Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дзво́ники карпатські (Campanula carpatica Jacq.) — вид рослин роду дзвоників, реліктовий ендемічний вид на північно-східній межі свого ареалу.
| Дзвоники карпатські | |
|---|---|
 | |
| Campanula carpatica у південній Румунії | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Дзвоникові (Campanulaceae) |
| Рід: | Дзвоники (Campanula) |
| Вид: | Дзвоники карпатські (C. carpatica) |
| Біноміальна назва | |
| Campanula carpatica Jacq., 1770 | |
Морфологічна характеристика
Трав'яниста багаторічна рослина. Кореневище видовжене, косо горизонтальне. Стебло висхідне, 15–40 см заввишки, тонкоборозенчасте, негусто вкрите листям. Прикореневі листки серцеподібно-яйцеподібні, 7–12 см завдовжки, черешкові, видовжені або , по краю нерівномірно виїмчасті. Квітки з блакитним віночком, 2–3 см в діаметрі, зібрані в небагатоквіткові волотеподібні суцвіття, поодинокі на верхівках гілочок. Чашолистки ланцетні. На верхівці коробочка відкривається отворами. Квітує у червні-липні, плодоносить у серпні.
Чисельність та структура популяції
Дзвоники карпатські ростуть поодиноко або групами. Локальні дифузні популяції можуть займати досить великі площі із низькою щільністю особин, повночленні і відносно стабільні. Головними причинами зміни чисельності є наявність лімітуючих факторів росту у вигляді карбонатних субстратів. Негативний вплив також може мати випасання свійських тварин і пов'язана з ним евтрофікація екотопів. Зниженню чисельності сприяє господарська діяльність людини (городництво, садівництво, пересаджування із диких популяцій до альпінаріїв).
Ареал
Вид поширений у гірській мережі Карпат. Відомі випадки реєстрування рослини у Західних Карпатах (Словаччина, Польща), Східних Карпатах (Україна) та Південних Карпатах (Румунія, Чорногорія). В Україні відомий в районі Свидівця, Чорногори та Мармароських Альп (поблизу селища Ділове).
Умови місцезростання
Гемікриптофіт. Росте переважно у лісовому поясі на карбонатних скелях. Часто зустрічається на кам'янистих, щебенистих малопотужних ґрунтах. Нерідко карпатські дзвоники можна зустріти в угрупованнях з Cystopteridion (кл. Asplenietea trichomanis) та кл. Thlaspietea rotundifolii. Мезофітна рослина, що полюбляє багаті на кальцій ґрунти (кальцефіл).
Охорона
Є рідкісним видом, занесеним до Червоної книги України. Охороняється у Карпатському БЗ. Необхідна ретельна охорона скельних екотопів у межах лісового поясу. Заборонено збирання рослин у природі для пересаджування в альпінарії, руйнування скельних біотопів, випасання худоби у місцях виростання виду.
Використання
Має цінне декоративне значення. Вирощується в ботанічних садах та приватних альпінаріях. Гарна рослина з естетичної точки зору.
Джерела
- Визначник рослин Українських Карпат, 1977; Флора УРСР, 1961; ЧКУ, 1996.
Посилання
- А. В. Козурак. Особливості сезонного розвитку Campanula carpatica Jacq. у Свидовецькому масиві Карпатського біосферного заповідника // Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 21 Львів, 2005 С. 53–57 [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzvo niki karpatski Campanula carpatica Jacq vid roslin rodu dzvonikiv reliktovij endemichnij vid na pivnichno shidnij mezhi svogo arealu Dzvoniki karpatskiCampanula carpatica u pivdennij RumuniyiBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Ajstrocviti Asterales Rodina Dzvonikovi Campanulaceae Rid Dzvoniki Campanula Vid Dzvoniki karpatski C carpatica Binomialna nazvaCampanula carpatica Jacq 1770Morfologichna harakteristikaTrav yanista bagatorichna roslina Korenevishe vidovzhene koso gorizontalne Steblo vishidne 15 40 sm zavvishki tonkoborozenchaste negusto vkrite listyam Prikorenevi listki sercepodibno yajcepodibni 7 12 sm zavdovzhki chereshkovi vidovzheni abo po krayu nerivnomirno viyimchasti Kvitki z blakitnim vinochkom 2 3 sm v diametri zibrani v nebagatokvitkovi volotepodibni sucvittya poodinoki na verhivkah gilochok Chasholistki lancetni Na verhivci korobochka vidkrivayetsya otvorami Kvituye u chervni lipni plodonosit u serpni Zobrazhennya avtorstva William Curtis The Botanical MagazineChiselnist ta struktura populyaciyiDzvoniki karpatski rostut poodinoko abo grupami Lokalni difuzni populyaciyi mozhut zajmati dosit veliki ploshi iz nizkoyu shilnistyu osobin povnochlenni i vidnosno stabilni Golovnimi prichinami zmini chiselnosti ye nayavnist limituyuchih faktoriv rostu u viglyadi karbonatnih substrativ Negativnij vpliv takozh mozhe mati vipasannya svijskih tvarin i pov yazana z nim evtrofikaciya ekotopiv Znizhennyu chiselnosti spriyaye gospodarska diyalnist lyudini gorodnictvo sadivnictvo peresadzhuvannya iz dikih populyacij do alpinariyiv ArealVid poshirenij u girskij merezhi Karpat Vidomi vipadki reyestruvannya roslini u Zahidnih Karpatah Slovachchina Polsha Shidnih Karpatah Ukrayina ta Pivdennih Karpatah Rumuniya Chornogoriya V Ukrayini vidomij v rajoni Svidivcya Chornogori ta Marmaroskih Alp poblizu selisha Dilove Umovi miscezrostannyaGemikriptofit Roste perevazhno u lisovomu poyasi na karbonatnih skelyah Chasto zustrichayetsya na kam yanistih shebenistih malopotuzhnih gruntah Neridko karpatski dzvoniki mozhna zustriti v ugrupovannyah z Cystopteridion kl Asplenietea trichomanis ta kl Thlaspietea rotundifolii Mezofitna roslina sho polyublyaye bagati na kalcij grunti kalcefil OhoronaYe ridkisnim vidom zanesenim do Chervonoyi knigi Ukrayini Ohoronyayetsya u Karpatskomu BZ Neobhidna retelna ohorona skelnih ekotopiv u mezhah lisovogo poyasu Zaboroneno zbirannya roslin u prirodi dlya peresadzhuvannya v alpinariyi rujnuvannya skelnih biotopiv vipasannya hudobi u miscyah virostannya vidu VikoristannyaMaye cinne dekorativne znachennya Viroshuyetsya v botanichnih sadah ta privatnih alpinariyah Garna roslina z estetichnoyi tochki zoru DzherelaViznachnik roslin Ukrayinskih Karpat 1977 Flora URSR 1961 ChKU 1996 PosilannyaA V Kozurak Osoblivosti sezonnogo rozvitku Campanula carpatica Jacq u Svidoveckomu masivi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Naukovi zapiski Derzhavnogo prirodoznavchogo muzeyu Vipusk 21 Lviv 2005 S 53 57 17 serpnya 2016 u Wayback Machine