Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндрівка — село в Хустській міській громаді у Закарпатській області в Україні. Колишня назва — Шандрово.
| село Олександрівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Громада | Хустська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21120250210062297 |
| Основні дані | |
| Населення | 2279 |
| Площа | 16 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90444 |
| Телефонний код | +380 31-42 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°08′15″ пн. ш. 23°30′36″ сх. д. / 48.13750° пн. ш. 23.51000° сх. д.Координати: 48°08′15″ пн. ш. 23°30′36″ сх. д. / 48.13750° пн. ш. 23.51000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 260 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90444, с. Олександрівка, вул. Миру, 112 |
| Карта | |
  Олександрівка | |
 Олександрівка | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Перша згадка у 1455-році як Sandorfalva (Bélay 189), 1465: Sandorfalva (Csánki 1: 452), 1550: Sandorfalva (KárolyiOkl. 3: 257), 1725: Sándorfalva (Revizki), 1773: Sándorfalva, Sandresty, Sandrova (LexLoc. 135), 1808: Sándorfalva, Sandresty, Ssándrova (Lipszky: Rep. 578), 1828: Sándorfalva, Sandrowo (Nagy 199), 1838: Sándorfalva (Schem. 62), 1851: Sándorfalva (Fényes 4: 8), 1877: Sándorfalva, Sándorovo (Hnt.), 1913: Ósándorfalva (Hnt.), 1925: Šandrovo (ComMarmUg. 13–4), 1944: Ósándorfalva, Шандрово (Hnt.), 1983: Олександрівка, Александровка (ZO).
Село було заселено угорськими поселенцями у верхній частині потоку Секленце на початку 15 століття та належало родині Росалія Куна. Пізніше його власниками ставали інші угорські дворяни з родин Кемені, Реті, Толді та Шолосі.
Присілки
Осойк
Осойк - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Олександрівка рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967
Перша згадка у першій половині ХІХ століття.
Стінка
Стінка — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Олександрівка рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967
Перша згадка у першій половині ХІХ століття.
Ропа - Шандрівська криниця
Слава села на початку ХХ століття гриміла по усіх Карпатах. І принесла її цьому селу невелика криниця, з якої добували ропу — дуже солону воду, яка нагадує мармелад, що утворився внаслідок великої концентрації солі. Раніше знаменита шандрівська криниця давала значний дохід селу. Сюди з усіх усюд з'їжджалися люди на возах з бочками, аби набрати в них ропи, яку потім використовували для квашення фруктів та овочів, а жителі села випаровували її і таким чином добували чисту сіль. Через великий транспортний потік Олександрівка розширила свою інфраструктуру, особливо розвинулося бондарство та солеваріння. Але історичний час змінився, сіль перестала цінитися і криниця занепала разом із старою славою, хоч ропи в ній не поменшало.
Релігія
Окрасою села є збудована у XV ст. і перебудована 1753 року дерев'яна церква св. Параскеви П'ятниці з розміщеною на захід від неї дзвіницею (XIX ст.) — ефектно завершують високий мальовничий пагорб у центральній частині села, посилюючи виразність навколишніх гірських краєвидів.
Церква в своїй основі має три послідовно розташовані по осі захід-схід зруби: прямокутний, витягнутий у поперечному напрямку бабинець, рівношироку з ним наву квадратної в плані форми та витягнутий у поздовжньому напрямку прямокутний вівтар. Центральний та східний зруби перекриті коробовим склепінням, а західний — плоскою стелею, причому приміщення бабинця та вівтаря помітно поступаються наві за висотою. Ця традиційна для української дерев'яної церкви структура внутрішнього простору ускладнена ззовні влаштуванням високої каркасної вежі над бабинцем, а також перепадом рівнів двосхилого даху над навою та трисхилого — над вівтарем. Завдяки цьому загальна композиція храму набула підкреслено асиметричного характеру, а головний акцент у сприйнятті споруди перемістився на її західний фасад. Крім послідовного нарощування об'ємів у західному напрямку, це досягнуто влаштуванням перед головним входом ажурної аркади-галереї на різьблених стовпчиках, а над нею (в основі вежі) — ще однієї аркади, трохи менших розмірів. Обидва елементи вирізняються тонким моделюванням форми та вишуканими пропорціями, логічно завершуючись у пластичному вінчанні західної вежі з аркадою-галереєю, підсябиттям і стрімким готичним шпилем з чотирма декоративними маківками біля його основи.
Довершеність архітектурних форм пам'ятки доповнюється декоративно-пластичним вирішенням інтер'єру, у якому провідна роль належить настінним малюванням нави, виконаним у 1779 р. майстром «Стефаном, маляром Теребельським», а також монументальному чотириярусному іконостасу 17 — 18 ст. Зазначені особливості пам'ятки та її ефектне розташування серед навколишньої забудови дають змогу вважати її одним з найкращих зразків дерев'яних храмів хустської групи.
У середині XIX ст. стіну церкви прорізали. Вівтар, перекритий коробовим склепінням, відгороджено чотирирядним іконостасом.
У 1751 р. так описано церкву: «Дерев'яна з вежею в дуже бідному стані, скоро розпадеться. Образами якось прикрашена… Свічник один дерев'яний… Книги літургічні всі належать церкві… Посвячена св. Параскевії». Відомо, що церкву переносили в межах села.
Пам'ятку відреставровано архітектором І. Могитичем у 1969 р.
Дзвіниця розташована на захід від храму і відіграє роль важливого акценту в архітектурно-просторовій організації ансамблю і всієї навколишньої забудови Це двоярусна, квадратна в плані споруда каркасної конструкції. В її основі та завершенні влаштовано дві традиційні аркади-галереї на стовпчиках. Своєрідне вінчання дзвіниці з додатковим заломом, як і певний схематизм у вирішенні її окремих елементів, свідчать про більш пізнє походження цієї споруди, цінність якої визначається насамперед її містобудівним значенням.
Храм св. великомучениці Параскевії. 1934.
Дерев'яну церкву споруджено у манері, характерній для православних церков 1920-х — 1930-х років. Головне приміщення з крилосами утворює в плані грецький хрест. Невелика вежа на західному фасаді увінчана дещо масивною грушеподібною банею. Приміщення при вході добудували пізніше.
Галерея
-
![image]()
Церква св.Параскеви -
![image]()
Церква св.Параскеви -
![image]()
Церква св.Параскеви -
![image]()
Колишня синагога, тепер магазин -
![image]()
Єврейське кладовище -
![image]()
Мацеви на єврейському кладовищі
Туристичні місця
- Храм св. великомучениці Параскевії. 1934.
- дерев'яний храм св. Параскеви П'ятниці, 1753 року
- знаменита шандрівська криниця
Відомі уродженці
- Іван Колос (1911—1996) — український поет.
- Василь Ґабор (* 1959) — український письменник і літературознавець.
- Іван Герег (1944—2018) — український радянський футболіст.
- Почесним жителем села є Петро Васильович Попович. Петро Васильович Попович є відмінником міністерства охорони здоров'я, заслуженим лікарем України, нагороджений відзнакою Верховної Ради, обласної Ради і Облдержадміністрації, а також Почесною відзнакою МНС України, почесною відзнакою Товариства Червоного Хреста України, французьким гуманітарним знаком Ротаріанського руху.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олександрівка (Хустський район) |
- Церква в Олександрівці та її стінопис на сайті «Дерев'яні храми України»
- Інформація про село Олександрівка та церкву св. Параскеви
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndrivka selo v Hustskij miskij gromadi u Zakarpatskij oblasti v Ukrayini Kolishnya nazva Shandrovo selo Oleksandrivka Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Hustskij rajon Gromada Hustska miska gromada Kod KATOTTG UA21120250210062297 Osnovni dani Naselennya 2279 Plosha 16 km Gustota naselennya 0 osib km Poshtovij indeks 90444 Telefonnij kod 380 31 42 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 08 15 pn sh 23 30 36 sh d 48 13750 pn sh 23 51000 sh d 48 13750 23 51000 Koordinati 48 08 15 pn sh 23 30 36 sh d 48 13750 pn sh 23 51000 sh d 48 13750 23 51000 Serednya visota nad rivnem morya 260 m Misceva vlada Adresa radi 90444 s Oleksandrivka vul Miru 112 Karta Oleksandrivka Oleksandrivka Mapa Oleksandrivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Oleksandrivka IstoriyaPersha zgadka u 1455 roci yak Sandorfalva Belay 189 1465 Sandorfalva Csanki 1 452 1550 Sandorfalva KarolyiOkl 3 257 1725 Sandorfalva Revizki 1773 Sandorfalva Sandresty Sandrova LexLoc 135 1808 Sandorfalva Sandresty Ssandrova Lipszky Rep 578 1828 Sandorfalva Sandrowo Nagy 199 1838 Sandorfalva Schem 62 1851 Sandorfalva Fenyes 4 8 1877 Sandorfalva Sandorovo Hnt 1913 osandorfalva Hnt 1925 Sandrovo ComMarmUg 13 4 1944 osandorfalva Shandrovo Hnt 1983 Oleksandrivka Aleksandrovka ZO Selo bulo zaseleno ugorskimi poselencyami u verhnij chastini potoku Seklence na pochatku 15 stolittya ta nalezhalo rodini Rosaliya Kuna Piznishe jogo vlasnikami stavali inshi ugorski dvoryani z rodin Kemeni Reti Toldi ta Sholosi Prisilki Osojk Osojk kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Oleksandrivka rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Persha zgadka u pershij polovini HIH stolittya Stinka Stinka kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Oleksandrivka rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Persha zgadka u pershij polovini HIH stolittya Ropa Shandrivska krinicyaSlava sela na pochatku HH stolittya grimila po usih Karpatah I prinesla yiyi comu selu nevelika krinicya z yakoyi dobuvali ropu duzhe solonu vodu yaka nagaduye marmelad sho utvorivsya vnaslidok velikoyi koncentraciyi soli Ranishe znamenita shandrivska krinicya davala znachnij dohid selu Syudi z usih usyud z yizhdzhalisya lyudi na vozah z bochkami abi nabrati v nih ropi yaku potim vikoristovuvali dlya kvashennya fruktiv ta ovochiv a zhiteli sela viparovuvali yiyi i takim chinom dobuvali chistu sil Cherez velikij transportnij potik Oleksandrivka rozshirila svoyu infrastrukturu osoblivo rozvinulosya bondarstvo ta solevarinnya Ale istorichnij chas zminivsya sil perestala cinitisya i krinicya zanepala razom iz staroyu slavoyu hoch ropi v nij ne pomenshalo ReligiyaDokladnishe Cerkva svyatoyi Paraskevi P yatnici Oleksandrivka Okrasoyu sela ye zbudovana u XV st i perebudovana 1753 roku derev yana cerkva sv Paraskevi P yatnici z rozmishenoyu na zahid vid neyi dzviniceyu XIX st efektno zavershuyut visokij malovnichij pagorb u centralnij chastini sela posilyuyuchi viraznist navkolishnih girskih krayevidiv Cerkva v svoyij osnovi maye tri poslidovno roztashovani po osi zahid shid zrubi pryamokutnij vityagnutij u poperechnomu napryamku babinec rivnoshiroku z nim navu kvadratnoyi v plani formi ta vityagnutij u pozdovzhnomu napryamku pryamokutnij vivtar Centralnij ta shidnij zrubi perekriti korobovim sklepinnyam a zahidnij ploskoyu steleyu prichomu primishennya babincya ta vivtarya pomitno postupayutsya navi za visotoyu Cya tradicijna dlya ukrayinskoyi derev yanoyi cerkvi struktura vnutrishnogo prostoru uskladnena zzovni vlashtuvannyam visokoyi karkasnoyi vezhi nad babincem a takozh perepadom rivniv dvoshilogo dahu nad navoyu ta trishilogo nad vivtarem Zavdyaki comu zagalna kompoziciya hramu nabula pidkresleno asimetrichnogo harakteru a golovnij akcent u sprijnyatti sporudi peremistivsya na yiyi zahidnij fasad Krim poslidovnogo naroshuvannya ob yemiv u zahidnomu napryamku ce dosyagnuto vlashtuvannyam pered golovnim vhodom azhurnoyi arkadi galereyi na rizblenih stovpchikah a nad neyu v osnovi vezhi she odniyeyi arkadi trohi menshih rozmiriv Obidva elementi viriznyayutsya tonkim modelyuvannyam formi ta vishukanimi proporciyami logichno zavershuyuchis u plastichnomu vinchanni zahidnoyi vezhi z arkadoyu galereyeyu pidsyabittyam i strimkim gotichnim shpilem z chotirma dekorativnimi makivkami bilya jogo osnovi Dovershenist arhitekturnih form pam yatki dopovnyuyetsya dekorativno plastichnim virishennyam inter yeru u yakomu providna rol nalezhit nastinnim malyuvannyam navi vikonanim u 1779 r majstrom Stefanom malyarom Terebelskim a takozh monumentalnomu chotiriyarusnomu ikonostasu 17 18 st Zaznacheni osoblivosti pam yatki ta yiyi efektne roztashuvannya sered navkolishnoyi zabudovi dayut zmogu vvazhati yiyi odnim z najkrashih zrazkiv derev yanih hramiv hustskoyi grupi U seredini XIX st stinu cerkvi prorizali Vivtar perekritij korobovim sklepinnyam vidgorodzheno chotiriryadnim ikonostasom U 1751 r tak opisano cerkvu Derev yana z vezheyu v duzhe bidnomu stani skoro rozpadetsya Obrazami yakos prikrashena Svichnik odin derev yanij Knigi liturgichni vsi nalezhat cerkvi Posvyachena sv Paraskeviyi Vidomo sho cerkvu perenosili v mezhah sela Pam yatku vidrestavrovano arhitektorom I Mogitichem u 1969 r Dzvinicya roztashovana na zahid vid hramu i vidigraye rol vazhlivogo akcentu v arhitekturno prostorovij organizaciyi ansamblyu i vsiyeyi navkolishnoyi zabudovi Ce dvoyarusna kvadratna v plani sporuda karkasnoyi konstrukciyi V yiyi osnovi ta zavershenni vlashtovano dvi tradicijni arkadi galereyi na stovpchikah Svoyeridne vinchannya dzvinici z dodatkovim zalomom yak i pevnij shematizm u virishenni yiyi okremih elementiv svidchat pro bilsh piznye pohodzhennya ciyeyi sporudi cinnist yakoyi viznachayetsya nasampered yiyi mistobudivnim znachennyam Hram sv velikomuchenici Paraskeviyi 1934 Derev yanu cerkvu sporudzheno u maneri harakternij dlya pravoslavnih cerkov 1920 h 1930 h rokiv Golovne primishennya z krilosami utvoryuye v plani greckij hrest Nevelika vezha na zahidnomu fasadi uvinchana desho masivnoyu grushepodibnoyu baneyu Primishennya pri vhodi dobuduvali piznishe GalereyaCerkva sv Paraskevi Cerkva sv Paraskevi Cerkva sv Paraskevi Kolishnya sinagoga teper magazin Yevrejske kladovishe Macevi na yevrejskomu kladovishiTuristichni miscya Hram sv velikomuchenici Paraskeviyi 1934 derev yanij hram sv Paraskevi P yatnici 1753 roku znamenita shandrivska krinicyaVidomi urodzhenciIvan Kolos 1911 1996 ukrayinskij poet Vasil Gabor 1959 ukrayinskij pismennik i literaturoznavec Ivan Gereg 1944 2018 ukrayinskij radyanskij futbolist Pochesnim zhitelem sela ye Petro Vasilovich Popovich Petro Vasilovich Popovich ye vidminnikom ministerstva ohoroni zdorov ya zasluzhenim likarem Ukrayini nagorodzhenij vidznakoyu Verhovnoyi Radi oblasnoyi Radi i Oblderzhadministraciyi a takozh Pochesnoyu vidznakoyu MNS Ukrayini pochesnoyu vidznakoyu Tovaristva Chervonogo Hresta Ukrayini francuzkim gumanitarnim znakom Rotarianskogo ruhu PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oleksandrivka Hustskij rajon Cerkva v Oleksandrivci ta yiyi stinopis na sajti Derev yani hrami Ukrayini Informaciya pro selo Oleksandrivka ta cerkvu sv Paraskevi Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi