Си тник розло гий Juncus effusus багаторічна рослина родини ситникових Ситник розлогий Біологічна класифікація Царство Р

Си́тник розло́гий (Juncus effusus) — багаторічна рослина родини ситникових.

Ситник розлогий

Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Ситникові (Juncaceae)
Рід:	Ситник (Juncus)
Вид:	*Ситник розлогий (J. effusus)*
Біноміальна назва
*Juncus effusus* L., 1753
Синоніми
Juncus communis E.Mey. Juncus laevis Wallr. Juncus bogotensis Kunth Juncus fistulosus Guss. Juncus mauritianus Bojer Juncus lucens Burnham Juncus zebrinus André Juncus luxurians Colenso Juncus laxus Robyns & Tournay Juncus canariensis Willd. ex E.Mey. Juncus oehleri Graebn. Juncus griscomii Fernald

Опис

Трав'яниста рослина, яка має густо-дернисте повзуче кореневище. Стебла циліндричні, міцні, гладенькі (в сухому стані тонко-борозенчасті), зелені, 50—120 см заввишки, при основі обгорнуті ясно-бурими безлистими піхвами, всередині суцільно виповнені (без перетинок), після маленької перемички витягнуті (без особливо помітного розширення) в довгий (15—25 см) гострий трубчастий приквітковий листок. Квітки правильні, одиничні, на видовжених квітконосах, зібрані в розлогу волоть; оцвітина віночкоподібна, з шести лінійно-ланцетних, гострих, зеленуватих, злегка іржасто-обведених, по краях вузько-перетинчастих листочків, розміщених двома колами. Плід — обернено-яйцювата, бурувата, з полиском коробочка. Цвіте у червні—липні.

Поширення

У природних умовах ситник розлогий поширений в Європі, Азії, Африці, Північній Америці та Південній Америці. Завезений та натуралізований в Австралії, на Мадагаскарі та багатьох океанічних островах.

В Україні росте на Поліссі по болотах, болотистих лісах і луках, на берегах річок і водойм; у Лісостепу і Степу — по піскуватих терасах річок.

Заготівля і зберігання

Для медичних потреб використовують кореневища рослини, які заготовляють восени й використовують свіжими (в гомеопатії) або сушать. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад

У кореневищах рослини є дубильні речовини й розчинні силікати.

Фармакологічні властивості і використання

У народній медицині ситник додають до чаїв, що рекомендуються при нирковокам'яній хворобі. У поєднанні з іншими лікарськими рослинами його використовують при запаленні сечового міхура. Як додатковий компонент ситник входить до складу деяких комплексних закордонних препаратів, використовуваних при розладах травлення, хворобах печінки і жовчного міхура. У гомеопатії із свіжих кореневищ одержують есенцію, яку додають до засобів, застосовуваних при утворенні каменів у сечових шляхах.

Література

Кречетович В.І., Барбарич А.І. Родина Ситникові (Juncaceae) // Флора УРСР. — К., 1950. — Т. 3. — С. 21—61.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А. М. Гродзінський. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1990. — 544 с.: іл. —
Ольшанський І. Г. Географічний аналіз Juncaceae Juss. флори України // Український ботанічний журнал. — 2009. — Вип. 66. — № 4. — С. 554–565.
Ольшанський І.Г., Федорончук М.М. Рід Juncus L. (Juncaceae) у флорі України // Український ботанічний журнал. — 2011. — Вип. 68. — № 5. — С. 686—700.

Посилання

Ситник розлогий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 397. — .