Ця стаття про ліквідований район Про сучасний район див Хустський район Ху стський райо н колишня адміністративно терито

Ця стаття про ліквідований район. Про сучасний район див. Хустський район.

Ху́стський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Закарпатської області України. Населення становить 95 636 осіб (на 1.01.2020). Площа — 975 км² (65 500 га — с/г земель, 40% — ліси). Адміністративний центр місто Хуст, яке не входить до складу району.

Хустський район

адміністративно-територіальна одиниця


Герб	Прапор

Район на карті Закарпатська область

Основні дані

Країна:

Україна

Область:

Закарпатська область

Код КОАТУУ:

2125300000

Населення:

▼ 95 636 (на 01.01.2020)

Площа:

975 км²

Густота:

97.8 осіб/км²

Тел. код:

+380-3142

Поштові індекси:

90409—90458

Населені пункти та ради

Районний центр:

м. Хуст

Селищні ради:

1

Сільські ради:

25

Смт:

1

Села:

56

Мапа району

Районна влада

Голова ради:

Іванчо Юрій Олексійович

Голова РДА:

Сабадош Віктор Михайлович

Вебсторінка:

Хустський район
Хустська РДА
Хустська районна рада

Адреса:

90400, Закарпатська обл., Хустський р-н, м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 21

Мапа

Хустський район у Вікісховищі

Район межував з Румунією. Загальна кількість населених пунктів становить 57, з яких 1 селище міського типу, 21 велике село. Центральні органи адміністративного управління району знаходяться у районному центрі — місті Хуст (32,5 тис. ос.). Місто Хуст, що має статус міста обласного значення, а також 3 села (Зарічне, Кіреші та Чертіж) підпорядковані Хустській міській раді і до складу Хустського району не входять. Ліквідований у липні 2020 року, у зв'язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи та включений до складу новоутвореного укрупненого Хустського району, до якого також увійшли колишній Міжгірський, частина Іршавського та Свалявського районів.

Географія

Переважну більшість території району займають гори, а найвищою точкою Хустщини є вершина , що підіймається на 1134 метри. Значну роль у формуванні рельєфу відіграють річки Тиса, Теребля. На території району знаходиться «Закарпатське море» — Вільшанське водосховище та вулканічне Липовецьке озеро, яке, до речі, розташоване у горловині давнього вулкана. Про нього розповідають багато таємничих історій.

Флора Хустщини представлена унікальними рослинами: айстра альпійська, еритроній собачий зуб, сосна кедрова, тирлич вирізаний, тирлич жовтий, тис ягідний, дзвоники карпатські, , , смородина карпатська, льон гірський.

Серед тварин особливо поширені на Хустщині: лисиця, вовк, єнот уссурійський, бурий ведмідь, борсук, куниця, горностай, видра, лісовий кіт, рись, заєць, вивірка, вепр, сарна, .

Серед птахів слід назвати глухаря, тетерева, рябчика, сіру куріпку, сову, , дика качка, а з плазунів поширені ящірки, вуж, веретільниця, гадюка звичайна, саламандра. У річках району водиться багато риби: пструг струмковий, лосось дунайський, харіус, умбра, бабець, марена, головень, плітка, карась.

На території Хустщини розташований Хустський масив Карпатського заповідника «Долина нарцисів», а також кілька унікальних заказників, де охороняються унікальні рослини та тварини Карпат. Саме тут ростуть унікальні дикі гірські нарциси, які не збереглися ніде більше у Європі. Як стверджують вчені, в льодовиковий період сталися геологічні катаклізми і з гір сповз величезний шмат землі разом з рослинами, які і стали знаменитістю цієї долини. А ось неподалік с. Іза знаходиться знаменита на всю Україну оленяча ферма, де вирощують плямистих оленів з метою здобуття з рогів цих благородних тварин важливої медичної сировини — .

Мінеральні води

Основні бальнеологічні ресурси становлять 4 родовища мінеральних вод різних груп: Шаянське, Драгівське, Велятинське, Нарцис. Відомі також численні окремі водопрояви мінеральних вод (49 свердловин, 42 джерела). Серед водопроявів — хлоридні натрієві води, розсоли (Шаянське, Велятинське родовища, а також у с. Олександрівка) Солотвинської западини. Наявні мінеральні води можна використовувати як для пиття, так і для купання (ванни, басейни). Ще застосовуються для інгаляцій, виготовлення лікувальних солей, і, звичайно, розливу в пляшки.

Розливаються 4 види мінеральних вод — , Шаянська, та Драгівська.

На території району знаходяться угіддя Карпатського біосферного заповідника — Угольський масив, а також урочище Кіреші (заповідник державного значення, відомий під назвою Долина нарцисів). Природно-заповідним фондом місцевого значення є урочище Монастир.

Природно-заповідний фонд

Гідрологічні пам'ятки природи (джерела)

Пралісові пам'ятки природи

Праліс та квазіпраліси Вишківського лісництва, Природні ліси Березівського лісництва, Природні ліси Нижньобистрівського лісництва.

Історія

Церква св. Миколи, XVII ст., 1704. c. Сокирниця

В районі розташовані унікальні дерев'яні церкви у селах Данилово, Крайниково, Сокирниця, Олександрівка, окрім того тут є декілька монастирів: жіночий православний у селах Драгово-Забродь, жіночий православний у селі Липча, чоловічий православний у селі , чоловічий православний у Хуст-Городилово, .

Цікаво, що на території району знаходяться два середньовічні замки: Хустський замок ХІ-XVIII ст. та Вишківський замок XIII–XIV ст. Руїни Хустського замку — у 1191 р. угорські королі закінчили будувати фортецю, будівництво якої йшло понад сто років. Після 1526 р. замок перейшов до Трансільванського князівства. У 1709 р. у замку відбувся загальнотрансільванський сейм прибічників Ференца ІІ Ракоці. У 1766 р. під час великої грози над Хустом блискавка влучила в порохову вежу замку і запалила її, від чого значна частина фортеці була знищена.

Залишки Вишківського замку — перша згадка про фортецю сягає кінця ХІІІ ст. (1281 р.), коли брати Мік та Іштван Чепа з роду Гунт-Пазмань на землях, подарованих їм угорським королем Ласло IV побудували на горі (висота 589 м) земляну фортецю. Вона виконувала роль охорони водного шляху по Тисі, по якому йшла із солотвинських солекопалень кам'яна сіль. У 1300–1350 рр. фортеця була центром Мараморського комітату.

Цікаво що саме на Хустщині у 1874 р. винахідник А. із села Стеблівки винайшов машину для механізованого збирання пшениці, яку пізніше запатентували у США як комбайн.

Не менш цікавим є те, що після розпаду Австро-Угорщини восени 1918 р. багато закарпатців виявило бажання приєднатися до України і про це чітко було заявлено на з'їзді саме у невеличкому тоді містечку Хуст, 21 січня 1919 р.

А через два десятиліття Хустщина дала закарпатській історії черговий поворот 15 березня 1939 р. було проголошення нове державне утворення — Карпатська Україна з центром у місті Хуст, а першим її президентом став Августин Волошин. Ця держава проіснувала зовсім недовго, оскільки невдовзі була окупована Угорщиною. А вже у 1941 році Угорська держава, до складу якої входило і Закарпаття, вступила у Другу світову війну.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Хустського району було створено 48 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 41,89% (проголосували 29 884 із 71 336 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 62,52% (18 682 виборців); Юлія Тимошенко — 9,55% (2 855 виборців), Олег Ляшко — 7,60% (2 271 виборців), Сергій Тігіпко — 5,50% (1 644 виборців), Анатолій Гриценко — 3,05% (912 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,83%.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Хустського району

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду і 25 сільських рад, які об'єднують 57 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — місто Хуст.

Населення

Динаміка чисельності населення

1970 — 108 561 (з м. Хуст)
1979 — 116 960 (з м. Хуст)
1989 — 126 692 (з м. Хуст)
2001 — 96 561
2014 — 95 662
2020 — 95 636

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

47 380

11 384

7974

14 872

8949

4036

165

Жінки

49 580

10 546

7655

14 143

10 077

6811

348

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
165	85 +	348
279	80-84	551
804	75-79	1524
1313	70-74	2243
1640	65-69	2493
1942	60-64	2714
1857	55-59	2016
2443	50-54	2633
2707	45-49	2714
3714	40-44	3573
3659	35-39	3463
3736	30-34	3417
3763	25-29	3690
3911	20-24	3569
4063	15-20	4086
4315	10-14	4101
3840	5-9	3522
3229	0-4	2923

На території району проживають представники різних національностей, серед яких найбільше представлені українці, угорці (с. Вишково) і росіяни.

Національний склад населення району за переписом 2001 року

національність	чисельність	частка
українці	92146	95,0%
угорці	3785	3,9%
росіяни	846	0,9%
білоруси	35	0,0%
німці	16	0,0%
румуни	10	0,0%
словаки	10	0,0%

Примітки

Розпорядження Президента України від 25 серпня 2020 року № 446/2020-рп «Про призначення В.Сабадоша головою Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області»
. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.
ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 21 лютого 2016.
Адміністративно-територіальний устрій Хустського району [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 9 травня 2015.
[Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 10 серпня 2021.
Molnár József — Molnár D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Matematika és Természettudományi Tanszék, Beregszász, 2005) [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] (угор.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хустський район (1953—2020)

Хустський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)

Іршавський район	Міжгірський район
Виноградівський район	Хуст	Тячівський район
	Румунія

[1] Розпорядження Президента України від 25 серпня 2020 року № 446/2020-рп «Про призначення В.Сабадоша головою Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області»

[:0-2] . www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 10 серпня 2020.

[3] ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 21 лютого 2016.

[4] Адміністративно-територіальний устрій Хустського району [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України

[5] . Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 9 травня 2015.

[6] [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 10 серпня 2021.

[karpatalja-7] Molnár József — Molnár D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Matematika és Természettudományi Tanszék, Beregszász, 2005) [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] (угор.)