Плоди шипшини (лат. Frūctūs Rosae) — лікарська рослинна сировина; зібрані в період дозрівання плоди різних видів шипшини: коричної, колючої, даурської, [en] та деяких інших. У висушеному вигляді продаються в аптеках і використовуються для виготовлення настою. Зі соку сирих плодів виготовляють сироп, а з самих плодів — екстракт.
Плоди шипшини містять багато вітамінів, особливо вітаміну C (не менше 0,2 %) і вітамінів P і K, флавоноїди, каротиноїди, дубильні речовини, пектини. Вони чинять загальнозміцнювальну дію, стимулюють неспецифічну опірність організму шкідливим впливам, прискорюють відновлення тканин, зменшують проникність судин, позитивно впливають на вуглеводний та мінеральний обмін речовин, мають протизапальні властивості. Підсилюють гуморальний та клітинний імунітет. Мають жовчогінну дію, обумовлену наявністю органічних кислот і флавоноїдів.
Хімічний склад
Крім вітаміну C, в плодах шипшини містяться інші вітаміни та біологічно активні речовини:
Шипшина належить до рослин, найбагатших вітамінами P і E. Шипшина — чемпіон серед плодових і ягідних рослин за вмістом вітаміну P.
Крім того, плоди містять:
- цукри (2594) (0,9—8,1 (24) %): глюкоза, фруктоза, ксилоза, сахароза;
- органічні кислоти: лимонна (до 2 %) і яблучна (1,8 %) (до 1,8 (2) %), олеїнова (15 %), лінолева (62 %), ліноленова (18,5 %), пальмітинова (2,5 %), стеаринова (2 %), арахінова (2594);
- пектини (від 1,8—3,7 (14,1) %);
- каротиноїди : каротин у вигляді α- і β-каротинів (0,0007—0,0096 %), лікопени (2217) A, B, C, [en] (1344), [ru], , [ru] (2629), , , ;
- флавоноїди (0,13(1813)—14,9 %): кемпферол (2134), кверцетин (2406), гіперозид, , , , тілірозид, гесперидин, рутин (1810). Кемпферол та ізофлавоноїди мають сечогінну дію, а кверцетин — кровоспинну. Рутин, поряд з вітаміном P, має капілярозміцнювальну властивість, а кверцетин — кровоспинний;
- дубильні речовини (3,5(1813)-5 (21,8 (1813)) %). Дубильні речовини мають в'яжучу, протизапальну та бактерицидну дію;
- ефірна олія;
- стероїди та їх похідні (2594);
- антоціани, лейкоантоціанідини (2483);
- вищі аліфатичні вуглеводні: нонакозан, гентріаконтан, гептакозан;
- вищі аліфатичні спирти (2594);
- макроелементи: калій (до 0,058 %), кальцій (до 0,066 %), магній (до 0,02 %), залізо (до 0,028 %);
- мікроелементи: марганець (0,008—0,1 %), фосфор (до 0,02 %), натрій (0,005—0,01 %), молібден (0,003—0,005 %), мідь (0,003 %), цинк (до 0,1 %), кобальт, алюміній, селен, нікель, стронцій, свинець. Нагромаджує мідь, кобальт, селен.
У горішках міститься 4(2529)—10 (2271, 2519)(16) % жирної олії, що складається переважно з гліцеридів ненасичених кислот (лінолева і ліноленова кислоти), багата вітаміном E (0,0013-0,0049 %) і каротином (2587). У горішках собачої шипшини міститься до 50 % олеїнової кислоти (2587).
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Сироп із плодів шипшини
Сироп із плодів шипшини (Sirupus ex fructibus Rosae) отримують зі соку плодів шипшини (іноді з додаванням екстракту ягід горобини звичайної, горобини чорноплідної, глоду, журавлини), цукру, аскорбінової кислоти, лимонної кислоти.
Сироп є темно-коричневою рідиною з солодким смаком шипшини і ягідних екстрактів. Застосовують для профілактики гіповітамінозів, при нестачі апетиту, за застійних явищ у жовчному міхурі (особливо у дітей та осіб похилого віку).
Призначають внутрішньо: дорослим — по 1—2 столові ложки 2—3 рази на день; дітям від 2 до 3 років — по 1/2 чайної ложки, від 3 до 6 років — по 1 чайній ложці, від 6 до 12 років — по 1 десертній ложці 2—3 рази на день.
З обережністю слід призначати при цукровому діабеті через підвищений вміст цукру в сиропі.
Настій плодів шипшини
Для приготування настою 10 г (одну столову ложку) сухих плодів заливають однією склянкою (200 мл) гарячої кип'яченої води та нагрівають на водяній бані (у киплячій воді) 15 хв, настоюють не менше 45 хв, проціджують та відтискають плоди.
Вживають по 50—100 мл двічі на день після їди при гіповітамінозах C і P, для їх профілактики, а також при астенії та для посилення імунітету. Як жовчогінний засіб можуть застосовуватись і плоди низьковітамінних сортів.
Екстракт із плодів шипшини
Екстракт із плодів шипшини (Rosae pingue fructuum extract) випускають під назвами «Холосас», «Холос», «Холемакс». Застосовують як жовчогінний засіб при холециститах (крім калькулозних) та гепатохолециститах.
Протипоказання
Препарати шипшини протипоказані у випадках індивідуальної непереносимості (алергія), при бронхіальній астмі, гастритах, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки в період загострення.
Примітки
- Государственный реестр лекарственных средств. Официальное издание: в 2 т. — М.: Медицинский совет, 2009. — Т. 2, ч. 1. — 568 с.; ч. 2 — 560 с.
- Фитотерапия с основами клинической фармакологии. Справочник / Под ред. акад. РАМН Кукеса В. Г. — М. : Медицина, 1999. — С. 77−78. — .
- Алексеев Б. Д. Химическое изучение шиповников Дагестана // Растительные ресурсы : журнал. — 1981. — Т. 7, № 4 (16 червня). — С. 557−564.
- Бунгова В. Г. О химическом составе плодов рябины обыкновенной и шиповника иглистого // Ресурсы недревес. продукции лесов Карелии. — Петрозаводск, 1981. — С. 132−135.
- Гаджиева Г. Г. Содержание витаминов в плодах, шиповника, интродуцированных на Апшероне // Изв. АН АзССР. Сер. биол. наук : журнал. — 1978. — № 3 (16 червня). — С. 23−27.
- Панков Ю. А., Гладченко В. П. Содержание и динамика накопления аскорбиновой кислоты у видов шиповника советского Дальнего Востока // Растит. ресурсы : журнал. — 1975. — Т. II. Выпуск 3 (16 червня). — С. 394—398.
- Кощеев А. А. Напитки из дикорастущих плодов и ягод. — М. : Агропромиздат, 1991. — С. 16−22. — .
- Универсальная энциклопедия лекарственных растений / сост. И. Н. Путырский, В. Н. Прохоров. — М.: Махаон, 2000. — С. 296—347. — 15 000 экз. — .
- Полуденный Л. В., Сотник В. Ф., Хлапцев Е. Е. Эфиромасличные и лекарственные растения. — М. : Колос, 1979. — С. 188—192.
- Кочкарёва Т. Ф., Трофимова Е. П. Шиповники Таджикистана и их витаминная активность // Изв. АН ТаджССР. Отд. биол. наук : журнал. — 1967. — № 1 (16 червня). — С. 17−28.
- Махамаджанов И. Динамика содержания витаминов в плодах некоторых видов шиповника долины р. Пскем // Материалы по физиологии и экологии растений Средней Азии. — Ташкент, 1966. — 16 червня. — С. 110−119.
- Попов В. И., Шапиро Д. К., Данусевич И. К. Лекарственные растения. — Минск : Полымя, 1990. — С. 288−294. — .
- Панкова И. А., Мовчан С. Д. Витаминоносы СССР // Растительное сырьё СССР: В двух томах. — М.—Л., 1957. — Т. 2. — С. 326−424.
- Прозоровская Л. Л. Выпуск 2. Шиповник как источник провитамина A // Проблема витаминов. — Л., 1937. — С. 231−234.
- Кущинская И. Н., Шнайдман Л. О. Идентификация каротиноидов, содержащихся в сухих плодах шиповника вида R. cinnamonea // Мед пром-сть СССР : журнал. — 1964. — № 4 (16 червня). — С. 38—40.
- Минаева В. Г. Флавоноиды в онтогенезе растений и их практическое использование. — Новосибирск, 1978. — 253 с.
- Михайлова В. П., Лушпа О. У. Качественные исследования некоторых казахстанских растений на содержание флавоновых веществ // Лекарственные растения Казахстана. — Алма-Ата, 1966. — С. 139—152.
- Кущинская И. Н. Исследования биологически активных веществ плодов шиповника и технология их комплексной переработки на витаминные препараты // Автореф. дис. канд. тех. наук. — М., 1965. — 16 червня. — С. 18.
- Шнайдман Л. О., Кущинская И. Н. Идентификация флавоновых и катехиновых веществ плодов шиповника // Мед. пром-сть СССР. — 1965. — Т. 19, № 2 (16 червня). — С. 14—17.
- Земцова Г. Н. Исследование некоторых видов растений сем. розоцветных и их отходов как источника биологически активных веществ // Материалы 3-го Всерос. съезда фармацевтов : журнал. — Свердловск, 1975. — 16 червня. — С. 300—301.
- Бандюкова В. А. Распространение флавоноидов в некоторых семействах высших растений // Растительные ресурсы : журнал. — 1969. — Т. 5, № 4 (16 червня). — С. 590−600.
- Бранке Ю. В. Дикорастущие плоды и ягоды Дальневосточного края. — Владивосток, 1935. — 71 с.
- Бунаков В. А. Исследование шиповников Северо-Осетинской АССР // Биол. науки : журнал. — 1960. — № 2 (16 червня). — С. 144−147.
- Соболевская К. А., Дёмина Т. Г. Некоторые особенности накопления антоцианов в плодах кустарников горного Алтая // Изв. Сиб. отд-ния АН СССР. Сер. биол. : журнал. — 1970. — № 15. Выпуск 3 (16 червня). — С. 62−66.
- Головкина М. Т., Новотельнов Н. В., Седова В. В. Лейкоантоцианы плодов шиповника и их синергизм с аскорбиновой кислотой // Фенольные соединения и их биологические функции. — М., 1968. — С. 189−195.
- Ковалёва Н. Г. Шиповник коричный (Rosa cinnamomea L.) // Лечение растениями. Очерки по фитотерапии. — Медицина. — М. : Медицина, 1972. — С. 266—269. — 25000 (допечатка) прим.
- Лекарственные растения дикорастущие / Под ред. Гаммерман А. Ф., Юркевича И. Д. — 4-е изд. — Минск, 1968. — С. 390.
- Муравьёва О. А. Фармакогнозия. — М., 1978. — 656 с.
- Действ. член АН КазССР, проф. Павлов Н. В. Растительное сырьё Казахстана (Растения: их вещества и использование). — М.−Л. : Изд-во АН СССР, 1947. — С. 284—290.
Література
- Машковский М. Д. Шиповника плоды // Лекарственные средства. — 15-е изд. — М. : Новая Волна, 2005. — С. 628—629. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plodi shipshini lat Fructus Rosae likarska roslinna sirovina zibrani v period dozrivannya plodi riznih vidiv shipshini korichnoyi kolyuchoyi daurskoyi en ta deyakih inshih U visushenomu viglyadi prodayutsya v aptekah i vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya nastoyu Zi soku sirih plodiv vigotovlyayut sirop a z samih plodiv ekstrakt Plodi shipshini mistyat bagato vitaminiv osoblivo vitaminu C ne menshe 0 2 i vitaminiv P i K flavonoyidi karotinoyidi dubilni rechovini pektini Voni chinyat zagalnozmicnyuvalnu diyu stimulyuyut nespecifichnu opirnist organizmu shkidlivim vplivam priskoryuyut vidnovlennya tkanin zmenshuyut proniknist sudin pozitivno vplivayut na vuglevodnij ta mineralnij obmin rechovin mayut protizapalni vlastivosti Pidsilyuyut gumoralnij ta klitinnij imunitet Mayut zhovchoginnu diyu obumovlenu nayavnistyu organichnih kislot i flavonoyidiv Himichnij skladKrim vitaminu C v plodah shipshini mistyatsya inshi vitamini ta biologichno aktivni rechovini vitamin P do 9 PP B1 B2 1813 0 00003 K E Shipshina nalezhit do roslin najbagatshih vitaminami P i E Shipshina chempion sered plodovih i yagidnih roslin za vmistom vitaminu P Krim togo plodi mistyat cukri 2594 0 9 8 1 24 glyukoza fruktoza ksiloza saharoza organichni kisloti limonna do 2 i yabluchna 1 8 do 1 8 2 oleyinova 15 linoleva 62 linolenova 18 5 palmitinova 2 5 stearinova 2 arahinova 2594 pektini vid 1 8 3 7 14 1 karotinoyidi karotin u viglyadi a i b karotiniv 0 0007 0 0096 likopeni 2217 A B C en 1344 ru ru 2629 flavonoyidi 0 13 1813 14 9 kempferol 2134 kvercetin 2406 giperozid tilirozid gesperidin rutin 1810 Kempferol ta izoflavonoyidi mayut sechoginnu diyu a kvercetin krovospinnu Rutin poryad z vitaminom P maye kapilyarozmicnyuvalnu vlastivist a kvercetin krovospinnij dubilni rechovini 3 5 1813 5 21 8 1813 Dubilni rechovini mayut v yazhuchu protizapalnu ta baktericidnu diyu efirna oliya steroyidi ta yih pohidni 2594 antociani lejkoantocianidini 2483 vishi alifatichni vuglevodni nonakozan gentriakontan geptakozan vishi alifatichni spirti 2594 makroelementi kalij do 0 058 kalcij do 0 066 magnij do 0 02 zalizo do 0 028 mikroelementi marganec 0 008 0 1 fosfor do 0 02 natrij 0 005 0 01 molibden 0 003 0 005 mid 0 003 cink do 0 1 kobalt alyuminij selen nikel stroncij svinec Nagromadzhuye mid kobalt selen U gorishkah mistitsya 4 2529 10 2271 2519 16 zhirnoyi oliyi sho skladayetsya perevazhno z gliceridiv nenasichenih kislot linoleva i linolenova kisloti bagata vitaminom E 0 0013 0 0049 i karotinom 2587 U gorishkah sobachoyi shipshini mistitsya do 50 oleyinovoyi kisloti 2587 Zauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Sirop iz plodiv shipshiniSirop iz plodiv shipshini Sirop iz plodiv shipshini Sirupus ex fructibus Rosae otrimuyut zi soku plodiv shipshini inodi z dodavannyam ekstraktu yagid gorobini zvichajnoyi gorobini chornoplidnoyi glodu zhuravlini cukru askorbinovoyi kisloti limonnoyi kisloti Sirop ye temno korichnevoyu ridinoyu z solodkim smakom shipshini i yagidnih ekstraktiv Zastosovuyut dlya profilaktiki gipovitaminoziv pri nestachi apetitu za zastijnih yavish u zhovchnomu mihuri osoblivo u ditej ta osib pohilogo viku Priznachayut vnutrishno doroslim po 1 2 stolovi lozhki 2 3 razi na den dityam vid 2 do 3 rokiv po 1 2 chajnoyi lozhki vid 3 do 6 rokiv po 1 chajnij lozhci vid 6 do 12 rokiv po 1 desertnij lozhci 2 3 razi na den Z oberezhnistyu slid priznachati pri cukrovomu diabeti cherez pidvishenij vmist cukru v siropi Nastij plodiv shipshiniDlya prigotuvannya nastoyu 10 g odnu stolovu lozhku suhih plodiv zalivayut odniyeyu sklyankoyu 200 ml garyachoyi kip yachenoyi vodi ta nagrivayut na vodyanij bani u kiplyachij vodi 15 hv nastoyuyut ne menshe 45 hv procidzhuyut ta vidtiskayut plodi Vzhivayut po 50 100 ml dvichi na den pislya yidi pri gipovitaminozah C i P dlya yih profilaktiki a takozh pri asteniyi ta dlya posilennya imunitetu Yak zhovchoginnij zasib mozhut zastosovuvatis i plodi nizkovitaminnih sortiv Ekstrakt iz plodiv shipshiniEkstrakt iz plodiv shipshini Rosae pingue fructuum extract vipuskayut pid nazvami Holosas Holos Holemaks Zastosovuyut yak zhovchoginnij zasib pri holecistitah krim kalkuloznih ta gepatoholecistitah ProtipokazannyaPreparati shipshini protipokazani u vipadkah individualnoyi neperenosimosti alergiya pri bronhialnij astmi gastritah virazkovij hvorobi shlunka ta dvanadcyatipaloyi kishki v period zagostrennya PrimitkiGosudarstvennyj reestr lekarstvennyh sredstv Oficialnoe izdanie v 2 t M Medicinskij sovet 2009 T 2 ch 1 568 s ch 2 560 s Fitoterapiya s osnovami klinicheskoj farmakologii Spravochnik Pod red akad RAMN Kukesa V G M Medicina 1999 S 77 78 ISBN 5 225 04426 3 Alekseev B D Himicheskoe izuchenie shipovnikov Dagestana Rastitelnye resursy zhurnal 1981 T 7 4 16 chervnya S 557 564 Bungova V G O himicheskom sostave plodov ryabiny obyknovennoj i shipovnika iglistogo Resursy nedreves produkcii lesov Karelii Petrozavodsk 1981 S 132 135 Gadzhieva G G Soderzhanie vitaminov v plodah shipovnika introducirovannyh na Apsherone Izv AN AzSSR Ser biol nauk zhurnal 1978 3 16 chervnya S 23 27 Pankov Yu A Gladchenko V P Soderzhanie i dinamika nakopleniya askorbinovoj kisloty u vidov shipovnika sovetskogo Dalnego Vostoka Rastit resursy zhurnal 1975 T II Vypusk 3 16 chervnya S 394 398 Kosheev A A Napitki iz dikorastushih plodov i yagod M Agropromizdat 1991 S 16 22 ISBN 5 10 002435 6 Universalnaya enciklopediya lekarstvennyh rastenij sost I N Putyrskij V N Prohorov M Mahaon 2000 S 296 347 15 000 ekz ISBN 5 88215 969 5 Poludennyj L V Sotnik V F Hlapcev E E Efiromaslichnye i lekarstvennye rasteniya M Kolos 1979 S 188 192 Kochkaryova T F Trofimova E P Shipovniki Tadzhikistana i ih vitaminnaya aktivnost Izv AN TadzhSSR Otd biol nauk zhurnal 1967 1 16 chervnya S 17 28 Mahamadzhanov I Dinamika soderzhaniya vitaminov v plodah nekotoryh vidov shipovnika doliny r Pskem Materialy po fiziologii i ekologii rastenij Srednej Azii Tashkent 1966 16 chervnya S 110 119 Popov V I Shapiro D K Danusevich I K Lekarstvennye rasteniya Minsk Polymya 1990 S 288 294 ISBN 5 345 00322 X Pankova I A Movchan S D Vitaminonosy SSSR Rastitelnoe syryo SSSR V dvuh tomah M L 1957 T 2 S 326 424 Prozorovskaya L L Vypusk 2 Shipovnik kak istochnik provitamina A Problema vitaminov L 1937 S 231 234 Kushinskaya I N Shnajdman L O Identifikaciya karotinoidov soderzhashihsya v suhih plodah shipovnika vida R cinnamonea Med prom st SSSR zhurnal 1964 4 16 chervnya S 38 40 Minaeva V G Flavonoidy v ontogeneze rastenij i ih prakticheskoe ispolzovanie Novosibirsk 1978 253 s Mihajlova V P Lushpa O U Kachestvennye issledovaniya nekotoryh kazahstanskih rastenij na soderzhanie flavonovyh veshestv Lekarstvennye rasteniya Kazahstana Alma Ata 1966 S 139 152 Kushinskaya I N Issledovaniya biologicheski aktivnyh veshestv plodov shipovnika i tehnologiya ih kompleksnoj pererabotki na vitaminnye preparaty Avtoref dis kand teh nauk M 1965 16 chervnya S 18 Shnajdman L O Kushinskaya I N Identifikaciya flavonovyh i katehinovyh veshestv plodov shipovnika Med prom st SSSR 1965 T 19 2 16 chervnya S 14 17 Zemcova G N Issledovanie nekotoryh vidov rastenij sem rozocvetnyh i ih othodov kak istochnika biologicheski aktivnyh veshestv Materialy 3 go Vseros sezda farmacevtov zhurnal Sverdlovsk 1975 16 chervnya S 300 301 Bandyukova V A Rasprostranenie flavonoidov v nekotoryh semejstvah vysshih rastenij Rastitelnye resursy zhurnal 1969 T 5 4 16 chervnya S 590 600 Branke Yu V Dikorastushie plody i yagody Dalnevostochnogo kraya Vladivostok 1935 71 s Bunakov V A Issledovanie shipovnikov Severo Osetinskoj ASSR Biol nauki zhurnal 1960 2 16 chervnya S 144 147 Sobolevskaya K A Dyomina T G Nekotorye osobennosti nakopleniya antocianov v plodah kustarnikov gornogo Altaya Izv Sib otd niya AN SSSR Ser biol zhurnal 1970 15 Vypusk 3 16 chervnya S 62 66 Golovkina M T Novotelnov N V Sedova V V Lejkoantociany plodov shipovnika i ih sinergizm s askorbinovoj kislotoj Fenolnye soedineniya i ih biologicheskie funkcii M 1968 S 189 195 Kovalyova N G Shipovnik korichnyj Rosa cinnamomea L Lechenie rasteniyami Ocherki po fitoterapii Medicina M Medicina 1972 S 266 269 25000 dopechatka prim Lekarstvennye rasteniya dikorastushie Pod red Gammerman A F Yurkevicha I D 4 e izd Minsk 1968 S 390 Muravyova O A Farmakognoziya M 1978 656 s Dejstv chlen AN KazSSR prof Pavlov N V Rastitelnoe syryo Kazahstana Rasteniya ih veshestva i ispolzovanie M L Izd vo AN SSSR 1947 S 284 290 LiteraturaMashkovskij M D Shipovnika plody Lekarstvennye sredstva 15 e izd M Novaya Volna 2005 S 628 629 ISBN 5 7864 0203 7