Лосось дунайський | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Hucho hucho (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Лосось дунайський, або головатиця (Hucho hucho) — вид ряду лосось родини лососевих. Найцінніша риба річок басейну Дунаю, що витікають з Карпат, представник лососевих, відомий також під назвою головатиця. Він зустрічається на сході Закарпатської області в середній і нижній течіях річок Тересви і Тереблі, у Тисі, у Передкарпатті — басейнах Прута і Черемоша. Це — одна з найбільших риб гірських річок, довжина якої досягає понад 180 см, маса — 60 кг. Лосось дунайський вважається реліктовою формою тайменя, раніше широко розповсюдженого у водоймах Євразії.
Тіло струнке, брускувате. Майже половину великої голови займає широка паща, щелепи усіяні великою кількістю зубів. Опуклі, чітко виражені очі посаджені високо на лобі. Це хижак, який активно полює на широких плесах. Швидким, блискавичним рухам сприяє характерне розміщення спинного, анального та черевних плавців — вони зміщені ближче до хвоста, лопаті якого дуже широкі. рибі допомагає забарвлення, подібне до кольору дна гірської річки. Воно сіре із зеленуватим відтінком, часто переходить у коричнево-червоне. Боки світліші, черево біле. На спині та боках чорні плями.
Тримається поблизу перекатів, мостів, навислих берегів, повалених дерев. У пошуках їжі лосось переходить від схованки до схованки в межах обраної ділянки. Під час небезпеки блискавично зникає. Найсприятливішою для нього є температура води +15…+20 С, але при достатньому насиченні її киснем (до 8—9 мг/л) може витримувати температуру до 22 °C. На зимівлю спускається до гирл річок та ям, де спокійніша течія, а в період нересту піднімається проти течії, долаючи перешкоди заввишки до 1,2 м.
Самці вперше починають розмножуватись у три-чотирирічному віці, досягаючи маси 1—2 кг, самки — на четвертому-п'ятому році життя при масі 2-3 кг. Це риби завдовжки 50—60 см. Нерест відбувається в березні-травні при температурі води +6…+ 10 °C. Нерестовищами є гірські потоки завглибшки 0,3—1,2 м. Тут, на чистому гальковому дні, де швидкість течії досягає 0,6-1 м/с, самиці викопують гнізда — овальні ями. Нерест парний, плідники охороняють територію навколо гнізда, тому вони знаходяться один від одного на відстані понад 70 м. Відкладають ікру вночі, невеликими порціями протягом двох — п'яти діб. Плодючість самок зростає із збільшенням їх довжини, маси та віку. Наприклад, у чотирирічної самиці завдовжки 59 см і масою понад З кг виявлено 7,6 тис. ікринок діаметром 2 мм, у восьмирічної, завдовжки 84 см і масою 5,7 кг-11,4 тис. ікринок діаметром 5 мм. Діаметр і маса ікринок зростають із збільшенням віку самок. Період інкубації ікринок триває понад місяць.
Личинки довго живуть за рахунок жовткового міхура. Молодь живиться безхребетними, а згодом переходить на споживання риб. Найбільша інтенсивність живлення восени та взимку. Улітку вона знижується і припиняється внаслідок значного підвищення температури води. Споживаючи переважно малоцінну рибу, молодь добре росте, і на третьому році життя її маса підвищується більш як втричі.
Лосось поїдає таких риб, як мересниця, пічкур, ялець-андруга, ялець. У шлунках шестирічних особин виявляють головня, підуста, харіуса, пструга струмкового.
На першому році життя довжина лосося дунайського досягає близько 15 см, іноді і більше. Майже такі самі прирости у довжину спостерігаються і в наступні два-три роки життя. Потім темп росту уповільнюється, проте збільшуються прирости маси. На першому — четвертому році вони становлять від 70 до 760 г, на п'ятому — восьмому — від 1,3 до 2,2 кг. У зв'язку з такими особливостями росту недоцільно виловлювати молодих риб, бо це зменшує відтворювальні можливості цього виду. Лосось особливо бажаний у водоймах, заселених малоцінною рибою.
Причиною зменшення чисельності лосося дунайського є зарегулювання й забруднення річок. Найсуворіша охорона і штучне розведення лосося сприятиме збільшенню його чисельності. Вилов лосося дунайського заборонений.
Див. також
Джерела
- «Фауна України» в 40 т. Том 8: Риби. Вип. 1. Личинкохордові (асцидії, апендикулярії), безчерепні (головохордові), хребетні (круглороті, хрящові риби, кісткові риби — осетрові, оселедцеві, анчоусові, лососеві, харіусові, щукові, умброві) [ 29 грудня 2019 у Wayback Machine.] / Лосось дунайський — С. 295-297 // Автор тому: Павлов П. Й., Інститут зоології АН УРСР; Київ: Наукова думка, 1980. — 352 с.
- Біологічний словник / Редколегія. 2-ге вид. - К.: Головна редакція УРЕ, 1986. - С. 331.
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2013). Hucho hucho на FishBase. Версія за серпень 2013 року.
- Cios, Stanislaw (2007), «Ryby w życiu Polaków od X do XIX w.». Olsztyn.
Посилання
- Лососеві [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.] / УРЕ
- Лосось дунайський, головатиця Hucho hucho Linnaeus, 1758 [ 7 січня 2019 у Wayback Machine.] / Червона книга України
- Про рекорди на сайті Fishing World Records [ 16 липня 2015 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Лососеподібних. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Losos dunajskij Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 2 3 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Protakantoperi Protacanthopterygii Ryad Lososepodibni Salmoniformes Rodina Lososevi Salmonidae Pidrodina Lososevi Salmoninae Rid Tajmen Hucho Vid Losos dunajskij Binomialna nazva Hucho hucho Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Hucho hucho EOL 204854 ITIS 162024 MSOP 10264 NCBI 62062 Losos dunajskij abo golovaticya Hucho hucho vid ryadu losos rodini lososevih Najcinnisha riba richok basejnu Dunayu sho vitikayut z Karpat predstavnik lososevih vidomij takozh pid nazvoyu golovaticya Vin zustrichayetsya na shodi Zakarpatskoyi oblasti v serednij i nizhnij techiyah richok Teresvi i Terebli u Tisi u Peredkarpatti basejnah Pruta i Cheremosha Ce odna z najbilshih rib girskih richok dovzhina yakoyi dosyagaye ponad 180 sm masa 60 kg Losos dunajskij vvazhayetsya reliktovoyu formoyu tajmenya ranishe shiroko rozpovsyudzhenogo u vodojmah Yevraziyi Tilo strunke bruskuvate Majzhe polovinu velikoyi golovi zajmaye shiroka pasha shelepi usiyani velikoyu kilkistyu zubiv Opukli chitko virazheni ochi posadzheni visoko na lobi Ce hizhak yakij aktivno polyuye na shirokih plesah Shvidkim bliskavichnim ruham spriyaye harakterne rozmishennya spinnogo analnogo ta cherevnih plavciv voni zmisheni blizhche do hvosta lopati yakogo duzhe shiroki ribi dopomagaye zabarvlennya podibne do koloru dna girskoyi richki Vono sire iz zelenuvatim vidtinkom chasto perehodit u korichnevo chervone Boki svitlishi cherevo bile Na spini ta bokah chorni plyami Losos dunajskij u prirodnomu seredovishi Trimayetsya poblizu perekativ mostiv navislih beregiv povalenih derev U poshukah yizhi losos perehodit vid shovanki do shovanki v mezhah obranoyi dilyanki Pid chas nebezpeki bliskavichno znikaye Najspriyatlivishoyu dlya nogo ye temperatura vodi 15 20 S ale pri dostatnomu nasichenni yiyi kisnem do 8 9 mg l mozhe vitrimuvati temperaturu do 22 C Na zimivlyu spuskayetsya do girl richok ta yam de spokijnisha techiya a v period nerestu pidnimayetsya proti techiyi dolayuchi pereshkodi zavvishki do 1 2 m Samci vpershe pochinayut rozmnozhuvatis u tri chotiririchnomu vici dosyagayuchi masi 1 2 kg samki na chetvertomu p yatomu roci zhittya pri masi 2 3 kg Ce ribi zavdovzhki 50 60 sm Nerest vidbuvayetsya v berezni travni pri temperaturi vodi 6 10 C Nerestovishami ye girski potoki zavglibshki 0 3 1 2 m Tut na chistomu galkovomu dni de shvidkist techiyi dosyagaye 0 6 1 m s samici vikopuyut gnizda ovalni yami Nerest parnij plidniki ohoronyayut teritoriyu navkolo gnizda tomu voni znahodyatsya odin vid odnogo na vidstani ponad 70 m Vidkladayut ikru vnochi nevelikimi porciyami protyagom dvoh p yati dib Plodyuchist samok zrostaye iz zbilshennyam yih dovzhini masi ta viku Napriklad u chotiririchnoyi samici zavdovzhki 59 sm i masoyu ponad Z kg viyavleno 7 6 tis ikrinok diametrom 2 mm u vosmirichnoyi zavdovzhki 84 sm i masoyu 5 7 kg 11 4 tis ikrinok diametrom 5 mm Diametr i masa ikrinok zrostayut iz zbilshennyam viku samok Period inkubaciyi ikrinok trivaye ponad misyac Lichinki dovgo zhivut za rahunok zhovtkovogo mihura Molod zhivitsya bezhrebetnimi a zgodom perehodit na spozhivannya rib Najbilsha intensivnist zhivlennya voseni ta vzimku Ulitku vona znizhuyetsya i pripinyayetsya vnaslidok znachnogo pidvishennya temperaturi vodi Spozhivayuchi perevazhno malocinnu ribu molod dobre roste i na tretomu roci zhittya yiyi masa pidvishuyetsya bilsh yak vtrichi Losos poyidaye takih rib yak meresnicya pichkur yalec andruga yalec U shlunkah shestirichnih osobin viyavlyayut golovnya pidusta hariusa pstruga strumkovogo Na pershomu roci zhittya dovzhina lososya dunajskogo dosyagaye blizko 15 sm inodi i bilshe Majzhe taki sami prirosti u dovzhinu sposterigayutsya i v nastupni dva tri roki zhittya Potim temp rostu upovilnyuyetsya prote zbilshuyutsya prirosti masi Na pershomu chetvertomu roci voni stanovlyat vid 70 do 760 g na p yatomu vosmomu vid 1 3 do 2 2 kg U zv yazku z takimi osoblivostyami rostu nedocilno vilovlyuvati molodih rib bo ce zmenshuye vidtvoryuvalni mozhlivosti cogo vidu Losos osoblivo bazhanij u vodojmah zaselenih malocinnoyu riboyu Prichinoyu zmenshennya chiselnosti lososya dunajskogo ye zaregulyuvannya j zabrudnennya richok Najsuvorisha ohorona i shtuchne rozvedennya lososya spriyatime zbilshennyu jogo chiselnosti Vilov lososya dunajskogo zaboronenij Div takozhLososevi Losos chornomorskijDzherela Fauna Ukrayini v 40 t Tom 8 Ribi Vip 1 Lichinkohordovi ascidiyi apendikulyariyi bezcherepni golovohordovi hrebetni krugloroti hryashovi ribi kistkovi ribi osetrovi oseledcevi anchousovi lososevi hariusovi shukovi umbrovi 29 grudnya 2019 u Wayback Machine Losos dunajskij S 295 297 Avtor tomu Pavlov P J Institut zoologiyi AN URSR Kiyiv Naukova dumka 1980 352 s Biologichnij slovnik Redkolegiya 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1986 S 331 Froese R Pauly D eds 2013 Hucho hucho na FishBase Versiya za serpen 2013 roku Cios Stanislaw 2007 Ryby w zyciu Polakow od X do XIX w Olsztyn PosilannyaLososevi 22 sichnya 2021 u Wayback Machine URE Losos dunajskij golovaticya Hucho hucho Linnaeus 1758 7 sichnya 2019 u Wayback Machine Chervona kniga Ukrayini Pro rekordi na sajti Fishing World Records 16 lipnya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Lososepodibnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi