«Доли́на нарци́сів» — заповідний масив, що розташований в урочищі Кіреші, за 4 км на схід від міста Хуст Закарпатської області. З 1992 року — у складі Карпатського біосферного заповідника, що входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Долина у травні | |
48°10′53″ пн. ш. 23°21′26″ сх. д. / 48.18146761391597721° пн. ш. 23.35734405844243611° сх. д.Координати: 48°10′53″ пн. ш. 23°21′26″ сх. д. / 48.18146761391597721° пн. ш. 23.35734405844243611° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Закарпатська область, Хустський район |
Найближче місто | Хуст |
Площа | 256,5 га |
Засновано | 1979 |
Оператор | Карпатський біосферний заповідник |
Долина нарцисів (Закарпатська область) | |
Долина нарцисів у Вікісховищі |
Площа масиву — 256,5 га. Статус — з 1992 року. Керівна організація — Карпатський біосферний заповідник.
Розташування
Заповідник розташований на висоті 180–200 м над рівнем моря, в північно-західній частині Хустсько-Солотвинської улоговини, на стародавній терасі Тиси. Заповідна територія займає рівнинну ділянку в заплаві річки Хустець. Поряд з природними водотоками на території масиву розташовані штучні — канали меліоративної системи.
Історія заповідника
Поява закарпатської реліктової Долини нарцисів пов'язана з льодовиковим періодом. Деякі вчені вважають, що тоді сталися певні геологічні катаклізми й з гір сповз величезний шмат землі разом з унікальними рослинами. Після сходу льоду з гір стікало багато води, що сприяло акліматизації, цвітінню і розповсюдженню нарциса вузьколистого. З часом, в низовині від сучасного Мукачева до Хуста, де росли нарциси, з'явилися дубові ліси. Після того, як на цих землях стали здійснювати господарську діяльність, площа зростання нарцисів зменшувалася.
За часів Австро-Угорщини урочище Кіреші належало до лісництва і пильно охоронялося. На його території росли лікарські рослини, якими місцеві медики лікували хворих. Коли територія Закарпаття відійшла до Чехословаччини, частину цих земель продали жителям Хуста. Тодішні місцеві мешканці ставилися до природи з великим розумінням. Випасати худобу на заповідних землях їм дозволялося до Юрія, а господарювати знову можна було тільки з 14 жовтня.
За радянських часів долину хотіли переорати, щоб вирощувати сільськогосподарські культури. У 1980-х рр. на території заповідника здійснювалися осушувальні роботи, внаслідок яких суттєво змінився рослинний покрив. Після того, як було знищено 50 га нарцисів, оранку припинили та передали територію з нарцисами заповідному масиву Карпатського біосферного заповідника. Значний особистий внесок у справу збереження та відтворення «Долини нарцисів» зробив професор В. І. Комендар (який, власне, і дав цю назву долині).
Наукове значення
«Долина нарцисів» — унікальний ботанічний об'єкт, в якому охороняється найбільший у Середній Європі осередок нарцису вузьколистого (Narcissus angustifolius). Цей середньоєвропейський високогірний вид поширений в Альпах, на Балканах і в Карпатах на висотах 1100–2060 м. Популяція в цьому рівнинному локалітеті збереглася з післяльодовикового періоду і має реліктовий характер. У 1980 році нарцис вузьколистий занесено до Червоної книги України.
Туристична привабливість
Разом з величезним науковим значенням «Долина нарцисів» становить і значну естетичну цінність. У період масового цвітіння (друга — початок третьої декади травня) «Долина» вкривається майже суцільним білим килимом квітучих нарцисів, помилуватися яким приїжджають звідусіль.
Рельєф
Станом на 2013 рік на території заповідного масиву було 164 га справжніх лук, 54 га болотних лук, 32 га боліт. Решту площі займають адміністративні будівлі, річище річки Хустець, канави, дороги тощо. Рельєф лівобережної частини території переважно рівнинний з окремими грядо-горбистими підвищеннями та зниженнями різноманітних форм, правобережної — грядо-горбистий з рівнинними ділянками у прирусловій частині.
Флора
Рослинність масиву «Долина нарцисів» на 90% представлена різнотравними та злаково-різнотравними угрупованнями серед яких переважають костриця червона, щучник дернистий, китник лучний, стоколос м'який. У місцях з підвищеною зволоженістю поширені види осок (Carex acutiformis, C. acuta, C. vulpina) та ситник розлогий.
Загалом у «Долині нарцисів» представлено 498 видів різних рослин, зокрема 15 видів квітів, які занесені до Червоної книги України, 16 видів орхідей. Серед рідкісних рослин заповідника: деревій хрящуватий, зозульки Фукса, зозульки травневі, еритроній собачий зуб, тирлич вузьколистий, билинець найзапашніший, півники сибірські, зозулинець шоломоносний, плодоріжка рідкоквіткова, перстач білий та ін.
Унікальною особливістю цієї заповідної ділянки є зростання тут однієї з найбільших рівнинних популяцій рідкісного виду нарцису вузьколистого (загальна площа — 85 га). У період свого масового цвітіння (друга половина травня) Narcissus angustifolius Curt. співдомінує, а на третині його площ домінує у травостої. Зростає в декількох угрупуваннях:
Фауна
За своїм фауністичним складом «Долина нарцисів» різко відрізняється від інших заповідних ділянок Карпатського біосферного заповідника. Тут представлені тварини заплавних лук Закарпатської рівнини.
Фауна ссавців представлена звичайною полівкою, житником пасистим, мишкою лучною, ондатрою, зайцем сірим та іншими видами, не властивими для гірських масивів заповідника.
Всього в Долині нарцисів нараховується 104 види птахів. Серед них переважають лучні трав'янки, звичайні вівсянки та сірі кропив'янки. У більш зволожених місцях звичайними є деркачі та лучні очеретянки. У чагарниках вздовж річки Хустця трапляється фазан. Дуже рідко тут можна зустріти і ремеза.
Долині нарцисів притаманні такі види земноводних як ставкова жаба, звичайна ропуха, звичайний і гребінчастий тритони. З плазунів трапляються вуж звичайний і прудка ящірка.
Багата іхтіофауна річки Хустець нараховує близько 20 видів риб.
Екологічний стан заповідника
Вчені відзначають значні зміни рослинного покрову впродовж останніх 25 років, зокрема, зменшення лук площа справжнього. Колись гостролистий нарцис вкривав сотні гектарів землі, тепер щороку площа його зростання меншає. Наукові дослідження, спрямовані на покращення охорони цінних екосистем, стали можливими завдяки проєкту Світового банку «Збереження біорізноманіття Карпат» (1993–1997 рр.; $ 500 000). 2006 року науковці, що досліджують цей куток природи, вдарили на сполох — нарциси почали висихати від недостатньої вологості ґрунту. Виявляється, останніми роками змінився гідрологічний режим ґрунтів, і квітам не вистачає вологи. Задля збереження долини екологи пропонують заборонити проїжджати тут автомобілями, зняти довкола асфальт, насадити дерева й зволожити землю (збудувати шлюзи і воду штучно підняти). Нарцисам буде добре, але виникає інша проблема — від підвищення вологості розростаються верби. Аби зберегти квіти, дерева вирубують.
Іншою серйозною проблемою для екологічного стану заповідної ділянки є масовий наплив туристів у сезон цвітіння нарцисів та варварське ставлення до квітів. У період масового цвітіння квітів «Долина нарцисів» приймає в середньому по 4—5 тис. відвідувачів на добу. На території масиву прокладені дороги, збудовані спеціальні майданчики для спостереження за квітами; у період цвітіння нарцисів охорона заповідної ділянки підсилюється лісниками з інших масивів області, але все одно цінні квіти масово зриваються та витоптуються туристами.
Місцеві легенди
Легенда розповідає, що саме у дзеркальних водах річки Хустець грецький бог Нарцис побачив своє зображення: він закохався в себе і помер на березі від туги.
За іншою легендою, колись у сиву давнину в Хустському замку жили князь, княгиня та їхня красуня-донька Руся. На околиці міста проводив життя гончар Іванко. На день Русиного повноліття до замку прийшло багато сановитих візитерів та містян з дорогими гостинцями. Іванкові кортіло теж зробити подарунок — це була дивовижна ваза, на якій, наче живі, мерехтіли квіти граціозного білого нарциса. У цю мить Іванко та Руся закохались одне в одного. Після того вони стали крадькома зустрічатися у мальовничій долині. Та одного разу князь довідався і так зшаленів, що схопив Іванкову вазу і жбурнув з княжої гори.
Ваза розбилася об скелину та розсипалась по долині дрібним дощем. Коли зійшло сонце, то всі побачили, що придолинок вкритий біло-зеленим нарцисовим килимом.
Популярна народна легенда, за якою поява унікальної Долини нарцисів пов'язана з історією . За цією легендою, у серпні 1690 року в селі Нанково, у місцевості, що має назву «Полянки», з'явився образ Діви Марії. Місцева громада звернулася до господаря поля, на якому відбулося явлення, з пропозицією побудувати на цьому місці храм або каплицю, як цього вимагала християнська традиція. Землевласник відмовив громаді, ікону поставили на підводу, запряжену волами, і спробували вивезти. Але воли не рушили з місця, оскільки ікона не хотіла покидати його. Господарю довелося підганяти волів батогами, і, мимохіть, він влучив батогом в ікону. Від удару на лику Богородиці з'явився шрам, а з очей потекли сльози. За святотатство рід землевласника був покараний, а ікону все ж вивезли по долині вздовж річки Хустець. За переданням, уздовж шляху, яким вивозили ікону, зростали нарциси.
Кажуть також, що коли вороги захопили Хустський замок, мешканці міста принесли їм у дар подушки, набиті нарцисами, буцімто як знак покори і пошани до переможців. Вражі вояки не знали, що нарциси — отруйні квіти, а отже, заснувши на «нарцисовій» подушці, людина може і не прокинутися.
Велика панорама заповідника
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Долина нарцисів |
Див. також
Примітки
- . UNESCO.org. 28 лютого 2007. Архів оригіналу за 8 березня 2008. Процитовано 15 квітня 2008.
- Дубина Д.В.; Устименко П.М. (2007). Карта рослинності заповідного масиву «Долина нарцисів» (Закарпатська обл.) (PDF). Український ботанічний журнал. Архів (PDF) оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 21 лютого 2009.
- . КОЛИБА: портал про Закарпаття. 2007. Архів оригіналу за 25 січня 2008. Процитовано 13 квітня 2008.
- Василь Іванович Комендар (до 80-річчя від дня народження) (PDF). Український ботанічний журнал. 2006. Архів (PDF) оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 21 лютого 2009.
- . Вебсайт Карпатського біосферного заповіднику. Архів оригіналу за 23 квітня 2008. Процитовано 13 квітня 2008.
- . Червона книга України. Архів оригіналу за 12 лютого 2008. Процитовано 13 квітня 2008.
- . Вебсайт Карпатського біосферного заповіднику. Архів оригіналу за 23 квітня 2008. Процитовано 13 квітня 2008.
- Устименко П.М.; Дубина Д.В., Гамор Ф.Д. (2007). Рослинність заповідного масиву «Долина нарцисів»: сучасний стан та динамічні тенденції (PDF). Український ботанічний журнал. Архів (PDF) оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 12 квітня 2008.
- . Вебсайт Карпатського біосферного заповіднику. Архів оригіналу за 23 квітня 2008. Процитовано 18 квітня 2008.
- Архів новин ТСН. ТРК "Студія 1+1". 22 травня 2006. Процитовано 13 квітня 2008.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
()[недоступне посилання з квітня 2019] - Петрів Н. (5 червня 2009). . Радіо Свобода. Архів оригіналу за 7 квітня 2010. Процитовано 1 серпня 2009.
- . UA-REPORTER.com. 14 березня 2004. Архів оригіналу за 22 листопада 2008. Процитовано 21 лютого 2009.
- Лильо Ігор (2006). . «Ї»: незалежний культурологічний часопис. - №44. Архів оригіналу за 18 жовтня 2008. Процитовано 21 лютого 2009.
Посилання
- Долина нарцисів [ 6 листопада 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
- Цікава інформація про Долину Нарцисів [ 14 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doli na narci siv zapovidnij masiv sho roztashovanij v urochishi Kireshi za 4 km na shid vid mista Hust Zakarpatskoyi oblasti Z 1992 roku u skladi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika sho vhodit do mizhnarodnoyi merezhi biosfernih rezervativ YuNESKO Dolina narcisivDolina u travniDolina u travni48 10 53 pn sh 23 21 26 sh d 48 18146761391597721 pn sh 23 35734405844243611 sh d 48 18146761391597721 23 35734405844243611 Koordinati 48 10 53 pn sh 23 21 26 sh d 48 18146761391597721 pn sh 23 35734405844243611 sh d 48 18146761391597721 23 35734405844243611Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Zakarpatska oblast Hustskij rajonNajblizhche mistoHustPlosha256 5 gaZasnovano1979OperatorKarpatskij biosfernij zapovidnikKarta shema masivu Dolina narcisiv Dolina narcisiv Zakarpatska oblast Dolina narcisiv u Vikishovishi Plosha masivu 256 5 ga Status z 1992 roku Kerivna organizaciya Karpatskij biosfernij zapovidnik RoztashuvannyaZapovidnik roztashovanij na visoti 180 200 m nad rivnem morya v pivnichno zahidnij chastini Hustsko Solotvinskoyi ulogovini na starodavnij terasi Tisi Zapovidna teritoriya zajmaye rivninnu dilyanku v zaplavi richki Hustec Poryad z prirodnimi vodotokami na teritoriyi masivu roztashovani shtuchni kanali meliorativnoyi sistemi Istoriya zapovidnikaPoyava zakarpatskoyi reliktovoyi Dolini narcisiv pov yazana z lodovikovim periodom Deyaki vcheni vvazhayut sho todi stalisya pevni geologichni kataklizmi j z gir spovz velicheznij shmat zemli razom z unikalnimi roslinami Pislya shodu lodu z gir stikalo bagato vodi sho spriyalo aklimatizaciyi cvitinnyu i rozpovsyudzhennyu narcisa vuzkolistogo Z chasom v nizovini vid suchasnogo Mukacheva do Husta de rosli narcisi z yavilisya dubovi lisi Pislya togo yak na cih zemlyah stali zdijsnyuvati gospodarsku diyalnist plosha zrostannya narcisiv zmenshuvalasya Za chasiv Avstro Ugorshini urochishe Kireshi nalezhalo do lisnictva i pilno ohoronyalosya Na jogo teritoriyi rosli likarski roslini yakimi miscevi mediki likuvali hvorih Koli teritoriya Zakarpattya vidijshla do Chehoslovachchini chastinu cih zemel prodali zhitelyam Husta Todishni miscevi meshkanci stavilisya do prirodi z velikim rozuminnyam Vipasati hudobu na zapovidnih zemlyah yim dozvolyalosya do Yuriya a gospodaryuvati znovu mozhna bulo tilki z 14 zhovtnya Za radyanskih chasiv dolinu hotili pereorati shob viroshuvati silskogospodarski kulturi U 1980 h rr na teritoriyi zapovidnika zdijsnyuvalisya osushuvalni roboti vnaslidok yakih suttyevo zminivsya roslinnij pokriv Pislya togo yak bulo znisheno 50 ga narcisiv oranku pripinili ta peredali teritoriyu z narcisami zapovidnomu masivu Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Znachnij osobistij vnesok u spravu zberezhennya ta vidtvorennya Dolini narcisiv zrobiv profesor V I Komendar yakij vlasne i dav cyu nazvu dolini Naukove znachennyaNarcis vuzkolistij z Dolini narcisiv Dolina narcisiv unikalnij botanichnij ob yekt v yakomu ohoronyayetsya najbilshij u Serednij Yevropi oseredok narcisu vuzkolistogo Narcissus angustifolius Cej serednoyevropejskij visokogirnij vid poshirenij v Alpah na Balkanah i v Karpatah na visotah 1100 2060 m Populyaciya v comu rivninnomu lokaliteti zbereglasya z pislyalodovikovogo periodu i maye reliktovij harakter U 1980 roci narcis vuzkolistij zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini Turistichna privablivistRazom z velicheznim naukovim znachennyam Dolina narcisiv stanovit i znachnu estetichnu cinnist U period masovogo cvitinnya druga pochatok tretoyi dekadi travnya Dolina vkrivayetsya majzhe sucilnim bilim kilimom kvituchih narcisiv pomiluvatisya yakim priyizhdzhayut zvidusil RelyefStanom na 2013 rik na teritoriyi zapovidnogo masivu bulo 164 ga spravzhnih luk 54 ga bolotnih luk 32 ga bolit Reshtu ploshi zajmayut administrativni budivli richishe richki Hustec kanavi dorogi tosho Relyef livoberezhnoyi chastini teritoriyi perevazhno rivninnij z okremimi gryado gorbistimi pidvishennyami ta znizhennyami riznomanitnih form pravoberezhnoyi gryado gorbistij z rivninnimi dilyankami u priruslovij chastini FloraRoslinnist masivu Dolina narcisiv na 90 predstavlena riznotravnimi ta zlakovo riznotravnimi ugrupovannyami sered yakih perevazhayut kostricya chervona shuchnik dernistij kitnik luchnij stokolos m yakij U miscyah z pidvishenoyu zvolozhenistyu poshireni vidi osok Carex acutiformis C acuta C vulpina ta sitnik rozlogij Zagalom u Dolini narcisiv predstavleno 498 vidiv riznih roslin zokrema 15 vidiv kvitiv yaki zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini 16 vidiv orhidej Sered ridkisnih roslin zapovidnika derevij hryashuvatij zozulki Fuksa zozulki travnevi eritronij sobachij zub tirlich vuzkolistij bilinec najzapashnishij pivniki sibirski zozulinec sholomonosnij plodorizhka ridkokvitkova perstach bilij ta in Unikalnoyu osoblivistyu ciyeyi zapovidnoyi dilyanki ye zrostannya tut odniyeyi z najbilshih rivninnih populyacij ridkisnogo vidu narcisu vuzkolistogo zagalna plosha 85 ga U period svogo masovogo cvitinnya druga polovina travnya Narcissus angustifolius Curt spivdominuye a na tretini jogo plosh dominuye u travostoyi Zrostaye v dekilkoh ugrupuvannyah Narcis vuzkolistij Rodovik likarskij Pahucha trava zvichajna Narcis vuzkolistij Kostricya luchna medova trava sherstista Sitnik kupchastij Gadyuchnik zvichajnij Narcis vuzkolistij FaunaZa svoyim faunistichnim skladom Dolina narcisiv rizko vidriznyayetsya vid inshih zapovidnih dilyanok Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Tut predstavleni tvarini zaplavnih luk Zakarpatskoyi rivnini Fauna ssavciv predstavlena zvichajnoyu polivkoyu zhitnikom pasistim mishkoyu luchnoyu ondatroyu zajcem sirim ta inshimi vidami ne vlastivimi dlya girskih masiviv zapovidnika Vsogo v Dolini narcisiv narahovuyetsya 104 vidi ptahiv Sered nih perevazhayut luchni trav yanki zvichajni vivsyanki ta siri kropiv yanki U bilsh zvolozhenih miscyah zvichajnimi ye derkachi ta luchni ocheretyanki U chagarnikah vzdovzh richki Hustcya traplyayetsya fazan Duzhe ridko tut mozhna zustriti i remeza Dolini narcisiv pritamanni taki vidi zemnovodnih yak stavkova zhaba zvichajna ropuha zvichajnij i grebinchastij tritoni Z plazuniv traplyayutsya vuzh zvichajnij i prudka yashirka Bagata ihtiofauna richki Hustec narahovuye blizko 20 vidiv rib Ekologichnij stan zapovidnikaVcheni vidznachayut znachni zmini roslinnogo pokrovu vprodovzh ostannih 25 rokiv zokrema zmenshennya luk plosha spravzhnogo Kolis gostrolistij narcis vkrivav sotni gektariv zemli teper shoroku plosha jogo zrostannya menshaye Naukovi doslidzhennya spryamovani na pokrashennya ohoroni cinnih ekosistem stali mozhlivimi zavdyaki proyektu Svitovogo banku Zberezhennya bioriznomanittya Karpat 1993 1997 rr 500 000 2006 roku naukovci sho doslidzhuyut cej kutok prirodi vdarili na spoloh narcisi pochali visihati vid nedostatnoyi vologosti gruntu Viyavlyayetsya ostannimi rokami zminivsya gidrologichnij rezhim gruntiv i kvitam ne vistachaye vologi Zadlya zberezhennya dolini ekologi proponuyut zaboroniti proyizhdzhati tut avtomobilyami znyati dovkola asfalt nasaditi dereva j zvolozhiti zemlyu zbuduvati shlyuzi i vodu shtuchno pidnyati Narcisam bude dobre ale vinikaye insha problema vid pidvishennya vologosti rozrostayutsya verbi Abi zberegti kviti dereva virubuyut Inshoyu serjoznoyu problemoyu dlya ekologichnogo stanu zapovidnoyi dilyanki ye masovij napliv turistiv u sezon cvitinnya narcisiv ta varvarske stavlennya do kvitiv U period masovogo cvitinnya kvitiv Dolina narcisiv prijmaye v serednomu po 4 5 tis vidviduvachiv na dobu Na teritoriyi masivu prokladeni dorogi zbudovani specialni majdanchiki dlya sposterezhennya za kvitami u period cvitinnya narcisiv ohorona zapovidnoyi dilyanki pidsilyuyetsya lisnikami z inshih masiviv oblasti ale vse odno cinni kviti masovo zrivayutsya ta vitoptuyutsya turistami Miscevi legendiLegenda rozpovidaye sho same u dzerkalnih vodah richki Hustec greckij bog Narcis pobachiv svoye zobrazhennya vin zakohavsya v sebe i pomer na berezi vid tugi Za inshoyu legendoyu kolis u sivu davninu v Hustskomu zamku zhili knyaz knyaginya ta yihnya krasunya donka Rusya Na okolici mista provodiv zhittya gonchar Ivanko Na den Rusinogo povnolittya do zamku prijshlo bagato sanovitih viziteriv ta mistyan z dorogimi gostincyami Ivankovi kortilo tezh zrobiti podarunok ce bula divovizhna vaza na yakij nache zhivi merehtili kviti gracioznogo bilogo narcisa U cyu mit Ivanko ta Rusya zakohalis odne v odnogo Pislya togo voni stali kradkoma zustrichatisya u malovnichij dolini Ta odnogo razu knyaz dovidavsya i tak zshaleniv sho shopiv Ivankovu vazu i zhburnuv z knyazhoyi gori Vaza rozbilasya ob skelinu ta rozsipalas po dolini dribnim doshem Koli zijshlo sonce to vsi pobachili sho pridolinok vkritij bilo zelenim narcisovim kilimom Populyarna narodna legenda za yakoyu poyava unikalnoyi Dolini narcisiv pov yazana z istoriyeyu Za ciyeyu legendoyu u serpni 1690 roku v seli Nankovo u miscevosti sho maye nazvu Polyanki z yavivsya obraz Divi Mariyi Misceva gromada zvernulasya do gospodarya polya na yakomu vidbulosya yavlennya z propoziciyeyu pobuduvati na comu misci hram abo kaplicyu yak cogo vimagala hristiyanska tradiciya Zemlevlasnik vidmoviv gromadi ikonu postavili na pidvodu zapryazhenu volami i sprobuvali vivezti Ale voli ne rushili z miscya oskilki ikona ne hotila pokidati jogo Gospodaryu dovelosya pidganyati voliv batogami i mimohit vin vluchiv batogom v ikonu Vid udaru na liku Bogorodici z yavivsya shram a z ochej potekli slozi Za svyatotatstvo rid zemlevlasnika buv pokaranij a ikonu vse zh vivezli po dolini vzdovzh richki Hustec Za peredannyam uzdovzh shlyahu yakim vivozili ikonu zrostali narcisi Kazhut takozh sho koli vorogi zahopili Hustskij zamok meshkanci mista prinesli yim u dar podushki nabiti narcisami bucimto yak znak pokori i poshani do peremozhciv Vrazhi voyaki ne znali sho narcisi otrujni kviti a otzhe zasnuvshi na narcisovij podushci lyudina mozhe i ne prokinutisya Velika panorama zapovidnikaVelika panorama znamenitoyi zapovidnoyi narcisovoyi dolini Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dolina narcisivDiv takozhDubrovi zapovidne urochishe Miluvannya kvitamiPrimitki UNESCO org 28 lyutogo 2007 Arhiv originalu za 8 bereznya 2008 Procitovano 15 kvitnya 2008 Dubina D V Ustimenko P M 2007 Karta roslinnosti zapovidnogo masivu Dolina narcisiv Zakarpatska obl PDF Ukrayinskij botanichnij zhurnal Arhiv PDF originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 21 lyutogo 2009 KOLIBA portal pro Zakarpattya 2007 Arhiv originalu za 25 sichnya 2008 Procitovano 13 kvitnya 2008 Vasil Ivanovich Komendar do 80 richchya vid dnya narodzhennya PDF Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2006 Arhiv PDF originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 21 lyutogo 2009 Vebsajt Karpatskogo biosfernogo zapovidniku Arhiv originalu za 23 kvitnya 2008 Procitovano 13 kvitnya 2008 Chervona kniga Ukrayini Arhiv originalu za 12 lyutogo 2008 Procitovano 13 kvitnya 2008 Vebsajt Karpatskogo biosfernogo zapovidniku Arhiv originalu za 23 kvitnya 2008 Procitovano 13 kvitnya 2008 Ustimenko P M Dubina D V Gamor F D 2007 Roslinnist zapovidnogo masivu Dolina narcisiv suchasnij stan ta dinamichni tendenciyi PDF Ukrayinskij botanichnij zhurnal Arhiv PDF originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 12 kvitnya 2008 Vebsajt Karpatskogo biosfernogo zapovidniku Arhiv originalu za 23 kvitnya 2008 Procitovano 18 kvitnya 2008 Arhiv novin TSN TRK Studiya 1 1 22 travnya 2006 Procitovano 13 kvitnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Petriv N 5 chervnya 2009 Radio Svoboda Arhiv originalu za 7 kvitnya 2010 Procitovano 1 serpnya 2009 UA REPORTER com 14 bereznya 2004 Arhiv originalu za 22 listopada 2008 Procitovano 21 lyutogo 2009 Lilo Igor 2006 Yi nezalezhnij kulturologichnij chasopis 44 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2008 Procitovano 21 lyutogo 2009 PosilannyaDolina narcisiv 6 listopada 2014 u Wayback Machine ukr Cikava informaciya pro Dolinu Narcisiv 14 bereznya 2016 u Wayback Machine