Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (квітень 2021) |
Соки́рниця — село в Хустській міській громаді у Закарпатській області в Україні. Герб села є промовистим.
село Сокирниця | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Церква св. Миколи, XVII ст., 1704 | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Закарпатська область | ||||
Район | Хустський район | ||||
Громада | Хустська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA21120250250024475 | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 5217 | ||||
Поштовий індекс | 90450 | ||||
Телефонний код | +380 3142 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°07′27″ пн. ш. 23°23′59″ сх. д. / 48.12417° пн. ш. 23.39972° сх. д.Координати: 48°07′27″ пн. ш. 23°23′59″ сх. д. / 48.12417° пн. ш. 23.39972° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 183 м | ||||
Водойми | р. Байлова, р. Помийниця | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 90450, с. Сокирниця, вул. Центральна, 98 | ||||
Сільський голова | Сабадош Ярослав Михайлович | ||||
Карта | |||||
Сокирниця | |||||
Сокирниця | |||||
Мапа | |||||
Сокирниця у Вікісховищі |
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 5125 | 98.24% |
російська | 76 | 1.45% |
угорська | 5 | 0.10% |
румунська | 5 | 0.10% |
білоруська | 2 | 0.04% |
інші/не вказали | 4 | 0.07% |
Усього | 5217 | 100% |
Церква св. Миколи Чудотворця
Церкву було споруджено в с. Шашвар (нині — Тросник Виноградівського району) в XVII ст.
Церква св. Миколи Чудотворця. Початок XVII ст., 1704.
Дзвіниця. 1770.
Каплиця. XIX ст.
Церква Успіння пр. богородиці. 1993.
У селі стоїть ще один готичний шедевр. Дубові зруби храму вкриті високими дахами. Опасання має тільки більший зруб, що ділиться на наву і бабинець. Висока вежа трохи звужується догори і завершується арками голосниць. Вежу увінчує чотирисхилий шатор з високим шпилем і чотирма фіалами по кутах.
На головному фасаді – закритий ґанок з трикутними прорізами вікон і вхідним порталом. Одвірок бабинця обрамлено трьома смугами орнаменту типу “мотузка”. Зовнішня, четверта смуга утворює по верхніх кутах круги, заповнені різьбленням. Нижче кіл вирізано розетки з шестилисниками. Іконостас зроблено в 1748 p., як повідомляв напис на іконі св. Онуфрія.
У радянський період церква була закрита, ікони викрали. Нині старе малювання залишилося лише на тумбах під намісними іконами. На композиції “Трійця” написано дату АΨМИ (1748) ІАНУАРІЙ (січень).
Збережено обрамлення намісних ікон, різьблене в XVIII ст., на які прикріплено ікони початку XX ст. До старого різьблення належать “царські двері”, свічники, кивот. Поблизу кутових замків майже в кожному вінці просвердлено отвори діаметром 3 см, в які вбито кілки. Можливо, це спосіб запобігання деформації зрубів. Зліва від трикутного прорізу на північному зрубові закритого ґанку вирізано напис: “ПРЄСТАВИЛАСІА ПОДІЯ МАРЯ РОК АΨЗ (1707)
Згідно з версією реставраторів, сокирницьку церкву збудовано в селі Шашвар (нині Тросник Виноградівського р-ну) на початку XVII ст. у формі церкви-хати без вежі, з високими дахами, вкритими соломою. З того часу збереглися всі зруби церкви.
В 1770 p., після перенесення в Сокирницю церкву перебудовують, замінюючи перекриття на коробові склепіння над усіма об’ємами і встановлюють вежу над бабинцем. У єпископській візитації 1751 р. записано, що дерев’яна церква з вежею вкрита шинґлами, забезпечена всіма гарними образами та двома дзвонами. У 1801 р. записано, що церква дерев’яна, збудована із сильних дубових колод, стара, але ще добра, однак мала і вірників не вміщає, всередині прикрашена, має 4 дзвони.
Біля церкви стоїть висока каркасна дзвіниця, збудована в 1770 р. Могутній каркас встановлено на обв’язці з дубових брусів перетином 24: 28 см. Ще донедавна невелике підвищення з церквою і дзвіницею оточувала стародавня дерев’яна огорожа. Тепер її замінено на металеву сітку. Ансамбль чудово споглядався в центрі села, поки перед ним не збудували новий будинок сільради.
Неподалік дерев’яної церкви 24 вересня 1990 р. греко-католицька громада на чолі з Василем Пийтером розпочала будівництво великого цегляного храму за проектом ужгородського архітектора Петра Гайовича на кошти, зібрані в селі. Основними помічниками на будівництві були Олексій Петечел-молодший та Олексій Петечел-старший. Каркас п’ятирядного іконостаса зробив Михайло Білич. Храм освячено в кінці серпня 1993 р. Літургію відслужив єпископ Іван Маргітич, а першим священиком у новій церкві став Василь Бродій.
Через дорогу від церкви розташована дерев’яна каплиця з розп’яттям – чудове доповнення до релігійного ансамблю села. Таких каплиць колись було багато, але майже всі поруйновано. Збереглися три – в Кам’янському, Середньому Водяному та Сокирниці.
Ще кілька років тому каплиця була вкрита деревом, дерев’яними були огорожі, що прилягають до каплиці з обох боків. Нині дах каплиці й огорожі вкрито металом, а перед самою пам’яткою поставлено бетонний стовп електролінії.
Парох Сокирниці Іван Орос з 1948 по 1956 р. був ув’язнений у концтаборах на півночі Росії. Каплиця. XIX ст.
Каплиця. XIX ст.
Через дорогу від церкви розташована дерев’яна каплиця з розп’яттям – чудове доповнення до релігійного ансамблю села. Таких каплиць колись було багато, але майже всі поруйновано. Збереглися три – в Кам’янському, Середньому Водяному та Сокирниці.
Ще кілька років тому каплиця була вкрита деревом, дерев’яними були огорожі, що прилягають до каплиці з обох боків. Нині дах каплиці й огорожі вкрито металом, а перед самою пам’яткою поставлено бетонний стовп електролінії.
Туристичні місця
- Каплиця. XIX ст.
- мінеральне джерело
- храм св. Миколи Чудотворця. Початок XVII ст., 1704.
- Дзвіниця. 1770.
Література
- Поп И. И., Поп Д. И. В горах и долинах Закарпатья. — М. : Искусство, 1971 г., с. 103
- Сирохман М. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008
- Сабадош І. В. Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустівського району. Ужгород: Поліграфцентр Ліра, 2008. — 480 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сокирниця (Хустський район) |
- Замки та храми України. Сокирниця
- Церква св. Миколи, XVII ст., 1704
- [1]
- [2]
- [3][недоступне посилання з травня 2019]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2021 Soki rnicya selo v Hustskij miskij gromadi u Zakarpatskij oblasti v Ukrayini Gerb sela ye promovistim selo Sokirnicya Gerb Prapor Cerkva sv Mikoli XVII st 1704Cerkva sv Mikoli XVII st 1704 Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Hustskij rajon Gromada Hustska miska gromada Kod KATOTTG UA21120250250024475 Osnovni dani Naselennya 5217 Poshtovij indeks 90450 Telefonnij kod 380 3142 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 07 27 pn sh 23 23 59 sh d 48 12417 pn sh 23 39972 sh d 48 12417 23 39972 Koordinati 48 07 27 pn sh 23 23 59 sh d 48 12417 pn sh 23 39972 sh d 48 12417 23 39972 Serednya visota nad rivnem morya 183 m Vodojmi r Bajlova r Pomijnicya Misceva vlada Adresa radi 90450 s Sokirnicya vul Centralna 98 Silskij golova Sabadosh Yaroslav Mihajlovich Karta Sokirnicya Sokirnicya Mapa Sokirnicya u Vikishovishi Cerkva sv Mikoli ChudotvorcyaNaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 5125 98 24 rosijska 76 1 45 ugorska 5 0 10 rumunska 5 0 10 biloruska 2 0 04 inshi ne vkazali 4 0 07 Usogo 5217 100 Cerkva sv Mikoli ChudotvorcyaDokladnishe Cerkva svyatogo Mikolaya Sokirnicya Cerkvu bulo sporudzheno v s Shashvar nini Trosnik Vinogradivskogo rajonu v XVII st Cerkva sv Mikoli Chudotvorcya Pochatok XVII st 1704 Dzvinicya 1770 Kaplicya XIX st Cerkva Uspinnya pr bogorodici 1993 U seli stoyit she odin gotichnij shedevr Dubovi zrubi hramu vkriti visokimi dahami Opasannya maye tilki bilshij zrub sho dilitsya na navu i babinec Visoka vezha trohi zvuzhuyetsya dogori i zavershuyetsya arkami golosnic Vezhu uvinchuye chotirishilij shator z visokim shpilem i chotirma fialami po kutah Na golovnomu fasadi zakritij ganok z trikutnimi prorizami vikon i vhidnim portalom Odvirok babincya obramleno troma smugami ornamentu tipu motuzka Zovnishnya chetverta smuga utvoryuye po verhnih kutah krugi zapovneni rizblennyam Nizhche kil virizano rozetki z shestilisnikami Ikonostas zrobleno v 1748 p yak povidomlyav napis na ikoni sv Onufriya U radyanskij period cerkva bula zakrita ikoni vikrali Nini stare malyuvannya zalishilosya lishe na tumbah pid namisnimi ikonami Na kompoziciyi Trijcya napisano datu APSMI 1748 IANUARIJ sichen Zberezheno obramlennya namisnih ikon rizblene v XVIII st na yaki prikripleno ikoni pochatku XX st Do starogo rizblennya nalezhat carski dveri svichniki kivot Poblizu kutovih zamkiv majzhe v kozhnomu vinci prosverdleno otvori diametrom 3 sm v yaki vbito kilki Mozhlivo ce sposib zapobigannya deformaciyi zrubiv Zliva vid trikutnogo prorizu na pivnichnomu zrubovi zakritogo ganku virizano napis PRYeSTAVILASIA PODIYa MARYa ROK APSZ 1707 Zgidno z versiyeyu restavratoriv sokirnicku cerkvu zbudovano v seli Shashvar nini Trosnik Vinogradivskogo r nu na pochatku XVII st u formi cerkvi hati bez vezhi z visokimi dahami vkritimi solomoyu Z togo chasu zbereglisya vsi zrubi cerkvi V 1770 p pislya perenesennya v Sokirnicyu cerkvu perebudovuyut zaminyuyuchi perekrittya na korobovi sklepinnya nad usima ob yemami i vstanovlyuyut vezhu nad babincem U yepiskopskij vizitaciyi 1751 r zapisano sho derev yana cerkva z vezheyu vkrita shinglami zabezpechena vsima garnimi obrazami ta dvoma dzvonami U 1801 r zapisano sho cerkva derev yana zbudovana iz silnih dubovih kolod stara ale she dobra odnak mala i virnikiv ne vmishaye vseredini prikrashena maye 4 dzvoni Bilya cerkvi stoyit visoka karkasna dzvinicya zbudovana v 1770 r Mogutnij karkas vstanovleno na obv yazci z dubovih brusiv peretinom 24 28 sm She donedavna nevelike pidvishennya z cerkvoyu i dzviniceyu otochuvala starodavnya derev yana ogorozha Teper yiyi zamineno na metalevu sitku Ansambl chudovo spoglyadavsya v centri sela poki pered nim ne zbuduvali novij budinok silradi Nepodalik derev yanoyi cerkvi 24 veresnya 1990 r greko katolicka gromada na choli z Vasilem Pijterom rozpochala budivnictvo velikogo ceglyanogo hramu za proektom uzhgorodskogo arhitektora Petra Gajovicha na koshti zibrani v seli Osnovnimi pomichnikami na budivnictvi buli Oleksij Petechel molodshij ta Oleksij Petechel starshij Karkas p yatiryadnogo ikonostasa zrobiv Mihajlo Bilich Hram osvyacheno v kinci serpnya 1993 r Liturgiyu vidsluzhiv yepiskop Ivan Margitich a pershim svyashenikom u novij cerkvi stav Vasil Brodij Cherez dorogu vid cerkvi roztashovana derev yana kaplicya z rozp yattyam chudove dopovnennya do religijnogo ansamblyu sela Takih kaplic kolis bulo bagato ale majzhe vsi porujnovano Zbereglisya tri v Kam yanskomu Serednomu Vodyanomu ta Sokirnici She kilka rokiv tomu kaplicya bula vkrita derevom derev yanimi buli ogorozhi sho prilyagayut do kaplici z oboh bokiv Nini dah kaplici j ogorozhi vkrito metalom a pered samoyu pam yatkoyu postavleno betonnij stovp elektroliniyi Paroh Sokirnici Ivan Oros z 1948 po 1956 r buv uv yaznenij u konctaborah na pivnochi Rosiyi Kaplicya XIX st Kaplicya XIX st Cherez dorogu vid cerkvi roztashovana derev yana kaplicya z rozp yattyam chudove dopovnennya do religijnogo ansamblyu sela Takih kaplic kolis bulo bagato ale majzhe vsi porujnovano Zbereglisya tri v Kam yanskomu Serednomu Vodyanomu ta Sokirnici She kilka rokiv tomu kaplicya bula vkrita derevom derev yanimi buli ogorozhi sho prilyagayut do kaplici z oboh bokiv Nini dah kaplici j ogorozhi vkrito metalom a pered samoyu pam yatkoyu postavleno betonnij stovp elektroliniyi Turistichni miscya Kaplicya XIX st mineralne dzherelo hram sv Mikoli Chudotvorcya Pochatok XVII st 1704 Dzvinicya 1770 LiteraturaPop I I Pop D I V gorah i dolinah Zakarpatya M Iskusstvo 1971 g s 103 Sirohman M P yatdesyat p yat derev yanih hramiv Zakarpattya K Grani T 2008 Sabadosh I V Slovnik zakarpatskoyi govirki sela Sokirnicya Hustivskogo rajonu Uzhgorod Poligrafcentr Lira 2008 480 s ISBN 978 966 2195 13 2PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sokirnicya Hustskij rajon Zamki ta hrami Ukrayini Sokirnicya Cerkva sv Mikoli XVII st 1704 1 2 3 nedostupne posilannya z travnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih