Дербентська стіна — подвійний мур часів Сасанідів, що перекривала в Дербенті. Топонім «Дербент» означає «вузька брама», і стіна перекриває ту браму від морського берега до фортеці . Стіна упродовж 15 століть використовувалась з оборонною метою персами, арабами й монголами. 2003 року стіну віднесено до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Фортеця, старе місто та фортифікаційні споруди Дербента | |
---|---|
Citadel, Ancient City and Fortress Buildings of Derbent | |
Світова спадщина | |
42°02′38″ пн. ш. 48°15′31″ сх. д. / 42.04401300002777475° пн. ш. 48.25875600002777333° сх. д. | |
Країна | Росія |
Тип | Культурний |
(Критерії) | iii, iv |
Об'єкт № | 1070 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 2003 (27 сесія) |
Дербентська стіна у Вікісховищі |
Опис
Довжина муру становить 3600 м. Південна й північна частини муру збудовані паралельно одна до одної на відстані 300—400 м. Гірська частина муру уходить на 40 км у бік Кавказьких гір. Колись велична споруда дотепер збереглась лише фрагментарно. Морська частина стіни заходить на 500 м у море, зачиняючи вхід до гавані. Найдавніша частина міста оточена тими двома стінами. Південний мур, як молодший, був здебільшого знесений в XIX столітті, натомість північна значною мірою зберігає первісний вигляд.
Нижні частини муру складені з необпаленої цегли, втім основний об'єм, датований VI століттям, викладений з великих блоків тесаного каменю (100 х 65 х 25 см). Простінок між двома рядами кам'яних блоків забутований рваним каменем. Каменярі використовували вапняний розчин. Пізніші будівельні періоди легко відрізнити за невеликими розмірами блоків (в середньому 30 х 40 см). Під час кладки каменярі чергували блоки «обличчям» і «цоколем», що робило кладку міцнішою. Середня висота муру — 12 метрів, товщина варіюється від 230 до 380 см.
Приблизно на рівних відстанях одна від одної вздовж стіни було зведено 73 оборонні вежі. На північній стіні збереглось 46 веж, розташованих приблизно на відстані 70 метрів одна від одної. Брами, здебільшого часів Сасанідів, відрізняються своїми архітектурними рішеннями. З 14 первинних брам збереглись дев'ять: дві у фортеці, 4 — у південній стіні й 3 — у північній. Так звана Кам'яна брама була перебудована в середньовіччі, брама Сорока — у XVII столітті, а Середня та Глашатайська брама — після входження Дагестану до складу Російської імперії.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
Джерела
- Висновок ICOMOS для ЮНЕСКО [ 9 січня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derbentska stina podvijnij mur chasiv Sasanidiv sho perekrivala v Derbenti Toponim Derbent oznachaye vuzka brama i stina perekrivaye tu bramu vid morskogo berega do forteci Stina uprodovzh 15 stolit vikoristovuvalas z oboronnoyu metoyu persami arabami j mongolami 2003 roku stinu vidneseno do Svitovoyi spadshini YuNESKO Fortecya stare misto ta fortifikacijni sporudi DerbentaCitadel Ancient City and Fortress Buildings of Derbent Svitova spadshina42 02 38 pn sh 48 15 31 sh d 42 04401300002777475 pn sh 48 25875600002777333 sh d 42 04401300002777475 48 25875600002777333KrayinaRosiyaTipKulturnijKriteriyiiii ivOb yekt 1070RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2003 27 sesiya Derbentska stina u VikishovishiOpisDovzhina muru stanovit 3600 m Pivdenna j pivnichna chastini muru zbudovani paralelno odna do odnoyi na vidstani 300 400 m Girska chastina muru uhodit na 40 km u bik Kavkazkih gir Kolis velichna sporuda doteper zbereglas lishe fragmentarno Morska chastina stini zahodit na 500 m u more zachinyayuchi vhid do gavani Najdavnisha chastina mista otochena timi dvoma stinami Pivdennij mur yak molodshij buv zdebilshogo znesenij v XIX stolitti natomist pivnichna znachnoyu miroyu zberigaye pervisnij viglyad Nizhni chastini muru skladeni z neobpalenoyi cegli vtim osnovnij ob yem datovanij VI stolittyam vikladenij z velikih blokiv tesanogo kamenyu 100 h 65 h 25 sm Prostinok mizh dvoma ryadami kam yanih blokiv zabutovanij rvanim kamenem Kamenyari vikoristovuvali vapnyanij rozchin Piznishi budivelni periodi legko vidrizniti za nevelikimi rozmirami blokiv v serednomu 30 h 40 sm Pid chas kladki kamenyari cherguvali bloki oblichchyam i cokolem sho robilo kladku micnishoyu Serednya visota muru 12 metriv tovshina variyuyetsya vid 230 do 380 sm Priblizno na rivnih vidstanyah odna vid odnoyi vzdovzh stini bulo zvedeno 73 oboronni vezhi Na pivnichnij stini zbereglos 46 vezh roztashovanih priblizno na vidstani 70 metriv odna vid odnoyi Brami zdebilshogo chasiv Sasanidiv vidriznyayutsya svoyimi arhitekturnimi rishennyami Z 14 pervinnih bram zbereglis dev yat dvi u forteci 4 u pivdennij stini j 3 u pivnichnij Tak zvana Kam yana brama bula perebudovana v serednovichchi brama Soroka u XVII stolitti a Serednya ta Glashatajska brama pislya vhodzhennya Dagestanu do skladu Rosijskoyi imperiyi Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuDzherelaVisnovok ICOMOS dlya YuNESKO 9 sichnya 2018 u Wayback Machine