Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сенсибіліза́ція фотоматеріа́лів — підвищення їхньої загальної світлочутливості та розширення зони спектральної чутливості за межі природної для галогенідів срібла. Бромосрібні та йодосрібні желатинові фотоемульсії без сенсибілізації мають чутливість тільки в синьофіолетовій зоні видимого випромінювання і до ультрафіолетових променів. Хлоросрібні емульсії практично нечутливі до видимого випромінювання, реагуючи лише на ультрафіолетове. За допомогою сенсибілізації вдається досягти рівномірної чутливості до всього видимого спектру, і навіть до довгохвильового інфрачервоного випромінювання.
У деяких випадках поняття «сенсибілізація» використовують стосовно технології виготовлення деяких фотоматеріалів, на позначення стадії, на якій нечутливий до світла компонент стає світлочутливим. Це стосується навіть безсрібних фотографічних процесів, таких як ціанотипія, гуміарабіковий фотодрук та інші.
Різновиди сенсибілізації
Розрізняють хімічну та оптичну сенсибілізацію.
Хімі́чна сенсибіліза́ція збільшує природну світлочутливість мікрокристалів галогеніду срібла, приводячи до підвищення загальної світлочутливості фотоматеріалу, практично не змінюючи його спектральну чутливість. Хімічна сенсибілізація, що застосовується в промисловому виробництві фотографічних матеріалів, як правило, відноситься до одного з трьох основних видів і різним їх сполученням:
- відновлювальна сенсибілізація;
- сірчиста сенсибілізація;
- золота сенсибілізація.
Також до хімічної сенсибілізації відносять низку інших експериментальних і рідко використовуваних методів: застосування солей важких металів, відмінних від золота; введення акцепторів галогенів та легування йонами домішок за допомогою бомбардування фотографічної емульсії на прискорювачах.
Процес хімічної сенсибілізації при промисловому виготовленні емульсій передбачає використання інертного желатину, щоб уникнути неконтрольованої випадкової сенсибілізації речовинами, що містяться в ній. У ряді випадків її проводять простим додаванням хімічного сенсибілізатора, але частіше цей процес поєднують з підігрівом емульсії, що називається другим (хімічним) дозріванням. Кількості хімічного сенсибілізатора, що додається, слід ретельно контролювати, оскільки їх перевищення, перегрів емульсії або занадто тривале хімічне дозрівання призведуть не до підвищення чутливості, а до її зниження і значного посилення вуалі. Оптимальна кількість сенсибілізатора становить близько 2·10−5 моль на 1 моль галогеніду срібла. Внаслідок хімічної сенсибілізації світлочутливість емульсії підвищується в кілька разів.
Опти́чна сенсибіліза́ція або спектра́льна сенсибіліза́ція крім надання фотоемульсії додаткової світлочутливості змінює спектральну світлочутливість. При цьому фотоматеріал стає чутливим до тих ділянок електромагнітного спектру, які на несенсибілізований галогенід срібла не чинять фотохімічної дії і не приводять до утворення прихованого зображення.
За оптичної сенсибілізації в емульсію в процесі її приготування вводять так звані оптичні сенсибілізатори: органічні барвники зі складною хімічною формулою, які мають смуги поглинання в довгохвильовій частині спектра, в якій галогеніди срібла не поглинають. Ці барвники адсорбуються на поверхні мікрокристалів галогенідів срібла у вигляді мономолекулярного шару.
Сутність оптичної сенсибілізації полягає в тому, що кванти світла, яких безпосередньо не поглинають мікрокристали галогенідів срібла, поглинає під час експонування барвник і при цьому енергія фотозбуджених молекул барвника передається кристалам галогеніду срібла, — електрон від збудженої молекули барвника відновлює йон срібла Ag+ у кристалічній ґратці галогеніду срібла до атома срібла, тим самим утворюючи в кристалі приховане зображення. У цьому процесі молекула барвника в свою чергу окислюється до відповідного галогеніду.
Оптична сенсибілізація не тільки розширює діапазон спектральної чутливості у бік довших хвиль, але й підвищує загальну світлочутливість фотоматеріалу. Так, для ізохроматичних фотоматеріалів, сенсибілізованих до світла з довжиною хвилі до 650 нанометрів, збільшення загальної світлочутливості становить 32 % за денного світла і 65 % за штучного освітлення лампами розжарення. Для надання рівномірної світлочутливості в різних ділянках спектру емульсію може бути додано кілька різних оптичних сенсибілізаторів із різними спектральними максимумами поглинання.
Історична довідка
Хімічна сенсибілізація
Точно датувати відкриття хімічної сенсибілізації складно, оскільки ранні роботи в цьому напрямі містять ключові деталі, важливі для розуміння проведеного процесу. 1864 року опубліковано дані, що речовини, які поглинають вільний йод, надають додаткової чутливості йодиду срібла, деякі пізніші роботи описують підвищення чутливості фотопластинок за допомогою обробки їх у відварі гірчичного насіння, але невідомо, чи застосовували для виготовлення цих пластинок желатин. Процес хімічного дозрівання, мабуть, став відомий від 1878 року, коли було описано підвищення чутливості фотографічних емульсій із пептизованим желатином, оскільки опис процесу включає прогрів емульсії.
Золота сенсибілізація — обробка галогенідів срібла під час виготовлення фотоматеріалів солями благородних металів, не обов'язково солями золота, попри назву процесу. Застосовують солі платини, іридію та золота. Із солей золота використовують роданіди, дитіоціаноаурати або сульфіти.
Золоту сенсибілізацію відкрив 1936 року співробітник фірми [en] Р. Козловський, але відомості про неї довго не публікували у відкритій літературі.
Оптична сенсибілізація
Природна чутливість галогенідів срібла обмежена синьою, фіолетовою та ультрафіолетовою ділянками оптичного випромінювання. Тому всі ранні фотографічні процеси спотворювали розподіл яскравості забарвлених об'єктів, звичний для безпосереднього зорового сприйняття. Жовті і червоні об'єкти виглядали на знімку чорними, а сині часто виходили майже білими без будь-яких деталей. У пейзажній та архітектурній фотографії це робило майже неможливим нормальне відображення неба і хмар. Зображення людського обличчя також виходило спотвореним: рожеві губи виходили занадто темними, а блакитні очі — майже білими. У фотографії з цим найчастіше мирилися, а в кінематографі застосовували спеціальний грим, наприклад, блакитну помаду для губ. Однак, принципово важливе значення вузька спектральна чутливість фотоматеріалів набувала за спроб отримання кольорових фотографій і кінофільмів. Труднощі реєстрації зеленого і червоного кольорів унеможливлювали повноцінний кольороподіл. Рівномірна чутливість до світла з різними довжинами хвиль була необхідна також у науковій фотографії, особливо таких її галузях, як спектрографія і астрофотографія. Тому відкриття 1873 року німецьким хіміком [en] явища оптичної сенсибілізації стало величезним проривом, забезпечивши подальший розвиток фотографії.
Перші сухі колодієві фотопластинки, сенсибілізовані до зеленого світла еозином, створив 1875 року хімік Вотергауз. 1884 року аналогічного ступеня сенсибілізації на желатиносрібних фотоемульсіях, що отримав назву ортохроматичного, досяг Йосип Едер за допомогою еритрозину. Цей тип фотоматеріалів має чутливість до випромінювань із довжиною хвилі аж до 590 нм. Однак червоне світло є для них неактинічним. Повністю видимий спектр став доступним для реєстрації тільки після відкриття 1906 року [ru] сенсибілізатора [ru]. Подальше просування до довгохвильової частини оптичного випромінювання пов'язане з розвитком аерофотографії, пік якого припав на Першу світову війну. Інфрачервоне випромінювання слабо поглинається і розсіюється пилом і туманом атмосфери, дозволяючи знімати з висот без втрати контрасту і деталізації. 1919 року в лабораторіях компанії Eastman Kodak синтезовано [ru], який дозволив реєструвати ближній діапазон інфрачервоного випромінювання з довжиною хвилі до 800 нм. Через 6 років за допомогою [ru] цю межу вдалося відсунути до 1000 нм.
Поява в першому десятилітті XX століття панхроматичних фотоматеріалів не призвела до швидкого витіснення ортохроматичних, оскільки останні були дешевшими і дозволяли візуально контролювати процес за неактинічного червоного освітлення. Однак, до початку 1930-х років у фотографії та кінематографі переважна більшість знімань велася вже на панхроматичні негативні плівки. Проте, позитивні фотоматеріали, зокрема фотопапір, залишалися несенсибілізованими, оскільки це полегшувало їх лабораторну обробку, не впливаючи на тоновідтворення. Частина спеціалізованих фотоматеріалів, наприклад, , залишилися ортохроматичними, що зручніше за їх експонування лампами розжарення з невеликим вмістом у випромінюванні синього кольору. При цьому можлива їхня обробка за темно-червоного неактинічного освітлення. Можливість сенсибілізувати фотоемульсію до випромінювань різного кольору дозволила реалізувати технології кольорової фотографії та кольорового кінематографу. Зонально-чутливі шари багатошарових кольорових фотоматеріалів реєструють різні ділянки спектру, виконуючи так званий внутрішній кольороподіл.
Кольорочутливість
Ступінь сенсибілізації фотоматеріалу впливає на його кольорочутливість, для назв різних типів якої існують загальноприйняті терміни. Найбільшого поширення набули такі різновиди чорно-білих фотоматеріалів:
- Несенсибілізовані - чутливі до ультрафіолетової, фіолетової і синьої ділянок спектра. Хлоросрібні фотоматеріали цього типу практично нечутливі до видимого випромінювання, реагуючи тільки на ультрафіолетове. Несенсибілізованими випускають більшість чорно-білих фотопаперів, а також плівки для радіографії. Лабораторна обробка можлива за світлого жовто-зеленого освітлення, неактінічного для таких фотоматеріалів.
- Ортохроматичні — сенсибілізовані до зелених і жовтих променів з довжиною хвилі до 560 нм (ранні пластинки «Ортохром») або до 590 нм. Неактинічним для ортохроматичних фотоматеріалів є червоно-помаранчеве лабораторне освітлення.
- Ізоортохроматичні — усунуто провал чутливості в діапазоні 400—590 нм.
- Ізохроматичні — сенсибілізовані поліметиновими барвниками аж до 650 нм (помаранчеве). Відсутність сенсибілізації в ділянці 650—720 нм (темно-червоне) майже не відбивається на кольоротональній передачі, завдяки тому, що для ока цей діапазон виглядає дуже темним. Тому ізохроматичні матеріали довгий час переважали в більшості видів чорно-білої фотографії, як негативні. Лабораторну обробку можна проводити за темно-червоного освітлення через світлофільтр № 208.
- Панхроматичні — чутливі до всього (пан-) діапазону видимого світла. Ранні панхроматичні матеріали мали провал світлочутливості в ділянці зелених кольорів, що досягав приблизно 1,5 ступеня експозиції. Лабораторну обробку панхроматичних фотоматеріалів слід проводити в повній темряві або за слабкого темно-зеленого освітлення через світлофільтр № 170.
- Ізопанхроматичні — панхроматичні з вирівняною чутливістю в зеленій ділянці. Більшість сучасних чорно-білих фотоемульсій для знімання виготовляють ізопанхроматичними. Обробка допускається тільки в повній темряві.
- Інфрахроматичні — сенсибілізовані до інфрачервоного випромінювання (ІЧ) з довжиною хвилі до 1200 нм. Залежно від максимуму чутливості, маркування таких фотоматеріалів може містити цифру, відповідну довжині хвилі, наприклад «Інфрахром 800» або «Інфрахром 1000». Інфрахроматична емульсія має також природну чутливість до синьо-фіолетової ділянки видимого спектру. Обробка інфрахроматичних фотоматеріалів неприпустима поблизу джерел актинічного ІЧ випромінювання, наприклад нагрівальних приладів.
- Панінфрахроматичні — сенсибілізовані до ІЧ і всього діапазону видимого світла.
Кольорові фотоматеріали складаються з кількох фотоемульсій, сенсибілізованих до різних ділянок видимого діапазону. Найчастіше верхній шар несенсибілізований і сприймає промені синього кольору. Жовтий фільтровий шар, розташований під верхньою емульсією, затримує синє світло, до якого чутливі середній ортохроматичний і нижній панхроматичний шари. Так досягається вибіркова чутливість трьох емульсійних шарів до ділянок спектра, відповідних основним кольорам. Внаслідок кольороподілу різною спектральною сенсибілізацією в різних шарах виходять три часткові зображення.
Десенсибілізація
Зниження світлочутливості фотоматеріалу, що зазвичай використовується для запобігання вуалюванню лабораторним освітленням у процесі обробки називають десенсибілізацією. Для цього проводиться обробка в розчині спеціальної речовини – десенсибілізатора. Десенсибілізатори поділяють на хімічні, що знижують загальну світлочутливість, і десенсибілізатори-барвники, що знижують додаткову кольорочутливість, набуту за оптичної сенсибілізації.
Гіперсенсибілізація
Обробка світлочутливого матеріалу до експонування, що змінює властивості фотографічного шару в бік покращення умов утворення прихованого зображення під час знімання. Найбільшого поширення набули способи гіперсенсибілізації, що полягають у купанні фотошару в розчині азотнокислого срібла і витримування в атмосфері водню. Особливості гіперсенсибілізації:
- Найбільшою мірою за гіперсенсибілізації змінюється додаткова світлочутливість, аніж власна.
- Досягнутий гіперсенсибілізацією ефект, як правило, зберігається протягом декількох годин, тому обробку здійснюють безпосередньо перед зніманням або між процедурою гіперсенсибілізації та експонуванням зберігають гіперсенсибілізований матеріал у прохолодному місці.
- Оскільки, на відміну від фотографічної емульсії, гіперсенсибілізація може відбуватися в різних, гірше нормованих умовах, вона часто дає нестабільні, погано відтворювані результати.
Ці проблеми обмежують застосування гіперсенсибілізації. Довгий час гіперсенсибілізацію масово застосовували для підвищення чутливості інфрачервоних плівок. Однак, у міру розвитку електронних світлочутливих елементів, досягнуто кращих результатів у цій ділянці спектру.
Див. також
Примітки
- Общий курс фотографии, 1987, с. 57.
- Фотокинотехника, 1981, с. 292.
- Джеймс, 1980, с. 151.
- Джеймс, 1980, с. 151—160.
- Кинофотопроцессы и материалы, 1980, с. 4.
- Основы чёрно-белых и цветных фотопроцессов, 1990, с. 107.
- Общий курс фотографии, 1987, с. 58.
- Чибисов К. В. Химия фотографических эмульсий. М.: 1975
- Джеймс, 1980, с. 152.
- Фотография. Всемирная история, 2014, с. 99.
- Хроника киноиндустрии, 2007, с. 10.
- Советское фото, 1982, с. 41.
- Основы чёрно-белых и цветных фотопроцессов, 1990, с. 167.
- Очерки по истории фотографии, 1987, с. 102.
- Основы чёрно-белых и цветных фотопроцессов, 1990, с. 104.
- History of Film Colour Sensitivity. // DPTips-Central. оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
- Основы чёрно-белых и цветных фотопроцессов, 1990, с. 106.
- Очерки по истории фотографии, 1987, с. 103.
- Foster, Erin. Black-and-White and Color. // Film Reference. оригіналу за 9 грудня 2015. Процитовано 16 вересня 2015.
- Фотокинотехника, 1981, с. 103.
- Общий курс фотографии, 1987, с. 60.
- Фотокинотехника, 1981, с. 104.
- Работа фотолаборанта, 1974, с. 55.
- Основы чёрно-белых и цветных фотопроцессов, 1990, с. 105.
- Краткий справочник фотолюбителя, 1985, с. 92.
- Общий курс фотографии, 1987, с. 61.
- Любительская астрофотография, 1986, с. 49.
Література
- Джеймс Т. Теория фотографического процесса = The theory of the photographic process / пер. 4-го американского изд. под ред. — 2-е русское изд. — Л. : «Химия». Ленинградское отделение, 1980. — 672 с.
- . § 12. Сенситометрия // Кинофотопроцессы и материалы. — 2-е изд. — М. : , 1980. — 239 с. — С. 39—60.
- . Фотокинотехника. — М. : Советская энциклопедия, 1981. — 449 с. — 100000 прим. — С. 292—293.
- Панфилов Н. Д., Фомин А. А. . Раздел третий. Фотоматериалы // Краткий справочник фотолюбителя. — М. : , 1985. — 367 с. — 100000 прим. — С. 90—122.
- Редько А. В. . Основы чёрно-белых и цветных фотопроцессов / Под ред. Н. Н. Жердецкой, Е. А. Козыревой. — М. : , 1990. — 256 с. — 50000 прим. — .
- , . Любительская астрофотография. — М. : Наука, 1986. — 208 с. — (Библиотека любителя астрономии) — 90000 прим.
- Томилин, М. Из истории цветного фотопроцесса // . — 1982. — № 7. — С. 41—42. — ISSN 0371-4284.
- Фомин А. В. . Глава II // Общий курс фотографии. — 3-е изд. — М. : Легпромбытиздат, 1987. — 256 с. — 50000 прим. — С. 49—62.
- Фомина Т. И. Работа фотолаборанта / О. Ф. Михайлова. — М. : «Лёгкая индустрия», 1974. — 128 с. — 86000 прим.
- . Очерки по истории фотографии / Под ред. Н. Н. Жердецкой. — М. : , 1987. — 255 с. — 50000 прим. — С. 101—105.
- Коммерция и искусство // Фотография. Всемирная история / Гл. ред. Джульет Хэкинг. — М. : Магма, 2014. — 576 с. — . — С. 86—168.
- Хроника киноиндустрии // The Essential Reference Guide for Filmmakers = Краткий справочник кинематографиста. — Rochester : Eastman Kodak, 2007. — 214 с. — С. 5—18.
Посилання
- . // Документы студентам для успешной сдачи курсовых и реферативных работ. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 13 лютого 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sensibiliza ciya fotomateria liv pidvishennya yihnoyi zagalnoyi svitlochutlivosti ta rozshirennya zoni spektralnoyi chutlivosti za mezhi prirodnoyi dlya galogenidiv sribla Bromosribni ta jodosribni zhelatinovi fotoemulsiyi bez sensibilizaciyi mayut chutlivist tilki v sinofioletovij zoni vidimogo viprominyuvannya i do ultrafioletovih promeniv Hlorosribni emulsiyi praktichno nechutlivi do vidimogo viprominyuvannya reaguyuchi lishe na ultrafioletove Za dopomogoyu sensibilizaciyi vdayetsya dosyagti rivnomirnoyi chutlivosti do vsogo vidimogo spektru i navit do dovgohvilovogo infrachervonogo viprominyuvannya U deyakih vipadkah ponyattya sensibilizaciya vikoristovuyut stosovno tehnologiyi vigotovlennya deyakih fotomaterialiv na poznachennya stadiyi na yakij nechutlivij do svitla komponent staye svitlochutlivim Ce stosuyetsya navit bezsribnih fotografichnih procesiv takih yak cianotipiya gumiarabikovij fotodruk ta inshi Riznovidi sensibilizaciyiRozriznyayut himichnu ta optichnu sensibilizaciyu Himi chna sensibiliza ciya zbilshuye prirodnu svitlochutlivist mikrokristaliv galogenidu sribla privodyachi do pidvishennya zagalnoyi svitlochutlivosti fotomaterialu praktichno ne zminyuyuchi jogo spektralnu chutlivist Himichna sensibilizaciya sho zastosovuyetsya v promislovomu virobnictvi fotografichnih materialiv yak pravilo vidnositsya do odnogo z troh osnovnih vidiv i riznim yih spoluchennyam vidnovlyuvalna sensibilizaciya sirchista sensibilizaciya zolota sensibilizaciya Takozh do himichnoyi sensibilizaciyi vidnosyat nizku inshih eksperimentalnih i ridko vikoristovuvanih metodiv zastosuvannya solej vazhkih metaliv vidminnih vid zolota vvedennya akceptoriv galogeniv ta leguvannya jonami domishok za dopomogoyu bombarduvannya fotografichnoyi emulsiyi na priskoryuvachah Proces himichnoyi sensibilizaciyi pri promislovomu vigotovlenni emulsij peredbachaye vikoristannya inertnogo zhelatinu shob uniknuti nekontrolovanoyi vipadkovoyi sensibilizaciyi rechovinami sho mistyatsya v nij U ryadi vipadkiv yiyi provodyat prostim dodavannyam himichnogo sensibilizatora ale chastishe cej proces poyednuyut z pidigrivom emulsiyi sho nazivayetsya drugim himichnim dozrivannyam Kilkosti himichnogo sensibilizatora sho dodayetsya slid retelno kontrolyuvati oskilki yih perevishennya peregriv emulsiyi abo zanadto trivale himichne dozrivannya prizvedut ne do pidvishennya chutlivosti a do yiyi znizhennya i znachnogo posilennya vuali Optimalna kilkist sensibilizatora stanovit blizko 2 10 5 mol na 1 mol galogenidu sribla Vnaslidok himichnoyi sensibilizaciyi svitlochutlivist emulsiyi pidvishuyetsya v kilka raziv Opti chna sensibiliza ciya abo spektra lna sensibiliza ciya krim nadannya fotoemulsiyi dodatkovoyi svitlochutlivosti zminyuye spektralnu svitlochutlivist Pri comu fotomaterial staye chutlivim do tih dilyanok elektromagnitnogo spektru yaki na nesensibilizovanij galogenid sribla ne chinyat fotohimichnoyi diyi i ne privodyat do utvorennya prihovanogo zobrazhennya Za optichnoyi sensibilizaciyi v emulsiyu v procesi yiyi prigotuvannya vvodyat tak zvani optichni sensibilizatori organichni barvniki zi skladnoyu himichnoyu formuloyu yaki mayut smugi poglinannya v dovgohvilovij chastini spektra v yakij galogenidi sribla ne poglinayut Ci barvniki adsorbuyutsya na poverhni mikrokristaliv galogenidiv sribla u viglyadi monomolekulyarnogo sharu Sutnist optichnoyi sensibilizaciyi polyagaye v tomu sho kvanti svitla yakih bezposeredno ne poglinayut mikrokristali galogenidiv sribla poglinaye pid chas eksponuvannya barvnik i pri comu energiya fotozbudzhenih molekul barvnika peredayetsya kristalam galogenidu sribla elektron vid zbudzhenoyi molekuli barvnika vidnovlyuye jon sribla Ag u kristalichnij gratci galogenidu sribla do atoma sribla tim samim utvoryuyuchi v kristali prihovane zobrazhennya U comu procesi molekula barvnika v svoyu chergu okislyuyetsya do vidpovidnogo galogenidu Optichna sensibilizaciya ne tilki rozshiryuye diapazon spektralnoyi chutlivosti u bik dovshih hvil ale j pidvishuye zagalnu svitlochutlivist fotomaterialu Tak dlya izohromatichnih fotomaterialiv sensibilizovanih do svitla z dovzhinoyu hvili do 650 nanometriv zbilshennya zagalnoyi svitlochutlivosti stanovit 32 za dennogo svitla i 65 za shtuchnogo osvitlennya lampami rozzharennya Dlya nadannya rivnomirnoyi svitlochutlivosti v riznih dilyankah spektru emulsiyu mozhe buti dodano kilka riznih optichnih sensibilizatoriv iz riznimi spektralnimi maksimumami poglinannya Istorichna dovidkaHimichna sensibilizaciya Tochno datuvati vidkrittya himichnoyi sensibilizaciyi skladno oskilki ranni roboti v comu napryami mistyat klyuchovi detali vazhlivi dlya rozuminnya provedenogo procesu 1864 roku opublikovano dani sho rechovini yaki poglinayut vilnij jod nadayut dodatkovoyi chutlivosti jodidu sribla deyaki piznishi roboti opisuyut pidvishennya chutlivosti fotoplastinok za dopomogoyu obrobki yih u vidvari girchichnogo nasinnya ale nevidomo chi zastosovuvali dlya vigotovlennya cih plastinok zhelatin Proces himichnogo dozrivannya mabut stav vidomij vid 1878 roku koli bulo opisano pidvishennya chutlivosti fotografichnih emulsij iz peptizovanim zhelatinom oskilki opis procesu vklyuchaye progriv emulsiyi Zolota sensibilizaciya obrobka galogenidiv sribla pid chas vigotovlennya fotomaterialiv solyami blagorodnih metaliv ne obov yazkovo solyami zolota popri nazvu procesu Zastosovuyut soli platini iridiyu ta zolota Iz solej zolota vikoristovuyut rodanidi ditiocianoaurati abo sulfiti Zolotu sensibilizaciyu vidkriv 1936 roku spivrobitnik firmi en R Kozlovskij ale vidomosti pro neyi dovgo ne publikuvali u vidkritij literaturi Optichna sensibilizaciya Prirodna chutlivist galogenidiv sribla obmezhena sinoyu fioletovoyu ta ultrafioletovoyu dilyankami optichnogo viprominyuvannya Tomu vsi ranni fotografichni procesi spotvoryuvali rozpodil yaskravosti zabarvlenih ob yektiv zvichnij dlya bezposerednogo zorovogo sprijnyattya Zhovti i chervoni ob yekti viglyadali na znimku chornimi a sini chasto vihodili majzhe bilimi bez bud yakih detalej U pejzazhnij ta arhitekturnij fotografiyi ce robilo majzhe nemozhlivim normalne vidobrazhennya neba i hmar Zobrazhennya lyudskogo oblichchya takozh vihodilo spotvorenim rozhevi gubi vihodili zanadto temnimi a blakitni ochi majzhe bilimi U fotografiyi z cim najchastishe mirilisya a v kinematografi zastosovuvali specialnij grim napriklad blakitnu pomadu dlya gub Odnak principovo vazhlive znachennya vuzka spektralna chutlivist fotomaterialiv nabuvala za sprob otrimannya kolorovih fotografij i kinofilmiv Trudnoshi reyestraciyi zelenogo i chervonogo koloriv unemozhlivlyuvali povnocinnij koloropodil Rivnomirna chutlivist do svitla z riznimi dovzhinami hvil bula neobhidna takozh u naukovij fotografiyi osoblivo takih yiyi galuzyah yak spektrografiya i astrofotografiya Tomu vidkrittya 1873 roku nimeckim himikom en yavisha optichnoyi sensibilizaciyi stalo velicheznim prorivom zabezpechivshi podalshij rozvitok fotografiyi Pershi suhi kolodiyevi fotoplastinki sensibilizovani do zelenogo svitla eozinom stvoriv 1875 roku himik Votergauz 1884 roku analogichnogo stupenya sensibilizaciyi na zhelatinosribnih fotoemulsiyah sho otrimav nazvu ortohromatichnogo dosyag Josip Eder za dopomogoyu eritrozinu Cej tip fotomaterialiv maye chutlivist do viprominyuvan iz dovzhinoyu hvili azh do 590 nm Odnak chervone svitlo ye dlya nih neaktinichnim Povnistyu vidimij spektr stav dostupnim dlya reyestraciyi tilki pislya vidkrittya 1906 roku ru sensibilizatora ru Podalshe prosuvannya do dovgohvilovoyi chastini optichnogo viprominyuvannya pov yazane z rozvitkom aerofotografiyi pik yakogo pripav na Pershu svitovu vijnu Infrachervone viprominyuvannya slabo poglinayetsya i rozsiyuyetsya pilom i tumanom atmosferi dozvolyayuchi znimati z visot bez vtrati kontrastu i detalizaciyi 1919 roku v laboratoriyah kompaniyi Eastman Kodak sintezovano ru yakij dozvoliv reyestruvati blizhnij diapazon infrachervonogo viprominyuvannya z dovzhinoyu hvili do 800 nm Cherez 6 rokiv za dopomogoyu ru cyu mezhu vdalosya vidsunuti do 1000 nm Poyava v pershomu desyatilitti XX stolittya panhromatichnih fotomaterialiv ne prizvela do shvidkogo vitisnennya ortohromatichnih oskilki ostanni buli deshevshimi i dozvolyali vizualno kontrolyuvati proces za neaktinichnogo chervonogo osvitlennya Odnak do pochatku 1930 h rokiv u fotografiyi ta kinematografi perevazhna bilshist zniman velasya vzhe na panhromatichni negativni plivki Prote pozitivni fotomateriali zokrema fotopapir zalishalisya nesensibilizovanimi oskilki ce polegshuvalo yih laboratornu obrobku ne vplivayuchi na tonovidtvorennya Chastina specializovanih fotomaterialiv napriklad zalishilisya ortohromatichnimi sho zruchnishe za yih eksponuvannya lampami rozzharennya z nevelikim vmistom u viprominyuvanni sinogo koloru Pri comu mozhliva yihnya obrobka za temno chervonogo neaktinichnogo osvitlennya Mozhlivist sensibilizuvati fotoemulsiyu do viprominyuvan riznogo koloru dozvolila realizuvati tehnologiyi kolorovoyi fotografiyi ta kolorovogo kinematografu Zonalno chutlivi shari bagatosharovih kolorovih fotomaterialiv reyestruyut rizni dilyanki spektru vikonuyuchi tak zvanij vnutrishnij koloropodil KolorochutlivistStupin sensibilizaciyi fotomaterialu vplivaye na jogo kolorochutlivist dlya nazv riznih tipiv yakoyi isnuyut zagalnoprijnyati termini Najbilshogo poshirennya nabuli taki riznovidi chorno bilih fotomaterialiv Krivi spektralnoyi chutlivosti fotomaterialiv iz riznoyu optichnoyu sensibilizaciyeyu 1 nesensibilizovani 2 i 3 ortohromatichni 4 izohromatichni 5 panhromatichni 6 izopanhromatichni 7 infrahromatichni 8 paninfrahromatichniNesensibilizovani chutlivi do ultrafioletovoyi fioletovoyi i sinoyi dilyanok spektra Hlorosribni fotomateriali cogo tipu praktichno nechutlivi do vidimogo viprominyuvannya reaguyuchi tilki na ultrafioletove Nesensibilizovanimi vipuskayut bilshist chorno bilih fotopaperiv a takozh plivki dlya radiografiyi Laboratorna obrobka mozhliva za svitlogo zhovto zelenogo osvitlennya neaktinichnogo dlya takih fotomaterialiv Ortohromatichni sensibilizovani do zelenih i zhovtih promeniv z dovzhinoyu hvili do 560 nm ranni plastinki Ortohrom abo do 590 nm Neaktinichnim dlya ortohromatichnih fotomaterialiv ye chervono pomarancheve laboratorne osvitlennya Izoortohromatichni usunuto proval chutlivosti v diapazoni 400 590 nm Izohromatichni sensibilizovani polimetinovimi barvnikami azh do 650 nm pomarancheve Vidsutnist sensibilizaciyi v dilyanci 650 720 nm temno chervone majzhe ne vidbivayetsya na kolorotonalnij peredachi zavdyaki tomu sho dlya oka cej diapazon viglyadaye duzhe temnim Tomu izohromatichni materiali dovgij chas perevazhali v bilshosti vidiv chorno biloyi fotografiyi yak negativni Laboratornu obrobku mozhna provoditi za temno chervonogo osvitlennya cherez svitlofiltr 208 Panhromatichni chutlivi do vsogo pan diapazonu vidimogo svitla Ranni panhromatichni materiali mali proval svitlochutlivosti v dilyanci zelenih koloriv sho dosyagav priblizno 1 5 stupenya ekspoziciyi Laboratornu obrobku panhromatichnih fotomaterialiv slid provoditi v povnij temryavi abo za slabkogo temno zelenogo osvitlennya cherez svitlofiltr 170 Izopanhromatichni panhromatichni z virivnyanoyu chutlivistyu v zelenij dilyanci Bilshist suchasnih chorno bilih fotoemulsij dlya znimannya vigotovlyayut izopanhromatichnimi Obrobka dopuskayetsya tilki v povnij temryavi Infrahromatichni sensibilizovani do infrachervonogo viprominyuvannya ICh z dovzhinoyu hvili do 1200 nm Zalezhno vid maksimumu chutlivosti markuvannya takih fotomaterialiv mozhe mistiti cifru vidpovidnu dovzhini hvili napriklad Infrahrom 800 abo Infrahrom 1000 Infrahromatichna emulsiya maye takozh prirodnu chutlivist do sino fioletovoyi dilyanki vidimogo spektru Obrobka infrahromatichnih fotomaterialiv nepripustima poblizu dzherel aktinichnogo ICh viprominyuvannya napriklad nagrivalnih priladiv Paninfrahromatichni sensibilizovani do ICh i vsogo diapazonu vidimogo svitla Kolorovi fotomateriali skladayutsya z kilkoh fotoemulsij sensibilizovanih do riznih dilyanok vidimogo diapazonu Najchastishe verhnij shar nesensibilizovanij i sprijmaye promeni sinogo koloru Zhovtij filtrovij shar roztashovanij pid verhnoyu emulsiyeyu zatrimuye sinye svitlo do yakogo chutlivi serednij ortohromatichnij i nizhnij panhromatichnij shari Tak dosyagayetsya vibirkova chutlivist troh emulsijnih shariv do dilyanok spektra vidpovidnih osnovnim koloram Vnaslidok koloropodilu riznoyu spektralnoyu sensibilizaciyeyu v riznih sharah vihodyat tri chastkovi zobrazhennya DesensibilizaciyaDokladnishe Desensibilizaciya fotografichnih materialiv Znizhennya svitlochutlivosti fotomaterialu sho zazvichaj vikoristovuyetsya dlya zapobigannya vualyuvannyu laboratornim osvitlennyam u procesi obrobki nazivayut desensibilizaciyeyu Dlya cogo provoditsya obrobka v rozchini specialnoyi rechovini desensibilizatora Desensibilizatori podilyayut na himichni sho znizhuyut zagalnu svitlochutlivist i desensibilizatori barvniki sho znizhuyut dodatkovu kolorochutlivist nabutu za optichnoyi sensibilizaciyi GipersensibilizaciyaObrobka svitlochutlivogo materialu do eksponuvannya sho zminyuye vlastivosti fotografichnogo sharu v bik pokrashennya umov utvorennya prihovanogo zobrazhennya pid chas znimannya Najbilshogo poshirennya nabuli sposobi gipersensibilizaciyi sho polyagayut u kupanni fotosharu v rozchini azotnokislogo sribla i vitrimuvannya v atmosferi vodnyu Osoblivosti gipersensibilizaciyi Najbilshoyu miroyu za gipersensibilizaciyi zminyuyetsya dodatkova svitlochutlivist anizh vlasna Dosyagnutij gipersensibilizaciyeyu efekt yak pravilo zberigayetsya protyagom dekilkoh godin tomu obrobku zdijsnyuyut bezposeredno pered znimannyam abo mizh proceduroyu gipersensibilizaciyi ta eksponuvannyam zberigayut gipersensibilizovanij material u proholodnomu misci Oskilki na vidminu vid fotografichnoyi emulsiyi gipersensibilizaciya mozhe vidbuvatisya v riznih girshe normovanih umovah vona chasto daye nestabilni pogano vidtvoryuvani rezultati Ci problemi obmezhuyut zastosuvannya gipersensibilizaciyi Dovgij chas gipersensibilizaciyu masovo zastosovuvali dlya pidvishennya chutlivosti infrachervonih plivok Odnak u miru rozvitku elektronnih svitlochutlivih elementiv dosyagnuto krashih rezultativ u cij dilyanci spektru Div takozhAktinichnistPrimitkiObshij kurs fotografii 1987 s 57 Fotokinotehnika 1981 s 292 Dzhejms 1980 s 151 Dzhejms 1980 s 151 160 Kinofotoprocessy i materialy 1980 s 4 Osnovy chyorno belyh i cvetnyh fotoprocessov 1990 s 107 Obshij kurs fotografii 1987 s 58 Chibisov K V Himiya fotograficheskih emulsij M 1975 Dzhejms 1980 s 152 Fotografiya Vsemirnaya istoriya 2014 s 99 Hronika kinoindustrii 2007 s 10 Sovetskoe foto 1982 s 41 Osnovy chyorno belyh i cvetnyh fotoprocessov 1990 s 167 Ocherki po istorii fotografii 1987 s 102 Osnovy chyorno belyh i cvetnyh fotoprocessov 1990 s 104 History of Film Colour Sensitivity DPTips Central originalu za 21 bereznya 2016 Procitovano 2 bereznya 2016 Osnovy chyorno belyh i cvetnyh fotoprocessov 1990 s 106 Ocherki po istorii fotografii 1987 s 103 Foster Erin Black and White and Color Film Reference originalu za 9 grudnya 2015 Procitovano 16 veresnya 2015 Fotokinotehnika 1981 s 103 Obshij kurs fotografii 1987 s 60 Fotokinotehnika 1981 s 104 Rabota fotolaboranta 1974 s 55 Osnovy chyorno belyh i cvetnyh fotoprocessov 1990 s 105 Kratkij spravochnik fotolyubitelya 1985 s 92 Obshij kurs fotografii 1987 s 61 Lyubitelskaya astrofotografiya 1986 s 49 LiteraturaDzhejms T Teoriya fotograficheskogo processa The theory of the photographic process per 4 go amerikanskogo izd pod red 2 e russkoe izd L Himiya Leningradskoe otdelenie 1980 672 s 12 Sensitometriya Kinofotoprocessy i materialy 2 e izd M 1980 239 s S 39 60 Fotokinotehnika M Sovetskaya enciklopediya 1981 449 s 100000 prim S 292 293 Panfilov N D Fomin A A Razdel tretij Fotomaterialy Kratkij spravochnik fotolyubitelya M 1985 367 s 100000 prim S 90 122 Redko A V Osnovy chyorno belyh i cvetnyh fotoprocessov Pod red N N Zherdeckoj E A Kozyrevoj M 1990 256 s 50000 prim ISBN 5 210 00390 6 Lyubitelskaya astrofotografiya M Nauka 1986 208 s Biblioteka lyubitelya astronomii 90000 prim Tomilin M Iz istorii cvetnogo fotoprocessa 1982 7 S 41 42 ISSN 0371 4284 Fomin A V Glava II Obshij kurs fotografii 3 e izd M Legprombytizdat 1987 256 s 50000 prim S 49 62 Fomina T I Rabota fotolaboranta O F Mihajlova M Lyogkaya industriya 1974 128 s 86000 prim Ocherki po istorii fotografii Pod red N N Zherdeckoj M 1987 255 s 50000 prim S 101 105 Kommerciya i iskusstvo Fotografiya Vsemirnaya istoriya Gl red Dzhulet Heking M Magma 2014 576 s ISBN 978 5 93428 090 2 S 86 168 Hronika kinoindustrii The Essential Reference Guide for Filmmakers Kratkij spravochnik kinematografista Rochester Eastman Kodak 2007 214 s S 5 18 Posilannya Dokumenty studentam dlya uspeshnoj sdachi kursovyh i referativnyh rabot Arhiv originalu za 14 lyutogo 2017 Procitovano 13 lyutogo 2017