Вільна демократична партія Німеччини (нім. Freie Demokratische Partei) — парламентська політична партія Федеративної Республіки Німеччина. Дотримується ліберальної ідеології. Входить до складу урядових коаліцій у шести землях.
Вільна демократична партія Freie Demokratische Partei | |
---|---|
Країна | Німеччина |
Голова партії | Крістіан Лінднер |
Ген. секретар | Фолькер Віссінґ |
Дата заснування | 11 грудня 1948 |
Штаб-квартира | Thomas-Dehler-Haus |
Ідеологія | [en] |
Позиція | правоцентризм |
Молодіжна організація | d |
Союзники та блоки |
|
Кількість членів | 76 100 |
Офіційний колір (кольори) | жовтий[2], маджента[2] і ціановий[2] |
Друкований орган | Q1822879? |
Офіційний сайт | liberale.de |
Вибори 2021
На федеральних виборах до Бундестагу 2021 року партія отримала 11,5 % голосів.
Вибори та уряд 2009
На федеральних виборах 27 вересня 2009 партія отримала рекордні для себе 14,6 % голосів і здобула 93 місця в Бундестазі.
28 вересня 2009 завершились перемовини щодо коаліційних домовленостей у другому уряді Ангели Меркель, розподіл урядових посад був таким: ХДС — 7 місць, ХСС — 3 місця і ВДП — 5 місць. Міністри від ВДП:
- Гідо Вестервелле (нім. Guido Westerwelle) — віцеканцлер, міністр закордонних справ.
- Філліп Рослер (нім. Philipp Rösler) — 36-річний уродженець В'єтнаму. Наймолодший міністр уряду. Очолив міністерство охорони здоров'я (ВДП на виборах обіцяла реформування сфери охорони здоров'я).
- Сабіна Лойтгойссер-Шнарренбергер (нім. Sabine Leutheusser-Schnarrenberger) — міністр юстиції.
- Райнер Брюдерле (нім. Rainer Brüderle) — міністр економіки і технології.
- Дірк Нібель (нім. Dirk Niebel) — міністр економічної допомоги та розвитку. Дірк, бувши опозиціонером, ратував за ліквідацію саме цього міністерства.
Лідери
- Раніше голова партії — Філіпп Реслер, віцеканцлер (2011—2013) і міністр економіки та технології (2011—2013). Очолив партію 13 травня 2011 та за три дні обійняв посаду віцеканцлера. З 12 травня 2011 до 17 грудня 2013 міністр економіки та технології, до цього був міністром охорони здоров'я. За фахом військовий медик.
- Генеральний секретар ВДП — Дірк Нібель обіймав посаду міністра Федерального міністерства з економічного співробітництва і розвитку, за квотою партії.
- Попередній голова партії — Гідо Вестервелле міністр закордонних справ ФРН (2009—2013), з 28 вересня 2009 до 16 травня 2011 обіймав посаду віцеканцлера. Був головою партії з 2001 року, до цього був генеральним секретарем партії з 1994. На початку політичної кар'єри організував і очолював молодіжне крило партії — Юні Ліберали. 13 травня 2011 передав повноваження керівника ВДП Філіппу Реслеру.
Очільники
Лідер | (нім.) | поч. | кін. |
---|---|---|---|
Теодор Гойс | Theodor Heuss | 1948 | 1949 |
Franz Blücher | 1949 | 1954 | |
Thomas Dehler | 1954 | 1957 | |
Reinhold Maier | 1957 | 1960 | |
Erich Mende | 1960 | 1968 | |
Вальтер Шеель | Walter Scheel | 1968 | 1974 |
Ганс-Дітріх Геншер | Hans-Dietrich Genscher | 1974 | 1985 |
Martin Bangemann | 1985 | 1988 | |
Otto Graf Lambsdorff | 1988 | 1993 | |
Клаус Кінкель | Klaus Kinkel | 1993 | 1995 |
Wolfgang Gerhardt | 1995 | 2001 | |
Ґідо Вестервеллє | Guido Westerwelle | 2001 | 2011 |
Philipp Rösler | 2011 | 2013 | |
Крістіан Лінднер | Christian Lindner | 2013 | нині |
Політика
Партія виступає за денуклеаризацію країни. ВДП — єдина німецька партія, що включила до своєї програми пункт про членство України в ЄС, хоча й у довгостроковій перспективі. Партія виступає також за потенційне членство в Євросоюзі держав західних Балкан.
Після отруєння Олексія Навального ВДП закликала зупинити будівництво «Північного потоку-2» поки Росія порушує права людини. Партія також висловилася за те, щоб продовження будівництва «Північного потоку-2» було тісно пов'язане з інтересами партнерів з Європейського Союзу та України.
Примітки
- Gegen den Ampel-Trend: Grüne wachsen weiter // Merkur: Deutsche Zeitschrift für europäisches Denken / Hrsg.: H. Paeschke, H. Schwab-Felisch, J. Moras et al. — Stg: Klett-Cotta Verlag, 2023. — ISSN 0026-0096; 2510-4179
- https://www.fdp.de/media/245/download?inline — С. 6.
- . ФАКТИ ICTV (укр.). 27 вересня 2021. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- Олександр Сосновський (26 жовтня 2009). Новий уряд Німеччини - усі портфелі вже роздані. Німецька хвиля. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 13 листопада 2009.
- Наталя Неділько (15 травня 2011). Новий лідер: У Німеччині партію Ламбсдорфа і Геншера очолив виходець із В’єтнаму. на сайті "Німецької хвилі". Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 15 червня 2011.
- Умланд Андреас. Німецький шанс України // Дзеркало тижня. — 2009. — Вип. #43 (771) (07-13 Листопада). — С. стор. 6. з джерела 11 листопада 2009. Процитовано.
- Лідер лібералів – від політичної легковажності до героя виборів. Німецька хвиля. 28 вересня 2009. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 13 листопада 2009.
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilna demokratichna partiya Nimechchini nim Freie Demokratische Partei parlamentska politichna partiya Federativnoyi Respubliki Nimechchina Dotrimuyetsya liberalnoyi ideologiyi Vhodit do skladu uryadovih koalicij u shesti zemlyah Vilna demokratichna partiya Freie Demokratische ParteiKrayina NimechchinaGolova partiyi Kristian LindnerGen sekretar Folker VissingData zasnuvannya 11 grudnya 1948Shtab kvartira Thomas Dehler Haus Reinhardtstrasse 14 10117 BerlinIdeologiya en Poziciya pravocentrizmMolodizhna organizaciya dSoyuzniki ta bloki chlen Liberalnogo internacionalu chlen YePLDiR yevrofrakciya Alyans liberaliv i demokrativ za YevropuKilkist chleniv 76 100Oficijnij kolir kolori zhovtij 2 madzhenta 2 i cianovij 2 Drukovanij organ Q1822879 Oficijnij sajt liberale deVibori 2021Na federalnih viborah do Bundestagu 2021 roku partiya otrimala 11 5 golosiv Vibori ta uryad 2009Sabine Lojtgoj zer Shnarrenberger ministr yusticiyi Na federalnih viborah 27 veresnya 2009 partiya otrimala rekordni dlya sebe 14 6 golosiv i zdobula 93 miscya v Bundestazi 28 veresnya 2009 zavershilis peremovini shodo koalicijnih domovlenostej u drugomu uryadi Angeli Merkel rozpodil uryadovih posad buv takim HDS 7 misc HSS 3 miscya i VDP 5 misc Ministri vid VDP Gido Vestervelle nim Guido Westerwelle vicekancler ministr zakordonnih sprav Fillip Rosler nim Philipp Rosler 36 richnij urodzhenec V yetnamu Najmolodshij ministr uryadu Ocholiv ministerstvo ohoroni zdorov ya VDP na viborah obicyala reformuvannya sferi ohoroni zdorov ya Sabina Lojtgojsser Shnarrenberger nim Sabine Leutheusser Schnarrenberger ministr yusticiyi Rajner Bryuderle nim Rainer Bruderle ministr ekonomiki i tehnologiyi Dirk Nibel nim Dirk Niebel ministr ekonomichnoyi dopomogi ta rozvitku Dirk buvshi opozicionerom ratuvav za likvidaciyu same cogo ministerstva LideriZliva napravo Filipp Resler Nikol Braht Bendt ta Gido Vestervelle na partijnij konferenciyi VDP 2009 rik Ranishe golova partiyi Filipp Resler vicekancler 2011 2013 i ministr ekonomiki ta tehnologiyi 2011 2013 Ocholiv partiyu 13 travnya 2011 ta za tri dni obijnyav posadu vicekanclera Z 12 travnya 2011 do 17 grudnya 2013 ministr ekonomiki ta tehnologiyi do cogo buv ministrom ohoroni zdorov ya Za fahom vijskovij medik Generalnij sekretar VDP Dirk Nibel obijmav posadu ministra Federalnogo ministerstva z ekonomichnogo spivrobitnictva i rozvitku za kvotoyu partiyi Poperednij golova partiyi Gido Vestervelle ministr zakordonnih sprav FRN 2009 2013 z 28 veresnya 2009 do 16 travnya 2011 obijmav posadu vicekanclera Buv golovoyu partiyi z 2001 roku do cogo buv generalnim sekretarem partiyi z 1994 Na pochatku politichnoyi kar yeri organizuvav i ocholyuvav molodizhne krilo partiyi Yuni Liberali 13 travnya 2011 peredav povnovazhennya kerivnika VDP Filippu Resleru Ochilniki Lider nim poch kin Teodor Gojs Theodor Heuss 1948 1949 Franz Blucher 1949 1954 Thomas Dehler 1954 1957 Reinhold Maier 1957 1960 Erich Mende 1960 1968 Valter Sheel Walter Scheel 1968 1974 Gans Ditrih Gensher Hans Dietrich Genscher 1974 1985 Martin Bangemann 1985 1988 Otto Graf Lambsdorff 1988 1993 Klaus Kinkel Klaus Kinkel 1993 1995 Wolfgang Gerhardt 1995 2001 Gido Vestervellye Guido Westerwelle 2001 2011 Philipp Rosler 2011 2013 Kristian Lindner Christian Lindner 2013 niniPolitikaPartiya vistupaye za denuklearizaciyu krayini VDP yedina nimecka partiya sho vklyuchila do svoyeyi programi punkt pro chlenstvo Ukrayini v YeS hocha j u dovgostrokovij perspektivi Partiya vistupaye takozh za potencijne chlenstvo v Yevrosoyuzi derzhav zahidnih Balkan Pislya otruyennya Oleksiya Navalnogo VDP zaklikala zupiniti budivnictvo Pivnichnogo potoku 2 poki Rosiya porushuye prava lyudini Partiya takozh vislovilasya za te shob prodovzhennya budivnictva Pivnichnogo potoku 2 bulo tisno pov yazane z interesami partneriv z Yevropejskogo Soyuzu ta Ukrayini PrimitkiGegen den Ampel Trend Grune wachsen weiter Merkur Deutsche Zeitschrift fur europaisches Denken Hrsg H Paeschke H Schwab Felisch J Moras et al Stg Klett Cotta Verlag 2023 ISSN 0026 0096 2510 4179 d Track Q98370d Track Q895736d Track Q1444698d Track Q1690323d Track Q1022d Track Q15978197d Track Q15644089 https www fdp de media 245 download inline S 6 FAKTI ICTV ukr 27 veresnya 2021 Arhiv originalu za 27 veresnya 2021 Procitovano 27 veresnya 2021 Oleksandr Sosnovskij 26 zhovtnya 2009 Novij uryad Nimechchini usi portfeli vzhe rozdani Nimecka hvilya Arhiv originalu za 1 lipnya 2013 Procitovano 13 listopada 2009 Natalya Nedilko 15 travnya 2011 Novij lider U Nimechchini partiyu Lambsdorfa i Genshera ocholiv vihodec iz V yetnamu na sajti Nimeckoyi hvili Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 15 chervnya 2011 Umland Andreas Nimeckij shans Ukrayini Dzerkalo tizhnya 2009 Vip 43 771 07 13 Listopada S stor 6 z dzherela 11 listopada 2009 Procitovano Lider liberaliv vid politichnoyi legkovazhnosti do geroya viboriv Nimecka hvilya 28 veresnya 2009 Arhiv originalu za 30 chervnya 2013 Procitovano 13 listopada 2009 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2021 Procitovano 17 bereznya 2021