Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Біхроматичний друк — це контактна (техніка) фотографічного друку, що не потребує використання галогенідів срібла. Натомість як зазначає назва техніки, активним елементом в ній є дихромати.
Біхроматичні принти, як правило, являють собою багатошарові зображення, які іноді поєднуються з іншими методами друку, такими як ціанотипія та платинотипія. Найкраще для цієї техніки підходить папір з волокон бавовни, адже він здатен витримати багаторазове та тривале замочування якого потребує біхроматичний друк. Кожен шар пігменту окремо наноситься, фіксується, експонується та змивається. Для повноколірного зображення використовуються розділові негативи блакитного, пурпурового та жовтого, або червоного, зеленого та синього кольорів. Деякі фотографи віддають перевагу заміні блакитної емульсії в розділенні CMYK шаром ціанотипії.
Історія
Біхроматичний друк, дихроматичний друк або, як його ще називають гумібіхроматичний друк, був винайдений в середині 19-го століття, коли Мунго Понтон виявив, що дихромати світлочутливі. Пізніше Вільям Генрі Фокс Тальбот визначив, що суміш біхромату з колоїдами, такими як желатин і гуміарабік, робить їх нерозчинними у воді, після експозиції суміші на сонячному світлі. Альфонс Пуатевен додав до колоїдно-біхроматичної суміші графітовий пігмент, створивши таким чином у 1855 му році перший графітовий принт. У 1858 році Джон Пунсі скориставшись кольоровими пігментами замість графітового, надрукував перше кольорове зображення.
Огляд процесу друку
Коли колоїдно-біхроматична суміш піддається впливу ультрафіолетового світла, білок, природньо присутній в колоїдних речовинах твердіє і стає нерозчинним у воді. Незатвердлий матеріал легко розчиняється і змивається в прохолодній воді, залишаючи на аркуші нерозчинний білковий принт.
Щоб отримати суміш для біхроматичного друку, гуміарабік змішують з пересиченим розчином біхромату калію, або біхромату амонію. Світлочутливість розчину експонентно зростає залежно від кількості присутнього в ньому біхромату. Проте чим більший відсоток біхромату в розчині, тим відповідно менший в ньому відсоток пігменту, що зменшує контрастність принту, яка навіть в кращих випадках доволі низька. Тож концентрація біхромату в суміші – це завжди компроміс між часом експозиції і контрастом.
Пересичений розчин біхромату амонію може містити до 15 % активної речовини, тоді як біхромат калію обмежується приблизно 10 %. Спроба перевищити дану концентрацію призводить до утворення хромової кислоти у вигляди твердої плівки і унеможливлює будь-які спроби друку. Отже, найбільша світлочутливість розчину якої можна досягти оцінюється приблизно в 0,003 АSA. Отриману суміш пензлем наносять на відповідну основу, найчастіше це попередньо ґрунтований желатиновим розчином бавовняний папір, і дають повністю висохнути в темряві. Згодом, негатив, розмір якого визначає розмір готового принту, розміщають на поверх висохлого розчину, і піддають дії джерела ультрафіолетового світла, як правило, сонячного світла.
Часто для досягнення деталізації в усіх тональних діапазонах, в друці використовують кілька негативів. Використання багаторазової експозиції принту вимагає багато уваги в накладанні негативів. Адже кожен новий надрукований шар має ідеально накладатись на попередньо надруковане зображення. Під час експонування, найпрозоріші частини негативу забезпечують безперешкодне проникнення ультрафіолету на поверхню світлочутливої суміші що затвердіває, в той час, як найщільніші ділянки, захищають цю суміш від впливу променів, а отже вона залишається розчинною у воді. . Таким чином після миття принту на папері залишається позитивне фотографічне зображення.
Після експонування, принт поступово проявляють в декількох баках з прохолодною водою. Коли принт повністю перестане забарвлювати воду, це означатиме що всі неекспоновані ділянки з надлишками пігменту і біхромату розчинились у воді і принт готовий. Гуміарабік що залишився на папері на цьому етапі, хоч і не розчинний, проте м'який і вразливий, його легко пошкодити, здерти необережним рухом, тому маніпулювати принтом потрібно обережно. Опісля, принт потрібно висушити, і за потреби повторити всі попередні етапи для досягнення кращого контрасту або ж деталізації.
Джерела
- Langford, Michael (1981). The Darkroom Handbook. New York: Dorling Kindersley Limited. с. 321—323.
- Langford, Michael (1981). The Darkroom Handbook. New York: Dorling Kindersley Limited. с. 321—323.
- Farber, Richard (1998). Historic Photographic Processes. New York: Allworth Press. с. 150–176. ISBN .
- Crawford, William (1979). The Keepers of Light. New York: Morgan & Morgan. с. 199–212. ISBN .
- Scopick, David (1991). The Gum Bichromate Book (вид. 2nd). Stoneham, MA: Focal Press. ISBN .
- Wall, E. J. (Edward John); Jordan, Franklin Ingalls, 1876- (1940), Photographic facts and formulas, American Photographic Publishing Co, с. 225—230, процитовано 27 серпня 2015
Посилання
- The gum bichromate process
- Illustrated Gum Printing Tutorials and works
- Фільм
- Відео/ Viméo
- Технічна інформація Gum Photo (архів Wayback Machine)
- Знайомство з процесом біхроматування камеді
- Підручники та твори з ілюстрованого гумодруку
- Історія гумки, поради, процес і оригінальні галереї зображень, [Архівовано 2012-04-02 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bihromatichnij druk ce kontaktna tehnika fotografichnogo druku sho ne potrebuye vikoristannya galogenidiv sribla Natomist yak zaznachaye nazva tehniki aktivnim elementom v nij ye dihromati Bihromatichni printi yak pravilo yavlyayut soboyu bagatosharovi zobrazhennya yaki inodi poyednuyutsya z inshimi metodami druku takimi yak cianotipiya ta platinotipiya Najkrashe dlya ciyeyi tehniki pidhodit papir z volokon bavovni adzhe vin zdaten vitrimati bagatorazove ta trivale zamochuvannya yakogo potrebuye bihromatichnij druk Kozhen shar pigmentu okremo nanositsya fiksuyetsya eksponuyetsya ta zmivayetsya Dlya povnokolirnogo zobrazhennya vikoristovuyutsya rozdilovi negativi blakitnogo purpurovogo ta zhovtogo abo chervonogo zelenogo ta sinogo koloriv Deyaki fotografi viddayut perevagu zamini blakitnoyi emulsiyi v rozdilenni CMYK sharom cianotipiyi Zmist 1 Istoriya 2 Oglyad procesu druku 3 Dzherela 4 PosilannyaIstoriyared nbsp Print v tehnici bihromatichnogo druku Roberta Demashi Bihromatichnij druk dihromatichnij druk abo yak jogo she nazivayut gumibihromatichnij druk buv vinajdenij v seredini 19 go stolittya koli Mungo Ponton viyaviv sho dihromati svitlochutlivi Piznishe Vilyam Genri Foks Talbot viznachiv sho sumish bihromatu z koloyidami takimi yak zhelatin i gumiarabik robit yih nerozchinnimi u vodi pislya ekspoziciyi sumishi na sonyachnomu svitli Alfons Puateven dodav do koloyidno bihromatichnoyi sumishi grafitovij pigment stvorivshi takim chinom u 1855 mu roci pershij grafitovij print U 1858 roci Dzhon Punsi skoristavshis kolorovimi pigmentami zamist grafitovogo nadrukuvav pershe kolorove zobrazhennya Oglyad procesu drukured Koli koloyidno bihromatichna sumish piddayetsya vplivu ultrafioletovogo svitla bilok prirodno prisutnij v koloyidnih rechovinah tverdiye i staye nerozchinnim u vodi Nezatverdlij material legko rozchinyayetsya i zmivayetsya v proholodnij vodi zalishayuchi na arkushi nerozchinnij bilkovij print Shob otrimati sumish dlya bihromatichnogo druku gumiarabik zmishuyut z peresichenim rozchinom bihromatu kaliyu abo bihromatu amoniyu Svitlochutlivist rozchinu eksponentno zrostaye zalezhno vid kilkosti prisutnogo v nomu bihromatu Prote chim bilshij vidsotok bihromatu v rozchini tim vidpovidno menshij v nomu vidsotok pigmentu sho zmenshuye kontrastnist printu yaka navit v krashih vipadkah dovoli nizka Tozh koncentraciya bihromatu v sumishi ce zavzhdi kompromis mizh chasom ekspoziciyi i kontrastom Peresichenij rozchin bihromatu amoniyu mozhe mistiti do 15 aktivnoyi rechovini todi yak bihromat kaliyu obmezhuyetsya priblizno 10 Sproba perevishiti danu koncentraciyu prizvodit do utvorennya hromovoyi kisloti u viglyadi tverdoyi plivki i unemozhlivlyuye bud yaki sprobi druku Otzhe najbilsha svitlochutlivist rozchinu yakoyi mozhna dosyagti ocinyuyetsya priblizno v 0 003 ASA Otrimanu sumish penzlem nanosyat na vidpovidnu osnovu najchastishe ce poperedno gruntovanij zhelatinovim rozchinom bavovnyanij papir i dayut povnistyu visohnuti v temryavi Zgodom negativ rozmir yakogo viznachaye rozmir gotovogo printu rozmishayut na poverh visohlogo rozchinu i piddayut diyi dzherela ultrafioletovogo svitla yak pravilo sonyachnogo svitla Chasto dlya dosyagnennya detalizaciyi v usih tonalnih diapazonah v druci vikoristovuyut kilka negativiv Vikoristannya bagatorazovoyi ekspoziciyi printu vimagaye bagato uvagi v nakladanni negativiv Adzhe kozhen novij nadrukovanij shar maye idealno nakladatis na poperedno nadrukovane zobrazhennya Pid chas eksponuvannya najprozorishi chastini negativu zabezpechuyut bezpereshkodne proniknennya ultrafioletu na poverhnyu svitlochutlivoyi sumishi sho zatverdivaye v toj chas yak najshilnishi dilyanki zahishayut cyu sumish vid vplivu promeniv a otzhe vona zalishayetsya rozchinnoyu u vodi Takim chinom pislya mittya printu na paperi zalishayetsya pozitivne fotografichne zobrazhennya Pislya eksponuvannya print postupovo proyavlyayut v dekilkoh bakah z proholodnoyu vodoyu Koli print povnistyu perestane zabarvlyuvati vodu ce oznachatime sho vsi neeksponovani dilyanki z nadlishkami pigmentu i bihromatu rozchinilis u vodi i print gotovij Gumiarabik sho zalishivsya na paperi na comu etapi hoch i ne rozchinnij prote m yakij i vrazlivij jogo legko poshkoditi zderti neoberezhnim ruhom tomu manipulyuvati printom potribno oberezhno Opislya print potribno visushiti i za potrebi povtoriti vsi poperedni etapi dlya dosyagnennya krashogo kontrastu abo zh detalizaciyi Dzherelared Langford Michael 1981 The Darkroom Handbook New York Dorling Kindersley Limited s 321 323 Langford Michael 1981 The Darkroom Handbook New York Dorling Kindersley Limited s 321 323 Farber Richard 1998 Historic Photographic Processes New York Allworth Press s 150 176 ISBN 1 880559 93 5 Crawford William 1979 The Keepers of Light New York Morgan amp Morgan s 199 212 ISBN 0 87100 158 6 Scopick David 1991 The Gum Bichromate Book vid 2nd Stoneham MA Focal Press ISBN 0 240 80073 7 Wall E J Edward John Jordan Franklin Ingalls 1876 1940 Photographic facts and formulas American Photographic Publishing Co s 225 230 procitovano 27 serpnya 2015Posilannyared The gum bichromate process Illustrated Gum Printing Tutorials and works Film Video Vimeo Tehnichna informaciya Gum Photo arhiv Wayback Machine Znajomstvo z procesom bihromatuvannya kamedi Pidruchniki ta tvori z ilyustrovanogo gumodruku Istoriya gumki poradi proces i originalni galereyi zobrazhen Arhivovano 2012 04 02 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bihromatichnij druk amp oldid 43399682