prestol U 1533 roci koli Mustafi vipovnilosya 18 Sulejman priznachiv jogo gubernatorom sandzhak beyem Manisi Razom z nim do provinciyi poyihala i Mahidevran zgidno osmanskoyi tradiciyi vsi spadkoyemci povinni buli pracyuvati namisnikami provincij a materi yih suprovodzhuvali U 1541 roci Sulejman viddaliv vid sebe Mustafu peredavshi vladu v Manisi shehzade Mehmedu sinu Hyurrem Sultan Roksolani a Mustafu priznachiv sandzhak beyem Amasyi Za osmanskoyu tradiciyeyu shehzade spadkoyemec povinen buv zhiti v najblizhchij do stolici provinciyi sam Sulejman tezh keruvav Manisoyu a oskilki Amasya bula dali vid Stambulu nizh Manisa to vidpovidno i shansi Mehmeda buli vishi nizh u Mustafi U 1544 roci pislya raptovoyi smerti Mehmeda Sulejman priznachiv v Manisu inshogo shehzade tezh sina Roksolani Selima Inshogo sina Roksolani shehzade Bayazida sultan spochatku vidpraviv do Konyi a potim v Kyutah yu yaki takozh buli blizhchi do Stambulu nizh Amasya U 1547 roci Sulejman provodiv zustrichi zi svoyimi sinami Selimom Bayazidom i Mustafoyu v hodi yakih obgovoryuvav z nimi politichnu situaciyu v imperiyi Pid chas osmansko perskoyi vijni armiya Sulejmana zupinilasya v Eregli Za odniyeyu z versij velikij vizir Rustem pasha zaproponuvav Mustafi vstupiti do armiyi svogo batka i v toj zhe chas poperediv Sulejmana pro te sho Mustafa jde do nogo dlya togo shob ubiti Deyaki doslidniki pripuskayut sho do strati Mustafi prichetna i Hyurrem Sultan Roksolana Nibito Roksolani spilno zi svoyim zyatem Rustem pashoyu vdalosya perekonati Sulejmana v zazihannyah Mustafi na sultanskij tron sho prizvelo do strati ostannogo za nakazom batka u vijskovomu tabori v misti Eregli 6 zhovtnya 1553 roku Francuzkij posol dopovidav Vse ce vidbuvalosya na ochah sultana batka Posol imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ozh ye Gislen de Busbek u inshomu prochitanni Busbeg dopovidav Sulejman viddilenij stinoyu shatra vid mista de rozigruvalasya tragediya visovuvav z nogo golovu j kidav zhahlivi i grizni poglyadi na nimih dorikayuchi yim za povilnist gnivnimi zhestami Semirichnogo sina Mustafi Mehmeda stratili kilkoma tizhnyami piznishe v misti Bursa A ot tureckij istorik stverdzhuye sho do strati Mustafu priveli jogo vlasni ambiciyi i negativnij vpliv otochennya vin vidpustiv borodu shehzade ce dozvoleno tilki pislya shodzhennya na prestol i stvoriv vlasnu tugru personalnij znak pravitelya bo jogo perekonali sho Sulejman vzhe starij u 1553 jomu bulo 58 rokiv i hoche posaditi na prestol same Mustafu Tureckij istorik Mustafa Armagan tezh vvazhaye sho Mustafa buv neoberezhnij i ambitnij u nogo buv svij palac svoye vijsko svoyi poeti ta pismenniki U odnomu z interv yu doslidnik zaznachiv sho shehzade Mustafa gotuvavsya do borotbi Kanuni povinen buv virushiti v pohid na Iran i pomitivshi sho jogo sin v takih obstavinah nalashtovanij proti nogo u Padishaha ne zalishalosya inshogo vihodu okrim yak pribrati jogo Shodo intrig Hyurrem Armagan vidznachiv Ye zapis v knizi napisanij odnim italijskim shpigunom koli Kanuni govorit Dzhihangiru Divisya Dzhihangir yaksho Mustafa zijde na prestol to vin ub ye vsih vas ya cogo boyusya Tobto ne bulo takogo sho Mustafa buv u vsomu chistij a proti nogo stoyala Hyurrem zi svoyeyu komandoyu Ni ce bula borotba za prestol Jmovirno yakbi u Mustafi bula mozhlivist to vin ubiv bi brativ i shvidshe za vse Hyurrem U zv yazku z cim ne varto vipravdovuvati storonu sho poterpila i chorniti tu sho peremogla Najbilsha Imperiya na comu sviti ce daleko ne dityacha igrashka i ne rodinnij incident Mahidevran Sultan v Amasyi plela ne menshe intrig nizh Hyurrem Sultan shob posaditi na tron svogo sina Kozhna mati kozhen batko bazhaye shob yih sin buv golovnim i zroblyat dlya cogo sho zavgodno Tobto nihto ne maye prava govoriti Chomu Hyurrem Sultan zrobila ce Hyurrem Sultan spravedlivo hoche shob na prestol zijshov Bayazid starshij sin Hyurrem shehzade Mehmed pomer she u 1542 red inakshe yaksho na tron syade sin Mahidevran to vona ne bude upevnena v bezpeci svogo sina Dlya cogo vona pochinaye grati proti Mahidevran Prichinoyu togo sho intrigi Hyurrem buli bilsh vidimimi i efektnimi ye znahodzhennya Hyurrem v stolici a Mahidevran v Amasyi Pislya strati Mustafi yanichari vimagali pokarati velikogo vizira Rustema pashu vvazhayuchi jogo prichetnim do smerti svogo ulyublenogo shehzade Roksolana prosila sultana pomiluvati yihnogo zyatya zaradi dochki sho toj i zrobiv Mustafa pohovanij v v Bursi de dlya nogo za nakazom sultana Selima II buv pobudovanij mavzolej Tam zhe pohovana jogo mati Mahidevran Sultan Takozh vidomo sho Mahidevran Sultan napisala lista Sultanu Sulejmanu pro te sho yiyi sin vistupaye proti svogo batka Ale ci dani she ne buli pidtverdzheni Tilo Mustafi pered shatrom batka shehzade zobrazheno z borodoyu miniatyura XVI stolittyaObraz u mistectviZhittya ta smert shehzade Mustafi privernuli uvagu mitciv zokrema pismennikiv ta zhivopisciv yaki prisvyatili jomu kilka tvoriv U literaturi Vpershe pro Mustafu napisav Nikolas de Moffan u pamfleti pro vbivstvo shehzade Bazel 1555 Parizh 1556 Pro nogo takozh pisali venecijski Navadzhero i Trevizano ta avstrijski Busbek diplomati sho buli pri osmanskomu dvori tragediya francuzkogo pismennika Gabrielya Bunena Sultana fr La Soltane 1561 ilyustrovana pracya francuzkogo pismennika Zhana Zhaka Buassara latinoyu Zhittya i portreti tureckih sultaniv perskih knyaziv ta inshih slavnih geroyiv i geroyin vid Osmana do Muhammeda II 1596 p yesa francuzkogo pismennika Zhana Mere Velikij i ostannij Sulejman abo smert Mustafi 1637 p yesa francuzkogo pismennika Mustafa ta Zeangir Zeangir tak u francuzkij transkripciyi zvuchit im ya molodshogo z siniv Roksolani Dzhihangira 1705 drama nimeckogo pismennika Hristiyana Vejsa abo Vejssa Mustafa ta Zeangir 1761 tragediya francuzkogo pismennika Nikolya Shamfora Mustafa ta Zeangir 1776 pracya Istoriya Ottomanskoyi imperiyi nim Geschichte des osmanischen Reiches 1 20 grudnya 2013 u Wayback Machine 1827 1835 avstrijskogo shodoznavcya Jozefa fon Gammer Purgshtalya pracya osmanskogo istorika Ahmeta Refika Altinaya Zhinochij sultanat 1916 pracya francuzkogo istorika Sulejman Pishnij fr Soliman le Magnifique 1983 velike istorichne doslidzhennya yugoslavskogo vchenogo Radovana Samardzhicha Sulejman i Roksolana 1987 V obrazotvorchomu mistectvi Isnuye kilka kartin z Mustafoyu najpershi z yakih miniatyuri XVI stolittya U kino Teleserial Hyurrem Sultan v roli Mustafi 2003 Turechchina Teleserial Velichne stolittya Roksolana v roli doroslogo Mustafi Mehmet Gyunsyur 2011 2014 Turechchina Persha storinka tragediyi Sultana fr La Soltane Mustafa vkazanij yak dijova osoba Gabriel Bunen 1561 Smert Mustafi gravyura XVIII stolittya Mehmet Gyunsyur v roli Mustafi plakat serialu Velichne stolittya Roksolana drugij zliva PrimitkiSuleyman and His Sons 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Fisher A Soliman le magnifique et son temps Paris 1992 S 117 124 Beosch M Murder of Prince Mustafa 23 lipnya 2016 u Wayback Machine The Height of the Ottoman Power The Cambridge Modern History V 14 t Ed by Adolphus W Ward Cambridge University Press 1902 1912 T 3 The Wars of Religion 1904 S 121 122 Turyanska O De buvala Roksolyana Roksolana u sviti Istoriko krayeznavchij zbirnik Do 500 richchya vid chasu narodzhennya Roksolani Avtori uporyadniki B Gavriliv I Mironyuk Ivano Frankivsk PNU im V Stefanika 2008 S 12 17 S 17 Galenko O I Roksolana 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 9 Pril S K Naukova dumka 2012 S 272 274 S 273 Roksolana Mif chi gordist CITY LIFE 5 2005 S 18 25 Uteshenie istoriej Avtorskoe posleslovie 12 travnya 2012 u Wayback Machine Zagrebelnyj P Roksolana Strasti Kniga 2 Nimimi abo bez yazikimi nazivali pazhiv yaki stoyali na varti kolo dverej sultanovogo kabinetu abo pokoyiv koli sultan prijmav vidviduvachiv Mizh soboyu spilkuvalisya i vid sultana otrimuvali nakazi ne slovami a zhestami zvidsi i nazva Div Ukrayinska branka popivna Roksolana abo Hurrem sultansha Sulejman Pishnij 1520 1566 Krimskij A Istoriya Turechchini 2 e vid vipr Kiyiv Lviv Olir 1996 S 209 Interv yu Talha Ugurluelya 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine na tureckomu kanali Haberturk TV Tarihci Mustafa Armagan Sehzade Mustafa nin bogdurulmasi sahnesi hatali 18 kvitnya 2014 u Wayback Machine Interv yu Mustafi Armagana informacijnomu agentstvu Dzhihan 2014 13 lyutogo 16 22 Galenko O I Roksolana Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 9 Pril S K Naukova dumka 2012 S 272 274 S 272 Ibrahim P Tariḫ i Pecevi Istanbul Maṭbaʿa ʾi ʿAmire 1866 T 1 S 303 Harem den Mektuplar Siehe Brief Roxelanes an Suleyman Topkapi Sarayi Arsivi Evrak 5038 teilweise und in Umschrift veroffentlicht Cagatay Ulucay Istanbul Otuken Nesriyat 2011 S 80 ISBN 978 975 437 833 7 Gavrishkov B M Slavyanskaya tematika v proizvedeniyah Lessinga 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Sovetskoe slavyanovedenie 1982 6 noyabr dekabr S 93 ISSN 0132 1366 Kochubej Yu Roksolana dolya obraz simvol 16 chervnya 2014 u Wayback Machine Nazaruk O Roksolyana Harkiv Knizhkovij Klub Klub Simejnogo Dozvillya 2013 S 3 19 Ahmet Refik Altinay Kadinlar Saltanati Tarih Vakfi Yayinlari Mayis 2005 400 p ISBN 975 333 192 4 Clot Andre Soliman le Magnifique Paris Fayard 1983 P 209 ISBN 2 213 01260 1DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shehzade Mustafa Galenko O I Roksolana 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 9 Pril S K Naukova dumka 2012 S 272 274 S 272 274 Garem sultana Tureckij vzglyad Arhivovano 1 veresnya 2013 u WebCite Rozshifrovka narisiv sho vijshli v efir radio Golos Turechchini protyagom sichnya lyutogo 2007 roku 02 01 2007 16 01 2007 23 01 2007 30 01 2007 27 02 2007 na sajti pro krayini i narodi svitu portalostranah ru ros CITY LIFE 5 2005 S 18 25 Turyanska O De buvala Roksolyana Roksolana u sviti Istoriko krayeznavchij zbirnik Do 500 richchya vid chasu narodzhennya Roksolani Avtori uporyadniki B Gavriliv I Mironyuk Ivano Frankivsk PNU im V Stefanika 2008 S 12 17 S 17 Ukrayinska branka popivna Roksolana abo Hurrem sultansha Sulejman Pishnij 1520 1566 Krimskij A Istoriya Turechchini 2 e vid vipr Kiyiv Lviv Olir 1996 S 209 Fisher A Soliman le magnifique et son temps Paris 1992 S 117 124

Дата публікації:
Топ