Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хрещення Литви (лит. Lietuvos krikštas) відбулося в 1387 р. за ініціативою польського короля та великого князя литовського Владислава II Ягайла та його двоюрідного брата Вітовта Великого. Це було офіційне прийняття християнства Литвою, останньою язичницькою країною в Європі. Ця подія завершила один із найжорстокіших процесів християнізації в європейській історії.
Історія
Ранні контакти зі східним православним християнством
Контакти литовців з християнською релігією передували заснуванню князівства Литовського у 13 столітті. Перший відомий запис (Litua), зафіксований у в 1009 році, стосується халкедонських місіонерів на чолі з Бруно Кверфуртським, які охрестили кількох правителів Ятвягів, сусіднього балтійського племені. Однак литовці мали активніші контакти з Київською Руссю та наступними східнослов'янськими державами, які прийняли східно-православне християнство після християнізації Київської Русі в X столітті.
Коли литовські князі поширювали своє панування на схід, вплив слов'янських держав на їх культуру посилювався. Їхні підлеглі та люди наслідували їхній приклад, запозичуючи, наприклад, багато східнослов'янських версій християнських імен у XI—XII століттях. Ці запозичення набували дедалі більшого поширення серед язичницького населення в Аукштайтії, хоча набагато менше в Жемайтії. Вплив православного християнства на язичницьку литовську культуру засвідчується приблизно в третині нинішніх литовських прізвищ, які побудовані на основі мають старослов'янське походження. Крім того, литовські слова для «церква», «хрещення» та " піст " класифікуються як «запозичені слова з російської, а не польської мови».
Хрещення Міндовга
Виникнення держави під проводом ченців Лівонського ордену навколо литовських кордонів зробило досить актуальним вибір державної релігії. Першим великим князем Литви, який прийняв західне християнство, був Міндовг, хоча його племінник і суперник Таутвілас зробив це раніше, в 1250 році. Перші переклади католицьких молитов з німецької мови були зроблені за його правління і відомі з того часу.
У 1249 р. союзник Таутвіласа Данило Галицький напав на Наваградак, а в 1250 р. Інший союзник Таутвіласа, Лівонський орден, організував великий набіг на землю Нальші та володіння Міндовга у самій Литві. Потерпаючи від нападів з півдня та півночі та зіткнувшись із можливістю заворушень в іншому місці, Міндовг потрапив у надзвичайно скрутне становище, але зумів використати конфлікти між Лівонським орденом та Ризьким архієпископом у власних інтересах. У 1250 або 1251 році Міндовг погодився прийняти хрещення та відмовитись від контролю над деякими землями у західній Литві, за що він мав натомість отримати корону.
Міндовг та його родина були охрещені за католицьким обрядом у 1250 або 1251 році. 17 липня 1251 р. Папа Римський Інокентій IV видав папську булу, проголошуючи Литву Королівством і під юрисдикцією Римського єпископа. Міндовг та його дружина Морта були короновані приблизно влітку 1253 року, було утворено Литовське королівство, формально християнську державу. Навіть ставши католиком, король Міндовг не переставав жертвувати власним богам. Після того як Міндовг відмовився від християнства і вигнав усіх християн з Литви в 1261 році, Велике князівство Литовське втратило статус західнохристиянської держави. Незважаючи на хрещення правлячої родини, Литва не стала справді християнською державою, оскільки не застосовувала плідних зусиль щодо навернення її населення; Литовці та жемайти твердо притримувалися релігії своїх предків.
Коливання між Сходом та Заходом
Наступники Міндовга не виявляли достатньої зацікавленості йти по його стопах. Десятиліття коливались між латинським та православним варіантами. «Для Гедиміна і Альгерда збереження язичництва було корисним дипломатичним інструментом і зброєю … що дозволило їм використовувати обіцянки про навернення як засіб збереження своєї влади і незалежності». Великий князь Альгерд застосовував варіант «динамічної рівноваги». Протягом свого правління він дражнив і Авіньйон, і Константинополь перспективами навернення; було здійснено кілька невдалих спроб провести переговори про хрещення Литви.
Щоб уникнути подальших зіткнень з Тевтонським орденом, у 1349 році литовський співправитель Кейстут розпочав переговори з Папою Климентом VI про навернення і отримав обіцянку королівської корони для себе та своїх синів. Альгірдас охоче залишався осторонь справи і займався порядками в русинській частині держави. Посередник у переговорах, польський король Казимир III, здійснив несподіваний штурм Волині та Бреста у жовтні 1349 р., що зіпсувало план Кейстута. Під час польсько-литовської війни за Волинь угорський король Людовик I запропонував Кейстуту мирну угоду 15 серпня 1351 р., Згідно з якою Кейстут зобов'язувався прийняти християнство та надати Королівству Угорщина військову допомогу в обмін на королівську корону. Кейстут підтвердив згоду, здійснивши язичницький ритуал щоб переконати іншу сторону. Насправді Кейстут не мав намірів дотримуватися угоди і втік на шляху до Буди.
До XIV століття Велике князівство Литовське позиціонувало себе як наступник Київської Русі в західній частині її князівств. Хоча його государем був язичник, більшість населення складали слов'яни та православні. Щоб узаконити своє правління на цих територіях, литовські царські особи часто вступали в шлюб з православною Рюрикською аристократією Східної Європи. Як результат, деякі литовські правителі охрестилися у східному православ'ї або дітьми (Швітрігайла), або дорослими. Першим був Вайсельга, син і спадкоємець Міндовга, який прийняв чернечі постриги в православному монастирі в Лаврашеві біля Новогрудка, а згодом заснував там монастир.
Християнізація Ягайла та Вітовта
Остаточно вирішилося питання християнізації Литви при Йогайлі. Його мати закликала його одружитися з Софією, дочкою московського князя Дмитра, яка вимагала від нього спочатку прийняти православ'я та зробити Литву феодом Великого князівства Московського. Однак цей варіант був нереальним і навряд чи б зупинив хрестові походи проти Литви з боку Тевтонського ордену. Тому Йогайла вирішила прийняти польську пропозицію стати католиком і одружитися з королевою Польщі Ядвігою. На цих та інших умовах 14 серпня 1385 року в замку Крева Йогайла погодився прийняти християнство, підписавши Кревську унію.
Владислав II Ягелло був належним чином охрещений у Вавельському соборі в Кракові 15 лютого 1386 р. І став королем Польщі. За ним похрестилися більшість його придворних та лицарів,, а також брати Ягайлові Коригайло, Вігунт, Свидригайло і двоюрідний брат Вітаутас. Йогайла направив Познанського єпископа Доброгоста послом до Папи Римського Урбана VI із клопотанням про встановлення єпископського престолу у Вільнюсі та призначення Анджея Ястшембця на його місце.
Йогайла повернувся до Литви в лютому 1387 року. Хрещення дворян та їх селян спочатку здійснювалось у столиці Вільнюсі та околицях. Дворянство та деякі селяни в Аукштайтії охрестилися навесні, а за ними і решта литовської знаті. Парафії були створені по всіх етнічних землях Литві, а новий Вільнюський собор був побудований у 1387 році на місці зруйнованого язичницького храму. Згідно з інформацією про спірну точність, яку надав Ян Длугош, перші парафіяльні церкви були побудовані в литовських язичницьких містах Вількмерге, , Ліда, Неменчине, Медінінкай, Крева, Хайна та Абольці, всі вони належали до вотчини Йогайли. 19 квітня 1389 р. Папа Римський Урбан VI визнав Литву статусом римо-католицької держави.
Жемайтія була останнім етнічним регіоном Литви, який християнізувався в 1413 р. Після поразки Тевтонського ордену в битві під Грунвальдом та Тернівським миром і наступним поверненням під контроль Литви. У листопаді 1413 р. Сам Вітовт переплив річку Неман і Дубису, дійшов до околиць Бетигали, де охрестив перші групи жемайтів. У 1416 р. Було розпочато будівництво восьми перших парафіяльних церков. Жемайтська єпархія була створена 23 жовтня 1417 р., А став першим єпископом Жемайтії. Собор був побудований в Медінінкаї близько 1464 року.
Наслідки
Етнічні литовські дворяни були більшістю навернувшихся до католицизму, Язичницькі звичаї тривалий час панували серед простого народу Литви і приховувались таємно. Ні священиків ні прихильників старої віри не переслідували. Однак з 17 століття, після Контрреформації (1545—1648), римо-католицька віра витіснила язичницькі вірування.
Навернення та його політична складова мали тривалі наслідки для історії Литви. Оскільки більшість населення Великого князівства Литовського за межами Литви була православною, а еліта поступово переходила до римо-католицизму, релігійна напруженість зростала. Частина православних Гедиміновичів виїхала з Литви до Московії, де вони породили такі роди, як Галіцини і Трубецькі. Православне населення нинішньої України та східної Білорусі часто симпатизувало правителям Московії, які зображували себе поборниками православ'я. Ці почуття сприяли таким подіям, як битва над Ведрошею, яка покалічила Велике князівство і підірвала його позицію домінуючої держави у Східній Європі.
З іншого боку, перехід до римо-католицизму сприяв інтеграції Литви до культурної сфери Західної Європи та відкрив шлях до політичного союзу Литви та Польщі, наслідками якого стала Люблінська унія 1569 року.
Див. також
Список літератури
- S.C. Rowell. Lithuania Ascending: A Pagan Empire Within East-central Europe, 1295—1345. Cambridge University Press, 1994. Page 149.
- For instance, the initial verse of the in Lithuanian, as well as in and , is presented as vardan Dievo Tėvo, i.e. «in the name of , in contrast to the common version «in the name of Father». It shows the influence of German , which used the denomination Got Vater, on the earliest Lithuanian .
- S. C. Rowell Page 120
- Davies, Norman. Europe: A history. Oxford University Press. Page 430.
- Muldoon, James. Varieties of Religious Conversion in the Middle Ages. University Press of Florida, 1997. Page 140.
- Davies, Page 430
- Muldon, Page 137
- killing a bull by throwing a knife at it
- Daniel Z. Stone. The Polish-Lithuanian State, 1386—1795. University of Washington Press, 2001. . Page 3;
Paul Robert Magocsi. A History of Ukraine. University of Toronto Press, 1996. Page 67. - Following the Tracks of a Myth [ 11 вересня 2019 у Wayback Machine.],
- S.C. Rowell. Page 149.
- A. Thomas Lane. Lithuania: Stepping Westward. Routledge, 2001. Page XXI.
- . Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 29 вересня 2020.
Посилання
- Навернення Литви 1387 [ 27 липня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hreshennya Litvi lit Lietuvos krikstas vidbulosya v 1387 r za iniciativoyu polskogo korolya ta velikogo knyazya litovskogo Vladislava II Yagajla ta jogo dvoyuridnogo brata Vitovta Velikogo Ce bulo oficijne prijnyattya hristiyanstva Litvoyu ostannoyu yazichnickoyu krayinoyu v Yevropi Cya podiya zavershila odin iz najzhorstokishih procesiv hristiyanizaciyi v yevropejskij istoriyi Freska u Vilnyuskomu sobori datovana hristiyanizaciyeyu LitviIstoriyaSvyatilishe Romuva v Prussiyi Ranni kontakti zi shidnim pravoslavnim hristiyanstvom Kontakti litovciv z hristiyanskoyu religiyeyu pereduvali zasnuvannyu knyazivstva Litovskogo u 13 stolitti Pershij vidomij zapis Litua zafiksovanij u v 1009 roci stosuyetsya halkedonskih misioneriv na choli z Bruno Kverfurtskim yaki ohrestili kilkoh praviteliv Yatvyagiv susidnogo baltijskogo plemeni Odnak litovci mali aktivnishi kontakti z Kiyivskoyu Russyu ta nastupnimi shidnoslov yanskimi derzhavami yaki prijnyali shidno pravoslavne hristiyanstvo pislya hristiyanizaciyi Kiyivskoyi Rusi v X stolitti Koli litovski knyazi poshiryuvali svoye panuvannya na shid vpliv slov yanskih derzhav na yih kulturu posilyuvavsya Yihni pidlegli ta lyudi nasliduvali yihnij priklad zapozichuyuchi napriklad bagato shidnoslov yanskih versij hristiyanskih imen u XI XII stolittyah Ci zapozichennya nabuvali dedali bilshogo poshirennya sered yazichnickogo naselennya v Aukshtajtiyi hocha nabagato menshe v Zhemajtiyi Vpliv pravoslavnogo hristiyanstva na yazichnicku litovsku kulturu zasvidchuyetsya priblizno v tretini ninishnih litovskih prizvish yaki pobudovani na osnovi mayut staroslov yanske pohodzhennya Krim togo litovski slova dlya cerkva hreshennya ta pist klasifikuyutsya yak zapozicheni slova z rosijskoyi a ne polskoyi movi Hreshennya Mindovga Viniknennya derzhavi pid provodom chenciv Livonskogo ordenu navkolo litovskih kordoniv zrobilo dosit aktualnim vibir derzhavnoyi religiyi Pershim velikim knyazem Litvi yakij prijnyav zahidne hristiyanstvo buv Mindovg hocha jogo pleminnik i supernik Tautvilas zrobiv ce ranishe v 1250 roci Pershi perekladi katolickih molitov z nimeckoyi movi buli zrobleni za jogo pravlinnya i vidomi z togo chasu Bula Papi Inokentiya IV shodo stavlennya Litvi pid yurisdikciyu Rimskogo yepiskopa hreshennya ta koronaciyi Mindovga U 1249 r soyuznik Tautvilasa Danilo Galickij napav na Navagradak a v 1250 r Inshij soyuznik Tautvilasa Livonskij orden organizuvav velikij nabig na zemlyu Nalshi ta volodinnya Mindovga u samij Litvi Poterpayuchi vid napadiv z pivdnya ta pivnochi ta zitknuvshis iz mozhlivistyu zavorushen v inshomu misci Mindovg potrapiv u nadzvichajno skrutne stanovishe ale zumiv vikoristati konflikti mizh Livonskim ordenom ta Rizkim arhiyepiskopom u vlasnih interesah U 1250 abo 1251 roci Mindovg pogodivsya prijnyati hreshennya ta vidmovitis vid kontrolyu nad deyakimi zemlyami u zahidnij Litvi za sho vin mav natomist otrimati koronu Mindovg ta jogo rodina buli ohresheni za katolickim obryadom u 1250 abo 1251 roci 17 lipnya 1251 r Papa Rimskij Inokentij IV vidav papsku bulu progoloshuyuchi Litvu Korolivstvom i pid yurisdikciyeyu Rimskogo yepiskopa Mindovg ta jogo druzhina Morta buli koronovani priblizno vlitku 1253 roku bulo utvoreno Litovske korolivstvo formalno hristiyansku derzhavu Navit stavshi katolikom korol Mindovg ne perestavav zhertvuvati vlasnim bogam Pislya togo yak Mindovg vidmovivsya vid hristiyanstva i vignav usih hristiyan z Litvi v 1261 roci Velike knyazivstvo Litovske vtratilo status zahidnohristiyanskoyi derzhavi Nezvazhayuchi na hreshennya pravlyachoyi rodini Litva ne stala spravdi hristiyanskoyu derzhavoyu oskilki ne zastosovuvala plidnih zusil shodo navernennya yiyi naselennya Litovci ta zhemajti tverdo pritrimuvalisya religiyi svoyih predkiv Serednovichna freska cerkvi Sen P yer le Zhon u Strasburzi sho zobrazhuye shlyah 15 yevropejskih nacij do hristiyanstva Litva predstavlena yak ostannya postat Kolivannya mizh Shodom ta Zahodom Nastupniki Mindovga ne viyavlyali dostatnoyi zacikavlenosti jti po jogo stopah Desyatilittya kolivalis mizh latinskim ta pravoslavnim variantami Dlya Gedimina i Algerda zberezhennya yazichnictva bulo korisnim diplomatichnim instrumentom i zbroyeyu sho dozvolilo yim vikoristovuvati obicyanki pro navernennya yak zasib zberezhennya svoyeyi vladi i nezalezhnosti Velikij knyaz Algerd zastosovuvav variant dinamichnoyi rivnovagi Protyagom svogo pravlinnya vin drazhniv i Avinjon i Konstantinopol perspektivami navernennya bulo zdijsneno kilka nevdalih sprob provesti peregovori pro hreshennya Litvi Shob uniknuti podalshih zitknen z Tevtonskim ordenom u 1349 roci litovskij spivpravitel Kejstut rozpochav peregovori z Papoyu Klimentom VI pro navernennya i otrimav obicyanku korolivskoyi koroni dlya sebe ta svoyih siniv Algirdas ohoche zalishavsya ostoron spravi i zajmavsya poryadkami v rusinskij chastini derzhavi Poserednik u peregovorah polskij korol Kazimir III zdijsniv nespodivanij shturm Volini ta Bresta u zhovtni 1349 r sho zipsuvalo plan Kejstuta Pid chas polsko litovskoyi vijni za Volin ugorskij korol Lyudovik I zaproponuvav Kejstutu mirnu ugodu 15 serpnya 1351 r Zgidno z yakoyu Kejstut zobov yazuvavsya prijnyati hristiyanstvo ta nadati Korolivstvu Ugorshina vijskovu dopomogu v obmin na korolivsku koronu Kejstut pidtverdiv zgodu zdijsnivshi yazichnickij ritual shob perekonati inshu storonu Naspravdi Kejstut ne mav namiriv dotrimuvatisya ugodi i vtik na shlyahu do Budi Do XIV stolittya Velike knyazivstvo Litovske pozicionuvalo sebe yak nastupnik Kiyivskoyi Rusi v zahidnij chastini yiyi knyazivstv Hocha jogo gosudarem buv yazichnik bilshist naselennya skladali slov yani ta pravoslavni Shob uzakoniti svoye pravlinnya na cih teritoriyah litovski carski osobi chasto vstupali v shlyub z pravoslavnoyu Ryurikskoyu aristokratiyeyu Shidnoyi Yevropi Yak rezultat deyaki litovski praviteli ohrestilisya u shidnomu pravoslav yi abo ditmi Shvitrigajla abo doroslimi Pershim buv Vajselga sin i spadkoyemec Mindovga yakij prijnyav chernechi postrigi v pravoslavnomu monastiri v Lavrashevi bilya Novogrudka a zgodom zasnuvav tam monastir Hristiyanizaciya Yagajla ta Vitovta Ostatochno virishilosya pitannya hristiyanizaciyi Litvi pri Jogajli Jogo mati zaklikala jogo odruzhitisya z Sofiyeyu dochkoyu moskovskogo knyazya Dmitra yaka vimagala vid nogo spochatku prijnyati pravoslav ya ta zrobiti Litvu feodom Velikogo knyazivstva Moskovskogo Odnak cej variant buv nerealnim i navryad chi b zupiniv hrestovi pohodi proti Litvi z boku Tevtonskogo ordenu Tomu Jogajla virishila prijnyati polsku propoziciyu stati katolikom i odruzhitisya z korolevoyu Polshi Yadvigoyu Na cih ta inshih umovah 14 serpnya 1385 roku v zamku Kreva Jogajla pogodivsya prijnyati hristiyanstvo pidpisavshi Krevsku uniyu Vladislav II Yagello buv nalezhnim chinom ohreshenij u Vavelskomu sobori v Krakovi 15 lyutogo 1386 r I stav korolem Polshi Za nim pohrestilisya bilshist jogo pridvornih ta licariv a takozh brati Yagajlovi Korigajlo Vigunt Svidrigajlo i dvoyuridnij brat Vitautas Jogajla napraviv Poznanskogo yepiskopa Dobrogosta poslom do Papi Rimskogo Urbana VI iz klopotannyam pro vstanovlennya yepiskopskogo prestolu u Vilnyusi ta priznachennya Andzheya Yastshembcya na jogo misce Hreshennya Litvi Yana Matejka Jogajla povernuvsya do Litvi v lyutomu 1387 roku Hreshennya dvoryan ta yih selyan spochatku zdijsnyuvalos u stolici Vilnyusi ta okolicyah Dvoryanstvo ta deyaki selyani v Aukshtajtiyi ohrestilisya navesni a za nimi i reshta litovskoyi znati Parafiyi buli stvoreni po vsih etnichnih zemlyah Litvi a novij Vilnyuskij sobor buv pobudovanij u 1387 roci na misci zrujnovanogo yazichnickogo hramu Zgidno z informaciyeyu pro spirnu tochnist yaku nadav Yan Dlugosh pershi parafiyalni cerkvi buli pobudovani v litovskih yazichnickih mistah Vilkmerge Lida Nemenchine Medininkaj Kreva Hajna ta Abolci vsi voni nalezhali do votchini Jogajli 19 kvitnya 1389 r Papa Rimskij Urban VI viznav Litvu statusom rimo katolickoyi derzhavi Zhemajtiya bula ostannim etnichnim regionom Litvi yakij hristiyanizuvavsya v 1413 r Pislya porazki Tevtonskogo ordenu v bitvi pid Grunvaldom ta Ternivskim mirom i nastupnim povernennyam pid kontrol Litvi U listopadi 1413 r Sam Vitovt perepliv richku Neman i Dubisu dijshov do okolic Betigali de ohrestiv pershi grupi zhemajtiv U 1416 r Bulo rozpochato budivnictvo vosmi pershih parafiyalnih cerkov Zhemajtska yeparhiya bula stvorena 23 zhovtnya 1417 r A stav pershim yepiskopom Zhemajtiyi Sobor buv pobudovanij v Medininkayi blizko 1464 roku NaslidkiEtnichni litovski dvoryani buli bilshistyu navernuvshihsya do katolicizmu Yazichnicki zvichayi trivalij chas panuvali sered prostogo narodu Litvi i prihovuvalis tayemno Ni svyashenikiv ni prihilnikiv staroyi viri ne peresliduvali Odnak z 17 stolittya pislya Kontrreformaciyi 1545 1648 rimo katolicka vira vitisnila yazichnicki viruvannya Navernennya ta jogo politichna skladova mali trivali naslidki dlya istoriyi Litvi Oskilki bilshist naselennya Velikogo knyazivstva Litovskogo za mezhami Litvi bula pravoslavnoyu a elita postupovo perehodila do rimo katolicizmu religijna napruzhenist zrostala Chastina pravoslavnih Gediminovichiv viyihala z Litvi do Moskoviyi de voni porodili taki rodi yak Galicini i Trubecki Pravoslavne naselennya ninishnoyi Ukrayini ta shidnoyi Bilorusi chasto simpatizuvalo pravitelyam Moskoviyi yaki zobrazhuvali sebe pobornikami pravoslav ya Ci pochuttya spriyali takim podiyam yak bitva nad Vedrosheyu yaka pokalichila Velike knyazivstvo i pidirvala jogo poziciyu dominuyuchoyi derzhavi u Shidnij Yevropi Z inshogo boku perehid do rimo katolicizmu spriyav integraciyi Litvi do kulturnoyi sferi Zahidnoyi Yevropi ta vidkriv shlyah do politichnogo soyuzu Litvi ta Polshi naslidkami yakogo stala Lyublinska uniya 1569 roku Div takozhPivnichni hrestovi pohodi Istoriya LitviSpisok literaturiS C Rowell Lithuania Ascending A Pagan Empire Within East central Europe 1295 1345 Cambridge University Press 1994 Page 149 For instance the initial verse of the in Lithuanian as well as in and is presented as vardan Dievo Tevo i e in the name of in contrast to the common version in the name of Father It shows the influence of German which used the denomination Got Vater on the earliest Lithuanian S C Rowell Page 120 Davies Norman Europe A history Oxford University Press Page 430 Muldoon James Varieties of Religious Conversion in the Middle Ages University Press of Florida 1997 Page 140 Davies Page 430 Muldon Page 137 killing a bull by throwing a knife at it Daniel Z Stone The Polish Lithuanian State 1386 1795 University of Washington Press 2001 ISBN 0 295 98093 1 Page 3 Paul Robert Magocsi A History of Ukraine University of Toronto Press 1996 Page 67 Following the Tracks of a Myth 11 veresnya 2019 u Wayback Machine S C Rowell Page 149 A Thomas Lane Lithuania Stepping Westward Routledge 2001 Page XXI Arhiv originalu za 4 chervnya 2013 Procitovano 29 veresnya 2020 PosilannyaNavernennya Litvi 1387 27 lipnya 2020 u Wayback Machine