Джованні Сарторі (італ. Giovanni Sartori; 13 травня 1924, Флоренція — 4 квітня 2017, Рим[]) — американський філософ і соціолог італійського походження. Автор книжки «Переглядаючи теорію демократії» (1987). З 1976 жив у США.
Джованні Сарторі | |
---|---|
Народився | 13 травня 1924[1][2][3] Флоренція, Королівство Італія[4] |
Помер | 4 квітня 2017[5][1][…](92 роки) Рим, Італія ·d |
Поховання | Флоренція |
Країна | Італія[6] Королівство Італія |
Діяльність | журналіст, політолог, письменник, соціолог, викладач університету, філософ |
Alma mater | Флорентійський університет |
Галузь | порівняльна політологія |
Заклад | Колумбійський університет Флорентійський університет |
Аспіранти, докторанти | Джанфранко Паскіно |
Членство | Національна академія дей-Лінчей Американська академія мистецтв і наук |
Нагороди | |
Особ. сторінка | giovannisartori.it |
Джованні Сарторі у Вікісховищі |
Біографія
Джованні Сарторі — один із лідерів «флорентійської школи» політичних досліджень. Автор багатьох наукових праць, низки порівняльних досліджень політичних систем Італії та інших країн. Праці Сарторі перекладено 30 іноземними мовами. Тривалий час працював у США, професор Колумбійського університету у Нью-Йорку, почесний доктор університетів Генуї, Джорджтауна, Гвадалахари, Буенос-Айреса, Бухареста.
Продовжуючи традиції Парето і Лассвела, розробляв концепцію «еліти» у демократичних країнах, яку розглядав одночасно як «контролюючу меншість» і «артефакт демократичних процедур». Демократію розглядав як «стратархію» — «конфігурацію влади без вершини» (нестрога піраміда). Оскільки сучасна концепція «демократії» далека від античного ідеалу «влади народу», то Сарторі воліє її іменувати «селективною поліархією», коли влада належить меншості, та на відміну від олігархії, влада не закрита від суспільства та допускає опозицію.
- 2005 — лауреат премії принца Астурійського у номінації «Громадські науки».
Сарторі і критика засобів масової інформації
Праця Сарторі Homo Videns: Televisione e Post-Pensiero (1997) є науково-популярним есе, в якому розглянуто одночасно і критику засобів масової інформації, і їх філософію. В основу есе Сарторі поклав працю неокантіанця Ернста Кассірера, де людину, за аналогією з терміном homo sapiens розглянуто як animal symbolicum.
Базуючись на цьому, Сарторі характеризує вплив ЗМІ як заміщення абстрактного, аналітичного, логічного, систематичного і, нарешті, реалістичного мислення на віртуальні зображення, які маніпулюють з візуальним сприйняттям. Посилаючись на світогляд Лейбніца та Віко, і, крім того, на кантівську різницю між mundus intelligibilis (світом ідей) та mundus sensibilis (світом чуттєвого сприйняття), яка описана в його «Критиці чистого розуму», Сарторі формулює головні тези, згідно з якими homo sapiens в результаті регресії перетворюється на homo videns.
Теорія Сарторі доповнює і розширює ідеї Аллана Блума, Юрґена Габермаса та Нейла Постмана (Neil Postman). Одночасно він розглядає себе як противагу «негропонтізму» Ніколаса Негропонте, який бачить ЗМІ виключно як інструменти демократичної цивілізації, яка розвивається. Крім того, Сарторі знаходиться в опозиції до всіх напрямків постмодернізму і , які борються з раціональністю і ідентичністю, як ознаками насилля.
Основний аргумент Сарторі полягає в тому, що існує суттєва різниця між поняттями бачити і розуміти, розпізнати і збагнути і головне завдання полягає у визначенні цієї різниці. В той час, коли сенс нам пасивно передає візуальні ідеї, які не мають ні структури, ні змісту, наш розум будує кореляційні зв'язки через визначення. Крім того, наше мислення здатне відірвати нас від власного досвіду. Мова є засобом цього дискурсивного, аналітичного міркування, яке водночас є і відображенням. Реальність і власний досвід не будуються на сенсорних стимулах, а є результатом активної семантичної, логічної та систематичної організації змісту свідомості.
Homo videns навпаки втрачає контакт з реальністю і з самим собою в цифрових, віртуальних зображених світах. Блукання в циркулярах гіпертекстів та грайливе ковзання у віртуальному примарному світі призводить до втрати самоконтролю, хаотичної дезорієнтації, фрагментації невротичного-Я і поділу на множинні особистості. Доповнюючи Лейбніца, який показав, що мислення та вільний вибір знаходяться в безпосередньому зв'язку, Сарторі прийшов до висновку, що сучасний Homo ludens також невільний, контролюється ззовні і є політично некомпетентним, що ставить під сумнів існування представницької демократії або руйнує її, замінюючи на медіакратію.
Вибрані твори
- Democrazia e definizioni. Bologna: Il Mulino, 1957.
- Parties and Party Systems. Cambridge: Cambridge University Press, 1976. .
- The Theory of Democracy Revisited. Chatham, N.J: Chatham House, 1987. .
- Comparative Constitutional Engineering. Basingstoke: Macmillan, 1994. .
- «Concept Misformation in Comparative Politics» The American Political Science Review: Vol. LXIV, no. 4
- Homo videns. La sociedad teledirigida [ 4 листопада 2008 у Wayback Machine.]
Примітки
- Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #120953587 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Muore il politologo Giovanni Sartori, inventò i termini Mattarellum e Porcellum — Roma: GEDI Gruppo Editoriale, 1976. — ISSN 0390-1076; 2499-0817
- LIBRIS — 2018.
- Note biografiche e bibliografia Giovanni Sartori (PDF).
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhovanni Sartori ital Giovanni Sartori 13 travnya 1924 Florenciya 4 kvitnya 2017 Rim dzherelo amerikanskij filosof i sociolog italijskogo pohodzhennya Avtor knizhki Pereglyadayuchi teoriyu demokratiyi 1987 Z 1976 zhiv u SShA Dzhovanni SartoriNarodivsya13 travnya 1924 1924 05 13 1 2 3 Florenciya Korolivstvo Italiya 4 Pomer4 kvitnya 2017 2017 04 04 5 1 92 roki Rim Italiya dPohovannyaFlorenciyaKrayina Italiya 6 Korolivstvo ItaliyaDiyalnistzhurnalist politolog pismennik sociolog vikladach universitetu filosofAlma materFlorentijskij universitetGaluzporivnyalna politologiyaZakladKolumbijskij universitet Florentijskij universitetAspiranti doktorantiDzhanfranko PaskinoChlenstvoNacionalna akademiya dej Linchej Amerikanska akademiya mistectv i naukNagorodiGrant Guggengajma d d 2001 d d 2009 Osob storinkagiovannisartori it Dzhovanni Sartori u VikishovishiBiografiyaDzhovanni Sartori odin iz lideriv florentijskoyi shkoli politichnih doslidzhen Avtor bagatoh naukovih prac nizki porivnyalnih doslidzhen politichnih sistem Italiyi ta inshih krayin Praci Sartori perekladeno 30 inozemnimi movami Trivalij chas pracyuvav u SShA profesor Kolumbijskogo universitetu u Nyu Jorku pochesnij doktor universitetiv Genuyi Dzhordzhtauna Gvadalahari Buenos Ajresa Buharesta Prodovzhuyuchi tradiciyi Pareto i Lassvela rozroblyav koncepciyu eliti u demokratichnih krayinah yaku rozglyadav odnochasno yak kontrolyuyuchu menshist i artefakt demokratichnih procedur Demokratiyu rozglyadav yak stratarhiyu konfiguraciyu vladi bez vershini nestroga piramida Oskilki suchasna koncepciya demokratiyi daleka vid antichnogo idealu vladi narodu to Sartori voliye yiyi imenuvati selektivnoyu poliarhiyeyu koli vlada nalezhit menshosti ta na vidminu vid oligarhiyi vlada ne zakrita vid suspilstva ta dopuskaye opoziciyu 2005 laureat premiyi princa Asturijskogo u nominaciyi Gromadski nauki Sartori i kritika zasobiv masovoyi informaciyiPracya Sartori Homo Videns Televisione e Post Pensiero 1997 ye naukovo populyarnim ese v yakomu rozglyanuto odnochasno i kritiku zasobiv masovoyi informaciyi i yih filosofiyu V osnovu ese Sartori poklav pracyu neokantiancya Ernsta Kassirera de lyudinu za analogiyeyu z terminom homo sapiens rozglyanuto yak animal symbolicum Bazuyuchis na comu Sartori harakterizuye vpliv ZMI yak zamishennya abstraktnogo analitichnogo logichnogo sistematichnogo i nareshti realistichnogo mislennya na virtualni zobrazhennya yaki manipulyuyut z vizualnim sprijnyattyam Posilayuchis na svitoglyad Lejbnica ta Viko i krim togo na kantivsku riznicyu mizh mundus intelligibilis svitom idej ta mundus sensibilis svitom chuttyevogo sprijnyattya yaka opisana v jogo Kritici chistogo rozumu Sartori formulyuye golovni tezi zgidno z yakimi homo sapiens v rezultati regresiyi peretvoryuyetsya na homo videns Teoriya Sartori dopovnyuye i rozshiryuye ideyi Allana Bluma Yurgena Gabermasa ta Nejla Postmana Neil Postman Odnochasno vin rozglyadaye sebe yak protivagu negropontizmu Nikolasa Negroponte yakij bachit ZMI viklyuchno yak instrumenti demokratichnoyi civilizaciyi yaka rozvivayetsya Krim togo Sartori znahoditsya v opoziciyi do vsih napryamkiv postmodernizmu i yaki boryutsya z racionalnistyu i identichnistyu yak oznakami nasillya Osnovnij argument Sartori polyagaye v tomu sho isnuye suttyeva riznicya mizh ponyattyami bachiti i rozumiti rozpiznati i zbagnuti i golovne zavdannya polyagaye u viznachenni ciyeyi riznici V toj chas koli sens nam pasivno peredaye vizualni ideyi yaki ne mayut ni strukturi ni zmistu nash rozum buduye korelyacijni zv yazki cherez viznachennya Krim togo nashe mislennya zdatne vidirvati nas vid vlasnogo dosvidu Mova ye zasobom cogo diskursivnogo analitichnogo mirkuvannya yake vodnochas ye i vidobrazhennyam Realnist i vlasnij dosvid ne buduyutsya na sensornih stimulah a ye rezultatom aktivnoyi semantichnoyi logichnoyi ta sistematichnoyi organizaciyi zmistu svidomosti Homo videns navpaki vtrachaye kontakt z realnistyu i z samim soboyu v cifrovih virtualnih zobrazhenih svitah Blukannya v cirkulyarah gipertekstiv ta grajlive kovzannya u virtualnomu primarnomu sviti prizvodit do vtrati samokontrolyu haotichnoyi dezoriyentaciyi fragmentaciyi nevrotichnogo Ya i podilu na mnozhinni osobistosti Dopovnyuyuchi Lejbnica yakij pokazav sho mislennya ta vilnij vibir znahodyatsya v bezposerednomu zv yazku Sartori prijshov do visnovku sho suchasnij Homo ludens takozh nevilnij kontrolyuyetsya zzovni i ye politichno nekompetentnim sho stavit pid sumniv isnuvannya predstavnickoyi demokratiyi abo rujnuye yiyi zaminyuyuchi na mediakratiyu Vibrani tvoriDemocrazia e definizioni Bologna Il Mulino 1957 Parties and Party Systems Cambridge Cambridge University Press 1976 ISBN 0 521 29106 2 The Theory of Democracy Revisited Chatham N J Chatham House 1987 ISBN 0 934540 49 7 Comparative Constitutional Engineering Basingstoke Macmillan 1994 ISBN 0 333 62967 1 Concept Misformation in Comparative Politics The American Political Science Review Vol LXIV no 4 Homo videns La sociedad teledirigida 4 listopada 2008 u Wayback Machine PrimitkiMuzej Solomona Guggengajma 1937 d Track Q10498496d Track Q201469 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Deutsche Nationalbibliothek Record 120953587 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Muore il politologo Giovanni Sartori invento i termini Mattarellum e Porcellum Roma GEDI Gruppo Editoriale 1976 ISSN 0390 1076 2499 0817 d Track Q85329d Track Q220d Track Q1379906 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Note biografiche e bibliografia Giovanni Sartori PDF Posilannya