Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Цугшпітце (нім. Zugspitze) — найвища точка на території Німеччини, висота — 2 962 м. Розташована в селищі Грайнау, південніше від міста Гарміш-Партенкірхен. По західному схилу Цугшпітце проходить частина австро-німецького державного кордону.
| Цугшпітце | ||||
 | ||||
| 47°25′16″ пн. ш. 10°59′10″ сх. д. / 47.42121700002777374° пн. ш. 10.986314000028° сх. д.Координати: 47°25′16″ пн. ш. 10°59′10″ сх. д. / 47.42121700002777374° пн. ш. 10.986314000028° сх. д. | ||||
| Країна |  Німеччина і  Австрія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Ґарміш-Партенкірхен | |||
| Розташування | на кордоні Австрії і Німеччини | |||
| Система | Веттерштайн, Північні Вапнякові Альпи | |||
| Тип | гора | |||
| матеріал | осадові гірські породи | |||
| Висота | 2962 м | |||
| Висота відносна | 1746 м[1] | |||
| Ізоляція | 25,8 км | |||
| Перше сходження | 1820 | |||
  Цугшпітце Цугшпітце (Німеччина) | ||||
 Цугшпітце Цугшпітце (Австрія) | ||||
 Цугшпітце у Вікісховищі | ||||
Південніше від вершини знаходиться високогірне плато Цугшпітцплатт (нім. Zugspitzplatt) з численними гірськими печерами. З флангів Цугшпітце розташовані три льодовики, два з яких є набільшими в Німеччині: Північний Шнеефернер (нім. Nördlicher Schneeferner, площею у 30,7 га), та Гьоллентальфернер (нім. Höllentalferner, 24,7 га). Третій льодовик має назву Південний Шнеєфернер (нім. Südlicher Schneeferner) та вкриває 8.4 га..
Фунікулер та канатні дороги
До вершини Цугшпітце можна дістатися двома канатними дорогами та фунікулером. Першу, Тірольську канатну дорогу Цугшітце, або Тіролер Цугшпітцбан (нім. Tiroler Zugspitzbahn), було побудовано у 1926 році. До 1991 року канатопровід закінчувався на хребті під вершиною; у 1991 році зупинковий термінал перенесли на саму вершину. Фунікулер Баєріше Цугшпітцбан (нім. Bayerische Zugspitzbahn) прокладено у північному схилі масиву — він закінчується на плато Цугшпітцплатт, звідки другий канатопровід доставляє пасажирів до вершини. Разом фунікулер та канатна дорога Айбзее перевозять на гірську вершину близько 500 000 пасажирів щороку. Взимку район плато Цугшпітцплатт обслуговують дев'ять лижних підйомників. Метеорологічну станцію на Цугшпітце, відкриту у 1900 році, та дослідницьку станцію Шнеєфернерхаус (нім. Schneefernerhaus) використовують переважно для проведення досліджень клімату.
Сходження на Цугшпітце. Альпінізм
Сходження на вершину Цугшпітце вперше здійснили 27 серпня 1820 року Йозеф Наус (нім. Josef Naus), його помічник і дослідник Маєр, та гірський провідник Йоганн Георг Таушль (нім. Johann Georg Tauschl). Сьогодні існують три шляхи для того, щоб потрапити на вершину: перший — з долини Геллеталь на північний схід; другий — з долини Райнталь на південний схід; та третій — з заходу, через вершину Австрійський Шнеєкар (нім. Österreichische Schneekar). Один з найвідоміших гірських маршрутів у Східних Альпах пролягає понад гостроверхим хребтом Юбілеумсграт (нім. Jubiläumsgrat) і тягнеться до вершин Цугшпітце, Гохблазен (нім. Hochblassen) та Альпшпітце (нім. Alpspitze). Довкола Цугшпітце для прихильників гірського туризму існує багато місць для ночівлі та відпочінку. На захід неподалік від самої вершини знаходиться Мюнхенський дім (нім. Münchner Haus), а на західних схилах масиву розташовано гірський притулок Вінер-Нойштедтер (нім. Wiener-Neustädter).
Географія
Цугшпітце належить до гірської гряди Веттерштайн Північних Вапнякових Альп. Кордон між Австрією та Німеччиною пролягає прямо по вершині масиву. Раніше на вершині також розміщувався пункт прикордонного контролю; зараз Німеччина та Австрія входять до Шенгенської зони, а відтак — пункт контролю більше не обслуговується.
Досить тривалий час навколо точної висоти Цугшпітце точилися дебати, а цифри, які наводилися, знаходилися в діапазоні від 2690 до 2970 метрів. Зараз офіційно визнано, що висота піку становить 2962 метри (9718 футів) над рівнем моря — цей результат було оприлюднено Державною геологічно-вимірювальною службою Баварії (повна назва — нім. Landesamt für Digitalisierung, Breitband und Vermessung Bayern). Зона відпочинку у новому кафе на вершині називається аналогічно — «2962» — саме з цієї причини.
Початково, Цугшпітце мала три вершини (піки) — Східний, Центральний та Західний. З цих трьох піків лише Східний зберігся у недоторканому первісному стані. Центральний пік «пав жертвою» будівництва зупинкового терміналу канатної дороги у 1930 році, а Західний постраждав від вибухотехнічних робіт у 1938 році — тут планувалася побудова аеродрому Верхмахту, але плани не були перетворені на реальність. Первісна висота Західного піку Цугшпітце сягала 2964 метрів.
Цугшпітце знаходиться за одинадцять кілометрів на південний захід від німецького міста Гарміш-Партенкірхен та за шість кілометрів на схід від австрійського містечка Ервальд, знаходячись на території землі Баварія у Німеччині, та на території землі Тіроль в Австрії. Адміністративно належить до німецького муніципалітету Грайнау та австрійського Ервальд. На захід від вершини Цугшпітце гірський масив різко спускається у долину річки Лойзах, що тече навколо масиву з північно-східного його боку. У східній частині беруть свій виток річки Гаммерсбах та . З південного боку гірський масив торкається долини Гайсталь та річки Лойташер Ахе, австрійського притоку р. Ізар, відділяючого гірську гряду Веттерштайн від гряди Мімінг (нім. Mieming). З північної сторони, у підніжжя масиву, знаходиться озеро Айбзее. В радіусі 30 км також знаходяться інші високі точки регіону — г. Ахеркогель (3008 м.), що належить до масиву Штубайські Альпи, та г. Парзаєршпітце (3036 м.)
Клімат
Цугшпітце віднесено до помірного кліматичного поясу з превалюючими західними вітрами. Цугшпітце слугує першою орографічною перепоною в Альпах для західних вітрів, тому нерідко трапляються прояви екстремальних погодних умов — це природний північний бар'єр Альп, де відбувається скупчення вологих повітряних мас та випадають значні опади. У той же час, Цугшпітце є захисним бар'єром для Альпійського масиву, що простягається на південь. З іншого боку західний вітер «Фен» нагнітає теплі повітряні маси протягом приблизно 60 днів на рік. Ці теплі, сухі повітряні потоки пересуваються з півдня на північ і можуть призводити до незвичайно теплих періодів взимку. Однак, сама вершина Цугшпітце та її хребти вкриті льодом та снігом, а мінусова температура тримається тут в середньому 310 днів на рік. Найближче місце на планеті з подібними значеннями — острів Шпіцберген у Північному Льодовитому океані.
За період з 1961 по 1990 роки — що визначений Всесвітньою метеорологічною організацією як «нормальний період» — середній річний показник опадів на Цугшпітце становив 2003,1 мм. Найвологіший місяць — квітень (199 мм.опадів), найсухіший — жовтень (108,8 мм опадів). Ці показники можна порівняти зі значеннями за 2009 рік — загальна кількість опадів становила вже 2070,8 мм; найвологіший місяць — березень (326,2 мм.), найсухіший — січень (56,4 мм.) Середня річна температура у нормальному періоді становила −4.8 °C; найтепліші місяці — липень та серпень (середня температура 2.2 °C), найхолодніший — лютий (−11.4 °C). У 2009 році середня річна температура становила −4.2 °C, найтепліший місяць — серпень (5.3 °C), найхолодніший — лютий (−13.5 °C). Середня кількість сонячного світла у нормальному періоді становила 1846,3 години на рік, найбільша кількість сонячного світла припадала на жовтень (188,8 годин), найменша — на грудень (116,1). У 2009 році сонячних годин було лише 1836,3, найменше з них — у лютому (95,4), а найбільше — у квітні (219). За даними Федеральної метеорологічної служби Німеччини, Цугшпітце у 2009 стала найхолоднішим місцем у всій Німеччині з середньорічною температурою −4.2 °C.
Найнижчу температуру на Цугшпітце за всю історію спостережень було зафіксовано 14 лютого 1940 року (−35.6 °C), найвищу — 5 липня 1957 року, коли термометр досяг позначки 17.9 °C. 12 червня 1985 року було зафіксовано найвищу швидкість вітру — 335 км/год. Товща снігового покрову сягала найбільше 830 см. (квітень 1944). В наш час впродовж літніх місяців сніг на вершині розтає повністю, в той час, як раніше, танення снігу відбувалося лише частково. В останній раз часткове танення снігу влітку спостерігалося у 2000 році.
Примітки
- https://www.peakbagger.com/peak.aspx?pid=10012
- http://www.dwd.de/bvbw/appmanager/bvbw/dwdwwwDesktop?_nfpb=true&_pageLabel=_dwdwww_klima_umwelt_klimadaten_deutschland&T82002gsbDocumentPath=Navigation%2FOeffentlichkeit%2FKlima__Umwelt%2FKlimadaten%2Fkldaten__kostenfrei%2Fausgabe__mittelwerte__node.html__nnn%3Dtrue
- http://www.dwd.de/bvbw/appmanager/bvbw/dwdwwwDesktop?_nfpb=true&_pageLabel=_dwdwww_klima_umwelt_klimadaten_deutschland&T82002gsbDocumentPath=Navigation%2FOeffentlichkeit%2FKlima__Umwelt%2FKlimadaten%2Fkldaten__kostenfrei%2Fkldat__D__mittelwerte__node.html%3F__nnn%3Dtrue
Посилання
- Офіційний сайт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cugshpitce nim Zugspitze najvisha tochka na teritoriyi Nimechchini visota 2 962 m Roztashovana v selishi Grajnau pivdennishe vid mista Garmish Partenkirhen Po zahidnomu shilu Cugshpitce prohodit chastina avstro nimeckogo derzhavnogo kordonu CugshpitceCugshpitce47 25 16 pn sh 10 59 10 sh d 47 42121700002777374 pn sh 10 986314000028 sh d 47 42121700002777374 10 986314000028 Koordinati 47 25 16 pn sh 10 59 10 sh d 47 42121700002777374 pn sh 10 986314000028 sh d 47 42121700002777374 10 986314000028Krayina Nimechchina i AvstriyaRegion Garmish PartenkirhenRoztashuvannya na kordoni Avstriyi i NimechchiniSistema Vettershtajn Pivnichni Vapnyakovi AlpiTip goramaterial osadovi girski porodiVisota 2962 mVisota vidnosna 1746 m 1 Izolyaciya 25 8 kmPershe shodzhennya 1820CugshpitceCugshpitce Nimechchina CugshpitceCugshpitce Avstriya Cugshpitce u Vikishovishi Pivdennishe vid vershini znahoditsya visokogirne plato Cugshpitcplatt nim Zugspitzplatt z chislennimi girskimi pecherami Z flangiv Cugshpitce roztashovani tri lodoviki dva z yakih ye nabilshimi v Nimechchini Pivnichnij Shneeferner nim Nordlicher Schneeferner plosheyu u 30 7 ga ta Gollentalferner nim Hollentalferner 24 7 ga Tretij lodovik maye nazvu Pivdennij Shneyeferner nim Sudlicher Schneeferner ta vkrivaye 8 4 ga Funikuler ta kanatni dorogiDo vershini Cugshpitce mozhna distatisya dvoma kanatnimi dorogami ta funikulerom Pershu Tirolsku kanatnu dorogu Cugshitce abo Tiroler Cugshpitcban nim Tiroler Zugspitzbahn bulo pobudovano u 1926 roci Do 1991 roku kanatoprovid zakinchuvavsya na hrebti pid vershinoyu u 1991 roci zupinkovij terminal perenesli na samu vershinu Funikuler Bayerishe Cugshpitcban nim Bayerische Zugspitzbahn prokladeno u pivnichnomu shili masivu vin zakinchuyetsya na plato Cugshpitcplatt zvidki drugij kanatoprovid dostavlyaye pasazhiriv do vershini Razom funikuler ta kanatna doroga Ajbzee perevozyat na girsku vershinu blizko 500 000 pasazhiriv shoroku Vzimku rajon plato Cugshpitcplatt obslugovuyut dev yat lizhnih pidjomnikiv Meteorologichnu stanciyu na Cugshpitce vidkritu u 1900 roci ta doslidnicku stanciyu Shneyefernerhaus nim Schneefernerhaus vikoristovuyut perevazhno dlya provedennya doslidzhen klimatu Shodzhennya na Cugshpitce AlpinizmShodzhennya na vershinu Cugshpitce vpershe zdijsnili 27 serpnya 1820 roku Jozef Naus nim Josef Naus jogo pomichnik i doslidnik Mayer ta girskij providnik Jogann Georg Taushl nim Johann Georg Tauschl Sogodni isnuyut tri shlyahi dlya togo shob potrapiti na vershinu pershij z dolini Gelletal na pivnichnij shid drugij z dolini Rajntal na pivdennij shid ta tretij z zahodu cherez vershinu Avstrijskij Shneyekar nim Osterreichische Schneekar Odin z najvidomishih girskih marshrutiv u Shidnih Alpah prolyagaye ponad gostroverhim hrebtom Yubileumsgrat nim Jubilaumsgrat i tyagnetsya do vershin Cugshpitce Gohblazen nim Hochblassen ta Alpshpitce nim Alpspitze Dovkola Cugshpitce dlya prihilnikiv girskogo turizmu isnuye bagato misc dlya nochivli ta vidpochinku Na zahid nepodalik vid samoyi vershini znahoditsya Myunhenskij dim nim Munchner Haus a na zahidnih shilah masivu roztashovano girskij pritulok Viner Nojshtedter nim Wiener Neustadter GeografiyaCugshpitce nalezhit do girskoyi gryadi Vettershtajn Pivnichnih Vapnyakovih Alp Kordon mizh Avstriyeyu ta Nimechchinoyu prolyagaye pryamo po vershini masivu Ranishe na vershini takozh rozmishuvavsya punkt prikordonnogo kontrolyu zaraz Nimechchina ta Avstriya vhodyat do Shengenskoyi zoni a vidtak punkt kontrolyu bilshe ne obslugovuyetsya Dosit trivalij chas navkolo tochnoyi visoti Cugshpitce tochilisya debati a cifri yaki navodilisya znahodilisya v diapazoni vid 2690 do 2970 metriv Zaraz oficijno viznano sho visota piku stanovit 2962 metri 9718 futiv nad rivnem morya cej rezultat bulo oprilyudneno Derzhavnoyu geologichno vimiryuvalnoyu sluzhboyu Bavariyi povna nazva nim Landesamt fur Digitalisierung Breitband und Vermessung Bayern Zona vidpochinku u novomu kafe na vershini nazivayetsya analogichno 2962 same z ciyeyi prichini Pochatkovo Cugshpitce mala tri vershini piki Shidnij Centralnij ta Zahidnij Z cih troh pikiv lishe Shidnij zberigsya u nedotorkanomu pervisnomu stani Centralnij pik pav zhertvoyu budivnictva zupinkovogo terminalu kanatnoyi dorogi u 1930 roci a Zahidnij postrazhdav vid vibuhotehnichnih robit u 1938 roci tut planuvalasya pobudova aerodromu Verhmahtu ale plani ne buli peretvoreni na realnist Pervisna visota Zahidnogo piku Cugshpitce syagala 2964 metriv Cugshpitce znahoditsya za odinadcyat kilometriv na pivdennij zahid vid nimeckogo mista Garmish Partenkirhen ta za shist kilometriv na shid vid avstrijskogo mistechka Ervald znahodyachis na teritoriyi zemli Bavariya u Nimechchini ta na teritoriyi zemli Tirol v Avstriyi Administrativno nalezhit do nimeckogo municipalitetu Grajnau ta avstrijskogo Ervald Na zahid vid vershini Cugshpitce girskij masiv rizko spuskayetsya u dolinu richki Lojzah sho teche navkolo masivu z pivnichno shidnogo jogo boku U shidnij chastini berut svij vitok richki Gammersbah ta Z pivdennogo boku girskij masiv torkayetsya dolini Gajstal ta richki Lojtasher Ahe avstrijskogo pritoku r Izar viddilyayuchogo girsku gryadu Vettershtajn vid gryadi Miming nim Mieming Z pivnichnoyi storoni u pidnizhzhya masivu znahoditsya ozero Ajbzee V radiusi 30 km takozh znahodyatsya inshi visoki tochki regionu g Aherkogel 3008 m sho nalezhit do masivu Shtubajski Alpi ta g Parzayershpitce 3036 m KlimatKlimatichna diagrama Cugshpitce za period z 1961 po 1990 roki Cugshpitce vidneseno do pomirnogo klimatichnogo poyasu z prevalyuyuchimi zahidnimi vitrami Cugshpitce sluguye pershoyu orografichnoyu pereponoyu v Alpah dlya zahidnih vitriv tomu neridko traplyayutsya proyavi ekstremalnih pogodnih umov ce prirodnij pivnichnij bar yer Alp de vidbuvayetsya skupchennya vologih povitryanih mas ta vipadayut znachni opadi U toj zhe chas Cugshpitce ye zahisnim bar yerom dlya Alpijskogo masivu sho prostyagayetsya na pivden Z inshogo boku zahidnij viter Fen nagnitaye tepli povitryani masi protyagom priblizno 60 dniv na rik Ci tepli suhi povitryani potoki peresuvayutsya z pivdnya na pivnich i mozhut prizvoditi do nezvichajno teplih periodiv vzimku Odnak sama vershina Cugshpitce ta yiyi hrebti vkriti lodom ta snigom a minusova temperatura trimayetsya tut v serednomu 310 dniv na rik Najblizhche misce na planeti z podibnimi znachennyami ostriv Shpicbergen u Pivnichnomu Lodovitomu okeani Za period z 1961 po 1990 roki sho viznachenij Vsesvitnoyu meteorologichnoyu organizaciyeyu yak normalnij period serednij richnij pokaznik opadiv na Cugshpitce stanoviv 2003 1 mm Najvologishij misyac kviten 199 mm opadiv najsuhishij zhovten 108 8 mm opadiv Ci pokazniki mozhna porivnyati zi znachennyami za 2009 rik zagalna kilkist opadiv stanovila vzhe 2070 8 mm najvologishij misyac berezen 326 2 mm najsuhishij sichen 56 4 mm Serednya richna temperatura u normalnomu periodi stanovila 4 8 C najteplishi misyaci lipen ta serpen serednya temperatura 2 2 C najholodnishij lyutij 11 4 C U 2009 roci serednya richna temperatura stanovila 4 2 C najteplishij misyac serpen 5 3 C najholodnishij lyutij 13 5 C Serednya kilkist sonyachnogo svitla u normalnomu periodi stanovila 1846 3 godini na rik najbilsha kilkist sonyachnogo svitla pripadala na zhovten 188 8 godin najmensha na gruden 116 1 U 2009 roci sonyachnih godin bulo lishe 1836 3 najmenshe z nih u lyutomu 95 4 a najbilshe u kvitni 219 Za danimi Federalnoyi meteorologichnoyi sluzhbi Nimechchini Cugshpitce u 2009 stala najholodnishim miscem u vsij Nimechchini z serednorichnoyu temperaturoyu 4 2 C Najnizhchu temperaturu na Cugshpitce za vsyu istoriyu sposterezhen bulo zafiksovano 14 lyutogo 1940 roku 35 6 C najvishu 5 lipnya 1957 roku koli termometr dosyag poznachki 17 9 C 12 chervnya 1985 roku bulo zafiksovano najvishu shvidkist vitru 335 km god Tovsha snigovogo pokrovu syagala najbilshe 830 sm kviten 1944 V nash chas vprodovzh litnih misyaciv snig na vershini roztaye povnistyu v toj chas yak ranishe tanennya snigu vidbuvalosya lishe chastkovo V ostannij raz chastkove tanennya snigu vlitku sposterigalosya u 2000 roci Primitkihttps www peakbagger com peak aspx pid 10012 http www dwd de bvbw appmanager bvbw dwdwwwDesktop nfpb true amp pageLabel dwdwww klima umwelt klimadaten deutschland amp T82002gsbDocumentPath Navigation 2FOeffentlichkeit 2FKlima Umwelt 2FKlimadaten 2Fkldaten kostenfrei 2Fausgabe mittelwerte node html nnn 3Dtrue http www dwd de bvbw appmanager bvbw dwdwwwDesktop nfpb true amp pageLabel dwdwww klima umwelt klimadaten deutschland amp T82002gsbDocumentPath Navigation 2FOeffentlichkeit 2FKlima Umwelt 2FKlimadaten 2Fkldaten kostenfrei 2Fkldat D mittelwerte node html 3F nnn 3DtruePosilannyaOficijnij sajt