Бавáрія (нім. Freistaat Bayern) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в південно-східній частині країни. Столиця — місто Мюнхен. Сусідами землі є Гессен, Тюрингія, Саксонія, Баден-Вюртемберг, а також Чехія, Австрія та Швейцарія. Утворена 8 грудня 1946 року. Площа — 70.541,57 км². Населення — 13 140 183 осіб (31 грудня 2020). На теренах землі розмовляють німецькою. Форма правління — парламентська республіка, самоврядний штат федерації. ХСС очолюють земельний уряд. Голова уряду — Маркус Зедер (ХСС). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 14 жовтня 2018 року, в ньому представлені такі партії: ХСС (85 депутатів), СДПН (42), (Зелені) (38), Вільні виборці (27), АдН (20), ВДП (11), позафракційні (2). Має 6 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 625,1 млрд € (2018). Борг землі становить 13,489 млрд €<(30 червня 2019). Рівень безробіття — 2,7 % (листопад 2019). Міжнародний код — DE-BY.
Бавáрія | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Гімн: | |||||
Країна | Німеччина | ||||
Столиця | Мюнхен | ||||
Площа | 70.541,57 км² | ||||
Населення | 13 140 183 осіб (31 грудня 2020) | ||||
Густота | 186 осіб/км² | ||||
Утворена | 8 грудня 1946 | ||||
Форма уряду | парламентська республіка, самоврядний штат федерації | ||||
ВВП | 625,1 млрд € (2018) | ||||
Борг | 13,489 млрд €<(30 червня 2019) | ||||
Голова | Маркус Зедер (ХСС) | ||||
Уряд | ХСС | ||||
Ландтаг | ХСС (85 депутатів), СДПН (42), (Зелені) (38), Вільні виборці (27), АдН (20), ВДП (11), позафракційні (2) | ||||
Останні вибори | 14 жовтня 2018 | ||||
Наступні вибори | 2023 | ||||
Голосів у Бундесраті | 6 | ||||
ISO | DE-BY | ||||
Сайт | www.bayern.de |
Назва
Географія
За площею (70600 кв. км) Баварія є найбільшою землею ФРН; за чисельністю населення (2005: 12,48 млн.) займає друге місце після Північного Рейну-Вестфалії. Столицею землі є місто Мюнхен, інші великі міста — Нюрнберг, Аугсбург, Вюрцбург, Регенсбург. На півночі земля межує з землями Гессен, Тюрингія та Саксонія, на заході з Баден-Вюртембергом, на сході з Че́хією, на сході та півдні з Австрією, а також через Боденське озеро із Швейцарією.
Вільна держава Баварія володіє лісовими угіддями на території австрійської федеральної землі Зальцбург (Заальфорсте в окрузі Прінцгау), які хоч і знаходяться під опікою Баварського управління державних лісів, проте не є територіальними складовими ФРН, на їх територію поширюється суверенітет Австрійської Республіки.
Територіально Баварію традиційно розділяють на три частини — Франконія (сьогодні округи Верхня, Середня та Нижня Франконія), Швабія та (адміністративні округи Верхній Пфальц, Верхня і Нижня Баварія).
Ландшафт
Баварія знаходиться на півдні Німеччини і ландшафтно включає в себе:
- Баварські Альпи на півдні землі,
- Альпійське передгір'я, яке простягається між течією Дунаю та трьома великими озерами Баварії,
- гірські масиви на сході землі (Баварський ліс),
- плоскогір'я Швабського та Франкоського Альбу.
Найнижча точка землі по відношенню до рівня моря (107 м над рівнем моря) знаходиться в Калі-на-Майні (Нижня Франконія) на кордоні з землею Гессен. Найвищою точкою Баварії і одночасно Німеччини є гора Цугшпітце (2962 м над рівнем моря) на півдні землі біля містечка Гарміш-Партенкірхен.
Внутрішні води
Найважливішою водною артерією Баварії є р. Дунай. Найбільшими притоками Дунаю, розглядаючи з заходу, є:
- праві: Іллер (Iller), Лех (Lech), Ізар (Isar) та Інн (річка) (Inn)
- ліві: (Wöhrnitz), (Altmühl), (Naab), Реген (річка) (Regen).
Праві притоки беруть свій початок в Альпах, тому і є більш повноводними, ніж ліві. Інн в місті впадання в Дунай (м. Пассау на кордоні з Австрією) несе набагато більше води, ніж сам Дунай. Лех місцями є теж повноводнішим, ніж Дунай.
Баварія — земля озер. Близько 1600 озер зосереджені головним чином передгір'ях Альп. Найбільші: Кімзе, Аммерзе, , Тегернзе, Кенігсзе; найглибше — (192 м).
Клімат
Клімат переходить з відносно помірного на північному заході до континентального на сході. Температура нижче 0 °C тримається протягом близько 100 днів. Вітри з заходу приносять близько 70 мм опадів, на північних схилах Альп — місцями до 180 мм.
Історія Баварії
Античність
За часів правління Октавіана Августа центральна частина сьогоднішньої землі Баварії, тзв. Стара Баварія (нім. Altbayern), заселена тоді кельтськими племенами, стала частиною Римської імперії. Після розпаду імперії місцеве кельтське населення, що значно романізувалося за часів римського правління, та мешкало на південь від течії Дунаю римляни поступово асимільовувалися з проникаючими з півночі на колишні римські території германцями і так із плином часу на цих територіях викристалізувалося плем'я баварців (баюварів, нім. Baier відповідно нім. Bajuwaren). Про колишніх кельтських мешканців свідчать ще до сьогодні назви місцевостей, річок та водоймищ.
З 555 р. н. е. достеменно відомо про існування баварського племінного герцогства, яке за часів Меровінгів стало частиною імперії франків. Остаточним кінцем доби цього так званого «старого герцогства» вважається 788 р. — рік перемоги імператора франків Карла Великого над баварським герцогом Тассіло ІІІ.
Середньовіччя
Занепад імперії Каролінгів зробив можливим відновлення самостійності баварських герцогів і початок доби тзв. «нового герцогства». Кінець панування Каролінгів характеризувався посиленням самостійності окремих територій їхньої імперії. Цьому процесу сприяло, починаючи з близько 862 р., і посилення зовнішньої загрози у вигляді нападів угрів. Початком «нового герцогства» вважають 907 р. — рік загибелі маркграфа в битві з угорцями під Прессбургом (сьогодні: Братислава). Саме сходження його сина на герцогський престол пов'язують з відновленням самостійності баварськох герцогів в так званому «новому герцогстві». Після перемоги в битві на річці Лех розпочинається друга хвиля баварської екпансії на схід, в ході якої до герцогства приєднуються землі сьогоднішньої Нижньої Австрії, Істрії та Крайни (Словенії). Проте початок конфлікту з династією веде знову до посилення залежності герцогства від німецької королівської корони. В 976 р. від Баварії на користь новоствореного герцогства Каринтії відокремлюється південно-східна частина. Водночас правлячий на східних теренах герцогства в Marcha Orientalis (Ostarrichi) рід Бабенбергів намагається все більше вести незалежну від баварських герцогів політику. Але починаючи з 1070 р., за часів правління Вельфів, влада баварських герцогів зазнає нового зеніту. Однак тривалий конфлікт між родами Штауфенів та Вельфів за владу на німецьких землях закінчується остаточно в 1180 р. перемогою Фрідріха І Барбаросси з роду над Генріхом Левом з роду Вельфів і відокремленням від Баварського герцогства Штирії та маркграфства Істрії та остаточним занепадом «нового герцогства».
З 1180 по 1918 років Баварське герцогство знаходиться під правлінням династії Віттельсбахів. В 1255—1503 Роках Баварія переживає період численних поділів на окремі герцогства. Протягом короткого періоду об'єднання за часів правління герцогство переживає новий зеніт слави, коли в 1328, перший із династії Вітельсбахів, одержує корону імператора Священної Римської імперії. Кінець періоду поділів було покладено 1506 року династичним законом про першочерговість наслідування за народженням (lex primogenitur).
Новий час
Баварія відігравала основну роль у контрреформації, а баварські герцоги в результаті Тридцятилітньої війни змогли приєднати до своїх володінь додаткові території та здобули титул курфюрста. В 1620 р. війська Католицької Ліги під проводом баварського полководця Тіллі здобули важливу перемогу над протестантами в битві на Білій Горі під Прагою. В результаті цього війська під проводом Тіллі окупували Пфальц. Як подяку за участь баварських військ на боці Католицької Ліги герцог Максиміліан І отримав в 1623 р. титул курфюрста, а в 1628 р. право приєднати до свого герцогства окупований ним Пфальц як контрибуцію. Баварія часів абсолютизму була два рази за короткий час окупована Австрією під час іспанської та австрійської династичних війн унаслідок великодержавної політики Максиміліана ІІ та його сина Карла Альбрехта.
За часів Наполеона Баварія перебувала спочатку на боці Франції, що дозволило їй здобути значні земельні володіння в ході здійсненої під егідою французів секуляризації, так, наприклад, Баварія змогла приєднати тимчасово до своїх володінь Зальцбург і Тіроль.
У 1806 р. баварські герцоги одержали титул короля. Завдяки вчасній зміні сторін на користь противників Наполеона Баварія, як країна-переможець, змогла зберегти після Віденського конгресу 1814 р. значну частину приєднаних під час наполеонівських війн володінь. Вона, хоч і мала змиритися з втратою Тіролю та правобережного рейнського Пфальцу, але отримала як компенсацію франконські землі. Король Людвиг I розбудував столицю Мюнхен в першій половині XIX ст. до рівня великого культурного та наукового центру зі своїм університетом. Людвиг I відмовився від престолу під час весняних заворушень 1848 р., основною причиною була його афера з танцівницею Лолою Монтес. Його наступник Людвіг II ввійшов в історію передусім завдяки будівництву дорогих палаців як, наприклад, Нойшванштайн, як казковий принц. В 1866 р. Баварія зазнала на боці Австрії поразки в війні з Пруссією (Австро-Прусська війна). У 1871 р. Баварське королівство стало частиною новоствореної Німецької імперії, але зберегло своє право на власну пошту, залізницю та військо.
Новітній період
У 1918 р. династія Віттельсбахів у ході листопадових заворушень в Німеччині зреклася від престолу. 8 листопада 1918 р. Баварське королівство було проголошено вільною (демократичною) державою. Упродовж загальних заворушень соціалістичним угрупуванням вдалося на деякий час встановити в Мюнхені Баварську радянську республіку. В період Веймарської республіки Баварія стала сценою націонал-соціалістичного путчу 1923 р. Під час другої світової війни такі баварські міста, як Вюрцбург, Мюнхен та Нюрнберг, зазнали значних руйнувань.
Після 1945 р. військова адміністрація союзників свідомо направляла потоки німецьких біженців із Судетської області та Сілезії на територію малозаселеної Баварії. Унаслідок таких дій кількість населення Баварії зросла протягом періоду 1945—1949 рр. на чверть.
Після від'єднання Рейнського Пфальцу Баварія ввійшла в 1949 р. до складу новоствореної Федеративної Республіки Німеччина як одна з федеральних земель. У повоєнні роки розпочався процес бурхливого економічного розвитку, який перетворив Баварію за декілька десятиліть із традиційно аграрної на індустріально-розвинуту землю.
Політичний устрій
Головна стаття: Політичний устрій Баварії
Ландтаг
Розподіл місць у Баварському ландтазі за результатами виборів 14 жовтня 2018 року. Уряд очолює ХСС.
Розподіл 205 місць:
Уряд
З 1962 р. ХСС постійно здобувала більшість на виборах до ландтагу. Міністром-президентом Баварії з 17 липня 1993 р. є Едмунд Штойбер. 7 жовтня 2003 р. Едмунд Штойбер був знову обраний міністром-президентом землі, а 14 жовтня призначений ним кабінет був підтверджений ландтагом.
На 2007 рік до складу Баварського державного уряду входили:
- Едмунд Штойбер, міністр-президент Вільної держави Баварії
- , заступник міністра-президента і державний міністр внутрішніх справ
- , керівник державної канцелярії
- , державний міністр у справах федерації та ЕС
- , державний міністр юстиції
- , державний міністр науки, досліджень та культури
- державний міністр шкільництва
- , державний міністр фінансів
- , державний міністр економіки, інфраструктури, транспорту та технологій
- , державний міністр захисту навколишнього середовища, споживачів та здоров'я
- , державний міністр сільського та лісового господарства
- , державний міністр праці, соціальних питань та у справах жінок і сім'ї
- , державний секретар в МВС
- , державний секретар в міністерстві шкільництва
- , державний секретар в міністерстві економіки, інфраструктури, транспорту та технологій
- , державний секретар в міністерстві захисту навколишнього середовища, споживачів та здоров'я
- , державний секретар в міністерстві праці, соціальних питань та у справах жінок і сім'ї
Адміністративний устрій
Баварія має трирівневу структуру адміністративного устрою, яка містить
- урядові (адміністративні) округи (або ще: раєнції від пол. rajencja) — нім. Regierungsbezirke,
- райони та міста на правах району (вільні міста) — нім. Landkreise und kreisfreie Städte,
- громади — нім. Gemeinden.
Урядові (адміністративні) округи
Урядові округи (раєнції) є адміністративними органами, які становлять систему державної адміністрації землі та підпорядковуються безпосередньо земельному уряду. На чолі уряду округу стоїть президент округу (Regierungspräsident). Урядові округи об'єднують декілька повітів і міст на правах повіту, які своєю чергою об'єднують декілька громад. Уряди округів забезпечують здійснення безпосередньо на території округу завдань, що стосуються компетенції земельного уряду та здійснюють його представництво в окрузі.
Баварія поділена на сім урядових округів
Урядовий округ | центр | AGS | Скор. | Площа | Населення (31 грудня 2020) | нас./км² (вер. 2005) | |
Верхня Баварія | Oberbayern | Мюнхен | 091 | OB | 17.529,63 км² | 4 719 716 | 241 |
Нижня Баварія | Niederbayern | Ландсгут | 092 | NB | 10.329,91 км² | 1 247 063 | 116 |
Верхній Пфальц | Oberpfalz | Регенсбург | 093 | Opf. | 9.691,03 км² | 1 112 267 | 113 |
Верхня Франконія | Oberfranken | Байройт | 094 | Ofr. | 7.231,00 км² | 1 062 085 | 153 |
Середня Франконія | Mittelfranken | Ансбах | 095 | Mfr. | 7.244,85 км² | 1 775 704 | 236 |
Нижня Франконія | Unterfranken | Вюрцбург | 096 | Ufr. | 8.530,99 км² | 1 317 507 | 157 |
Швабія | Schwaben | Аугсбург | 097 | Schw. | 9.992,03 км² | 1 905 841 | 179 |
Баварія | Bayern | Мюнхен | 70.549,11 км² | 13 140 183 | 177 |
Територіям урядових округів, що становлять систему державної адміністрації, відповідають аналогічні округи (Bezirke) з такими ж назвами, які становлять другий рівень місцевого самоврядування над районами (третій рівень) та громадами (4-ий рівень). Ці округи мають своє виборне представництво (Bezirkstag), яке обирається кожні п'ять років. Округи, як і кожне самоврядне утворення, можуть мати свій герб та прапор.
Райони та міста на правах району
Сім урядових округів Баварія діляться на 71 район та 25 міст на правах району
25 міст на правах району в Баварії: | ||
|
Громади
Вільна держава Баварія складається з 2.056 політично самостійних громад (Gemeinde, Kommune) та 215 територій, що не належать до громад (gemeindefreie Gebiete).
За типами громади розподіляються по наступному (стан на 1 жовтня 2004 р.)
- 25 міст на правах повіту (kreisfreie Städte)
- 28 великих міст, що входять до складу повітів (große Kreisstädte)
- 262 інші міста (Städte)
- 383 тзв. маркти (Märkte)
- 1.358 інших громад (sonstige Gemeinden)
З 2.031 громад, що входять до складу повітів, 991 громада є членом одієї з 314 асоціацій громад, 1.040 є самостійними громадами. (стан на 1 січня 2005 р.)
Найбільші міста
Місто | Населення на 31 грудня 2000 | Населення на 30 липня 2005 | Населення на 31 грудня 2009 |
---|---|---|---|
Мюнхен | 1.210.223 | 1 259 677 | 1 330 440 |
Нюрнберг | 488 400 | 499 237 | 503 673 |
Аугсбург | 254 982 | 262 676 | 263 646 |
Вюрцбург | 127 966 | 133 906 | 133 195 |
Регенсбург | 125 676 | 129 859 | 134 218 |
Інгольштадт | 115 722 | 121 314 | 124 387 |
Фюрт | 110 477 | 113 422 | 114 044 |
Ерланген | 100 778 | 103 197 | 105 554 |
Байройт | 74 153 | 73 997 | 72 576 |
Бамберг | 69 036 | 70 081 | 69 827 |
Ашаффенбург | 67 592 | 68 642 | 68 722 |
Кемптен | 61 389 | 61 360 | 62 007 |
Ландсхут | 58 746 | 61 368 | 62 735 |
Розенгайм | 58 908 | 60 226 | 60 877 |
Швайнфурт | 54 325 | 54 273 | 53 533 |
Ной-Ульм | 50 188 | 51 410 | 53 034 |
Пассау | 50 536 | 50 651 | 50 627 |
Гоф | 50.741 | 48.982 | 46.441 |
Доп.: Баварське земельне відомство надало цю статистику та опрацьовані дані
Регіони
Основними історичними регіонами Баварії є | |||
Кордони
Баден-Вюртемберг | 829 км |
Гессен | 262 км |
Тюрингія | 381 км |
Саксонія | 41 км |
Чехія | 357 км |
Австрія | 816 км |
Боденське озеро | 19 км — По Боденському озеру проходить кордон між Баварією і Швейцарією. |
Населення
Основу населення складають чотири народності — баварці, франконці, шваби та нові баварці (судетські німці та інші переміщені фольксдойче).
Релігія — 70 % католики, 26 % протестанти.
Господарство
Баварія вважається сьогодні економічно розвинутою і багатою землею ФРН. За декілька останніх десятиліть Баварія перетворилася із традиційної аграрної землі (на початку 50 рр. XX століття аграрний сектор давав четвертину валового продукту землі) на регіон високо розвинутих технологій. «Laptop und Lederhose» — «лептоп та шкіряні штани» — так тепер характеризують Баварію, натякаючи на короткі шкіряні штани, невід'ємну частину традиційного баварського строю, як свідчення вірності давнім селянським традиціям, та на лептоп як символ економічної міцності й інвестицій у технології майбутнього.
Економічно найрозвинутішою частиною Баварії є агломерація навколо столиці землі Мюнхена. Тут представлені підприємства різних галузей: автобудування (BMW, MAN, Knorr-Bremse), сектора ІТ (Siemens, Infineon, Microsoft), медіа-концерни та видавництва (Premiere, Kabel Deutschland, Burda Verlag), оборонної промисловості (EADS, Krauss-Maffei), сфери послуг та туристики (історичні пам'ятники, музеї, біргартени, Октоберфест, конгреси та виставки). Іншими великими господарськими центрами на півдні Бавірії є міста Аугсбург та Інгольштадт, а також — концентрація великих хімічних підприємств на південному сході землі між озером Хімзее та річками Інн та Зальцах.
На півночі землі центральніим економічним регіоном є агломерація навколо трьох міст — Нюрнберга, Фюрта та Ерлангена. Окрім того дуже добре виглядає економічна ситуація в регіоні між Ашаффенбургом та Вюрцбургом-Швайнфуртом на північному заході землі. Рівень безробіття тримається там, наприклад, нижче середнього по всій землі.
Деякі прикордонні регіони землі, щоправда, є залежними від дотації з земельного бюджету. Причиною того є з одного боку конкурентні переваги у сусідніх країнах (наприклад нижчий рівень заробітної плати та оподаткування), з іншого боку — слабо розвинута інфраструктура в цих регіонах. Наочним прикладом тут є регіон Баварського лісу на кордоні з Чехією, який за часів холодної війни мав надзвичайно низьку інвестиційну привабливість через своє узбічне розташування в особливій прикордонній зоні (кордон з НДР та ЧСФР). Одночасно з падінням «залізної завіси» на кордоні з ЧСФР в 1990 р. та об"єднанням Німеччини було скасовано дотації для регіонів, розташованих в особливій прикордонній зоні, а інвестиційні умови в межуючій з цією частиною Баварії Чехії, яка з 2004 р. є повноправним членом ЄС, часто виявляються привабливішими для німецьких підприємств.
З огляду на розвиток туризму особливо привабливими є, окрім столиці землі Мюнхена, регіони навколо великих озер (Хімзее, Боденське, Кьонігзее) та туристичні райони в Альпах.
Рівень безробіття в липні 2006 р. становив 6,1 %. Індекс ВВП на душу населення, розрахованого за паритетом купівельної спроможності, становить 128,2 стосовно середньоєвропейського (ЄС-25: 100).
На території землі розташовані три атомні електростанції, окрім того в Гархінгу неподалік від Мюнхена функціонує експериментально-дослідний реактор.
Культура
Університети
Байройтський університет
Український вільний університет в Мюнхені
Університет Людовика та Максиміліана в Мюнхені
Мюнхенський технічний університет
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Див. також
- 301 Баварія — астероїд, названий на честь регіону.
Примітки
- Genesis Online-Datenbank des Bayerischen Landesamtes für Statistik Tabelle 12411-001 Fortschreibung des Bevölkerungsstandes: Gemeinden, Stichtage (letzten 6) (Einwohnerzahlen auf Grundlage des Zensus 2011) (нім.)
- (PDF). www.statistik-nord.de. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2021. Процитовано 19 червня 2018.
- . www.destatis.de. 30 червня 2019. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 4 травня 2020.
- Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019.
- Federal Statistical Office Germany — GENESIS-Online. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 30 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 24 червня 2019.
Джерела
- Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаг, 2010.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bavaria |
- Баварія [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- Географічні дані про Баварія // OpenStreetMap
- http://www.bayern.de [ 22 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Гессен | Тюрингія | Саксонія |
Баден-Вюртемберг | Чехія | |
Австрія | Австрія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bavariya znachennya Bavariya nim Freistaat Bayern zemlya Federativnoyi Respubliki Nimechchina Roztashovana v pivdenno shidnij chastini krayini Stolicya misto Myunhen Susidami zemli ye Gessen Tyuringiya Saksoniya Baden Vyurtemberg a takozh Chehiya Avstriya ta Shvejcariya Utvorena 8 grudnya 1946 roku Plosha 70 541 57 km Naselennya 13 140 183 osib 31 grudnya 2020 Na terenah zemli rozmovlyayut nimeckoyu Forma pravlinnya parlamentska respublika samovryadnij shtat federaciyi HSS ocholyuyut zemelnij uryad Golova uryadu Markus Zeder HSS Za rezultami viboriv do landtagu sho vidbulisya 14 zhovtnya 2018 roku v nomu predstavleni taki partiyi HSS 85 deputativ SDPN 42 Zeleni 38 Vilni viborci 27 AdN 20 VDP 11 pozafrakcijni 2 Maye 6 deputativ u Bundesrati verhnij palati parlamentu Nimechchini Valovij vnutrishnij produkt zemli skladaye 625 1 mlrd 2018 Borg zemli stanovit 13 489 mlrd lt 30 chervnya 2019 Riven bezrobittya 2 7 listopad 2019 Mizhnarodnij kod DE BY BavariyaPrapor GerbGimn KarteKrayina NimechchinaStolicya MyunhenPlosha 70 541 57 km Naselennya 13 140 183 osib 31 grudnya 2020 Gustota 186 osib km Utvorena 8 grudnya 1946Forma uryadu parlamentska respublika samovryadnij shtat federaciyiVVP 625 1 mlrd 2018 Borg 13 489 mlrd lt 30 chervnya 2019 Golova Markus Zeder HSS Uryad HSSLandtag HSS 85 deputativ SDPN 42 Zeleni 38 Vilni viborci 27 AdN 20 VDP 11 pozafrakcijni 2 Ostanni vibori 14 zhovtnya 2018Nastupni vibori 2023Golosiv u Bundesrati 6ISO DE BYSajt www bayern deNazvaBavariya nim Bayern bavar Bayern lat Bavaria najposhirenisha nazva zemli Vilna Derzhava Bavariya nim Freistaat Bayern bavar Freistoot Bayern oficijna nazva zemli Bayern bavar Bayern nazva bavarskoyu movoyu GeografiyaZa plosheyu 70600 kv km Bavariya ye najbilshoyu zemleyu FRN za chiselnistyu naselennya 2005 12 48 mln zajmaye druge misce pislya Pivnichnogo Rejnu Vestfaliyi Stoliceyu zemli ye misto Myunhen inshi veliki mista Nyurnberg Augsburg Vyurcburg Regensburg Na pivnochi zemlya mezhuye z zemlyami Gessen Tyuringiya ta Saksoniya na zahodi z Baden Vyurtembergom na shodi z Che hiyeyu na shodi ta pivdni z Avstriyeyu a takozh cherez Bodenske ozero iz Shvejcariyeyu Vilna derzhava Bavariya volodiye lisovimi ugiddyami na teritoriyi avstrijskoyi federalnoyi zemli Zalcburg Zaalforste v okruzi Princgau yaki hoch i znahodyatsya pid opikoyu Bavarskogo upravlinnya derzhavnih lisiv prote ne ye teritorialnimi skladovimi FRN na yih teritoriyu poshiryuyetsya suverenitet Avstrijskoyi Respubliki Teritorialno Bavariyu tradicijno rozdilyayut na tri chastini Frankoniya sogodni okrugi Verhnya Serednya ta Nizhnya Frankoniya Shvabiya ta administrativni okrugi Verhnij Pfalc Verhnya i Nizhnya Bavariya Landshaft Bavariya znahoditsya na pivdni Nimechchini i landshaftno vklyuchaye v sebe Bavarski Alpi na pivdni zemli Alpijske peredgir ya yake prostyagayetsya mizh techiyeyu Dunayu ta troma velikimi ozerami Bavariyi girski masivi na shodi zemli Bavarskij lis ploskogir ya Shvabskogo ta Frankoskogo Albu Najnizhcha tochka zemli po vidnoshennyu do rivnya morya 107 m nad rivnem morya znahoditsya v Kali na Majni Nizhnya Frankoniya na kordoni z zemleyu Gessen Najvishoyu tochkoyu Bavariyi i odnochasno Nimechchini ye gora Cugshpitce 2962 m nad rivnem morya na pivdni zemli bilya mistechka Garmish Partenkirhen Vnutrishni vodi Najvazhlivishoyu vodnoyu arteriyeyu Bavariyi ye r Dunaj Najbilshimi pritokami Dunayu rozglyadayuchi z zahodu ye pravi Iller Iller Leh Lech Izar Isar ta Inn richka Inn livi Wohrnitz Altmuhl Naab Regen richka Regen Pravi pritoki berut svij pochatok v Alpah tomu i ye bilsh povnovodnimi nizh livi Inn v misti vpadannya v Dunaj m Passau na kordoni z Avstriyeyu nese nabagato bilshe vodi nizh sam Dunaj Leh miscyami ye tezh povnovodnishim nizh Dunaj Bavariya zemlya ozer Blizko 1600 ozer zoseredzheni golovnim chinom peredgir yah Alp Najbilshi Kimze Ammerze Tegernze Kenigsze najglibshe 192 m Klimat Klimat perehodit z vidnosno pomirnogo na pivnichnomu zahodi do kontinentalnogo na shodi Temperatura nizhche 0 C trimayetsya protyagom blizko 100 dniv Vitri z zahodu prinosyat blizko 70 mm opadiv na pivnichnih shilah Alp miscyami do 180 mm Istoriya BavariyiDokladnishe Antichnist Za chasiv pravlinnya Oktaviana Avgusta centralna chastina sogodnishnoyi zemli Bavariyi tzv Stara Bavariya nim Altbayern zaselena todi keltskimi plemenami stala chastinoyu Rimskoyi imperiyi Pislya rozpadu imperiyi misceve keltske naselennya sho znachno romanizuvalosya za chasiv rimskogo pravlinnya ta meshkalo na pivden vid techiyi Dunayu rimlyani postupovo asimilovuvalisya z pronikayuchimi z pivnochi na kolishni rimski teritoriyi germancyami i tak iz plinom chasu na cih teritoriyah vikristalizuvalosya plem ya bavarciv bayuvariv nim Baier vidpovidno nim Bajuwaren Pro kolishnih keltskih meshkanciv svidchat she do sogodni nazvi miscevostej richok ta vodojmish Z 555 r n e dostemenno vidomo pro isnuvannya bavarskogo pleminnogo gercogstva yake za chasiv Merovingiv stalo chastinoyu imperiyi frankiv Ostatochnim kincem dobi cogo tak zvanogo starogo gercogstva vvazhayetsya 788 r rik peremogi imperatora frankiv Karla Velikogo nad bavarskim gercogom Tassilo III Serednovichchya Zanepad imperiyi Karolingiv zrobiv mozhlivim vidnovlennya samostijnosti bavarskih gercogiv i pochatok dobi tzv novogo gercogstva Kinec panuvannya Karolingiv harakterizuvavsya posilennyam samostijnosti okremih teritorij yihnoyi imperiyi Comu procesu spriyalo pochinayuchi z blizko 862 r i posilennya zovnishnoyi zagrozi u viglyadi napadiv ugriv Pochatkom novogo gercogstva vvazhayut 907 r rik zagibeli markgrafa v bitvi z ugorcyami pid Pressburgom sogodni Bratislava Same shodzhennya jogo sina na gercogskij prestol pov yazuyut z vidnovlennyam samostijnosti bavarskoh gercogiv v tak zvanomu novomu gercogstvi Pislya peremogi v bitvi na richci Leh rozpochinayetsya druga hvilya bavarskoyi ekpansiyi na shid v hodi yakoyi do gercogstva priyednuyutsya zemli sogodnishnoyi Nizhnoyi Avstriyi Istriyi ta Krajni Sloveniyi Prote pochatok konfliktu z dinastiyeyu vede znovu do posilennya zalezhnosti gercogstva vid nimeckoyi korolivskoyi koroni V 976 r vid Bavariyi na korist novostvorenogo gercogstva Karintiyi vidokremlyuyetsya pivdenno shidna chastina Vodnochas pravlyachij na shidnih terenah gercogstva v Marcha Orientalis Ostarrichi rid Babenbergiv namagayetsya vse bilshe vesti nezalezhnu vid bavarskih gercogiv politiku Ale pochinayuchi z 1070 r za chasiv pravlinnya Velfiv vlada bavarskih gercogiv zaznaye novogo zenitu Odnak trivalij konflikt mizh rodami Shtaufeniv ta Velfiv za vladu na nimeckih zemlyah zakinchuyetsya ostatochno v 1180 r peremogoyu Fridriha I Barbarossi z rodu nad Genrihom Levom z rodu Velfiv i vidokremlennyam vid Bavarskogo gercogstva Shtiriyi ta markgrafstva Istriyi ta ostatochnim zanepadom novogo gercogstva Z 1180 po 1918 rokiv Bavarske gercogstvo znahoditsya pid pravlinnyam dinastiyi Vittelsbahiv V 1255 1503 Rokah Bavariya perezhivaye period chislennih podiliv na okremi gercogstva Protyagom korotkogo periodu ob yednannya za chasiv pravlinnya gercogstvo perezhivaye novij zenit slavi koli v 1328 pershij iz dinastiyi Vitelsbahiv oderzhuye koronu imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Kinec periodu podiliv bulo pokladeno 1506 roku dinastichnim zakonom pro pershochergovist nasliduvannya za narodzhennyam lex primogenitur Novij chas Bavariya vidigravala osnovnu rol u kontrreformaciyi a bavarski gercogi v rezultati Tridcyatilitnoyi vijni zmogli priyednati do svoyih volodin dodatkovi teritoriyi ta zdobuli titul kurfyursta V 1620 r vijska Katolickoyi Ligi pid provodom bavarskogo polkovodcya Tilli zdobuli vazhlivu peremogu nad protestantami v bitvi na Bilij Gori pid Pragoyu V rezultati cogo vijska pid provodom Tilli okupuvali Pfalc Yak podyaku za uchast bavarskih vijsk na boci Katolickoyi Ligi gercog Maksimilian I otrimav v 1623 r titul kurfyursta a v 1628 r pravo priyednati do svogo gercogstva okupovanij nim Pfalc yak kontribuciyu Bavariya chasiv absolyutizmu bula dva razi za korotkij chas okupovana Avstriyeyu pid chas ispanskoyi ta avstrijskoyi dinastichnih vijn unaslidok velikoderzhavnoyi politiki Maksimiliana II ta jogo sina Karla Albrehta Za chasiv Napoleona Bavariya perebuvala spochatku na boci Franciyi sho dozvolilo yij zdobuti znachni zemelni volodinnya v hodi zdijsnenoyi pid egidoyu francuziv sekulyarizaciyi tak napriklad Bavariya zmogla priyednati timchasovo do svoyih volodin Zalcburg i Tirol U 1806 r bavarski gercogi oderzhali titul korolya Zavdyaki vchasnij zmini storin na korist protivnikiv Napoleona Bavariya yak krayina peremozhec zmogla zberegti pislya Videnskogo kongresu 1814 r znachnu chastinu priyednanih pid chas napoleonivskih vijn volodin Vona hoch i mala zmiritisya z vtratoyu Tirolyu ta pravoberezhnogo rejnskogo Pfalcu ale otrimala yak kompensaciyu frankonski zemli Korol Lyudvig I rozbuduvav stolicyu Myunhen v pershij polovini XIX st do rivnya velikogo kulturnogo ta naukovogo centru zi svoyim universitetom Lyudvig I vidmovivsya vid prestolu pid chas vesnyanih zavorushen 1848 r osnovnoyu prichinoyu bula jogo afera z tancivniceyu Loloyu Montes Jogo nastupnik Lyudvig II vvijshov v istoriyu peredusim zavdyaki budivnictvu dorogih palaciv yak napriklad Nojshvanshtajn yak kazkovij princ V 1866 r Bavariya zaznala na boci Avstriyi porazki v vijni z Prussiyeyu Avstro Prusska vijna U 1871 r Bavarske korolivstvo stalo chastinoyu novostvorenoyi Nimeckoyi imperiyi ale zbereglo svoye pravo na vlasnu poshtu zaliznicyu ta vijsko Novitnij period U 1918 r dinastiya Vittelsbahiv u hodi listopadovih zavorushen v Nimechchini zreklasya vid prestolu 8 listopada 1918 r Bavarske korolivstvo bulo progolosheno vilnoyu demokratichnoyu derzhavoyu Uprodovzh zagalnih zavorushen socialistichnim ugrupuvannyam vdalosya na deyakij chas vstanoviti v Myunheni Bavarsku radyansku respubliku V period Vejmarskoyi respubliki Bavariya stala scenoyu nacional socialistichnogo putchu 1923 r Pid chas drugoyi svitovoyi vijni taki bavarski mista yak Vyurcburg Myunhen ta Nyurnberg zaznali znachnih rujnuvan Pislya 1945 r vijskova administraciya soyuznikiv svidomo napravlyala potoki nimeckih bizhenciv iz Sudetskoyi oblasti ta Sileziyi na teritoriyu malozaselenoyi Bavariyi Unaslidok takih dij kilkist naselennya Bavariyi zrosla protyagom periodu 1945 1949 rr na chvert Pislya vid yednannya Rejnskogo Pfalcu Bavariya vvijshla v 1949 r do skladu novostvorenoyi Federativnoyi Respubliki Nimechchina yak odna z federalnih zemel U povoyenni roki rozpochavsya proces burhlivogo ekonomichnogo rozvitku yakij peretvoriv Bavariyu za dekilka desyatilit iz tradicijno agrarnoyi na industrialno rozvinutu zemlyu Politichnij ustrijGolovna stattya Politichnij ustrij Bavariyi Landtag Markus Zeder golova zemelnogo uryadu z 16 bereznya 2018 roku Rozpodil misc u Bavarskomu landtazi za rezultatami viboriv 14 zhovtnya 2018 roku Uryad ocholyuye HSS 38 22 27 85 11 2 20 38 22 27 85 11 2 20 Rozpodil 205 misc Soyuz 90 Zeleni Zeleni 38 Social demokratichna partiya Nimechchini SDPN 22 Vilni viborci Bavariyi VVB 27 Hristiyansko socialnij soyuz HSS 85 Vilna demokratichna partiya VDP 11 Pozafrakcijni 2 Alternativa dlya Nimechchini ADN 20 Uryad Z 1962 r HSS postijno zdobuvala bilshist na viborah do landtagu Ministrom prezidentom Bavariyi z 17 lipnya 1993 r ye Edmund Shtojber 7 zhovtnya 2003 r Edmund Shtojber buv znovu obranij ministrom prezidentom zemli a 14 zhovtnya priznachenij nim kabinet buv pidtverdzhenij landtagom Na 2007 rik do skladu Bavarskogo derzhavnogo uryadu vhodili Edmund Shtojber ministr prezident Vilnoyi derzhavi Bavariyi zastupnik ministra prezidenta i derzhavnij ministr vnutrishnih sprav kerivnik derzhavnoyi kancelyariyi derzhavnij ministr u spravah federaciyi ta ES derzhavnij ministr yusticiyi derzhavnij ministr nauki doslidzhen ta kulturi derzhavnij ministr shkilnictva derzhavnij ministr finansiv derzhavnij ministr ekonomiki infrastrukturi transportu ta tehnologij derzhavnij ministr zahistu navkolishnogo seredovisha spozhivachiv ta zdorov ya derzhavnij ministr silskogo ta lisovogo gospodarstva derzhavnij ministr praci socialnih pitan ta u spravah zhinok i sim yi derzhavnij sekretar v MVS derzhavnij sekretar v ministerstvi shkilnictva derzhavnij sekretar v ministerstvi ekonomiki infrastrukturi transportu ta tehnologij derzhavnij sekretar v ministerstvi zahistu navkolishnogo seredovisha spozhivachiv ta zdorov ya derzhavnij sekretar v ministerstvi praci socialnih pitan ta u spravah zhinok i sim yiAdministrativnij ustrijBavariya maye tririvnevu strukturu administrativnogo ustroyu yaka mistit uryadovi administrativni okrugi abo she rayenciyi vid pol rajencja nim Regierungsbezirke rajoni ta mista na pravah rajonu vilni mista nim Landkreise und kreisfreie Stadte gromadi nim Gemeinden Uryadovi administrativni okrugi Uryadovi okrugi rayenciyi ye administrativnimi organami yaki stanovlyat sistemu derzhavnoyi administraciyi zemli ta pidporyadkovuyutsya bezposeredno zemelnomu uryadu Na choli uryadu okrugu stoyit prezident okrugu Regierungsprasident Uryadovi okrugi ob yednuyut dekilka povitiv i mist na pravah povitu yaki svoyeyu chergoyu ob yednuyut dekilka gromad Uryadi okrugiv zabezpechuyut zdijsnennya bezposeredno na teritoriyi okrugu zavdan sho stosuyutsya kompetenciyi zemelnogo uryadu ta zdijsnyuyut jogo predstavnictvo v okruzi Bavariya podilena na sim uryadovih okrugiv Uryadovi okrugi BavariyiUryadovij okrug centr AGS Skor Plosha Naselennya 31 grudnya 2020 nas km ver 2005 Verhnya Bavariya Oberbayern Myunhen 091 OB 17 529 63 km 4 719 716 241Nizhnya Bavariya Niederbayern Landsgut 092 NB 10 329 91 km 1 247 063 116Verhnij Pfalc Oberpfalz Regensburg 093 Opf 9 691 03 km 1 112 267 113Verhnya Frankoniya Oberfranken Bajrojt 094 Ofr 7 231 00 km 1 062 085 153Serednya Frankoniya Mittelfranken Ansbah 095 Mfr 7 244 85 km 1 775 704 236Nizhnya Frankoniya Unterfranken Vyurcburg 096 Ufr 8 530 99 km 1 317 507 157Shvabiya Schwaben Augsburg 097 Schw 9 992 03 km 1 905 841 179Bavariya Bayern Myunhen 70 549 11 km 13 140 183 177 Teritoriyam uryadovih okrugiv sho stanovlyat sistemu derzhavnoyi administraciyi vidpovidayut analogichni okrugi Bezirke z takimi zh nazvami yaki stanovlyat drugij riven miscevogo samovryaduvannya nad rajonami tretij riven ta gromadami 4 ij riven Ci okrugi mayut svoye viborne predstavnictvo Bezirkstag yake obirayetsya kozhni p yat rokiv Okrugi yak i kozhne samovryadne utvorennya mozhut mati svij gerb ta prapor Rajoni ta mista na pravah rajonu Sim uryadovih okrugiv Bavariya dilyatsya na 71 rajon ta 25 mist na pravah rajonu Rajoni i mista na pravah rajonuRajonne mistechko Ajhshtet 1999 r 71 rajon Vilnoyi derzhavi Bavariya Ajhah Fridberg AIC Altetting AO Amberg Zulcbah AS Ansbah AN Ashaffenburg AB Augsburg Augsburg A Bad Kissingen KG Bad Telc Volfratsgauzen TOL Bamberg BA Bajrojt BT Berhtesgaden BGL Kam CHA Koburg CO Dahau DAH Deggendorf DEG Dillingen an der Donau DLG Dingolfing Landau DGF Donau Ris DON Ebersberg EBE Ajhshtett EI Erding ED Erlangen Gehshtadt ERH Forhgajm FO Frajzing FS Frayung Grafenau FRG Fyurstenfeldbruk FFB Fyurt FU Garmish Partenkirhen GAP Gyuncburg GZ Gasberge HAS Gof HO Kelgajm KEH Kitcingen KT Kronah KC Kulmbah KU Landsberg am Leh LL Landsgut LA Lihtenfels LIF Lindau Bodenzeye LI Majn Shpessart MSP Misbah MB Miltenberg MIL Myuldorf am Inn MU Myunhen M Nojburg Shrobengauzen ND Nojmarkt v Verhnomu Pfalci NM Nojshtadt na Ajshi Bad Vindsgajm NEA Nojshtadt an der Valdnaab NEW Noj Ulm NU Nyurnberger Land LAU Oberalgoj OA Ostalgoj OAL Passau PA Pfaffengofen an der Ilm PAF Regen REG Regensburg R Ren Grabfeld NES Rozengajm RO Rot RH Rottal Inn PAN Shvandorf SAD Shvajnfurt SW Shtarnberg STA Shtraubing Bogen SR Tirshenrojt TIR Traunshtajn TS Unteralgoj MN Vajlgajm Shongau WM Vajsenburg Guncengauzen WUG Vunzidel im Fihtelgebirge WUN Vyurcburg WU 25 mist na pravah rajonu v Bavariyi Amberg AM Ansbah AN Ashaffenburg AB Augsburg A Bamberg BA Bajrojt BT Koburg CO Erlangen ER Fyurt FU Gof HO Ingolshtadt IN Kaufbojren KF Kempten KE Landsgut LA Memmingen MM Myunhen M Nyurnberg N Passau PA Regensburg R Rozengajm RO Shvabah SC Shvajnfurt SW Shtraubing SR Vajden WEN Vyurcburg WU Gromadi Vilna derzhava Bavariya skladayetsya z 2 056 politichno samostijnih gromad Gemeinde Kommune ta 215 teritorij sho ne nalezhat do gromad gemeindefreie Gebiete Za tipami gromadi rozpodilyayutsya po nastupnomu stan na 1 zhovtnya 2004 r 25 mist na pravah povitu kreisfreie Stadte 28 velikih mist sho vhodyat do skladu povitiv grosse Kreisstadte 262 inshi mista Stadte 383 tzv markti Markte 1 358 inshih gromad sonstige Gemeinden Z 2 031 gromad sho vhodyat do skladu povitiv 991 gromada ye chlenom odiyeyi z 314 asociacij gromad 1 040 ye samostijnimi gromadami stan na 1 sichnya 2005 r Najbilshi mista Misto Naselennya na 31 grudnya 2000 Naselennya na 30 lipnya 2005 Naselennya na 31 grudnya 2009Myunhen 1 210 223 1 259 677 1 330 440Nyurnberg 488 400 499 237 503 673Augsburg 254 982 262 676 263 646Vyurcburg 127 966 133 906 133 195Regensburg 125 676 129 859 134 218Ingolshtadt 115 722 121 314 124 387Fyurt 110 477 113 422 114 044Erlangen 100 778 103 197 105 554Bajrojt 74 153 73 997 72 576Bamberg 69 036 70 081 69 827Ashaffenburg 67 592 68 642 68 722Kempten 61 389 61 360 62 007Landshut 58 746 61 368 62 735Rozengajm 58 908 60 226 60 877Shvajnfurt 54 325 54 273 53 533Noj Ulm 50 188 51 410 53 034Passau 50 536 50 651 50 627Gof 50 741 48 982 46 441 Dop Bavarske zemelne vidomstvo nadalo cyu statistiku ta opracovani daniRegioniOsnovnimi istorichnimi regionami Bavariyi yeAlgoj Alpijske peredgir ya Bavarski Alpi Bavarskij lis FihtelFrankoniya LehVerhnya BavariyaOberland RonZalcburzki AlpiShpessartKordoniBaden Vyurtemberg 829 kmGessen 262 kmTyuringiya 381 kmSaksoniya 41 kmChehiya 357 kmAvstriya 816 kmBodenske ozero 19 km Po Bodenskomu ozeru prohodit kordon mizh Bavariyeyu i Shvejcariyeyu Panorama Alp v BavariyiNaselennyaOsnovu naselennya skladayut chotiri narodnosti bavarci frankonci shvabi ta novi bavarci sudetski nimci ta inshi peremisheni folksdojche Religiya 70 katoliki 26 protestanti GospodarstvoBavariya vvazhayetsya sogodni ekonomichno rozvinutoyu i bagatoyu zemleyu FRN Za dekilka ostannih desyatilit Bavariya peretvorilasya iz tradicijnoyi agrarnoyi zemli na pochatku 50 rr XX stolittya agrarnij sektor davav chetvertinu valovogo produktu zemli na region visoko rozvinutih tehnologij Laptop und Lederhose leptop ta shkiryani shtani tak teper harakterizuyut Bavariyu natyakayuchi na korotki shkiryani shtani nevid yemnu chastinu tradicijnogo bavarskogo stroyu yak svidchennya virnosti davnim selyanskim tradiciyam ta na leptop yak simvol ekonomichnoyi micnosti j investicij u tehnologiyi majbutnogo Ekonomichno najrozvinutishoyu chastinoyu Bavariyi ye aglomeraciya navkolo stolici zemli Myunhena Tut predstavleni pidpriyemstva riznih galuzej avtobuduvannya BMW MAN Knorr Bremse sektora IT Siemens Infineon Microsoft media koncerni ta vidavnictva Premiere Kabel Deutschland Burda Verlag oboronnoyi promislovosti EADS Krauss Maffei sferi poslug ta turistiki istorichni pam yatniki muzeyi birgarteni Oktoberfest kongresi ta vistavki Inshimi velikimi gospodarskimi centrami na pivdni Baviriyi ye mista Augsburg ta Ingolshtadt a takozh koncentraciya velikih himichnih pidpriyemstv na pivdennomu shodi zemli mizh ozerom Himzee ta richkami Inn ta Zalcah Na pivnochi zemli centralniim ekonomichnim regionom ye aglomeraciya navkolo troh mist Nyurnberga Fyurta ta Erlangena Okrim togo duzhe dobre viglyadaye ekonomichna situaciya v regioni mizh Ashaffenburgom ta Vyurcburgom Shvajnfurtom na pivnichnomu zahodi zemli Riven bezrobittya trimayetsya tam napriklad nizhche serednogo po vsij zemli Deyaki prikordonni regioni zemli shopravda ye zalezhnimi vid dotaciyi z zemelnogo byudzhetu Prichinoyu togo ye z odnogo boku konkurentni perevagi u susidnih krayinah napriklad nizhchij riven zarobitnoyi plati ta opodatkuvannya z inshogo boku slabo rozvinuta infrastruktura v cih regionah Naochnim prikladom tut ye region Bavarskogo lisu na kordoni z Chehiyeyu yakij za chasiv holodnoyi vijni mav nadzvichajno nizku investicijnu privablivist cherez svoye uzbichne roztashuvannya v osoblivij prikordonnij zoni kordon z NDR ta ChSFR Odnochasno z padinnyam zaliznoyi zavisi na kordoni z ChSFR v 1990 r ta ob yednannyam Nimechchini bulo skasovano dotaciyi dlya regioniv roztashovanih v osoblivij prikordonnij zoni a investicijni umovi v mezhuyuchij z ciyeyu chastinoyu Bavariyi Chehiyi yaka z 2004 r ye povnopravnim chlenom YeS chasto viyavlyayutsya privablivishimi dlya nimeckih pidpriyemstv Z oglyadu na rozvitok turizmu osoblivo privablivimi ye okrim stolici zemli Myunhena regioni navkolo velikih ozer Himzee Bodenske Konigzee ta turistichni rajoni v Alpah Riven bezrobittya v lipni 2006 r stanoviv 6 1 Indeks VVP na dushu naselennya rozrahovanogo za paritetom kupivelnoyi spromozhnosti stanovit 128 2 stosovno serednoyevropejskogo YeS 25 100 Na teritoriyi zemli roztashovani tri atomni elektrostanciyi okrim togo v Garhingu nepodalik vid Myunhena funkcionuye eksperimentalno doslidnij reaktor KulturaUniversiteti Bajrojtskij universitet Ukrayinskij vilnij universitet v Myunheni Universitet Lyudovika ta Maksimiliana v Myunheni Myunhenskij tehnichnij universitetLiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Div takozh301 Bavariya asteroyid nazvanij na chest regionu PrimitkiGenesis Online Datenbank des Bayerischen Landesamtes fur Statistik Tabelle 12411 001 Fortschreibung des Bevolkerungsstandes Gemeinden Stichtage letzten 6 Einwohnerzahlen auf Grundlage des Zensus 2011 nim PDF www statistik nord de Arhiv originalu PDF za 21 sichnya 2021 Procitovano 19 chervnya 2018 www destatis de 30 chervnya 2019 Arhiv originalu za 23 lipnya 2021 Procitovano 4 travnya 2020 Arbeitslosenquoten im November 2019 Lander und Kreise statistik arbeitsagentur de Statistik der Bundesagentur fur Arbeit Procitovano 2 grudnya 2019 Federal Statistical Office Germany GENESIS Online Arhiv originalu za 9 grudnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 24 sichnya 2012 Procitovano 24 chervnya 2019 DzherelaFakti pro Nimechchinu red Zhanet Shayan Sabine Gile per Volodimir Shelest Frankfurt na Majni Zociyetets Ferlag 2010 ISBN 978 3 7973 1211 2PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BavariaBavariya 27 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il Geografichni dani pro Bavariya OpenStreetMap http www bayern de 22 lyutogo 2011 u Wayback Machine Gessen Tyuringiya SaksoniyaBaden Vyurtemberg Chehiya Avstriya Avstriya