Хосро́в I (пехл. husraw, xusrav {hwslwb’} — «з доброю славою» з авест. *hu-śraųah-, відомий також як Анушираван або Ануширван, (перс. انوشيروان з пехл. anōšag-ruwān — «з безсмертною душею» перс. خسرو [Xusraw]); 531—579) — шахиншах Ірану з династії Сасанідів, успішний політичний та військовий діяч, реформатор. Завдяки його реформам Іран зміг відновитися після диктатури Маздака та його прибічників, які фактично узурпували реальну владу в країні за правління Кавада І. Хосров продовжив старі та розгорнув нові будівництва, підтримував розвиток науки та мистецтв, вів успішні військові дії проти Візантії, Ємену, Ефталітів. При Хосрові I Ануширвані Сасанідський Іран досяг найбільшого рівня розвитку і могутності.
Хосров I Ануширван | |
---|---|
Шахиншах | |
Початок правління: | 531 |
Кінець правління: | 579 |
Попередник: | Кавад I |
Наступник: | Ормізд IV |
Дата народження: | 501 |
Місце народження: | Ктесифон, Держава Сасанідів |
Країна: | Держава Сасанідів |
Дата смерті: | 579 |
Місце смерті: | Ктесифон, Держава Сасанідів |
Діти: | Ормізд IV, |
Династія: | Сасаніди |
Батько: | Кавад I |
Прихід до влади
Боротьба з маздакітами
За понад 30 років (490-ті — 520-ті) поступового посилення (спочатку ініційованого Кавадом I) а потім і практично абсолютної домінації Маздака і його прибічників у іранському політикумі, країною де-факто управляли маздакіти. Хоча ставка на Маздака дозволила Каваду розправитися зі своїми ворогами з числа крупної аристократії, але диктатура маздакітів і влаштований ними терор проти багатих і заможних, поставив державу Сасанідів Іран на грань катастрофи. Ослаблення знаті призвело до різкого військового ослаблення Ірану, оскільки представники знаті становили основу військової сили Ірану, — важку кавалерію. Слідом за фізичним знищенням великої частини знаті, почалося і активне присвоєння її колишніх земель та статків. Ці буремні політичні події та викликані ними економічні і соціальні наслідки призвели до кризи в Сасанідському Ірані. Військово-політична могутність Ірану сильно зменшилась, влада шахиншаха стала фактично номінальною. Це змусило Кавада почати боротьбу проти маздакітів. Головною силою в протистоянні з Маздаком стали жерці зороастрійських храмів, ще живі представники крупної аристократії та інші заможні люди, невдоволені свавіллям маздакітів. Хосров, молодший син Кавада, став мозком, і одночасно вістрям боротьби проти прихильників Маздака.
Утвердження Хосрова на престолі
У 528 році Хосров, за підтримки вже незначного числа вельмож і з дозволу Кавада, розпочав повалення диктатури Маздака і планомірне винищення її прихильників. Зороастрійські жерці поклали початок падінню маздакітів: самого Маздака викликали на диспут, де визнали його концепцію неправильною, після чого повісили догори ногами, аж доки він не помер від крововиливу в мозок. Після цього почали ловити найвідоміших маздакітів і закопувати догори ногами живцем у землю, а решту просто винищували. Хоча, рядові маздакіти могли зберегти своє життя за умови повернення до зороастризму. Особливу активність у винищенні маздакітів виявила аристократична молодь, яка прагнула помститися за смерть батьків і повернути собі колишнє становище своїх сімей.
Старший син Кавада, , був прихильником маздакітів, що йшло в розріз з поглядами його батька та діями його брата. Кавад не вбачав його наступним правителем Ірану, і тому, вмираючи, заповів владу Хосрову. Прокопій Кесарійський зазначав, що вважав себе законними претендентом на престол, однак письмовий заповіт його батька, зачитаний після його смерті (531 р. н. е.), вказував на Хосрова, як на наступника престолу. Відтак Хосров був обраний наступним шахиншахом і коронувався в храмі Атур Гушнасп (Південний Азербайджан), вогонь якого освячував стан воїнів. Відомо що Кавус не змирився з обранням Хосрова шахиншахом (до нас дійшли монети Кавуса) за що і був убитий незабаром після воцаріння Хосрова як потенційна загроза новому правителю.
У Хосрова був інший брат, Зам — другий син Кавада. Претендувати на престол він не міг, оскільки традиція забороняла людині з фізичними вадами (Зам був одноокий) претендувати на престол. Проте Зам був відомими військовим діячем і користувався неабиякою популярністю у війську. А ще у нього був маленький син, Кавад.
Після смерті Кавуса Хосров енергійно почав наводити порядок у країні та продовжив справу свого батька у ділі реформування її адміністративних, військових та політичних систем. Деякі придворні, занепокоєні занадто великою активністю молодого шахиншаха, вирішили вчинити заколот, і змовилися із Замом, аби той підтримав їх, а в замін вони планували посадити його сина, Кавада, на престол. Проте змова була викрита, усі змовники були безжалісно страчені — Хосров наказав убити усіх своїх братів з усім їх потомством чоловічого роду. Проте маленького Кавада було завчасно врятовано одним з чиновників при дворі. Прокопій Кесарійський згадував що, пізніше Кавад начебто з'явився у Візантії, де його прийняли в шаною, хоча Прокопій Кесарійський і зазначав, що ніхто, навіть Юстиніан Великий, точно не знали чи то саме той Кавад, син Зама і онук Кавада I. Цікаво, що в той час Іван Малала повідомляв, що шахиншах наказав відрубати голову братові (втім, неясно якому саме). Перські та арабські джерела нічого не говорять про вбивство Хосровом своїх братів.
Так чи інакше, Хосров утвердився на престолі: з претендентами на престол було покінчено, потужна опозиційно налаштована знать була знищена ще в часи диктатури Маздака, а останні слабкі її прояви були придушені безпосередньо самим Хосровом. Від так новий шахиншах зміг повністю присвятити себе відновленню та посиленню колишнього багатства і величі країни.
Реформаторська діяльність
Хосров відомий як видатний реформатор, чиї дії призвели до розквіту та піднесення держави Сасанідів. Слід зауважити що, частково почав їх запровадив ще його батько, Кавад I. Імперія потребувала корінних та продуманих реформ, які б стабілізували ситуацію в країні, оздоровили економіку і піднесли військову та дипломатичну могутність країни. І Хосров взяв на себе їх проведення. Видатну роль в утіленні реформу життя відіграв перший міністр Еран-шахру, талановитий та досвідчений адміністратор, перекладач, постійний радник Хосрова,
Податкова реформа
Колишня система збирання податків не могла більше задовольняти потреб державної скарбниці. До реформ Хосрова Ануширвана поземельний податок (хараг) стягувався натурою і становив від третини до 1/7 врожаю. Розмір податку встановлювався безпосередньо на місцях збирачами, що створювало сприятливі умови для зловживань. Аристократія, духовенство та державні службовці податків не платили. Податкова реформа спиралася на спеціальні земельні кадастри, складені після обміру всієї придатної до обробітку землі. Було підраховано і занесенню до кадастрів кількість плодоносних дерев. Також був проведений перепис населення, оскільки частина населення загинула під час диктатури маздакітів. Були встановленні тверді податкові ставки в залежності від виду вирощуваних сільськогосподарських культур, якості умов зрошення і близькості сільськогосподарських угідь до найближчого міста. Новий податок (Харадж) стягувався не тільки натурою, але і грошима. Ставки поземельної податі визначалися з одиниці площі-1 Гаріб (від 1/4 до 1/3 га.) — для злаків, кормових культур та виноградників, а для фінікових пальм, олив та інших плодоносних дерев — в залежності від числа плодоносних дерев (поодинокі дерева податком не обкладалися). Потім ставки множилися і виходила сума податку з ділянки. З 1-го гарібу пшениці або ячменю, наприклад, господар платив одну дирхему, з чотирьох фінікових пальм або з шести оливкових дерев — сім дирхем, з 1-го гарібу виноградника — вісім. У разі неврожаю або розорення платника харадж не сплачувався зовсім. Подушний податок (гезіт) збирався грошима. Його виплачувало населення у віці від 20 до 50 років по 4, 6, 8, 12 срібні дирхеми тричі на рік в залежності від майнового становища платника. Всі інші численні центральні та місцеві податки були скасовані. Реформована система оподаткування полегшила тиск на основних платників податків в країні — землеробів — декхане, оскільки тепер податки були фіксованими, що зменшило простір для зловживань нечистим на руку чиновникам. Ця реформа забезпечила гарантований постійний приплив коштів в казну.
Військова реформа
Упорядкований та більш ефективний збір податків на користь державної скарбниці дозволив Хосрову почати вже давно необхідну військову реформу. До нього перська армія формувалася майже виключно з ополченців та найманців. Всі хто не міг собі дозволити купити коня, збрую і необхідне кіннотнику озброєння, йшли в піхоту, боєздатність якої була дуже низькою, порівняно, наприклад з візантійською. Прокопій Кесарійський детально описував стан сасанідської піхоти у своїй «Війні з персами». Участі в безпосередніх бойових діях піхота фактично не брала. Усі колишні Сасанідські правителі спиралися на потужні кінні загони, які формувалися зі знаті, що сама себе утримувала і, оскільки вона напряму не залежала від шахиншаха, тому і часто виявляла себе ненадійною опорою його владі. Хосров же розпочав озброювати кавалерію за державний кошт, завдяки чому в кінноті виявилося велике число середніх за майновим статусом землевласників, що складали стан азатів. Отримуючи нагороду від шахиншаха, це нове регулярне військо було особисто віддане йому і тому служило надійною опорою його влади. Посада Іран-іспехбеда («командувач Армією Ірану») була скасована, головнокомандувачем відтепер виступав сам шахиншах. При Хосрові були сформовані 12 полків важкої кавалерії — Саваран.
Адміністративні реформи
Паралельно з податковою та військовою реформами у Сасанідській державі проводилася і адміністративно-територіальна реформа. До того країна складалась з окремих родових наділів знаті і васальних утворень. Ануширван розділив країну на чотири частини — Кусти (пехл. kwst, дос. «сторона») і підпорядкував цивільних намісників (падоспанів) кожної з частин спеціальним воєначальникам — іспехбедам («Начальникам війська»), яких після військової реформи стало також чотири, оскільки посаду єдиного Еран-іспехбеда скасували. Це дозволило підкорити армійське командування та усі війська безпосередньо шахиншаху, і відтак послабити значення окремих посад.
Високі адміністративні посади, які до того обіймалися представниками великої родової аристократії, часто передавалися у спадок, що фактично забирало у шахиншаха можливість контролювати кому саме вони передаються, були взяті під пильний контроль. На посади призначалися тільки за наказом шахиншаха. Судову владу в країні відтепер здійснювали судді, призначенні виключно верховним правителем. Хосров применшив значимість посади вазург-фраматара (верховного візира), перерозподіливши частину його повноважень між іншими чиновниками. Таким чином, шахиншах істотно зміцнив свою владу, обмеживши правителів областей та вищих сановників, і одночасно підніс нову, особисто залежну від нього еліту. У рамках адміністративної реформи Мобедан-мобед (верховний жрець) став займати набагато більш низьке місце в придворної ієрархії, ніж раніше. Ця реформа упорядкувала територіальний устрій держави, від так полегшила збирання податків та істотно централізувала владу в обличчі шахиншаха.
При Хосрові з'явилися збірники канонічного права — «Судебники». Шах сам призначав суддів, митарів і намісників. Також він зайнявся вивченням життя свого предка Ардашира, засновника династії Сасанідів, його листів і судових рішень і став керуватися ними, спонукаючи до того ж і народ.
Будівельна діяльність
Хосров продовжував розпочате при Перозі та Каваді I будівництво укріплень в Гірканії і на Кавказі. При ньому було завершено будівництво колосального комплексу оборонних споруд Дарбанта (сучасний Дербент), Кавказької і Горганської стін загальною протяжністю 240 км. Там само Хосров селив переселенців з внутрішніх областей Ірану. Ат-Табарі наводить опис масштабів фортифікаційного будівництва при Хосрові.
«Ще Фируз побудував в країні Сул і країні аланів кам'яну споруду з метою захистити свою країну від зазіхань з боку цих народів, а син Фируза, Кавад I, побудував в цих місцях ще багато нових споруд і, нарешті, коли запанував Хосров, він звелів побудувати в країні Сул ряд міст, фортець, валів і багато інших споруд з каменю, видобутого в області Горган; все це повинно було служити захистом і притулком для населення його країни в разі нападу на них ворога.»
Хосров багато зробив для підняття економіки країни та покращення життя народу. За його правління були відремонтовані старі і проведені нові канали, розширені іригаційні системи. Ануширван підтримував землеробів, надаючи останнім підтримку та певні економічні субсидії. Відновлено було ним поруйновані за часи диктатури маздакітів селища, храми вогню, громадські та військові дороги, відремонтовано старі та збудовано нові мости. Розквітла торгівля, реміснича продукція почала поширюватися далеко за межі Ірану. Хосров відновив Іран та привів його до нового розквіту. За правління Ануширвана у столиці Ірану, Ктесифоні було збудовано величний шахський палац Такі-Кісра з випаленої цегли, з вишуканими мозаїками, що свідчило також і про розвиток хімії. Світової слави зажив Звіриний стиль сасанідського срібного лиття, не схожий на скіфський, але так само вражаючий своєю вишуканістю. Там само, в Такі-Кісра, був створений чарівний сад із золота, срібла й самоцвітів.
Зовнішня політика
У зовнішній політиці Хосров I Ануширван перш за все намагався укріпити кордони країни, він не замахувався на великі завоювання, проводячи обережну та послідовну політику поступового зміцнення військово-політичного статусу країни. За його правління відбулося декілька конфліктів з Візантією. У союзі з Тюркським каганатом була проведена вдала війна проти Ефталітів, підкорення Ємену значно посилило вплив держава Сасанідів на торгівлю в Аравії та надало змогу контролювати торгові шляхи через Індійський океан. Були ліквідовані васальні держави: Кавказька Албанія та Вірменія.
Війни з Візантією
Остання війна з Візантією закінчилася «Вічним миром» у 532. Однак Хосров у 540 розірвав «вічний мир» з Візантією, і втрутився у конфлікті між двома арабськими царствами — Гассанідами, яких підтримувала Візантія, і Лахмідами, які тяжіли до Еран-Шахру.
У 542 сасанідська армія захопила Антіохію на Оронті і Хосров I переселив її жителів в околиці Ктесифону («Хосроєва Антіохія»). Війна закінчилася перемир'ям в 545, проте вже за два роли спалахнула знову. Театром воєнних дій цього разу стала Лазіка, яку Хосров так і не зміг відібрати у Візантії. У 557 було укладено перемир'я, а в 562 — мирний договір терміном на 50 років, за яким Лазіка залишалася за Візантією, але імперія зобов'язувалася виплачувати щорічно державі Сасанідів данину у 400 фунтів золотом, і Візантія платила їх Еран-шахру до 571 року. Персія ж зобов'язалася не переслідувати християн. За умовами договору, Візантія зобов'язувалася фінансувати будівництво і зміцнення оборонних споруд уздовж Великого Кавказького проходу, зокрема, була заново перебудована і посилена фортеця Дербента. Відтак переговори з Візантією закінчуються в 562 році дуже вигідним для Сасанідів мирним договором.
Підкорення Ємену
Наступним місцем зіткнення інтересів Візантії й держави Сасанідів стала Південна Аравія, через яку Європа налагоджувала торговельні зв'язки зі Сходом, обминаючи персів, але в 575 р. Хосров Ануширван розпочав військові дії проти її держав. Він відправив на завоювання Південної Аравії засуджених до страти злочинців, яким пообіцяли в разі успіху амністію та здобич. Очолив це кримінальне військо досвідчений перський полководець Вахріз. Кампанія була настільки успішною що до 628 р. в Південній Аравії правили сасанідські намісники. Завоювання надало змогу Ірану контролювати Шлях ладану і у цілому замкнути основні шляхи Великого шовкового шляху на собі.
Війна з Ефталітами
Убезпечивши західні кордони, Хосров у 560 році почав військову кампанію проти Держави ефталітів. За для уникнення війни один на один з потужним східним сусідом, Хосровом був укладеній наступальний союз з Тюркським каганатом. Сам Хосров одружився з дочкою тюркського Істемі-кагана — Каїн. Розбивши ефталітів поблизу Несефа у 565 році, Хосров установив кордон з каганатом по Амудар'ї. Підсумком цієї успішної війни до Ірану було приєднано території Тохаристану, Забулістану, Кабулістану і Саганійану.
Ліквідація васальних держав
Кавказька Албанія і Вірменія знаходилися у васальній залежності від держави Сасанідів. Політика переслідування християн і насильницьке насадження зороастризму призводила до постійних повстань. Візантія як покровителька християнських країн активно втручалася в ці конфлікти. Таким чином Вірменія і Кавказька Албанія були остаточно ліквідовані, території ці були підпорядковані безпосередньо Еран-Шахру. Іранську частину Вірменії стали називати Перс-Вірменією, разом з Кавказькою Албанією і Адурбадаганом вони утворили Північний Куст (область) Еран-Шахру.
Внутрішня політика
Шахиншах цікавився науками і мистецтвом. Хосров знав грецьку мову і, можливо, в оригіналі читав твори Платона. Не випадково саме до Хосрова, тоді ще спадкоємця престолу, поїхали в 529 році, після закриття Академії в Афінах, філософи, гнані з батьківщині. Правда Агафій Мірінейський стверджував, що «варвар» володів філософією неглибоко. Проте навряд чи б вони зважилися на таке, не будучи впевнені в тому, що до них поставляться з повагою, що, звичайно, можливо тільки при дворі освіченого владики. Пізніше, коли філософи повернулися у Візантійську імперію через неприйняття перських порядків, Хосров все одно приділяв їм увагу. Більше того, навіть при заключенні мирного договору між Візантією та Іраном у 532 році він ввів у текст договору статтю про заборону візантійському населенню та владі переслідувати цих людей. Шах цікавився медициною. У 551 році шах зібрав досвідчених лікарів, почав ставив їм питання, а письмові їхні відповіді були за наказом Хосрова занесені в книги. За його правління в Гондішапурі, в області Хузестан, була заснована «академія», де вивчали медицину та філософію. Вона збереглася і в ісламській час.
Процвітала і перекладацька діяльність: на пехлеві перекладали грецькі та індійські трактати. Відомо ім'я перського вченого лікаря Барзуя, якому приписують багато перекладів з санскриту, в тому числі знаменитого збірника «Панчатантра», який згодом був перекладений на арабську мову і увійшов у скарбницю світової культури під назвою «Каліла і Дімна».
Проте найважливішою культурною подією для Ірану стала остання кодифікація Авести, яку за його вказівкою провів мобед віх-Шапур. До часів правління Хосрова середньовічні автори відносили проникнення з Індії подібної до шахів гри «шатранг». Також вважається, що саме в часи правління Хосрова I Ануширвана його першим міністром були придумані нарди.
Однак, правління Хосрова не було таки однозначно мирнім і стабільним. Наприклад, в 549 році Хосрову довелося придушувати велике повстання, на чолі якого стояв його син . Хосров знаходився тоді Емесі і сильно хворів. Був пущений слух що Хосров помер і тоді Анушзад, ув'язнений за християнську віру, підбурив в'язнів на повстання. Повстанці захопили Гондішапур і почали просуватися в сторону столиці. Анушзад затіяв переговори з Юстиніаном I, проте до якоїсь угоди дійти вони не змогли. Намісник Ктесифона Рамборзін за наказом царя виступив зі столиці й розбив військо Анушзада, який був поранений в битві стрілою. Пізніше він, за наказом свого батька був покалічений. Такою жорстокою акцією Анушзад був позбавлений Хосровом права претендувати на трон.
У 571 році спалахнуло повстання у Вірменії і Іберії на чолі із , яке підтримала Візантія, порушивши умови мирного договору 562 року. Хосров розпочав військові дії, які йшли з перемінним успіхом до 576 року, коли перська армія зазнала жорстокої поразки під Мілетиною. Хосров I Ануширван помер в 579 році під час мирних переговорів з Тиберіем II. Наступним шахиншахом став його син від тюркської царівни Факим (Тукум) Ормізд, коронований як Ормізд IV.
Підсумки правління
Хосров I Ануширван вважається найвидатнішим правителем держави Сасанідів з однойменної династії. Своєю послідовною та далекоглядною політикою Хосров зміг суттєво укріпити військово-політичний статус країни. Його реформи призвели до розквіту економіки та урегулювання найбільш гострих соціальних протистоянь у країні. Сасанідський Іран за правління Хосрова переживав розківіт ремесла і сильне пожвавлення торгівлі. За часи його правління влада практично повність централізуються навколо шахиншаха, одночасно з тим на місцевому рівні управління державою уніфікується через введення нового адміністративно-територіального поділу. Його покровительство наукам і літературі надало йому значної популярності серед народів Ірану і його сусідів. Вже при пізніших шахиншахах часи його правління вважалися «золотою епохою», а сам образ Хосрова почав набувати легендарного характеру. Особливо це проявилося після завоювання арабами Ірану. Фірдоусі в своїй поемі «Шах-наме» зображав Хосрова Ануширвана як ідеального правителя. Надалі образ Хосрова ставав все більш легендаризованим, йому приписувалися героїчні подвиги, поетичний талант, абсолютна мудрість. Хосров є героєм багатьох народних сказань та оповідань.
У кінематографі
Див. також
- [en]
Примітки
- Расторгуева В. С. Этимологический словарь иранских языков / В. С. Расторгуева, Д. И. Эдельман. — М.: Вост. Лит., 2000—. — . — Т. 3: f—h. — 2007. — С. 417. — (в пер.) (рос.).
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К.: Либідь,. 1997—. — — 464 с. Лекція 9. ДЕРЖАВА САСАНІДІВ (ЕРАН — ШАХР).
- Прокопий Кесарийский. Война с персами, кн. I, гл. 11.
- Прокопий Кесарийский. Война с персами, кн. I, гл. 23.
- Иоанн Малала. Хронография, стр. 487 [ 5 червня 2014 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 20 травня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Голдобин, А. М.; Гольдберг, Д. И.; Петрушевский, И. П. История стран зарубежной Азии в средние века — : М.: Наука, 1970 г. — 640 с. С.- 117. (рос.)
- Прокопий Кесарийский. Война с персами, кн. I, гл. 14. (рос.)
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 травня 2016.
- Гюиз Ф. Древняя Персия. М., Вече, 2007, 325—326.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
- Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 449. — 624 с. — 100 000 экз. — .
- Прокопий Кесарийский. Война с готами, кн. I, гл. 4. — С. 1.
- История Востока. В 2 т. Васильев Л. С. М.: Высш. шк., 1994. Т.1 Глава 2. Ближний Восток и Иран от эллинизма до ислама. Сасанидский Иран (рос.)
Література
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К.: Либідь, 1997. — 464 с.
- Голдобин, А. М.; Гольдберг, Д. И.; Петрушевский, И. П. История стран зарубежной Азии в средние века — : М.: Наука, 1970 г. — 640 с. (рос.)
- Гюиз Ф. Древняя Персия. М., Вече, 2007, 333 с. (рос.)
- История Востока. В 2 т. Васильев Л. С. М.: Высш. шк., 1994. Т.1 — 495 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hosro v I pehl husraw xusrav hwslwb z dobroyu slavoyu z avest hu srauah vidomij takozh yak Anushiravan abo Anushirvan pers انوشيروان z pehl anōsag ruwan z bezsmertnoyu dusheyu pers خسرو Xusraw 531 579 shahinshah Iranu z dinastiyi Sasanidiv uspishnij politichnij ta vijskovij diyach reformator Zavdyaki jogo reformam Iran zmig vidnovitisya pislya diktaturi Mazdaka ta jogo pribichnikiv yaki faktichno uzurpuvali realnu vladu v krayini za pravlinnya Kavada I Hosrov prodovzhiv stari ta rozgornuv novi budivnictva pidtrimuvav rozvitok nauki ta mistectv viv uspishni vijskovi diyi proti Vizantiyi Yemenu Eftalitiv Pri Hosrovi I Anushirvani Sasanidskij Iran dosyag najbilshogo rivnya rozvitku i mogutnosti Hosrov I AnushirvanShahinshahPochatok pravlinnya 531Kinec pravlinnya 579Poperednik Kavad INastupnik Ormizd IVData narodzhennya 501 0501 Misce narodzhennya Ktesifon Derzhava SasanidivKrayina Derzhava SasanidivData smerti 579 0579 Misce smerti Ktesifon Derzhava SasanidivDiti Ormizd IV Dinastiya SasanidiBatko Kavad IPrihid do vladiBorotba z mazdakitami Za ponad 30 rokiv 490 ti 520 ti postupovogo posilennya spochatku inicijovanogo Kavadom I a potim i praktichno absolyutnoyi dominaciyi Mazdaka i jogo pribichnikiv u iranskomu politikumi krayinoyu de fakto upravlyali mazdakiti Hocha stavka na Mazdaka dozvolila Kavadu rozpravitisya zi svoyimi vorogami z chisla krupnoyi aristokratiyi ale diktatura mazdakitiv i vlashtovanij nimi teror proti bagatih i zamozhnih postaviv derzhavu Sasanidiv Iran na gran katastrofi Oslablennya znati prizvelo do rizkogo vijskovogo oslablennya Iranu oskilki predstavniki znati stanovili osnovu vijskovoyi sili Iranu vazhku kavaleriyu Slidom za fizichnim znishennyam velikoyi chastini znati pochalosya i aktivne prisvoyennya yiyi kolishnih zemel ta statkiv Ci buremni politichni podiyi ta viklikani nimi ekonomichni i socialni naslidki prizveli do krizi v Sasanidskomu Irani Vijskovo politichna mogutnist Iranu silno zmenshilas vlada shahinshaha stala faktichno nominalnoyu Ce zmusilo Kavada pochati borotbu proti mazdakitiv Golovnoyu siloyu v protistoyanni z Mazdakom stali zherci zoroastrijskih hramiv she zhivi predstavniki krupnoyi aristokratiyi ta inshi zamozhni lyudi nevdovoleni svavillyam mazdakitiv Hosrov molodshij sin Kavada stav mozkom i odnochasno vistryam borotbi proti prihilnikiv Mazdaka Utverdzhennya Hosrova na prestoli U 528 roci Hosrov za pidtrimki vzhe neznachnogo chisla velmozh i z dozvolu Kavada rozpochav povalennya diktaturi Mazdaka i planomirne vinishennya yiyi prihilnikiv Zoroastrijski zherci poklali pochatok padinnyu mazdakitiv samogo Mazdaka viklikali na disput de viznali jogo koncepciyu nepravilnoyu pislya chogo povisili dogori nogami azh doki vin ne pomer vid krovovilivu v mozok Pislya cogo pochali loviti najvidomishih mazdakitiv i zakopuvati dogori nogami zhivcem u zemlyu a reshtu prosto vinishuvali Hocha ryadovi mazdakiti mogli zberegti svoye zhittya za umovi povernennya do zoroastrizmu Osoblivu aktivnist u vinishenni mazdakitiv viyavila aristokratichna molod yaka pragnula pomstitisya za smert batkiv i povernuti sobi kolishnye stanovishe svoyih simej Starshij sin Kavada buv prihilnikom mazdakitiv sho jshlo v rozriz z poglyadami jogo batka ta diyami jogo brata Kavad ne vbachav jogo nastupnim pravitelem Iranu i tomu vmirayuchi zapoviv vladu Hosrovu Prokopij Kesarijskij zaznachav sho vvazhav sebe zakonnimi pretendentom na prestol odnak pismovij zapovit jogo batka zachitanij pislya jogo smerti 531 r n e vkazuvav na Hosrova yak na nastupnika prestolu Vidtak Hosrov buv obranij nastupnim shahinshahom i koronuvavsya v hrami Atur Gushnasp Pivdennij Azerbajdzhan vogon yakogo osvyachuvav stan voyiniv Vidomo sho Kavus ne zmirivsya z obrannyam Hosrova shahinshahom do nas dijshli moneti Kavusa za sho i buv ubitij nezabarom pislya vocarinnya Hosrova yak potencijna zagroza novomu pravitelyu U Hosrova buv inshij brat Zam drugij sin Kavada Pretenduvati na prestol vin ne mig oskilki tradiciya zaboronyala lyudini z fizichnimi vadami Zam buv odnookij pretenduvati na prestol Prote Zam buv vidomimi vijskovim diyachem i koristuvavsya neabiyakoyu populyarnistyu u vijsku A she u nogo buv malenkij sin Kavad Pislya smerti Kavusa Hosrov energijno pochav navoditi poryadok u krayini ta prodovzhiv spravu svogo batka u dili reformuvannya yiyi administrativnih vijskovih ta politichnih sistem Deyaki pridvorni zanepokoyeni zanadto velikoyu aktivnistyu molodogo shahinshaha virishili vchiniti zakolot i zmovilisya iz Zamom abi toj pidtrimav yih a v zamin voni planuvali posaditi jogo sina Kavada na prestol Prote zmova bula vikrita usi zmovniki buli bezzhalisno stracheni Hosrov nakazav ubiti usih svoyih brativ z usim yih potomstvom cholovichogo rodu Prote malenkogo Kavada bulo zavchasno vryatovano odnim z chinovnikiv pri dvori Prokopij Kesarijskij zgaduvav sho piznishe Kavad nachebto z yavivsya u Vizantiyi de jogo prijnyali v shanoyu hocha Prokopij Kesarijskij i zaznachav sho nihto navit Yustinian Velikij tochno ne znali chi to same toj Kavad sin Zama i onuk Kavada I Cikavo sho v toj chas Ivan Malala povidomlyav sho shahinshah nakazav vidrubati golovu bratovi vtim neyasno yakomu same Perski ta arabski dzherela nichogo ne govoryat pro vbivstvo Hosrovom svoyih brativ Tak chi inakshe Hosrov utverdivsya na prestoli z pretendentami na prestol bulo pokincheno potuzhna opozicijno nalashtovana znat bula znishena she v chasi diktaturi Mazdaka a ostanni slabki yiyi proyavi buli pridusheni bezposeredno samim Hosrovom Vid tak novij shahinshah zmig povnistyu prisvyatiti sebe vidnovlennyu ta posilennyu kolishnogo bagatstva i velichi krayini Reformatorska diyalnistHosrov vidomij yak vidatnij reformator chiyi diyi prizveli do rozkvitu ta pidnesennya derzhavi Sasanidiv Slid zauvazhiti sho chastkovo pochav yih zaprovadiv she jogo batko Kavad I Imperiya potrebuvala korinnih ta produmanih reform yaki b stabilizuvali situaciyu v krayini ozdorovili ekonomiku i pidnesli vijskovu ta diplomatichnu mogutnist krayini I Hosrov vzyav na sebe yih provedennya Vidatnu rol v utilenni reformu zhittya vidigrav pershij ministr Eran shahru talanovitij ta dosvidchenij administrator perekladach postijnij radnik Hosrova Podatkova reforma Kolishnya sistema zbirannya podatkiv ne mogla bilshe zadovolnyati potreb derzhavnoyi skarbnici Do reform Hosrova Anushirvana pozemelnij podatok harag styaguvavsya naturoyu i stanoviv vid tretini do 1 7 vrozhayu Rozmir podatku vstanovlyuvavsya bezposeredno na miscyah zbirachami sho stvoryuvalo spriyatlivi umovi dlya zlovzhivan Aristokratiya duhovenstvo ta derzhavni sluzhbovci podatkiv ne platili Podatkova reforma spiralasya na specialni zemelni kadastri skladeni pislya obmiru vsiyeyi pridatnoyi do obrobitku zemli Bulo pidrahovano i zanesennyu do kadastriv kilkist plodonosnih derev Takozh buv provedenij perepis naselennya oskilki chastina naselennya zaginula pid chas diktaturi mazdakitiv Buli vstanovlenni tverdi podatkovi stavki v zalezhnosti vid vidu viroshuvanih silskogospodarskih kultur yakosti umov zroshennya i blizkosti silskogospodarskih ugid do najblizhchogo mista Novij podatok Haradzh styaguvavsya ne tilki naturoyu ale i groshima Stavki pozemelnoyi podati viznachalisya z odinici ploshi 1 Garib vid 1 4 do 1 3 ga dlya zlakiv kormovih kultur ta vinogradnikiv a dlya finikovih palm oliv ta inshih plodonosnih derev v zalezhnosti vid chisla plodonosnih derev poodinoki dereva podatkom ne obkladalisya Potim stavki mnozhilisya i vihodila suma podatku z dilyanki Z 1 go garibu pshenici abo yachmenyu napriklad gospodar plativ odnu dirhemu z chotiroh finikovih palm abo z shesti olivkovih derev sim dirhem z 1 go garibu vinogradnika visim U razi nevrozhayu abo rozorennya platnika haradzh ne splachuvavsya zovsim Podushnij podatok gezit zbiravsya groshima Jogo viplachuvalo naselennya u vici vid 20 do 50 rokiv po 4 6 8 12 sribni dirhemi trichi na rik v zalezhnosti vid majnovogo stanovisha platnika Vsi inshi chislenni centralni ta miscevi podatki buli skasovani Reformovana sistema opodatkuvannya polegshila tisk na osnovnih platnikiv podatkiv v krayini zemlerobiv dekhane oskilki teper podatki buli fiksovanimi sho zmenshilo prostir dlya zlovzhivan nechistim na ruku chinovnikam Cya reforma zabezpechila garantovanij postijnij pripliv koshtiv v kaznu Vijskova reforma Uporyadkovanij ta bilsh efektivnij zbir podatkiv na korist derzhavnoyi skarbnici dozvoliv Hosrovu pochati vzhe davno neobhidnu vijskovu reformu Do nogo perska armiya formuvalasya majzhe viklyuchno z opolchenciv ta najmanciv Vsi hto ne mig sobi dozvoliti kupiti konya zbruyu i neobhidne kinnotniku ozbroyennya jshli v pihotu boyezdatnist yakoyi bula duzhe nizkoyu porivnyano napriklad z vizantijskoyu Prokopij Kesarijskij detalno opisuvav stan sasanidskoyi pihoti u svoyij Vijni z persami Uchasti v bezposerednih bojovih diyah pihota faktichno ne brala Usi kolishni Sasanidski praviteli spiralisya na potuzhni kinni zagoni yaki formuvalisya zi znati sho sama sebe utrimuvala i oskilki vona napryamu ne zalezhala vid shahinshaha tomu i chasto viyavlyala sebe nenadijnoyu oporoyu jogo vladi Hosrov zhe rozpochav ozbroyuvati kavaleriyu za derzhavnij kosht zavdyaki chomu v kinnoti viyavilosya velike chislo serednih za majnovim statusom zemlevlasnikiv sho skladali stan azativ Otrimuyuchi nagorodu vid shahinshaha ce nove regulyarne vijsko bulo osobisto viddane jomu i tomu sluzhilo nadijnoyu oporoyu jogo vladi Posada Iran ispehbeda komanduvach Armiyeyu Iranu bula skasovana golovnokomanduvachem vidteper vistupav sam shahinshah Pri Hosrovi buli sformovani 12 polkiv vazhkoyi kavaleriyi Savaran Administrativni reformi Paralelno z podatkovoyu ta vijskovoyu reformami u Sasanidskij derzhavi provodilasya i administrativno teritorialna reforma Do togo krayina skladalas z okremih rodovih nadiliv znati i vasalnih utvoren Anushirvan rozdiliv krayinu na chotiri chastini Kusti pehl kwst dos storona i pidporyadkuvav civilnih namisnikiv padospaniv kozhnoyi z chastin specialnim voyenachalnikam ispehbedam Nachalnikam vijska yakih pislya vijskovoyi reformi stalo takozh chotiri oskilki posadu yedinogo Eran ispehbeda skasuvali Ce dozvolilo pidkoriti armijske komanduvannya ta usi vijska bezposeredno shahinshahu i vidtak poslabiti znachennya okremih posad Visoki administrativni posadi yaki do togo obijmalisya predstavnikami velikoyi rodovoyi aristokratiyi chasto peredavalisya u spadok sho faktichno zabiralo u shahinshaha mozhlivist kontrolyuvati komu same voni peredayutsya buli vzyati pid pilnij kontrol Na posadi priznachalisya tilki za nakazom shahinshaha Sudovu vladu v krayini vidteper zdijsnyuvali suddi priznachenni viklyuchno verhovnim pravitelem Hosrov primenshiv znachimist posadi vazurg framatara verhovnogo vizira pererozpodilivshi chastinu jogo povnovazhen mizh inshimi chinovnikami Takim chinom shahinshah istotno zmicniv svoyu vladu obmezhivshi praviteliv oblastej ta vishih sanovnikiv i odnochasno pidnis novu osobisto zalezhnu vid nogo elitu U ramkah administrativnoyi reformi Mobedan mobed verhovnij zhrec stav zajmati nabagato bilsh nizke misce v pridvornoyi iyerarhiyi nizh ranishe Cya reforma uporyadkuvala teritorialnij ustrij derzhavi vid tak polegshila zbirannya podatkiv ta istotno centralizuvala vladu v oblichchi shahinshaha Pri Hosrovi z yavilisya zbirniki kanonichnogo prava Sudebniki Shah sam priznachav suddiv mitariv i namisnikiv Takozh vin zajnyavsya vivchennyam zhittya svogo predka Ardashira zasnovnika dinastiyi Sasanidiv jogo listiv i sudovih rishen i stav keruvatisya nimi sponukayuchi do togo zh i narod Budivelna diyalnist Sasanidska fortecya v Derbenti pobudovana dlya zahistu vid kochivnikiv z pivnochi Hosrov prodovzhuvav rozpochate pri Perozi ta Kavadi I budivnictvo ukriplen v Girkaniyi i na Kavkazi Pri nomu bulo zaversheno budivnictvo kolosalnogo kompleksu oboronnih sporud Darbanta suchasnij Derbent Kavkazkoyi i Gorganskoyi stin zagalnoyu protyazhnistyu 240 km Tam samo Hosrov seliv pereselenciv z vnutrishnih oblastej Iranu At Tabari navodit opis masshtabiv fortifikacijnogo budivnictva pri Hosrovi She Firuz pobuduvav v krayini Sul i krayini alaniv kam yanu sporudu z metoyu zahistiti svoyu krayinu vid zazihan z boku cih narodiv a sin Firuza Kavad I pobuduvav v cih miscyah she bagato novih sporud i nareshti koli zapanuvav Hosrov vin zveliv pobuduvati v krayini Sul ryad mist fortec valiv i bagato inshih sporud z kamenyu vidobutogo v oblasti Gorgan vse ce povinno bulo sluzhiti zahistom i pritulkom dlya naselennya jogo krayini v razi napadu na nih voroga Hosrov bagato zrobiv dlya pidnyattya ekonomiki krayini ta pokrashennya zhittya narodu Za jogo pravlinnya buli vidremontovani stari i provedeni novi kanali rozshireni irigacijni sistemi Anushirvan pidtrimuvav zemlerobiv nadayuchi ostannim pidtrimku ta pevni ekonomichni subsidiyi Vidnovleno bulo nim porujnovani za chasi diktaturi mazdakitiv selisha hrami vognyu gromadski ta vijskovi dorogi vidremontovano stari ta zbudovano novi mosti Rozkvitla torgivlya remisnicha produkciya pochala poshiryuvatisya daleko za mezhi Iranu Hosrov vidnoviv Iran ta priviv jogo do novogo rozkvitu Za pravlinnya Anushirvana u stolici Iranu Ktesifoni bulo zbudovano velichnij shahskij palac Taki Kisra z vipalenoyi cegli z vishukanimi mozayikami sho svidchilo takozh i pro rozvitok himiyi Svitovoyi slavi zazhiv Zvirinij stil sasanidskogo sribnogo littya ne shozhij na skifskij ale tak samo vrazhayuchij svoyeyu vishukanistyu Tam samo v Taki Kisra buv stvorenij charivnij sad iz zolota sribla j samocvitiv Zovnishnya politikaU zovnishnij politici Hosrov I Anushirvan persh za vse namagavsya ukripiti kordoni krayini vin ne zamahuvavsya na veliki zavoyuvannya provodyachi oberezhnu ta poslidovnu politiku postupovogo zmicnennya vijskovo politichnogo statusu krayini Za jogo pravlinnya vidbulosya dekilka konfliktiv z Vizantiyeyu U soyuzi z Tyurkskim kaganatom bula provedena vdala vijna proti Eftalitiv pidkorennya Yemenu znachno posililo vpliv derzhava Sasanidiv na torgivlyu v Araviyi ta nadalo zmogu kontrolyuvati torgovi shlyahi cherez Indijskij okean Buli likvidovani vasalni derzhavi Kavkazka Albaniya ta Virmeniya Vijni z Vizantiyeyu Pivnichno zahidnij kordon Sasanidskogo Iranu Ostannya vijna z Vizantiyeyu zakinchilasya Vichnim mirom u 532 Odnak Hosrov u 540 rozirvav vichnij mir z Vizantiyeyu i vtrutivsya u konflikti mizh dvoma arabskimi carstvami Gassanidami yakih pidtrimuvala Vizantiya i Lahmidami yaki tyazhili do Eran Shahru U 542 sasanidska armiya zahopila Antiohiyu na Oronti i Hosrov I pereseliv yiyi zhiteliv v okolici Ktesifonu Hosroyeva Antiohiya Vijna zakinchilasya peremir yam v 545 prote vzhe za dva roli spalahnula znovu Teatrom voyennih dij cogo razu stala Lazika yaku Hosrov tak i ne zmig vidibrati u Vizantiyi U 557 bulo ukladeno peremir ya a v 562 mirnij dogovir terminom na 50 rokiv za yakim Lazika zalishalasya za Vizantiyeyu ale imperiya zobov yazuvalasya viplachuvati shorichno derzhavi Sasanidiv daninu u 400 funtiv zolotom i Vizantiya platila yih Eran shahru do 571 roku Persiya zh zobov yazalasya ne peresliduvati hristiyan Za umovami dogovoru Vizantiya zobov yazuvalasya finansuvati budivnictvo i zmicnennya oboronnih sporud uzdovzh Velikogo Kavkazkogo prohodu zokrema bula zanovo perebudovana i posilena fortecya Derbenta Vidtak peregovori z Vizantiyeyu zakinchuyutsya v 562 roci duzhe vigidnim dlya Sasanidiv mirnim dogovorom Pidkorennya Yemenu Nastupnim miscem zitknennya interesiv Vizantiyi j derzhavi Sasanidiv stala Pivdenna Araviya cherez yaku Yevropa nalagodzhuvala torgovelni zv yazki zi Shodom obminayuchi persiv ale v 575 r Hosrov Anushirvan rozpochav vijskovi diyi proti yiyi derzhav Vin vidpraviv na zavoyuvannya Pivdennoyi Araviyi zasudzhenih do strati zlochinciv yakim poobicyali v razi uspihu amnistiyu ta zdobich Ocholiv ce kriminalne vijsko dosvidchenij perskij polkovodec Vahriz Kampaniya bula nastilki uspishnoyu sho do 628 r v Pivdennij Araviyi pravili sasanidski namisniki Zavoyuvannya nadalo zmogu Iranu kontrolyuvati Shlyah ladanu i u cilomu zamknuti osnovni shlyahi Velikogo shovkovogo shlyahu na sobi Vijna z Eftalitami Ubezpechivshi zahidni kordoni Hosrov u 560 roci pochav vijskovu kampaniyu proti Derzhavi eftalitiv Za dlya uniknennya vijni odin na odin z potuzhnim shidnim susidom Hosrovom buv ukladenij nastupalnij soyuz z Tyurkskim kaganatom Sam Hosrov odruzhivsya z dochkoyu tyurkskogo Istemi kagana Kayin Rozbivshi eftalitiv poblizu Nesefa u 565 roci Hosrov ustanoviv kordon z kaganatom po Amudar yi Pidsumkom ciyeyi uspishnoyi vijni do Iranu bulo priyednano teritoriyi Toharistanu Zabulistanu Kabulistanu i Saganijanu Likvidaciya vasalnih derzhav Kavkazka Albaniya i Virmeniya znahodilisya u vasalnij zalezhnosti vid derzhavi Sasanidiv Politika peresliduvannya hristiyan i nasilnicke nasadzhennya zoroastrizmu prizvodila do postijnih povstan Vizantiya yak pokrovitelka hristiyanskih krayin aktivno vtruchalasya v ci konflikti Takim chinom Virmeniya i Kavkazka Albaniya buli ostatochno likvidovani teritoriyi ci buli pidporyadkovani bezposeredno Eran Shahru Iransku chastinu Virmeniyi stali nazivati Pers Virmeniyeyu razom z Kavkazkoyu Albaniyeyu i Adurbadaganom voni utvorili Pivnichnij Kust oblast Eran Shahru Vnutrishnya politikaShahinshah cikavivsya naukami i mistectvom Hosrov znav grecku movu i mozhlivo v originali chitav tvori Platona Ne vipadkovo same do Hosrova todi she spadkoyemcya prestolu poyihali v 529 roci pislya zakrittya Akademiyi v Afinah filosofi gnani z batkivshini Pravda Agafij Mirinejskij stverdzhuvav sho varvar volodiv filosofiyeyu negliboko Prote navryad chi b voni zvazhilisya na take ne buduchi vpevneni v tomu sho do nih postavlyatsya z povagoyu sho zvichajno mozhlivo tilki pri dvori osvichenogo vladiki Piznishe koli filosofi povernulisya u Vizantijsku imperiyu cherez neprijnyattya perskih poryadkiv Hosrov vse odno pridilyav yim uvagu Bilshe togo navit pri zaklyuchenni mirnogo dogovoru mizh Vizantiyeyu ta Iranom u 532 roci vin vviv u tekst dogovoru stattyu pro zaboronu vizantijskomu naselennyu ta vladi peresliduvati cih lyudej Shah cikavivsya medicinoyu U 551 roci shah zibrav dosvidchenih likariv pochav staviv yim pitannya a pismovi yihni vidpovidi buli za nakazom Hosrova zaneseni v knigi Za jogo pravlinnya v Gondishapuri v oblasti Huzestan bula zasnovana akademiya de vivchali medicinu ta filosofiyu Vona zbereglasya i v islamskij chas Procvitala i perekladacka diyalnist na pehlevi perekladali grecki ta indijski traktati Vidomo im ya perskogo vchenogo likarya Barzuya yakomu pripisuyut bagato perekladiv z sanskritu v tomu chisli znamenitogo zbirnika Panchatantra yakij zgodom buv perekladenij na arabsku movu i uvijshov u skarbnicyu svitovoyi kulturi pid nazvoyu Kalila i Dimna Shakal Dimna namagayetsya perehitriti carya Leva Z perskogo rukopisu 1429 roku Gerat Prote najvazhlivishoyu kulturnoyu podiyeyu dlya Iranu stala ostannya kodifikaciya Avesti yaku za jogo vkazivkoyu proviv mobed vih Shapur Do chasiv pravlinnya Hosrova serednovichni avtori vidnosili proniknennya z Indiyi podibnoyi do shahiv gri shatrang Takozh vvazhayetsya sho same v chasi pravlinnya Hosrova I Anushirvana jogo pershim ministrom buli pridumani nardi Odnak pravlinnya Hosrova ne bulo taki odnoznachno mirnim i stabilnim Napriklad v 549 roci Hosrovu dovelosya pridushuvati velike povstannya na choli yakogo stoyav jogo sin Hosrov znahodivsya todi Emesi i silno hvoriv Buv pushenij sluh sho Hosrov pomer i todi Anushzad uv yaznenij za hristiyansku viru pidburiv v yazniv na povstannya Povstanci zahopili Gondishapur i pochali prosuvatisya v storonu stolici Anushzad zatiyav peregovori z Yustinianom I prote do yakoyis ugodi dijti voni ne zmogli Namisnik Ktesifona Ramborzin za nakazom carya vistupiv zi stolici j rozbiv vijsko Anushzada yakij buv poranenij v bitvi striloyu Piznishe vin za nakazom svogo batka buv pokalichenij Takoyu zhorstokoyu akciyeyu Anushzad buv pozbavlenij Hosrovom prava pretenduvati na tron U 571 roci spalahnulo povstannya u Virmeniyi i Iberiyi na choli iz yake pidtrimala Vizantiya porushivshi umovi mirnogo dogovoru 562 roku Hosrov rozpochav vijskovi diyi yaki jshli z pereminnim uspihom do 576 roku koli perska armiya zaznala zhorstokoyi porazki pid Miletinoyu Hosrov I Anushirvan pomer v 579 roci pid chas mirnih peregovoriv z Tiberiem II Nastupnim shahinshahom stav jogo sin vid tyurkskoyi carivni Fakim Tukum Ormizd koronovanij yak Ormizd IV Pidsumki pravlinnyaHosrov I Anushirvan vvazhayetsya najvidatnishim pravitelem derzhavi Sasanidiv z odnojmennoyi dinastiyi Svoyeyu poslidovnoyu ta dalekoglyadnoyu politikoyu Hosrov zmig suttyevo ukripiti vijskovo politichnij status krayini Jogo reformi prizveli do rozkvitu ekonomiki ta uregulyuvannya najbilsh gostrih socialnih protistoyan u krayini Sasanidskij Iran za pravlinnya Hosrova perezhivav rozkivit remesla i silne pozhvavlennya torgivli Za chasi jogo pravlinnya vlada praktichno povnist centralizuyutsya navkolo shahinshaha odnochasno z tim na miscevomu rivni upravlinnya derzhavoyu unifikuyetsya cherez vvedennya novogo administrativno teritorialnogo podilu Jogo pokrovitelstvo naukam i literaturi nadalo jomu znachnoyi populyarnosti sered narodiv Iranu i jogo susidiv Vzhe pri piznishih shahinshahah chasi jogo pravlinnya vvazhalisya zolotoyu epohoyu a sam obraz Hosrova pochav nabuvati legendarnogo harakteru Osoblivo ce proyavilosya pislya zavoyuvannya arabami Iranu Firdousi v svoyij poemi Shah name zobrazhav Hosrova Anushirvana yak idealnogo pravitelya Nadali obraz Hosrova stavav vse bilsh legendarizovanim jomu pripisuvalisya geroyichni podvigi poetichnij talant absolyutna mudrist Hosrov ye geroyem bagatoh narodnih skazan ta opovidan U kinematografiPoklik predkiv Velikij Turan 1994 Div takozh en PrimitkiRastorgueva V S Etimologicheskij slovar iranskih yazykov V S Rastorgueva D I Edelman M Vost Lit 2000 ISBN 5 02 018124 2 T 3 f h 2007 S 417 ISBN 5 02 018550 7 v per ros Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 ISBN 5 325 00775 0 464 s Lekciya 9 DERZhAVA SASANIDIV ERAN ShAHR Prokopij Kesarijskij Vojna s persami kn I gl 11 Prokopij Kesarijskij Vojna s persami kn I gl 23 Ioann Malala Hronografiya str 487 5 chervnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 24 grudnya 2017 Procitovano 20 travnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Goldobin A M Goldberg D I Petrushevskij I P Istoriya stran zarubezhnoj Azii v srednie veka M Nauka 1970 g 640 s S 117 ros Prokopij Kesarijskij Vojna s persami kn I gl 14 ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 18 travnya 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 18 travnya 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 18 travnya 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 18 travnya 2016 Gyuiz F Drevnyaya Persiya M Veche 2007 325 326 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 travnya 2016 Shahmaty enciklopedicheskij slovar gl red A E Karpov M Sovetskaya enciklopediya 1990 S 449 624 s 100 000 ekz ISBN 5 85270 005 3 Prokopij Kesarijskij Vojna s gotami kn I gl 4 S 1 Istoriya Vostoka V 2 t Vasilev L S M Vyssh shk 1994 T 1 Glava 2 Blizhnij Vostok i Iran ot ellinizma do islama Sasanidskij Iran ros LiteraturaRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 464 s Goldobin A M Goldberg D I Petrushevskij I P Istoriya stran zarubezhnoj Azii v srednie veka M Nauka 1970 g 640 s ros Gyuiz F Drevnyaya Persiya M Veche 2007 333 s ros Istoriya Vostoka V 2 t Vasilev L S M Vyssh shk 1994 T 1 495 s ros Portal Biografiyi Portal Iran