Однопарті́йна систе́ма (монопартійна система), партократія — тип політичної системи, що характеризується монопольним правом однієї партії брати участь у державному будівництві.
Теоретичне визначення
Пайпс зазначає, що сам термін «партія» погано підходить до опису системи, при якій існує тільки одна правляча партія. Слово «партія» походить від латинського pars або «частина», що за визначенням не може бути єдиним, як і не може бути тотожним цілому. [en] зазначає, що партійна система являє собою ситуацію, коли є дві або більше партій, що конкурують між собою. Він вважає, що країни лише з однією партією не можуть розглядатись як такі, що мають партійну систему. Проте, така точка зору не підтримується більшістю дослідників партійних систем. Дюверже, Джованні Сарторі, Джеймс зазначають, що в ряді держав соціально-класова структура об'єктивно визначає однопартійний тип політичної системи. Це дає підстави розглядати однопартійність як особливий тип партійної системи.
У цих системах партія злилася з державою, виходячи з цього держава забороняє діяльність інших партій, вважаючи їх непотрібними. Партія має сильний контроль над державним апаратом (як це мало місце в комуністичних державах), чи створюється для того, щоб перебрати на себе функції державного апарату. Партії в однопартійних системах концентрують свою діяльність на мобілізації мас, комунікації та контролі. Вони не можуть розглядатися як альтернативні джерела політичних ідей тому, що надзвичайно пов'язані з тими, хто керує державою. Однопартійні країни вважаються деспотичними та нетолерантними. У таких державах змінюється лише інтенсивність репресій та сила примусового контролю.
Різновиди однопартійної системи
Сарторі вибудовує свою класифікацію однопартійних систем на основі інтенсивності репресій та контролю. Він розрізняє: однопартійну тоталітарну систему, однопартійну авторитарну систему, однопартійну догматичну систему. Серед класичних різновидів однопартійних систем розрізняють два їх основні різновиди:
- системи, в яких всі партії, крім правлячої, офіційно заборонені або їх існування є формальним, заснованим на визнанні провідної ролі партії-гегемона;
- системи, в яких в умовах плюралістичної демократії, але за переважання непартійної політичної культури існує лише одна партія, а спроби сформувати інші партії ще не робились або зазнали поразки (але не через протидію їм з боку політичної влади).
Зазвичай принцип однопартійного правління закріплюється в конституційному порядку. У більшості держав цього типу основний закон безпосередньо вказує єдину легально існуючу партію. Порівняно рідко зустрічається формула однопартійності, яка не вказує конкретну партію й відсилає до рішення відповідного органу влади (наприклад у Сьєрра-Леоне таке рішення приймається 2/3 парламенту). Нарешті, у деяких країнах (Камерун, Кот-д'Івуар) конституція формально проголошує принцип свободи утворення й діяльності політичних партій, тоді як на практиці у цих країнах склались та функціонують однопартійні системи.
На підставі цього Блондель запропонував свою класифікацію однопартійних систем. Він розрізняє:
- однопартійну систему конституційного (законного) правління,
- однопартійну систему з неконституційними репресіями проти опозиції,
- однопартійну систему природного характеру.
Дюверже в рамках однопартійності розглядає її комуністичний та фашистські типи, а також турецький (авторитарний) варіант однопартійності (1923—1946 рр.).
Приклади однопартійних систем
Монопартійна система в основному була явищем ХХ століття. Вона була надбанням тоталітарних режимів. Перші однопартійні режими з'являються в 20-30-х рр. в СРСР, Італії, Німеччині. У кінці 40-х рр. однопартійні системи були або комуністичними (13 з 23) або авторитарно-консервативними як Іспанія, Португалія, Тайвань. Два десятиріччя пізніше кількість однопартійних популістських систем збільшилась, особливо у південній Африці. Найбільша група однопартійних систем виникла в рамках тих популістських режимів, які з'явились у другій половині 80-х рр. Наприкінці 80-х рр. 2/5 країн світу були однопартійними, та вже з середини 90-х рр. ця пропорція дещо зменшилась.
Лише члени правлячої партії могли обіймати державні посади. Тут проявляється ще один феномен тоталітарної держави, такий, як злиття партійних і державних органів.
Однопартійність ідеологічно виправдовувалася тоталітарними режимами. Правлячу партію називали носієм всіх політичних і моральних чеснот. Так, комуністичну партію називали провідною і спрямовуючою: «Провідною і спрямовуючою силою радянського народу як в роки мирного будівництва, так і в дні війни була партія Леніна, партія більшовиків. Ні одна партія не мала і не має такого авторитету серед народних мас, як наша більшовицька партія. Більшовицька партія є передовим загоном робітничого класу та інших прошарків трудящих.»
Інші політичні партії були непотрібними комуністичному режимові, а тому визнавались ворожими. Так, Молотов, виступаючи 29 листопада на з'їзді, заявив: «Все найкраще в демократичному ладі інших держав ми беремо і переносимо в нашу країну і застосовуємо до наших умов радянської держави. За бортом залишається лише умовна нелегальність для політичних партій, крім партії комунізму. В нашій країні інші політичні партії, як показав весь наш досвід, є агентурою реставраторів капіталізму, не може бути місця для їхньої легалізації.»
На відміну від Радянського Союзу в нацистській Німеччині однопартійність була закріплена юридично майже відразу. Декрет від 14 липня 1933 р. говорить: «Націонал-соціалістична німецька робітнича партія є єдиною партією в Німеччині. Будь-хто, хто зробить кроки до збереження організаційної структури якої-небудь іншої політичної партії або до створення нової політичної партії, буде підданий покаранню у вигляді каторжних робіт строком до трьох років або тюремному ув'язненню терміном від шести місяців до трьох років, якщо його діяння не зажадають більш тяжкого покарання відповідно до інших розпоряджень.»
Введення однопартійної системи було необхідним для уніфікації всього суспільного життя. Проголошення однопартійності стало першим кроком до тотального контролю над державою і суспільством і насадження їм своїх принципів та ідеалів. Існування інших партій не допускалось, оскільки вони могли б перешкоджати рухові суспільства «єдино правильним» шляхом.
Сучасний стан
У 21 столітті спостерігається відчутна криза однопартійної політичної системи. Сьогодні однопартійна система вважається родовою ознакою недемократичних політичних режимів, передусім тоталітарних (комуністичних і фашистських), але продовжує існувати в деяких країнах світу.
Держава | Заснування системи |
---|---|
Північна Корея | 30/06/1949 |
Лаос | 02/12/1975 |
КНР | 01/10/1949 |
Куба | 03/10/1965 |
В'єтнам | 02/07/1976 |
Еритрея | 10/02/1994 |
Див. також
Джерела
- Шведа Ю. Р. Політичні партії : енциклопедичний словник. — Львів : Астролябія, 2004. — 500 с.
- Дмитрий Волкогонов. Триумф и трагедия. Политический портрет И. В. Сталина (книга 2). М., 1989.
- Ханна Арендт Джерела тоталітаризму. К., Дух і літера, 2005.
Література
- Ю. Шведа. Партократія // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 545. — .
Посилання
- Однопартійна система // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- (перс.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Odnoparti jna siste ma monopartijna sistema partokratiya tip politichnoyi sistemi sho harakterizuyetsya monopolnim pravom odniyeyi partiyi brati uchast u derzhavnomu budivnictvi Teoretichne viznachennyaPajps zaznachaye sho sam termin partiya pogano pidhodit do opisu sistemi pri yakij isnuye tilki odna pravlyacha partiya Slovo partiya pohodit vid latinskogo pars abo chastina sho za viznachennyam ne mozhe buti yedinim yak i ne mozhe buti totozhnim cilomu en zaznachaye sho partijna sistema yavlyaye soboyu situaciyu koli ye dvi abo bilshe partij sho konkuruyut mizh soboyu Vin vvazhaye sho krayini lishe z odniyeyu partiyeyu ne mozhut rozglyadatis yak taki sho mayut partijnu sistemu Prote taka tochka zoru ne pidtrimuyetsya bilshistyu doslidnikiv partijnih sistem Dyuverzhe Dzhovanni Sartori Dzhejms zaznachayut sho v ryadi derzhav socialno klasova struktura ob yektivno viznachaye odnopartijnij tip politichnoyi sistemi Ce daye pidstavi rozglyadati odnopartijnist yak osoblivij tip partijnoyi sistemi U cih sistemah partiya zlilasya z derzhavoyu vihodyachi z cogo derzhava zaboronyaye diyalnist inshih partij vvazhayuchi yih nepotribnimi Partiya maye silnij kontrol nad derzhavnim aparatom yak ce malo misce v komunistichnih derzhavah chi stvoryuyetsya dlya togo shob perebrati na sebe funkciyi derzhavnogo aparatu Partiyi v odnopartijnih sistemah koncentruyut svoyu diyalnist na mobilizaciyi mas komunikaciyi ta kontroli Voni ne mozhut rozglyadatisya yak alternativni dzherela politichnih idej tomu sho nadzvichajno pov yazani z timi hto keruye derzhavoyu Odnopartijni krayini vvazhayutsya despotichnimi ta netolerantnimi U takih derzhavah zminyuyetsya lishe intensivnist represij ta sila primusovogo kontrolyu Riznovidi odnopartijnoyi sistemiSartori vibudovuye svoyu klasifikaciyu odnopartijnih sistem na osnovi intensivnosti represij ta kontrolyu Vin rozriznyaye odnopartijnu totalitarnu sistemu odnopartijnu avtoritarnu sistemu odnopartijnu dogmatichnu sistemu Sered klasichnih riznovidiv odnopartijnih sistem rozriznyayut dva yih osnovni riznovidi sistemi v yakih vsi partiyi krim pravlyachoyi oficijno zaboroneni abo yih isnuvannya ye formalnim zasnovanim na viznanni providnoyi roli partiyi gegemona sistemi v yakih v umovah plyuralistichnoyi demokratiyi ale za perevazhannya nepartijnoyi politichnoyi kulturi isnuye lishe odna partiya a sprobi sformuvati inshi partiyi she ne robilis abo zaznali porazki ale ne cherez protidiyu yim z boku politichnoyi vladi Zazvichaj princip odnopartijnogo pravlinnya zakriplyuyetsya v konstitucijnomu poryadku U bilshosti derzhav cogo tipu osnovnij zakon bezposeredno vkazuye yedinu legalno isnuyuchu partiyu Porivnyano ridko zustrichayetsya formula odnopartijnosti yaka ne vkazuye konkretnu partiyu j vidsilaye do rishennya vidpovidnogo organu vladi napriklad u Syerra Leone take rishennya prijmayetsya 2 3 parlamentu Nareshti u deyakih krayinah Kamerun Kot d Ivuar konstituciya formalno progoloshuye princip svobodi utvorennya j diyalnosti politichnih partij todi yak na praktici u cih krayinah sklalis ta funkcionuyut odnopartijni sistemi Na pidstavi cogo Blondel zaproponuvav svoyu klasifikaciyu odnopartijnih sistem Vin rozriznyaye odnopartijnu sistemu konstitucijnogo zakonnogo pravlinnya odnopartijnu sistemu z nekonstitucijnimi represiyami proti opoziciyi odnopartijnu sistemu prirodnogo harakteru Dyuverzhe v ramkah odnopartijnosti rozglyadaye yiyi komunistichnij ta fashistski tipi a takozh tureckij avtoritarnij variant odnopartijnosti 1923 1946 rr Prikladi odnopartijnih sistemMonopartijna sistema v osnovnomu bula yavishem HH stolittya Vona bula nadbannyam totalitarnih rezhimiv Pershi odnopartijni rezhimi z yavlyayutsya v 20 30 h rr v SRSR Italiyi Nimechchini U kinci 40 h rr odnopartijni sistemi buli abo komunistichnimi 13 z 23 abo avtoritarno konservativnimi yak Ispaniya Portugaliya Tajvan Dva desyatirichchya piznishe kilkist odnopartijnih populistskih sistem zbilshilas osoblivo u pivdennij Africi Najbilsha grupa odnopartijnih sistem vinikla v ramkah tih populistskih rezhimiv yaki z yavilis u drugij polovini 80 h rr Naprikinci 80 h rr 2 5 krayin svitu buli odnopartijnimi ta vzhe z seredini 90 h rr cya proporciya desho zmenshilas Lishe chleni pravlyachoyi partiyi mogli obijmati derzhavni posadi Tut proyavlyayetsya she odin fenomen totalitarnoyi derzhavi takij yak zlittya partijnih i derzhavnih organiv Odnopartijnist ideologichno vipravdovuvalasya totalitarnimi rezhimami Pravlyachu partiyu nazivali nosiyem vsih politichnih i moralnih chesnot Tak komunistichnu partiyu nazivali providnoyu i spryamovuyuchoyu Providnoyu i spryamovuyuchoyu siloyu radyanskogo narodu yak v roki mirnogo budivnictva tak i v dni vijni bula partiya Lenina partiya bilshovikiv Ni odna partiya ne mala i ne maye takogo avtoritetu sered narodnih mas yak nasha bilshovicka partiya Bilshovicka partiya ye peredovim zagonom robitnichogo klasu ta inshih prosharkiv trudyashih Inshi politichni partiyi buli nepotribnimi komunistichnomu rezhimovi a tomu viznavalis vorozhimi Tak Molotov vistupayuchi 29 listopada na z yizdi zayaviv Vse najkrashe v demokratichnomu ladi inshih derzhav mi beremo i perenosimo v nashu krayinu i zastosovuyemo do nashih umov radyanskoyi derzhavi Za bortom zalishayetsya lishe umovna nelegalnist dlya politichnih partij krim partiyi komunizmu V nashij krayini inshi politichni partiyi yak pokazav ves nash dosvid ye agenturoyu restavratoriv kapitalizmu ne mozhe buti miscya dlya yihnoyi legalizaciyi Na vidminu vid Radyanskogo Soyuzu v nacistskij Nimechchini odnopartijnist bula zakriplena yuridichno majzhe vidrazu Dekret vid 14 lipnya 1933 r govorit Nacional socialistichna nimecka robitnicha partiya ye yedinoyu partiyeyu v Nimechchini Bud hto hto zrobit kroki do zberezhennya organizacijnoyi strukturi yakoyi nebud inshoyi politichnoyi partiyi abo do stvorennya novoyi politichnoyi partiyi bude piddanij pokarannyu u viglyadi katorzhnih robit strokom do troh rokiv abo tyuremnomu uv yaznennyu terminom vid shesti misyaciv do troh rokiv yaksho jogo diyannya ne zazhadayut bilsh tyazhkogo pokarannya vidpovidno do inshih rozporyadzhen Vvedennya odnopartijnoyi sistemi bulo neobhidnim dlya unifikaciyi vsogo suspilnogo zhittya Progoloshennya odnopartijnosti stalo pershim krokom do totalnogo kontrolyu nad derzhavoyu i suspilstvom i nasadzhennya yim svoyih principiv ta idealiv Isnuvannya inshih partij ne dopuskalos oskilki voni mogli b pereshkodzhati ruhovi suspilstva yedino pravilnim shlyahom Suchasnij stanPolitichni sistemi krayin Prezidentska respublika Parlamentsko prezidentska respublika Prezidentsko parlamentska respublika Parlamentska respublika Parlamentska konstitucijna monarhiya Konstitucijna monarhiya Absolyutistska monarhiya Odnopartijna sistema Vijskova diktatura U 21 stolitti sposterigayetsya vidchutna kriza odnopartijnoyi politichnoyi sistemi Sogodni odnopartijna sistema vvazhayetsya rodovoyu oznakoyu nedemokratichnih politichnih rezhimiv peredusim totalitarnih komunistichnih i fashistskih ale prodovzhuye isnuvati v deyakih krayinah svitu Derzhava Zasnuvannya sistemi Pivnichna Koreya 30 06 1949 Laos 02 12 1975 KNR 01 10 1949 Kuba 03 10 1965 V yetnam 02 07 1976 Eritreya 10 02 1994Div takozhDvopartijna sistema Bagatopartijna sistemaDzherelaShveda Yu R Politichni partiyi enciklopedichnij slovnik Lviv Astrolyabiya 2004 500 s Dmitrij Volkogonov Triumf i tragediya Politicheskij portret I V Stalina kniga 2 M 1989 Hanna Arendt Dzherela totalitarizmu K Duh i litera 2005 Literatura Yu Shveda Partokratiya Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 545 ISBN 978 966 611 818 2 PosilannyaOdnopartijna sistema Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 pers