Украї́нська республіка́нська па́ртія — українська політична партія, офіційно зареєстрована Міністерством юстиції 21.12.2006 р., отримавши свідоцтво № 139 під назвою "Українська республіканська партія Лук'яненка".
УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКАНСЬКА ПАРТІЯ | |
Заснована / зареєстрована | 21 грудня 2006 року |
Штаб-квартира | Київ |
Політична ідеологія | правоцентристська
|
Очільник партії | Джердж Сергій Федорович |
Кольори | золотий, синій |
Кількість членів |
|
Вебсторінка | http://urp1990.com.ua/ |
Політика України Політичні партії Вибори |
На з'їзді УРП(Л) 27 вересня 2008 року партія змінила назву на - «Українська республіканська партія»
Керівники партії
- 2006—2007: Олесь Сергієнко
- 2007—2007: Сергій Жижко
- 2007—2009: Ростислав Новоженець
- 2009—2011:
- 2011—2013: Левко Лук'яненко
- З 2013: Сергій Джердж
Історія
У 1960-1980-х роках спрямованість векторів національного і демократичного протесту в рамках українського дисидентського руху збігалася. Ця одновекторність виявилася принципово важливою напередодні формування політичних партій в Україні і першому етапі розвитку багатопартійності. Завдяки їй розбудова багатопартійної системи в Україні розпочалася зі створення партій націонал-демократичного і націонал-патріотичного спрямування. Важливу роль у цьому процесі відігравала Українська Гельсінська спілка.
Наприкінці 1989 — початку 1990 року на основі «неформальних» демократичних організацій і Руху почали утворюватися політичні партії, опозиційні до КПРС. У березні 1990 року III З'їзд народних депутатів СРСР скасував 6 статтю Конституції СРСР, в якій ішлося про «керівну і спрямовуючу» роль КПРС у суспільстві, що скасувало монополію партії комуністів на владу і відкрило шлях до створення багатопартійної системи. Коли почалася кампанія по виборах до Верховної Ради УРСР, за ініціативою Української Гельсінської спілки, Народного руху України, «Меморіалу», Товариства української мови імені Тараса Шевченка, асоціації «Зелений Світ» та інших організацій для координації дій було створено виборчий .
У листопаді 1989 року в керівництві УГС відбулася гостра дискусія щодо реорганізації її в політичну партію. Однак реалізувати цей задум вдалося лише після виборів до Верховної Ради УРСР у березні 1990 року. 29-30 квітня 1990 року в Києві відбувся з'їзд Української гельсінської спілки, який ухвалив рішення про перетворення її в Українську республіканську партію (УРП). Новостворена партія засудила комуністичну ідеологію, висловилася за націоналізацію власності КПРС в Україні. Головною програмною метою нової партії проголошувалося створення Української незалежної соборної держави. Слід зазначити, що на той час в умовах невизначеності щодо подальшого перебування України в складі СРСР більшість політичних партій, які утворювалися, уникали відповіді на питання про майбутній державний устрій. Першим головою УРП став дисидент часів СРСР Левко Григорович Лук'яненко. До складу УРП перейшли не всі члени Української Гельсінської спілки: на установчому з'їзді В'ячеслав Чорновіл та ще одинадцять делегатів підписали заяву, якою відмежувалися від новоствореної партії, звинувачуючи її в тому, що вона базована на авторитарних засадах.
Після довгих зволікань з боку ще радянських органів реєстрації, 15 листопада 1990 УРП першою в Україні була зареєстрована Міністерством юстиції УРСР як політична партія.
Українська республіканська партія стала найбільш наближеною до ідеології неоконсерватизму серед партій демократичної спрямованості незалежної України. Згідно з заявами її ідеологів вона позиціонувалася як партія правого центру, носій традиційних консервативно-ліберальних і християнських цінностей. Зразком для себе партія вважає сучасний американський неоконсерватизм, який характеризується курсом на відстоювання таких цінностей, як широкі індивідуальні права і свободи, приватна власність та лібералізація економіки, ідейний плюралізм. Лідер партії Левко Лук'яненко виступав як категоричний противник федеративного устрою України і двомовності в окремих її районах. Він вважав, що українцям потрібен період національної консолідації, а національні меншини мають право на культурно-національну автономію.
Ставлення до українсько-російських відносин і майбутнього державного устрою України УРП знайшло відображення в ухвалі, прийнятій на громадсько-політичній конференції «Українсько-російські взаємини в суверенній Україні» у Львові 4 січня 1991 року. Учасники конференції вважали, що в незалежній Україні інтереси російської громади забезпечить національно-культурна автономія, яка базуватиметься на засадах самоврядування за сприяння держави та вільного розвитку зв'язків з історичною Батьківщиною — Росією. Стосовно Криму вважалося доцільною формою забезпечення інтересів усіх національних громад територіально-адміністративну автономію в складі України. Рівноправна участь росіян у політичному, державному, господарському і культурному житті слугувала б «згуртуванню усіх творчих сил народу, для виведення із кризи і подальшого розвитку нашої спільної Вітчизни — України». Визначальним фактором вважалося «почуття солідарності громадян України незалежно від походження і соціального становища».
Однак, Республіканська партія будувалася на традиціоналістських аспектах західного консерватизму, які стосуються швидше культури та моралі. Економічна платформа УРП була далекою від на ідейно-політичних правого консерватизму (з точки зору консерватизму, економічні проблеми окремої людини — це її власні проблеми, а не проблеми держави).
II з'їзд УРП, який відбувся 1-2 лютого 1991, вніс зміни та доповнення до Статуту і Програми і сформував Раду партії. УРП брала участь у президентських виборах 1 грудня 1991 року. Кандидат від УРП Левко Лук'яненко посів третє місце після Леоніда Кравчука й В'ячеслава Чорновола, набравши 4,49 % голосів.
На III з'їзді Республіканської партії у травні 1992 відбувся розкол між прихильниками поміркованої лінії і радикалами. Група на чолі з Степаном Хмарою, що відкололася, утворила Українську консервативну республіканську партію (УКРП). Тим часом, у зв'язку з призначенням Левка Лук'яненка Надзвичайним і Повноважним послом України в Канаді головою УРП було обрано Михайла Гориня. Лук'яненко при цьому залишився почесним головою партії.
Республіканська партія і Демократична партія України стали ініціаторами створення 2 серпня 1992 політичного блоку Конгрес національно-демократичних сил (КНДС), до складу якого увійшло 18 політичних партій і громадських організацій. У лютому 1993 УРП і КНДС стали ініціаторами створення (ААФ).
У 1994 напередодні парламентських виборів УРП взяла активну участь у створенні . Партія висунула 137 кандидатів у народні депутати, ставши четвертою після КПУ, СПУ і НРУ за кількістю висунутих кандидатів. На парламентських виборах 1994 здобула 11 мандатів. Депутами від УРП стали Микола Горбаль, Євген Пронюк, Левко Горохівський, Микола Поровський, Михайло Павловський, Олександр Шандрюк, Юрій Оробець, Богдан Ярошинський, Роман Безсмертний, Левко Лук'яненко, Богдан Горинь. Однак партійний лідер Михайло Горинь програв на виборах Степану Хмарі. У Верховній Раді депутати від УРП стали ядром депутатської фракції «Державність», яку очолив академік Юхновський. Після перемоги на президентських виборах 1994 Леоніда Кучми партія стала в опозицію до президентського курсу — V з'їзд партії, який відбувся 10 вересня 1994, проголосив про перехід в опозицію.
На VI з'їзді УРП, що пройшов 21-22 жовтня 1995, відбулася певна корекція політичного курсу партії, зміна орієнтирів та керівництва: головою партії було обрано Богдана Ярошинського, що призвело до значної радикалізації політичного курсу республіканців. Внаслідок цього частина депутатів — членів УРП залишила фракцію «Державність».
14-15 грудня 1996 відбувся черговий з'їзд УРП, який засвідчив значні розходження щодо курсу партії серед її керівництва: Лук'яненко і Ярошинський виступали за перехід у жорстку опозицію до всіх гілок існуючої влади, радикалізацію діяльності партії. Михайло і Богдан Горині, а також Микола Поровський відстоювали більш поміркований курс, вибіркову співпрацю із чинною владою, блокування з правоцентристськими організаціями, проведення просвітницької діяльності, необхідність консолідації української нації. З мінімальною перевагою на посаду голови партії було переобрано Б. Ярошинського. Після з'їзду боротьба двох ліній в УРП набрала рис непримиренності. Група Поровського і братів Горинів наполягала на проведенні позачергового з'їзду партії і зміни керівництва. Керівництво УРП на чолі з Левком Лук'яненком і Богданом Ярошинським звинуватило Горинів, Поровського, Горбаля у розкольницькій діяльності і на Раді УРП у березні 1997 вони були виключені з партії (згодом утворили Республіканську християнську партію.
Блокуючись перед березневими виборами 1998 з іншими націоналістичними організаціями, УРП спільно з Конгресом українських націоналістів утворили виборчий блок партій «Національний фронт», куди, крім цих партій, увійшли і такі радикальні організації як Українська консервативна республіканська партія і об'єднання «Державна самостійність України». Тим не менше, на виборах 1998 року «Національний фронт» отримав 2,7% голосів виборців і не здобув представництва у Верховній Раді України. В тому ж році головою УРП обрано Олександра Шандрюка. У 2000 році головою партії знову став Левко Лук'яненко.
9 лютого 2001 створено Форум національного порятунку (ФНП), до складу якого входили партія «Батьківщина», Українська республіканська партія, Українська консервативна республіканська партія, Українська народна партія «Собор», Українська соціал-демократична партія, і . Пізніше, у листопаді 2001 року, на базі ФНП був створений «Блок Юлії Тимошенко».
21 квітня 2002 одночасно пройшли другий етап XII З'їзду УРП і другий етап III З'їзду Української народної партії «Собор» (УНП «С»), на яких було ухвалене рішення про злиття в одну партію за назвою Українська республіканська партія «Собор». До об'єднання ввійшла також Українська християнсько-демократична партія. Головою партії був обраний Анатолій Матвієнко.
На парламентських виборах 2002 року УРП «Собор» ішла в складі «Блоку Юлії Тимошенко» (БЮТ) і здобула сім мандатів. На президентських виборах 2004 УРП «С» підтримала кандидатуру Віктора Ющенка. Згодом Анатолій Матвієнко був призначений прем'єр-міністром Автономної Республіки Крим.
Після відставки уряду Юлії Тимошенко 8 вересня 2005 «Собор» розколовся на прихильників подальшого співробітництва з Юлією Тимошенко, яких очолював Левко Лук'яненко, і прихильників зближення з «Нашою Україною», очолюваних головою партії Анатолієм Матвієнко. Розкол відбувся 22 жовтня 2005 року, на XV позачерговому з'їзді.
Заснування нової партії
У 2006 році прихильники Лук'яненка в складі БЮТ на парламентських виборах отримали 11 мандатів і 28 травня з ініціативи Левка Лук'яненка в Києві провели Установчий з'їзд відродження УРП, на якому була створена Українська республіканська партія Лук'яненка (офіційно зареєстрована Міністерством юстиції 21.12.2006 р., свідоцтво № 139). Її головою став Олесь Сергієнко. До партії також увійшли відомі політики Сегій Жижко, Володимир Шовкошитний. Через декілька місяців група Сергієнка вийшла з партії, створивши Українську партію, а головою УРП(Л) став Сегій Жижко.
У лютому 2007 року головою партії обрано Ростислава Новоженця. На з'їзді УРП(Л) 27 вересня 2008 партія оголосила про нову назву - «Українська республіканська партія». Міністерство юстиції визнало зміну назви партії лише через рік 10 серпня 2009. Головою нової УРП було обрано . Напередодні парламентських виборів 2012, у грудні 2011 року, республіканці повернули до керівництва партією Левка Лук'яненка, який до цього залишався Почесним головою партії.
13 квітня 2013 року у Києві відбулося засідання Центральної Ради Української республіканської партії. На засіданні обговорювалась заява Голови УРП Лук'яненка Левка Григоровича про складання з себе повноважень Голови партії та виходу з Центральної Ради. На посаду Голови було обрано Джерджа Сергія Федоровича. На наступних зїздах УРП делегати переобирали кандидата політичних наук Сергія Джерджа на посаду Голови партії.
Після смерті 7.07.2018 Левка Лук'яненка, що був Почесним головою партії, XI (XXVI) з’їзд Української республіканської партії ухвалив обрати Горбаля Миколу Андрійовича Почесним головою УРП. Микола Горбаль був у числі засновників Української республіканської партії (з вересня 1988 — секретар виконкому Української Гельсінської Спілки, 1990-1994 рр. — голова Київської організації Української республіканської партії, у 1990-1994 рр. — депутат Київської міської ради, 4 березня 1994 р. обраний Народним депутатом України).
Участь у виборах
До Верховна Ради України
2006 року прихильники Лук'яненка в складі БЮТ на парламентських виборах отримали 11 мандатів
2012 року нова УРП узяла участь у позачергових виборах висунувши своїх кандидатів як самовисуванців
- Округ № 115 (місто Львів)
- Округ № 123 (Львівська область)
- Округ № 125 (Львівська область)
- Округ № хх (Франківська область)
2014 року УРП узяла участь у позачергових виборах
кандидати висунуті від УРП:
- Округ № 182 (місто Херсон) - Базилєв Олександр Володимирович
- Округ № 167 (Тернопільська область) - Козак Тарас Мирославович
- Округ № 117 (місто Львів) - Семчишин Роман Андрійович
- Округ № 92 (Київська область) - Стрельчук Наталія Василівна
члени партії висунуті як самовисуванці:
- Округ № 22 (Волинська область).
- Округ № 206 (місто Чернігів).
- Округ № 11 (місто Вінниця).
Кандидати в депутати, зареєстровані у партнерстві з РПЛ:
- Округ № 126 (Львівська область).
- Джердж Сергій Федорович
до Місцевих рад
2010 року обрано 73 депутати від УРП та 1 міського голову
2015 року УРП висунула 608 кандидатів у депутати до місцевих рад та 8 кандидатів на міських голів.
В результаті виборів УРП отримала до міських рад: м. Долина (Івано-Франківська обл.) - 5 мандатів; м. Буськ (Львіська обл.) - 3 мандати; м. Старий Самбір (Львіська обл.) - 1 мандат; м. Миколаїв (Львіська обл.) - 2 мандати; м. Борислав (Львівська обл.) - 2 мандати).
До районних рад: Долинська (Івано-Франківська обл.) - 4 мандати; Буська (Львівська обл.) - 3 мандати; Старосамбірська (Львівська обл.) - 5 мандатів; Кобеляцька (Полтавська обл.) - 3 мандати.
На посаду міських голів отримали перемогу висуванці УРП: Трухим Ігор - місто Старий Самбір (Львіська обл.) - 32, 25 %; Гаразд Володимир - місто Долина (Івано-Франківська обл.) - 43,78 %.
30 червня 2019 року на виборах до Долинської міської територіальної громади в Івано-Франківській області у доволі жорсткій конкурентній боротьбі на посаду міського голови переміг висуванець місцевої організації УРП Володимир Гаразд, він отримав підтримку 31,16% виборців. Команда депутатів від Долинської районної організації Української республіканської парті УРП отримала 19,48 % голосів виборців - 8 депутатських мандатів.
25 жовтня 2020 року місцеві організації УРП взяли активну участь у місцевих виборах, зокрема, до Львівської міської ради та Долинської міської ради (Івано-Франківська обл.). Результатом цих виборів стало 4 мандидати від УРП до Долинської міської ради.
Ідеологічні засади
З початків створення УРП базовою ідеологією незмінно залишається українська національна ідея, яка розуміється як відстоювання національних інтересів у всіх сферах життєдіяльності Української держави та здійснення права українців на збереження і модерний розвиток своєї неповторної культури у спільноті народів світу.
Республіканська партія в умовах становлення незалежності України, дотримуючись засад націоналістичної ідеології, підтримувала унітарний статус України. Водночас партійні структури республіканців своєю практичною діяльністю активно сприяли втіленню в життя ідеї соборної України.
У прийнятій в квітні 1990 року Політичній програмі УРП чітко висловилася за створення Української незалежної держави як неодмінної умови політичного, економічного й культурного відродження, консолідації та самопоступу народу України, піднесення його добробуту, утвердження демократичного ладу і розвитку громадянського суспільства, виведення з міжнародної ізоляції на гідне місце серед вільних народів світу.
У програмі Української республіканської партії, яка була затверджена на III з'їзді партії у травні 1992 року, зазначалося, що УРП виступає за неподільність Української держави, її територіальну цілісність та недоторканість державних кордонів. УРП вважає унітарну державу з широкими повноваженнями суб'єктів місцевого самоврядування за найбільш досконалу форму державного устрою України.
У 1992 році Провід Української республіканської партії активно реагував на всі замахи російського державного імперіалізму на суверенітет України. Представники партії у Верховній Раді виступали проти створення шовіністичною партократією територіальної автономії в Криму. Провід УРП виступав із принциповими заявами з приводу створення пострадянської Співдружності Незалежних Держав, щодо (Чорноморського флоту), за вихід з СНД.
У 1993–1994 роках республіканці продовжували боротися з сепаратистськими тенденціями в Криму і Севастополі. Так, у липні 1993 Українська республіканська партія оприлюднила заяву, де засудила прийняття Верховною Радою РФ постанови про належність Севастополя Російській Федерації. На позачерговому з'їзді партії у квітні 1994 було прийнято ухвалу, яка задекларувала ставлення партії до подій антидержавного характеру в Криму.
У 1995 році УРП подала у власний проект Конституції України, в якому насамперед проголошувалося, що Україна є державою, утвореною на основі самовизначення української нації, національного суверенітету, територіальної єдності, верховенства права, демократичної загальнолюдської моралі. Пропонувалося, що парламент (Національні Збори) мав бути двопалатним і складатися з Народної палати і Сенату. Місцеве самоврядування, за проектом Конституції УРП, мала представляти система органів місцевого самоврядування, яку складали б управ областей, повітів, сіл та мерій міст, а також представницькі органи — Ради областей, повітів, міст та сіл.
Основні програмні положення
Метою Української республіканської партії сьогодні проголошується розбудова самостійної, , демократичної, правової, унітарної і заможної Української держави та розвиток самобутньої й модерної української нації, яка постає унікальною складовою світової спільноти націй завдяки українській мові, символіці, звичаям, традиційним цінностям і атрибутам державності.
Стратегічними завданнями УРП є:
- забезпечення гідних (умов життя) — можливості для праці та ведення бізнесу, належна освіта та медичне обслуговування, споживання екологічно чистих продуктів та робота із покращення екологічних умов для проживання людей, збереження земельних, водних та лісових ресурсів тощо. Збільшення частки ВВП на кожного жителя України на рівні розвинених країн світу;
- розширення сфери вжитку української мови як єдиної державної мови, збереження української культурної спадщини та розвиток сучасних форм української культури;
- забезпечення дієвої недоторканності й неподільності території України, її унітарності. Скасування Кримської автономії;
- формування в Україні громадянського суспільства на основі вільного розвитку громадських та професійних об'єднань, самоврядних сільських та інших громад й інституцій, зростання громадської активності громадян тощо;
- інформаційна незалежність держави, можливість рівного доступу до засобів масової інформації всіх верств населення та отримання правдивої інформації щодо розвитку держави й умов проживання громадян;
- формування у підростаючого покоління патріотизму, відчуття гордості за свою країну в усіх жителів України.
Республіканці вважають, що інші, аніж республіканські, форми розвитку держав не дозволяють повною мірою враховувати інтереси всіх громадян. На нинішньому етапі розвитку світового політичного життя, попри певну розмитість поняття «республіка», у світі чітко проглядається відродження інтересу до республіканства. В УРП вважають, що цей інтерес виправданий для України, оскільки за роки незалежності так і не сформувалася зорієнтована на розвиток країни політична еліта, зареєстровано десятки «кишенькових» чи кон'юнктурних партій, а в суспільстві зростає апатія та безініціативність. Політична діяльність більшості громадян, по суті, зведена до голосування на виборах. Перетворення жителів-споживачів в активних громадян, які вирішують спільну справу, під силу лише партії з міцною і перевіреною століттями ідеологією.
Організаційна структура
Вищим органом Української республіканської партії є Центральний провід. Організації партії утворюються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. Їхня діяльність поширюється на територію відповідних адміністративно-територіальних одиниць. До складу організацій партії входять крайові, місцеві та первинні організації. Місцевими організаціями УРП є партійна організація міст (крім Києва і Севастополя); районів; районів в містах. Первинними організаціями є партійні осередки сіл, селищ, первинні організації у районах міст тощо.
Емблемою першої Української республіканської партії була ластівка — один з українських народних символів, що символізувало собою прихід нової доби, відродження України. У лютому 2007 року партія змінила символіку з миролюбної ластівки на атакуючого сокола.
Символіка
Розпізнавальним знаком Української республіканської партії є зображення сокола синього кольору, що нагадує державний герб-тризуб, на фоні сонячного круга, обрамленого синім колом. Це зображення символізує українського птаха Сокола, що стрімголов летить на ворогів Української Держави. Голова сокола спрямована в нижній лівий кут емблеми (герба, а на прапорі – до древка).
Емблема Української республіканської партії представляє собою жовтий квадрат, в центрі якого є розпізнавальний знак у вигляді сокола-тризуба на фоні сонячного круга, обрамленого синім колом. Внизу напис із трьох великих літер УРП синього кольору кириличним шрифтом Granit.
Прапор Української республіканської партії - прямокутне жовте полотнище із співвідношенням сторін 1:1,5 та із розпізнавальним знаком партії (соколом-тризубом на фоні сонця) вище центру полотнища. Діаметр сонячного круга складає третину висоти полотнища. Нижче розпізнавального знаку зліва-направо напис у вигляді сходинок «Українська Республіканська Партія» синього кольору кириличним шрифтом Granit (ухвалено IX З'їздом УРП 28.05.2016)
Логотип із зображенням партійного символу – «атакуючого сокола» і великих літер «УРП» шрифту Granit синього кольору на золотому фоні для виготовлення партійних значків та партійної символіки на одязі (футболках, куртках) та головних уборах тощо (ухвалено Центральним Проводом УРП 25.04.2018)
Відомі члени партії
Примітки
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- . minjust.gov.ua (рос.). Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
- Романюк А., Шведа Ю. Політичні партії та партійна система України // Партії та електоральна політика. — Львівський національний університет імені Івана Франка. — Львів : ЦПД «Астролябія», 2005. — 348 с. з джерела 24 вересня 2015
- Кісь Я., Педич В. Процес виникнення політичних партій в Україні на початку 1990-х років та їх нинішній стан // Актуальні проблеми Історії України: Курс лекцій. — Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. — Івано-Франківськ, 2004.
- Сергій Адамович. Проблема державного устрою України в програмових засадах і діяльності Української гельсінської спілки в 1988–1990 рр. (doc) // Наукова бібліотека Прикарпатського національного університет імені Василя Стефаника.
- Українська республіканська партія // Довідник з історії України: в 3-х т / За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — 1-e вид. — К. : «Генеза», 1999. — Т. 3 (Р-Я). — 688 с. — . з джерела 19 вересня 2016
- Сергій Адамович. Ідея соборності в ідеології та діяльності Української республіканської партії (doc) // Наукова бібліотека Прикарпатського національного університет імені Василя Стефаника.
- . Офіційний сайт УРП. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
- . Коментарі:. 06.04.2007. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 14 грудня 2014.
- (PDF). 26 березня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2018.
- . Офіційний сайт УРП. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
- . Офіційний сайт УРП. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
- . urp1990.com.ua. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
Література
- Гдичинський Б. П. Державний устрій України: політико-історичний аспект. — Чернівці: Рута, 2007. — 167 с.
- Ейсмонт В. Українська республіканська партія 1990–1994. Дати, події, факти. — К.: Українська республіканська партія, 1994. — 40 с.
- Гарань О. В. Убити дракона (З історії Руху та нових партій України). — К.: Либідь, 1993. — 200 с.
- Право вибору: політичні партії та виборчі блоки / Упоряд. Томенко М., Проценко О. — К.: Заповіт, 1998. — 128 с.
Посилання
- Офіційний сайт Української республіканської партії [ 30 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Сторінка в Facebook
- Картка Української республіканської партії [ 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Центру політичної інформації «ДАТА»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Respublikanska platforma Ukrayinska respublikanska partiya 1990 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Respublikanska partiya Ukrayi nska respublika nska pa rtiya ukrayinska politichna partiya oficijno zareyestrovana Ministerstvom yusticiyi 21 12 2006 r otrimavshi svidoctvo 139 pid nazvoyu Ukrayinska respublikanska partiya Luk yanenka UKRAYiNSKA RESPUBLIKANSKA PARTIYa Zasnovana zareyestrovana 21 grudnya 2006 roku Shtab kvartira Kiyiv Politichna ideologiya pravocentristska Ochilnik partiyi Dzherdzh Sergij Fedorovich Kolori zolotij sinij Kilkist chleniv Vebstorinka http urp1990 com ua Politika Ukrayini Politichni partiyi Vibori Na z yizdi URP L 27 veresnya 2008 roku partiya zminila nazvu na Ukrayinska respublikanska partiya Kerivniki partiyi2006 2007 Oles Sergiyenko 2007 2007 Sergij Zhizhko 2007 2009 Rostislav Novozhenec 2009 2011 2011 2013 Levko Luk yanenko Z 2013 Sergij DzherdzhIstoriyaU 1960 1980 h rokah spryamovanist vektoriv nacionalnogo i demokratichnogo protestu v ramkah ukrayinskogo disidentskogo ruhu zbigalasya Cya odnovektornist viyavilasya principovo vazhlivoyu naperedodni formuvannya politichnih partij v Ukrayini i pershomu etapi rozvitku bagatopartijnosti Zavdyaki yij rozbudova bagatopartijnoyi sistemi v Ukrayini rozpochalasya zi stvorennya partij nacional demokratichnogo i nacional patriotichnogo spryamuvannya Vazhlivu rol u comu procesi vidigravala Ukrayinska Gelsinska spilka Naprikinci 1989 pochatku 1990 roku na osnovi neformalnih demokratichnih organizacij i Ruhu pochali utvoryuvatisya politichni partiyi opozicijni do KPRS U berezni 1990 roku III Z yizd narodnih deputativ SRSR skasuvav 6 stattyu Konstituciyi SRSR v yakij ishlosya pro kerivnu i spryamovuyuchu rol KPRS u suspilstvi sho skasuvalo monopoliyu partiyi komunistiv na vladu i vidkrilo shlyah do stvorennya bagatopartijnoyi sistemi Koli pochalasya kampaniya po viborah do Verhovnoyi Radi URSR za iniciativoyu Ukrayinskoyi Gelsinskoyi spilki Narodnogo ruhu Ukrayini Memorialu Tovaristva ukrayinskoyi movi imeni Tarasa Shevchenka asociaciyi Zelenij Svit ta inshih organizacij dlya koordinaciyi dij bulo stvoreno viborchij Vitannya do ustanovchogo z yizdu URP u samvidavchij gazeti Centralna Rada 4 15 30 kvitnya 1990 r U listopadi 1989 roku v kerivnictvi UGS vidbulasya gostra diskusiya shodo reorganizaciyi yiyi v politichnu partiyu Odnak realizuvati cej zadum vdalosya lishe pislya viboriv do Verhovnoyi Radi URSR u berezni 1990 roku 29 30 kvitnya 1990 roku v Kiyevi vidbuvsya z yizd Ukrayinskoyi gelsinskoyi spilki yakij uhvaliv rishennya pro peretvorennya yiyi v Ukrayinsku respublikansku partiyu URP Novostvorena partiya zasudila komunistichnu ideologiyu vislovilasya za nacionalizaciyu vlasnosti KPRS v Ukrayini Golovnoyu programnoyu metoyu novoyi partiyi progoloshuvalosya stvorennya Ukrayinskoyi nezalezhnoyi sobornoyi derzhavi Slid zaznachiti sho na toj chas v umovah neviznachenosti shodo podalshogo perebuvannya Ukrayini v skladi SRSR bilshist politichnih partij yaki utvoryuvalisya unikali vidpovidi na pitannya pro majbutnij derzhavnij ustrij Pershim golovoyu URP stav disident chasiv SRSR Levko Grigorovich Luk yanenko Do skladu URP perejshli ne vsi chleni Ukrayinskoyi Gelsinskoyi spilki na ustanovchomu z yizdi V yacheslav Chornovil ta she odinadcyat delegativ pidpisali zayavu yakoyu vidmezhuvalisya vid novostvorenoyi partiyi zvinuvachuyuchi yiyi v tomu sho vona bazovana na avtoritarnih zasadah Pislya dovgih zvolikan z boku she radyanskih organiv reyestraciyi 15 listopada 1990 URP pershoyu v Ukrayini bula zareyestrovana Ministerstvom yusticiyi URSR yak politichna partiya Ukrayinska respublikanska partiya stala najbilsh nablizhenoyu do ideologiyi neokonservatizmu sered partij demokratichnoyi spryamovanosti nezalezhnoyi Ukrayini Zgidno z zayavami yiyi ideologiv vona pozicionuvalasya yak partiya pravogo centru nosij tradicijnih konservativno liberalnih i hristiyanskih cinnostej Zrazkom dlya sebe partiya vvazhaye suchasnij amerikanskij neokonservatizm yakij harakterizuyetsya kursom na vidstoyuvannya takih cinnostej yak shiroki individualni prava i svobodi privatna vlasnist ta liberalizaciya ekonomiki idejnij plyuralizm Lider partiyi Levko Luk yanenko vistupav yak kategorichnij protivnik federativnogo ustroyu Ukrayini i dvomovnosti v okremih yiyi rajonah Vin vvazhav sho ukrayincyam potriben period nacionalnoyi konsolidaciyi a nacionalni menshini mayut pravo na kulturno nacionalnu avtonomiyu Stavlennya do ukrayinsko rosijskih vidnosin i majbutnogo derzhavnogo ustroyu Ukrayini URP znajshlo vidobrazhennya v uhvali prijnyatij na gromadsko politichnij konferenciyi Ukrayinsko rosijski vzayemini v suverennij Ukrayini u Lvovi 4 sichnya 1991 roku Uchasniki konferenciyi vvazhali sho v nezalezhnij Ukrayini interesi rosijskoyi gromadi zabezpechit nacionalno kulturna avtonomiya yaka bazuvatimetsya na zasadah samovryaduvannya za spriyannya derzhavi ta vilnogo rozvitku zv yazkiv z istorichnoyu Batkivshinoyu Rosiyeyu Stosovno Krimu vvazhalosya docilnoyu formoyu zabezpechennya interesiv usih nacionalnih gromad teritorialno administrativnu avtonomiyu v skladi Ukrayini Rivnopravna uchast rosiyan u politichnomu derzhavnomu gospodarskomu i kulturnomu zhitti sluguvala b zgurtuvannyu usih tvorchih sil narodu dlya vivedennya iz krizi i podalshogo rozvitku nashoyi spilnoyi Vitchizni Ukrayini Viznachalnim faktorom vvazhalosya pochuttya solidarnosti gromadyan Ukrayini nezalezhno vid pohodzhennya i socialnogo stanovisha Odnak Respublikanska partiya buduvalasya na tradicionalistskih aspektah zahidnogo konservatizmu yaki stosuyutsya shvidshe kulturi ta morali Ekonomichna platforma URP bula dalekoyu vid na idejno politichnih pravogo konservatizmu z tochki zoru konservatizmu ekonomichni problemi okremoyi lyudini ce yiyi vlasni problemi a ne problemi derzhavi Levko Luk yanenko pershij golova Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi II z yizd URP yakij vidbuvsya 1 2 lyutogo 1991 vnis zmini ta dopovnennya do Statutu i Programi i sformuvav Radu partiyi URP brala uchast u prezidentskih viborah 1 grudnya 1991 roku Kandidat vid URP Levko Luk yanenko posiv tretye misce pislya Leonida Kravchuka j V yacheslava Chornovola nabravshi 4 49 golosiv Na III z yizdi Respublikanskoyi partiyi u travni 1992 vidbuvsya rozkol mizh prihilnikami pomirkovanoyi liniyi i radikalami Grupa na choli z Stepanom Hmaroyu sho vidkololasya utvorila Ukrayinsku konservativnu respublikansku partiyu UKRP Tim chasom u zv yazku z priznachennyam Levka Luk yanenka Nadzvichajnim i Povnovazhnim poslom Ukrayini v Kanadi golovoyu URP bulo obrano Mihajla Gorinya Luk yanenko pri comu zalishivsya pochesnim golovoyu partiyi Respublikanska partiya i Demokratichna partiya Ukrayini stali iniciatorami stvorennya 2 serpnya 1992 politichnogo bloku Kongres nacionalno demokratichnih sil KNDS do skladu yakogo uvijshlo 18 politichnih partij i gromadskih organizacij U lyutomu 1993 URP i KNDS stali iniciatorami stvorennya AAF U 1994 naperedodni parlamentskih viboriv URP vzyala aktivnu uchast u stvorenni Partiya visunula 137 kandidativ u narodni deputati stavshi chetvertoyu pislya KPU SPU i NRU za kilkistyu visunutih kandidativ Na parlamentskih viborah 1994 zdobula 11 mandativ Deputami vid URP stali Mikola Gorbal Yevgen Pronyuk Levko Gorohivskij Mikola Porovskij Mihajlo Pavlovskij Oleksandr Shandryuk Yurij Orobec Bogdan Yaroshinskij Roman Bezsmertnij Levko Luk yanenko Bogdan Gorin Odnak partijnij lider Mihajlo Gorin prograv na viborah Stepanu Hmari U Verhovnij Radi deputati vid URP stali yadrom deputatskoyi frakciyi Derzhavnist yaku ocholiv akademik Yuhnovskij Pislya peremogi na prezidentskih viborah 1994 Leonida Kuchmi partiya stala v opoziciyu do prezidentskogo kursu V z yizd partiyi yakij vidbuvsya 10 veresnya 1994 progolosiv pro perehid v opoziciyu Na VI z yizdi URP sho projshov 21 22 zhovtnya 1995 vidbulasya pevna korekciya politichnogo kursu partiyi zmina oriyentiriv ta kerivnictva golovoyu partiyi bulo obrano Bogdana Yaroshinskogo sho prizvelo do znachnoyi radikalizaciyi politichnogo kursu respublikanciv Vnaslidok cogo chastina deputativ chleniv URP zalishila frakciyu Derzhavnist 14 15 grudnya 1996 vidbuvsya chergovij z yizd URP yakij zasvidchiv znachni rozhodzhennya shodo kursu partiyi sered yiyi kerivnictva Luk yanenko i Yaroshinskij vistupali za perehid u zhorstku opoziciyu do vsih gilok isnuyuchoyi vladi radikalizaciyu diyalnosti partiyi Mihajlo i Bogdan Gorini a takozh Mikola Porovskij vidstoyuvali bilsh pomirkovanij kurs vibirkovu spivpracyu iz chinnoyu vladoyu blokuvannya z pravocentristskimi organizaciyami provedennya prosvitnickoyi diyalnosti neobhidnist konsolidaciyi ukrayinskoyi naciyi Z minimalnoyu perevagoyu na posadu golovi partiyi bulo pereobrano B Yaroshinskogo Pislya z yizdu borotba dvoh linij v URP nabrala ris neprimirennosti Grupa Porovskogo i brativ Goriniv napolyagala na provedenni pozachergovogo z yizdu partiyi i zmini kerivnictva Kerivnictvo URP na choli z Levkom Luk yanenkom i Bogdanom Yaroshinskim zvinuvatilo Goriniv Porovskogo Gorbalya u rozkolnickij diyalnosti i na Radi URP u berezni 1997 voni buli viklyucheni z partiyi zgodom utvorili Respublikansku hristiyansku partiyu Blokuyuchis pered bereznevimi viborami 1998 z inshimi nacionalistichnimi organizaciyami URP spilno z Kongresom ukrayinskih nacionalistiv utvorili viborchij blok partij Nacionalnij front kudi krim cih partij uvijshli i taki radikalni organizaciyi yak Ukrayinska konservativna respublikanska partiya i ob yednannya Derzhavna samostijnist Ukrayini Tim ne menshe na viborah 1998 roku Nacionalnij front otrimav 2 7 golosiv viborciv i ne zdobuv predstavnictva u Verhovnij Radi Ukrayini V tomu zh roci golovoyu URP obrano Oleksandra Shandryuka U 2000 roci golovoyu partiyi znovu stav Levko Luk yanenko 9 lyutogo 2001 stvoreno Forum nacionalnogo poryatunku FNP do skladu yakogo vhodili partiya Batkivshina Ukrayinska respublikanska partiya Ukrayinska konservativna respublikanska partiya Ukrayinska narodna partiya Sobor Ukrayinska social demokratichna partiya i Piznishe u listopadi 2001 roku na bazi FNP buv stvorenij Blok Yuliyi Timoshenko 21 kvitnya 2002 odnochasno projshli drugij etap XII Z yizdu URP i drugij etap III Z yizdu Ukrayinskoyi narodnoyi partiyi Sobor UNP S na yakih bulo uhvalene rishennya pro zlittya v odnu partiyu za nazvoyu Ukrayinska respublikanska partiya Sobor Do ob yednannya vvijshla takozh Ukrayinska hristiyansko demokratichna partiya Golovoyu partiyi buv obranij Anatolij Matviyenko Na parlamentskih viborah 2002 roku URP Sobor ishla v skladi Bloku Yuliyi Timoshenko BYuT i zdobula sim mandativ Na prezidentskih viborah 2004 URP S pidtrimala kandidaturu Viktora Yushenka Zgodom Anatolij Matviyenko buv priznachenij prem yer ministrom Avtonomnoyi Respubliki Krim Pislya vidstavki uryadu Yuliyi Timoshenko 8 veresnya 2005 Sobor rozkolovsya na prihilnikiv podalshogo spivrobitnictva z Yuliyeyu Timoshenko yakih ocholyuvav Levko Luk yanenko i prihilnikiv zblizhennya z Nashoyu Ukrayinoyu ocholyuvanih golovoyu partiyi Anatoliyem Matviyenko Rozkol vidbuvsya 22 zhovtnya 2005 roku na XV pozachergovomu z yizdi Sergij Dzherdzh chinnij golova Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyiZasnuvannya novoyi partiyiU 2006 roci prihilniki Luk yanenka v skladi BYuT na parlamentskih viborah otrimali 11 mandativ i 28 travnya z iniciativi Levka Luk yanenka v Kiyevi proveli Ustanovchij z yizd vidrodzhennya URP na yakomu bula stvorena Ukrayinska respublikanska partiya Luk yanenka oficijno zareyestrovana Ministerstvom yusticiyi 21 12 2006 r svidoctvo 139 Yiyi golovoyu stav Oles Sergiyenko Do partiyi takozh uvijshli vidomi politiki Segij Zhizhko Volodimir Shovkoshitnij Cherez dekilka misyaciv grupa Sergiyenka vijshla z partiyi stvorivshi Ukrayinsku partiyu a golovoyu URP L stav Segij Zhizhko U lyutomu 2007 roku golovoyu partiyi obrano Rostislava Novozhencya Na z yizdi URP L 27 veresnya 2008 partiya ogolosila pro novu nazvu Ukrayinska respublikanska partiya Ministerstvo yusticiyi viznalo zminu nazvi partiyi lishe cherez rik 10 serpnya 2009 Golovoyu novoyi URP bulo obrano Naperedodni parlamentskih viboriv 2012 u grudni 2011 roku respublikanci povernuli do kerivnictva partiyeyu Levka Luk yanenka yakij do cogo zalishavsya Pochesnim golovoyu partiyi 13 kvitnya 2013 roku u Kiyevi vidbulosya zasidannya Centralnoyi Radi Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi Na zasidanni obgovoryuvalas zayava Golovi URP Luk yanenka Levka Grigorovicha pro skladannya z sebe povnovazhen Golovi partiyi ta vihodu z Centralnoyi Radi Na posadu Golovi bulo obrano Dzherdzha Sergiya Fedorovicha Na nastupnih zyizdah URP delegati pereobirali kandidata politichnih nauk Sergiya Dzherdzha na posadu Golovi partiyi Pislya smerti 7 07 2018 Levka Luk yanenka sho buv Pochesnim golovoyu partiyi XI XXVI z yizd Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi uhvaliv obrati Gorbalya Mikolu Andrijovicha Pochesnim golovoyu URP Mikola Gorbal buv u chisli zasnovnikiv Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi z veresnya 1988 sekretar vikonkomu Ukrayinskoyi Gelsinskoyi Spilki 1990 1994 rr golova Kiyivskoyi organizaciyi Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi u 1990 1994 rr deputat Kiyivskoyi miskoyi radi 4 bereznya 1994 r obranij Narodnim deputatom Ukrayini Uchast u viborahDo Verhovna Radi Ukrayini 2006 roku prihilniki Luk yanenka v skladi BYuT na parlamentskih viborah otrimali 11 mandativ 2012 roku nova URP uzyala uchast u pozachergovih viborah visunuvshi svoyih kandidativ yak samovisuvanciv Okrug 115 misto Lviv Okrug 123 Lvivska oblast Okrug 125 Lvivska oblast Okrug hh Frankivska oblast 2014 roku URP uzyala uchast u pozachergovih viborah kandidati visunuti vid URP Okrug 182 misto Herson Bazilyev Oleksandr Volodimirovich Okrug 167 Ternopilska oblast Kozak Taras Miroslavovich Okrug 117 misto Lviv Semchishin Roman Andrijovich Okrug 92 Kiyivska oblast Strelchuk Nataliya Vasilivna chleni partiyi visunuti yak samovisuvanci Okrug 22 Volinska oblast Okrug 206 misto Chernigiv Okrug 11 misto Vinnicya Kandidati v deputati zareyestrovani u partnerstvi z RPL Okrug 126 Lvivska oblast Dzherdzh Sergij Fedorovich do Miscevih rad 2010 roku obrano 73 deputati vid URP ta 1 miskogo golovu 2015 roku URP visunula 608 kandidativ u deputati do miscevih rad ta 8 kandidativ na miskih goliv V rezultati viboriv URP otrimala do miskih rad m Dolina Ivano Frankivska obl 5 mandativ m Busk Lviska obl 3 mandati m Starij Sambir Lviska obl 1 mandat m Mikolayiv Lviska obl 2 mandati m Borislav Lvivska obl 2 mandati Do rajonnih rad Dolinska Ivano Frankivska obl 4 mandati Buska Lvivska obl 3 mandati Starosambirska Lvivska obl 5 mandativ Kobelyacka Poltavska obl 3 mandati Na posadu miskih goliv otrimali peremogu visuvanci URP Truhim Igor misto Starij Sambir Lviska obl 32 25 Garazd Volodimir misto Dolina Ivano Frankivska obl 43 78 30 chervnya 2019 roku na viborah do Dolinskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi v Ivano Frankivskij oblasti u dovoli zhorstkij konkurentnij borotbi na posadu miskogo golovi peremig visuvanec miscevoyi organizaciyi URP Volodimir Garazd vin otrimav pidtrimku 31 16 viborciv Komanda deputativ vid Dolinskoyi rajonnoyi organizaciyi Ukrayinskoyi respublikanskoyi parti URP otrimala 19 48 golosiv viborciv 8 deputatskih mandativ 25 zhovtnya 2020 roku miscevi organizaciyi URP vzyali aktivnu uchast u miscevih viborah zokrema do Lvivskoyi miskoyi radi ta Dolinskoyi miskoyi radi Ivano Frankivska obl Rezultatom cih viboriv stalo 4 mandidati vid URP do Dolinskoyi miskoyi radi Ideologichni zasadiZ pochatkiv stvorennya URP bazovoyu ideologiyeyu nezminno zalishayetsya ukrayinska nacionalna ideya yaka rozumiyetsya yak vidstoyuvannya nacionalnih interesiv u vsih sferah zhittyediyalnosti Ukrayinskoyi derzhavi ta zdijsnennya prava ukrayinciv na zberezhennya i modernij rozvitok svoyeyi nepovtornoyi kulturi u spilnoti narodiv svitu Respublikanska partiya v umovah stanovlennya nezalezhnosti Ukrayini dotrimuyuchis zasad nacionalistichnoyi ideologiyi pidtrimuvala unitarnij status Ukrayini Vodnochas partijni strukturi respublikanciv svoyeyu praktichnoyu diyalnistyu aktivno spriyali vtilennyu v zhittya ideyi sobornoyi Ukrayini U prijnyatij v kvitni 1990 roku Politichnij programi URP chitko vislovilasya za stvorennya Ukrayinskoyi nezalezhnoyi derzhavi yak neodminnoyi umovi politichnogo ekonomichnogo j kulturnogo vidrodzhennya konsolidaciyi ta samopostupu narodu Ukrayini pidnesennya jogo dobrobutu utverdzhennya demokratichnogo ladu i rozvitku gromadyanskogo suspilstva vivedennya z mizhnarodnoyi izolyaciyi na gidne misce sered vilnih narodiv svitu U programi Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi yaka bula zatverdzhena na III z yizdi partiyi u travni 1992 roku zaznachalosya sho URP vistupaye za nepodilnist Ukrayinskoyi derzhavi yiyi teritorialnu cilisnist ta nedotorkanist derzhavnih kordoniv URP vvazhaye unitarnu derzhavu z shirokimi povnovazhennyami sub yektiv miscevogo samovryaduvannya za najbilsh doskonalu formu derzhavnogo ustroyu Ukrayini U 1992 roci Provid Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi aktivno reaguvav na vsi zamahi rosijskogo derzhavnogo imperializmu na suverenitet Ukrayini Predstavniki partiyi u Verhovnij Radi vistupali proti stvorennya shovinistichnoyu partokratiyeyu teritorialnoyi avtonomiyi v Krimu Provid URP vistupav iz principovimi zayavami z privodu stvorennya postradyanskoyi Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav shodo Chornomorskogo flotu za vihid z SND U 1993 1994 rokah respublikanci prodovzhuvali borotisya z separatistskimi tendenciyami v Krimu i Sevastopoli Tak u lipni 1993 Ukrayinska respublikanska partiya oprilyudnila zayavu de zasudila prijnyattya Verhovnoyu Radoyu RF postanovi pro nalezhnist Sevastopolya Rosijskij Federaciyi Na pozachergovomu z yizdi partiyi u kvitni 1994 bulo prijnyato uhvalu yaka zadeklaruvala stavlennya partiyi do podij antiderzhavnogo harakteru v Krimu Namet URP na Majdani Nezalezhnosti pid chas Revolyuciyi Gidnosti 2013 U 1995 roci URP podala u vlasnij proekt Konstituciyi Ukrayini v yakomu nasampered progoloshuvalosya sho Ukrayina ye derzhavoyu utvorenoyu na osnovi samoviznachennya ukrayinskoyi naciyi nacionalnogo suverenitetu teritorialnoyi yednosti verhovenstva prava demokratichnoyi zagalnolyudskoyi morali Proponuvalosya sho parlament Nacionalni Zbori mav buti dvopalatnim i skladatisya z Narodnoyi palati i Senatu Misceve samovryaduvannya za proektom Konstituciyi URP mala predstavlyati sistema organiv miscevogo samovryaduvannya yaku skladali b uprav oblastej povitiv sil ta merij mist a takozh predstavnicki organi Radi oblastej povitiv mist ta sil Osnovni programni polozhennya Metoyu Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi sogodni progoloshuyetsya rozbudova samostijnoyi demokratichnoyi pravovoyi unitarnoyi i zamozhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi ta rozvitok samobutnoyi j modernoyi ukrayinskoyi naciyi yaka postaye unikalnoyu skladovoyu svitovoyi spilnoti nacij zavdyaki ukrayinskij movi simvolici zvichayam tradicijnim cinnostyam i atributam derzhavnosti Strategichnimi zavdannyami URP ye zabezpechennya gidnih umov zhittya mozhlivosti dlya praci ta vedennya biznesu nalezhna osvita ta medichne obslugovuvannya spozhivannya ekologichno chistih produktiv ta robota iz pokrashennya ekologichnih umov dlya prozhivannya lyudej zberezhennya zemelnih vodnih ta lisovih resursiv tosho Zbilshennya chastki VVP na kozhnogo zhitelya Ukrayini na rivni rozvinenih krayin svitu rozshirennya sferi vzhitku ukrayinskoyi movi yak yedinoyi derzhavnoyi movi zberezhennya ukrayinskoyi kulturnoyi spadshini ta rozvitok suchasnih form ukrayinskoyi kulturi zabezpechennya diyevoyi nedotorkannosti j nepodilnosti teritoriyi Ukrayini yiyi unitarnosti Skasuvannya Krimskoyi avtonomiyi formuvannya v Ukrayini gromadyanskogo suspilstva na osnovi vilnogo rozvitku gromadskih ta profesijnih ob yednan samovryadnih silskih ta inshih gromad j institucij zrostannya gromadskoyi aktivnosti gromadyan tosho informacijna nezalezhnist derzhavi mozhlivist rivnogo dostupu do zasobiv masovoyi informaciyi vsih verstv naselennya ta otrimannya pravdivoyi informaciyi shodo rozvitku derzhavi j umov prozhivannya gromadyan formuvannya u pidrostayuchogo pokolinnya patriotizmu vidchuttya gordosti za svoyu krayinu v usih zhiteliv Ukrayini Respublikanci vvazhayut sho inshi anizh respublikanski formi rozvitku derzhav ne dozvolyayut povnoyu miroyu vrahovuvati interesi vsih gromadyan Na ninishnomu etapi rozvitku svitovogo politichnogo zhittya popri pevnu rozmitist ponyattya respublika u sviti chitko proglyadayetsya vidrodzhennya interesu do respublikanstva V URP vvazhayut sho cej interes vipravdanij dlya Ukrayini oskilki za roki nezalezhnosti tak i ne sformuvalasya zoriyentovana na rozvitok krayini politichna elita zareyestrovano desyatki kishenkovih chi kon yunkturnih partij a v suspilstvi zrostaye apatiya ta beziniciativnist Politichna diyalnist bilshosti gromadyan po suti zvedena do golosuvannya na viborah Peretvorennya zhiteliv spozhivachiv v aktivnih gromadyan yaki virishuyut spilnu spravu pid silu lishe partiyi z micnoyu i perevirenoyu stolittyami ideologiyeyu Organizacijna strukturaVishim organom Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi ye Centralnij provid Organizaciyi partiyi utvoryuyutsya vidpovidno do administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Yihnya diyalnist poshiryuyetsya na teritoriyu vidpovidnih administrativno teritorialnih odinic Do skladu organizacij partiyi vhodyat krajovi miscevi ta pervinni organizaciyi Miscevimi organizaciyami URP ye partijna organizaciya mist krim Kiyeva i Sevastopolya rajoniv rajoniv v mistah Pervinnimi organizaciyami ye partijni oseredki sil selish pervinni organizaciyi u rajonah mist tosho Emblemoyu pershoyi Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi bula lastivka odin z ukrayinskih narodnih simvoliv sho simvolizuvalo soboyu prihid novoyi dobi vidrodzhennya Ukrayini U lyutomu 2007 roku partiya zminila simvoliku z mirolyubnoyi lastivki na atakuyuchogo sokola SimvolikaRozpiznavalnim znakom Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi ye zobrazhennya sokola sinogo koloru sho nagaduye derzhavnij gerb trizub na foni sonyachnogo kruga obramlenogo sinim kolom Ce zobrazhennya simvolizuye ukrayinskogo ptaha Sokola sho strimgolov letit na vorogiv Ukrayinskoyi Derzhavi Golova sokola spryamovana v nizhnij livij kut emblemi gerba a na prapori do drevka Emblema Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi predstavlyaye soboyu zhovtij kvadrat v centri yakogo ye rozpiznavalnij znak u viglyadi sokola trizuba na foni sonyachnogo kruga obramlenogo sinim kolom Vnizu napis iz troh velikih liter URP sinogo koloru kirilichnim shriftom Granit Prapor Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi pryamokutne zhovte polotnishe iz spivvidnoshennyam storin 1 1 5 ta iz rozpiznavalnim znakom partiyi sokolom trizubom na foni soncya vishe centru polotnisha Diametr sonyachnogo kruga skladaye tretinu visoti polotnisha Nizhche rozpiznavalnogo znaku zliva napravo napis u viglyadi shodinok Ukrayinska Respublikanska Partiya sinogo koloru kirilichnim shriftom Granit uhvaleno IX Z yizdom URP 28 05 2016 Logotip iz zobrazhennyam partijnogo simvolu atakuyuchogo sokola i velikih liter URP shriftu Granit sinogo koloru na zolotomu foni dlya vigotovlennya partijnih znachkiv ta partijnoyi simvoliki na odyazi futbolkah kurtkah ta golovnih uborah tosho uhvaleno Centralnim Provodom URP 25 04 2018 Vidomi chleni partiyiLuk yanenko Levko Grigorovich Dzherdzh Sergij Fedorovich Gorbal Mikola Andrijovich Novozhenec Rostislav Pavlovich Kuncevich Mikola Vitalijovich Perepust Petro Mikitovich Kovalenko Sergij Stanislavovich Popovich Vladislav Mikolajovich Semchishin Roman AndrijovichPrimitki Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 1 grudnya 2018 Procitovano 1 grudnya 2018 minjust gov ua ros Arhiv originalu za 1 grudnya 2018 Procitovano 1 grudnya 2018 Romanyuk A Shveda Yu Politichni partiyi ta partijna sistema Ukrayini Partiyi ta elektoralna politika Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Lviv CPD Astrolyabiya 2005 348 s z dzherela 24 veresnya 2015 Kis Ya Pedich V Proces viniknennya politichnih partij v Ukrayini na pochatku 1990 h rokiv ta yih ninishnij stan Aktualni problemi Istoriyi Ukrayini Kurs lekcij Ivano Frankivskij nacionalnij tehnichnij universitet nafti i gazu Ivano Frankivsk 2004 Sergij Adamovich Problema derzhavnogo ustroyu Ukrayini v programovih zasadah i diyalnosti Ukrayinskoyi gelsinskoyi spilki v 1988 1990 rr doc Naukova biblioteka Prikarpatskogo nacionalnogo universitet imeni Vasilya Stefanika Ukrayinska respublikanska partiya Dovidnik z istoriyi Ukrayini v 3 h t Za red I Pidkovi ta R Shusta 1 e vid K Geneza 1999 T 3 R Ya 688 s ISBN 966 504 179 7 z dzherela 19 veresnya 2016 Sergij Adamovich Ideya sobornosti v ideologiyi ta diyalnosti Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi doc Naukova biblioteka Prikarpatskogo nacionalnogo universitet imeni Vasilya Stefanika Oficijnij sajt URP Arhiv originalu za 5 grudnya 2014 Procitovano 14 grudnya 2014 Komentari 06 04 2007 Arhiv originalu za 04 03 2016 Procitovano 14 grudnya 2014 PDF 26 bereznya 2006 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2018 Oficijnij sajt URP Arhiv originalu za 20 grudnya 2014 Procitovano 14 grudnya 2014 Oficijnij sajt URP Arhiv originalu za 20 grudnya 2014 Procitovano 14 grudnya 2014 urp1990 com ua Arhiv originalu za 13 chervnya 2021 Procitovano 21 lipnya 2021 LiteraturaGdichinskij B P Derzhavnij ustrij Ukrayini politiko istorichnij aspekt Chernivci Ruta 2007 167 s Ejsmont V Ukrayinska respublikanska partiya 1990 1994 Dati podiyi fakti K Ukrayinska respublikanska partiya 1994 40 s Garan O V Ubiti drakona Z istoriyi Ruhu ta novih partij Ukrayini K Libid 1993 200 s Pravo viboru politichni partiyi ta viborchi bloki Uporyad Tomenko M Procenko O K Zapovit 1998 128 s PosilannyaOficijnij sajt Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi 30 kvitnya 2020 u Wayback Machine Storinka v Facebook Kartka Ukrayinskoyi respublikanskoyi partiyi 7 zhovtnya 2011 u Wayback Machine na sajti Centru politichnoyi informaciyi DATA