Харківський слобідський козацький полк — слобідський козацький полк, адміністративно-територіальна та військова одиниця на Слобожанщині. Полковий центр — місто Харків. Полк з'явився між 1651 і 1659 роками. Судячи з «відписки» першого харківського воєводи Воїна Селіфонтова 1657 року та іменного опису 1658 року, в той час полковий центр Харків був вже досить великим поселенням. У опису значилося 578 душ чоловічої статі, і можна вважати, що в цей час у місті було не менше 200 будинків.
Харківський слобідський козацький полк | |
Прапор полку | |
Герб полкового центру | |
Розташування полку на карті. | |
Утворено | 1651 |
Ліквідовано | 1765 |
Центр | Харків |
Сотні | станом на 1732 рік |
Полковники | |
1669-1691 | Григорій Єрофійович Донець-Захаржевський |
1691-1706 | Федір Григорович Донець-Захаржевський |
1706-1710 | Федір Володимирович Шидловський |
1710-1711 | Лаврентій Іванович Шидловський |
1711-1714 | Прокіп Васильович Куликовський |
1714-1734 | Григорій Семенович Квітка |
1734-1757 | |
1757-1765 |
Дата виникнення полку не документована. Сам полк офіційно ввів своє заснування в 1651 році. Деякі дослідники вважають, що назва «харківський» і дата заснування в 1651 році можливі до офіційної дати заснування міста Харкова, бо назва «Харків» була присутня в топоніміці задовго до того, територія в 1651 році була досить заселена, а центром харківського полку міг бути інший населений пункт, зокрема, Мерефа. Полк був остаточно сформований наприкінці 1650-их за царя Олексія Михайловича у складі Бєлгородського розряду, в переважній більшості і з переселенців з Лівобережної та Правобережної України (черкас).
- У 1666 році на короткий час Зміївські сотні повстають разом з полковником Іваном Сірком (колишнім Запорозьким кошовим отаманом, та Харківським полковником). В цей час вже фігурує окремий Зміївський полк. Під час повстання Івана Сірка до Зміївського полку приєднуються Мерефянська та Маяцька, Печенізька, Цареборисівська, Валківська, Мурафська, Торська та інші сотні.
- У 1671 році, після остаточного придушення повстання Степана Разіна, осередком якого на Слобожанщині був саме Зміїв, Зміївський козацький полк скасовується, його територія стає частиною Харківського полку.
- У 1677 до полку був приєднаний Балаклійський слобідський козацький полк.
- У 1688 році частина території Харківського слобідського козацького полку відійшла до новоствореного Ізюмського слобідського козацького полку.
На той час у полку залишилося 12 міст і 43 села, зокрема Вовчанськ, Салтів, Печеніги, Золочів, Малинівка, Валки, Мерефа, Слов'янськ, Соколов, Зміїв.
26 липня 1765 Маніфестом «Її імператорської Величності Катерини Другої» чисто військовий полковий устрій Слобожанщини перетворюється у військово-цивільний, управління територією реформується з урахуванням специфіки Слобожанщини (створені провінції територіально повністю відповідають полкам). Створюється Слобідська губернія, до якої входять території 5 полків (Харківський, Ізюмський, Сумський, Охтирський, Острогозький).
Передумови
Заселення майбутніх полкових земель переселенцями з території Речі Посполитої (русинами, «черкасами»), відбувалося на тлі безперервних бойових дій на території Наддніпрянської та Західної України, обтяженими каральними експедиціями Речі Посполитої, а також братовбивчою громадянською війною з залученням іноземних військ (татар і турків).
Причини першої хвилі переселенців з Правобережної України на територію Московського царства до межі з Диким Полем полягають в поразці військ Богдана Хмельницького у битві під Берестечком 1651 року. Західна частина по польсько-московському договору була знову закріплена за Річчю Посполитою. Гетьман Богдан Хмельницький видає універсал, що дозволяв населенню переселятися на землі Московського царства.
Після смерті гетьмана Богдана Хмельницького влада перейшла в руки гетьмана Івана Виговського. Розпочався період громадянських воєн (1657—1687 роки) між прихильниками московського і польського курсу, так звана «Руїна». Населення знову починає переходити на більш спокійні російські території.
Структура полку
Полк
На чолі полкового управління стояли виборні полковник і полкова старшина. Обиралися вони не на обмежений час, а довічно. Однак вони могли бути позбавлені посади російським царем (пізніше імператором), а також рішенням зборів старшини (що бувало дуже рідко в масштабах не тільки Слобожанщини, а й Гетьманщини).
На відміну від воєвод-полковників Давньоруського періоду, і полковників регулярних армійських частин, полковник слобідського козацького полку представляв одночасно адміністративну та військову владу. Полковник мав право видавати укази, за своїм підписом — універсали. Символом полковницької влади був шестопер (пірнач, різновид булави шестигранної форми), полкова корогва, полковницька печатка.
Полкова старшина (своєрідний штаб) складалася з шести осіб: полковий обозний, суддя, осавул, хорунжий і два писаря.
- Полковий обозний — перший заступник полковника. Завідував артилерією та фортечною фортифікацією. У відсутності полковника замінював його, але не мав права видавати накази-універсали (на відміну від наказного полковника).
- Також існувала тимчасова посада — наказний полковник, який виконував обов'язки полковника при виступі зведеного козацького загону в похід або замінював полковника у разі неможливості виконання ним своїх обов'язків.
- Полковий суддя — завідував цивільним судом в полковій ратуші.
- Полковий осавул — помічник полковника у військових справах
- Полковий хорунжий — командир «хорунжих» козаків, охорони полковника і старшини. Завідував полковою музикою і відповідав за збереження хоругви (прапора полку).
- Полкові писарі — секретарі у ратуші. Один завідував військовими справами, другий — цивільними.
Сотні
Полк ділився на сотні.
Сотня — адміністративно-територіальна одиниця в складі полку. Сотня очолювалася сотником. Він наділявся широкими військовими, адміністративними, судовими та фінансовими повноваженнями. Спочатку обирався козаками сотні. Пізніше обирався сотенною старшиною і затверджувався полковниками з числа старшини.
Сотенна старшина (штаб) складалася з сотника, сотенного отамана, осавула, писаря та хорунжого. Посади за обов'язками збігалися з полковими:
- Сотенний отаман — заступник сотника. Втілював у собі обов'язки обозного і судді на сотенному рівні.
- Осавул — помічник полковника у військових справах.
- Писар — секретар.
- Хорунжий — завідував прапором сотні, на якому зображувалася емблема сотні, в основному християнська. Це могли бути хрест, янгол, янгол-охоронець, архангел Михаїл, сонце (Ісус Христос), Богородиця, а також військові атрибути. З 1700-х років знамена стають двосторонніми — на кожній стороні різне зображення. Також на ньому позначалися полк і назва сотні.
Список сотень
У 1688 році було відокремлено від Харківського полку сотні з яких утворився Ізюмський полк
У 1699 році при розмежуванні між Харківським та Ізюмськими полками, до Ізюмського полку відійшла Зміївська сотня
- Зміївська сотня (сотенне містечко Зміїв).
У 1732 році до складу полку входили сотні:
- 1-а Харківська сотня (полкове місто Харків);
- 2-я Харківська сотня (полкове місто Харків);
- 3-я Харківська сотня (полкове місто Харків);
- Валківська сотня (сотенне містечко Валки);
- Вільшанська сотня (сотенне містечко Вільшана, або Вільшани);
- Деркачівська сотня (сотенне містечко Деркачі);
- Золочівська сотня (сотенне містечко Золочів);
- Липецька сотня (сотенне містечко Липці), з 1658 р.;
- Люботинська сотня (сотенне містечко Люботин);
- Мереф'янська сотня (сотенне містечко Мерефа);
- Перекопська сотня (сотенне містечко Перекоп);
- Пересічнянська сотня (сотенне містечко Пересічне);
- Салтівська сотня (сотенне містечко Старий Салтів);
- Соколовська сотня (сотенне містечко Соколов);
- Тарановська сотня (сотенне містечко Таранівка);
- Тишківська сотня (сотенне містечко Тишки Руські і Черкаські — їх вважали разом);
- Угольчанська сотня (сотенне містечко Огульці, також звані Угільці);
- Хорошевська сотня (сотенне містечко Хорошево, або Хорошев);
- Циркунівська сотня (сотенне містечко Циркуни, або Церпуни).
На цей же рік у полку були 2 міста, 11 містечок, 52 села, 6 слобідок і 45 хуторів.
Отамани та полковники
У ранній період існування полку керівниками харківських козаків (харківських черкас, харківців) згадуються отамани. Отамани полку існували з 1651 по 1668 рік. Їх зазвичай вибирали щороку. Отаман керував шістьма сотнями, які складали з себе полк. Одні історики вважають, що отамани керували містом Харковом (городовий отаман, отаман городових козаків) і околицями. Інші — що це заступники полковників або ті хто виконував їх функції, у відсутність полковника. Швидше за все до появи полковників, сотники навколишніх сотень підпорядковувалися харківському отаману як старшому, а після появи полковників стали просто городовими отаманами (городничими), і були заступниками полковника у справах пов'язаних безпосередньо з Харковом.
Вони володіли правом писати царю (відомий лист отамана Лунько Федорова Олексію Михайловичу 1667). Достовірно відомі сім отаманів:
- Іван Каркач — також згадується як осадчий (засновник) міста Харкова (отаман в 1653 або 1654 році)
- Максим Тимофієв (в 1655 році)
- Іван Васильович Кривошлик (в 1655 і (або) 1656 році) — учасник повстання проти полковника Федора Ріпки в 1668 році
- Іван Сірко (1657 рік) — пішов з посади через обрання в 1657 кошовим отаманом Запорозької Січі.
- Тимофій Лаврінов (у 1659 році)
- Жадан Курган (в 1660 році)
- Лунько Фёдоров (в 1667 році)
Найперші полковники Харківського полку невідомі. У 1660, 1664—1665 і 1667 роках полк очолював запорізький кошовий отаман Іван Дмитрович Сірко, який підняв в 1668 році повстання і «воював окраїнні міста» (полк за ним не пішов). У березні або квітні 1668 його змінив вірний присязі Федір Ріпка. 16 жовтня 1668 він був убитий змовниками на чолі з колишнім отаманом Харківського полку Кривошликовим. Полк не підтримав бунтівників, і в кінці жовтня 1668 полковником був обраний харківський сотник Григорій Єрофійович Донець, який займав цю посаду до 1690 року. При ньому, в період з 1681 по 1685, пост наказного полковника займав його син — Костянтин Григорович Донець-Захаржевський. Після смерті полковника Федора Григоровича Донець-Захаржевського виникла ситуація, коли полкова старшина, яка турбувалася за свої вольності, просить царя зважаючи малолітства сина померлого призначити полковником Федора Володимировича Шидловського, зятя полковника Григорія Єрофійович Донця-Захаржевського.
У 1708 році полковник Харківського полку Федір Володимирович Шидловський, зводить свого племінника Лаврентія Івановича в ранг наказного полковника. Після того як Федір Володимирович в 1710 році був знятий з полковництва і відданий під суд, за грабежі в Польщі, полковником стає Лаврентій Іванович Шидловський. Пробувши Харківським полковником один рік (1710—1711), Лаврентій Іванович був переведений полковником у Ізюмський козацький полк. На його місце, в Харків, призначають Прокопія Куликівського, представника молдавського (валаського) оточення князя Кантеміра.
- Полковники:
- Іван Сірко(1660, 1664—1665, 1667—1668 роки).
- Федір Ріпка (березень 1668-16 жовтня 1668).
- Григорій Донець (1668—1690) Донець (Донець-Захаржевський)
- Костянтин Григорович Донець-Захаржевський (1681—1685) наказний полковник.
- Іван Сербин в 1682, 1687 роках наказний полковник. Під час Кримського походу не брав участь в поході. Підлеглі йому харківці охороняли від нападу землі полку. Йому були підлеглі Новобереківські, Мерефянські, Валківські та Соколовські козаки.
- Гаврило Могилка в1682 році наказний полковник. Під час Кримського походу не брав участь в поході. Підлеглі йому харківці охороняли землі полку від нападу татар на річці Сіверський Донець. Йому були підлеглі Лиманські, Бишкинські, Андріївські, Савинецькі, Ізюмські та Цареборисівські козаки.
- Овдій Григор'єв (1688) наказний полковник.
- Іван Григорович Донець-Захаржевський (1690—1691).
- Федір Григорович Донець-Захаржевський (1691-28 серпня 1706).
- Федір Володимирович Шидловський (1706—1710).
- Лаврентій Іванович Шидловський (1708—1710) наказний полковник.
- Лаврентій Іванович Шидловський (1710—1711).
- Прокопій Васильович Куликівський (початок 1712—1714).
- Семен Афанасійович Квітка (1713) наказний полковник, полковий суддя Харківського полку.
- Григорій Семенович Квітка (1714—1734).
- Степан Іванович Тевяшов (1734—1757).
- Іван Григорович Квітка (1735) наказний полковник (при С. І. Тевяшова), на час походу проти турків. Перебував у постійній посаді Харківського обозного. Пізніше Ізюмський полковник.
- Матвій Прокопович Куликівський (1757—1765).
Сімейність старшини
У сучасній українській історичній літературі вважається, що слобідські полки були вільними, і полковників обирали вільно. Проте це виявилося зовсім по-іншому. Посаду полковника завжди намагалися передати у спадок. Починаючи з 1668 року неможливо було стати полковником харківського полку, не маючи близького родича — козацького полковника ж. Полковники трималися за владу і багатство, розпоряджалися великими коштами (десятки тисяч рублів), зібраними з населення на утримання полку і державними, виділеними на будівництво і зброю, привласнювали собі величезні громадські території, мали власні села і «власницьких підданих» — так, обидва Куликовських заволоділи значною частиною Нагірного району Харкова. З цього правила за 97 років було лише одне виключення — перший полковник з роду Куликовських — Прокіп, який до 1711 роки взагалі не жив на території Російської Імперії і не міг бути родичем.
- Харківський наказний полковник Костянтин Григорович Донець-Захаржевський — син чинного харківського польного полковника Григорія Донця.
- Харківський полковник Іван Григорович Донець-Захаржевський — інший син Григорія Донця.
- Харківський полковник Федір Григорович Донець-Захаржевський — третій син Григорія Донця.
- Харківський полковник Федір Володимирович Шидловський — зять Григорія Донця.
- Харківський полковник Лаврентій Іванович Шидловський — племінник харківського полковника Федора Шидловського. На ньому спадкова «династія» Донцов-Шидловських закінчилася ; Петро Перший відсторонив його від посади і відправив у відставку за звинуваченням у службових злочинах. Полковником був обраний Прокопій Васильович Куликовський.
- Григорій Семенович Квітка (1714—1734) — онук полковника Гадяцького полку Опанаса Квітки, син харківського полкового судді Семена Опанасовича Квітки.
- Іван Григорович Квітка (1735) наказний полковник (при С. І. Тевяшова), син Григорія Семеновича Квітки.
- Степан Іванович Тевяшов (1734—1757) — син полковника Острогозького полку Івана Івановича Тевяшова.
- Матвій Прокопович Куликівський (1757—1765) — син харківського полковника Прокофія Куликовського.
- Михайло Матвійович Куликівський (1812—1813) — син харківського полковника Матвія Куликовського.
Реорганізація у регулярний
У 1763 році, на початку нового правління, Катерина II доручила майору лейб-гвардії Ізмайловського полку Євдокиму Щербиніну очолити «Комісію о Слобідських полках» з метою вивчення причин «неблагополуччя» на цих землях для їх усунення.
У Харків Комісія прибула із столиці. Вона, зокрема, розслідувала численні скарги населення на зловживання полкової старшини слобожанських полків (оскільки територія була «напіввільна», полковники і сотники дійсно собі вельми багато дозволяли). Були виявлені факти захоплення старшиною громадських і полкових земель, значне казнокрадство (державних грошей), присвоювання громадських грошей, продаж військових і виборних посад за гроші, порушення діловодства, вимагання, фізичні розправи та інші факти. Згідно з доповіддю Комісії Катерина II запевнюється, що на Слобожанщині немає громадянської влади, і приймає рішення про введення цивільного адміністративного управління шляхом створення губернії (при схоронності заснованої на полицях структури території). Також в результаті успішних російсько-турецьких воєн межа значно відсунулася на південь від Слобожанщини, з'явився новий захист від татар — Слов'яносербія зі своїми полками, і військове значення території як бар'єру від татарських набігів зменшилася. І тому також у знову створюваній губернії було введено цивільне управління.
Підсумком став маніфест Катерини ІІ від 28 липня 1765 року «Про заснування в слобідських полках пристойного цивільного пристрою і про перебування канцелярії губернської і провінційної», згідно з яким ґрунтувалася Слобідсько-Українська губернія з п'ятьма провінціями на місці полків і адміністративним центром у Харкові. Євдоким Щербінін став губернатором нової губернії. Згідно того ж маніфесту приймається рішення про перетворення слобідських полків в регулярні гусарські.
До того полки утримувалися «на місцях» населенням. Ті, хто служив в полку до 1765 року часто на свої гроші купував коня і обмундирування (крім зброї). З 1765 року полк стала утримувати влада, а не місцеве населення. Також замість постійних поборів старшини з місцевих жителів — на коней, амуніцію, озброєння, фураж, провіант, платню козакам і старшині, вилучення місцевих коней і волів для перевезень, тощо — був введений єдиний податок «з душі», що проживає на Слобожанщині, мавший 4 градації і надходивший в скарбницю. Найбільший податок був з привілейованих державних військових обивателів (так переменували козаків та їх помічників), які мали право гнати і продавати в дозволених поселень «вино» — 90-95 копійок на рік. З непривілейогіваних військових, які вино не мали права гнати, — 80-85 копійок річних з душі. З циган та чужинців — 70 копійок. З «власницьких підданих черкас» — 60 копійок. Дворяни, духовенство і жінки податків не платили.
Зберігалися пільги (не всі), даровані слобожанцями Петром Першим. Найголовніше — у військових поселеннях, слободах, містечках, містах (крім кількох) дозволялося винокуріння. Також приблизно двом третинам населення губернії був дозволений видобуток солі, за якою їздили на Тор. «Непривілейовані» змушені були купляти казенне вино у «привілейованих», а також казенну сіль, на яку була державна монополія. Також привілейованим дозволялися інші промисли (виготовлення на продаж різних речей, продаж продуктів і пр.) без сплати податків.
Військові обивателі та міщани (крім власницьких підданих та кріпаків) за жеребом (від якого тепер деякі ухилялися) служили в територіальних гусарських полках постійного складу. Полковий склад у мирний час був встановлений маленький — 1000 осіб на полк, але найчастіше він перевищував, іноді значно. Решта військові обивателі призовного віку, які не пройшли за жеребом, періодично проходили навчальні збори. При початку війни полки розширювалися за штатом воєнного часу, і в її продовженні при потребі отримували поповнення з мирної губернії із тих, хто пройшов в минулому підготовку у складі маршових ескадронів.
Козацькі військові звання були замінені на загальновійськові кавалерійські. Полкова старшина отримувала назву російське дворянство (вища — спадкове, нижча — приватне) і всі дворянські права. Полкові й сотенні форми цивільного управління були формально скасовані. Але насправді полковники і сотники мали владу на своїх територіях не тільки військову, вона була остаточно скасована в 1780 році при реорганізації провінцій і комісарств в повіти.
Території полкових сотень об'єднувалися в комісарства при збереженні самих сотень. У центрах комісарства були організовані: комісарське управління, комісарська канцелярія, місцевий суд. Комісарства об'єднувалися в провінції, які територіально точно відповідали полкам. Всі провінції склали губернію.
У зв'язку з перетворенням слобідського козацтва у «військових обивателів» в 1765 році територіальний Харківський полк був реорганізований у регулярний Харківський гусарський полк Імператорської армії, що існував з деякими змінами до 1918 року (гусарським він залишався до 1784 р., потім відносився до інших видів кавалерії), а його територія в 1765 році стала основою створеної Слобідсько-Української губернії, територіально будучи її центральної Харківської провінцією. Більшість тих, хто служив в полку так і залишилися в ньому служити.
Козацький однострій (1743 рік)
Під час комісії генерал-аншефа Шаховського О. І. було запропоновано ввести для українських козаків однотипні однострої. За правління Шаховського (до 1736 року), ця думка так й не знайшла підтримки, але до неї повернулися в 1743 році, за часів російської імператриці Єлизавети Петрівни. Започатковується єдиний однострій для Слобідських козацьких полків. Верхній одяг — кунтуш із прорізними рукавами синього кольору. Кунтуш був обшитий срібною тесьмою та шнурами. Кунтуші для всіх полків були однакові. Жупан та шаровари були полкових кольорів.
Ізюмський полк | Острогозький полк | Охтирський полк | Сумський полк | Харківський полк |
---|---|---|---|---|
червоний | червоно - помаранчевий | зелений | світло — синій | жовтий |
Перевід старшинських посад у табель про ранги (1765)
У зв'язку з переформуванням Харківського слобідського козацького полку в регулярний гусарський, козацькій старшині було запропоновано вступити на службу у сформований полк чи отримати відставку. Так як армійські чини присвоювалися на одну-дві сходинки нижче, а також через те, що різниця у владі коцького старшини і армійського офіцера не була рівноцінною, багато представників старшини вийшли у відставку. Середній ж рядовий козацький склад, склали основу знову сформованого полку.
Всі ті, хто вийшов у відставку та ті, хто продовжив служити отримали чини (військові та цивільні) згідно Табелю про ранги.
Посада (козацька старшина) | Військовий чин | Цивільний чин | Клас |
---|---|---|---|
Полковник | Підполковник | Надвірний радник | VII |
Обозний | Прем'єр-майор | Колезький асесор | VIII |
Суддя | Секунд-майор | Колезький асесор | VIII |
Осавул | Ротмістр | Титулярний радник | IX |
Хорунжий | Поручик | Губернський секретар | XII |
Сотник | Поручик | Губернський секретар | XII |
Старший полковий писар | — | Губернський секретар | XII |
Молодший полковий писар | — | Кабінетський реєстратор | XIII |
Сотенний хорунжий | Вахмістр | - | нижче табелі про ранги |
Решта | Унтер-офіцери та капрали | - | нижче табелі про ранги |
Якщо ж представник старшини не був учасником походів, то він отримував чин на щабель нижче встановленого. Наприклад: полковий обозний при переведенні на загальноімперську систему отримував чин прем'єр-майора, але якщо він не був учасником походів, то міг розраховувати лише на чин секунд-майора.
Наступники
Оскільки полк носив дуалістичний характер (військовий і територіальний), то його правонаступником можна назвати і адміністративну одиницю Російської імперії Харківська провінція, і військове формування Харківський гусарський полк.
Після скасування Харківського слобідського козацького полку як територіальної одиниці та реформування його як військової одиниці в регулярний полк у 1765 році його територія, як і територія інших чотирьох слобідських козацьких полків, була об'єднана в Слобідсько-Українську губернію.
З особового складу козацького полку був набраний особовий склад для Харківського гусарського полку. Після всіх перетворень на 1917 рік полк-правонаступник називався 4-й уланський харківський полк. Був розпущений в 1918 році. На полкових регаліях і пам'ятних нагородних знаках харківські улани ставили рік заснування «1651».
Цікавий факт. Всі регулярні гусарські слобідські полки отримали старшинство «1651». Дана дата була взята дещо умовно. Найяскравішим прикладом є місто Ізюм. Місто засноване в 1681 році, Григорієм Єрофійович Донець-Захаржевським, полковником Харківський. Пізніше Ізюмський полк виділяється з Харківського. У 1765 році реформований в Ізюмський гусарський. На полкових регаліях і пам'ятних нагородних знаках ж ізюмські гусари ставили рік заснування «1651».
Див. також
Примітки
- Саратов І. Є. Перший герб міста Харкова. (Полковий період — до 1765 року). Журнал НіТ № 1-2008
- Сергій Куделко. Історія Харкова. Від козацького поселення — до великого промислового, культурного и наукового центра.
- Назва «Харків» присутня в Книзі Великому Кресленню
- За переписом Зміївського воєводи Івана Ржевського 1657 року, в Зміїву було чотири сотні (три з реєстрових козаків і ще одна для новоприбульців), на чолі яких стояв отаман (у 1657 році це був Тихон Сопронович).
- Саяний М. І. Зміївщина-Слобожанщини перлина — Харків: вид. «Кроссроуд», 2009. —С.42—288 с.
- Саяний М. І. Зміївщина-Слобожанщини перлина — Харків: вид. «Кроссроуд», 2009. —С.45—288 с.
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.-Том І. Стор. 138. В переліках харківських сотників неодноразово згадуються саме три сотники. Наприклад в переліку 1662 року фігурують: Логвін Ященко, Лук'ян Федоренко, Мартин Гадицкой. В ревизії 1732 року, також зазначаються три сотника полкової служби.
- Сотню також називали Олешанська, але інша Олешанська сотня була в Охтирському полку
- Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882. — С.24 — 366 с.
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. Т.ІІ- С. 162—163
- З картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1880—1891). В образі Івана Сірка Рєпін зобразив генерал-ад'ютанта Драгомирова М. І..
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.- Т.ІІ. Розділ «Берека»
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.- Т. І.-С.143- Розділ «Харків»
- Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882. — С.54 — 366 с.
- Ілляшевич Л. В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна № 25.1885. — С.51 — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено. Київ. 28 березня 1885 року)
Джерела
- Альбовський Є. Харківські козаки. Друга половина XVII ст. — Історія Харківського полку. — С-Птб., тип. тов. А. С. Суворина «Новий Час».1914. — Т. 1. — 431 с. (з VII додатками) (рос.)
- Альбовський Є. Валки, окраїнне місто Московської держави. — Х., 1993.
- Альбовський Є. Історія Харківського слобідського козацького полку (1651—1765). — Х., 1995. (рос.)
- Альбовський Є. Історія Харківського слобідського козацького полку 1651—1765 роки — Харків: Типографія губернської управи, 1895. — 218 с. (рос.)
- Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — тип. Харків «Дельта» , 1993.— 256 с. — (перевидання книги вид. «Союз» Харківського Кредитного Союзу Кооперативів-1918)
- Багалій Д. І. «Нариси з історії колонізації степової окраїни Московської держави» — Москва, Університетська друкарня (М.Каткова), 1887.— 634 с. на сайті «Руніверс»;
- Багалій Д. І. «Матеріали для історії колонізації та побуту Харківської та частково Курської і Воронізької губерній. Т.1, 1886 р. Т.2, 1890 р.»
- - Вихідці з Білорусі у середовищі козацько-старшинських родів Слобожанщини (на прикладі роду Горленських)
- Гербель М.В «Ізюмський слобідський козацький полк 1651—1765— Санкт-Петербург, тип. Едуарда Праца,1851.—164с.»
- Інститут Рукописів НБУВ, фонд XXIX — Данилевич В. Є., справа 148, стор.145. — 1680 р., травень -Іменний список слобідських полків старшин і козаків.
- - Люботинська сотня Харківського полку.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- В. Л. Маслійчук. Харківський полк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 360. — .
- Маслійчук В. Слобідська Україна. — 2008 р.
- «Опис міст на знатних містечок в провінціях Слобідсько-Української губернії в 1767—1773 роках». Губернська канцелярія, потім архів Харківського Імператорського університету. В: « Харківська збірка Літературно-науковий додаток до „Харківського календарю“ 1887 року». Харків. 1887 рік.
- Переписна книга козаків, з черкасів робітників, дворових людей, пушкарів, сотників та ротмістрів Слобідського харківського полку, звільнених від подушного податку міста Харкова та повіту, 1742 рік.
- Саратов І. Є. Харків, звідкіля твоє ім'я? /ред. Аляб'єв М. З.— 3-е доповнене видання — Х.: вид. ХДАМГ, друк «Фактор Друк», 2003—248 с. — (до 350-ліття Харкова) — ISBN відсутній
- Стрілець В. В. З історії Люботинської сотні Харківського козацького полку.
- Устинов І. А. Описові праці; матеріали та джерела, які стосуються історії, археології, етнографії та статистики Слобідської України, Харківських: намісництва і губернії (1705—1880 роки). Харківський губернський статистичний комітет. 1886 рік.
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.
- ЦДІАУ, ф. 1725, оп. 1, спр. 66.
- ЦДІАУ, ф. 1817, оп.1, спр. 49.
- Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882.— 366 с.[недоступне посилання з травня 2019]
Посилання
- Харківський полк // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Harkivskij polk znachennya Harkivskij slobidskij kozackij polk slobidskij kozackij polk administrativno teritorialna ta vijskova odinicya na Slobozhanshini Polkovij centr misto Harkiv Polk z yavivsya mizh 1651 i 1659 rokami Sudyachi z vidpiski pershogo harkivskogo voyevodi Voyina Selifontova 1657 roku ta imennogo opisu 1658 roku v toj chas polkovij centr Harkiv buv vzhe dosit velikim poselennyam U opisu znachilosya 578 dush cholovichoyi stati i mozhna vvazhati sho v cej chas u misti bulo ne menshe 200 budinkiv Harkivskij slobidskij kozackij polk Prapor polku Gerb polkovogo centru Roztashuvannya polku na karti Utvoreno 1651 Likvidovano 1765 Centr Harkiv Sotni stanom na 1732 rik Polkovniki 1669 1691 Grigorij Yerofijovich Donec Zaharzhevskij 1691 1706 Fedir Grigorovich Donec Zaharzhevskij 1706 1710 Fedir Volodimirovich Shidlovskij 1710 1711 Lavrentij Ivanovich Shidlovskij 1711 1714 Prokip Vasilovich Kulikovskij 1714 1734 Grigorij Semenovich Kvitka 1734 1757 1757 1765 Data viniknennya polku ne dokumentovana Sam polk oficijno vviv svoye zasnuvannya v 1651 roci Deyaki doslidniki vvazhayut sho nazva harkivskij i data zasnuvannya v 1651 roci mozhlivi do oficijnoyi dati zasnuvannya mista Harkova bo nazva Harkiv bula prisutnya v toponimici zadovgo do togo teritoriya v 1651 roci bula dosit zaselena a centrom harkivskogo polku mig buti inshij naselenij punkt zokrema Merefa Polk buv ostatochno sformovanij naprikinci 1650 ih za carya Oleksiya Mihajlovicha u skladi Byelgorodskogo rozryadu v perevazhnij bilshosti i z pereselenciv z Livoberezhnoyi ta Pravoberezhnoyi Ukrayini cherkas U 1666 roci na korotkij chas Zmiyivski sotni povstayut razom z polkovnikom Ivanom Sirkom kolishnim Zaporozkim koshovim otamanom ta Harkivskim polkovnikom V cej chas vzhe figuruye okremij Zmiyivskij polk Pid chas povstannya Ivana Sirka do Zmiyivskogo polku priyednuyutsya Merefyanska ta Mayacka Pechenizka Careborisivska Valkivska Murafska Torska ta inshi sotni U 1671 roci pislya ostatochnogo pridushennya povstannya Stepana Razina oseredkom yakogo na Slobozhanshini buv same Zmiyiv Zmiyivskij kozackij polk skasovuyetsya jogo teritoriya staye chastinoyu Harkivskogo polku U 1677 do polku buv priyednanij Balaklijskij slobidskij kozackij polk U 1688 roci chastina teritoriyi Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku vidijshla do novostvorenogo Izyumskogo slobidskogo kozackogo polku Na toj chas u polku zalishilosya 12 mist i 43 sela zokrema Vovchansk Saltiv Pechenigi Zolochiv Malinivka Valki Merefa Slov yansk Sokolov Zmiyiv 26 lipnya 1765 Manifestom Yiyi imperatorskoyi Velichnosti Katerini Drugoyi chisto vijskovij polkovij ustrij Slobozhanshini peretvoryuyetsya u vijskovo civilnij upravlinnya teritoriyeyu reformuyetsya z urahuvannyam specifiki Slobozhanshini stvoreni provinciyi teritorialno povnistyu vidpovidayut polkam Stvoryuyetsya Slobidska guberniya do yakoyi vhodyat teritoriyi 5 polkiv Harkivskij Izyumskij Sumskij Ohtirskij Ostrogozkij PeredumoviZaselennya majbutnih polkovih zemel pereselencyami z teritoriyi Rechi Pospolitoyi rusinami cherkasami vidbuvalosya na tli bezperervnih bojovih dij na teritoriyi Naddnipryanskoyi ta Zahidnoyi Ukrayini obtyazhenimi karalnimi ekspediciyami Rechi Pospolitoyi a takozh bratovbivchoyu gromadyanskoyu vijnoyu z zaluchennyam inozemnih vijsk tatar i turkiv Prichini pershoyi hvili pereselenciv z Pravoberezhnoyi Ukrayini na teritoriyu Moskovskogo carstva do mezhi z Dikim Polem polyagayut v porazci vijsk Bogdana Hmelnickogo u bitvi pid Berestechkom 1651 roku Zahidna chastina po polsko moskovskomu dogovoru bula znovu zakriplena za Richchyu Pospolitoyu Getman Bogdan Hmelnickij vidaye universal sho dozvolyav naselennyu pereselyatisya na zemli Moskovskogo carstva Pislya smerti getmana Bogdana Hmelnickogo vlada perejshla v ruki getmana Ivana Vigovskogo Rozpochavsya period gromadyanskih voyen 1657 1687 roki mizh prihilnikami moskovskogo i polskogo kursu tak zvana Ruyina Naselennya znovu pochinaye perehoditi na bilsh spokijni rosijski teritoriyi Struktura polkuDokladnishe Harkivska polkova starshina Polk Na choli polkovogo upravlinnya stoyali viborni polkovnik i polkova starshina Obiralisya voni ne na obmezhenij chas a dovichno Odnak voni mogli buti pozbavleni posadi rosijskim carem piznishe imperatorom a takozh rishennyam zboriv starshini sho buvalo duzhe ridko v masshtabah ne tilki Slobozhanshini a j Getmanshini Na vidminu vid voyevod polkovnikiv Davnoruskogo periodu i polkovnikiv regulyarnih armijskih chastin polkovnik slobidskogo kozackogo polku predstavlyav odnochasno administrativnu ta vijskovu vladu Polkovnik mav pravo vidavati ukazi za svoyim pidpisom universali Simvolom polkovnickoyi vladi buv shestoper pirnach riznovid bulavi shestigrannoyi formi polkova korogva polkovnicka pechatka Polkova starshina svoyeridnij shtab skladalasya z shesti osib polkovij oboznij suddya osavul horunzhij i dva pisarya Polkovij oboznij pershij zastupnik polkovnika Zaviduvav artileriyeyu ta fortechnoyu fortifikaciyeyu U vidsutnosti polkovnika zaminyuvav jogo ale ne mav prava vidavati nakazi universali na vidminu vid nakaznogo polkovnika Takozh isnuvala timchasova posada nakaznij polkovnik yakij vikonuvav obov yazki polkovnika pri vistupi zvedenogo kozackogo zagonu v pohid abo zaminyuvav polkovnika u razi nemozhlivosti vikonannya nim svoyih obov yazkiv Polkovij suddya zaviduvav civilnim sudom v polkovij ratushi Polkovij osavul pomichnik polkovnika u vijskovih spravah Polkovij horunzhij komandir horunzhih kozakiv ohoroni polkovnika i starshini Zaviduvav polkovoyu muzikoyu i vidpovidav za zberezhennya horugvi prapora polku Polkovi pisari sekretari u ratushi Odin zaviduvav vijskovimi spravami drugij civilnimi Sotni Polk dilivsya na sotni Sotnya administrativno teritorialna odinicya v skladi polku Sotnya ocholyuvalasya sotnikom Vin nadilyavsya shirokimi vijskovimi administrativnimi sudovimi ta finansovimi povnovazhennyami Spochatku obiravsya kozakami sotni Piznishe obiravsya sotennoyu starshinoyu i zatverdzhuvavsya polkovnikami z chisla starshini Sotenna starshina shtab skladalasya z sotnika sotennogo otamana osavula pisarya ta horunzhogo Posadi za obov yazkami zbigalisya z polkovimi Sotennij otaman zastupnik sotnika Vtilyuvav u sobi obov yazki oboznogo i suddi na sotennomu rivni Osavul pomichnik polkovnika u vijskovih spravah Pisar sekretar Horunzhij zaviduvav praporom sotni na yakomu zobrazhuvalasya emblema sotni v osnovnomu hristiyanska Ce mogli buti hrest yangol yangol ohoronec arhangel Mihayil sonce Isus Hristos Bogorodicya a takozh vijskovi atributi Z 1700 h rokiv znamena stayut dvostoronnimi na kozhnij storoni rizne zobrazhennya Takozh na nomu poznachalisya polk i nazva sotni Spisok sotenU 1688 roci bulo vidokremleno vid Harkivskogo polku sotni z yakih utvorivsya Izyumskij polk Izyumska sotnya sotenne mistechko Izyum Torska sotnya sotenne mistechko Tor U 1699 roci pri rozmezhuvanni mizh Harkivskim ta Izyumskimi polkami do Izyumskogo polku vidijshla Zmiyivska sotnya Zmiyivska sotnya sotenne mistechko Zmiyiv U 1732 roci do skladu polku vhodili sotni 1 a Harkivska sotnya polkove misto Harkiv 2 ya Harkivska sotnya polkove misto Harkiv 3 ya Harkivska sotnya polkove misto Harkiv Valkivska sotnya sotenne mistechko Valki Vilshanska sotnya sotenne mistechko Vilshana abo Vilshani Derkachivska sotnya sotenne mistechko Derkachi Zolochivska sotnya sotenne mistechko Zolochiv Lipecka sotnya sotenne mistechko Lipci z 1658 r Lyubotinska sotnya sotenne mistechko Lyubotin Meref yanska sotnya sotenne mistechko Merefa Perekopska sotnya sotenne mistechko Perekop Peresichnyanska sotnya sotenne mistechko Peresichne Saltivska sotnya sotenne mistechko Starij Saltiv Sokolovska sotnya sotenne mistechko Sokolov Taranovska sotnya sotenne mistechko Taranivka Tishkivska sotnya sotenne mistechko Tishki Ruski i Cherkaski yih vvazhali razom Ugolchanska sotnya sotenne mistechko Ogulci takozh zvani Ugilci Horoshevska sotnya sotenne mistechko Horoshevo abo Horoshev Cirkunivska sotnya sotenne mistechko Cirkuni abo Cerpuni Na cej zhe rik u polku buli 2 mista 11 mistechok 52 sela 6 slobidok i 45 hutoriv Otamani ta polkovnikiBij kozakiv Harkivskogo polku zi shvedami pid chas Veprickoyi oboroni U rannij period isnuvannya polku kerivnikami harkivskih kozakiv harkivskih cherkas harkivciv zgaduyutsya otamani Otamani polku isnuvali z 1651 po 1668 rik Yih zazvichaj vibirali shoroku Otaman keruvav shistma sotnyami yaki skladali z sebe polk Odni istoriki vvazhayut sho otamani keruvali mistom Harkovom gorodovij otaman otaman gorodovih kozakiv i okolicyami Inshi sho ce zastupniki polkovnikiv abo ti hto vikonuvav yih funkciyi u vidsutnist polkovnika Shvidshe za vse do poyavi polkovnikiv sotniki navkolishnih soten pidporyadkovuvalisya harkivskomu otamanu yak starshomu a pislya poyavi polkovnikiv stali prosto gorodovimi otamanami gorodnichimi i buli zastupnikami polkovnika u spravah pov yazanih bezposeredno z Harkovom Voni volodili pravom pisati caryu vidomij list otamana Lunko Fedorova Oleksiyu Mihajlovichu 1667 Dostovirno vidomi sim otamaniv Ivan Karkach takozh zgaduyetsya yak osadchij zasnovnik mista Harkova otaman v 1653 abo 1654 roci Maksim Timofiyev v 1655 roci Ivan Vasilovich Krivoshlik v 1655 i abo 1656 roci uchasnik povstannya proti polkovnika Fedora Ripki v 1668 roci Ivan Sirko 1657 rik pishov z posadi cherez obrannya v 1657 koshovim otamanom Zaporozkoyi Sichi Timofij Lavrinov u 1659 roci Zhadan Kurgan v 1660 roci Lunko Fyodorov v 1667 roci Najpershi polkovniki Harkivskogo polku nevidomi U 1660 1664 1665 i 1667 rokah polk ocholyuvav zaporizkij koshovij otaman Ivan Dmitrovich Sirko yakij pidnyav v 1668 roci povstannya i voyuvav okrayinni mista polk za nim ne pishov U berezni abo kvitni 1668 jogo zminiv virnij prisyazi Fedir Ripka 16 zhovtnya 1668 vin buv ubitij zmovnikami na choli z kolishnim otamanom Harkivskogo polku Krivoshlikovim Polk ne pidtrimav buntivnikiv i v kinci zhovtnya 1668 polkovnikom buv obranij harkivskij sotnik Grigorij Yerofijovich Donec yakij zajmav cyu posadu do 1690 roku Pri nomu v period z 1681 po 1685 post nakaznogo polkovnika zajmav jogo sin Kostyantin Grigorovich Donec Zaharzhevskij Pislya smerti polkovnika Fedora Grigorovicha Donec Zaharzhevskogo vinikla situaciya koli polkova starshina yaka turbuvalasya za svoyi volnosti prosit carya zvazhayuchi malolitstva sina pomerlogo priznachiti polkovnikom Fedora Volodimirovicha Shidlovskogo zyatya polkovnika Grigoriya Yerofijovich Doncya Zaharzhevskogo U 1708 roci polkovnik Harkivskogo polku Fedir Volodimirovich Shidlovskij zvodit svogo pleminnika Lavrentiya Ivanovicha v rang nakaznogo polkovnika Pislya togo yak Fedir Volodimirovich v 1710 roci buv znyatij z polkovnictva i viddanij pid sud za grabezhi v Polshi polkovnikom staye Lavrentij Ivanovich Shidlovskij Probuvshi Harkivskim polkovnikom odin rik 1710 1711 Lavrentij Ivanovich buv perevedenij polkovnikom u Izyumskij kozackij polk Na jogo misce v Harkiv priznachayut Prokopiya Kulikivskogo predstavnika moldavskogo valaskogo otochennya knyazya Kantemira Polkovniki Ivan Sirko 1660 1664 1665 1667 1668 roki Ivan Sirko Fedir Ripka berezen 1668 16 zhovtnya 1668 Grigorij Donec 1668 1690 Donec Donec Zaharzhevskij Kostyantin Grigorovich Donec Zaharzhevskij 1681 1685 nakaznij polkovnik Ivan Serbin v 1682 1687 rokah nakaznij polkovnik Pid chas Krimskogo pohodu ne brav uchast v pohodi Pidlegli jomu harkivci ohoronyali vid napadu zemli polku Jomu buli pidlegli Novoberekivski Merefyanski Valkivski ta Sokolovski kozaki Gavrilo Mogilka v1682 roci nakaznij polkovnik Pid chas Krimskogo pohodu ne brav uchast v pohodi Pidlegli jomu harkivci ohoronyali zemli polku vid napadu tatar na richci Siverskij Donec Jomu buli pidlegli Limanski Bishkinski Andriyivski Savinecki Izyumski ta Careborisivski kozaki Ovdij Grigor yev 1688 nakaznij polkovnik Ivan Grigorovich Donec Zaharzhevskij 1690 1691 Fedir Grigorovich Donec Zaharzhevskij 1691 28 serpnya 1706 Fedir Volodimirovich Shidlovskij 1706 1710 Lavrentij Ivanovich Shidlovskij 1708 1710 nakaznij polkovnik Lavrentij Ivanovich Shidlovskij 1710 1711 Prokopij Vasilovich Kulikivskij pochatok 1712 1714 Semen Afanasijovich Kvitka 1713 nakaznij polkovnik polkovij suddya Harkivskogo polku Grigorij Semenovich Kvitka 1714 1734 Stepan Ivanovich Tevyashov 1734 1757 Ivan Grigorovich Kvitka 1735 nakaznij polkovnik pri S I Tevyashova na chas pohodu proti turkiv Perebuvav u postijnij posadi Harkivskogo oboznogo Piznishe Izyumskij polkovnik Matvij Prokopovich Kulikivskij 1757 1765 Simejnist starshiniU suchasnij ukrayinskij istorichnij literaturi vvazhayetsya sho slobidski polki buli vilnimi i polkovnikiv obirali vilno Prote ce viyavilosya zovsim po inshomu Posadu polkovnika zavzhdi namagalisya peredati u spadok Pochinayuchi z 1668 roku nemozhlivo bulo stati polkovnikom harkivskogo polku ne mayuchi blizkogo rodicha kozackogo polkovnika zh Polkovniki trimalisya za vladu i bagatstvo rozporyadzhalisya velikimi koshtami desyatki tisyach rubliv zibranimi z naselennya na utrimannya polku i derzhavnimi vidilenimi na budivnictvo i zbroyu privlasnyuvali sobi velichezni gromadski teritoriyi mali vlasni sela i vlasnickih piddanih tak obidva Kulikovskih zavolodili znachnoyu chastinoyu Nagirnogo rajonu Harkova Z cogo pravila za 97 rokiv bulo lishe odne viklyuchennya pershij polkovnik z rodu Kulikovskih Prokip yakij do 1711 roki vzagali ne zhiv na teritoriyi Rosijskoyi Imperiyi i ne mig buti rodichem Harkivskij nakaznij polkovnik Kostyantin Grigorovich Donec Zaharzhevskij sin chinnogo harkivskogo polnogo polkovnika Grigoriya Doncya Harkivskij polkovnik Ivan Grigorovich Donec Zaharzhevskij inshij sin Grigoriya Doncya Harkivskij polkovnik Fedir Grigorovich Donec Zaharzhevskij tretij sin Grigoriya Doncya Harkivskij polkovnik Fedir Volodimirovich Shidlovskij zyat Grigoriya Doncya Harkivskij polkovnik Lavrentij Ivanovich Shidlovskij pleminnik harkivskogo polkovnika Fedora Shidlovskogo Na nomu spadkova dinastiya Doncov Shidlovskih zakinchilasya Petro Pershij vidstoroniv jogo vid posadi i vidpraviv u vidstavku za zvinuvachennyam u sluzhbovih zlochinah Polkovnikom buv obranij Prokopij Vasilovich Kulikovskij Grigorij Semenovich Kvitka 1714 1734 onuk polkovnika Gadyackogo polku Opanasa Kvitki sin harkivskogo polkovogo suddi Semena Opanasovicha Kvitki Ivan Grigorovich Kvitka 1735 nakaznij polkovnik pri S I Tevyashova sin Grigoriya Semenovicha Kvitki Stepan Ivanovich Tevyashov 1734 1757 sin polkovnika Ostrogozkogo polku Ivana Ivanovicha Tevyashova Matvij Prokopovich Kulikivskij 1757 1765 sin harkivskogo polkovnika Prokofiya Kulikovskogo Mihajlo Matvijovich Kulikivskij 1812 1813 sin harkivskogo polkovnika Matviya Kulikovskogo Reorganizaciya u regulyarnijU 1763 roci na pochatku novogo pravlinnya Katerina II doruchila majoru lejb gvardiyi Izmajlovskogo polku Yevdokimu Sherbininu ocholiti Komisiyu o Slobidskih polkah z metoyu vivchennya prichin neblagopoluchchya na cih zemlyah dlya yih usunennya U Harkiv Komisiya pribula iz stolici Vona zokrema rozsliduvala chislenni skargi naselennya na zlovzhivannya polkovoyi starshini slobozhanskih polkiv oskilki teritoriya bula napivvilna polkovniki i sotniki dijsno sobi velmi bagato dozvolyali Buli viyavleni fakti zahoplennya starshinoyu gromadskih i polkovih zemel znachne kaznokradstvo derzhavnih groshej prisvoyuvannya gromadskih groshej prodazh vijskovih i vibornih posad za groshi porushennya dilovodstva vimagannya fizichni rozpravi ta inshi fakti Zgidno z dopoviddyu Komisiyi Katerina II zapevnyuyetsya sho na Slobozhanshini nemaye gromadyanskoyi vladi i prijmaye rishennya pro vvedennya civilnogo administrativnogo upravlinnya shlyahom stvorennya guberniyi pri shoronnosti zasnovanoyi na policyah strukturi teritoriyi Takozh v rezultati uspishnih rosijsko tureckih voyen mezha znachno vidsunulasya na pivden vid Slobozhanshini z yavivsya novij zahist vid tatar Slov yanoserbiya zi svoyimi polkami i vijskove znachennya teritoriyi yak bar yeru vid tatarskih nabigiv zmenshilasya I tomu takozh u znovu stvoryuvanij guberniyi bulo vvedeno civilne upravlinnya Pidsumkom stav manifest Katerini II vid 28 lipnya 1765 roku Pro zasnuvannya v slobidskih polkah pristojnogo civilnogo pristroyu i pro perebuvannya kancelyariyi gubernskoyi i provincijnoyi zgidno z yakim gruntuvalasya Slobidsko Ukrayinska guberniya z p yatma provinciyami na misci polkiv i administrativnim centrom u Harkovi Yevdokim Sherbinin stav gubernatorom novoyi guberniyi Zgidno togo zh manifestu prijmayetsya rishennya pro peretvorennya slobidskih polkiv v regulyarni gusarski Do togo polki utrimuvalisya na miscyah naselennyam Ti hto sluzhiv v polku do 1765 roku chasto na svoyi groshi kupuvav konya i obmundiruvannya krim zbroyi Z 1765 roku polk stala utrimuvati vlada a ne misceve naselennya Takozh zamist postijnih poboriv starshini z miscevih zhiteliv na konej amuniciyu ozbroyennya furazh proviant platnyu kozakam i starshini viluchennya miscevih konej i voliv dlya perevezen tosho buv vvedenij yedinij podatok z dushi sho prozhivaye na Slobozhanshini mavshij 4 gradaciyi i nadhodivshij v skarbnicyu Najbilshij podatok buv z privilejovanih derzhavnih vijskovih obivateliv tak peremenuvali kozakiv ta yih pomichnikiv yaki mali pravo gnati i prodavati v dozvolenih poselen vino 90 95 kopijok na rik Z neprivilejogivanih vijskovih yaki vino ne mali prava gnati 80 85 kopijok richnih z dushi Z cigan ta chuzhinciv 70 kopijok Z vlasnickih piddanih cherkas 60 kopijok Dvoryani duhovenstvo i zhinki podatkiv ne platili Zberigalisya pilgi ne vsi darovani slobozhancyami Petrom Pershim Najgolovnishe u vijskovih poselennyah slobodah mistechkah mistah krim kilkoh dozvolyalosya vinokurinnya Takozh priblizno dvom tretinam naselennya guberniyi buv dozvolenij vidobutok soli za yakoyu yizdili na Tor Neprivilejovani zmusheni buli kuplyati kazenne vino u privilejovanih a takozh kazennu sil na yaku bula derzhavna monopoliya Takozh privilejovanim dozvolyalisya inshi promisli vigotovlennya na prodazh riznih rechej prodazh produktiv i pr bez splati podatkiv Vijskovi obivateli ta mishani krim vlasnickih piddanih ta kripakiv za zherebom vid yakogo teper deyaki uhilyalisya sluzhili v teritorialnih gusarskih polkah postijnogo skladu Polkovij sklad u mirnij chas buv vstanovlenij malenkij 1000 osib na polk ale najchastishe vin perevishuvav inodi znachno Reshta vijskovi obivateli prizovnogo viku yaki ne projshli za zherebom periodichno prohodili navchalni zbori Pri pochatku vijni polki rozshiryuvalisya za shtatom voyennogo chasu i v yiyi prodovzhenni pri potrebi otrimuvali popovnennya z mirnoyi guberniyi iz tih hto projshov v minulomu pidgotovku u skladi marshovih eskadroniv Kozacki vijskovi zvannya buli zamineni na zagalnovijskovi kavalerijski Polkova starshina otrimuvala nazvu rosijske dvoryanstvo visha spadkove nizhcha privatne i vsi dvoryanski prava Polkovi j sotenni formi civilnogo upravlinnya buli formalno skasovani Ale naspravdi polkovniki i sotniki mali vladu na svoyih teritoriyah ne tilki vijskovu vona bula ostatochno skasovana v 1780 roci pri reorganizaciyi provincij i komisarstv v poviti Teritoriyi polkovih soten ob yednuvalisya v komisarstva pri zberezhenni samih soten U centrah komisarstva buli organizovani komisarske upravlinnya komisarska kancelyariya miscevij sud Komisarstva ob yednuvalisya v provinciyi yaki teritorialno tochno vidpovidali polkam Vsi provinciyi sklali guberniyu U zv yazku z peretvorennyam slobidskogo kozactva u vijskovih obivateliv v 1765 roci teritorialnij Harkivskij polk buv reorganizovanij u regulyarnij Harkivskij gusarskij polk Imperatorskoyi armiyi sho isnuvav z deyakimi zminami do 1918 roku gusarskim vin zalishavsya do 1784 r potim vidnosivsya do inshih vidiv kavaleriyi a jogo teritoriya v 1765 roci stala osnovoyu stvorenoyi Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi teritorialno buduchi yiyi centralnoyi Harkivskoyi provinciyeyu Bilshist tih hto sluzhiv v polku tak i zalishilisya v nomu sluzhiti Kozackij odnostrij 1743 rik Pid chas komisiyi general anshefa Shahovskogo O I bulo zaproponovano vvesti dlya ukrayinskih kozakiv odnotipni odnostroyi Za pravlinnya Shahovskogo do 1736 roku cya dumka tak j ne znajshla pidtrimki ale do neyi povernulisya v 1743 roci za chasiv rosijskoyi imperatrici Yelizaveti Petrivni Zapochatkovuyetsya yedinij odnostrij dlya Slobidskih kozackih polkiv Verhnij odyag kuntush iz proriznimi rukavami sinogo koloru Kuntush buv obshitij sribnoyu tesmoyu ta shnurami Kuntushi dlya vsih polkiv buli odnakovi Zhupan ta sharovari buli polkovih koloriv Izyumskij polk Ostrogozkij polk Ohtirskij polk Sumskij polk Harkivskij polk chervonij chervono pomaranchevij zelenij svitlo sinij zhovtijPerevid starshinskih posad u tabel pro rangi 1765 Tabel pro rangi U zv yazku z pereformuvannyam Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku v regulyarnij gusarskij kozackij starshini bulo zaproponovano vstupiti na sluzhbu u sformovanij polk chi otrimati vidstavku Tak yak armijski chini prisvoyuvalisya na odnu dvi shodinki nizhche a takozh cherez te sho riznicya u vladi kockogo starshini i armijskogo oficera ne bula rivnocinnoyu bagato predstavnikiv starshini vijshli u vidstavku Serednij zh ryadovij kozackij sklad sklali osnovu znovu sformovanogo polku Vsi ti hto vijshov u vidstavku ta ti hto prodovzhiv sluzhiti otrimali chini vijskovi ta civilni zgidno Tabelyu pro rangi Posada kozacka starshina Vijskovij chin Civilnij chin Klas Polkovnik Pidpolkovnik Nadvirnij radnik VII Oboznij Prem yer major Kolezkij asesor VIII Suddya Sekund major Kolezkij asesor VIII Osavul Rotmistr Titulyarnij radnik IX Horunzhij Poruchik Gubernskij sekretar XII Sotnik Poruchik Gubernskij sekretar XII Starshij polkovij pisar Gubernskij sekretar XII Molodshij polkovij pisar Kabinetskij reyestrator XIII Sotennij horunzhij Vahmistr nizhche tabeli pro rangi Reshta Unter oficeri ta kaprali nizhche tabeli pro rangi Yaksho zh predstavnik starshini ne buv uchasnikom pohodiv to vin otrimuvav chin na shabel nizhche vstanovlenogo Napriklad polkovij oboznij pri perevedenni na zagalnoimpersku sistemu otrimuvav chin prem yer majora ale yaksho vin ne buv uchasnikom pohodiv to mig rozrahovuvati lishe na chin sekund majora NastupnikiEmblema Harkivskogo polku na znaci do jogo 250 richchya Prapor Harkivskogo gusarskogo polku 1786 roku Oskilki polk nosiv dualistichnij harakter vijskovij i teritorialnij to jogo pravonastupnikom mozhna nazvati i administrativnu odinicyu Rosijskoyi imperiyi Harkivska provinciya i vijskove formuvannya Harkivskij gusarskij polk Pislya skasuvannya Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku yak teritorialnoyi odinici ta reformuvannya jogo yak vijskovoyi odinici v regulyarnij polk u 1765 roci jogo teritoriya yak i teritoriya inshih chotiroh slobidskih kozackih polkiv bula ob yednana v Slobidsko Ukrayinsku guberniyu Z osobovogo skladu kozackogo polku buv nabranij osobovij sklad dlya Harkivskogo gusarskogo polku Pislya vsih peretvoren na 1917 rik polk pravonastupnik nazivavsya 4 j ulanskij harkivskij polk Buv rozpushenij v 1918 roci Na polkovih regaliyah i pam yatnih nagorodnih znakah harkivski ulani stavili rik zasnuvannya 1651 Cikavij fakt Vsi regulyarni gusarski slobidski polki otrimali starshinstvo 1651 Dana data bula vzyata desho umovno Najyaskravishim prikladom ye misto Izyum Misto zasnovane v 1681 roci Grigoriyem Yerofijovich Donec Zaharzhevskim polkovnikom Harkivskij Piznishe Izyumskij polk vidilyayetsya z Harkivskogo U 1765 roci reformovanij v Izyumskij gusarskij Na polkovih regaliyah i pam yatnih nagorodnih znakah zh izyumski gusari stavili rik zasnuvannya 1651 Div takozhSlobidski kozacki polki Vepricka oborona Polkovij ustrij Vijska Zaporozkogo Slobidski kozaki Harkivska polkova starshina Harkivskij Slobidskij KishPrimitkiSaratov I Ye Pershij gerb mista Harkova Polkovij period do 1765 roku Zhurnal NiT 1 2008 Sergij Kudelko Istoriya Harkova Vid kozackogo poselennya do velikogo promislovogo kulturnogo i naukovogo centra Nazva Harkiv prisutnya v Knizi Velikomu Kreslennyu Za perepisom Zmiyivskogo voyevodi Ivana Rzhevskogo 1657 roku v Zmiyivu bulo chotiri sotni tri z reyestrovih kozakiv i she odna dlya novopribulciv na choli yakih stoyav otaman u 1657 roci ce buv Tihon Sopronovich Sayanij M I Zmiyivshina Slobozhanshini perlina Harkiv vid Krossroud 2009 S 42 288 s ISBN 978 966 8759 66 6 Sayanij M I Zmiyivshina Slobozhanshini perlina Harkiv vid Krossroud 2009 S 45 288 s ISBN 978 966 8759 66 6 Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 Tom I Stor 138 V perelikah harkivskih sotnikiv neodnorazovo zgaduyutsya same tri sotniki Napriklad v pereliku 1662 roku figuruyut Logvin Yashenko Luk yan Fedorenko Martin Gadickoj V reviziyi 1732 roku takozh zaznachayutsya tri sotnika polkovoyi sluzhbi Sotnyu takozh nazivali Oleshanska ale insha Oleshanska sotnya bula v Ohtirskomu polku Shelkov K P Istorichna hronologiya Harkivskoyi guberniyi Harkiv Universitetska drukarnya 1882 S 24 366 s Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 T II S 162 163 Z kartini Illi Ryepina Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanu 1880 1891 V obrazi Ivana Sirka Ryepin zobraziv general ad yutanta Dragomirova M I Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 T II Rozdil Bereka Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 T I S 143 Rozdil Harkiv Shelkov K P Istorichna hronologiya Harkivskoyi guberniyi Harkiv Universitetska drukarnya 1882 S 54 366 s Illyashevich L V Korotkij naris istoriyi harkivskoyi shlyahti Harkiv tip M Zilberberga Ribna 25 1885 S 51 166 s 32 s prikladok Do druku dozvoleno Kiyiv 28 bereznya 1885 roku DzherelaAlbovskij Ye Harkivski kozaki Druga polovina XVII st Istoriya Harkivskogo polku S Ptb tip tov A S Suvorina Novij Chas 1914 T 1 431 s z VII dodatkami ros Albovskij Ye Valki okrayinne misto Moskovskoyi derzhavi H 1993 Albovskij Ye Istoriya Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku 1651 1765 H 1995 ros Albovskij Ye Istoriya Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku 1651 1765 roki Harkiv Tipografiya gubernskoyi upravi 1895 218 s ros Bagalij D I Istoriya Slobidskoyi Ukrayini tip Harkiv Delta 1993 256 s ISBN 5 7707 4256 9 perevidannya knigi vid Soyuz Harkivskogo Kreditnogo Soyuzu Kooperativiv 1918 Bagalij D I Narisi z istoriyi kolonizaciyi stepovoyi okrayini Moskovskoyi derzhavi Moskva Universitetska drukarnya M Katkova 1887 634 s na sajti Runivers Bagalij D I Materiali dlya istoriyi kolonizaciyi ta pobutu Harkivskoyi ta chastkovo Kurskoyi i Voronizkoyi gubernij T 1 1886 r T 2 1890 r Vihidci z Bilorusi u seredovishi kozacko starshinskih rodiv Slobozhanshini na prikladi rodu Gorlenskih Gerbel M V Izyumskij slobidskij kozackij polk 1651 1765 Sankt Peterburg tip Eduarda Praca 1851 164s Institut Rukopisiv NBUV fond XXIX Danilevich V Ye sprava 148 stor 145 1680 r traven Imennij spisok slobidskih polkiv starshin i kozakiv Lyubotinska sotnya Harkivskogo polku Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 V L Maslijchuk Harkivskij polk Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 360 ISBN 978 966 00 1359 9 Maslijchuk V Slobidska Ukrayina 2008 r Opis mist na znatnih mistechok v provinciyah Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi v 1767 1773 rokah Gubernska kancelyariya potim arhiv Harkivskogo Imperatorskogo universitetu V Harkivska zbirka Literaturno naukovij dodatok do Harkivskogo kalendaryu 1887 roku Harkiv 1887 rik Perepisna kniga kozakiv z cherkasiv robitnikiv dvorovih lyudej pushkariv sotnikiv ta rotmistriv Slobidskogo harkivskogo polku zvilnenih vid podushnogo podatku mista Harkova ta povitu 1742 rik Saratov I Ye Harkiv zvidkilya tvoye im ya red Alyab yev M Z 3 e dopovnene vidannya H vid HDAMG druk Faktor Druk 2003 248 s do 350 littya Harkova ISBN vidsutnij Strilec V V Z istoriyi Lyubotinskoyi sotni Harkivskogo kozackogo polku Ustinov I A Opisovi praci materiali ta dzherela yaki stosuyutsya istoriyi arheologiyi etnografiyi ta statistiki Slobidskoyi Ukrayini Harkivskih namisnictva i guberniyi 1705 1880 roki Harkivskij gubernskij statistichnij komitet 1886 rik Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 CDIAU f 1725 op 1 spr 66 CDIAU f 1817 op 1 spr 49 Shelkov K P Istorichna hronologiya Harkivskoyi guberniyi Harkiv Universitetska drukarnya 1882 366 s nedostupne posilannya z travnya 2019 PosilannyaHarkivskij polk Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0