Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дрáгово — село в Україні, у Закарпатській області, Хустському районі. Адміністративний центр Драгівської сільської громади. Видобувається мінеральна вода «Драгівська».
| село Драгово | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Громада | Драгівська сільська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 5000 |
| Поштовий індекс | 90432 |
| Телефонний код | +380 31-42 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°14′13″ пн. ш. 23°33′15″ сх. д. / 48.23694° пн. ш. 23.55417° сх. д.Координати: 48°14′13″ пн. ш. 23°33′15″ сх. д. / 48.23694° пн. ш. 23.55417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 369 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90432, с. Драгово, вул. Центральна, 100 |
| Карта | |
  Драгово | |
 Драгово | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Драгово розташоване в долині річки Теребля, за 35 кілометрів від райцентру — м. Хуст. Через територію села протікає річка Теребля. Річка Теребля має похил 11 ‰ і впадає в річку Тиса. На березі річки Теребля збереглася геологічна пам′ятка природи " Оголені скелі". Видобувається мінеральна вода «Драгівська».
«Драгівська» — вуглекисла хлоридно-гідрокарбонатна, натрієва, борна вода з мінералізацією 4,0-7,1 г/дм³. Драгівське (мінеральна вода) родовище відоме ще з часів язичництва, карпатські русини називали його «Цілющою криницею». У середні віки тут будували каплички та купелі, наприкінці XIX ст. існував розлив мінеральної води «Драгівська», але ці старожитності було знищено в роки Першої світової війни.
Історія
На околиці Драгова в селі Становець знайдено сліди поселення епохи раннього палеоліту (100—150 тисяч років тому).
1329 р. за особливі заслуги перед короною угорський король подарував лицарям-братам Драгу та Валькові Хуст із замком, а також землі навколо міста, майже третину сучасного Закарпаття. Брати вирішили оселитись у Драговому. Після численних сутичок король силами іншого барона виселив Драга до Трансільванії.
Угорський історик В. Билваї у своїй книжці «Марамороське суспільство та його національності», виданій у Будапешті 1943 року, назвав точну дату заснування села — 1403 рік. На околиці Драгова в селі Становець знайдено сліди поселення епохи раннього палеоліту (100—150 тисяч років тому). Село часто перейменовували. Угорці його називали Кевешлігет (кам'яна долина).
24 жовтня 1944 року в Драгово ввійшли радянські війська. Сто чотири жителі села добровільно вступили в ряди Червоної армії, 24 — до складу 1-го Чехословацького армійського корпусу генерала Л. Свободи. П'ятдесят шість односельчан загинуло на фронтах Другої світової війни. У селі встановлено обеліск на честь односельчан, які загинули в боротьбі з фашизмом.
У 1946 році в Драгові відкрито середню школу, яку відвідували й учні з навколишніх сіл. Серед випускників другого випуску був Василь Миколайович Рішко, який тривалий час очолював обласне управління охорони здоров'я.
У 1948 році в селі був організований колгосп. У травні 1981 року було відкрито будинок культури. У жовтні 1989 року була введена в експлуатацію школа на 1176 учнівських місць.
Уродженцями села є багато видатних людей, зокрема Степан Росоха, один з активних діячів уряду Карпатської України, релігійний та культурний діяч,ісповідник віри, проректор Духовної Академії Василь Худа, письменник Микола Рішко, поетеса Христина Керита.
У селі Драгово майстрами художнього різьблення по дереву створені чудові вироби з дерева, картини, пано та інше. Все це можна оглянути на виставці по вул. Шевченка, 16.
На березі річки Теребля є геологічна пам'ятка природи — «Оголені скелі на березі р. Теребля», що віднесена до об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
У Драгово вже є традицією проводити восени фестиваль традиційного народного мистецтва «Яворові гуслі». Метою фестивалю є збереження традиційного народного мистецтва України, пропагування творчості самобутніх фольклорних колективів, окремих виконавців та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, формування духовного та естетичного смаку населення, розширення творчих зв'язків, обміну досвідом та інформацією в царині народної творчості.
Храми
Доступним для відвідування в с. Драгово є Свято-Миколаївський храм, що заснований в 1868 році. Тут можна побачити стародавні ікони датовані 1860—1900 рр. Є пам'ятник Богдану Хмельницькому. Гетьман стоїть при виїзді з Драгового, обличчям до села, як прикордонник, але з булавою.
Визначною пам'яткою села є жіночий монастир Святого Архангела Михаїла, розташований за кілька кілометрів звідси в лісі. Але оскільки від монастиря до сусіднього села Драгово відстань також не велика, то майже всі офіційні джерела вказують місцезнаходження монастиря в с. Драгово–Забрідь, а сам монастир увійшов в історію як Драгівський. Драгівські та забрідські старожили розповідають, що монастир був сполучений підземним ходом (близько 13 км) з монастирем у селі Угля, Тячівського району, а в його підземеллях схована бібліотека з безцінними стародавніми книгами. Монастир зберігає велику святиню – частки мощей преподобних Києво-Печерських, які у 2001 р. були передані обителі преосвященнішим Іоанном, єпископом Хустським і Виноградівським.
Монастир св. арх. Михайла. 1935, 1989.
Церква св. арх. Михайла. 1989.
У 1705 р. Рішко Іван Ференцик збудував у Драгові монастир, землю для якого виміняли у Стефана Рошка.
Новий монастир збудовано зусиллями ієромонаха Вікентія (Василя Ороса) на місці старого монастиря, заснованого, за легендою, батьком або дідом румунського воєводи Баліци і магістра Драга близько XIII ст. і зруйнованого, як розповідають, кальвіністом Ілошваєм на третій день Великодня у 1870 р. На пам’ять про монастир селяни поставили хрест на місці престолу.
У 1913 р. Василь Орос довідався про старий монастир і дав обітницю відбудувати його. Згодом він узявся за це діло вже як ігумен кричівського храму. На його прохання Іван Коневшин безплатно виділив для монастиря 6 соток землі. Восени 1934 р. заклали фундамент церкви, а через рік готову споруду освятили. Незабаром збудували корпус на 5 келій для черниць з навколишніх сіл. У 1937 р. мешканець Драгова Стефан Гудь купив для скита дзвін.
У роки радянської влади в монастирі влаштували базу відпочинку хустської фетро-фільцевої фабрики.
У 1989 р. монахиня Євфимія очолила відновлення монастиря. До його спорудження доклав сил драгівський будівельник Василь Рішко. Іконостас різьбив Йосип Довганич.
Церква св. Миколи Чудотворця. 1868.
У 1751 р. в селі була дерев'яна церква св. Миколи з вежею та трьома дзвонами, у посередньому стані, прикрашена всіма образами. Вдруге дерев'яну церкву згадано в 1801 р. Тепер у Драгові — типова базилічна церква з каменю, яку було розмальовано і забезпечено новим іконостасом у 1900 р. і після цього благословлено о. Юлієм Руткаєм.
У 1937 р. мурник В. Сливко та бляхар провели ремонт церкви. На фасаді датою спорудження вказано 1877 р., а останній ремонт проведено в 1989 p.
На турні – чотири дзвони. Напис на великому дзвоні повідомляє, що дали його відлити Василій Драг Рішков, Калар Дамаскин та його син Василій за цісаря Франца Йосифа, єпископа Стефана Панковича, душпастиря Василія Сабова, а нижній фризик утворено написом: ЛИВЕНО ФРАНКОМ ВАЛСЕР У ПЕШТИ 1870 16 СЕПТЕМБРА.
Два менші дзвони виготовив Ф. Еґрі в 1922 р., а ще один має напис: «для греко-восточноі церкви в Драгові Вулшани года 1928». Перед головним фасадом кам'яний хрест позначає місце поховання Василя Рішка Карапчука (1839 – 1907), що був, очевидно, причетний до спорудження чи облаштування церкви.
У 1705 р. Рішко Іван Ференцик збудував у Драгові монастир, землю для якого виміняли у Стефана Рошка, а все село розчищало ділянку. У монастирі, що стояв у чудовому місці — на горбку під горою Велика Клива, між двома потічками, була добротна дерев'яна церква, посвячена єпископом Йосипом Стойкою.
За описом ігумена Антонія Коцака 1788 р., на дерев'яному престолі стояла «гробниця точена мальована», ікони були прикрашені вишитими рушниками, світичі і люстри були дерев'яні, іконостас — давній, дзвони — два. Люди приходили молитися з багатьох сіл. Місцевий пан, жорстокий і безбожний Лошвай розбив монастир, але на другий день загинув. Під Великою Кливою ще й тепер стоїть камінь на місці, де була церква, а місцевість називають Монастирем.
У єпископській бібліотеці у Пряшеві була книга «Небо Новое» Іоаникія Галятовського, видана у Львові 1665 p., з записом про те, що купив її Іоан Медицький 1709 р., а подаровано було книгу драгівській обителі Покрова пр. богородиці 14 грудня 1713 р.
Парох Драгова Степан Урста 1949 р. був засуджений органами НКВД на 25 р. каторги. Повернувся 1956 р. Проводив підпільні греко-католицькі богослужіння і повторно був засланий на 7 р. Помер у Білках 1988 року.
Національний і релігійний склад населення
Населення села Драгово складає майже 5 тисяч. З початку 14 століття проживали українці та угорці. Приблизно з середини 14 століття тут з'явилися перші євреї.
Щодо релігійного складу то у 18 – 19 століттях в селі була більшість греко-католиків, євреїв та римо-католиків, лютеранів; православних не було взагалі. Холокост поклав єврейській громаді поселення кінець. Після приходу радянської влади греко-католиків майже не залишилося. Вже у 20 столітті більшість людей стали православними. Зараз у 21 столітті православних майже 4000 жителів, греко-католиків майже 1000, а євреїв немає взагалі.
Відомі люди
- Худа Василь — видатний релігійний діяч, проректор Духовної академії, ісповідник віри.
- Рішко Микола — закарпатський поет, учитель.
- Росоха Степан — журналіст, видавець і політичний діяч на Закарпатті й еміграції. Голова Української Національної Оборони.
- Орест Сабо (8 жовтня, 1867, Драгово, Хустський район, Закарпатська область — між 1939 та 1944, Будапешт, Угорщина) — угорський політик, міністр у справах Руської країни. Після перемоги революції айстр в Угорщині та проголошення автономії Руської країни став міністром у справах Руської країни. 8 квітня 1919 року спробував створити некомуністичний русько-країнський уряд, однак спроба була невдалою.
Туристичні місця
- Становець знайдено сліди поселення епохи раннього палеоліту (100—150 тисяч років тому).
- пам'ятник Богдану Хмельницькому.
- храм св. Миколи Чудотворця. 1868.
- геологічна пам'ятка природи — «Оголені скелі на березі р. Теребля»,
- Драгівське (мінеральна вода) родовище відоме ще з часів язичництва, карпатські русини називали його «Цілющою криницею».
Посилання
- 500 чарівних куточків України, які варто відвідати.— Харків, 2007.
- Погода в селі Драгово [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dragovo selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Hustskomu rajoni Administrativnij centr Dragivskoyi silskoyi gromadi Vidobuvayetsya mineralna voda Dragivska selo Dragovo Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Hustskij rajon Gromada Dragivska silska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Naselennya 5000 Poshtovij indeks 90432 Telefonnij kod 380 31 42 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 14 13 pn sh 23 33 15 sh d 48 23694 pn sh 23 55417 sh d 48 23694 23 55417 Koordinati 48 14 13 pn sh 23 33 15 sh d 48 23694 pn sh 23 55417 sh d 48 23694 23 55417 Serednya visota nad rivnem morya 369 m Misceva vlada Adresa radi 90432 s Dragovo vul Centralna 100 Karta Dragovo Dragovo Mapa Dragovo u VikishovishiGeografiyaSelo Dragovo roztashovane v dolini richki Tereblya za 35 kilometriv vid rajcentru m Hust Cherez teritoriyu sela protikaye richka Tereblya Richka Tereblya maye pohil 11 i vpadaye v richku Tisa Na berezi richki Tereblya zbereglasya geologichna pam yatka prirodi Ogoleni skeli Vidobuvayetsya mineralna voda Dragivska Dragivska vuglekisla hloridno gidrokarbonatna natriyeva borna voda z mineralizaciyeyu 4 0 7 1 g dm Dragivske mineralna voda rodovishe vidome she z chasiv yazichnictva karpatski rusini nazivali jogo Cilyushoyu kriniceyu U seredni viki tut buduvali kaplichki ta kupeli naprikinci XIX st isnuvav rozliv mineralnoyi vodi Dragivska ale ci starozhitnosti bulo znisheno v roki Pershoyi svitovoyi vijni IstoriyaNa okolici Dragova v seli Stanovec znajdeno slidi poselennya epohi rannogo paleolitu 100 150 tisyach rokiv tomu 1329 r za osoblivi zaslugi pered koronoyu ugorskij korol podaruvav licaryam bratam Dragu ta Valkovi Hust iz zamkom a takozh zemli navkolo mista majzhe tretinu suchasnogo Zakarpattya Brati virishili oselitis u Dragovomu Pislya chislennih sutichok korol silami inshogo barona viseliv Draga do Transilvaniyi Ugorskij istorik V Bilvayi u svoyij knizhci Maramoroske suspilstvo ta jogo nacionalnosti vidanij u Budapeshti 1943 roku nazvav tochnu datu zasnuvannya sela 1403 rik Na okolici Dragova v seli Stanovec znajdeno slidi poselennya epohi rannogo paleolitu 100 150 tisyach rokiv tomu Selo chasto perejmenovuvali Ugorci jogo nazivali Keveshliget kam yana dolina 24 zhovtnya 1944 roku v Dragovo vvijshli radyanski vijska Sto chotiri zhiteli sela dobrovilno vstupili v ryadi Chervonoyi armiyi 24 do skladu 1 go Chehoslovackogo armijskogo korpusu generala L Svobodi P yatdesyat shist odnoselchan zaginulo na frontah Drugoyi svitovoyi vijni U seli vstanovleno obelisk na chest odnoselchan yaki zaginuli v borotbi z fashizmom U 1946 roci v Dragovi vidkrito serednyu shkolu yaku vidviduvali j uchni z navkolishnih sil Sered vipusknikiv drugogo vipusku buv Vasil Mikolajovich Rishko yakij trivalij chas ocholyuvav oblasne upravlinnya ohoroni zdorov ya U 1948 roci v seli buv organizovanij kolgosp U travni 1981 roku bulo vidkrito budinok kulturi U zhovtni 1989 roku bula vvedena v ekspluataciyu shkola na 1176 uchnivskih misc Urodzhencyami sela ye bagato vidatnih lyudej zokrema Stepan Rosoha odin z aktivnih diyachiv uryadu Karpatskoyi Ukrayini religijnij ta kulturnij diyach ispovidnik viri prorektor Duhovnoyi Akademiyi Vasil Huda pismennik Mikola Rishko poetesa Hristina Kerita U seli Dragovo majstrami hudozhnogo rizblennya po derevu stvoreni chudovi virobi z dereva kartini pano ta inshe Vse ce mozhna oglyanuti na vistavci po vul Shevchenka 16 Na berezi richki Tereblya ye geologichna pam yatka prirodi Ogoleni skeli na berezi r Tereblya sho vidnesena do ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya U Dragovo vzhe ye tradiciyeyu provoditi voseni festival tradicijnogo narodnogo mistectva Yavorovi gusli Metoyu festivalyu ye zberezhennya tradicijnogo narodnogo mistectva Ukrayini propaguvannya tvorchosti samobutnih folklornih kolektiviv okremih vikonavciv ta majstriv dekorativno uzhitkovogo mistectva formuvannya duhovnogo ta estetichnogo smaku naselennya rozshirennya tvorchih zv yazkiv obminu dosvidom ta informaciyeyu v carini narodnoyi tvorchosti HramiDostupnim dlya vidviduvannya v s Dragovo ye Svyato Mikolayivskij hram sho zasnovanij v 1868 roci Tut mozhna pobachiti starodavni ikoni datovani 1860 1900 rr Ye pam yatnik Bogdanu Hmelnickomu Getman stoyit pri viyizdi z Dragovogo oblichchyam do sela yak prikordonnik ale z bulavoyu Viznachnoyu pam yatkoyu sela ye zhinochij monastir Svyatogo Arhangela Mihayila roztashovanij za kilka kilometriv zvidsi v lisi Ale oskilki vid monastirya do susidnogo sela Dragovo vidstan takozh ne velika to majzhe vsi oficijni dzherela vkazuyut misceznahodzhennya monastirya v s Dragovo Zabrid a sam monastir uvijshov v istoriyu yak Dragivskij Dragivski ta zabridski starozhili rozpovidayut sho monastir buv spoluchenij pidzemnim hodom blizko 13 km z monastirem u seli Uglya Tyachivskogo rajonu a v jogo pidzemellyah shovana biblioteka z bezcinnimi starodavnimi knigami Monastir zberigaye veliku svyatinyu chastki moshej prepodobnih Kiyevo Pecherskih yaki u 2001 r buli peredani obiteli preosvyashennishim Ioannom yepiskopom Hustskim i Vinogradivskim Monastir sv arh Mihajla 1935 1989 Cerkva sv arh Mihajla 1989 U 1705 r Rishko Ivan Ferencik zbuduvav u Dragovi monastir zemlyu dlya yakogo viminyali u Stefana Roshka Novij monastir zbudovano zusillyami iyeromonaha Vikentiya Vasilya Orosa na misci starogo monastirya zasnovanogo za legendoyu batkom abo didom rumunskogo voyevodi Balici i magistra Draga blizko XIII st i zrujnovanogo yak rozpovidayut kalvinistom Iloshvayem na tretij den Velikodnya u 1870 r Na pam yat pro monastir selyani postavili hrest na misci prestolu U 1913 r Vasil Oros dovidavsya pro starij monastir i dav obitnicyu vidbuduvati jogo Zgodom vin uzyavsya za ce dilo vzhe yak igumen krichivskogo hramu Na jogo prohannya Ivan Konevshin bezplatno vidiliv dlya monastirya 6 sotok zemli Voseni 1934 r zaklali fundament cerkvi a cherez rik gotovu sporudu osvyatili Nezabarom zbuduvali korpus na 5 kelij dlya chernic z navkolishnih sil U 1937 r meshkanec Dragova Stefan Gud kupiv dlya skita dzvin U roki radyanskoyi vladi v monastiri vlashtuvali bazu vidpochinku hustskoyi fetro filcevoyi fabriki U 1989 r monahinya Yevfimiya ocholila vidnovlennya monastirya Do jogo sporudzhennya doklav sil dragivskij budivelnik Vasil Rishko Ikonostas rizbiv Josip Dovganich Cerkva sv Mikoli Chudotvorcya 1868 U 1751 r v seli bula derev yana cerkva sv Mikoli z vezheyu ta troma dzvonami u poserednomu stani prikrashena vsima obrazami Vdruge derev yanu cerkvu zgadano v 1801 r Teper u Dragovi tipova bazilichna cerkva z kamenyu yaku bulo rozmalovano i zabezpecheno novim ikonostasom u 1900 r i pislya cogo blagoslovleno o Yuliyem Rutkayem U 1937 r murnik V Slivko ta blyahar proveli remont cerkvi Na fasadi datoyu sporudzhennya vkazano 1877 r a ostannij remont provedeno v 1989 p Na turni chotiri dzvoni Napis na velikomu dzvoni povidomlyaye sho dali jogo vidliti Vasilij Drag Rishkov Kalar Damaskin ta jogo sin Vasilij za cisarya Franca Josifa yepiskopa Stefana Pankovicha dushpastirya Vasiliya Sabova a nizhnij frizik utvoreno napisom LIVENO FRANKOM VALSER U PEShTI 1870 16 SEPTEMBRA Dva menshi dzvoni vigotoviv F Egri v 1922 r a she odin maye napis dlya greko vostochnoi cerkvi v Dragovi Vulshani goda 1928 Pered golovnim fasadom kam yanij hrest poznachaye misce pohovannya Vasilya Rishka Karapchuka 1839 1907 sho buv ochevidno prichetnij do sporudzhennya chi oblashtuvannya cerkvi U 1705 r Rishko Ivan Ferencik zbuduvav u Dragovi monastir zemlyu dlya yakogo viminyali u Stefana Roshka a vse selo rozchishalo dilyanku U monastiri sho stoyav u chudovomu misci na gorbku pid goroyu Velika Kliva mizh dvoma potichkami bula dobrotna derev yana cerkva posvyachena yepiskopom Josipom Stojkoyu Za opisom igumena Antoniya Kocaka 1788 r na derev yanomu prestoli stoyala grobnicya tochena malovana ikoni buli prikrasheni vishitimi rushnikami svitichi i lyustri buli derev yani ikonostas davnij dzvoni dva Lyudi prihodili molitisya z bagatoh sil Miscevij pan zhorstokij i bezbozhnij Loshvaj rozbiv monastir ale na drugij den zaginuv Pid Velikoyu Klivoyu she j teper stoyit kamin na misci de bula cerkva a miscevist nazivayut Monastirem U yepiskopskij biblioteci u Pryashevi bula kniga Nebo Novoe Ioanikiya Galyatovskogo vidana u Lvovi 1665 p z zapisom pro te sho kupiv yiyi Ioan Medickij 1709 r a podarovano bulo knigu dragivskij obiteli Pokrova pr bogorodici 14 grudnya 1713 r Paroh Dragova Stepan Ursta 1949 r buv zasudzhenij organami NKVD na 25 r katorgi Povernuvsya 1956 r Provodiv pidpilni greko katolicki bogosluzhinnya i povtorno buv zaslanij na 7 r Pomer u Bilkah 1988 roku Nacionalnij i religijnij sklad naselennyaNaselennya sela Dragovo skladaye majzhe 5 tisyach Z pochatku 14 stolittya prozhivali ukrayinci ta ugorci Priblizno z seredini 14 stolittya tut z yavilisya pershi yevreyi Shodo religijnogo skladu to u 18 19 stolittyah v seli bula bilshist greko katolikiv yevreyiv ta rimo katolikiv lyuteraniv pravoslavnih ne bulo vzagali Holokost poklav yevrejskij gromadi poselennya kinec Pislya prihodu radyanskoyi vladi greko katolikiv majzhe ne zalishilosya Vzhe u 20 stolitti bilshist lyudej stali pravoslavnimi Zaraz u 21 stolitti pravoslavnih majzhe 4000 zhiteliv greko katolikiv majzhe 1000 a yevreyiv nemaye vzagali Vidomi lyudiPam yatnik B Hmelnickomu u s Dragovo Huda Vasil vidatnij religijnij diyach prorektor Duhovnoyi akademiyi ispovidnik viri Rishko Mikola zakarpatskij poet uchitel Rosoha Stepan zhurnalist vidavec i politichnij diyach na Zakarpatti j emigraciyi Golova Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Oboroni Orest Sabo 8 zhovtnya 1867 Dragovo Hustskij rajon Zakarpatska oblast mizh 1939 ta 1944 Budapesht Ugorshina ugorskij politik ministr u spravah Ruskoyi krayini Pislya peremogi revolyuciyi ajstr v Ugorshini ta progoloshennya avtonomiyi Ruskoyi krayini stav ministrom u spravah Ruskoyi krayini 8 kvitnya 1919 roku sprobuvav stvoriti nekomunistichnij rusko krayinskij uryad odnak sproba bula nevdaloyu Turistichni miscya Stanovec znajdeno slidi poselennya epohi rannogo paleolitu 100 150 tisyach rokiv tomu pam yatnik Bogdanu Hmelnickomu hram sv Mikoli Chudotvorcya 1868 geologichna pam yatka prirodi Ogoleni skeli na berezi r Tereblya Dragivske mineralna voda rodovishe vidome she z chasiv yazichnictva karpatski rusini nazivali jogo Cilyushoyu kriniceyu Posilannya 500 charivnih kutochkiv Ukrayini yaki varto vidvidati Harkiv 2007 Pogoda v seli Dragovo 5 bereznya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi