Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Квітень значення Запит Апріль перенаправляє сюди див також Апрель К

Квітні

Квітні
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Квітень (значення).
Запит «Апріль» перенаправляє сюди; див. також Апрель.

Кві́тень — четвертий місяць року в юліанському та григоріанському календарях. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

← квітень →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30          
2024 рік
image
Мініатюра Квітень з «Розкішного часослова герцога Беррійського».
image
Кульбаба
image
Квітень
image
Заквітчана весна у Стрийському парку, Львів.

[[Файл:Медунка в квітні.jpg|альт=Медунка в квітні|міні|Медунка в квітні]]

image
Сонячний квітень
image
Квітень на берегах Ворскли
image
Сон (Pulsatilla) в квітневі дні
image
Заботи пернатих в квітневі дні
image
Квітневі ріки Карпат
image
Квітень на Січеславщині

Назва

На позначення четвертого місяця року слово «квітень» (у написаннях: цвѣтень, квѣтень, квитень, кветень) трапляється в староукраїнських джерелах з XVI століття. Назва пояснюється тим, що в цей час розцвітають весняні квіти, квітує земля. Можливо, саме прасл. *květьnь (від *květъ — «квіт», «цвіт») було первісним найменням місяця в давньослов'янському календарі. Співзвучна назва вживається в польській мові (kwiecień), а в чеській словом květen називають травень.

У давньоруських писемних пам'ятках, зокрема в Крилоському Євангелії, Студійському уставі (перекладеному в Києві близько 1070 року) та інших, квітень згадується під назвами: березозолъ, брѣзозолъ, брѣзьнъ, що пов'язано з періодом цвітіння берези, коли збирають березовий сік. У вжитку були й інші народні назви: цві́тень, красене́ць / красне́ць, водолі́й, леле́чник, пусту́н, ка́пельник, а також: бе́резень, лукавець, снігогін, дзюрчальник, тра́вень, со́чень.

Застаріла назва апріль через посередництво грец. Απρίλιος походить од лат. (mensis) Aprilis. Таке саме походження мають і назви квітня в багатьох мовах світу: болг. і мак. април, серб. април/april, рос. апрель, словац. apríl, словен. april, англ. April, фр. avril. За однією з версій, назву Aprilis місяць отримав на честь етруської богині Апру (етруськ. Apru), що відповідала давньогрецькій Афродіті. Інша версія виводить Aprilis від ранішого *ap(e)rilis («наступний», «той, що йде слідом»), оскільки він був другим місяцем у давньоримському календарі. Стара народна етимологія пов'язувала назву з дієсловом aperire («відкривати, відчиняти»).

Кліматична характеристика в Україні

Для квітня характерне швидке наростання тепла. У першій половині місяця в Україні завершується перехід середньодобової температури повітря через 5 °C в бік підвищення (на півдні країни та в долинах Закарпаття він відбувається ще в березні); перехід через 10 °C здійснюється в другій половині квітня, у Карпатах і горах Криму — в середині травня. Середня місячна температура становить 7—11 °C, місцями в гірських районах — 2—6 °C.

Заморозки в квітні є звичайним явищем. Абсолютний мінімум температури — мінус 9—17 °C, у Чернігівській, Сумській, Харківській області та в Карпатах — мінус 18—22 °C, на Львівщині та крайньому півдні місцями мінус 4—12 °C. Абсолютний максимум — 26—34 °C, у горах Криму та місцями в Приазов'ї — 22—25 °C, на високогір'ї Карпат — 18—19 °C.

Середня місячна кількість опадів зростає порівняно з березневою та становить 25—62 мм, у Карпатах і більшості районів Закарпаття — до 84 мм, на високогір'ї — до 117 мм. Грози спостерігаються по всій Україні; в окремі роки бувають пилові бурі, частіше — у східних та південно-східних областях.

У фольклорі

  • У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає;
  • Хто у квітні не сіє, той у вересні не віє;
  • Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби;
  • Квітневої роботи на май не відкладай;
  • Квітневий день рік годує;
  • Добрий квітень, мокрий май в клуні в серпні зроблять рай /
Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай (варіант із записів М. Номиса).

Свята і пам'ятні дні

Релігія

Християнство

Офіційні в Україні

Рухомі

Інші

Рухомі

Див. також

У Вікісловнику є сторінка квітень.

Коментарі

  1. А саме:
    • Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
    • Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
    • Острозький літописець. Острог, 1509—1633, арк. 127;
    • Макарій Єгипетський. Духовныи беседы о доконалстве христиан православных. Вільна, 1627;
    • Часослов. Київ, 1633;
    • Полуустав. Київ, 1643;
    • Псалтир. Київ, [1643—1644];
    • Полуустав. Київ, 1672;
    • Святці. Київ, 1680;
    • Полуустав. Київ, 1691;
    • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
    • Устав молитв. Львів, 1670;

Примітки

  1. Квітень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  3. Квѣтень, кветень, квитень // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало ; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Л., 2008. — Вип. 14 : К — Конъюрация. — С. 82.
  4. Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — .
  5. Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій: матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
  6. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  7. Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — .
  8. Березозолъ = брѣзозолъ = брѣзьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 70.
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам, том 1
  9. Квітень [ 6 Грудня 2021 у Wayback Machine.] // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 279—280.
  10. Володимир Шухевич. Гуцульщина [т.4], с. 3
  11. Квітень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 29. — 208 с. — .
  12. Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
  13. April [ 1 Травня 2019 у Wayback Machine.] // Online etymological dictionary. (англ.)
  14. . betaren.ua. Архів оригіналу за 27 Вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
  15. . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 2 Листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kviten znachennya Zapit April perenapravlyaye syudi div takozh Aprel Kvi ten chetvertij misyac roku v yulianskomu ta grigorianskomu kalendaryah Odin iz chotiroh misyaciv sho nalichuyut 30 dniv kviten Pn Vt Sr Cht Pt Sb Nd1 2 3 4 5 6 78 9 10 11 12 13 1415 16 17 18 19 20 2122 23 24 25 26 27 2829 30 2024 rik1 Sichen 2 Lyutij3 Berezen 4 Kviten 5 Traven6 Cherven 7 Lipen 8 Serpen9 Veresen 10 Zhovten 11 Listopad12 Gruden Miniatyura Kviten z Rozkishnogo chasoslova gercoga Berrijskogo KulbabaKvitenZakvitchana vesna u Strijskomu parku Lviv Fajl Medunka v kvitni jpg alt Medunka v kvitni mini Medunka v kvitni Sonyachnij kvitenKviten na beregah VorskliSon Pulsatilla v kvitnevi dniZaboti pernatih v kvitnevi dniKvitnevi riki KarpatKviten na SicheslavshiniNazvaNa poznachennya chetvertogo misyacya roku slovo kviten u napisannyah cvѣten kvѣten kviten kveten traplyayetsya v staroukrayinskih dzherelah z XVI stolittya Nazva poyasnyuyetsya tim sho v cej chas rozcvitayut vesnyani kviti kvituye zemlya Mozhlivo same prasl kvetn vid kvet kvit cvit bulo pervisnim najmennyam misyacya v davnoslov yanskomu kalendari Spivzvuchna nazva vzhivayetsya v polskij movi kwiecien a v cheskij slovom kveten nazivayut traven U davnoruskih pisemnih pam yatkah zokrema v Kriloskomu Yevangeliyi Studijskomu ustavi perekladenomu v Kiyevi blizko 1070 roku ta inshih kviten zgaduyetsya pid nazvami berezozol brѣzozol brѣzn sho pov yazano z periodom cvitinnya berezi koli zbirayut berezovij sik U vzhitku buli j inshi narodni nazvi cvi ten krasene c krasne c vodoli j lele chnik pustu n ka pelnik a takozh be rezen lukavec snigogin dzyurchalnik tra ven so chen Zastarila nazva april cherez poserednictvo grec Aprilios pohodit od lat mensis Aprilis Take same pohodzhennya mayut i nazvi kvitnya v bagatoh movah svitu bolg i mak april serb april april ros aprel slovac april sloven april angl April fr avril Za odniyeyu z versij nazvu Aprilis misyac otrimav na chest etruskoyi bogini Apru etrusk Apru sho vidpovidala davnogreckij Afroditi Insha versiya vivodit Aprilis vid ranishogo ap e rilis nastupnij toj sho jde slidom oskilki vin buv drugim misyacem u davnorimskomu kalendari Stara narodna etimologiya pov yazuvala nazvu z diyeslovom aperire vidkrivati vidchinyati Klimatichna harakteristika v UkrayiniDlya kvitnya harakterne shvidke narostannya tepla U pershij polovini misyacya v Ukrayini zavershuyetsya perehid serednodobovoyi temperaturi povitrya cherez 5 C v bik pidvishennya na pivdni krayini ta v dolinah Zakarpattya vin vidbuvayetsya she v berezni perehid cherez 10 C zdijsnyuyetsya v drugij polovini kvitnya u Karpatah i gorah Krimu v seredini travnya Serednya misyachna temperatura stanovit 7 11 C miscyami v girskih rajonah 2 6 C Zamorozki v kvitni ye zvichajnim yavishem Absolyutnij minimum temperaturi minus 9 17 C u Chernigivskij Sumskij Harkivskij oblasti ta v Karpatah minus 18 22 C na Lvivshini ta krajnomu pivdni miscyami minus 4 12 C Absolyutnij maksimum 26 34 C u gorah Krimu ta miscyami v Priazov yi 22 25 C na visokogir yi Karpat 18 19 C Serednya misyachna kilkist opadiv zrostaye porivnyano z bereznevoyu ta stanovit 25 62 mm u Karpatah i bilshosti rajoniv Zakarpattya do 84 mm na visokogir yi do 117 mm Grozi sposterigayutsya po vsij Ukrayini v okremi roki buvayut pilovi buri chastishe u shidnih ta pivdenno shidnih oblastyah U folkloriU kvitni lastivka den pochinaye a solovej kinchaye Hto u kvitni ne siye toj u veresni ne viye Son na zimu vidkladi a dilo v kvitni zrobi Kvitnevoyi roboti na maj ne vidkladaj Kvitnevij den rik goduye Dobrij kviten mokrij maj v kluni v serpni zroblyat raj Mokrij april a suhij maj to bude v klunyah raj variant iz zapisiv M Nomisa Svyata i pam yatni dniReligiya Hristiyanstvo Misyac Voskresinnya Isusa Hrista Oficijni v Ukrayini 12 kvitnya Den pracivnikiv raketno kosmichnoyi galuzi Ukrayini Mizhnarodnij den polotu lyudini v kosmos 17 kvitnya Den pozhezhnoyi ohoroni 18 kvitnya Den pam yatok istoriyi ta kulturi Mizhnarodnij den pam yatok i viznachnih misc 28 kvitnya Den ohoroni praci 30 kvitnya Den prikordonnika UkrayiniRuhomi Persha nedilya kvitnya Den geologa Tretya subota kvitnya Den dovkillya Persha nedilya pislya vesnyanogo povnogo misyacya Velikden abo Voskresinnya HristoveInshi 1 kvitnya Den smihu Mizhnarodnij den ptahiv 11 kvitnya Mizhnarodnij den vizvolennya v yazniv nacistskih konctaboriv 22 kvitnya Mizhnarodnij den Zemli 23 kvitnya Vsesvitnij den knigi i avtorskogo prava 26 kvitnya Mizhnarodnij den pam yati pro chornobilsku katastrofuRuhomi Ostannya nedilya kvitnya Vsesvitnij den poridnenih mistDiv takozhU Vikislovniku ye storinka kviten Kviten 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Spisok vsih dnivKomentariA same Anfologion Lviv 1643 1651 1694 Anfologion Novgorod Siverskij 1678 Ostrozkij litopisec Ostrog 1509 1633 ark 127 Makarij Yegipetskij Duhovnyi besedy o dokonalstve hristian pravoslavnyh Vilna 1627 Chasoslov Kiyiv 1633 Poluustav Kiyiv 1643 Psaltir Kiyiv 1643 1644 Poluustav Kiyiv 1672 Svyatci Kiyiv 1680 Poluustav Kiyiv 1691 Chasoslov Lviv 1642 1668 1692 Ustav molitv Lviv 1670 Francisk Skorina Mala podorozhnya knizhka Vilna 1522 Andrij Rimsha Kotorogo sѧ ms ca shto za staryh vekov dѣyelo korotkoye opisanyiye Hronologiya Ostrog 1581 PrimitkiKviten Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Shustova Yu E Slavyanskie nazvaniya mesyacev v ukrainskih pechatnyh kni gah konca XVI XVII v Mezhdisciplinarnost Chto ot istorika trebuet chto daet i chego lishaet sb tr mezhdunar nauch konf Steny i mosty mezh dis ciplinarnye podhody v istoricheskih issledovaniyah M 2019 S 229 239 Kvѣten kveten kviten Slovnik ukrayinskoyi movi XVI pershoyi polovini XVII st Vidp red D Grinchishin M Chikalo Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini L 2008 Vip 14 K Konyuraciya S 82 Skaryna F Tvory Pradmovy skazanni paslyasloyi akafisty pashaliya Ustup art padryht tekstay kament sloynik A F Korshunava pakazalniki A F Korshunava V A Chamyaryckaga Mn Navuka i tehnika 1990 207 s ISBN 5 343 00151 3 Sbornik snimkov s slavyano russkih staropechatnyh izdanij materialy dlya istorii slavyanskago knigopechataniya Sostavil S L Ptashickij SPb 1895 Ch I XV i XVI vѣk Tabl XXI XXII Saur Vladimir Prispevek k rekonstrukci praslovanskych nazvu mesicu Sbornik praci Filozoficke fakulty brnenske univerzity A Rada jazykovedna Brno Masarykova univerzita Filozoficka fakulta 1972 T 21 S 67 78 Nazvi chasovih ponyat Davnoruska spadshina v leksici ukrayinskoyi movi V V Nimchuk AN Ukrayini In t ukr movi K Naukova dumka 1992 S 56 57 412 s ISBN 5 12 000639 6 Berezozol brѣzozol brѣzn Materialy dlya slovarya drevne russkago yazyka po pismennym pamyatnikam v 3 t Trud I I Sreznevskago SPb Tipografiya imperatorskoj akademii nauk 1890 1912 T 1 S 70 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Materialy dlya slovarya drevnerusskogo yazyka po pismennym pamyatnikam tom 1 Kviten 6 Grudnya 2021 u Wayback Machine Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik Zhajvoronok V V K Dovira 2006 S 279 280 Volodimir Shuhevich Guculshina t 4 s 3 Kviten Misyacelik Ukrayinskij narodnij kalendar V T Skurativskij K Mistectvo 1993 S 29 208 s ISBN 5 7715 0432 7 Holynska Baranowa Tatiana Ukrainskie nazwy miesiecy na tle ogolnoslowianskim Wroclaw Wydawnictwo polskiej akademii nauk 1969 April 1 Travnya 2019 u Wayback Machine Online etymological dictionary angl betaren ua Arhiv originalu za 27 Veresnya 2021 Procitovano 27 veresnya 2021 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 2 Listopada 2021 Procitovano 7 listopada 2021 PosilannyaKvitec kviten Slovnik ukrayinskoyi movi Bileckij Nosenko P AN URSR Institut movoznavstva imeni O O Potebni Pidgotuvav do vidannya V V Nimchuk Vidp red K K Cilujko Kiyiv Naukova dumka 1966 S 181 419 s Pam yatki ukrayinskoyi movi

Дата публікації:
Топ