Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Приховане зображення, латентне зображення — невидима оком зміна, що виникає у фотоемульсії під впливом актинічного випромінювання в процесі експонування фотоматеріалу. Під час ділянки емульсії, що зазнали впливу світла, темніють і приховане зображення перетворюється на видиме. У желатиносрібному процесі приховане зображення утворюється завдяки фотохімічній реакції розкладу молекул галогеніду срібла на атоми срібла та галогену.
З цієї точки зору, приховане зображення складається з невеликих груп атомів металічного срібла на поверхні або всередині мікрокристалів галогеніду, що утворилися внаслідок окисно-відновної реакції, викликаної фотоефектом. У процесі проявляння ці групи служать каталізатором, що приводить до відновлення металевої форми всього кристала. За великих експозицій металічне срібло відновлюється в масштабах, видимих оком, утворюючи зображення без проявляння. Таке явище можна спостерігати на обрізках фотоплівки та засвічених аркушах фотопаперу, що довго перебувають у світлому приміщенні.
Утворення зображення без проявляння характерне для фотопаперів із так званим «денним» або «видимим проявлянням», що домінували у фотографії до першої половини XX століття. Однак, найбільшого поширення набула технологія, що вимагає хімічного проявляння невидимого прихованого зображення. У цьому випадку проявляння виступає в ролі підсилювача зображення, тому фотоматеріали другого типу мають світлочутливість, яка на кілька порядків перевершує цей параметр у фотопаперів з видимим проявлянням.
Механізм утворення
Вперше поняття прихованого зображення з'явилося після відкриття Талбота, який у вересні 1840 року завершив розробку калотипії. В результаті обробки експонованого світлочутливого паперу розчином галоаргентонітрату (суміші азотнокислого срібла з галовою та оцтовою кислотами) на ньому з'являлося видиме зображення. Це дозволило різко підвищити світлочутливість хлористого срібла і скоротити необхідну витримку від півгодини, потрібних без хімічного проявляння, до двох-трьох секунд. Першу гіпотезу про природу прихованого зображення висловив Франсуа Араго, який вважав, що причиною явища стає здатність до відновлення до металічної форми тих мікрокристалів галогеніду, в яких під впливом фотолізу утворилися мікроскопічні групи атомів срібла, що стають центрами проявляння.
Сучасне уявлення про механізм утворення прихованого зображення, засноване на квантово-механічній теорії, запропонували 1938 року британські фізики-теоретики [en] і Невілл Мотт. Вона заснована на припущенні, що реальний мікрокристал галогеніду срібла має домішки у вигляді мікроскопічних включень, і дефекти кристалічної ґратки. Під впливом теплових коливань іони, з яких складається ґратка, регулярно залишають її, причому частина йонів срібла неспроможна повернутися назад, переміщаючись у міжвузловому просторі. Йон галоїду поглинає фотон, що потрапив на емульсію, а вивільнений при цьому валентний електрон потрапляє в «потенціальну яму». Так називають зону зниженої енергії, в якій є домішка, і де порушено взаємозв'язок іонів. Фотоелектрон, захоплений ямою, заряджає її від'ємно та притягує найближчий міжвузловий іон срібла. В результаті іон рекомбінує з електроном і перетворюється на нейтральний атом.
У свою чергу атом галогену (наприклад, брому), що утворився з іону в процесі поглинання фотона, утворює так звану позитивну «дірку», яка поступово переміщається до поверхні мікрокристала шляхом естафетної передання надлишкового електрона до сусідніх іонів галоїду. Потрапивши на поверхню мікрокристала, дірка зв'язується желатином, який перешкоджає окисленню центрів прихованого зображення. Процес, що супроводжується відновленням атома срібла, може повторюватися багаторазово, утворюючи мікроскопічні колоїдні частинки срібла, що отримали назву субцентрів прихованого зображення. Такі субцентри не здатні викликати проявлення мікрокристала, але відіграють важливу роль у різних методах підвищення світлочутливості. Критична маса, що дозволяє каталізувати відновлення всього мікрокристала при проявлянні, становить мінімум чотири атоми срібла і називається центром проявлення.
Подальші дослідження показали, що теорія Герні — Мотта пояснює процеси лише частково. Її вдосконалив Дж. Мітчелл (англ. J. W. Mitchell), довівши 1957 року, що приєднання до центру світлочутливості міжвузлового йона срібла передує його нейтралізації фотоелектроном. При цьому приховане зображення може утворюватися без участі центрів світлочутливості, але отримані так два-три атоми срібла самостійно утворюють нестійкий центр, який отримав у літературі назву «передцентру» (англ. Pre-Image Speck). Дослідження кінця XX століття дозволяють припустити, що на ранніх стадіях експонування центри прихованого зображення утворюються механізмом Мітчелла, а за досить великих експозицій працює теорія Герні — Мотта.
Світлочутливість
Найефективніший шлях підвищення світлочутливості емульсії полягає в утворенні якомога більшої кількості потенціальних ям, тобто дефектів кристалічної ґратки галогеніду срібла. Мікрокристали з ідеальною ґраткою мають низьку світлочутливість, оскільки більшість фотоелектронів, не зустрівши дефектів, рекомбінують з іонами, і не беруть участі у формуванні прихованого зображення. Дефекти можуть бути зсувами кристалічних шарів, мікротріщинами або сторонніми включеннями. Дефекти ґратки навмисно створюють у процесі приготування фотографічної емульсії, на стадії хімічного дозрівання. Для цього додають солі, що містять паладій, платину та іридій, а також сполуки золота.
Одночасно зі зростанням кількості дефектів знижується вибірковість проявлення, що виражається в появі помітної вуалі. Це пояснюється зростанням кількості мікрокристалів, які відновлюються під час проявляння до металевої форми навіть без дії світла. Тому для фотоматеріалів із високою світлочутливістю характерна помітна вуаль, тоді як на низькочутливих позитивних плівках та фотопаперах її майже немає.
Ефект Шварцшильда
Низька ефективність участі фотоелектронів в утворенні прихованого зображення призводить до порушення закону взаємозамісності (ефект Шварцшильда). Ці порушення можуть відбуватися у двох випадках:
Занадто коротка витримка
За дуже коротких витримок, попри високий рівень освітленості, закон взаємозамісності порушується, одночасно знижуючи світлочутливість і контраст. Явище особливо притаманне фотоемульсіям, виготовленим за застарілими технологіями. За дуже коротких витримок, у мікрокристалах утворюється дуже мало центрів проявлення, замість яких синтезуються нестійкі субцентри, не здатні викликати відновлення експонованого галогеніду. Це відбувається через одночасне утворення занадто великої кількості фотоелектронів. Ефект найбільш небажаний у кольоровій фотографії, оскільки різні зонально-чутливі емульсійні шари найчастіше реагують на зміну витримки по-різному, що призводить до непередбачуваного спотворення кольору.
Ефект став проблемою для високошвидкісної кінозйомки, але нині це неактуально через витіснення кіноплівки цифровими швидкісними камерами з іншими принципами реєстрування зображення. В сучасній технології цифрового фотодруку, за якої фотопапір експонується лазерним променем з дуже коротким впливом на кожну ділянку фотоемульсії, ефект Шварцшильда також необхідно враховувати. Тому більшість фотоматеріалів, призначених для цифрових [en], виготовляють на основі хлоросрібної емульсії, яка найменше схильна до відхилення від закону взаємозамісності. Крім цього, ефект можна знизити спеціальними добавками в емульсійні шари, які збільшують кількість дефектів ґратки. Аналогічна проблема характерна для [en], у яких кіноплівка також експонується лазерним променем. Це відбивається на будові контратипних кіноплівок спеціальних сортів, призначених для фотовиведення [ru].
Занадто низька освітленість
Цей ефект найбільш важливий в астрофотографії, де фотоматеріал експонується за дуже малих інтенсивностей світла і довгих витримок. Це пояснюється надто короткотривалою стабільністю субцентрів, які не встигають зрости до стабільних центрів проявлення за час очікування наступних фотонів. Явище призводить до зниження світлочутливості та зростання контрасту.
Фоторегресія
Збереження прихованого зображення залежить від багатьох факторів і може вимірюватися десятиліттями. У деяких умовах приховане зображення руйнується протягом кількох годин. Деградація і навіть повне зникнення прихованого зображення зветься фоторегресія. Найбільш схильні до фоторегресії низькочутливі фотоматеріали, зокрема, позитивні. Причиною явища прийнято вважати так зване «теплове розсмоктування» центрів проявлення, що призводить до укрупнення найстабільніших із них за рахунок руйнування слабких. Тому на інтенсивність фоторегресії впливає температура зберігання експонованого фотоматеріалу: у разі її підвищення процес прискорюється. Прискорює регресію й висока вологість, а також вплив агресивних речовин, наприклад сірководню, аміаку та формальдегіду.
Приховане зображення може бути зруйноване через [ru] внаслідок дії червоного світла або інфрачервоного випромінювання. В такий спосіб приховане зображення можна повністю зруйнувати аж до можливості повторного використання фотоматеріалу. Наприклад, при засвітленні експонованого [en] матеріалу неактинічним для нього червоним світлом сліди попередньої експозиції можна повністю знищити.
Примітки
- Фотокинотехника, 1981, с. 301.
- Обработка фотографических материалов, 1975, с. 30.
- Foto&video, 2006, с. 122.
- Новая история фотографии, 2008, с. 61.
- Очерки по истории фотографии, 1987, с. 117.
- Основы чёрно-белых и цветных фотопроцессов, 1990, с. 15.
- Общий курс фотографии, 1987, с. 56.
- Очерки по истории фотографии, 1987, с. 118.
- Основы фотографических процессов, 1999, с. 72.
- Основы чёрно-белых и цветных фотопроцессов, 1990, с. 17.
- Основы фотографических процессов, 1999, с. 73.
- Основы чёрно-белых и цветных фотопроцессов, 1990, с. 18.
- Обработка фотографических материалов, 1975, с. 31.
- Общий курс фотографии, 1987, с. 70.
- Обработка фотографических материалов, 1975, с. 32.
- Практика цветной фотографии, 1992, с. 38.
- Фотокинотехника, 1981, с. 46.
- Техника фотографии, 1973, с. 114.
- Фотокинотехника, 1981, с. 273.
- Фотокинотехника, 1981, с. 61.
- Техника фотографии, 1973, с. 115.
Література
- Александр Галкин. Светлый образ // «Foto&video» : журнал. — 2006. — № 4. — С. 120—125.
- . Техника фотографии. — М. : «Искусство», 1973. — 349 с.
- . Фотокинотехника. — М. : «Советская энциклопедия», 1981. — С. 301, 377. — 100000 прим.
- Л. Я. Крауш. Обработка фотографических материалов / . — М. : «Искусство», 1975. — 192 с. — 100000 прим.
- Л. Пренгель. Практика цветной фотографии / А. В. Шеклеин. — М. : «Мир», 1992. — 256 с. — 50000 прим. — .
- А. В. Редько. 1. 3 Природа светочувствительности галогенида серебра. Образование скрытого и видимого фотографического изображения // Основы фотографических процессов. — 2-е изд. — СПб. : «Лань», 1999. — С. 70—74. — (Учебники для ВУЗов. Специальная литература) — 3000 прим. — .
- А. В. Редько. Основы чёрно-белых и цветных фотопроцессов / Н. Н. Жердецкая. — М. : «Искусство», 1990. — С. 15—18. — 50000 прим. — .
- Мишель Фризо. Новая история фотографии = Nouvelle Histoire de la Photographie / А. Г. Наследников, А. В. Шестаков. — СПб. : Machina, 2008. — 337 с. — .
- Фомин А. В. Глава II. Химическое действие света // Общий курс фотографии / Т. П. Булдакова. — 3-е. — М. : «Легпромбытиздат», 1987. — С. 53—55. — 50000 прим.
- . Очерки по истории фотографии / Н. Н. Жердецкая. — М. : «Искусство», 1987. — С. 37—41. — 50000 прим.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prihovane zobrazhennya latentne zobrazhennya nevidima okom zmina sho vinikaye u fotoemulsiyi pid vplivom aktinichnogo viprominyuvannya v procesi eksponuvannya fotomaterialu Pid chas dilyanki emulsiyi sho zaznali vplivu svitla temniyut i prihovane zobrazhennya peretvoryuyetsya na vidime U zhelatinosribnomu procesi prihovane zobrazhennya utvoryuyetsya zavdyaki fotohimichnij reakciyi rozkladu molekul galogenidu sribla na atomi sribla ta galogenu Yavishe vidimogo proyavlennya na fotoplivci yaku eksponuvali protyagom dvoh dib Zobrazhennya otrimano trivalim zasvichennyam bez podalshoyi laboratornoyi obrobki Z ciyeyi tochki zoru prihovane zobrazhennya skladayetsya z nevelikih grup atomiv metalichnogo sribla na poverhni abo vseredini mikrokristaliv galogenidu sho utvorilisya vnaslidok okisno vidnovnoyi reakciyi viklikanoyi fotoefektom U procesi proyavlyannya ci grupi sluzhat katalizatorom sho privodit do vidnovlennya metalevoyi formi vsogo kristala Za velikih ekspozicij metalichne sriblo vidnovlyuyetsya v masshtabah vidimih okom utvoryuyuchi zobrazhennya bez proyavlyannya Take yavishe mozhna sposterigati na obrizkah fotoplivki ta zasvichenih arkushah fotopaperu sho dovgo perebuvayut u svitlomu primishenni Utvorennya zobrazhennya bez proyavlyannya harakterne dlya fotopaperiv iz tak zvanim dennim abo vidimim proyavlyannyam sho dominuvali u fotografiyi do pershoyi polovini XX stolittya Odnak najbilshogo poshirennya nabula tehnologiya sho vimagaye himichnogo proyavlyannya nevidimogo prihovanogo zobrazhennya U comu vipadku proyavlyannya vistupaye v roli pidsilyuvacha zobrazhennya tomu fotomateriali drugogo tipu mayut svitlochutlivist yaka na kilka poryadkiv perevershuye cej parametr u fotopaperiv z vidimim proyavlyannyam Mehanizm utvorennyaVpershe ponyattya prihovanogo zobrazhennya z yavilosya pislya vidkrittya Talbota yakij u veresni 1840 roku zavershiv rozrobku kalotipiyi V rezultati obrobki eksponovanogo svitlochutlivogo paperu rozchinom galoargentonitratu sumishi azotnokislogo sribla z galovoyu ta octovoyu kislotami na nomu z yavlyalosya vidime zobrazhennya Ce dozvolilo rizko pidvishiti svitlochutlivist hloristogo sribla i skorotiti neobhidnu vitrimku vid pivgodini potribnih bez himichnogo proyavlyannya do dvoh troh sekund Pershu gipotezu pro prirodu prihovanogo zobrazhennya visloviv Fransua Arago yakij vvazhav sho prichinoyu yavisha staye zdatnist do vidnovlennya do metalichnoyi formi tih mikrokristaliv galogenidu v yakih pid vplivom fotolizu utvorilisya mikroskopichni grupi atomiv sribla sho stayut centrami proyavlyannya Fotopapir sho potemniv pid diyeyu trivaloyi ekspoziciyi Za podalshogo proyavlennya vsya poverhnya arkusha zokrema j plyami vid monet viyavitsya rivnomirno chornoyu Suchasne uyavlennya pro mehanizm utvorennya prihovanogo zobrazhennya zasnovane na kvantovo mehanichnij teoriyi zaproponuvali 1938 roku britanski fiziki teoretiki en i Nevill Mott Vona zasnovana na pripushenni sho realnij mikrokristal galogenidu sribla maye domishki u viglyadi mikroskopichnih vklyuchen i defekti kristalichnoyi gratki Pid vplivom teplovih kolivan ioni z yakih skladayetsya gratka regulyarno zalishayut yiyi prichomu chastina joniv sribla nespromozhna povernutisya nazad peremishayuchis u mizhvuzlovomu prostori Jon galoyidu poglinaye foton sho potrapiv na emulsiyu a vivilnenij pri comu valentnij elektron potraplyaye v potencialnu yamu Tak nazivayut zonu znizhenoyi energiyi v yakij ye domishka i de porusheno vzayemozv yazok ioniv Fotoelektron zahoplenij yamoyu zaryadzhaye yiyi vid yemno ta prityaguye najblizhchij mizhvuzlovij ion sribla V rezultati ion rekombinuye z elektronom i peretvoryuyetsya na nejtralnij atom U svoyu chergu atom galogenu napriklad bromu sho utvorivsya z ionu v procesi poglinannya fotona utvoryuye tak zvanu pozitivnu dirku yaka postupovo peremishayetsya do poverhni mikrokristala shlyahom estafetnoyi peredannya nadlishkovogo elektrona do susidnih ioniv galoyidu Potrapivshi na poverhnyu mikrokristala dirka zv yazuyetsya zhelatinom yakij pereshkodzhaye okislennyu centriv prihovanogo zobrazhennya Proces sho suprovodzhuyetsya vidnovlennyam atoma sribla mozhe povtoryuvatisya bagatorazovo utvoryuyuchi mikroskopichni koloyidni chastinki sribla sho otrimali nazvu subcentriv prihovanogo zobrazhennya Taki subcentri ne zdatni viklikati proyavlennya mikrokristala ale vidigrayut vazhlivu rol u riznih metodah pidvishennya svitlochutlivosti Kritichna masa sho dozvolyaye katalizuvati vidnovlennya vsogo mikrokristala pri proyavlyanni stanovit minimum chotiri atomi sribla i nazivayetsya centrom proyavlennya Podalshi doslidzhennya pokazali sho teoriya Gerni Motta poyasnyuye procesi lishe chastkovo Yiyi vdoskonaliv Dzh Mitchell angl J W Mitchell dovivshi 1957 roku sho priyednannya do centru svitlochutlivosti mizhvuzlovogo jona sribla pereduye jogo nejtralizaciyi fotoelektronom Pri comu prihovane zobrazhennya mozhe utvoryuvatisya bez uchasti centriv svitlochutlivosti ale otrimani tak dva tri atomi sribla samostijno utvoryuyut nestijkij centr yakij otrimav u literaturi nazvu peredcentru angl Pre Image Speck Doslidzhennya kincya XX stolittya dozvolyayut pripustiti sho na rannih stadiyah eksponuvannya centri prihovanogo zobrazhennya utvoryuyutsya mehanizmom Mitchella a za dosit velikih ekspozicij pracyuye teoriya Gerni Motta SvitlochutlivistNajefektivnishij shlyah pidvishennya svitlochutlivosti emulsiyi polyagaye v utvorenni yakomoga bilshoyi kilkosti potencialnih yam tobto defektiv kristalichnoyi gratki galogenidu sribla Mikrokristali z idealnoyu gratkoyu mayut nizku svitlochutlivist oskilki bilshist fotoelektroniv ne zustrivshi defektiv rekombinuyut z ionami i ne berut uchasti u formuvanni prihovanogo zobrazhennya Defekti mozhut buti zsuvami kristalichnih shariv mikrotrishinami abo storonnimi vklyuchennyami Defekti gratki navmisno stvoryuyut u procesi prigotuvannya fotografichnoyi emulsiyi na stadiyi himichnogo dozrivannya Dlya cogo dodayut soli sho mistyat paladij platinu ta iridij a takozh spoluki zolota Odnochasno zi zrostannyam kilkosti defektiv znizhuyetsya vibirkovist proyavlennya sho virazhayetsya v poyavi pomitnoyi vuali Ce poyasnyuyetsya zrostannyam kilkosti mikrokristaliv yaki vidnovlyuyutsya pid chas proyavlyannya do metalevoyi formi navit bez diyi svitla Tomu dlya fotomaterialiv iz visokoyu svitlochutlivistyu harakterna pomitna vual todi yak na nizkochutlivih pozitivnih plivkah ta fotopaperah yiyi majzhe nemaye Efekt ShvarcshildaNizka efektivnist uchasti fotoelektroniv v utvorenni prihovanogo zobrazhennya prizvodit do porushennya zakonu vzayemozamisnosti efekt Shvarcshilda Ci porushennya mozhut vidbuvatisya u dvoh vipadkah Zanadto korotka vitrimka Za duzhe korotkih vitrimok popri visokij riven osvitlenosti zakon vzayemozamisnosti porushuyetsya odnochasno znizhuyuchi svitlochutlivist i kontrast Yavishe osoblivo pritamanne fotoemulsiyam vigotovlenim za zastarilimi tehnologiyami Za duzhe korotkih vitrimok u mikrokristalah utvoryuyetsya duzhe malo centriv proyavlennya zamist yakih sintezuyutsya nestijki subcentri ne zdatni viklikati vidnovlennya eksponovanogo galogenidu Ce vidbuvayetsya cherez odnochasne utvorennya zanadto velikoyi kilkosti fotoelektroniv Efekt najbilsh nebazhanij u kolorovij fotografiyi oskilki rizni zonalno chutlivi emulsijni shari najchastishe reaguyut na zminu vitrimki po riznomu sho prizvodit do neperedbachuvanogo spotvorennya koloru Efekt stav problemoyu dlya visokoshvidkisnoyi kinozjomki ale nini ce neaktualno cherez vitisnennya kinoplivki cifrovimi shvidkisnimi kamerami z inshimi principami reyestruvannya zobrazhennya V suchasnij tehnologiyi cifrovogo fotodruku za yakoyi fotopapir eksponuyetsya lazernim promenem z duzhe korotkim vplivom na kozhnu dilyanku fotoemulsiyi efekt Shvarcshilda takozh neobhidno vrahovuvati Tomu bilshist fotomaterialiv priznachenih dlya cifrovih en vigotovlyayut na osnovi hlorosribnoyi emulsiyi yaka najmenshe shilna do vidhilennya vid zakonu vzayemozamisnosti Krim cogo efekt mozhna zniziti specialnimi dobavkami v emulsijni shari yaki zbilshuyut kilkist defektiv gratki Analogichna problema harakterna dlya en u yakih kinoplivka takozh eksponuyetsya lazernim promenem Ce vidbivayetsya na budovi kontratipnih kinoplivok specialnih sortiv priznachenih dlya fotovivedennya ru Zanadto nizka osvitlenist Cej efekt najbilsh vazhlivij v astrofotografiyi de fotomaterial eksponuyetsya za duzhe malih intensivnostej svitla i dovgih vitrimok Ce poyasnyuyetsya nadto korotkotrivaloyu stabilnistyu subcentriv yaki ne vstigayut zrosti do stabilnih centriv proyavlennya za chas ochikuvannya nastupnih fotoniv Yavishe prizvodit do znizhennya svitlochutlivosti ta zrostannya kontrastu FotoregresiyaZberezhennya prihovanogo zobrazhennya zalezhit vid bagatoh faktoriv i mozhe vimiryuvatisya desyatilittyami U deyakih umovah prihovane zobrazhennya rujnuyetsya protyagom kilkoh godin Degradaciya i navit povne zniknennya prihovanogo zobrazhennya zvetsya fotoregresiya Najbilsh shilni do fotoregresiyi nizkochutlivi fotomateriali zokrema pozitivni Prichinoyu yavisha prijnyato vvazhati tak zvane teplove rozsmoktuvannya centriv proyavlennya sho prizvodit do ukrupnennya najstabilnishih iz nih za rahunok rujnuvannya slabkih Tomu na intensivnist fotoregresiyi vplivaye temperatura zberigannya eksponovanogo fotomaterialu u razi yiyi pidvishennya proces priskoryuyetsya Priskoryuye regresiyu j visoka vologist a takozh vpliv agresivnih rechovin napriklad sirkovodnyu amiaku ta formaldegidu Prihovane zobrazhennya mozhe buti zrujnovane cherez ru vnaslidok diyi chervonogo svitla abo infrachervonogo viprominyuvannya V takij sposib prihovane zobrazhennya mozhna povnistyu zrujnuvati azh do mozhlivosti povtornogo vikoristannya fotomaterialu Napriklad pri zasvitlenni eksponovanogo en materialu neaktinichnim dlya nogo chervonim svitlom slidi poperednoyi ekspoziciyi mozhna povnistyu znishiti PrimitkiFotokinotehnika 1981 s 301 Obrabotka fotograficheskih materialov 1975 s 30 Foto amp video 2006 s 122 Novaya istoriya fotografii 2008 s 61 Ocherki po istorii fotografii 1987 s 117 Osnovy chyorno belyh i cvetnyh fotoprocessov 1990 s 15 Obshij kurs fotografii 1987 s 56 Ocherki po istorii fotografii 1987 s 118 Osnovy fotograficheskih processov 1999 s 72 Osnovy chyorno belyh i cvetnyh fotoprocessov 1990 s 17 Osnovy fotograficheskih processov 1999 s 73 Osnovy chyorno belyh i cvetnyh fotoprocessov 1990 s 18 Obrabotka fotograficheskih materialov 1975 s 31 Obshij kurs fotografii 1987 s 70 Obrabotka fotograficheskih materialov 1975 s 32 Praktika cvetnoj fotografii 1992 s 38 Fotokinotehnika 1981 s 46 Tehnika fotografii 1973 s 114 Fotokinotehnika 1981 s 273 Fotokinotehnika 1981 s 61 Tehnika fotografii 1973 s 115 LiteraturaAleksandr Galkin Svetlyj obraz Foto amp video zhurnal 2006 4 S 120 125 Tehnika fotografii M Iskusstvo 1973 349 s Fotokinotehnika M Sovetskaya enciklopediya 1981 S 301 377 100000 prim L Ya Kraush Obrabotka fotograficheskih materialov M Iskusstvo 1975 192 s 100000 prim L Prengel Praktika cvetnoj fotografii A V Sheklein M Mir 1992 256 s 50000 prim ISBN 5 03 001084 X A V Redko 1 3 Priroda svetochuvstvitelnosti galogenida serebra Obrazovanie skrytogo i vidimogo fotograficheskogo izobrazheniya Osnovy fotograficheskih processov 2 e izd SPb Lan 1999 S 70 74 Uchebniki dlya VUZov Specialnaya literatura 3000 prim ISBN 5 8114 0146 9 A V Redko Osnovy chyorno belyh i cvetnyh fotoprocessov N N Zherdeckaya M Iskusstvo 1990 S 15 18 50000 prim ISBN 5 210 00390 6 Mishel Frizo Novaya istoriya fotografii Nouvelle Histoire de la Photographie A G Naslednikov A V Shestakov SPb Machina 2008 337 s ISBN 978 5 90141 066 0 Fomin A V Glava II Himicheskoe dejstvie sveta Obshij kurs fotografii T P Buldakova 3 e M Legprombytizdat 1987 S 53 55 50000 prim Ocherki po istorii fotografii N N Zherdeckaya M Iskusstvo 1987 S 37 41 50000 prim