Лев Мусійович Ягупольский (6 лютого 1922, Умань — 5 квітня 2009) — український хімік-органік, засновник наукової школи фторорганічних сполук в Україні, завідувач відділу (1965—1987) Інституту органічної хімії НАН України, доктор хімічних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії України.
Лев Мусійович Ягупольський | |
---|---|
Народився | 6 лютого 1922 Умань, Черкаська область |
Помер | 5 квітня 2009 (87 років) Київ, Україна |
Країна | СРСР, Україна |
Діяльність | хімік |
Alma mater | Київський університет |
Галузь | органічна хімія |
Заклад | Інститут органічної хімії НАН України |
Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
Науковий керівник | Кіпріанов Андрій Іванович |
Нагороди |
Біографія
Народився 6 лютого 1922 року в Умані. У 1938 році вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив 1947 році.
- у 1938—1941 роках — студент;
- у 1941—1942 роках — курсант Військової академії хімічного захисту (Москва);
- у 1942—1943 роках — начальник хімічної служби полку на Калінінському фронті;
- у 1943—1945 роках перебував у лавах Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни;
- у 1945—1947 роках продовжив навчання в КДУ;
- у 1947—1950 роках — аспірант кафедри органічної хімії хімічного факультету КДУ;
- у 1951 році захистив кандидатську дисертацію «Фторпроизводные бензотиазола и фторсодержащие цианиновые красители»;
- у 1951—1955 роках — молодший науковий співробітник, 1955—1965 роках — старший науковий співробітник Інституту органічної хімії АН УРСР;
- у 1966 році захистив докторську дисертацію на тему «Ароматические соединения с фторсодержащими заместителями»;
- з 1967 року — професор;
- у 1965—1987 роках — завідувач відділом хімії фторорганічних сполук;
- у 1969—1973 роках — заступник директора ІОХ АН УРСР по науковій роботі;
- з 1972 року — член редколегії «Украинского химического журнала»;
- з 1980 року — член редколегії міжнародного журналу «Dyes and Pigments»;
- з 1987 року — головний науковий співробітник ІОХ НАН України.
Наукова робота
Лев Ягупольський засновник наукової школи хімії фторорганічних сполук в Україні. Наукові праці в галузі синтезу органічних сполук з фторвмісними замісниками, у тому числі елементоорганічними — фосфору, селену, телуру, полівалентного йоду. Всебічне вивчення властивостей синтезованих сполук дозволило зробити внесок у розвиток фундаментальних теорій органічної хімії. Кілька великих циклів робіт вченого були присвячені речовинам, важливим з практичної точки зору — органічним барвникам, лікарським засобам, пестицидам, сполукам, що мають рідкокристалічні властивості.
Автор 10 монографій, понад 800 статей, 220 авторських свідоцтв, 40 патентів. Підготував 80 кандидатів та 11 докторів наук.
Методи синтезу фторорганічних сполук
Дослідження реакції Шимана
Першим завданням вченого при виконанні кандидатської роботи стало введення атома фтору в бензольне кільце . Для цього застосовують реакцію Шимана — термічний розклад сухих тетрафтороборатів арилдіазонію. Але в даному випадку спочатку не вдалося виділити твердий тетрафтороборат з причини високої розчинності його у кислотах (в умовах реакції діазотування; такі сполуки розчинні внаслідок утворення солі по гетероциклічному атому азота). Одержати кристалічний осад вдалося проведенням діазотування в розчині , в результаті з 2-метил-6-амінобензотіазолу був одержаний 2-метил-6-фторобензотіазол, використовуваний далі для синтезу ціанінових барвників. Методику застосовували для заміни аміногрупи на фтор також в інших азотистих гетероциклах. Згодом з Н. В. Павленко розроблена модифікація реакції Шимана — замість тетрафтороборатів використані трис(перфторалкіл)трифторофосфати арилдіазонию, розкладання яких проходить при більш низьких температурах та з високими виходами фторованих аренів.
Дослідження реакції Свартса
Для одержання фторорганічних сполук широко застосовується реакція Свартса — заміна на фтор атомів інших галогенів дією або фтороводню у присутності . За допомогою цієї реакції з трихлорметильних похідних були одержані сполуки з трифторометильною групою, зокрема, трифторометил- і трифторометилтіобензотіазоли. Л. М. Ягупольським спільно з І. В. Троїцькою, Н. В. Кондратенко, М. І. Дронкіною вперше в органічні сполуки введена трифторометоксигрупа -OCF3, угруповання -O-CF2-O- й -CF2-O-CF2-, також одержані та вивчені численні ароматичні сполуки з ненасиченими фторовмісними замісниками і з трифторометильною групою, відокремленою від ядра гетероатомами (O, N, S). Вивчався вплив гетероатомів та замісників в ароматичному ядрі на протікання реакції Свартса. Встановлено, що електронодонорна здатність гетероатомів сприяє заміщенню хлору на фтор у трихлорометильній групі, тобто, легкість заміщення зменшується в ряді ArN(R)CCl3 > ArSCCl3 > ArOCCl3. Електронодонорні замісники в ядрі також полегшують обмін, а електроноакцепторні утруднюють його. Спільно з Г. І. Матюшечевой була відкрита реакція гідразидів карбонових кислот з пентахлоридом фосфору, що дозволяє альтернативним способом одержувати вихідні для реакції Свартса трихлорометильні похідні (раніше їх одержували прямим хлоруванням метильних груп). Практичним результатом цих досліджень стала розробка технології синтезу гербіциду , впроваджена в промислове виробництво (Навої, Узбекистан, ВО , потужність виробництва 2000 тонн на рік).
Розробка методів синтезу з використанням нових фторуючих агентів
Крім вивчення вже відомих реакцій синтезу фторорганічних сполук, проводився пошук нових реагентів. Вперше був синтезований , який виявився дуже потужним фторуючим засобом. Цикл робіт, виконаний спільно з співробітниками Одеського політехнічного інституту був присвячений дослідженню нових фторуючих агентів — тетрафториду сірки в середовищі фтороводню і системі тетрафторид сірки — фтороводень — галогенуючий агент (хлор, бром, ). Застосування тетрафториду сірки дозволяє здійснювати заміну атомів кисню на фтор, зокрема, перетворювати карбоксильні групи в трифторометильні. У середовищі фтороводню виявилося можливим одержувати бензотрифториди не тільки з відповідних карбонових кислот, а й з їх метилових естерів (у відсутності фтороводню реакція естерів йде при високій температурі й дає низькі виходи цільових продуктів). Трифтороацетоксигруппа CF3COO— при дії даного реагенту перетворюється на пентафтороетоксигрупу C2F5O—. За цим методом з три-, тетра-, пента- і гекса(трифтороацетокси)бензолів одержані відповідні полі(пентафтороетокси)похідні. Система SF4 — HF — галогенуючий агент, розроблена спільно з Б. В. Куншенком, дає можливість здійснювати заміну атомів водню на фтор у sp3-гібридизованого атома вуглецю.
Розробка методів дифторометилювання
Дією доступного реагенту хлородифторометану (хладон-22) здійснено пряме дифторометілювання («фреонування») фенолів і з утворенням дифторометоксиаренів і арилдифторометилсульфідів. Метод синтезу виявився цікавим тим, що при введенні в нього гідроксибензальдегідів не йде реакція Канніццаро, попри те, що фреонування проводиться в лужному середовищі. Надалі із сполук з дифторометоксигрупою шляхом хлорування одержані дифторохлорометоксибензоли, а окисненням тіоетерів — дифторометилсульфоксиди і сульфони. Меркаптоазоли, залежно від умов синтезу, дають різні продукти — дифторометилюються по атому сірки меркаптогрупи, атомам сірки та азоту або за двома атомами азоту (похідні імідазолу і ). Цим способом вперше були одержані похідні бензімідазолу з фторвмісними замісниками у обох атомів азоту. У реакцію фреонування введені також сульфаміди, які дають в результаті N-дифторометильні похідні. Дослідження реакції дифторометилювання проводилися спільно з С. В. Шеляженко, К. І. Петком.
Відкриття іон-радикального та катіонного перфтороалкілювання
Раніше вважалося, що перфтороалкілйодиди, на відміну від алкілйодидів, не вступають в реакції алкілювання через обернену полярність їх молекул. Дослідження Л. М. Ягупольського і В. Н. Бойко показали, що перфтороалкілювання тіофенолів можна здійснити за іон-радикальним механізмом в умовах ультрафіолетового опромінення в рідкому аміаку або у полярних розчинниках. Іон-радикальне перфтороалкілювання дозволило одержувати перфтороалкілсульфіди з будь-якою довжиною ланцюга перфтороалкільного замісника нормальної або розгалуженої будови, які раніше вважалися важкодоступними. З селено-і телурофенолів в аналогічний спосіб були одержані невідомі раніше перфтороалкілселеніди і телуриди. У реакцію іон-радикального перфтороалкілювання вступають також C-нуклеофіли, наприклад, .
Л. М. Ягупольським вперше одержані солі арилперфтороалкілйодонію (див. Онієві сполуки), які виявилися зручними реагентами для алкілювання за катіонним механізмом. Вони вступають в реакцію з нуклеофілами при температурах −50 … +20 °C в диметилформаміді. За методом катіонного перфтороалкілювання, аналогічно іон-радикальному, можна одержувати перфтороалкілсульфіди і селеніди, а вторинні і третинні похідні аніліну дають з цими реагентами продукти алкілювання в пара-положення. Арилперфтороалкілйодонієві солі реагують також з неорганічними аніонами — нітритом, ціанідом, тіоціанатом, селеноціанатом утворюючи, відповідно, нітро-, ціано-, ціанотіо- і ціаноселеноперфтороалкани. Аналогічно йодонієвим сполукам, перфтороалкілюючими агентами виявилися й вперше синтезовані Л. М. Ягупольським солі діарилперфтороалкілсульфонію.
Інші дослідження в галузі фторорганічного синтезу
зазвичай використовується в синтезах (у вигляді солі) як джерело дифторокарбену:
Спільно з В. А. Корінько знайдено умови її конденсації з фенолами та тіофенолами із збереженням карбоксильної групи. У аналогічну реакцію введена і монохлорофтороцтова кислота; окисненням і декарбоксилюванням продуктів конденсації (естерів арилтіофтороцтової кислоти) були одержані арилмонофторометилсульфони:
Л. М. Ягупольським знайдено зручний реагент, що дозволяє проводити заміну атомів йоду або брому на трифторометильну групу — трифторометилмідь. Синтези з трифторометилміддю можна проводити в скляному посуді за атмосфернмм тиском і з використанням доступних реагентів. Аналогічний спосіб — заміна галогену на трифторометилтіогрупу дією трифторометилсульфіду міді — був розроблений спільно з Н. В. Кондратенко і О. О. Коломейцевим. Особливо придатним цей реагент виявився для введення трифторометильної групи в ароматичні сполуки з електроноакцепторними замісниками, наприклад, з нітрогрупою. Спільно з В. П. Самбур знайдений ще один метод введення трифторометилтіогрупи — реакція солей діазонію з трифторометилсульфідом срібла AgSCF3.
Перфторо-трет-бутилцезій (CF3)3CCs був використаний для заміни атомів фтору в заміщених фторбензолах на перфторо-трет-бутильну групу, а також для синтезу арилперфторо-трет-бутилсульфідів і селенідів.
Синтез фторовмісних фосфорорганічних і йодорганічних сполук
Спільно з Ж. М. Івановою відкрита реакція з і вперше синтезовано органічну сполуку п'ятикоординаційного фосфору — :
За допомогою трифториду стибію одержані також фторангідриди арилфосфонових і тіофосфонових кислот.
Л. М. Ягупольським, В. Я. Семенієм і К. І. Більдиновим розроблено метод електрохімічного фторування триалкілфосфіноксидів з утворенням трис(перфтороалкіл)дифторфосфоранів. Гідроліз цих продуктів дозволяє одержати відповідні фосфонові і фосфінові кислоти, що вважалися «екзотичними», як і інші сполуки фосфору з перфтороалкільними групами. До цього дослідження подібні реакції вважалися неможливими через електродів фосфором.
Методи одержання сполук полівалентного йоду розроблені спільно з В. В. Ляліним, І. І. Малєтіною і В. В. Ордою. Ароматичні сполуки з дифторойодильною групою (ArIF2) одержані за реакцією тетрафториду сірки з йодозил- (ArIO) або біс(трифтороацетокси)йодопохіднимі, а також взаємодією йодоаренів з . З йодил- і дифторойодиларенів вперше були одержані органічні сполуки п'ятикоординаційного йоду — тетрафторойодоарени дією тетрафториду сірки і тетракіс(перфтороацилокси)йодоарени дією ангідридів перфтороалкілкарбонових кислот.
Дослідження фторовмісних барвників і рідкокристалічних сполук
Вивченню фторовмісних барвників Л. М. Ягупольський приділяв значну увагу протягом всієї своєї наукової діяльності. Після накопичення наукового матеріалу — синтезу нових барвників різної структури і з різноманітними за електронною природою замісниками — з'явилася можливість цілеспрямовано впливати не тільки на спектральні характеристики барвників, але й на їх основність, , сенсибілізуючу здатність. Поступово були встановлені закономірності впливу атомів фтору і фторовмісних замісників на властивості більшості класів органічних барвників. Знайдені кореляційні залежності батохромного або гіпсохромного ефекту замісників, галохромії, основності від електронної будови замісників і молекули в цілому дозволили синтезувати практично корисні речовини — барвники для текстильної промисловості, кислотно-основні індикатори, фотосенсибілізатори, люмінофори. Найбільш детально вивчалися ціанінові барвники з атомами фтору і фторовмісними замісниками як в ароматичному ядрі, так і в поліметиновому ланцюгу. У 1950–1978 роках в «Журнале органической химии» опублікована серія з понад 40 статей під загальною назвою «Цианиновые красители, содержащие фтор».
Спільно з Ю. А. Фіалковим і М. М. Кремльовим була відкрита реакція поліфторовінільних сполук літію з поліфторолефінамі, що дає кон'юговані перфторополієни. На основі цієї реакції розроблено метод синтезу α,ω-діарилперфторополієнів, які стали класичними об'єктами для теорії кольору органічних сполук. Деякі сполуки цього типу мають властивості рідких кристалів.
За темою рідкокристалічних сполук виконано великий цикл робіт спільно з Ю. Я. Фіалковим і С. В. Шеляженко. Для похідних дифенілу, бензиліденаніліну, органічних кислот і їх естеів вивчено вплив заміни кінцевих атомів водню фтором на особливості фазових переходів, термодинамічних параметрів цієї групи речовин. Показано, що шляхом введення в молекулу фторовмісних груп можна цілеспрямовано змінювати властивості рідкокристалічних сполук.
Вивчення електронної будови фторорганічних сполук
Значним внеском Л. М. Ягупольського в теорію органічної хімії є вивчення електронної і просторової будови одержаних сполук. Електронна природа і вплив фторовмісних замісників на властивості ароматичних сполук вивчалися різними методами. Для більш, ніж 60 заступників вперше визначено σ-константи . Серед фторовмісних груп виявлені сильні акцептори електронів, такі, як трифторометилсульфонільна група -SO2CF3, для якої константа рівняння Гаммета для пара-положення σp = 1,04. Пізніше було показано, що заміна кисню у таких заступниках, як -SO2CF3 або-SO2F та інших на трифторометилсульфонімідне угруповання =NSO2CF3, призводить до утворення надсильних електроноакцепторних груп, для яких σp = 1,4 … 1,75, що відповідає впливу на молекулу двох або трьох нітрогруп. Р. Тафт, який запропонував рівняння Гаммета, назвав цей принцип побудови надсильних електроноакцепторов «принципом Ягупольського».
Вивчення сильних електроноакцепторних замісників виявилося цінним і для практики органічного синтезу. Встановлено, що імідоїлхлоріди R(Cl)=NSO2CF3 вступають в аза-, нехарактерне для похідних хлорангідридів карбонових кислот, у яких кисень заміщений на інші =NR-групи. Продуктами такого різновиду реакції Курціуса є карбодиіміди RN=C=NSO2CF3. Введення =NSO2CF3-групи (шляхом заміни карбонільного атома кисню) в ціанінові барвники та деякі інші донорно-акцепторні системи призводить до сильного батохромного зсуву — максимуми поглинання таких продуктів зсуваються в довгохвильову область на 150–200 нм. Одержані у такий спосіб барвники мають глибоке забарвлення і поглинають в ближній інфрачервоній області. Шляхом заміни двох атомів водню в аміногрупі аніліну на трифторометилсульфонільні групи вдалося змінити орієнтуючий вплив аміногрупи у реакціях електрофільного заміщення, так, нітрування N,N-біс(трифторометилсульфоніл)аніліну йде на 80% в мета-положення. При введенні тільки однієї сильної електроноакцепторної групи зберігається орто-, пара-орієнтуючий вплив електронодонорного атома азоту.
Введення до молекули надсильних електроноакцепторів може призвести до одержання надсильних кислот за рахунок збільшення кислотності зв'язків C-H, N-H або O-H. Так, показано, що заміна атомів кисню в H3C-C6H4-SO2NH2 на трифторометилсульфонімідні групи збільшує в газовій фазі на 25 порядків, а в розчині на 13 одиниць pKa. Передбачається, що застосування принципу Ягупольського до , яка сама є суперкислотою, можна одержати найбільш сильні з усіх відомих кислот. Похідні (солі і фторангідриди) таких кислот були одержані.
Раніше вважалося, що тільки нітропохідні ароматичних сполук здатні утворювати типу Мейзенгеймера. Л. М. Ягупольським вперше були одержані і досліджені такі комплекси трифторометилсульфоніларенів. Новоим об'єктом для вивчення аніонних комплексів став 1,3,5-трис(трифторометилсульфоніл)бензол, який утворює стійкі σ-комплекси з алкоголятами, фенолятами, тіофенолятами, ціанідами, сульфітами та іншими аніонами. Одержані дані увійшли в підручник, що видається Московським університетом (Реутов О. А., Курц А. Л., Бутин К. П. Органическая химия. — 1999. — Т. II. — .).
Розробка лікарських препаратів
Багато з праць Л. М. Ягупольського і його співавторів присвячені синтезу нових біологічно активних речовин і дослідженню впливу фторовмісних груп на фізіологічну активність.
Спільно з Г. Я. Дубурс () одержано і впроваджено у медичну практику (блокатор кальцієвих каналів) — похідне , що містить дифторометоксигруппу -OCHF2. Подальші дослідження показали доцільність введення діфторметоксігрупи в інші лікарські препарати як нового фармакофора.
Спільно з Ю. А. Фіалковим, М. М. Кремльовим і співробітниками Інституту фармакології і токсикології АМН України В. С. Даниленко і К. А. Черноштаном розроблений і впроваджений у виробництво на Борщагівському хіміко-фармацевтичному заводі нестероїдний протизапальний препарат . Діфторант застосовується в дерматології та отоларингології, зокрема, при лікуванні псоріазу, екземи, , .
Спільно з І. І. Малєтіною і К. І. Петком одержаний (активатор калієвих каналів) , що відрізняється низькою токсичністю. Д. В. Федюк під керівництвом Ягупольського синтезовано ряд фторовмісних бензімідазолів, що виявляють активність , спільно з Ю. А. Фіалковим одержані N-арилзаміщені 2-аміноімідазоліни — аналоги клофеліну. На початку 2000-х років синтезована молекула, що поєднує властивості форидону і флокаліну, це дозволяє надалі створити новий клас гібридних лікарських засобів.
Звання, нагороди
- УРСР (1982)
- Премія Ради Міністрів СРСР (1982)
- Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня (1985)
- Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992)
- (1994)
- Орден «За заслуги» III ступеня (2007)
- Почесний знак НАН України «За підготовку наукової зміни»
Пам'ять
24 листопада 2012 року на будівлі Інституту органічної хімії НАН України в Київі була відкрита меморіальна дошка пам'яті Ягупольського Лева Мусійовича. Автори: Сидорук Олесь та Крилов Борис.
Примітки
- Ільченко, Матюшечева, 2002.
- ХГС, 2009.
- Ільченко, Матюшечева, 2002, с. 10.
- Ільченко, Матюшечева, 2002, с. 10—11.
- Ільченко, Матюшечева, 2002, с. 11—14.
- Ільченко, Матюшечева, 2002, с. 14.
- Ільченко, Матюшечева, 2002, с. 15—16.
- Ільченко, Матюшечева, 2002, с. 15.
- Ільченко, Матюшечева, 2002, с. 17.
- Ільченко, Матюшечева, 2002, с. 17—19.
- Ільченко, Матюшечева, 2002, с. 19.
- Ільченко, Матюшечева, 2002, с. 25—28.
- Ільченко, Матюшечева, 2002, с. 25.
- Ільченко, Матюшечева, 2002, с. 20—22.
- Ільченко, Матюшечева, 2002, с. 23.
- Ільченко, Матюшечева, 2002, с. 28—29.
- ІОХ НАНУ 70 років, 2009.
- Лев Моисеевич Ягупольский // Журнал орг. та фарм. хімії. — 2009. — Т. 7, вип. 4 (28). — С. 78—79.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- , Матюшечева Г. І. Лев Мусійович Ягупольський / відп. ред. акад. НАНУ М. О. Лозинський. — Харків : НАН України; ТОВ «Золоті сторінки», 2002. — 224 с. — (Біобібліографія вчених України) (укр.)(рос.)(англ.)
- А. Рожен. Мировой лидер химии фтора живет в Киеве // Зеркало недели. — 2007. — Вип. 12 (31 марта).
- Інститут органічної хімії НАН України: 70 років / ред. Г. М. Гавричкова. — К. : Видавничий дім «Академперіодика» НАНУ, 2009. — С. 432.
- IN MEMORIAM: Лев Моисеевич Ягупольский (6 февраля 1922 — 5 апреля 2009) // . — 2009. — Вип. 4 (502). — С. 634.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lev Musijovich Yagupolskij 6 lyutogo 1922 Uman 5 kvitnya 2009 ukrayinskij himik organik zasnovnik naukovoyi shkoli ftororganichnih spoluk v Ukrayini zaviduvach viddilu 1965 1987 Institutu organichnoyi himiyi NAN Ukrayini doktor himichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki URSR laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini Lev Musijovich YagupolskijNarodivsya6 lyutogo 1922 1922 02 06 Uman Cherkaska oblastPomer5 kvitnya 2009 2009 04 05 87 rokiv Kiyiv UkrayinaKrayinaSRSR UkrayinaDiyalnisthimikAlma materKiyivskij universitetGaluzorganichna himiyaZakladInstitut organichnoyi himiyi NAN UkrayiniNaukovij stupindoktor himichnih naukNaukovij kerivnikKiprianov Andrij IvanovichNagorodiOrden Za zaslugi III stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yagupolskij BiografiyaNarodivsya 6 lyutogo 1922 roku v Umani U 1938 roci vstupiv do Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka yakij zakinchiv 1947 roci u 1938 1941 rokah student u 1941 1942 rokah kursant Vijskovoyi akademiyi himichnogo zahistu Moskva u 1942 1943 rokah nachalnik himichnoyi sluzhbi polku na Kalininskomu fronti u 1943 1945 rokah perebuvav u lavah Chervonoyi Armiyi uchasnik nimecko radyanskoyi vijni u 1945 1947 rokah prodovzhiv navchannya v KDU u 1947 1950 rokah aspirant kafedri organichnoyi himiyi himichnogo fakultetu KDU u 1951 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu Ftorproizvodnye benzotiazola i ftorsoderzhashie cianinovye krasiteli u 1951 1955 rokah molodshij naukovij spivrobitnik 1955 1965 rokah starshij naukovij spivrobitnik Institutu organichnoyi himiyi AN URSR u 1966 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Aromaticheskie soedineniya s ftorsoderzhashimi zamestitelyami z 1967 roku profesor u 1965 1987 rokah zaviduvach viddilom himiyi ftororganichnih spoluk u 1969 1973 rokah zastupnik direktora IOH AN URSR po naukovij roboti z 1972 roku chlen redkolegiyi Ukrainskogo himicheskogo zhurnala z 1980 roku chlen redkolegiyi mizhnarodnogo zhurnalu Dyes and Pigments z 1987 roku golovnij naukovij spivrobitnik IOH NAN Ukrayini Pomer 5 kvitnya 2009 roku Naukova robotaLev Yagupolskij zasnovnik naukovoyi shkoli himiyi ftororganichnih spoluk v Ukrayini Naukovi praci v galuzi sintezu organichnih spoluk z ftorvmisnimi zamisnikami u tomu chisli elementoorganichnimi fosforu selenu teluru polivalentnogo jodu Vsebichne vivchennya vlastivostej sintezovanih spoluk dozvolilo zrobiti vnesok u rozvitok fundamentalnih teorij organichnoyi himiyi Kilka velikih cikliv robit vchenogo buli prisvyacheni rechovinam vazhlivim z praktichnoyi tochki zoru organichnim barvnikam likarskim zasobam pesticidam spolukam sho mayut ridkokristalichni vlastivosti Avtor 10 monografij ponad 800 statej 220 avtorskih svidoctv 40 patentiv Pidgotuvav 80 kandidativ ta 11 doktoriv nauk Metodi sintezu ftororganichnih spoluk Doslidzhennya reakciyi Shimana Pershim zavdannyam vchenogo pri vikonanni kandidatskoyi roboti stalo vvedennya atoma ftoru v benzolne kilce Dlya cogo zastosovuyut reakciyu Shimana termichnij rozklad suhih tetraftoroborativ arildiazoniyu Ale v danomu vipadku spochatku ne vdalosya vidiliti tverdij tetraftoroborat z prichini visokoyi rozchinnosti jogo u kislotah v umovah reakciyi diazotuvannya taki spoluki rozchinni vnaslidok utvorennya soli po geterociklichnomu atomu azota Oderzhati kristalichnij osad vdalosya provedennyam diazotuvannya v rozchini v rezultati z 2 metil 6 aminobenzotiazolu buv oderzhanij 2 metil 6 ftorobenzotiazol vikoristovuvanij dali dlya sintezu cianinovih barvnikiv Metodiku zastosovuvali dlya zamini aminogrupi na ftor takozh v inshih azotistih geterociklah Zgodom z N V Pavlenko rozroblena modifikaciya reakciyi Shimana zamist tetraftoroborativ vikoristani tris perftoralkil triftorofosfati arildiazoniyu rozkladannya yakih prohodit pri bilsh nizkih temperaturah ta z visokimi vihodami ftorovanih areniv Doslidzhennya reakciyi Svartsa Dlya oderzhannya ftororganichnih spoluk shiroko zastosovuyetsya reakciya Svartsa zamina na ftor atomiv inshih galogeniv diyeyu abo ftorovodnyu u prisutnosti Za dopomogoyu ciyeyi reakciyi z trihlormetilnih pohidnih buli oderzhani spoluki z triftorometilnoyu grupoyu zokrema triftorometil i triftorometiltiobenzotiazoli L M Yagupolskim spilno z I V Troyickoyu N V Kondratenko M I Dronkinoyu vpershe v organichni spoluki vvedena triftorometoksigrupa OCF3 ugrupovannya O CF2 O j CF2 O CF2 takozh oderzhani ta vivcheni chislenni aromatichni spoluki z nenasichenimi ftorovmisnimi zamisnikami i z triftorometilnoyu grupoyu vidokremlenoyu vid yadra geteroatomami O N S Vivchavsya vpliv geteroatomiv ta zamisnikiv v aromatichnomu yadri na protikannya reakciyi Svartsa Vstanovleno sho elektronodonorna zdatnist geteroatomiv spriyaye zamishennyu hloru na ftor u trihlorometilnij grupi tobto legkist zamishennya zmenshuyetsya v ryadi ArN R CCl3 gt ArSCCl3 gt ArOCCl3 Elektronodonorni zamisniki v yadri takozh polegshuyut obmin a elektronoakceptorni utrudnyuyut jogo Spilno z G I Matyushechevoj bula vidkrita reakciya gidrazidiv karbonovih kislot z pentahloridom fosforu sho dozvolyaye alternativnim sposobom oderzhuvati vihidni dlya reakciyi Svartsa trihlorometilni pohidni ranishe yih oderzhuvali pryamim hloruvannyam metilnih grup Praktichnim rezultatom cih doslidzhen stala rozrobka tehnologiyi sintezu gerbicidu vprovadzhena v promislove virobnictvo Navoyi Uzbekistan VO potuzhnist virobnictva 2000 tonn na rik Rozrobka metodiv sintezu z vikoristannyam novih ftoruyuchih agentiv Krim vivchennya vzhe vidomih reakcij sintezu ftororganichnih spoluk provodivsya poshuk novih reagentiv Vpershe buv sintezovanij yakij viyavivsya duzhe potuzhnim ftoruyuchim zasobom Cikl robit vikonanij spilno z spivrobitnikami Odeskogo politehnichnogo institutu buv prisvyachenij doslidzhennyu novih ftoruyuchih agentiv tetraftoridu sirki v seredovishi ftorovodnyu i sistemi tetraftorid sirki ftorovoden galogenuyuchij agent hlor brom Zastosuvannya tetraftoridu sirki dozvolyaye zdijsnyuvati zaminu atomiv kisnyu na ftor zokrema peretvoryuvati karboksilni grupi v triftorometilni U seredovishi ftorovodnyu viyavilosya mozhlivim oderzhuvati benzotriftoridi ne tilki z vidpovidnih karbonovih kislot a j z yih metilovih esteriv u vidsutnosti ftorovodnyu reakciya esteriv jde pri visokij temperaturi j daye nizki vihodi cilovih produktiv Triftoroacetoksigruppa CF3COO pri diyi danogo reagentu peretvoryuyetsya na pentaftoroetoksigrupu C2F5O Za cim metodom z tri tetra penta i geksa triftoroacetoksi benzoliv oderzhani vidpovidni poli pentaftoroetoksi pohidni Sistema SF4 HF galogenuyuchij agent rozroblena spilno z B V Kunshenkom daye mozhlivist zdijsnyuvati zaminu atomiv vodnyu na ftor u sp3 gibridizovanogo atoma vuglecyu Rozrobka metodiv diftorometilyuvannya Diyeyu dostupnogo reagentu hlorodiftorometanu hladon 22 zdijsneno pryame diftorometilyuvannya freonuvannya fenoliv i z utvorennyam diftorometoksiareniv i arildiftorometilsulfidiv Metod sintezu viyavivsya cikavim tim sho pri vvedenni v nogo gidroksibenzaldegidiv ne jde reakciya Kanniccaro popri te sho freonuvannya provoditsya v luzhnomu seredovishi Nadali iz spoluk z diftorometoksigrupoyu shlyahom hloruvannya oderzhani diftorohlorometoksibenzoli a okisnennyam tioeteriv diftorometilsulfoksidi i sulfoni Merkaptoazoli zalezhno vid umov sintezu dayut rizni produkti diftorometilyuyutsya po atomu sirki merkaptogrupi atomam sirki ta azotu abo za dvoma atomami azotu pohidni imidazolu i Cim sposobom vpershe buli oderzhani pohidni benzimidazolu z ftorvmisnimi zamisnikami u oboh atomiv azotu U reakciyu freonuvannya vvedeni takozh sulfamidi yaki dayut v rezultati N diftorometilni pohidni Doslidzhennya reakciyi diftorometilyuvannya provodilisya spilno z S V Shelyazhenko K I Petkom Vidkrittya ion radikalnogo ta kationnogo perftoroalkilyuvannya Ranishe vvazhalosya sho perftoroalkiljodidi na vidminu vid alkiljodidiv ne vstupayut v reakciyi alkilyuvannya cherez obernenu polyarnist yih molekul Doslidzhennya L M Yagupolskogo i V N Bojko pokazali sho perftoroalkilyuvannya tiofenoliv mozhna zdijsniti za ion radikalnim mehanizmom v umovah ultrafioletovogo oprominennya v ridkomu amiaku abo u polyarnih rozchinnikah Ion radikalne perftoroalkilyuvannya dozvolilo oderzhuvati perftoroalkilsulfidi z bud yakoyu dovzhinoyu lancyuga perftoroalkilnogo zamisnika normalnoyi abo rozgaluzhenoyi budovi yaki ranishe vvazhalisya vazhkodostupnimi Z seleno i telurofenoliv v analogichnij sposib buli oderzhani nevidomi ranishe perftoroalkilselenidi i teluridi U reakciyu ion radikalnogo perftoroalkilyuvannya vstupayut takozh C nukleofili napriklad L M Yagupolskim vpershe oderzhani soli arilperftoroalkiljodoniyu div Oniyevi spoluki yaki viyavilisya zruchnimi reagentami dlya alkilyuvannya za kationnim mehanizmom Voni vstupayut v reakciyu z nukleofilami pri temperaturah 50 20 C v dimetilformamidi Za metodom kationnogo perftoroalkilyuvannya analogichno ion radikalnomu mozhna oderzhuvati perftoroalkilsulfidi i selenidi a vtorinni i tretinni pohidni anilinu dayut z cimi reagentami produkti alkilyuvannya v para polozhennya Arilperftoroalkiljodoniyevi soli reaguyut takozh z neorganichnimi anionami nitritom cianidom tiocianatom selenocianatom utvoryuyuchi vidpovidno nitro ciano cianotio i cianoselenoperftoroalkani Analogichno jodoniyevim spolukam perftoroalkilyuyuchimi agentami viyavilisya j vpershe sintezovani L M Yagupolskim soli diarilperftoroalkilsulfoniyu Inshi doslidzhennya v galuzi ftororganichnogo sintezu zazvichaj vikoristovuyetsya v sintezah u viglyadi soli yak dzherelo diftorokarbenu CClF2COONa CF2 CO2 NaCl displaystyle mathsf CClF 2 COONa rightarrow mathsf CF 2 CO 2 NaCl Spilno z V A Korinko znajdeno umovi yiyi kondensaciyi z fenolami ta tiofenolami iz zberezhennyam karboksilnoyi grupi U analogichnu reakciyu vvedena i monohloroftoroctova kislota okisnennyam i dekarboksilyuvannyam produktiv kondensaciyi esteriv ariltioftoroctovoyi kisloti buli oderzhani arilmonoftorometilsulfoni ArSH CHClFCOOCH3 ArSCHFCOOCH3 ArSO2CH2F displaystyle mathsf ArSH CHClFCOOCH 3 rightarrow mathsf ArSCHFCOOCH 3 rightarrow mathsf ArSO 2 CH 2 F L M Yagupolskim znajdeno zruchnij reagent sho dozvolyaye provoditi zaminu atomiv jodu abo bromu na triftorometilnu grupu triftorometilmid Sintezi z triftorometilmiddyu mozhna provoditi v sklyanomu posudi za atmosfernmm tiskom i z vikoristannyam dostupnih reagentiv Analogichnij sposib zamina galogenu na triftorometiltiogrupu diyeyu triftorometilsulfidu midi buv rozroblenij spilno z N V Kondratenko i O O Kolomejcevim Osoblivo pridatnim cej reagent viyavivsya dlya vvedennya triftorometilnoyi grupi v aromatichni spoluki z elektronoakceptornimi zamisnikami napriklad z nitrogrupoyu Spilno z V P Sambur znajdenij she odin metod vvedennya triftorometiltiogrupi reakciya solej diazoniyu z triftorometilsulfidom sribla AgSCF3 Perftoro tret butilcezij CF3 3CCs buv vikoristanij dlya zamini atomiv ftoru v zamishenih ftorbenzolah na perftoro tret butilnu grupu a takozh dlya sintezu arilperftoro tret butilsulfidiv i selenidiv Sintez ftorovmisnih fosfororganichnih i jodorganichnih spoluk Spilno z Zh M Ivanovoyu vidkrita reakciya z i vpershe sintezovano organichnu spoluku p yatikoordinacijnogo fosforu C6H5PCl2 SbF3 C6H5PF4 Sb displaystyle mathsf C 6 H 5 PCl 2 SbF 3 rightarrow mathsf C 6 H 5 PF 4 Sb Za dopomogoyu triftoridu stibiyu oderzhani takozh ftorangidridi arilfosfonovih i tiofosfonovih kislot L M Yagupolskim V Ya Semeniyem i K I Bildinovim rozrobleno metod elektrohimichnogo ftoruvannya trialkilfosfinoksidiv z utvorennyam tris perftoroalkil diftorfosforaniv Gidroliz cih produktiv dozvolyaye oderzhati vidpovidni fosfonovi i fosfinovi kisloti sho vvazhalisya ekzotichnimi yak i inshi spoluki fosforu z perftoroalkilnimi grupami Do cogo doslidzhennya podibni reakciyi vvazhalisya nemozhlivimi cherez elektrodiv fosforom Metodi oderzhannya spoluk polivalentnogo jodu rozrobleni spilno z V V Lyalinim I I Malyetinoyu i V V Ordoyu Aromatichni spoluki z diftorojodilnoyu grupoyu ArIF2 oderzhani za reakciyeyu tetraftoridu sirki z jodozil ArIO abo bis triftoroacetoksi jodopohidnimi a takozh vzayemodiyeyu jodoareniv z Z jodil i diftorojodilareniv vpershe buli oderzhani organichni spoluki p yatikoordinacijnogo jodu tetraftorojodoareni diyeyu tetraftoridu sirki i tetrakis perftoroaciloksi jodoareni diyeyu angidridiv perftoroalkilkarbonovih kislot Doslidzhennya ftorovmisnih barvnikiv i ridkokristalichnih spoluk Vivchennyu ftorovmisnih barvnikiv L M Yagupolskij pridilyav znachnu uvagu protyagom vsiyeyi svoyeyi naukovoyi diyalnosti Pislya nakopichennya naukovogo materialu sintezu novih barvnikiv riznoyi strukturi i z riznomanitnimi za elektronnoyu prirodoyu zamisnikami z yavilasya mozhlivist cilespryamovano vplivati ne tilki na spektralni harakteristiki barvnikiv ale j na yih osnovnist sensibilizuyuchu zdatnist Postupovo buli vstanovleni zakonomirnosti vplivu atomiv ftoru i ftorovmisnih zamisnikiv na vlastivosti bilshosti klasiv organichnih barvnikiv Znajdeni korelyacijni zalezhnosti batohromnogo abo gipsohromnogo efektu zamisnikiv galohromiyi osnovnosti vid elektronnoyi budovi zamisnikiv i molekuli v cilomu dozvolili sintezuvati praktichno korisni rechovini barvniki dlya tekstilnoyi promislovosti kislotno osnovni indikatori fotosensibilizatori lyuminofori Najbilsh detalno vivchalisya cianinovi barvniki z atomami ftoru i ftorovmisnimi zamisnikami yak v aromatichnomu yadri tak i v polimetinovomu lancyugu U 1950 1978 rokah v Zhurnale organicheskoj himii opublikovana seriya z ponad 40 statej pid zagalnoyu nazvoyu Cianinovye krasiteli soderzhashie ftor Spilno z Yu A Fialkovim i M M Kremlovim bula vidkrita reakciya poliftorovinilnih spoluk litiyu z poliftorolefinami sho daye kon yugovani perftoropoliyeni Na osnovi ciyeyi reakciyi rozrobleno metod sintezu a w diarilperftoropoliyeniv yaki stali klasichnimi ob yektami dlya teoriyi koloru organichnih spoluk Deyaki spoluki cogo tipu mayut vlastivosti ridkih kristaliv Za temoyu ridkokristalichnih spoluk vikonano velikij cikl robit spilno z Yu Ya Fialkovim i S V Shelyazhenko Dlya pohidnih difenilu benzilidenanilinu organichnih kislot i yih esteiv vivcheno vpliv zamini kincevih atomiv vodnyu ftorom na osoblivosti fazovih perehodiv termodinamichnih parametriv ciyeyi grupi rechovin Pokazano sho shlyahom vvedennya v molekulu ftorovmisnih grup mozhna cilespryamovano zminyuvati vlastivosti ridkokristalichnih spoluk Vivchennya elektronnoyi budovi ftororganichnih spoluk Znachnim vneskom L M Yagupolskogo v teoriyu organichnoyi himiyi ye vivchennya elektronnoyi i prostorovoyi budovi oderzhanih spoluk Elektronna priroda i vpliv ftorovmisnih zamisnikiv na vlastivosti aromatichnih spoluk vivchalisya riznimi metodami Dlya bilsh nizh 60 zastupnikiv vpershe viznacheno s konstanti Sered ftorovmisnih grup viyavleni silni akceptori elektroniv taki yak triftorometilsulfonilna grupa SO2CF3 dlya yakoyi konstanta rivnyannya Gammeta dlya para polozhennya sp 1 04 Piznishe bulo pokazano sho zamina kisnyu u takih zastupnikah yak SO2CF3 abo SO2F ta inshih na triftorometilsulfonimidne ugrupovannya NSO2CF3 prizvodit do utvorennya nadsilnih elektronoakceptornih grup dlya yakih sp 1 4 1 75 sho vidpovidaye vplivu na molekulu dvoh abo troh nitrogrup R Taft yakij zaproponuvav rivnyannya Gammeta nazvav cej princip pobudovi nadsilnih elektronoakceptorov principom Yagupolskogo Vivchennya silnih elektronoakceptornih zamisnikiv viyavilosya cinnim i dlya praktiki organichnogo sintezu Vstanovleno sho imidoyilhloridi R Cl NSO2CF3 vstupayut v aza neharakterne dlya pohidnih hlorangidridiv karbonovih kislot u yakih kisen zamishenij na inshi NR grupi Produktami takogo riznovidu reakciyi Kurciusa ye karbodiimidi RN C NSO2CF3 Vvedennya NSO2CF3 grupi shlyahom zamini karbonilnogo atoma kisnyu v cianinovi barvniki ta deyaki inshi donorno akceptorni sistemi prizvodit do silnogo batohromnogo zsuvu maksimumi poglinannya takih produktiv zsuvayutsya v dovgohvilovu oblast na 150 200 nm Oderzhani u takij sposib barvniki mayut gliboke zabarvlennya i poglinayut v blizhnij infrachervonij oblasti Shlyahom zamini dvoh atomiv vodnyu v aminogrupi anilinu na triftorometilsulfonilni grupi vdalosya zminiti oriyentuyuchij vpliv aminogrupi u reakciyah elektrofilnogo zamishennya tak nitruvannya N N bis triftorometilsulfonil anilinu jde na 80 v meta polozhennya Pri vvedenni tilki odniyeyi silnoyi elektronoakceptornoyi grupi zberigayetsya orto para oriyentuyuchij vpliv elektronodonornogo atoma azotu Vvedennya do molekuli nadsilnih elektronoakceptoriv mozhe prizvesti do oderzhannya nadsilnih kislot za rahunok zbilshennya kislotnosti zv yazkiv C H N H abo O H Tak pokazano sho zamina atomiv kisnyu v H3C C6H4 SO2NH2 na triftorometilsulfonimidni grupi zbilshuye v gazovij fazi na 25 poryadkiv a v rozchini na 13 odinic pKa Peredbachayetsya sho zastosuvannya principu Yagupolskogo do yaka sama ye superkislotoyu mozhna oderzhati najbilsh silni z usih vidomih kislot Pohidni soli i ftorangidridi takih kislot buli oderzhani Ranishe vvazhalosya sho tilki nitropohidni aromatichnih spoluk zdatni utvoryuvati tipu Mejzengejmera L M Yagupolskim vpershe buli oderzhani i doslidzheni taki kompleksi triftorometilsulfonilareniv Novoim ob yektom dlya vivchennya anionnih kompleksiv stav 1 3 5 tris triftorometilsulfonil benzol yakij utvoryuye stijki s kompleksi z alkogolyatami fenolyatami tiofenolyatami cianidami sulfitami ta inshimi anionami Oderzhani dani uvijshli v pidruchnik sho vidayetsya Moskovskim universitetom Reutov O A Kurc A L Butin K P Organicheskaya himiya 1999 T II ISBN 5 211 03491 0 Rozrobka likarskih preparativ Bagato z prac L M Yagupolskogo i jogo spivavtoriv prisvyacheni sintezu novih biologichno aktivnih rechovin i doslidzhennyu vplivu ftorovmisnih grup na fiziologichnu aktivnist Spilno z G Ya Duburs oderzhano i vprovadzheno u medichnu praktiku blokator kalciyevih kanaliv pohidne sho mistit diftorometoksigruppu OCHF2 Podalshi doslidzhennya pokazali docilnist vvedennya diftormetoksigrupi v inshi likarski preparati yak novogo farmakofora Spilno z Yu A Fialkovim M M Kremlovim i spivrobitnikami Institutu farmakologiyi i toksikologiyi AMN Ukrayini V S Danilenko i K A Chernoshtanom rozroblenij i vprovadzhenij u virobnictvo na Borshagivskomu himiko farmacevtichnomu zavodi nesteroyidnij protizapalnij preparat Diftorant zastosovuyetsya v dermatologiyi ta otolaringologiyi zokrema pri likuvanni psoriazu ekzemi Spilno z I I Malyetinoyu i K I Petkom oderzhanij aktivator kaliyevih kanaliv sho vidriznyayetsya nizkoyu toksichnistyu D V Fedyuk pid kerivnictvom Yagupolskogo sintezovano ryad ftorovmisnih benzimidazoliv sho viyavlyayut aktivnist spilno z Yu A Fialkovim oderzhani N arilzamisheni 2 aminoimidazolini analogi klofelinu Na pochatku 2000 h rokiv sintezovana molekula sho poyednuye vlastivosti foridonu i flokalinu ce dozvolyaye nadali stvoriti novij klas gibridnih likarskih zasobiv Zvannya nagorodiURSR 1982 Premiya Radi Ministriv SRSR 1982 Orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 1985 Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1992 1994 Orden Za zaslugi III stupenya 2007 Pochesnij znak NAN Ukrayini Za pidgotovku naukovoyi zmini Pam yat24 listopada 2012 roku na budivli Institutu organichnoyi himiyi NAN Ukrayini v Kiyivi bula vidkrita memorialna doshka pam yati Yagupolskogo Leva Musijovicha Avtori Sidoruk Oles ta Krilov Boris PrimitkiIlchenko Matyushecheva 2002 HGS 2009 Ilchenko Matyushecheva 2002 s 10 Ilchenko Matyushecheva 2002 s 10 11 Ilchenko Matyushecheva 2002 s 11 14 Ilchenko Matyushecheva 2002 s 14 Ilchenko Matyushecheva 2002 s 15 16 Ilchenko Matyushecheva 2002 s 15 Ilchenko Matyushecheva 2002 s 17 Ilchenko Matyushecheva 2002 s 17 19 Ilchenko Matyushecheva 2002 s 19 Ilchenko Matyushecheva 2002 s 25 28 Ilchenko Matyushecheva 2002 s 25 Ilchenko Matyushecheva 2002 s 20 22 Ilchenko Matyushecheva 2002 s 23 Ilchenko Matyushecheva 2002 s 28 29 IOH NANU 70 rokiv 2009 Lev Moiseevich Yagupolskij Zhurnal org ta farm himiyi 2009 T 7 vip 4 28 S 78 79 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Matyushecheva G I Lev Musijovich Yagupolskij vidp red akad NANU M O Lozinskij Harkiv NAN Ukrayini TOV Zoloti storinki 2002 224 s Biobibliografiya vchenih Ukrayini ukr ros angl A Rozhen Mirovoj lider himii ftora zhivet v Kieve Zerkalo nedeli 2007 Vip 12 31 marta Institut organichnoyi himiyi NAN Ukrayini 70 rokiv red G M Gavrichkova K Vidavnichij dim Akademperiodika NANU 2009 S 432 IN MEMORIAM Lev Moiseevich Yagupolskij 6 fevralya 1922 5 aprelya 2009 2009 Vip 4 502 S 634