Ліберальний консерватизм — політична ідеологія, що поєднує консервативну політику з ліберальними позиціями, особливо з економічних, соціальних та етичних питань.
Ліберальний консерватизм включає класичний ліберальний погляд на мінімальне втручання уряду в економіку, згідно з яким люди повинні вільно брати участь у ринку та створювати матеріальні блага без втручання уряду. Однак ліберальний консерватизм також стверджує, що люди не можуть повністю залежати від того, щоб діяти відповідально в інших сферах життя, тому ліберальні консерватори вважають, що для забезпечення правопорядку необхідна сильна держава, а соціальні інститути необхідні для розвитку почуття обов'язку і відповідальність перед нацією. Вони також підтримують громадянські свободи, а також деякі соціально-консервативні позиції. У Європі, ліберальний консерватизм — основна форма сучасного консерватизму та правоцентристської політики.
Термінологія і характеристика
І «консерватизм», і «лібералізм» протягом століть мали різне значення. Термін «ліберальний консерватизм» вживається досить по-різному. Зазвичай він протиставляється «аристократичному консерватизму», який розглядає принцип рівності як щось, що не суперечить людській природі і натомість підкреслює ідею природної нерівності. Оскільки консерватори в демократичних країнах прийняли типові ліберальні інститути, такі як верховенство права, приватна власність, ринкова економіка та конституційний представник уряду, ліберальний елемент ліберального консерватизму став консенсусом серед консерваторів. У деяких країнах (наприклад, у Великій Британії та США) термін «ліберальний консерватизм» розуміється просто як «консерватизм».
Тим не менш, у США консерватори часто поєднують економічний індивідуалізм класичних лібералів з берканською формою консерватизму, що підкреслює природні нерівності між людьми, ірраціональність поведінки людини як основу людського потягу до порядку та стабільності та відмови від природного права в якості основи для уряду. Однак, з іншого погляду, американський консерватизм («гібрид консерватизму та класичного лібералізму») прийняв три принципи берканського консерватизму, а саме: недовіра до влади держави, перевага свободи над рівністю та патріотизм, відкинувши три інших принципи, а саме лояльність до традиційних інституцій ієрархії, скептицизм щодо прогресу та елітарність. Отже, у США термін «ліберальний консерватизм» не використовується. Американський «» сильно відрізняється від і займає лівоцентристський політичний спектр, тоді як соціал-демократія становить значну частину лівих центрів.
В свою чергу, в застосуванні ліберальних принципів і принципів вільного ринку європейські ліберальні консерватори чітко відрізняються від тих, хто дотримується національних консервативних, повністю соціал-консервативних або правих принципів.
Ліберально-консервативні партії
- Албанія: Демократична партія Албанії
- Аргентина: , Республіканська пропозиція
- Австралія: Коаліція (Ліберальна партія Австралії, , Аграрна ліберальна партія, Національна партія Австралії)
- Австрія: Австрійська народна партія
- Білорусь: Об'єднана громадянська партія
- Бельгія: Новий фламандський альянс
- Бразилія: Демократи
- Болгарія: Союз демократичних сил
- Велика Британія: Консервативна партія
- Канада: Консервативна партія Канади,
- Кіпр: Демократичне об'єднання
- Чехія: Громадянська демократична партія, TOP 09,
- Данія: Консервативна народна партія
- Естонія: Вітчизна, Партія реформ Естонії
- Фінляндія: Національна коаліція
- Франція: Республіканці, ,
- Грузія: Єдиний національний рух, Європейська Грузія
- Німеччина: Християнсько-демократичний союз, Християнсько-соціальний союз
- Греція: Нова демократія
- Ірландія: Фіанна Файл, Фіне Гел
- Ізраїль: Лікуд
- Італія: Вперед, Італія
- Японія:
- Латвія: Єдність
- Ліван:
- Литва: Союз Вітчизни
- Мальта: Націоналістична партія
- Молдова: Ліберально-демократична партія Молдови
- Монако:
- Нідерланди: Християнсько-демократичний заклик, Народна партія за свободу і демократію
- Норвегія: Консервативна партія
- Польща: Громадянська платформа,
- Португалія: Соціал-демократична партія
- Румунія: Національна ліберальна партія
- Росія:
- Сербія: Сербська прогресивна партія
- Словаччина: Звичайні люди та незалежні особистості, Міст
- Словенія: Словенська демократична партія
- Іспанія: Народна партія,
- Швеція: Помірна коаліційна партія
- Швейцарія:
- Хорватія: Хорватська демократична співдружність
- США: Республіканська партія
- Туреччина:
- Україна: Європейська солідарність, Об'єднання «Самопоміч»
Див. також
Примітки
- . www.parties-and-elections.eu. Архів оригіналу за 30 грудня 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
- Johnston, Larry (2007). Politics : an introduction to the modern democratic state. Toronto : UTP.
- Wooldridge, Adrian; Micklethwait, John (21 грудня 2011). (англ.). Penguin Books Limited. ISBN . Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 6 лютого 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2014. Процитовано 21 березня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Nicole A. Thomas; Tobias Loetscher; Danielle Clode; Michael E. R. Nicholls (2 травня 2012). Right-Wing Politicians Prefer the Emotional Left. PLOS ONE. 7 (5): 4. Bibcode:2012PLoSO...736552T. doi:10.1371/journal.pone.0036552. PMC 3342249. PMID 22567166.
The Liberal Party of Australia has an ideology in line with liberal conservatism and is therefore right of centre.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Ralph P Guntzel (2010). . Tectum Wissenschaftsverlag. с. 162. ISBN . Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- Janusz Bugajski (2002). . M.E. Sharpe. с. 22. ISBN . Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- Kirby, Peadar (2003), Introduction to Latin America: Twenty-First Century Challenges, Sage, с. 157
- Paul Lewis (2002). Political Parties in Post-Communist Eastern Europe. Routledge. с. 53. ISBN .
- John Nagle; Alison Mahr (1999). . SAGE Publications. с. 188. ISBN . Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- Elizabeth Bakke (2010). . У Sabrina P. Ramet (ред.). Central and Southeast European Politics since 1989. Cambridge University Press. с. 78. ISBN . Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 21 березня 2020.
- Maciej Stobinski (2014). . У Lucyna Czechowska; Krzysztof Olszewski (ред.). Central Europe on the Threshold of the 21st Century: Interdisciplinary Perspectives on Challenges in Politics and Society. Cambridge Scholars Publishing. с. 296. ISBN . Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- Otto Eibl; Michal Pink (2016). . У Ruxandra Boicu; Silvia Branea; Adriana Stefanel (ред.). Political Communication and European Parliamentary Elections in Times of Crisis: Perspectives from Central and South-Eastern Europe. Palgrave Macmillan UK. с. 258. ISBN . Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- Kjetil Duvold (2017). When Left and Right is a Matter of Identity: Overlapping Political Dimensions in Estonia and Latvia. У Andrey Makarychev; Alexandra Yatsyk (ред.). . Springer. с. 132. ISBN . Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- Mads Dagnis Jensen (2015). . У Caroline Howard Gron; Peter Nedergaard; Anders Wivel (ред.). The Nordic Countries and the European Union: Still the Other European Community?. Routledge. с. 89. ISBN . Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- Jose Maria Magone (2003). . Greenwood Publishing Group. с. 148. ISBN . Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- Kerstin Hamann; John Kelly (2010). . Routledge. с. 1980. ISBN . Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 21 березня 2020.
- Karan, Pradyumna P. (2005), , University Press of Kentucky, ISBN , архів оригіналу за 10 травня 2016, процитовано 21 березня 2020
- William D. Hoover, ред. (2011). Historical Dictionary of Postwar Japan. Scarecrow Press. с. 211. ISBN .
- Janusz Bugajski (2002). . M.E. Sharpe. с. 141. ISBN . Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 21 березня 2020.
- Arco Timmermans; Edwin van Rooyen; Gerrit Voerman (26 листопада 2014). . У Frans van Nispen; Peter Scholten (ред.). Policy analysis in the Netherlands. Policy Press. с. 189. ISBN . Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- Liubomir K. Topaloff (2012). Political Parties and Euroscepticism. Springer. с. 21. ISBN .
- Jose M. Magone (2017). The Statecraft of Consensus Democracies in a Turbulent World: A Comparative Study of Austria, Belgium, Luxembourg, the Netherlands and Switzerland. Taylor & Francis. с. 112. ISBN .
- Jean-Michel De Waele; Anna Paczesniak (2011). . У Erol Kulahci (ред.). Europeanisation and Party Politics. ECPR Press. с. 131. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- Andre Krouwel (2012). Party Transformations in European Democracies. SUNY Press. с. 348. ISBN .
- . Parties and Elections in Europe. 2016. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 30 грудня 2017.
- Stiskala, Jozef (2012), Party System of Slovak Republic and its Stability after 2010 and 2012 Elections in Comparative Perspective, Slovak Journal of Political Sciences, 12 (3): 233
- Alfio Cerami (2006). . LIT Verlag Munster. с. 29–. ISBN . Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- Inmaculada Egido (2005). . Nova Publishers. с. 14. ISBN . Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- Fernando Reinares (2014). . У Bruce Hoffman; Fernando Reinares (ред.). The Evolution of the Global Terrorist Threat: From 9/11 to Osama bin Laden's Death. Columbia University Press. с. 32. ISBN . Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- Peter Viggo Jakobsen (2006). . Taylor & Francis. с. 184–. ISBN . Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 21 березня 2020.
- Hariz Halilovich (2013). . Berghahn Books. с. 208. ISBN . Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 21 березня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Liberalnij konservatizm politichna ideologiya sho poyednuye konservativnu politiku z liberalnimi poziciyami osoblivo z ekonomichnih socialnih ta etichnih pitan Liberalnij konservatizm vklyuchaye klasichnij liberalnij poglyad na minimalne vtruchannya uryadu v ekonomiku zgidno z yakim lyudi povinni vilno brati uchast u rinku ta stvoryuvati materialni blaga bez vtruchannya uryadu Odnak liberalnij konservatizm takozh stverdzhuye sho lyudi ne mozhut povnistyu zalezhati vid togo shob diyati vidpovidalno v inshih sferah zhittya tomu liberalni konservatori vvazhayut sho dlya zabezpechennya pravoporyadku neobhidna silna derzhava a socialni instituti neobhidni dlya rozvitku pochuttya obov yazku i vidpovidalnist pered naciyeyu Voni takozh pidtrimuyut gromadyanski svobodi a takozh deyaki socialno konservativni poziciyi U Yevropi liberalnij konservatizm osnovna forma suchasnogo konservatizmu ta pravocentristskoyi politiki Terminologiya i harakteristikaI konservatizm i liberalizm protyagom stolit mali rizne znachennya Termin liberalnij konservatizm vzhivayetsya dosit po riznomu Zazvichaj vin protistavlyayetsya aristokratichnomu konservatizmu yakij rozglyadaye princip rivnosti yak shos sho ne superechit lyudskij prirodi i natomist pidkreslyuye ideyu prirodnoyi nerivnosti Oskilki konservatori v demokratichnih krayinah prijnyali tipovi liberalni instituti taki yak verhovenstvo prava privatna vlasnist rinkova ekonomika ta konstitucijnij predstavnik uryadu liberalnij element liberalnogo konservatizmu stav konsensusom sered konservatoriv U deyakih krayinah napriklad u Velikij Britaniyi ta SShA termin liberalnij konservatizm rozumiyetsya prosto yak konservatizm Tim ne mensh u SShA konservatori chasto poyednuyut ekonomichnij individualizm klasichnih liberaliv z berkanskoyu formoyu konservatizmu sho pidkreslyuye prirodni nerivnosti mizh lyudmi irracionalnist povedinki lyudini yak osnovu lyudskogo potyagu do poryadku ta stabilnosti ta vidmovi vid prirodnogo prava v yakosti osnovi dlya uryadu Odnak z inshogo poglyadu amerikanskij konservatizm gibrid konservatizmu ta klasichnogo liberalizmu prijnyav tri principi berkanskogo konservatizmu a same nedovira do vladi derzhavi perevaga svobodi nad rivnistyu ta patriotizm vidkinuvshi tri inshih principi a same loyalnist do tradicijnih institucij iyerarhiyi skepticizm shodo progresu ta elitarnist Otzhe u SShA termin liberalnij konservatizm ne vikoristovuyetsya Amerikanskij silno vidriznyayetsya vid i zajmaye livocentristskij politichnij spektr todi yak social demokratiya stanovit znachnu chastinu livih centriv V svoyu chergu v zastosuvanni liberalnih principiv i principiv vilnogo rinku yevropejski liberalni konservatori chitko vidriznyayutsya vid tih hto dotrimuyetsya nacionalnih konservativnih povnistyu social konservativnih abo pravih principiv Liberalno konservativni partiyi Albaniya Demokratichna partiya Albaniyi Argentina Respublikanska propoziciya Avstraliya Koaliciya Liberalna partiya Avstraliyi Agrarna liberalna partiya Nacionalna partiya Avstraliyi Avstriya Avstrijska narodna partiya Bilorus Ob yednana gromadyanska partiya Belgiya Novij flamandskij alyans Braziliya Demokrati Bolgariya Soyuz demokratichnih sil Velika Britaniya Konservativna partiya Kanada Konservativna partiya Kanadi Kipr Demokratichne ob yednannya Chehiya Gromadyanska demokratichna partiya TOP 09 Daniya Konservativna narodna partiya Estoniya Vitchizna Partiya reform Estoniyi Finlyandiya Nacionalna koaliciya Franciya Respublikanci Gruziya Yedinij nacionalnij ruh Yevropejska Gruziya Nimechchina Hristiyansko demokratichnij soyuz Hristiyansko socialnij soyuz Greciya Nova demokratiya Irlandiya Fianna Fajl Fine Gel Izrayil Likud Italiya Vpered Italiya Yaponiya Latviya Yednist Livan Litva Soyuz Vitchizni Malta Nacionalistichna partiya Moldova Liberalno demokratichna partiya Moldovi Monako Niderlandi Hristiyansko demokratichnij zaklik Narodna partiya za svobodu i demokratiyu Norvegiya Konservativna partiya Polsha Gromadyanska platforma Portugaliya Social demokratichna partiya Rumuniya Nacionalna liberalna partiya Rosiya Serbiya Serbska progresivna partiya Slovachchina Zvichajni lyudi ta nezalezhni osobistosti Mist Sloveniya Slovenska demokratichna partiya Ispaniya Narodna partiya Shveciya Pomirna koalicijna partiya Shvejcariya Horvatiya Horvatska demokratichna spivdruzhnist SShA Respublikanska partiya Turechchina Ukrayina Yevropejska solidarnist Ob yednannya Samopomich Div takozhKonservatizm Konservativnij liberalizm NeokonservatizmPrimitki www parties and elections eu Arhiv originalu za 30 grudnya 2020 Procitovano 6 lyutogo 2020 Johnston Larry 2007 Politics an introduction to the modern democratic state Toronto UTP Wooldridge Adrian Micklethwait John 21 grudnya 2011 angl Penguin Books Limited ISBN 978 0 241 95889 6 Arhiv originalu za 17 grudnya 2019 Procitovano 6 lyutogo 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 8 sichnya 2014 Procitovano 21 bereznya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Nicole A Thomas Tobias Loetscher Danielle Clode Michael E R Nicholls 2 travnya 2012 Right Wing Politicians Prefer the Emotional Left PLOS ONE 7 5 4 Bibcode 2012PLoSO 736552T doi 10 1371 journal pone 0036552 PMC 3342249 PMID 22567166 The Liberal Party of Australia has an ideology in line with liberal conservatism and is therefore right of centre a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Ralph P Guntzel 2010 Tectum Wissenschaftsverlag s 162 ISBN 978 3 8288 5300 3 Arhiv originalu za 26 lipnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Janusz Bugajski 2002 M E Sharpe s 22 ISBN 978 1 56324 676 0 Arhiv originalu za 18 serpnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Kirby Peadar 2003 Introduction to Latin America Twenty First Century Challenges Sage s 157 Paul Lewis 2002 Political Parties in Post Communist Eastern Europe Routledge s 53 ISBN 978 1 134 63437 8 John Nagle Alison Mahr 1999 SAGE Publications s 188 ISBN 978 0 7619 5679 2 Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Elizabeth Bakke 2010 U Sabrina P Ramet red Central and Southeast European Politics since 1989 Cambridge University Press s 78 ISBN 978 1 139 48750 4 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2021 Procitovano 21 bereznya 2020 Maciej Stobinski 2014 U Lucyna Czechowska Krzysztof Olszewski red Central Europe on the Threshold of the 21st Century Interdisciplinary Perspectives on Challenges in Politics and Society Cambridge Scholars Publishing s 296 ISBN 978 1 4438 6483 1 Arhiv originalu za 19 chervnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Otto Eibl Michal Pink 2016 U Ruxandra Boicu Silvia Branea Adriana Stefanel red Political Communication and European Parliamentary Elections in Times of Crisis Perspectives from Central and South Eastern Europe Palgrave Macmillan UK s 258 ISBN 978 1 137 58591 2 Arhiv originalu za 14 chervnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Kjetil Duvold 2017 When Left and Right is a Matter of Identity Overlapping Political Dimensions in Estonia and Latvia U Andrey Makarychev Alexandra Yatsyk red Springer s 132 ISBN 978 1 352 00014 6 Arhiv originalu za 19 chervnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Mads Dagnis Jensen 2015 U Caroline Howard Gron Peter Nedergaard Anders Wivel red The Nordic Countries and the European Union Still the Other European Community Routledge s 89 ISBN 978 1 317 53661 1 Arhiv originalu za 19 chervnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Jose Maria Magone 2003 Greenwood Publishing Group s 148 ISBN 978 0 275 97787 0 Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Kerstin Hamann John Kelly 2010 Routledge s 1980 ISBN 978 1 136 94986 9 Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 21 bereznya 2020 Karan Pradyumna P 2005 University Press of Kentucky ISBN 978 0813137773 arhiv originalu za 10 travnya 2016 procitovano 21 bereznya 2020 William D Hoover red 2011 Historical Dictionary of Postwar Japan Scarecrow Press s 211 ISBN 978 0 8108 7539 5 Janusz Bugajski 2002 M E Sharpe s 141 ISBN 978 1 56324 676 0 Arhiv originalu za 28 bereznya 2017 Procitovano 21 bereznya 2020 Arco Timmermans Edwin van Rooyen Gerrit Voerman 26 listopada 2014 U Frans van Nispen Peter Scholten red Policy analysis in the Netherlands Policy Press s 189 ISBN 978 1 4473 1333 5 Arhiv originalu za 19 chervnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Liubomir K Topaloff 2012 Political Parties and Euroscepticism Springer s 21 ISBN 978 1 137 00968 5 Jose M Magone 2017 The Statecraft of Consensus Democracies in a Turbulent World A Comparative Study of Austria Belgium Luxembourg the Netherlands and Switzerland Taylor amp Francis s 112 ISBN 978 1 315 40785 2 Jean Michel De Waele Anna Paczesniak 2011 U Erol Kulahci red Europeanisation and Party Politics ECPR Press s 131 Arhiv originalu za 19 chervnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Andre Krouwel 2012 Party Transformations in European Democracies SUNY Press s 348 ISBN 978 1 4384 4483 3 Parties and Elections in Europe 2016 Arhiv originalu za 22 bereznya 2017 Procitovano 30 grudnya 2017 Stiskala Jozef 2012 Party System of Slovak Republic and its Stability after 2010 and 2012 Elections in Comparative Perspective Slovak Journal of Political Sciences 12 3 233 Alfio Cerami 2006 LIT Verlag Munster s 29 ISBN 978 3 8258 9699 7 Arhiv originalu za 19 serpnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Inmaculada Egido 2005 Nova Publishers s 14 ISBN 978 1 59454 208 4 Arhiv originalu za 20 serpnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Fernando Reinares 2014 U Bruce Hoffman Fernando Reinares red The Evolution of the Global Terrorist Threat From 9 11 to Osama bin Laden s Death Columbia University Press s 32 ISBN 978 0 231 53743 8 Arhiv originalu za 19 chervnya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 Peter Viggo Jakobsen 2006 Taylor amp Francis s 184 ISBN 978 0 415 38360 8 Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 21 bereznya 2020 Hariz Halilovich 2013 Berghahn Books s 208 ISBN 978 0 85745 777 6 Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 21 bereznya 2020