Харківський 4-й уланський полк (рос. дореф. Харьковскій 4-й уланскій полкъ) — кавалерійський полк Російської імператорської армії. Старшинство — 27 червня 1651 року.
Харківський 4-й уланський полк | |
---|---|
Харьковскій 4-й уланскій полкъ | |
Пам’ятний полковий знак (1901 р.) | |
На службі | 1765—1918 |
Країна | Російська імперія |
Належність | Російська імператорська армія |
Вид | Кавалерія |
Тип | Улани |
Чисельність | полк |
Розформовано | 1918 |
Медіафайли на Вікісховищі |
За часів свого існування був гусарським (1765—1783), кіннотним (1783—1784), легко кіннотним (1784—1790, 1792—1796), кінно-єгерський (1790—1792), кірасирським (1796—1801), драгунським (1801—1827, 1882—1907) та уланським (1827—1882, 1907—1918).
Передумови появи полку
1765 рік, став для Слобідської України роком суттєвих змін. Автономію п'яти Слобідських козацьких полків, було скасовано маніфестом російської імператриці Катерини ІІ від 28 липня 1765 року «Про заснування в слобідських полках пристойного цивільного пристрою і про перебування канцелярії губернської і провінційної», згідно з яким було засновано Слобідсько-Українську губернію з п'ятьма провінціями на місці скасованих полків і адміністративним губернським центром у Харкові.
Згідно того ж маніфесту приймається рішення про формування з особового складу скасованих козацьких полків нових гусарських полків російської імперської армії.
Представники козацької старшини які вирішили продовжувати службу вже в гусарських полках отримували військові імперські чини, рядові ж козаки були вимушені продовжувати службу вже як гусари в незалежності від свого бажання. Здебільшого козацькі старшини як і рядові козаки не мали великого бажання переходити до «гусарії». З 1042 козаків які були записані у козацькому полку, до новоутвореного гусарського полку потрапило лише 456.
За старшинство новоутворені гусарські полки отримали 1651 рік, цим як би встановлювалося їх спадкоємство до попередніх слобідських козацьких полків.
Одним з цих полків став Харківський гусарський полк, утворений на основі козаків Харківського слобідського козацького полку. До складу новоутвореного полку передано команди зі складу Грузинського гусарського (7-й та 8-й ескадрони), Жовтого гусарського полків, а також кадри зі скасованого Слобідського гусарського полку. Першим командиром полку стає серб полковник Микола Іванович Чорба, колишній командир Слобідського гусарського полку.
Історія формування
03.03.1765 — Харківський гусарський полк сформований у місті Харків на основі Харківського слобідського козацького полку, з додаванням кадрів з Грузинського, Слобідського та Жовтого гусарських полків. Полк мав шести ескадронний склад, загальною кількістю у 1304 військовиків усіх чинів. Кожен ескадрон поділявся на дві роти (напівескадрони).
28.06.1783 року, під час реформ Потьомкіна, полк перейменовано на Харківський полк української кінноти.
26.02.1784 року полк переформовано на Харківський легкокінний полк, шести ескадронного складу. В штаті полку налічувалося 1047 військовиків.
2.02.1788 року в полку заснована команда кінних єгерів у 65 осіб.
21.09.1789 року команда кінних єгерів відраховано зі складу полку і відправлено на формування Єлізаветградського кінно-єгерського полку.
1790 року полк перейменовано на Харківський кінно-єгерський полк.
З 1792 року полк перейменовано Харківський легкокінний полк.
29.11.1796 року полк перейменовано Харківський кірасирський полк, п'яти ескадронного складу.
З 3.10.1798 року Кірасирський генерал-майора Заплатіна полк.
З 25.10.1798 року Кірасирський генерал-майора князя Ромодановського-Ладиженського полк.
З 23.01.1799 року Кірасирський генерал-майора Козенса полк.
З 29.03.1801 року полк перейменовано на Харківський кірасирський полк.
З 20.07.1801 року полк перейменовано на Харківський драгунський полк.
16.05.1803 року зі складу полку відраховано два ескадрони на формування Одеського гусарського полку, замість їх сформовано нові ескадрони.
7.07.1803 року зі складу полку відраховано один ескадрон який було включено до Курляндського драгунського полку, замість нього сформовано новий ескадрон.
З 1827 року полк перейменовано на Харківський уланський полк.
21.03.1833 року до складу полку включено 1-й та 2-й ескадрони Татарського уланського полку. Харківський уланський полк стає 8-ми ескадронним (не рахуючи 9-го резервного ескадрону).
15.05.1851 року полк перейменовано на Уланський Його Королівської Високості Принца Фрідріха Прусського полк.
26.06.1856 року полк переформовується у шести ескадронний склад (крім того полк мав два резервних ескадрони).
18.09.1856 року полк переформовується у чотири ескадронний склад (крім того полк мав два резервних ескадрони).
19.03.1857 року полк перейменовано на Харківський Уланський Його Королівської Високості Принца Фрідріха Прусського полк.
18.07.1863 року полк знову перейменовано на Харківський уланський полк.
25.03.1864 року 4-й уланський Харківський полк.
23.04.1864 року 4-й Уланський Харківський Її Імператорської Високості Великої Княгині Олександри Петрівни полк, отримавши у шефи представницю родини Романових Олександру Петрівну.
18.08.1882 року полк перейменовано на 11-й драгунський Харківський Її Імператорської Високості Великої Княгині Олександри Петрівни полк.
6.10.1885 року 3-й ескадрон полку був відрахований для новосформованого 50-го Іркутського драгунського полку, замість нього сформовано новий ескадрон.
6.06.1907 року полк знову стає уланським як 4-й уланський Харківський полк.
Підпорядкування полку
3.12.1796 року полк ввійшов до складу 7-ї Української дивізії.
З 4.05.1806 року Харківський драгунський полк разом з Чернігівський драгунським та Охтирським гусарським полками включено до 10-ї дивізії.
12.05.1812 року полк увійшов до 4-ї кавалерійської дивізії 4-го резервного кавалерійського корпусу 2-ї західної армії.
27.12.1812 року полк перейшов до складу 1-ї бригади 3-ї драгунської дивізії.
29.08.1814 року полк перейшов до складу 4-ї драгунської дивізії 8-го піхотного корпусу.
28.10.1815 року полк перейшов до складу 2-ї бригади 4-ї драгунської дивізії 2-ї армії.
21.03.1833 року полк переходить до складу 1-ї бригади 2-ї легкої кавалерійської дивізії.
Бойовий шлях полку
- Участь в придушенні козацько-селянського повстання 1768—1769 років
- Російсько-турецька війна (1768—1774). Разом з Охтирським та Острогозьким гусарськими полками увійшов до 1-ї армії генерал-аншефа О. М. Голіцина, яка формувалася у Києві
- Битва при Кагулі (1770). Учасникам цієї битви було надано спеціально викарбувану медаль. З одного її боку зображення імператриці Катерини ІІ, з іншого боку напис «Кагуль липня 21 дня 1770 рока»
- Кримський похід (1782)
- Російсько-турецька війна (1787—1792)
- Облога Очакова (1788). Корнети Осташевський та Красовський отримали золоті хрести на георгіївській стрічці. На хрестах з одного боку розміщувався напис «За службу і хоробрість», з іншого «Очаків взятий 6 грудня 1788 року». Нижні чини отримали срібні медалі з написом «За хоробрість надану при взятті Очакова 6 грудня 1788 року» з одного боку, та вензелем імператриці Катерини ІІ, з іншого.
- Російсько-польська війна (1792)
- Повстання Костюшка (1794)
- Бій під Мацеєвицями. У цьому бою корнет Харківського легко кінного полку Федір Ілліч Лисенко взяв у полон Тадеуша Костюшка
- Штурм Праги. Полк безпосередньо не брав участі у цій битві, але його військовики брали у ньому участь як добровольці («охотники»). 12 офіцерів Харківського полку які брали участь у цьому штурмі були нагороджені золотим хрестом на георгіївській стрічці; хрест мав напис з одного боку «За труди і хоробрість», з іншого боку «Прага взята 1794 року, 24 жовтня». 873 нижніх чинів полку отримали срібні медалі; чотирикутна срібна медаль носилася у петлиці на червоній стрічці
- Війна третьої коаліції (1805)
- Франко-російська війна (1812)
- Бій при Тарутине
- Битва під Красним (03.11.1812)
- Війна шостої коаліції (1813—1814)
- Битва на річці Кацбах (1813)
- Російсько-перська війна (1826—1827)
- Російсько-турецька війна (1828—1829)
- Листопадове повстання (1830—1831). Військовикам, що брали участь у придушенні польсько-литовського повстання, було надано хрести які носили назву «Польський знак відмінності за військові гідності»
- Придушення угорського повстання (1849)
- Січневе повстання (1863). Військовикам, що брали участь у придушенні польського повстання було надано бронзову медаль на стрічці державних імперських кольорів (чорно-жовто-білій)
- Російсько-турецька війна (1877—1878)
- Облога Плевни (1877)
- Перша світова війна (1914—1918)
Відзнаки
- Шість Георгіївських штандартів (1 білий та 5 зелених), з написами «За відзначення проти ворога в битві біля Кацбаха 14 серпня 1813 року». Штандарти надані 15 вересня 1813 року;
- Знаки на капелюхи (ківери) за участь у Російсько-перській війні 1826—1828 років та у Російсько-турецькій війні 1828—1829 років (6.04.1830);
- Три Георгіївські штандарти з нагоди 200-річчя полку. Штандарти надані 27 червня 1851 року;
- Лаврові петлиці на офіцерські однострої (17 квітня 1878). Пізніше замість їх було надано Георгіївські срібні труби;
- Георгіївські срібні труби з написами «За відмінність у Турецькій війні 1877 і 1878 років» (1878).
Герб полку
За даними книги Альбовського «Історія Харківського полку» 12 червня 1775 року Харківському гусарському полку було надано герб за зразком зі старим гербом Харкова. Він уявляв собою зелений щит, на якому схрещені золотий Ріг достатку (з плодами та квітами) та зелено-золотий «кадуцей», чи жезл Меркурія. Цей герб розміщувався на штандартах та на полкових печатках.
Однострій
Перші затверджені мундири 1765 року
Ще за часів існування слобідських козацьких полків були введені полкові однострої які відрізнялися один від одного за кольором. Кунтуші для всіх полків були однакові, сині, але жупани та шаровари були полкових кольорів. Кольором харківських козаків був жовтий.
При формуванні у 1765 році гусарських полків їм було надано кольори скасованих козацьких полків. У харківських гусарів мундири (доломани) були жовтого кольору, розшиті чорними шнурами. Доломани обер-офіцерів облямовувалися одним вузьким галуном, штаб-офіцерам- широким, полковник мав облямівку в два ряди (широкий на вузький галун). Унтер-офіцери мали галунну облямівку на комірі, відрізняючись один від іншого (за рангом) кількістю галунних смуг. Випушки, коміри та рукава мундирів були чорного кольору. Пояси були чорно-жовті (у офіцерів чорно-золоті).
Ментики у Харківському полку були чорні вкриті жовтими (у офіцерів золотими) шнурами. Ґудзики на мундирах були мідні. Ташки були вкриті чорним сукном і несли на собі вензель імператриці.
Ківера (у формі зрізаного конуса) у полку були чорні, з жовтою (у офіцерів золотою) вишивкою. На ківерах був білий бант та султан. Нестройові чини замість ківерів використовували трикутні капелюхи з зубчатою облямівкою.
Введені до штату полку в 1775 році кадети (унтер-офіцери з молодих дворян) отримали за знаки розрізнення ківера з золотою галунною облямівкою.
Мундири 1784 року
Під час реформ Потьомкіна у 1783 році, Харківський гусарський полк переформовано на полк української кінноти, а у 1784 році на легкокінний полк. У 1784 році легкокінні полки (серед них і Харківський) отримують нові зручні мундири, які не мали нічого спільного з попередніми гусарськими.
Харківські легкокінники мали сині суконні куртки з білими луженими ґудзиками. Куртки мали червоні коміри, обшлаги, лацкани та випушку. На куртці розміщувалося по два білих погона та білий аксельбант на правому плечі. Шаровари були червоні з білою зубчатою облямівкою. Крім того офіцери мали білі камзол та штани, до яких додавалися срібні ґудзики, погони, та аксельбанти.
За головний убір була каска, з вузькою мідною бляхою. Каска мала білий плюмаж, та чорний султан.
Засновані у 1788 році команди кінних єгерів мали однострій подібний до загального однострою полку, але мундири були темно-зелені.
Мундири 1796 року
З приходом до влади імператора Павла І Харківський легкокінний полк було переформовано на кірасирський. Полку було надано нової форми де використовувався чорний та білий колір. Однострій складався з: колету, камзолу, вузьких лосинових штанів, чобіт, білих штибель-манжетів, рукавичок, плащу, капелюху, кашкету, кітелю та фуфайки. Паски кірасири малі чорні, облямовані червоною шкірою.
Колети спочатку були палеві, а з лютого 1797 року білі кирзані чи суконні. Відкладні коміри, обшлаги, погони (погони на обох плечах) були чорного кольору. Унтер-офіцери та вахмістри відрізнялися від нижніх чинів срібним шиттям та комірах та обшлагах.
Камзоли вироблялися з чорного сукна з петельками замість ґудзиків, офіцерські камзоли мали срібну галунну облямівку.
Треуголка мала помаранчевий султан та кокарду з чорного шнуру з кистями (у офіцерів з срібної ниті та чорного шовку).
Плащі з вузькими чорними стоячими комірами були з зеленого сукна. Пізніше їх почали робити білого кольору. Згодом плащі були замінено на темно-зелені шинелі.
Крім того офіцерам було надано білі віцмундири, які вони носили поза службою. Ці віцмундири мали відкладні комірі, обшлаги та лацкани з чорного оксамиту. На віцмундирах також були аксельбанти та ґудзики. При віцмундирі носився суконний палевий камзол з плоскими ґудзиками, білі штани та шпага.
Слід зауважити, що харківські кірасири використовували легкокінні однострої (зразка 1784 року) ще до 1797 року, поки до полку не прибули зразки нового однострою і на їх основі не було зроблено мундири для всього особового складу.
Мундири 1801 року
У 1801 році під час військових реформ нового імператора Олександра І Харківський кірасирський полк було переформовано на драгунський, що сказалося на зміні мундирів його особового складу.
Однострій драгуна складався з: мундиру, панталонів, рейтуз, чобіт, фуражного сукняного капелюху світло-зеленого кольору з помаранчевою околію, кітелю, шинелі, фуфайки (чи кожушка), трикутного капелюха з султаном з білого пір'я та рукавичок.
Драгунський двобортний мундир робився зі світло-зеленого сукна, пізніше колір було змінено на темно-зелений. У Харківському драгунському полку коміри та обшлаги були помаранчеві. Погон (один погон на мундирі, якій носили на лівому плечі) був помаранчевий та мав червону облямівку. Усі металеві деталі однострою — мідні.
У 1806 році, були введені темно-зелені сюртуки з комірами та обшлагами як на мундирі.
Панталони були білі суконні (у офіцерів також лосинні), а також сірі для походів, вони мали назву рейтузів.
До 1807 року, приналежністю драгунських вахмістрів та унтер-офіцерів були тростини.
Франко-російська війна 1812 року
Мундир з темно-зеленого сукна, того ж типу, що і у піхотних полках, але з коротшими фалдами. Погони, комір і обшлага відповідного для полку помаранчевого кольору. Металеві деталі однострою, жовті. Відвороти фалд — червоні. Панталони білі суконні. Рейтузи і кітель кірасирського зразка. Шинель також кірасирського зразка, але з погонами та комірами як на мундирі. Кашкети суконні темно-зеленого кольору, з околію за кольором коміра, з нашитим номером ескадрону, та з випушками за ескадронними кольорами. Каски були кірасирського зразка з зображенням імперського орла. Сурмачі, мали на касках червоний султан.
Унтер-офіцери відрізнялися від нижніх чинів галунною нашивкою на комірі та обшлагах.
Офіцери поза строєм одягали темно-зелені сюртуки та панталони.
Мундири 1827 року
У 1827 році, за часів реформ імператора Миколи І, значення драгун зменшено. Драгунські полки переформовувалися на уланські та гусарські, серед них був і Харківський драгунський, який став уланським полком.
Нові уланські однострої несли на собі комбінацію темно-синього та білого кольорів. Мундир вироблявся з темно-синього сукна. Стоячий комір, обшлаги, лацкани та канти мундиру були білі суконні. Етишкети (шнури на капелюсі) — білі вовняні. Ґудзики та металеві лускаті еполети — лужені, білі. Рейтузи з білою облямівкою — білі. Флюгера були двокольорові: верхня частина- біла, нижня — синя.
«Уланка» 1858 року
У 1858 році було введено новий зимовий однострій для уланських офіцерів, який отримав назву «уланка». Її використовували з еполетами з 15 вересня по 1 травня. Уланка мала плюшеві відкладні коміри, лацкани, обшлаги, та кишені, і була на плюшевій підкладці полкового кольору.
Мундири 1882 року
У 1882 році усі армійські уланські та гусарські полки були реформовані у драгунські, серед цих полків був і Харківський уланський полк. Нові драгунські полки отримали нові однострої: широкі та просторі темно-зелені мундири, сіро-сині шаровари. Ґудзики на мундирах було замінено на гачки та петлі. Полки відрізнялися один від іншого лише кольором околі капелюха, комірів мундиру та петлиць. Харківському драгунському полку було надано помаранчевий колір. У офіцерів однострої були відповідні до нижніх чинів, але коміри, обшлаги та відвороти були з чорного оксамиту.
Мундири Першої світової (1914)
За часів Першої світової війни використовувалося польове (похідне) обмундирування: похідний мундир чи кітель, кашкети з козирком (для нижніх чинів такий ввели у 1913 році). Обшлаги, з миском мали, темно-синю випушку. Шаровари використовувалися сіро-сині, з випушкою полкового кольору. Погони були захисного кольору та двосторонні (з іншого боку полкового кольору), усі полки мали облямівку погонів темно-синього кольору. На погонах розміщувалася шифровка з позначенням полку, світло-синього кольору, у харківських уланів «4.У».
Командири
- 03.03.1765-22.04.1774 — полковник Чорба Микола Іванович
- 22.04.1774-14.08.1774 — полковник Галос Осип
- 21.09.1774-10.02.1778 — полковник Бедряга Яким
- 16.02.1778-11.10.1783 — бригадир Висоцький Микола Петрович
- 09.11.1790-26.03.1790 — бригадир Неплюєв Іван Миколайович
- 03.06.1790-07.02.1797 — бригадир Боур Карл Федорович
- ?-16.11.1797 — полковник Фриз Карл Федорович
- 16.11.1797-29.11.1797 — полковник Грушецький Василь Васильович
- 31.03.1798-05.10.1798 — полковник Заплатин Семен Григорович
- 25.01.1799-04.06.1799 — полковник Гельфрейх Карл Борисович
- 04.12.1799-15.10.1800 — полковник Портнягин Семен Андрійович
- 23.11.1800-16.05.1803 — полковник Дегтярьов Володимир Семенович
- 10.07.1803-12.01.1804 — підполковник Юзефович Дмитро Михайлович
- 12.01.1804-25.05.1806 — полковник Миницький Дмитро Андрійович
- 23.06.1806-11.08.1810 — підполковник (з 12.12.1807 полковник) Юзефович Дмитро Михайлович
- 07.12.1815-24.03.1816 — підполковник Семяко Іван Павлович
- 10.02.1816-19.03.1820 — полковник Юнкер Карл Пилипович
- 28.03.1820-24.11.1823 — полковник Снарський Костятин Станіславович
- 12.12.1823-14.03.1826 — полковник Кочіалов Єгор Олексійович
- 19.03.1826-22.08.1826 — полковник Гельман Карл Євстафійович
- 16.09.1826-15.03.1831 — полковник граф Анреп-Ельмпт Осип Романович
- 19.05.1832-23.01.1840 — полковник Беклемішев Дмитро Миколайович
- 09.02.1840-08.02.1842 — полковник Витовський Осип Петрович
- 08.03.1842-23.03.1847 — полковник фон Кронен Федір Адамович
- 23.03.1847-12.11.1854 — полковник Земенцький Владислав Касперович
- 12.11.1854-01.09.1860 — полковник Станкевич Платон Михайлович
- 01.09.1860-22.06.1861 — полковник Гудима Олексій Степанович
- 22.06.1861-05.05.1866 — полковник Баумгартен Фердинанд Єрмолайович
- 05.05.1866-27.09.1866 — полковник Притвіц
- 27.09.1866-07.01.1870 — полковник Чернов Микола Пахомович
- 28.01.1870-27.06.1875 — полковник граф Нірод Микола Євстафійович
- 27.06.1875-13.06.1881 — полковник Ертель Віктор Іванович
- 13.06.1891-02.08.1891 — полковник Паліцин Володимир Олексійович
- 08.08.1891-02.07.1896 — полковник Веймарн Іван Іванович
- 29.07.1896-16.08.1900 — полковник Оболешев Олександр Дмитрович
- 24.10.1900-10.03.1902 — полковник фон Крузенштерн Микола Федорович
- 16.04.1902-03.11.1904 — полковник Любомиров Павло Петрович
- 29.01.1905-06.12.1907 — полковник Красовський Броніслав Іванович
- 04.12.1907-17.09.1912 — полковник фон Круг Віктор Платонович
- 30.09.1912-08.03.1917 — полковник Ніколаєв Степан Леонідович
- 08.03.1917-? — полковник Валицький Володимир В'ячеславович
Шефи (1796—1813)
- 03.12.1796-10.01.1797 — генерал від інфантерії граф Зубов Валеріан Олександрович 2-й
- 21.02.1797-28.01.1798 — генерал-майор (з 29.11.1797 генерал-лейтенант) барон Мейєндорф Казимир Іванович
- 28.01.1798-05.10.1798 — генерал-лейтенант Пауперт Іван Михайлович
- 05.10.1798-25.10.1798 — генерал-майор Заплатін Семен Григорович
- 21.11.1798-23.01.1799 — генерал-майор князь Ромодановський-Ладиженський Олександр Миколайович
- 03.02.1799-15.11.1804 — генерал-майор Козенс Олександр Річардович
- 18.11.1804-17.02.1808 — генерал-майор Гіжицький Варфоломей Каетанович
- 10.03.1808-02.08.1810 — генерал-майор князь Друцький-Соколинський Єліферій Васильович
- 17.09.1810-18.12.1814 — полковник (з 26.12.1812 генерал-майор) Юзефович Дмитро Михайлович
У 1813 році введену за часів Павла І практику шефства у полках було скасовано. Остаточно ці нововведення виконані до 1814 року.
Почесні шефи
- 15.05.1851-18.06.1863 — принц Фрідріх Вільгельм Людвіг Прусський
- 23.04.1864-? — російська велика княгиня Олександра Петрівна
Служили у полку
Дислокація
- 1765-1768, з 1779, 1784—1787, 1796—1799 року місто Харків
- пр. 1779 рік місто Заславль
- пр. 1795 рік місто Рівне (Волинська губернія)
- з 1799 року Чорний Острів (Подільська губернія, Проскурівський повіт)
- пр. 1800 рік Луцьк
- пр. 1813 рік місто Кам'янець-Подільський
- з 1849 року місто Згеж
- пр.1876 місто Слонім
- пр. 1917 рік місто Острогозьк
Примітки
- Ілляшевич Л. В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна № 25.1885. — С.51 — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено. Київ. 28 березня 1885 року)
- Ілляшевич Л. В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна № 25.1885. — С.52 — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено. Київ. 28 березня 1885 року)
- Треуголка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Габаєв Г. Розпис російських полків 1812 року. Додаток до "Військово-історичного вісника —Київ.: Типографія окружного штабу, вулиця Банкова, б.№ 11, 1912—С.74, 282—298 с.
- У 1816—1824 Волинський губернатор
Джерела
- Альбовскій Евгеній. Участіе Харьковскаго драгунскаго (нынѣ 4-го уланскаго Харьковскаго) полка въ отечественной войнѣ 1812-14 гг. — С.П.Б. : типографія А.С. Суворина, 1911. — 25 с.(рос. дореф.)
- Альбовскій Евгеній. Исторія Харьковскаго слободскаго казачьяго полка (1651-1765 гг.) съ приложеніем карты слободскихъ полковъ. — Х. : типографія Губернскаго правленія, 1895. — 218 с.(рос. дореф.)
- Альбовскій Е. Харьковскіе казаки. Вторая половина XVII ст. (по архивнымъ источникамъ) I-я книга I-го тома Исторіи Харьковскаго полка. — СПб. : музей 4-го Уланскаго Харьковскаго полка, 1914. — 413 с.(рос. дореф.)
- Илляшевич Л.В. Краткій очеркъ исторіи Харьковскаго дворянства. — Х. : типографія М. Зильберберга, 1885. — 166 с.(рос. дореф.)
- Багалій Д.І. Історія Слобідської України. — Х. : Дельта, 1993. — 256 с. — (Пам’ятки історичної думки України) — .
- Гербель Николай. Изюмскій слободской казачій полкъ.1651-1765. — СПб. : типографія Эдуарда Праца, 1852. — 164 с.(рос. дореф.)
- Потто В.А., Одинцовъ I С.И. Исторія Ахтырскаго полка. Том II. 1765-1796 г. — СПб. : типографія В.С. Балашевъ и Ко, 1902. — 153 с.(рос. дореф.)
- Вісковатов О. В., Історичний опис одягу та озброєння Російських військ, 2 вид., ч. 1-27, СПБ, 1899—1944;
- Г. Габаевъ. Роспись русскимъ полкамъ 1812 года. Приложеніе къ «Военно-историческому вѣстнику». — Кіевъ : Типографія Окружного штаба, Банковая улица, домъ №11, 1912. — С. 23, 78-81, 100, 112, 114, 292 - 298 с.(рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Harkivskij 4 j ulanskij polk ros doref Harkovskij 4 j ulanskij polk kavalerijskij polk Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Starshinstvo 27 chervnya 1651 roku Harkivskij 4 j ulanskij polkHarkovskij 4 j ulanskij polkPam yatnij polkovij znak 1901 r Na sluzhbi1765 1918KrayinaRosijska imperiyaNalezhnistRosijska imperatorska armiyaVidKavaleriyaTipUlaniChiselnistpolkRozformovano1918Mediafajli na VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina 4 j polk U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Harkivskij polk znachennya Za chasiv svogo isnuvannya buv gusarskim 1765 1783 kinnotnim 1783 1784 legko kinnotnim 1784 1790 1792 1796 kinno yegerskij 1790 1792 kirasirskim 1796 1801 dragunskim 1801 1827 1882 1907 ta ulanskim 1827 1882 1907 1918 Peredumovi poyavi polku1765 rik stav dlya Slobidskoyi Ukrayini rokom suttyevih zmin Avtonomiyu p yati Slobidskih kozackih polkiv bulo skasovano manifestom rosijskoyi imperatrici Katerini II vid 28 lipnya 1765 roku Pro zasnuvannya v slobidskih polkah pristojnogo civilnogo pristroyu i pro perebuvannya kancelyariyi gubernskoyi i provincijnoyi zgidno z yakim bulo zasnovano Slobidsko Ukrayinsku guberniyu z p yatma provinciyami na misci skasovanih polkiv i administrativnim gubernskim centrom u Harkovi Zgidno togo zh manifestu prijmayetsya rishennya pro formuvannya z osobovogo skladu skasovanih kozackih polkiv novih gusarskih polkiv rosijskoyi imperskoyi armiyi Predstavniki kozackoyi starshini yaki virishili prodovzhuvati sluzhbu vzhe v gusarskih polkah otrimuvali vijskovi imperski chini ryadovi zh kozaki buli vimusheni prodovzhuvati sluzhbu vzhe yak gusari v nezalezhnosti vid svogo bazhannya Zdebilshogo kozacki starshini yak i ryadovi kozaki ne mali velikogo bazhannya perehoditi do gusariyi Z 1042 kozakiv yaki buli zapisani u kozackomu polku do novoutvorenogo gusarskogo polku potrapilo lishe 456 Za starshinstvo novoutvoreni gusarski polki otrimali 1651 rik cim yak bi vstanovlyuvalosya yih spadkoyemstvo do poperednih slobidskih kozackih polkiv Odnim z cih polkiv stav Harkivskij gusarskij polk utvorenij na osnovi kozakiv Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku Do skladu novoutvorenogo polku peredano komandi zi skladu Gruzinskogo gusarskogo 7 j ta 8 j eskadroni Zhovtogo gusarskogo polkiv a takozh kadri zi skasovanogo Slobidskogo gusarskogo polku Pershim komandirom polku staye serb polkovnik Mikola Ivanovich Chorba kolishnij komandir Slobidskogo gusarskogo polku Istoriya formuvannyaZgidno gerbovnika M Sherbatova gerb Harkivskogo gusarskogo polku 1775 Prapor Harkivskogo polku 1786 03 03 1765 Harkivskij gusarskij polk sformovanij u misti Harkiv na osnovi Harkivskogo slobidskogo kozackogo polku z dodavannyam kadriv z Gruzinskogo Slobidskogo ta Zhovtogo gusarskih polkiv Polk mav shesti eskadronnij sklad zagalnoyu kilkistyu u 1304 vijskovikiv usih chiniv Kozhen eskadron podilyavsya na dvi roti napiveskadroni 28 06 1783 roku pid chas reform Potomkina polk perejmenovano na Harkivskij polk ukrayinskoyi kinnoti 26 02 1784 roku polk pereformovano na Harkivskij legkokinnij polk shesti eskadronnogo skladu V shtati polku nalichuvalosya 1047 vijskovikiv 2 02 1788 roku v polku zasnovana komanda kinnih yegeriv u 65 osib 21 09 1789 roku komanda kinnih yegeriv vidrahovano zi skladu polku i vidpravleno na formuvannya Yelizavetgradskogo kinno yegerskogo polku 1790 roku polk perejmenovano na Harkivskij kinno yegerskij polk Z 1792 roku polk perejmenovano Harkivskij legkokinnij polk 29 11 1796 roku polk perejmenovano Harkivskij kirasirskij polk p yati eskadronnogo skladu Z 3 10 1798 roku Kirasirskij general majora Zaplatina polk Z 25 10 1798 roku Kirasirskij general majora knyazya Romodanovskogo Ladizhenskogo polk Z 23 01 1799 roku Kirasirskij general majora Kozensa polk Z 29 03 1801 roku polk perejmenovano na Harkivskij kirasirskij polk Z 20 07 1801 roku polk perejmenovano na Harkivskij dragunskij polk 16 05 1803 roku zi skladu polku vidrahovano dva eskadroni na formuvannya Odeskogo gusarskogo polku zamist yih sformovano novi eskadroni 7 07 1803 roku zi skladu polku vidrahovano odin eskadron yakij bulo vklyucheno do Kurlyandskogo dragunskogo polku zamist nogo sformovano novij eskadron Z 1827 roku polk perejmenovano na Harkivskij ulanskij polk 21 03 1833 roku do skladu polku vklyucheno 1 j ta 2 j eskadroni Tatarskogo ulanskogo polku Harkivskij ulanskij polk staye 8 mi eskadronnim ne rahuyuchi 9 go rezervnogo eskadronu 15 05 1851 roku polk perejmenovano na Ulanskij Jogo Korolivskoyi Visokosti Princa Fridriha Prusskogo polk 26 06 1856 roku polk pereformovuyetsya u shesti eskadronnij sklad krim togo polk mav dva rezervnih eskadroni 18 09 1856 roku polk pereformovuyetsya u chotiri eskadronnij sklad krim togo polk mav dva rezervnih eskadroni 19 03 1857 roku polk perejmenovano na Harkivskij Ulanskij Jogo Korolivskoyi Visokosti Princa Fridriha Prusskogo polk 18 07 1863 roku polk znovu perejmenovano na Harkivskij ulanskij polk 25 03 1864 roku 4 j ulanskij Harkivskij polk 23 04 1864 roku 4 j Ulanskij Harkivskij Yiyi Imperatorskoyi Visokosti Velikoyi Knyagini Oleksandri Petrivni polk otrimavshi u shefi predstavnicyu rodini Romanovih Oleksandru Petrivnu 18 08 1882 roku polk perejmenovano na 11 j dragunskij Harkivskij Yiyi Imperatorskoyi Visokosti Velikoyi Knyagini Oleksandri Petrivni polk 6 10 1885 roku 3 j eskadron polku buv vidrahovanij dlya novosformovanogo 50 go Irkutskogo dragunskogo polku zamist nogo sformovano novij eskadron 6 06 1907 roku polk znovu staye ulanskim yak 4 j ulanskij Harkivskij polk Pidporyadkuvannya polku3 12 1796 roku polk vvijshov do skladu 7 yi Ukrayinskoyi diviziyi Z 4 05 1806 roku Harkivskij dragunskij polk razom z Chernigivskij dragunskim ta Ohtirskim gusarskim polkami vklyucheno do 10 yi diviziyi 12 05 1812 roku polk uvijshov do 4 yi kavalerijskoyi diviziyi 4 go rezervnogo kavalerijskogo korpusu 2 yi zahidnoyi armiyi 27 12 1812 roku polk perejshov do skladu 1 yi brigadi 3 yi dragunskoyi diviziyi 29 08 1814 roku polk perejshov do skladu 4 yi dragunskoyi diviziyi 8 go pihotnogo korpusu 28 10 1815 roku polk perejshov do skladu 2 yi brigadi 4 yi dragunskoyi diviziyi 2 yi armiyi 21 03 1833 roku polk perehodit do skladu 1 yi brigadi 2 yi legkoyi kavalerijskoyi diviziyi Bojovij shlyah polkuUchast v pridushenni kozacko selyanskogo povstannya 1768 1769 rokiv Rosijsko turecka vijna 1768 1774 Razom z Ohtirskim ta Ostrogozkim gusarskimi polkami uvijshov do 1 yi armiyi general anshefa O M Golicina yaka formuvalasya u Kiyevi Bitva pri Kaguli 1770 Uchasnikam ciyeyi bitvi bulo nadano specialno vikarbuvanu medal Z odnogo yiyi boku zobrazhennya imperatrici Katerini II z inshogo boku napis Kagul lipnya 21 dnya 1770 roka Krimskij pohid 1782 Rosijsko turecka vijna 1787 1792 Obloga Ochakova 1788 Korneti Ostashevskij ta Krasovskij otrimali zoloti hresti na georgiyivskij strichci Na hrestah z odnogo boku rozmishuvavsya napis Za sluzhbu i horobrist z inshogo Ochakiv vzyatij 6 grudnya 1788 roku Nizhni chini otrimali sribni medali z napisom Za horobrist nadanu pri vzyatti Ochakova 6 grudnya 1788 roku z odnogo boku ta venzelem imperatrici Katerini II z inshogo Rosijsko polska vijna 1792 Bitva pid Dubenkoyu Povstannya Kostyushka 1794 Bij pid Maceyevicyami U comu boyu kornet Harkivskogo legko kinnogo polku Fedir Illich Lisenko vzyav u polon Tadeusha Kostyushka Shturm Pragi Polk bezposeredno ne brav uchasti u cij bitvi ale jogo vijskoviki brali u nomu uchast yak dobrovolci ohotniki 12 oficeriv Harkivskogo polku yaki brali uchast u comu shturmi buli nagorodzheni zolotim hrestom na georgiyivskij strichci hrest mav napis z odnogo boku Za trudi i horobrist z inshogo boku Praga vzyata 1794 roku 24 zhovtnya 873 nizhnih chiniv polku otrimali sribni medali chotirikutna sribna medal nosilasya u petlici na chervonij strichci Vijna tretoyi koaliciyi 1805 Bitva pid Austerlicom Franko rosijska vijna 1812 Bij pri Tarutine Bitva pid Krasnim 03 11 1812 Vijna shostoyi koaliciyi 1813 1814 Bitva na richci Kacbah 1813 Rosijsko perska vijna 1826 1827 Rosijsko turecka vijna 1828 1829 Listopadove povstannya 1830 1831 Vijskovikam sho brali uchast u pridushenni polsko litovskogo povstannya bulo nadano hresti yaki nosili nazvu Polskij znak vidminnosti za vijskovi gidnosti Pridushennya ugorskogo povstannya 1849 Sichneve povstannya 1863 Vijskovikam sho brali uchast u pridushenni polskogo povstannya bulo nadano bronzovu medal na strichci derzhavnih imperskih koloriv chorno zhovto bilij Rosijsko turecka vijna 1877 1878 Obloga Plevni 1877 Persha svitova vijna 1914 1918 Shidno Prusska operaciya 1914 VidznakiShist Georgiyivskih shtandartiv 1 bilij ta 5 zelenih z napisami Za vidznachennya proti voroga v bitvi bilya Kacbaha 14 serpnya 1813 roku Shtandarti nadani 15 veresnya 1813 roku Znaki na kapelyuhi kiveri za uchast u Rosijsko perskij vijni 1826 1828 rokiv ta u Rosijsko tureckij vijni 1828 1829 rokiv 6 04 1830 Tri Georgiyivski shtandarti z nagodi 200 richchya polku Shtandarti nadani 27 chervnya 1851 roku Lavrovi petlici na oficerski odnostroyi 17 kvitnya 1878 Piznishe zamist yih bulo nadano Georgiyivski sribni trubi Georgiyivski sribni trubi z napisami Za vidminnist u Tureckij vijni 1877 i 1878 rokiv 1878 Gerb polkuZa danimi knigi Albovskogo Istoriya Harkivskogo polku 12 chervnya 1775 roku Harkivskomu gusarskomu polku bulo nadano gerb za zrazkom zi starim gerbom Harkova Vin uyavlyav soboyu zelenij shit na yakomu shresheni zolotij Rig dostatku z plodami ta kvitami ta zeleno zolotij kaducej chi zhezl Merkuriya Cej gerb rozmishuvavsya na shtandartah ta na polkovih pechatkah OdnostrijShtab oficer ta kadet Harkivskogo gusarskogo polku 1776 1783 Generali Harkivskogo ta Malorosijskogo kirasirskih polkiv 1797 1801 Pershi zatverdzheni mundiri 1765 roku She za chasiv isnuvannya slobidskih kozackih polkiv buli vvedeni polkovi odnostroyi yaki vidriznyalisya odin vid odnogo za kolorom Kuntushi dlya vsih polkiv buli odnakovi sini ale zhupani ta sharovari buli polkovih koloriv Kolorom harkivskih kozakiv buv zhovtij Pri formuvanni u 1765 roci gusarskih polkiv yim bulo nadano kolori skasovanih kozackih polkiv U harkivskih gusariv mundiri dolomani buli zhovtogo koloru rozshiti chornimi shnurami Dolomani ober oficeriv oblyamovuvalisya odnim vuzkim galunom shtab oficeram shirokim polkovnik mav oblyamivku v dva ryadi shirokij na vuzkij galun Unter oficeri mali galunnu oblyamivku na komiri vidriznyayuchis odin vid inshogo za rangom kilkistyu galunnih smug Vipushki komiri ta rukava mundiriv buli chornogo koloru Poyasi buli chorno zhovti u oficeriv chorno zoloti Mentiki u Harkivskomu polku buli chorni vkriti zhovtimi u oficeriv zolotimi shnurami Gudziki na mundirah buli midni Tashki buli vkriti chornim suknom i nesli na sobi venzel imperatrici Kivera u formi zrizanogo konusa u polku buli chorni z zhovtoyu u oficeriv zolotoyu vishivkoyu Na kiverah buv bilij bant ta sultan Nestrojovi chini zamist kiveriv vikoristovuvali trikutni kapelyuhi z zubchatoyu oblyamivkoyu Vvedeni do shtatu polku v 1775 roci kadeti unter oficeri z molodih dvoryan otrimali za znaki rozriznennya kivera z zolotoyu galunnoyu oblyamivkoyu Mundiri 1784 roku Pid chas reform Potomkina u 1783 roci Harkivskij gusarskij polk pereformovano na polk ukrayinskoyi kinnoti a u 1784 roci na legkokinnij polk U 1784 roci legkokinni polki sered nih i Harkivskij otrimuyut novi zruchni mundiri yaki ne mali nichogo spilnogo z poperednimi gusarskimi Harkivski legkokinniki mali sini sukonni kurtki z bilimi luzhenimi gudzikami Kurtki mali chervoni komiri obshlagi lackani ta vipushku Na kurtci rozmishuvalosya po dva bilih pogona ta bilij akselbant na pravomu plechi Sharovari buli chervoni z biloyu zubchatoyu oblyamivkoyu Krim togo oficeri mali bili kamzol ta shtani do yakih dodavalisya sribni gudziki pogoni ta akselbanti Za golovnij ubir bula kaska z vuzkoyu midnoyu blyahoyu Kaska mala bilij plyumazh ta chornij sultan Zasnovani u 1788 roci komandi kinnih yegeriv mali odnostrij podibnij do zagalnogo odnostroyu polku ale mundiri buli temno zeleni Mundiri 1796 roku Z prihodom do vladi imperatora Pavla I Harkivskij legkokinnij polk bulo pereformovano na kirasirskij Polku bulo nadano novoyi formi de vikoristovuvavsya chornij ta bilij kolir Odnostrij skladavsya z koletu kamzolu vuzkih losinovih shtaniv chobit bilih shtibel manzhetiv rukavichok plashu kapelyuhu kashketu kitelyu ta fufajki Paski kirasiri mali chorni oblyamovani chervonoyu shkiroyu Koleti spochatku buli palevi a z lyutogo 1797 roku bili kirzani chi sukonni Vidkladni komiri obshlagi pogoni pogoni na oboh plechah buli chornogo koloru Unter oficeri ta vahmistri vidriznyalisya vid nizhnih chiniv sribnim shittyam ta komirah ta obshlagah Kamzoli viroblyalisya z chornogo sukna z petelkami zamist gudzikiv oficerski kamzoli mali sribnu galunnu oblyamivku Treugolka mala pomaranchevij sultan ta kokardu z chornogo shnuru z kistyami u oficeriv z sribnoyi niti ta chornogo shovku Plashi z vuzkimi chornimi stoyachimi komirami buli z zelenogo sukna Piznishe yih pochali robiti bilogo koloru Zgodom plashi buli zamineno na temno zeleni shineli Krim togo oficeram bulo nadano bili vicmundiri yaki voni nosili poza sluzhboyu Ci vicmundiri mali vidkladni komiri obshlagi ta lackani z chornogo oksamitu Na vicmundirah takozh buli akselbanti ta gudziki Pri vicmundiri nosivsya sukonnij palevij kamzol z ploskimi gudzikami bili shtani ta shpaga Slid zauvazhiti sho harkivski kirasiri vikoristovuvali legkokinni odnostroyi zrazka 1784 roku she do 1797 roku poki do polku ne pribuli zrazki novogo odnostroyu i na yih osnovi ne bulo zrobleno mundiri dlya vsogo osobovogo skladu Mundiri 1801 roku U 1801 roci pid chas vijskovih reform novogo imperatora Oleksandra I Harkivskij kirasirskij polk bulo pereformovano na dragunskij sho skazalosya na zmini mundiriv jogo osobovogo skladu Odnostrij draguna skladavsya z mundiru pantaloniv rejtuz chobit furazhnogo suknyanogo kapelyuhu svitlo zelenogo koloru z pomaranchevoyu okoliyu kitelyu shineli fufajki chi kozhushka trikutnogo kapelyuha z sultanom z bilogo pir ya ta rukavichok Dragunskij dvobortnij mundir robivsya zi svitlo zelenogo sukna piznishe kolir bulo zmineno na temno zelenij U Harkivskomu dragunskomu polku komiri ta obshlagi buli pomaranchevi Pogon odin pogon na mundiri yakij nosili na livomu plechi buv pomaranchevij ta mav chervonu oblyamivku Usi metalevi detali odnostroyu midni U 1806 roci buli vvedeni temno zeleni syurtuki z komirami ta obshlagami yak na mundiri Pantaloni buli bili sukonni u oficeriv takozh losinni a takozh siri dlya pohodiv voni mali nazvu rejtuziv Do 1807 roku prinalezhnistyu dragunskih vahmistriv ta unter oficeriv buli trostini Franko rosijska vijna 1812 roku Mundir z temno zelenogo sukna togo zh tipu sho i u pihotnih polkah ale z korotshimi faldami Pogoni komir i obshlaga vidpovidnogo dlya polku pomaranchevogo koloru Metalevi detali odnostroyu zhovti Vidvoroti fald chervoni Pantaloni bili sukonni Rejtuzi i kitel kirasirskogo zrazka Shinel takozh kirasirskogo zrazka ale z pogonami ta komirami yak na mundiri Kashketi sukonni temno zelenogo koloru z okoliyu za kolorom komira z nashitim nomerom eskadronu ta z vipushkami za eskadronnimi kolorami Kaski buli kirasirskogo zrazka z zobrazhennyam imperskogo orla Surmachi mali na kaskah chervonij sultan Unter oficeri vidriznyalisya vid nizhnih chiniv galunnoyu nashivkoyu na komiri ta obshlagah Oficeri poza stroyem odyagali temno zeleni syurtuki ta pantaloni Mundiri 1827 roku U 1827 roci za chasiv reform imperatora Mikoli I znachennya dragun zmensheno Dragunski polki pereformovuvalisya na ulanski ta gusarski sered nih buv i Harkivskij dragunskij yakij stav ulanskim polkom Novi ulanski odnostroyi nesli na sobi kombinaciyu temno sinogo ta bilogo koloriv Mundir viroblyavsya z temno sinogo sukna Stoyachij komir obshlagi lackani ta kanti mundiru buli bili sukonni Etishketi shnuri na kapelyusi bili vovnyani Gudziki ta metalevi luskati epoleti luzheni bili Rejtuzi z biloyu oblyamivkoyu bili Flyugera buli dvokolorovi verhnya chastina bila nizhnya sinya Ulanka 1858 roku U 1858 roci bulo vvedeno novij zimovij odnostrij dlya ulanskih oficeriv yakij otrimav nazvu ulanka Yiyi vikoristovuvali z epoletami z 15 veresnya po 1 travnya Ulanka mala plyushevi vidkladni komiri lackani obshlagi ta kisheni i bula na plyushevij pidkladci polkovogo koloru Mundiri 1882 roku U 1882 roci usi armijski ulanski ta gusarski polki buli reformovani u dragunski sered cih polkiv buv i Harkivskij ulanskij polk Novi dragunski polki otrimali novi odnostroyi shiroki ta prostori temno zeleni mundiri siro sini sharovari Gudziki na mundirah bulo zamineno na gachki ta petli Polki vidriznyalisya odin vid inshogo lishe kolorom okoli kapelyuha komiriv mundiru ta petlic Harkivskomu dragunskomu polku bulo nadano pomaranchevij kolir U oficeriv odnostroyi buli vidpovidni do nizhnih chiniv ale komiri obshlagi ta vidvoroti buli z chornogo oksamitu Mundiri Pershoyi svitovoyi 1914 Za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni vikoristovuvalosya polove pohidne obmundiruvannya pohidnij mundir chi kitel kashketi z kozirkom dlya nizhnih chiniv takij vveli u 1913 roci Obshlagi z miskom mali temno sinyu vipushku Sharovari vikoristovuvalisya siro sini z vipushkoyu polkovogo koloru Pogoni buli zahisnogo koloru ta dvostoronni z inshogo boku polkovogo koloru usi polki mali oblyamivku pogoniv temno sinogo koloru Na pogonah rozmishuvalasya shifrovka z poznachennyam polku svitlo sinogo koloru u harkivskih ulaniv 4 U Komandiri03 03 1765 22 04 1774 polkovnik Chorba Mikola Ivanovich 22 04 1774 14 08 1774 polkovnik Galos Osip 21 09 1774 10 02 1778 polkovnik Bedryaga Yakim 16 02 1778 11 10 1783 brigadir Visockij Mikola Petrovich 09 11 1790 26 03 1790 brigadir Neplyuyev Ivan Mikolajovich 03 06 1790 07 02 1797 brigadir Bour Karl Fedorovich 16 11 1797 polkovnik Friz Karl Fedorovich 16 11 1797 29 11 1797 polkovnik Grusheckij Vasil Vasilovich 31 03 1798 05 10 1798 polkovnik Zaplatin Semen Grigorovich 25 01 1799 04 06 1799 polkovnik Gelfrejh Karl Borisovich 04 12 1799 15 10 1800 polkovnik Portnyagin Semen Andrijovich 23 11 1800 16 05 1803 polkovnik Degtyarov Volodimir Semenovich 10 07 1803 12 01 1804 pidpolkovnik Yuzefovich Dmitro Mihajlovich 12 01 1804 25 05 1806 polkovnik Minickij Dmitro Andrijovich 23 06 1806 11 08 1810 pidpolkovnik z 12 12 1807 polkovnik Yuzefovich Dmitro Mihajlovich 07 12 1815 24 03 1816 pidpolkovnik Semyako Ivan Pavlovich 10 02 1816 19 03 1820 polkovnik Yunker Karl Pilipovich 28 03 1820 24 11 1823 polkovnik Snarskij Kostyatin Stanislavovich 12 12 1823 14 03 1826 polkovnik Kochialov Yegor Oleksijovich 19 03 1826 22 08 1826 polkovnik Gelman Karl Yevstafijovich 16 09 1826 15 03 1831 polkovnik graf Anrep Elmpt Osip Romanovich 19 05 1832 23 01 1840 polkovnik Beklemishev Dmitro Mikolajovich 09 02 1840 08 02 1842 polkovnik Vitovskij Osip Petrovich 08 03 1842 23 03 1847 polkovnik fon Kronen Fedir Adamovich 23 03 1847 12 11 1854 polkovnik Zemenckij Vladislav Kasperovich 12 11 1854 01 09 1860 polkovnik Stankevich Platon Mihajlovich 01 09 1860 22 06 1861 polkovnik Gudima Oleksij Stepanovich 22 06 1861 05 05 1866 polkovnik Baumgarten Ferdinand Yermolajovich 05 05 1866 27 09 1866 polkovnik Pritvic 27 09 1866 07 01 1870 polkovnik Chernov Mikola Pahomovich 28 01 1870 27 06 1875 polkovnik graf Nirod Mikola Yevstafijovich 27 06 1875 13 06 1881 polkovnik Ertel Viktor Ivanovich 13 06 1891 02 08 1891 polkovnik Palicin Volodimir Oleksijovich 08 08 1891 02 07 1896 polkovnik Vejmarn Ivan Ivanovich 29 07 1896 16 08 1900 polkovnik Oboleshev Oleksandr Dmitrovich 24 10 1900 10 03 1902 polkovnik fon Kruzenshtern Mikola Fedorovich 16 04 1902 03 11 1904 polkovnik Lyubomirov Pavlo Petrovich 29 01 1905 06 12 1907 polkovnik Krasovskij Bronislav Ivanovich 04 12 1907 17 09 1912 polkovnik fon Krug Viktor Platonovich 30 09 1912 08 03 1917 polkovnik Nikolayev Stepan Leonidovich 08 03 1917 polkovnik Valickij Volodimir V yacheslavovichShefi 1796 1813 03 12 1796 10 01 1797 general vid infanteriyi graf Zubov Valerian Oleksandrovich 2 j 21 02 1797 28 01 1798 general major z 29 11 1797 general lejtenant baron Mejyendorf Kazimir Ivanovich 28 01 1798 05 10 1798 general lejtenant Paupert Ivan Mihajlovich 05 10 1798 25 10 1798 general major Zaplatin Semen Grigorovich 21 11 1798 23 01 1799 general major knyaz Romodanovskij Ladizhenskij Oleksandr Mikolajovich 03 02 1799 15 11 1804 general major Kozens Oleksandr Richardovich 18 11 1804 17 02 1808 general major Gizhickij Varfolomej Kaetanovich 10 03 1808 02 08 1810 general major knyaz Druckij Sokolinskij Yeliferij Vasilovich 17 09 1810 18 12 1814 polkovnik z 26 12 1812 general major Yuzefovich Dmitro Mihajlovich U 1813 roci vvedenu za chasiv Pavla I praktiku shefstva u polkah bulo skasovano Ostatochno ci novovvedennya vikonani do 1814 roku Pochesni shefi15 05 1851 18 06 1863 princ Fridrih Vilgelm Lyudvig Prusskij 23 04 1864 rosijska velika knyaginya Oleksandra PetrivnaSluzhili u polkuKarmalyuk Ustim Yakimovich Kvitka Osnov yanenko Grigorij Fedorovich Volodimir Severin Marian Lipinskij Lopuhin Petro Fedorovich Rayevskij Mikola Mikolajovich sin Usenko Matvij OleksijovichDislokaciya1765 1768 z 1779 1784 1787 1796 1799 roku misto Harkiv pr 1779 rik misto Zaslavl pr 1795 rik misto Rivne Volinska guberniya z 1799 roku Chornij Ostriv Podilska guberniya Proskurivskij povit pr 1800 rik Luck pr 1813 rik misto Kam yanec Podilskij z 1849 roku misto Zgezh pr 1876 misto Slonim pr 1917 rik misto OstrogozkPrimitkiIllyashevich L V Korotkij naris istoriyi harkivskoyi shlyahti Harkiv tip M Zilberberga Ribna 25 1885 S 51 166 s 32 s prikladok Do druku dozvoleno Kiyiv 28 bereznya 1885 roku Illyashevich L V Korotkij naris istoriyi harkivskoyi shlyahti Harkiv tip M Zilberberga Ribna 25 1885 S 52 166 s 32 s prikladok Do druku dozvoleno Kiyiv 28 bereznya 1885 roku Treugolka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Gabayev G Rozpis rosijskih polkiv 1812 roku Dodatok do Vijskovo istorichnogo visnika Kiyiv Tipografiya okruzhnogo shtabu vulicya Bankova b 11 1912 S 74 282 298 s U 1816 1824 Volinskij gubernatorDzherelaAlbovskij Evgenij Uchastie Harkovskago dragunskago nynѣ 4 go ulanskago Harkovskago polka v otechestvennoj vojnѣ 1812 14 gg S P B tipografiya A S Suvorina 1911 25 s ros doref Albovskij Evgenij Istoriya Harkovskago slobodskago kazachyago polka 1651 1765 gg s prilozheniem karty slobodskih polkov H tipografiya Gubernskago pravleniya 1895 218 s ros doref Albovskij E Harkovskie kazaki Vtoraya polovina XVII st po arhivnym istochnikam I ya kniga I go toma Istorii Harkovskago polka SPb muzej 4 go Ulanskago Harkovskago polka 1914 413 s ros doref Illyashevich L V Kratkij ocherk istorii Harkovskago dvoryanstva H tipografiya M Zilberberga 1885 166 s ros doref Bagalij D I Istoriya Slobidskoyi Ukrayini H Delta 1993 256 s Pam yatki istorichnoyi dumki Ukrayini ISBN 5 7707 4256 9 Gerbel Nikolaj Izyumskij slobodskoj kazachij polk 1651 1765 SPb tipografiya Eduarda Praca 1852 164 s ros doref Potto V A Odincov I S I Istoriya Ahtyrskago polka Tom II 1765 1796 g SPb tipografiya V S Balashev i Ko 1902 153 s ros doref Viskovatov O V Istorichnij opis odyagu ta ozbroyennya Rosijskih vijsk 2 vid ch 1 27 SPB 1899 1944 G Gabaev Rospis russkim polkam 1812 goda Prilozhenie k Voenno istoricheskomu vѣstniku Kiev Tipografiya Okruzhnogo shtaba Bankovaya ulica dom 11 1912 S 23 78 81 100 112 114 292 298 s ros doref