Димитрій Кантемир (Dimitrie Cantemir, 26 жовтня 1673, Молдовське князівство — 21 серпня 1723, , Російська імперія) — молдовський і російський державний діяч, науковець, композитор і письменник. Господар Молдовського князівства (1693, 1710—1711), Світлійший князь Російської імперії (1711) та Священної Римської імперії (1723), російський сенатор (1721), таємний радник (1722). Батько князя та княжни .
Димитрій Кантемир рум. Dimitrie Cantemir | |
Народження: | 26 жовтня 1674[2][…] Дімітріє-Кантемір, d, Молдовське князівство |
---|---|
Смерть: | 21 серпня (1 вересня) 1723[4][…](48 років) Дмитровськ, d, Севська провінція, Київська губернія, Російська імперія |
Національність: | Румуни[6][7] |
Країна: | Молдовське князівство і Російська імперія |
Освіта: | Велика школа нації |
Рід: | d |
Батько: | Константин Кантемир |
Мати: | d |
Шлюб: | d і d |
Діти: | d, d, d[…] і d |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Син Константина Кантемира, Димитрій Кантемир був вихований при дворі в Яссах. У дитинстві навчився грецької, латини та слов'янських мов. З раннього віку мав дуже добру пам'ять.
Між 1687 і 1717 роками перебував у вигнанні в Істанбулі, де навчився османської мови, вивчав історію Османської імперії в Грецькій академії, де також компонував музику. У 1693 році на короткий час посів місце свого батька як господар Молдовського князівства, але тоді османи віддали перевагу Костянтину Дуці.
Лише 1710 року він знову став господарем. Приєднався до Петра І в російсько-турецькій війні 1710—1713 років, підписавши з ним таємну угоду в Луцьку, згідно з якою Молдова приймала московський сюзеренітет.
Після османської перемоги в битві під Стенілешті Кантемир знайшов прихисток у Московії. Йому надали титул князя Петро І і Карл VI (імператор Священної Римської імперії). Від московського царя одержав у володіння землі на Слобожанщині (у нинішній Харківській області).
Діти Димитрія Кантемира також відіграли важливу роль в історії Російської імперії.
Культурна та наукова діяльність
Кантемир знав одинадцять мов. Написав низку історичних і філософських праць. Найголовніша історична праця — «Хроніка піднесення і занепаду Оттоманської імперії», яка, перекладена німецькою та французькою мовами, залишалася класичною до середини XIX століття. Був обраний членом Берлінської академії наук.
Працював також як композитор і теоретик османської музики («Книга науки музики», 1703—1704). Написав латинською мовою важливий географічний і соціально-економічний твір про Молдовське князівство — «Опис Молдови» (1714—1716). Створив перший румунськомовний роман «Ієрогліфічна історія» (1704—1705, опубл. 1883).
Вшанування
- Зображений на придністровській купюрі 2000 року;
- Ім'ям Димитрія Кантемира названо Християнський університет у Румунії (Бухарест);
- В СРСР 1973 року було випущено поштову марку до 300-річчя від дня народження Д. Кантемира.
Примітки
- M. G. Cantemir // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 5. — P. 209.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Сорока И. А. Кантемир // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1966. — Т. 3. — С. 373–374.
- http://www.ghika.net/Familles/Cantemir/Cantemir_01.pdf
- http://genealogy.euweb.cz/balkan/cantemir.html
- https://www.academia.edu/19347848
- https://www.proquest.com/docview/1282261301
- Кантемир, Константин Федорович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 317.
- Р. Сементковский Кантемир, Антиох Дмитриевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 314–317.
- В. Р—в Кантемир, Дмитрий Константинович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 317.
Джерела
- Огуй О. Д. Кантемір Дмитро Костянтинович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 84. — .
- Густерин П. В. Первый российский востоковед Дмитрий Кантемир / First Russian Orientalist Dmitry Kantemir. М.: Восточная книга, 2008.
- Сербіна Н. Ф. Кантемір Дмитро Костянтинович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Кантемір [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Кантемір Дмитро [ 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 591. — 1000 екз.
Посилання
- Влад Йовіце. Димитрій Кантемир. Переклад і коментарі – Василь Білоцерківський (укр.)
- Genealogy of the Cantemir family [ 27 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Димитрій Кантемир
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kantemir Dimitrij Kantemir Dimitrie Cantemir 26 zhovtnya 1673 Moldovske knyazivstvo 21 serpnya 1723 Rosijska imperiya moldovskij i rosijskij derzhavnij diyach naukovec kompozitor i pismennik Gospodar Moldovskogo knyazivstva 1693 1710 1711 Svitlijshij knyaz Rosijskoyi imperiyi 1711 ta Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1723 rosijskij senator 1721 tayemnij radnik 1722 Batko knyazya ta knyazhni Dimitrij Kantemir rum Dimitrie Cantemir Narodzhennya 26 zhovtnya 1674 1674 10 26 2 Dimitriye Kantemir d Moldovske knyazivstvoSmert 21 serpnya 1 veresnya 1723 4 48 rokiv Dmitrovsk d Sevska provinciya Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaNacionalnist Rumuni 6 7 Krayina Moldovske knyazivstvo i Rosijska imperiyaOsvita Velika shkola naciyiRid dBatko Konstantin KantemirMati dShlyub d i dDiti d d d i d Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahRoboti u VikidzherelahZhittyepisSin Konstantina Kantemira Dimitrij Kantemir buv vihovanij pri dvori v Yassah U ditinstvi navchivsya greckoyi latini ta slov yanskih mov Z rannogo viku mav duzhe dobru pam yat Mizh 1687 i 1717 rokami perebuvav u vignanni v Istanbuli de navchivsya osmanskoyi movi vivchav istoriyu Osmanskoyi imperiyi v Greckij akademiyi de takozh komponuvav muziku U 1693 roci na korotkij chas posiv misce svogo batka yak gospodar Moldovskogo knyazivstva ale todi osmani viddali perevagu Kostyantinu Duci Lishe 1710 roku vin znovu stav gospodarem Priyednavsya do Petra I v rosijsko tureckij vijni 1710 1713 rokiv pidpisavshi z nim tayemnu ugodu v Lucku zgidno z yakoyu Moldova prijmala moskovskij syuzerenitet Pislya osmanskoyi peremogi v bitvi pid Stenileshti Kantemir znajshov prihistok u Moskoviyi Jomu nadali titul knyazya Petro I i Karl VI imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Vid moskovskogo carya oderzhav u volodinnya zemli na Slobozhanshini u ninishnij Harkivskij oblasti Diti Dimitriya Kantemira takozh vidigrali vazhlivu rol v istoriyi Rosijskoyi imperiyi Kulturna ta naukova diyalnistKantemir znav odinadcyat mov Napisav nizku istorichnih i filosofskih prac Najgolovnisha istorichna pracya Hronika pidnesennya i zanepadu Ottomanskoyi imperiyi yaka perekladena nimeckoyu ta francuzkoyu movami zalishalasya klasichnoyu do seredini XIX stolittya Buv obranij chlenom Berlinskoyi akademiyi nauk Pracyuvav takozh yak kompozitor i teoretik osmanskoyi muziki Kniga nauki muziki 1703 1704 Napisav latinskoyu movoyu vazhlivij geografichnij i socialno ekonomichnij tvir pro Moldovske knyazivstvo Opis Moldovi 1714 1716 Stvoriv pershij rumunskomovnij roman Iyeroglifichna istoriya 1704 1705 opubl 1883 VshanuvannyaZobrazhenij na pridnistrovskij kupyuri 2000 roku Im yam Dimitriya Kantemira nazvano Hristiyanskij universitet u Rumuniyi Buharest V SRSR 1973 roku bulo vipusheno poshtovu marku do 300 richchya vid dnya narodzhennya D Kantemira PrimitkiM G Cantemir Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 5 P 209 d Track Q867541d Track Q631006d Track Q38216794 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Soroka I A Kantemir Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1966 T 3 S 373 374 d Track Q649d Track Q24258997d Track Q38218782d Track Q4239850 http www ghika net Familles Cantemir Cantemir 01 pdf http genealogy euweb cz balkan cantemir html https www academia edu 19347848 https www proquest com docview 1282261301 Kantemir Konstantin Fedorovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XIV S 317 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24434033d Track Q19908137d Track Q23892921 R Sementkovskij Kantemir Antioh Dmitrievich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XIV S 314 317 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24434027d Track Q19908137d Track Q15720398d Track Q23892921 V R v Kantemir Dmitrij Konstantinovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XIV S 317 d Track Q24434030d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q656d Track Q23892921DzherelaOguj O D Kantemir Dmitro Kostyantinovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 84 ISBN 978 966 00 0692 8 Gusterin P V Pervyj rossijskij vostokoved Dmitrij Kantemir First Russian Orientalist Dmitry Kantemir M Vostochnaya kniga 2008 Serbina N F Kantemir Dmitro Kostyantinovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Kantemir 21 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Kantemir Dmitro 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 591 1000 ekz PosilannyaVlad Jovice Dimitrij Kantemir Pereklad i komentari Vasil Bilocerkivskij ukr Genealogy of the Cantemir family 27 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dimitrij Kantemir