Микола Матвійович Грибачов | ||||
---|---|---|---|---|
Николай Матвеевич Грибачёв | ||||
Народився | 6 (19) грудня 1910 село Лопуш | |||
Помер | 10 березня 1992 (81 рік) Москва | |||
Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
Громадянство | Російська імперія, СРСР | |||
Національність | росіянин | |||
Діяльність | прозаїк, поет, публіцист | |||
Сфера роботи | поет, прозаїк і журналіст | |||
Alma mater | d | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1935—1992 | |||
Напрямок | соціалістичний реалізм | |||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | КПРС | |||
Учасник | радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Грибачов Микола Матвійович у Вікісховищі | ||||
Мико́ла Матві́йович Грибачо́в (6 (19) грудня 1910, село Лопуш, нині Вигоницького району Брянської області Росії — 10 березня 1992, Москва) — російський письменник (поет, прозаїк, публіцист), громадський діяч. Депутат Верховної ради РРФСР, голова Верховної ради Російської РФСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1990 роках.
Біографічні дані
Народився в селянській сім'ї. Закінчивши семирічку, навчався в гідромеліоративному технікумі (1927—1930). Від 1926 року виступав із газетними публікаціями, від 1927 року — з віршами. Працював у вишукувальних і будівельних партіях у Карелії, публікував, окрім кореспонденцій зі спеціальних питань, також вірші та фейлетони (зокрема, в газеті «Червона Карелія» («Красная Карелия»), де від 1932 року завідував відділом).
1934 року був делегатом першого з'їзду радянських письменників. 1935 побачила світ перша книга «Північний захід» («Северо-Запад»). Від 1936 року працював у газеті «Робітничий шлях» («Рабочий путь») у Смоленську, де 1939 року видав збірку «Вірші та поеми» («Стихи и поэмы»).
Воював за приєднання до Радянського Союзу Західної Білорусі. Брав участь у радянсько-фінляндській війні. 1941 року добровольцем пішов на німецько-радянську війну: був командиром стрільців взводу саперного батальйону, воював за Дон і Сталінград. Від 1943 року — спеціальний кореспондент газети «Бойовий товариш» («Боевой товарищ»), де вперше надруковано його поему «Росія» («Россия»).
Після закінчення війни працював у газеті Південної групи військ «Радянський воїн» («Советский воин»). У 1950—1954 і 1956—1986 роках був головним редактором журналу «Радянський Союз» («Советский Союз»). У 1953—1954 роках і з 1959 року — секретар правління Спілки письменників СРСР.
У 1980—1990 роках — голова Верховної ради Російської РФСР.
У свідомість сучасників Грибачов увійшов передусім як автор офіціозу, який свідомо поставив свою поезію на службу владі. Проте деколи притримувався незалежної позиції та допомагав опальним літераторам (наприклад, Олексієві Аджубею), добивався присудження премій гідним людям.
1961 року очолював Всесоюзний комітет із відзначення 100-річчя з дня смерті Тараса Шевченка. Автор статті про Шевченка «Співець братерства народів» (1964), вірша «Тарас Шевченко» (1964).
Написав (у співавторстві) книгу дорожніх нарисів «Десна-красуня» (1956). Окремі твори Грибачова перекладено українською мовою.
Нагороди та премії
- Герой Соціалістичної Праці (27.09.1974)
- чотири ордени Леніна (19.12.1960; 28.10.1967; 27.09.1974; 18.12.1980)
- орден Жовтневої Революції (18.12.1970)
- орден Червоного Прапора (17.08.1944)
- орден Вітчизняної війни І ст. (15.05.1945)
- орден Вітчизняної війни ІІ ст. (11.03.1985)
- орден Дружби народів (16.11.1984)
- два ордени Червоної Зірки (14.12.1942; 17.03.1944)
- медалі
- Ленінська премія (1960) — за участь у створенні книги «Віч-на-віч з Америкою» (про поїздку Микити Хрущова в США)..
- Сталінська премія першого ступеня (1948) — за поему «Колгосп „Більшовик“» (1947).
- Сталінська премія другого ступеня (1949) — за поему «Весна у „Перемозі“» (1948).
Примітки
Література
- Різниченко Т. М. Грибачов Микола Матвійович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 487.
- Энциклопедия «Кругосвет» [ 10 березня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Chlen KPRS Mikola Matvijovich GribachovNikolaj Matveevich GribachyovNarodivsya6 19 grudnya 1910 1910 12 19 selo LopushPomer10 bereznya 1992 1992 03 10 81 rik MoskvaPohovannyaTroyekurovske kladovisheGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistprozayik poet publicistSfera robotipoet prozayik i zhurnalistAlma materdMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1935 1992Napryamoksocialistichnij realizmChlenstvoSP SRSRPartiyaKPRSUchasnikradyansko finska vijna i nimecko radyanska vijnaNagorodi Gribachov Mikola Matvijovich u Vikishovishi Miko la Matvi jovich Gribacho v 6 19 grudnya 1910 19101219 selo Lopush nini Vigonickogo rajonu Bryanskoyi oblasti Rosiyi 10 bereznya 1992 Moskva rosijskij pismennik poet prozayik publicist gromadskij diyach Deputat Verhovnoyi radi RRFSR golova Verhovnoyi radi Rosijskoyi RFSR Kandidat u chleni CK KPRS u 1961 1990 rokah Biografichni daniNarodivsya v selyanskij sim yi Zakinchivshi semirichku navchavsya v gidromeliorativnomu tehnikumi 1927 1930 Vid 1926 roku vistupav iz gazetnimi publikaciyami vid 1927 roku z virshami Pracyuvav u vishukuvalnih i budivelnih partiyah u Kareliyi publikuvav okrim korespondencij zi specialnih pitan takozh virshi ta fejletoni zokrema v gazeti Chervona Kareliya Krasnaya Kareliya de vid 1932 roku zaviduvav viddilom 1934 roku buv delegatom pershogo z yizdu radyanskih pismennikiv 1935 pobachila svit persha kniga Pivnichnij zahid Severo Zapad Vid 1936 roku pracyuvav u gazeti Robitnichij shlyah Rabochij put u Smolensku de 1939 roku vidav zbirku Virshi ta poemi Stihi i poemy Voyuvav za priyednannya do Radyanskogo Soyuzu Zahidnoyi Bilorusi Brav uchast u radyansko finlyandskij vijni 1941 roku dobrovolcem pishov na nimecko radyansku vijnu buv komandirom strilciv vzvodu sapernogo bataljonu voyuvav za Don i Stalingrad Vid 1943 roku specialnij korespondent gazeti Bojovij tovarish Boevoj tovarish de vpershe nadrukovano jogo poemu Rosiya Rossiya Chlen VKP b z 1943 roku Pislya zakinchennya vijni pracyuvav u gazeti Pivdennoyi grupi vijsk Radyanskij voyin Sovetskij voin U 1950 1954 i 1956 1986 rokah buv golovnim redaktorom zhurnalu Radyanskij Soyuz Sovetskij Soyuz U 1953 1954 rokah i z 1959 roku sekretar pravlinnya Spilki pismennikiv SRSR U 1980 1990 rokah golova Verhovnoyi radi Rosijskoyi RFSR U svidomist suchasnikiv Gribachov uvijshov peredusim yak avtor oficiozu yakij svidomo postaviv svoyu poeziyu na sluzhbu vladi Prote dekoli pritrimuvavsya nezalezhnoyi poziciyi ta dopomagav opalnim literatoram napriklad Oleksiyevi Adzhubeyu dobivavsya prisudzhennya premij gidnim lyudyam 1961 roku ocholyuvav Vsesoyuznij komitet iz vidznachennya 100 richchya z dnya smerti Tarasa Shevchenka Avtor statti pro Shevchenka Spivec braterstva narodiv 1964 virsha Taras Shevchenko 1964 Napisav u spivavtorstvi knigu dorozhnih narisiv Desna krasunya 1956 Okremi tvori Gribachova perekladeno ukrayinskoyu movoyu Nagorodi ta premiyiGeroj Socialistichnoyi Praci 27 09 1974 chotiri ordeni Lenina 19 12 1960 28 10 1967 27 09 1974 18 12 1980 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 18 12 1970 orden Chervonogo Prapora 17 08 1944 orden Vitchiznyanoyi vijni I st 15 05 1945 orden Vitchiznyanoyi vijni II st 11 03 1985 orden Druzhbi narodiv 16 11 1984 dva ordeni Chervonoyi Zirki 14 12 1942 17 03 1944 medali Leninska premiya 1960 za uchast u stvorenni knigi Vich na vich z Amerikoyu pro poyizdku Mikiti Hrushova v SShA Stalinska premiya pershogo stupenya 1948 za poemu Kolgosp Bilshovik 1947 Stalinska premiya drugogo stupenya 1949 za poemu Vesna u Peremozi 1948 PrimitkiPremiya otrimana razom iz Oleksiyem Adzhubeyem Yuriyem Zhukovim Leonidom Ilyichovim Volodimirom Lebedyevim Yevgenom Litoshkom Vikentiyem Matveyevim Volodimirom Orlovim Pavlom Satyukovim Olegom Troyanovskim Andriyem Shevchenkom Grigoriyem Shujskim 1 LiteraturaRiznichenko T M Gribachov Mikola Matvijovich Ukrayinska literaturna enciklopediya T 1 K 1988 S 487 Enciklopediya Krugosvet 10 bereznya 2007 u Wayback Machine