Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2011) |
Верховна рада Російської Федерації (до 25 грудня 1991 року — Верховна рада РРФСР) — найвищий орган державної влади РРФСР (1938–1990 рр.); У 1990–1993 рр. — постійно діючий парламент, який обирається .
Верховна рада РРФСР Верховна рада Російської Федерації рос. Верховный Совет РСФСР Верховный Совет Российской Федерации | |
Загальна інформація: | |
Юрисдикція: | Росія (РРФСР) |
Палати: | Рада Національностей Рада Республіки |
Дата заснування: | 1938 |
Дата ліквідації: | 1993 |
Попередник: | ВЦВК |
Наступник: | Федеральні збори Російської Федерації |
Адреса: | |
Адреса: | Будинок Рад |
Верховна рада РРФСР була заснована за прикладом Верховної Ради СРСР в 1938 році замість Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету (ВЦВК), як вищий орган державної влади.
Устрій
Строк повноважень Верховної Ради за Конституцією 1937 року становив 4 роки, за Конституцією 1978 року — 5 років. Обиралася населенням (до 1989 року), потім — З'їздом народних депутатів РФ (після 1989 року). Спочатку була однопалатною, проте згодом (у 1989 році) було встановлено, що Верховна рада складається із двох палат — Ради Республіки і Ради Національностей (що повніше відображало федеративну природу РРФСР), був визначений статус палат (рівноправні):
Верховна рада РРФСР обирається таємним голосуванням із числа народних депутатів РРФСР З'їздом народних депутатів РРФСР і йому підзвітна. Верховна рада РРФСР складається із двох палат: Ради Республіки і Ради Національностей, рівних за своїм чисельним складом. Палати Верховної Ради РРФСР рівноправні. Рада Республіки обирається із числа народних депутатів РРФСР від територіальних виборчих округів з урахуванням кількості виборців в регіоні. Рада Національностей обирається із числа народних депутатів РРФСР від національно-територіальних виборчих округів за нормами: 3 депутати від кожної автономної республіки, один депутат від кожної автономної області і від кожного автономного округу, 63 депутати від країв, областей, міст Москви та Ленінграда. З'їзд народних депутатів РРФСР щороку оновлює частина складу Ради Республіки і Ради Національностей за встановленою ним нормою. Кожна палата Верховної Ради РРФСР обирає Голову Палати та його заступника. Голови Ради Республіки та Ради Національностей керують засіданнями відповідних палат і відають їх внутрішнім розпорядком. Спільні засідання палат ведуть Голова Верховної Ради РРФСР, його заступники або по черзі голови Ради Республіки і Ради Національностей. |
Оскільки депутатів від національно-територіальних округів не вистачало для забезпечення рівної чисельності палат, то Рада Національностей на практиці поповнювалася із числа депутатів від територіальних округів. 1 листопада 1991р. ця практика була закріплена поправкою до Конституції:
При неможливості представництва республік у складі РРФСР, автономної області, автономних округів, країв і областей у Раді Національностей Верховної Ради РРФСР депутатами від національно-територіальних округів за поданням територіальних депутатських груп до Ради Національностей можуть бути включені народні депутати від територіальних виборчих округів. |
Президія
Роботою Верховної Ради керувала Президія, яка обиралась кожного разу на початку роботи Ради кожного скликання на спільному засіданні обох палат з числа депутатів. Президія складалася з голови, його 17 заступників (в число яких входять заступники Голови — по одному від кожної автономної республіки), секретаря і 20 (у 1975 році — 17, у 1937 — теж 20) членів.
За поправками 1989 року було встановлено, що "до складу Президії Верховної Ради РРФСР входять за посадою: Голова Верховної Ради РРФСР, Перший заступник Голови Верховної Ради РРФСР, заступники Голови Верховної Ради РРФСР, Голови Ради Республіки і Ради Національностей, голови постійних комісій палат і комітетів Верховної Ради РРФСР. Президія Верховної Ради РРФСР очолює Голова Верховної Ради РРФСР ", тобто Президія стала формуватися за посадою.
Президія Верховної Ради РРФСР з 1940-х років розташовувалась в будівлі колишнього особняка графів Остерману (Москва, вул. Делегатская, д. 3), яке в 1981 році було віддано під «Музей на делегатських».
Повноваження
Оскільки радянське право заперечувало розділення влади, то аж до 1989 року Верховна рада РРФСР була визначена як верховний орган влади, правомочний вирішувати будь-яке питання, відведений до ведення РРФСР. Проте перший час компетенція Верховної Ради все-таки була обмежена. Наприклад встановлювала, що «Верховна рада РРФСР здійснює всі права, що РРФСР згідно зі статтями 13 і 19 Конституції РРФСР, оскільки вони не входять, в силу Конституції, до компетенції підзвітних Верховній Раді РРФСР органів РРФСР: Президії Верховної Ради РРФСР, Ради Народних Комісарів (Міністрів) РРФСР і Народних Комісаріатів (Міністерств) РРФСР.».
пішла з принципово іншим шляхом. Стаття 104 цієї Конституції говорила, що «Верховна рада РРФСР правомочний вирішувати всі питання, віднесені Конституцією СРСР і цією Конституцією до ведення РРФСР. Прийняття Конституції РРФСР, внесення до неї змін; подання на затвердження Верховної Ради СРСР утворення нових автономних республік і автономних областей у складі РРФСР; затвердження державних планів економічного і соціального розвитку РРФСР, державного бюджету РРФСР і звітів про їх виконання; освіта підзвітних йому органів здійснюються виключно Верховною Радою РРФСР. Закони РРФСР приймаються Верховною Радою РРФСР або народним голосуванням (референдумом), що проводяться за рішенням Верховної Ради РРФСР.». Тим самим Верховна рада отримав можливість втручатися в компетенцію інших республіканських органів державної влади (раніше це було окремо заборонено Конституцією 1937 року — див. вище).
Оскільки в 1989 році новим найвищим державним органом став З'їзд народних депутатів РРФСР, то повноваження ВР РРФСР були встановлені таким чином:
- 1) призначати вибори народних депутатів РРФСР і народних депутатів місцевих Рад народних депутатів РРФСР;
- 2) затверджувати склад Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів РРФСР;
- 3) призначати Голови Ради Міністрів РРФСР, за його поданням затверджувати склад Ради Міністрів РРФСР, вносити до нього зміни, за пропозицією Ради Міністрів РРФСР утворити і скасовувати міністерства РРФСР і державні комітети РРФСР;
- 4) обирати Комітет народного контролю РРФСР, Верховний Суд РРФСР, суддів крайових, обласних, Московського і Ленінградського міських судів; призначати Головного державного арбітра РРФСР і затверджувати колегію Державного арбітражу РРФСР;
- 5) регулярно заслуховувати звіти утворюються або обираються їм органів, а також призначаються або обираються їм посадових осіб; вирішувати питання про довіру Уряду РРФСР і членам Уряду РРФСР;
- 6) забезпечувати єдність законодавчого регулювання на всій території РРФСР; здійснювати в межах компетенції РРФСР законодавче регулювання відносин власності, організації управління народним господарством і соціально-культурним будівництвом, бюджетно-фінансової системи, оплати праці і ціноутворення, оподаткування, охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів, а також інших відносин; приймати кодекси;
- 7) вирішувати питання, пов'язані із забезпеченням конституційних прав, свобод і обов'язків громадян РРФСР і рівноправності громадян СРСР усіх національностей на території РРФСР;
- 8) давати тлумачення законів РРФСР;
- 9) встановлює порядок організації та і діяльності республіканських, місцевих органів державної влади і управління;
- 10) визначати правовий статус республіканських громадських організацій;
- 11) направляти діяльність місцевих Рад народних депутатів;
- 12) вносити на розгляд З'їзду народних депутатів РРФСР пропозиції про утворення нових автономних республік, країв, областей, міст республіканського підпорядкування, автономних областей і автономних округів;
- 13) подавати на затвердження З'їзду народних депутатів РРФСР проєкти перспективних державних планів і найважливіших республіканських програм економічного і соціального розвитку РРФСР, стверджувати державні плани економічного і соціального розвитку РРФСР, державний бюджет РРФСР; здійснювати контроль за ходом виконання плану і бюджету, затверджувати звіти про їх виконання ; у разі необхідності вносити зміни в план і бюджет;
- 14) встановлювати відповідно до законодавства Союзу РСР доходи, що надходять на утворення Державного бюджету РРФСР;
- 15) ратифікувати і денонсувати міжнародні договори РРФСР;
- 16) брати участь у розробці основних заходів у галузі оборони і забезпечення державної безпеки країни;
- 17) учреждаеть державні нагороди РРФСР, встановлювати почесні знання РРФСР;
- 18) видавати республіканські акти про амністію громадян, засуджених судами РРФСР;
- 19) скасовувати укази і постанови Президії Верховної Ради РРФСР, розпорядження Голови Верховної Ради РРФСР, постанови і розпорядження Ради Міністрів РРФСР;
- 20) скасовувати постанови і розпорядження Рад Міністрів автономних республік, рішення крайових, обласних, міських (міст республіканського (РРФСР) підпорядкування) Рад народних депутатів, Рад народних депутатів автономних областей і автономних округів у разі невідповідності їх Конституції СРСР, Конституції РРФСР і законам СРСР і РРФСР;
- 21) опротестовувати і припиняти дію постанов і розпоряджень Ради Міністрів СРСР на своїй території, якщо вони порушують конституційні права РРФСР, а також припиняти дії актів міністерств, державних комітетів і відомств СРСР у разі їх суперечності законам СРСР і РРФСР;
- 22) входити до Комітету конституційного нагляду СРСР з пропозицією про надання висновку щодо відповідності актів Верховної Ради СРСР та її палат, проєктів актів цих органів Конституції СРСР і законам СРСР, прийнятим З'їздом народних депутатів СРСР;
- 23) вирішувати інші питання, віднесені до відання РРФСР, крім тих, які відносяться до виключного відання З'їзду народних депутатів РРФСР.
15 грудня 1990 було встановлено, що Верховна Рада, "вирішує питання дострокового припинення депутатських повноважень відповідно до Закону РРФСР про статус народних депутатів РРФСР; а також оголошує всеросійський референдум, призначений за рішенням З'їзду народних депутатів РРФСР або на вимогу не менш як одного мільйона громадян РРФСР, або не менше однієї третини від загальної кількості народних депутатів РРФСР; "" встановлює доходи, що надходять на утворення Державного бюджету РРФСР; "(без згадки про союзну регулюванні бюджету республік)
24 травня 1991 року було також встановлено, що ВР РРФСР:
- «Дає згоду на призначення Голови Ради Міністрів РРФСР; обирає Верховний Суд РРФСР, Вищий арбітражний суд РРФСР, суддів крайових, обласних, Московського і Ленінградського міських судів та арбітражних судів, призначає Генерального прокурора РРФСР;»: «Скасовує укази і постанови Президії Верховної Ради РРФСР, розпорядження Голови Верховної Ради РРФСР, а також укази Президента РРФСР на підставі висновку Конституційного Суду РРФСР;»: «В період між З'їздами народних депутатів РРФСР здійснює законодавчу ініціативу на З'їзді народних депутатів СРСР і у Верховній Раді СРСР;»
21 квітня 1992 року були внесені зміни до Конституції РРФСР. У відношенні ВР були прийняті рішення:
- виключено згадку, що ВР РФ "опротестовує і призупиняє дію постанов і розпоряджень Ради Міністрів СРСР на своїй території, якщо вони порушують конституційні права РРФСР, а також припиняє дію актів міністерств, державних комітетів і відомств СРСР у разі їх суперечності законам СРСР і РРФСР; входить до Комітету конституційного нагляду СРСР з пропозицією про надання висновку щодо відповідності актів Верховної Ради СРСР та її палат, проєктів актів цих органів Конституції СРСР і законам СРСР, прийнятим З'їздом народних депутатів СРСР, у період між З'їздами народних депутатів РРФСР здійснює законодавчу ініціативу на З'їзді народних депутатів СРСР і у Верховній Раді СРСР; ": встановлено, що ВС РФ «вирішує питання, пов'язані із забезпеченням конституційних прав, свобод, обов'язків і рівноправності громадян Російської Федерації;»
9 грудня 1992 року було встановлено, що Верховна рада РФ:
- «Дає згоду на призначення на посаду Голови Ради Міністрів — Уряду Російської Федерації, міністра закордонних справ Російської Федерації, міністра оборони Російської Федерації, міністра безпеки Російської Федерації, міністра внутрішніх справ Російської Федерації;»: «Призначає голову Центрального банку Російської Федерації»: "Видає Основи законодавства та федеральні закони з предметів спільного ведення федеральних органів державної влади Російської Федерації органів державної влади республік у складі Російської Федерації, автономної області, автономних округів, країв, областей, міст Москви і Санкт-Петербурга, а також видає кодекси і закони з предметів ведення федеральних органів державної влади Російської Федерації; ": «Забезпечує разом з Верховними Радами республік у складі Російської Федерації відповідність Конституцій республік у складі Російської Федерації Конституції Російської Федерації;»: «Встановлює порядок організації і діяльності федеральних органів законодавчої, виконавчої та судової влади; встановлює загальні принципи організації системи органів представницької та виконавчої влади на території Російської Федерації;»
Разом з тим, незважаючи на всі ці поправки, Верховна рада зберігав за собою практично необмежену владу. Ця обставина, а також низка інших подій, призвело до конфронтації властей в Росії. У результаті цього 21 вересня 1993 Президент РФ видав Указ № 1400, що передбачає розпуск ВР РФ.
3 жовтня 1993 року, в розпал конституційної кризи в РФ, на розгляд З'їзду народних депутатів було внесено проєкт закону РФ «», що передбачає, зокрема, заміну З'їзду народних депутатів і Верховної Ради зразка 1989 року, що всенародно обирається Верховною Радою РФ, що складається з двох палат — Державної Думи (450 депутатів) і Ради Федерації (по два депутати від суб'єкта РФ). Повноваження Верховної Ради за проєктом обмежуються наступним чином:
- 1) вносити зміни до Конституції Російської Федерації; приймати федеральні закони;
- 2) приймати федеральний бюджет, вносити до нього зміни і контролювати його виконання; ухвалювати рішення про цільове виділення коштів з федерального бюджету;
- 3) встановлювати федеральні податки і й інші мають податковий характер федеральні платежі і збори;
- 4) затверджувати основні напрямки грошового і кредитного регулювання, ухвалювати рішення про федеральних позиках, економічної та іншої допомоги;
- 5) затвердити у випадках і порядку встановленому федеральним законом, міжнародні договори Російської Федерації та угоди між суб'єктами Російської Федерації;
- 6) затверджувати зміну конституційно-правового статусу наявних або утворення нових суб'єктів Російської Федерації;
- 7) приймати до складу нові суб'єкти Російської Федерації;
- 8) призначати референдум Російської Федерації;
- 9) здійснювати контрольні повноваження в межах і формах, встановлених Конституцією Російської Федерації і федеральним законом;
- 10) за поданням Президента Російської Федерації давати згоду на призначення Голови, заступників Голови та членів Уряду Російської Федерації, до відання яких віднесені загальне керівництво економікою, фінанси, внутрішні справи, закордонні справи, юстиція, оборона, безпека, засоби масової інформації, питання федерації та національностей;
- 11) за поданням Президента Російської Федерації давати згоду на призначення та звільнення з посади федеральних суддів та Генерального прокурора Російської Федерації;
- 12) за поданням Президента Російської Федерації призначати і звільняти з посади голови Центрального банку Російської Федерації; призначати голову і аудиторів Державної рахункової палати Російської Федерації;
- 13) призначати і звільняти з посади Парламентського уповноваженого з прав людини;
- 14) оголошувати, продовжувати і скасовувати надзвичайний стан; оголошувати загальну або часткову мобілізацію; вирішувати питання війни і миру;
- 15) засновувати державні нагороди Російської Федерації, встановлювати почесні і спеціальні звання та порядок їх присвоєння;
- 16) оголошувати амністію;
- 17) здійснювати інші повноваження, передбачені Конституцією Російської Федерації.
Проте подальші події перешкодили ухваленню цього закону, а 4 жовтня 1993 року Верховна рада і З'їзд народних депутатів РФ остаточно припинили своє існування в результаті штурму Будинку Рад.
Резиденція
Засідання Ради проводилися у Великому Кремлівському палаці, в залі, спорудженому з Олександрівського та Андріївського залів палацу. У 1981 році Верховна рада був переміщений в спеціально збудоване приміщення на Краснопресненській набережній, Будинок Рад.
Історія та керівники
1938–1990
- Список депутатів Верховної ради РРФСР I скликання
- Список депутатів Верховної ради РРФСР II скликання
- Список депутатів Верховної ради РРФСР III скликання
Голова Верховної Ради РРФСР до обрання Президії ВР
- Жданов Андрій Олександрович (15-19 липня 1938)
Після прийняття поправок до Конституції РРФСР у жовтні 1989 року, у новій редакції посаду Голови Президії Верховної Ради була виключена, а керівництво парламентом республіки в травні 1990 року перейшло безпосередньо до Голови Верховної Ради РРФСР.
- Бадаєв Олексій Єгорович (19 липня 1938 — 4 березня 1944)
- Власов Іван Олексійович (9 квітня 1943 — 4 березня 1944) (Виконувач обов'язків Голови Президії Верховної Ради)
- Шверник Микола Михайлович (4 березня 1944 — 25 червня 1946)
- Власов Іван Олексійович (25 червня 1946 — 7 липня 1950)
- Тарасов Михайло Петрович (7 липня 1950 — 16 квітня 1959)
- Ігнатов Микола Григорович (16 квітня — 26 листопада 1959)
- Органов Микола Миколайович (26 листопада 1959 — 20 грудня 1962)
- Ігнатов Микола Григорович (20 грудня 1962 — 14 листопада 1966)
- 14 листопада — 23 грудня 1966 — посада вакантна (Функції виконують заступники голови: Ахазов Тимофій Аркадійович та Сисоєв Петро Петрович)
- Яснов Михайло Олексійович (23 грудня 1966 — 26 березня 1985)
- Орлов Володимир Павлович (26 березня 1985 — 3 жовтня 1988)
- Воротников Віталій Іванович (3 жовтня 1988 — 29 травня 1990)
Голови Верховної Ради РРФСР 1938–1990 роки
- Жданов Андрій Олександрович (15 липня 1938 — 20 червня 1947)
- Тарасов Михайло Петрович (20 червня 1947 — 14 березня 1951)
- Соловйов Леонід Миколайович (14 березня 1951 — 23 березня 1955) [3]
- Горошкін Іван Васильович (23 березня 1955 — 15 квітня 1959) [4]
- Прохоров Василь Ілліч (15 квітня 1959 — 4 квітня 1963)
- Крестьянінов Василь Іванович (4 квітня 1963 — 11 квітня 1967) [5]
- Мілліонщиков Михайло Дмитрович (11 квітня 1967 — 27 травня 1973)
- Котельников Володимир Олександрович (30 липня 1973 — 25 березня 1980)
- Грибачов Микола Матвійович (25 березня 1980 — 16 травня 1990)
1990–1993 рр.
У 1990–1993 Верховна рада РФ складався з 252 депутатів у двох рівноправних і рівних за чисельністю палатах — Раді Республіки (голова: Веніамін Сергійович Соколов (29 вересня 1935 — 30 січня 2011) і Раді Національностей (голова: Рамазан Абдулатіпов). Разом з тим, двопалатність Верховної Ради носила номінальний характер, оскільки основні рішення ухвалювалися на одночасно проведених засіданнях, палати мали багато загальних, спільних органів та посадових осіб.
Офіційно Верховна рада припинив існування 21 вересня 1993 року, фактично — 4 жовтня 1993 року.
Голови Верховної Ради Російської Федерації (РРФСР) в 1990–1993 роки
- Єльцин Борис Миколайович (29 травня 1990 — 10 липня 1991),
- Хасбулатов Руслан Імранович (29 жовтня 1991 — 21 вересня або 4 жовтня 1993)
Примітки
- Дом Остермана [ 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Заключение рабочей комиссии по выработке конституционных соглашений «Конституционно-правовое закрепление монополии Съезда народных депутатов Российской Федерации и Верховного Совета Российской Федерации на государственную власть» (рос.)
Посилання
- Высшие органы государственной власти РСФСР (рос.)
- Конституция РСФСР 1937 года в последней редакции (15 июля 1975 года) / Глава III Высшие органы государственной власти Российской Советской Федеративной Социалистической Республики(рос.)
- Конституция РСФСР 1978 года в первой редакции / Глава 13. Верховный Совет РСФСР(рос.)
- Конституция РФ 1978 года в последней редакции / Глава 13. Съезд народных депутатов Российской Федерации и Верховный Совет Российской Федерации(рос.)
- Указ Президиума ВС РСФСР от 26 ноября 1946 года «Об утверждении Положения о выборах в Верховный Совет РСФСР» (вместе с Положением)(рос.)
- Закон РСФСР от 8 августа 1978 года «О выборах в Верховный Совет РСФСР»(рос.)
- Временный регламент Съезда народных депутатов РСФСР от 7 июня 1990 года(рос.)
- Регламент Верховного Совета Российской Советской Федеративной Социалистической Республики от 26 марта 1980 года(рос.)
- Регламент Верховного Совета РСФСР от 24 октября 1990 года(рос.)
- (рос.)
- проєкт Конституції РФ, підготовлений Конституційною комісією З'їзду народних депутатів РФ(рос.)
- проєкти законів РФ від 5 червня 1992 «Об основах избирательного процесса», «О выборах в Верховный Совет Российской Федерации»
- (рос.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami berezen 2011 Verhovna rada Rosijskoyi Federaciyi do 25 grudnya 1991 roku Verhovna rada RRFSR najvishij organ derzhavnoyi vladi RRFSR 1938 1990 rr U 1990 1993 rr postijno diyuchij parlament yakij obirayetsya Verhovna rada RRFSR Verhovna rada Rosijskoyi Federaciyi ros Verhovnyj Sovet RSFSR Verhovnyj Sovet Rossijskoj Federacii Zagalna informaciya Yurisdikciya Rosiya RRFSR Palati Rada Nacionalnostej Rada Respubliki Data zasnuvannya 1938 Data likvidaciyi 1993 Poperednik VCVK Nastupnik Federalni zbori Rosijskoyi Federaciyi Adresa Adresa Budinok Rad Verhovna rada RRFSR bula zasnovana za prikladom Verhovnoyi Radi SRSR v 1938 roci zamist Vserosijskogo Centralnogo Vikonavchogo Komitetu VCVK yak vishij organ derzhavnoyi vladi UstrijStrok povnovazhen Verhovnoyi Radi za Konstituciyeyu 1937 roku stanoviv 4 roki za Konstituciyeyu 1978 roku 5 rokiv Obiralasya naselennyam do 1989 roku potim Z yizdom narodnih deputativ RF pislya 1989 roku Spochatku bula odnopalatnoyu prote zgodom u 1989 roci bulo vstanovleno sho Verhovna rada skladayetsya iz dvoh palat Radi Respubliki i Radi Nacionalnostej sho povnishe vidobrazhalo federativnu prirodu RRFSR buv viznachenij status palat rivnopravni Verhovna rada RRFSR obirayetsya tayemnim golosuvannyam iz chisla narodnih deputativ RRFSR Z yizdom narodnih deputativ RRFSR i jomu pidzvitna Verhovna rada RRFSR skladayetsya iz dvoh palat Radi Respubliki i Radi Nacionalnostej rivnih za svoyim chiselnim skladom Palati Verhovnoyi Radi RRFSR rivnopravni Rada Respubliki obirayetsya iz chisla narodnih deputativ RRFSR vid teritorialnih viborchih okrugiv z urahuvannyam kilkosti viborciv v regioni Rada Nacionalnostej obirayetsya iz chisla narodnih deputativ RRFSR vid nacionalno teritorialnih viborchih okrugiv za normami 3 deputati vid kozhnoyi avtonomnoyi respubliki odin deputat vid kozhnoyi avtonomnoyi oblasti i vid kozhnogo avtonomnogo okrugu 63 deputati vid krayiv oblastej mist Moskvi ta Leningrada Z yizd narodnih deputativ RRFSR shoroku onovlyuye chastina skladu Radi Respubliki i Radi Nacionalnostej za vstanovlenoyu nim normoyu Kozhna palata Verhovnoyi Radi RRFSR obiraye Golovu Palati ta jogo zastupnika Golovi Radi Respubliki ta Radi Nacionalnostej keruyut zasidannyami vidpovidnih palat i vidayut yih vnutrishnim rozporyadkom Spilni zasidannya palat vedut Golova Verhovnoyi Radi RRFSR jogo zastupniki abo po cherzi golovi Radi Respubliki i Radi Nacionalnostej Oskilki deputativ vid nacionalno teritorialnih okrugiv ne vistachalo dlya zabezpechennya rivnoyi chiselnosti palat to Rada Nacionalnostej na praktici popovnyuvalasya iz chisla deputativ vid teritorialnih okrugiv 1 listopada 1991r cya praktika bula zakriplena popravkoyu do Konstituciyi Pri nemozhlivosti predstavnictva respublik u skladi RRFSR avtonomnoyi oblasti avtonomnih okrugiv krayiv i oblastej u Radi Nacionalnostej Verhovnoyi Radi RRFSR deputatami vid nacionalno teritorialnih okrugiv za podannyam teritorialnih deputatskih grup do Radi Nacionalnostej mozhut buti vklyucheni narodni deputati vid teritorialnih viborchih okrugiv Prezidiya Dokladnishe Robotoyu Verhovnoyi Radi keruvala Prezidiya yaka obiralas kozhnogo razu na pochatku roboti Radi kozhnogo sklikannya na spilnomu zasidanni oboh palat z chisla deputativ Prezidiya skladalasya z golovi jogo 17 zastupnikiv v chislo yakih vhodyat zastupniki Golovi po odnomu vid kozhnoyi avtonomnoyi respubliki sekretarya i 20 u 1975 roci 17 u 1937 tezh 20 chleniv Za popravkami 1989 roku bulo vstanovleno sho do skladu Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vhodyat za posadoyu Golova Verhovnoyi Radi RRFSR Pershij zastupnik Golovi Verhovnoyi Radi RRFSR zastupniki Golovi Verhovnoyi Radi RRFSR Golovi Radi Respubliki i Radi Nacionalnostej golovi postijnih komisij palat i komitetiv Verhovnoyi Radi RRFSR Prezidiya Verhovnoyi Radi RRFSR ocholyuye Golova Verhovnoyi Radi RRFSR tobto Prezidiya stala formuvatisya za posadoyu Prezidiya Verhovnoyi Radi RRFSR z 1940 h rokiv roztashovuvalas v budivli kolishnogo osobnyaka grafiv Ostermanu Moskva vul Delegatskaya d 3 yake v 1981 roci bulo viddano pid Muzej na delegatskih PovnovazhennyaOskilki radyanske pravo zaperechuvalo rozdilennya vladi to azh do 1989 roku Verhovna rada RRFSR bula viznachena yak verhovnij organ vladi pravomochnij virishuvati bud yake pitannya vidvedenij do vedennya RRFSR Prote pershij chas kompetenciya Verhovnoyi Radi vse taki bula obmezhena Napriklad vstanovlyuvala sho Verhovna rada RRFSR zdijsnyuye vsi prava sho RRFSR zgidno zi stattyami 13 i 19 Konstituciyi RRFSR oskilki voni ne vhodyat v silu Konstituciyi do kompetenciyi pidzvitnih Verhovnij Radi RRFSR organiv RRFSR Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR Radi Narodnih Komisariv Ministriv RRFSR i Narodnih Komisariativ Ministerstv RRFSR pishla z principovo inshim shlyahom Stattya 104 ciyeyi Konstituciyi govorila sho Verhovna rada RRFSR pravomochnij virishuvati vsi pitannya vidneseni Konstituciyeyu SRSR i ciyeyu Konstituciyeyu do vedennya RRFSR Prijnyattya Konstituciyi RRFSR vnesennya do neyi zmin podannya na zatverdzhennya Verhovnoyi Radi SRSR utvorennya novih avtonomnih respublik i avtonomnih oblastej u skladi RRFSR zatverdzhennya derzhavnih planiv ekonomichnogo i socialnogo rozvitku RRFSR derzhavnogo byudzhetu RRFSR i zvitiv pro yih vikonannya osvita pidzvitnih jomu organiv zdijsnyuyutsya viklyuchno Verhovnoyu Radoyu RRFSR Zakoni RRFSR prijmayutsya Verhovnoyu Radoyu RRFSR abo narodnim golosuvannyam referendumom sho provodyatsya za rishennyam Verhovnoyi Radi RRFSR Tim samim Verhovna rada otrimav mozhlivist vtruchatisya v kompetenciyu inshih respublikanskih organiv derzhavnoyi vladi ranishe ce bulo okremo zaboroneno Konstituciyeyu 1937 roku div vishe Oskilki v 1989 roci novim najvishim derzhavnim organom stav Z yizd narodnih deputativ RRFSR to povnovazhennya VR RRFSR buli vstanovleni takim chinom 1 priznachati vibori narodnih deputativ RRFSR i narodnih deputativ miscevih Rad narodnih deputativ RRFSR 2 zatverdzhuvati sklad Centralnoyi viborchoyi komisiyi po viborah narodnih deputativ RRFSR 3 priznachati Golovi Radi Ministriv RRFSR za jogo podannyam zatverdzhuvati sklad Radi Ministriv RRFSR vnositi do nogo zmini za propoziciyeyu Radi Ministriv RRFSR utvoriti i skasovuvati ministerstva RRFSR i derzhavni komiteti RRFSR 4 obirati Komitet narodnogo kontrolyu RRFSR Verhovnij Sud RRFSR suddiv krajovih oblasnih Moskovskogo i Leningradskogo miskih sudiv priznachati Golovnogo derzhavnogo arbitra RRFSR i zatverdzhuvati kolegiyu Derzhavnogo arbitrazhu RRFSR 5 regulyarno zasluhovuvati zviti utvoryuyutsya abo obirayutsya yim organiv a takozh priznachayutsya abo obirayutsya yim posadovih osib virishuvati pitannya pro doviru Uryadu RRFSR i chlenam Uryadu RRFSR 6 zabezpechuvati yednist zakonodavchogo regulyuvannya na vsij teritoriyi RRFSR zdijsnyuvati v mezhah kompetenciyi RRFSR zakonodavche regulyuvannya vidnosin vlasnosti organizaciyi upravlinnya narodnim gospodarstvom i socialno kulturnim budivnictvom byudzhetno finansovoyi sistemi oplati praci i cinoutvorennya opodatkuvannya ohoroni navkolishnogo seredovisha ta vikoristannya prirodnih resursiv a takozh inshih vidnosin prijmati kodeksi 7 virishuvati pitannya pov yazani iz zabezpechennyam konstitucijnih prav svobod i obov yazkiv gromadyan RRFSR i rivnopravnosti gromadyan SRSR usih nacionalnostej na teritoriyi RRFSR 8 davati tlumachennya zakoniv RRFSR 9 vstanovlyuye poryadok organizaciyi ta i diyalnosti respublikanskih miscevih organiv derzhavnoyi vladi i upravlinnya 10 viznachati pravovij status respublikanskih gromadskih organizacij 11 napravlyati diyalnist miscevih Rad narodnih deputativ 12 vnositi na rozglyad Z yizdu narodnih deputativ RRFSR propoziciyi pro utvorennya novih avtonomnih respublik krayiv oblastej mist respublikanskogo pidporyadkuvannya avtonomnih oblastej i avtonomnih okrugiv 13 podavati na zatverdzhennya Z yizdu narodnih deputativ RRFSR proyekti perspektivnih derzhavnih planiv i najvazhlivishih respublikanskih program ekonomichnogo i socialnogo rozvitku RRFSR stverdzhuvati derzhavni plani ekonomichnogo i socialnogo rozvitku RRFSR derzhavnij byudzhet RRFSR zdijsnyuvati kontrol za hodom vikonannya planu i byudzhetu zatverdzhuvati zviti pro yih vikonannya u razi neobhidnosti vnositi zmini v plan i byudzhet 14 vstanovlyuvati vidpovidno do zakonodavstva Soyuzu RSR dohodi sho nadhodyat na utvorennya Derzhavnogo byudzhetu RRFSR 15 ratifikuvati i denonsuvati mizhnarodni dogovori RRFSR 16 brati uchast u rozrobci osnovnih zahodiv u galuzi oboroni i zabezpechennya derzhavnoyi bezpeki krayini 17 uchrezhdaet derzhavni nagorodi RRFSR vstanovlyuvati pochesni znannya RRFSR 18 vidavati respublikanski akti pro amnistiyu gromadyan zasudzhenih sudami RRFSR 19 skasovuvati ukazi i postanovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR rozporyadzhennya Golovi Verhovnoyi Radi RRFSR postanovi i rozporyadzhennya Radi Ministriv RRFSR 20 skasovuvati postanovi i rozporyadzhennya Rad Ministriv avtonomnih respublik rishennya krajovih oblasnih miskih mist respublikanskogo RRFSR pidporyadkuvannya Rad narodnih deputativ Rad narodnih deputativ avtonomnih oblastej i avtonomnih okrugiv u razi nevidpovidnosti yih Konstituciyi SRSR Konstituciyi RRFSR i zakonam SRSR i RRFSR 21 oprotestovuvati i pripinyati diyu postanov i rozporyadzhen Radi Ministriv SRSR na svoyij teritoriyi yaksho voni porushuyut konstitucijni prava RRFSR a takozh pripinyati diyi aktiv ministerstv derzhavnih komitetiv i vidomstv SRSR u razi yih superechnosti zakonam SRSR i RRFSR 22 vhoditi do Komitetu konstitucijnogo naglyadu SRSR z propoziciyeyu pro nadannya visnovku shodo vidpovidnosti aktiv Verhovnoyi Radi SRSR ta yiyi palat proyektiv aktiv cih organiv Konstituciyi SRSR i zakonam SRSR prijnyatim Z yizdom narodnih deputativ SRSR 23 virishuvati inshi pitannya vidneseni do vidannya RRFSR krim tih yaki vidnosyatsya do viklyuchnogo vidannya Z yizdu narodnih deputativ RRFSR 15 grudnya 1990 bulo vstanovleno sho Verhovna Rada virishuye pitannya dostrokovogo pripinennya deputatskih povnovazhen vidpovidno do Zakonu RRFSR pro status narodnih deputativ RRFSR a takozh ogoloshuye vserosijskij referendum priznachenij za rishennyam Z yizdu narodnih deputativ RRFSR abo na vimogu ne mensh yak odnogo miljona gromadyan RRFSR abo ne menshe odniyeyi tretini vid zagalnoyi kilkosti narodnih deputativ RRFSR vstanovlyuye dohodi sho nadhodyat na utvorennya Derzhavnogo byudzhetu RRFSR bez zgadki pro soyuznu regulyuvanni byudzhetu respublik 24 travnya 1991 roku bulo takozh vstanovleno sho VR RRFSR Daye zgodu na priznachennya Golovi Radi Ministriv RRFSR obiraye Verhovnij Sud RRFSR Vishij arbitrazhnij sud RRFSR suddiv krajovih oblasnih Moskovskogo i Leningradskogo miskih sudiv ta arbitrazhnih sudiv priznachaye Generalnogo prokurora RRFSR Skasovuye ukazi i postanovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR rozporyadzhennya Golovi Verhovnoyi Radi RRFSR a takozh ukazi Prezidenta RRFSR na pidstavi visnovku Konstitucijnogo Sudu RRFSR V period mizh Z yizdami narodnih deputativ RRFSR zdijsnyuye zakonodavchu iniciativu na Z yizdi narodnih deputativ SRSR i u Verhovnij Radi SRSR 21 kvitnya 1992 roku buli vneseni zmini do Konstituciyi RRFSR U vidnoshenni VR buli prijnyati rishennya viklyucheno zgadku sho VR RF oprotestovuye i prizupinyaye diyu postanov i rozporyadzhen Radi Ministriv SRSR na svoyij teritoriyi yaksho voni porushuyut konstitucijni prava RRFSR a takozh pripinyaye diyu aktiv ministerstv derzhavnih komitetiv i vidomstv SRSR u razi yih superechnosti zakonam SRSR i RRFSR vhodit do Komitetu konstitucijnogo naglyadu SRSR z propoziciyeyu pro nadannya visnovku shodo vidpovidnosti aktiv Verhovnoyi Radi SRSR ta yiyi palat proyektiv aktiv cih organiv Konstituciyi SRSR i zakonam SRSR prijnyatim Z yizdom narodnih deputativ SRSR u period mizh Z yizdami narodnih deputativ RRFSR zdijsnyuye zakonodavchu iniciativu na Z yizdi narodnih deputativ SRSR i u Verhovnij Radi SRSR vstanovleno sho VS RF virishuye pitannya pov yazani iz zabezpechennyam konstitucijnih prav svobod obov yazkiv i rivnopravnosti gromadyan Rosijskoyi Federaciyi 9 grudnya 1992 roku bulo vstanovleno sho Verhovna rada RF Daye zgodu na priznachennya na posadu Golovi Radi Ministriv Uryadu Rosijskoyi Federaciyi ministra zakordonnih sprav Rosijskoyi Federaciyi ministra oboroni Rosijskoyi Federaciyi ministra bezpeki Rosijskoyi Federaciyi ministra vnutrishnih sprav Rosijskoyi Federaciyi Priznachaye golovu Centralnogo banku Rosijskoyi Federaciyi Vidaye Osnovi zakonodavstva ta federalni zakoni z predmetiv spilnogo vedennya federalnih organiv derzhavnoyi vladi Rosijskoyi Federaciyi organiv derzhavnoyi vladi respublik u skladi Rosijskoyi Federaciyi avtonomnoyi oblasti avtonomnih okrugiv krayiv oblastej mist Moskvi i Sankt Peterburga a takozh vidaye kodeksi i zakoni z predmetiv vedennya federalnih organiv derzhavnoyi vladi Rosijskoyi Federaciyi Zabezpechuye razom z Verhovnimi Radami respublik u skladi Rosijskoyi Federaciyi vidpovidnist Konstitucij respublik u skladi Rosijskoyi Federaciyi Konstituciyi Rosijskoyi Federaciyi Vstanovlyuye poryadok organizaciyi i diyalnosti federalnih organiv zakonodavchoyi vikonavchoyi ta sudovoyi vladi vstanovlyuye zagalni principi organizaciyi sistemi organiv predstavnickoyi ta vikonavchoyi vladi na teritoriyi Rosijskoyi Federaciyi Razom z tim nezvazhayuchi na vsi ci popravki Verhovna rada zberigav za soboyu praktichno neobmezhenu vladu Cya obstavina a takozh nizka inshih podij prizvelo do konfrontaciyi vlastej v Rosiyi U rezultati cogo 21 veresnya 1993 Prezident RF vidav Ukaz 1400 sho peredbachaye rozpusk VR RF 3 zhovtnya 1993 roku v rozpal konstitucijnoyi krizi v RF na rozglyad Z yizdu narodnih deputativ bulo vneseno proyekt zakonu RF sho peredbachaye zokrema zaminu Z yizdu narodnih deputativ i Verhovnoyi Radi zrazka 1989 roku sho vsenarodno obirayetsya Verhovnoyu Radoyu RF sho skladayetsya z dvoh palat Derzhavnoyi Dumi 450 deputativ i Radi Federaciyi po dva deputati vid sub yekta RF Povnovazhennya Verhovnoyi Radi za proyektom obmezhuyutsya nastupnim chinom 1 vnositi zmini do Konstituciyi Rosijskoyi Federaciyi prijmati federalni zakoni 2 prijmati federalnij byudzhet vnositi do nogo zmini i kontrolyuvati jogo vikonannya uhvalyuvati rishennya pro cilove vidilennya koshtiv z federalnogo byudzhetu 3 vstanovlyuvati federalni podatki i j inshi mayut podatkovij harakter federalni platezhi i zbori 4 zatverdzhuvati osnovni napryamki groshovogo i kreditnogo regulyuvannya uhvalyuvati rishennya pro federalnih pozikah ekonomichnoyi ta inshoyi dopomogi 5 zatverditi u vipadkah i poryadku vstanovlenomu federalnim zakonom mizhnarodni dogovori Rosijskoyi Federaciyi ta ugodi mizh sub yektami Rosijskoyi Federaciyi 6 zatverdzhuvati zminu konstitucijno pravovogo statusu nayavnih abo utvorennya novih sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi 7 prijmati do skladu novi sub yekti Rosijskoyi Federaciyi 8 priznachati referendum Rosijskoyi Federaciyi 9 zdijsnyuvati kontrolni povnovazhennya v mezhah i formah vstanovlenih Konstituciyeyu Rosijskoyi Federaciyi i federalnim zakonom 10 za podannyam Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi davati zgodu na priznachennya Golovi zastupnikiv Golovi ta chleniv Uryadu Rosijskoyi Federaciyi do vidannya yakih vidneseni zagalne kerivnictvo ekonomikoyu finansi vnutrishni spravi zakordonni spravi yusticiya oborona bezpeka zasobi masovoyi informaciyi pitannya federaciyi ta nacionalnostej 11 za podannyam Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi davati zgodu na priznachennya ta zvilnennya z posadi federalnih suddiv ta Generalnogo prokurora Rosijskoyi Federaciyi 12 za podannyam Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi priznachati i zvilnyati z posadi golovi Centralnogo banku Rosijskoyi Federaciyi priznachati golovu i auditoriv Derzhavnoyi rahunkovoyi palati Rosijskoyi Federaciyi 13 priznachati i zvilnyati z posadi Parlamentskogo upovnovazhenogo z prav lyudini 14 ogoloshuvati prodovzhuvati i skasovuvati nadzvichajnij stan ogoloshuvati zagalnu abo chastkovu mobilizaciyu virishuvati pitannya vijni i miru 15 zasnovuvati derzhavni nagorodi Rosijskoyi Federaciyi vstanovlyuvati pochesni i specialni zvannya ta poryadok yih prisvoyennya 16 ogoloshuvati amnistiyu 17 zdijsnyuvati inshi povnovazhennya peredbacheni Konstituciyeyu Rosijskoyi Federaciyi Prote podalshi podiyi pereshkodili uhvalennyu cogo zakonu a 4 zhovtnya 1993 roku Verhovna rada i Z yizd narodnih deputativ RF ostatochno pripinili svoye isnuvannya v rezultati shturmu Budinku Rad RezidenciyaZasidannya Radi provodilisya u Velikomu Kremlivskomu palaci v zali sporudzhenomu z Oleksandrivskogo ta Andriyivskogo zaliv palacu U 1981 roci Verhovna rada buv peremishenij v specialno zbudovane primishennya na Krasnopresnenskij naberezhnij Budinok Rad Istoriya ta kerivniki1938 1990 Spisok deputativ Verhovnoyi radi RRFSR I sklikannya Spisok deputativ Verhovnoyi radi RRFSR II sklikannya Spisok deputativ Verhovnoyi radi RRFSR III sklikannya Golova Verhovnoyi Radi RRFSR do obrannya Prezidiyi VR Zhdanov Andrij Oleksandrovich 15 19 lipnya 1938 Pislya prijnyattya popravok do Konstituciyi RRFSR u zhovtni 1989 roku u novij redakciyi posadu Golovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi bula viklyuchena a kerivnictvo parlamentom respubliki v travni 1990 roku perejshlo bezposeredno do Golovi Verhovnoyi Radi RRFSR Badayev Oleksij Yegorovich 19 lipnya 1938 4 bereznya 1944 Vlasov Ivan Oleksijovich 9 kvitnya 1943 4 bereznya 1944 Vikonuvach obov yazkiv Golovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi Shvernik Mikola Mihajlovich 4 bereznya 1944 25 chervnya 1946 Vlasov Ivan Oleksijovich 25 chervnya 1946 7 lipnya 1950 Tarasov Mihajlo Petrovich 7 lipnya 1950 16 kvitnya 1959 Ignatov Mikola Grigorovich 16 kvitnya 26 listopada 1959 Organov Mikola Mikolajovich 26 listopada 1959 20 grudnya 1962 Ignatov Mikola Grigorovich 20 grudnya 1962 14 listopada 1966 14 listopada 23 grudnya 1966 posada vakantna Funkciyi vikonuyut zastupniki golovi Ahazov Timofij Arkadijovich ta Sisoyev Petro Petrovich Yasnov Mihajlo Oleksijovich 23 grudnya 1966 26 bereznya 1985 Orlov Volodimir Pavlovich 26 bereznya 1985 3 zhovtnya 1988 Vorotnikov Vitalij Ivanovich 3 zhovtnya 1988 29 travnya 1990 Golovi Verhovnoyi Radi RRFSR 1938 1990 roki Zhdanov Andrij Oleksandrovich 15 lipnya 1938 20 chervnya 1947 Tarasov Mihajlo Petrovich 20 chervnya 1947 14 bereznya 1951 Solovjov Leonid Mikolajovich 14 bereznya 1951 23 bereznya 1955 3 Goroshkin Ivan Vasilovich 23 bereznya 1955 15 kvitnya 1959 4 Prohorov Vasil Illich 15 kvitnya 1959 4 kvitnya 1963 Krestyaninov Vasil Ivanovich 4 kvitnya 1963 11 kvitnya 1967 5 Millionshikov Mihajlo Dmitrovich 11 kvitnya 1967 27 travnya 1973 Kotelnikov Volodimir Oleksandrovich 30 lipnya 1973 25 bereznya 1980 Gribachov Mikola Matvijovich 25 bereznya 1980 16 travnya 1990 1990 1993 rr U 1990 1993 Verhovna rada RF skladavsya z 252 deputativ u dvoh rivnopravnih i rivnih za chiselnistyu palatah Radi Respubliki golova Veniamin Sergijovich Sokolov 29 veresnya 1935 30 sichnya 2011 i Radi Nacionalnostej golova Ramazan Abdulatipov Razom z tim dvopalatnist Verhovnoyi Radi nosila nominalnij harakter oskilki osnovni rishennya uhvalyuvalisya na odnochasno provedenih zasidannyah palati mali bagato zagalnih spilnih organiv ta posadovih osib Oficijno Verhovna rada pripiniv isnuvannya 21 veresnya 1993 roku faktichno 4 zhovtnya 1993 roku Golovi Verhovnoyi Radi Rosijskoyi Federaciyi RRFSR v 1990 1993 roki Yelcin Boris Mikolajovich 29 travnya 1990 10 lipnya 1991 Hasbulatov Ruslan Imranovich 29 zhovtnya 1991 21 veresnya abo 4 zhovtnya 1993 PrimitkiDom Ostermana 8 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros Zaklyuchenie rabochej komissii po vyrabotke konstitucionnyh soglashenij Konstitucionno pravovoe zakreplenie monopolii Sezda narodnyh deputatov Rossijskoj Federacii i Verhovnogo Soveta Rossijskoj Federacii na gosudarstvennuyu vlast ros PosilannyaVysshie organy gosudarstvennoj vlasti RSFSR ros Konstituciya RSFSR 1937 goda v poslednej redakcii 15 iyulya 1975 goda Glava III Vysshie organy gosudarstvennoj vlasti Rossijskoj Sovetskoj Federativnoj Socialisticheskoj Respubliki ros Konstituciya RSFSR 1978 goda v pervoj redakcii Glava 13 Verhovnyj Sovet RSFSR ros Konstituciya RF 1978 goda v poslednej redakcii Glava 13 Sezd narodnyh deputatov Rossijskoj Federacii i Verhovnyj Sovet Rossijskoj Federacii ros Ukaz Prezidiuma VS RSFSR ot 26 noyabrya 1946 goda Ob utverzhdenii Polozheniya o vyborah v Verhovnyj Sovet RSFSR vmeste s Polozheniem ros Zakon RSFSR ot 8 avgusta 1978 goda O vyborah v Verhovnyj Sovet RSFSR ros Vremennyj reglament Sezda narodnyh deputatov RSFSR ot 7 iyunya 1990 goda ros Reglament Verhovnogo Soveta Rossijskoj Sovetskoj Federativnoj Socialisticheskoj Respubliki ot 26 marta 1980 goda ros Reglament Verhovnogo Soveta RSFSR ot 24 oktyabrya 1990 goda ros ros proyekt Konstituciyi RF pidgotovlenij Konstitucijnoyu komisiyeyu Z yizdu narodnih deputativ RF ros proyekti zakoniv RF vid 5 chervnya 1992 Ob osnovah izbiratelnogo processa O vyborah v Verhovnyj Sovet Rossijskoj Federacii ros Div takozhRRFSR Rozgin Verhovnoyi Radi RF