Литву можна розділити на історичні та культурні (етнографічні) регіони. Точні межі не є повністю зрозумілими, оскільки регіони не є офіційними політичними чи адміністративними одиницями. Вони розмежовані культурними показниками, такими як традиції краю, спосіб життя, пісні, казки тощо. Певною мірою регіони відповідають зонам діалектів литовської мови . Однак це поділення аж ніяк не є суворим. Наприклад, хоча діалект дзюкія називають Південним аукштайтським, це не означає, що Дзукія є частиною Аукштайтії . У певних частинах деяких регіонів говорять діалектами інших регіонів, тоді як, наприклад, в Самогітії, є три корінні діалекти (південний, північний і західний жамойти ), частина з яких поділяється на піддіалекти.
Регіони в політиці
Жоден регіон, крім Самогітії, ніколи не був політичним чи адміністративним утворенням. Однак останнім часом було проведено певну роботу з чіткішого розмежування їх меж, і існує проект щодо зміни системи повітів Литви на етнографічні регіони, які б називались землями (однина - žemė, множина - žemės ). Цей проект підтримується думкою, що 10 одиниць вищого рівня є забагато для країни. Ще одним підтверджуючим аргументом є те, що в інших країнах історичні території відроджуються, тоді як у Литві існують штучно створені повіти. Проект підтримав колишній президент Роландас Паксас, але зараз не ясно, коли або чи взагалі проект буде завершено. Однак Дзукія зовсім нещодавно вже прийняла герб та емблему, які будуть використані у випадку реформи. Алітуський повіт, який майже повністю лежить в межах Дзукії, незабаром після цього прийняв герб, який базується на гербі Дзукії. У Самогітії є прапор і герб, що датуються часами Герцогства Самогітія ; ці символи значно старші, ніж прапор Литви . У Малій Литві є прапор, який використовується з 17 століття, і гімн, що походить з 19 століття. Однак, якби реформа була здійснена, швидше за все, було б лише 4 землі, а не 5, оскільки більша частина Малої Литви розташована в межах сучасних кордонів Росії (в Калінінградській області ) і багато литовців були вигнані звідти. Та невелика частина, що залишилася в складі Литви, також заселена переважно прибульцями, оскільки значна частина місцевого населення загинула у Другій світовій війні або була вислана. Тож,швидше за все ,Мала Литва, мабуть, у разі реформи, буде приєднана до Самогітії .
Незважаючи на те, що регіони не є політичними або адміністративними утвореннями, в кожному регіоні є місто, яке вважають за «столицю». Ці міста не обов'язково є найбільшими в регіоні.
NUTS-2 статистичні регіони
У 2016 році Сейм оголосив про створення для Литви нових : " Sostinės regionas " або "столичний регіон" та "Vidurio ir vakarų Lietuvos regionas" або "середня та західна Литва". Нові регіони були затверджені Європейським парламентом 21 листопада 2016 року.
Столичний регіон займає площу 9 731 км 2 і має населення приблизно 0,8 мільйона. Середній та західний регіон Литви займає територію 55 569 км 2 і має населення приблизно 2 млн. .
У 2018 році в столичному регіоні ВВП на душу населення склав 23 000 євро та загальний ВВП 19 мільярдів євро. Середній та західний регіон Литви мали ВВП на душу населення 13 000 євро та загальний ВВП 26 мільярдів євро.
Список регіонів
- Аукштайтія (буквально високогір'я ). Регіон на північному сході Литви, включає також деякі історичні литовські території південно-західної Латвії та північно-західної Білорусі . Столиця Паневежис, це також найбільше місто регіону.
- Самогітія, ( Жемайтія, буквально Низовина ). Регіон у західній Литві. Столиця - Телшяй, найбільше місто - Шяуляй .
- Дзукія ( Дзукія або Дайнава (остання назва буквально означає «Країна пісень»)). Регіон на південному сході Литви включає також величезні історично литовські території Білорусі та деякі території Польщі . Столиця - Алітус, найбільше місто - Вільнюс .
- Сувалкія ( Судува або Сувалкія ). Регіон на південному заході Литви, найменший етнографічний регіон. Столиця - Маріамполе, найбільше місто - Каунас .
- Мало Литва ( Mažoji Lietuva ). Регіон на узбережжі Балтійського моря включає також території з великим історичним литовським населенням того, що зараз є Калінінградською областю та трохи північною Польщею . Найбільше місто - Клайпеда .
Дивись також
Список літератури
- ThingLink. AUKŠTAITIJA by baltvile. www.thinglink.com (англ.). Процитовано 6 квітня 2019.
- Dėl Sostinės bei Vidurio ir vakarų Lietuvos regionų statistinių rodiklių skelbimo ir perdavimo Europos Komisijai (Eurostatui) - Naujienos - Lietuvos statistikos departamentas - Oficialiosios statistikos portalas. www.stat.gov.lt (Lithuanian) .
- https://osp.stat.gov.lt/documents/10180/3329771/Population.pdf&ved=2ahUKEwjQ9Mu0sqniAhXhk4sKHaYXCPkQFjALegQIBRAF&usg=AOvVaw2qBxMzbr24oDoK07xY-VH5&cshid=1558330751138[недоступне посилання]
- https://ec.europa.eu/eurostat/documents/2995521/9618249/1-26022019-AP-EN.pdf/f765d183-c3d2-4e2f-9256-cc6665909c80
- https://osp.stat.gov.lt/informaciniai-pranesimai?articleId=7016550
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Litvu mozhna rozdiliti na istorichni ta kulturni etnografichni regioni Tochni mezhi ne ye povnistyu zrozumilimi oskilki regioni ne ye oficijnimi politichnimi chi administrativnimi odinicyami Voni rozmezhovani kulturnimi pokaznikami takimi yak tradiciyi krayu sposib zhittya pisni kazki tosho Pevnoyu miroyu regioni vidpovidayut zonam dialektiv litovskoyi movi Odnak ce podilennya azh niyak ne ye suvorim Napriklad hocha dialekt dzyukiya nazivayut Pivdennim aukshtajtskim ce ne oznachaye sho Dzukiya ye chastinoyu Aukshtajtiyi U pevnih chastinah deyakih regioniv govoryat dialektami inshih regioniv todi yak napriklad v Samogitiyi ye tri korinni dialekti pivdennij pivnichnij i zahidnij zhamojti chastina z yakih podilyayetsya na piddialekti Istorichni etnografichni regioni Regioni v mezhah suchasnoyi Litvi Na osnovi karti zatverdzhenoyi Radoyu zahistu etnichnoyi kulturi specialnoyu radoyu stvorenoyu Sejmom Mala Litva Mazoji Lietuva Samogitiya Zhemajtiya Aukshtajtiya Suvalkiya DzukiyaRegioni v politiciZhoden region krim Samogitiyi nikoli ne buv politichnim chi administrativnim utvorennyam Odnak ostannim chasom bulo provedeno pevnu robotu z chitkishogo rozmezhuvannya yih mezh i isnuye proekt shodo zmini sistemi povitiv Litvi na etnografichni regioni yaki b nazivalis zemlyami odnina zeme mnozhina zemes Cej proekt pidtrimuyetsya dumkoyu sho 10 odinic vishogo rivnya ye zabagato dlya krayini She odnim pidtverdzhuyuchim argumentom ye te sho v inshih krayinah istorichni teritoriyi vidrodzhuyutsya todi yak u Litvi isnuyut shtuchno stvoreni poviti Proekt pidtrimav kolishnij prezident Rolandas Paksas ale zaraz ne yasno koli abo chi vzagali proekt bude zaversheno Odnak Dzukiya zovsim neshodavno vzhe prijnyala gerb ta emblemu yaki budut vikoristani u vipadku reformi Alituskij povit yakij majzhe povnistyu lezhit v mezhah Dzukiyi nezabarom pislya cogo prijnyav gerb yakij bazuyetsya na gerbi Dzukiyi U Samogitiyi ye prapor i gerb sho datuyutsya chasami Gercogstva Samogitiya ci simvoli znachno starshi nizh prapor Litvi U Malij Litvi ye prapor yakij vikoristovuyetsya z 17 stolittya i gimn sho pohodit z 19 stolittya Odnak yakbi reforma bula zdijsnena shvidshe za vse bulo b lishe 4 zemli a ne 5 oskilki bilsha chastina Maloyi Litvi roztashovana v mezhah suchasnih kordoniv Rosiyi v Kaliningradskij oblasti i bagato litovciv buli vignani zvidti Ta nevelika chastina sho zalishilasya v skladi Litvi takozh zaselena perevazhno pribulcyami oskilki znachna chastina miscevogo naselennya zaginula u Drugij svitovij vijni abo bula vislana Tozh shvidshe za vse Mala Litva mabut u razi reformi bude priyednana do Samogitiyi Nezvazhayuchi na te sho regioni ne ye politichnimi abo administrativnimi utvorennyami v kozhnomu regioni ye misto yake vvazhayut za stolicyu Ci mista ne obov yazkovo ye najbilshimi v regioni NUTS 2 statistichni regioniU 2016 roci Sejm ogolosiv pro stvorennya dlya Litvi novih Sostines regionas abo stolichnij region ta Vidurio ir vakaru Lietuvos regionas abo serednya ta zahidna Litva Novi regioni buli zatverdzheni Yevropejskim parlamentom 21 listopada 2016 roku Stolichnij region zajmaye ploshu 9 731 km 2 i maye naselennya priblizno 0 8 miljona Serednij ta zahidnij region Litvi zajmaye teritoriyu 55 569 km 2 i maye naselennya priblizno 2 mln U 2018 roci v stolichnomu regioni VVP na dushu naselennya sklav 23 000 yevro ta zagalnij VVP 19 milyardiv yevro Serednij ta zahidnij region Litvi mali VVP na dushu naselennya 13 000 yevro ta zagalnij VVP 26 milyardiv yevro Spisok regionivAukshtajtiya bukvalno visokogir ya Region na pivnichnomu shodi Litvi vklyuchaye takozh deyaki istorichni litovski teritoriyi pivdenno zahidnoyi Latviyi ta pivnichno zahidnoyi Bilorusi Stolicya Panevezhis ce takozh najbilshe misto regionu Samogitiya Zhemajtiya bukvalno Nizovina Region u zahidnij Litvi Stolicya Telshyaj najbilshe misto Shyaulyaj Dzukiya Dzukiya abo Dajnava ostannya nazva bukvalno oznachaye Krayina pisen Region na pivdennomu shodi Litvi vklyuchaye takozh velichezni istorichno litovski teritoriyi Bilorusi ta deyaki teritoriyi Polshi Stolicya Alitus najbilshe misto Vilnyus Suvalkiya Suduva abo Suvalkiya Region na pivdennomu zahodi Litvi najmenshij etnografichnij region Stolicya Mariampole najbilshe misto Kaunas Malo Litva Mazoji Lietuva Region na uzberezhzhi Baltijskogo morya vklyuchaye takozh teritoriyi z velikim istorichnim litovskim naselennyam togo sho zaraz ye Kaliningradskoyu oblastyu ta trohi pivnichnoyu Polsheyu Najbilshe misto Klajpeda Divis takozhPoviti Litvi Geografiya LitviSpisok literaturiThingLink AUKSTAITIJA by baltvile www thinglink com angl Procitovano 6 kvitnya 2019 Del Sostines bei Vidurio ir vakaru Lietuvos regionu statistiniu rodikliu skelbimo ir perdavimo Europos Komisijai Eurostatui Naujienos Lietuvos statistikos departamentas Oficialiosios statistikos portalas www stat gov lt Lithuanian https osp stat gov lt documents 10180 3329771 Population pdf amp ved 2ahUKEwjQ9Mu0sqniAhXhk4sKHaYXCPkQFjALegQIBRAF amp usg AOvVaw2qBxMzbr24oDoK07xY VH5 amp cshid 1558330751138 nedostupne posilannya https ec europa eu eurostat documents 2995521 9618249 1 26022019 AP EN pdf f765d183 c3d2 4e2f 9256 cc6665909c80 https osp stat gov lt informaciniai pranesimai articleId 7016550 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij